Великоморавська держава

Створення Великоморавської держави й здобуті нею перемоги мали важливе політичне значення для всіх західних слов'ян. Влада Великоморавської держави поширилася на Паннонію, заселену в той час переважно слов'янами, а також на слов'янські землі по верхів'ях Лаби, Одри й у Карпатах.

З 80-х років почалося поступове ослаблення Великоморавії. Ця величезна держава ще не мала внутрішню міцність. До того ж у пануючому класі все більшого значення набували елементи, які прагнули обпертися на західнохристиянську церкву в боротьбі за покріпачення селянських мас.

При синах Святополка у Великоморавській державі почалися внутрішні хвилювання. Окремі слов'янські племена відпали від держави, і ослаблена Великоморавська держава не змогла відбити удару, нанесеного їй в 905-906 р. кочовими племенами угорців. Угорці завоювали словацькі землі, що становили значну частину Великоморавської держави. Із цього часу історичний розвиток словаків, які підпали під іноземне ярмо, пішов особливим шляхом, відрізняючись від розвитку чехів, які утворили свою самостійну державу.

Список використаних джерел та літератури:

1. Артамонов М.И. Происхождение славян. -- М., 1950;

2. Вaнечек В. Государство моравов // в кн. Великоморавская держава. -- Прага, 1963. -- с. 18;

3. Великоморавская держава. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. // пер. с чеш. -- Прага, 1963;

4. Всемирная история: В 24 томах. Т. 7: Раннее средневековье / Редакционная коллегия И.А. Алябьева; Т.Р. Джум, С.М. Зайцев, В.Н. Цветкова, Е.В. Шиш. -- Минск: Литература, 1998 -- 592 с.

5. История средних веков: Европа / А. Н. Бадак, И. Е. Войнич, Н. М. Волчек и др. -- Мн.: Харвест 2000. - 717 c.;

6. Грот К. Я. Моравия и мадьяры с половины IX до начала Х века. -- СПб., 1881;

7. Гудзь-Марков А. В. История славян. -- М., 1997;

8. Достал Б. Некоторые общие проблемы археологии Древней Руси и Великой Моравии // Древняя Русь и славяне. -- М., 1978. -- С. 84;

9. Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до XX ст.). Курс лекцій / В. Яровий, П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. -- К.: Либідь, 2001;

10. История Чехословаки // под ред. Санчука Г.Э. и Третьякова П.Н. -- М., 1956 -- Т.1;

11. История южных и западных славян: В 2 т. - М., 1998. - Т. 1;

12. Истрин В.М. Моравская история славян и история поляно-руси как предполагаемые источники Начальной русской летописи // Byzantinoslavica. -- 1931. -- Roc. III. -- С. 36 - 55;

13. Кобыле В. П. В поисках прародины славян. -- М., 1973;

14. Козьма Пражский. Чешская хроника. -- М., 1962;

15. Ковалевский А. П. Славяне и их соседи в первой половине Х в. по данным аль-Масуди // Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. -- М., 1973;

16. Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья. -- М., 1985;

17. Краткая история Венгрии. С древнейших времен до наших дней. -- М., 1991;

18. Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. -- М., 1988;

19. Ловмяньский Г. Происхождение славянских государств. //Вопросы истории , 1977-- №12;

20. Повесть временных лет. Ч. 1. -- М.; 1950. -- С. 21. С. 11;

21. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. -- М., 1982-- С. 82-96;

22. Третьяков П. Н., Новые данные о Великоморавском государстве// Вопросы истории, 1961,-- № 5;

23. Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 2 т. -- Минск, 1987. -- Т. 1.

Додатки