Дворянство й знать Росії XVI-XIX ст.
Розквіт дворянства в Росії в першій половині XVIII ст. Особливості менталітету і життя дворян. Перетворення запорізької старшини на російське дворянство в останній чверті XVIII ст. Становище поміщиків та чиновників після скасування кріпосного права.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.05.2013 |
| Размер файла | 44,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У другій половині XIX ст. головною формою прояву дворянської опозиційності стає земський рух. Однак переважна більшість дворян (поміщики чиновники) були настроєні консервативно, підтримували інститут самодержавства, виступали проти політичних реформ, жадали від уряду допомоги “першому” стану. Уряд усвідомлювало проблему “збідніння” дворянства, намагалося допомогти йому зберегти земельну власність за допомогою пільгового державного іпотечного кредитування, створювало різного роду комісії для вивчення його положення. Однак викликаний модернізацією суспільства процес розмивання дворянського стану зупинити було неможливо.[11]
Висновок
Таким чином, дворянство - привілейований стан землевласників вищих і середніх державних службовців. Юридичне оформлення дворянства як стану почалося при Петре і було завершено при Катерині II Жалуваною грамотою дворянству 1785р.
Початок розквіту дворянства доводилося на царювання Єлизавети Петрівни. Створюючи привілею дворянству, уряд природно повинне було прагнути до того, щоб точніше визначити границі дворянського стану. Піклуючись про забезпечення дворян землями й кріпосними душами, уряд йшло назустріч і прагненням дворян розширити свої права над селянським населенням.
Пропасти між дворянством і народними масами усе більше й більше збільшувалася й внаслідок тих культурних змін, які відбулися в побуті вищих класів російського суспільства.
Всі станові домагання дворян були прийняті Катериною й знайшли собі майже повне задоволення в жалуваній грамоті дворянству 1785 р. В одному тільки Катерина не виконала бажання дворян - вона не замкнула дворянського стану, залишилася на точці зору петровського законодавства, що дворянство здобувається службою й працями, престолу російському корисними.
Завданню зміцнення положення великих і середніх землевласників у місцевих органах дворянського самоврядування був присвячений Маніфест 6 грудня 1831р. Він установив майновий ценз для участі дворян у виборах кандидатів для заміщення державних і суспільних посад.
Станова політика Миколи I привела до того, що дворянський стан став більше замкнутим, а позиції найбільш заможної його частини значно зміцнилися. Всі ці міри однак не змогли призупинити об'єктивний процес зниження соціальної й політичної ролі дворянства. Незважаючи на перевагу потомственого дворянства в середовищі вищої бюрократії склад чиновництва активно поповнювався вихідцями з інших станів.
Протягом усього XIX в. перший стан займав провідне місце в управленческо-бюрократичному апарату держави й становило кістяк офіцерського корпуса. У другій половині XIX в., коли більша частина дворян втрачала зв'язок із землею, служба нерідко ставала єдиним джерелом доходу. Уряд усвідомлювало проблему “збідніння” дворянства, намагалося допомогти йому зберегти земельну власність за допомогою пільгового державного іпотечного кредитування, створювало різного роду комісії для вивчення його положення. Однак викликаний модернізацією суспільства процес розмивання дворянського стану зупинити було неможливо.
Література
1. Вовків Н.Е. Двір російських імператорів у його минулому й сьогоденні. М.,2001.
2. Дворянська й купецька сільська садиба в Росії XVI-XX вв. М.,2001.
3. Дворянство й кріпак лад Росії XVI-XVIII вв. М.,1975.
4. Кириченко О.В. Дворянське благочестя XVIII століття. М.,1997.
5. Ключевский В.О. Курс російської історії. Т.2. М.,1999
6. Лотман Ю.М. Бесіди про російську культуру: побут і традиції російського дворянства. Спб.,1994.
7. Нариси російської культури XVIII століття. Т.3-4. М.,1990.
8. Романович-славатинский А. Дворянство в Росії від початку XVIII століття до скасування кріпосного права. Київ,1912.
9. Романів-славятинский А. Дворянство в Росії. - М., 2003. С. 193.
10. Румянцева М.Ф. Історія державної служби в Росії XVIII-XX вв. М.,1999.
11. Троицкий С.М. Російський абсолютизм і дворянство в XVIII столітті. М.,1974.
12. Фаизова И.В. «Маніфест про вільність» і служба дворянства в XVIII столітті. М.,1999.
13. Савелов Л.М. Воронезьке дворянство. Випадкові замітки любителя-генеалога. Вып.1-2. М., 1895-1896.
14. Кузьмін А.У З історії генеалогічних зв'язків російського провінційного дворянства М.,1999.
15. Коновалів Ю.В. Російський князівський будинок у середині XVIII століття.
16. Шмидт С.О. Суспільна самосвідомість російського шляхетного дворянства. М.,1997.
17. Корнілов А.А. Курс історії Росії XIX століття. - М., 1993.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дворянство - привилегированное сословие землевладельцев высших и средних государственных служащих. Расцвет дворянства в России в первой половине XVIII в. Жалованная грамота дворянству 1785 г. Дворянство и его положение в XIX в.
курсовая работа [21,2 K], добавлен 21.10.2002Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.
реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013Расцвет дворянства в России в XVIII веке. Петровская "Табель о рангах" 1722 г. Привилегии при Елизавете, "Золотой век" Екатерины II. Положение сословия в XIX веке, его состав, опала при Николае I. Положение дворянства после отмены крепостного права.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 16.11.2009Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст. М. Щербатов та І. Болтін як найвизначніші представники дворянської історіографії. Участь Катерини II в формуванні дворянської історіографії в Росії.
реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010Новое обоснование легитимности власти и изменения в политическом сознании в истории России XVIII в., основание законности передачи престола. Роль дворянства и закона в государственном управлении. Значение закона как источника государственного права.
реферат [35,6 K], добавлен 05.04.2011Нравы и поведение дворян. Воспитание и образование. Различие между провинциальным и столичным домашним воспитанием. Путешествия дворян за пределами Российского государства в XVIII веке. Имущественное положение женщин. Положение дворян в ссылке.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 20.02.2015Дворянство как высшее правящее сословие в России. Мироновы и Андреевы - наиболее известные представители дворянских родов, их происхождение. Особенности типов дворянских усадеб. Охота как одно из любимых занятий дворян, характеристика общественной жизни.
презентация [1,9 M], добавлен 15.05.2012Особенности поместной формы землевладения. Дворянство в период опричнины, последствия данного исторического явления для низшего слоя землевладельцев. Порядок и специфика отражения интересов дворянства в российском законодательстве 80–90-х гг. XVI в.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 18.06.2013Формирование сословий в России в конце XVIII-начале XIX вв. Сословный строй России в конце XVIII-начале XIX вв. Система сословного суда. Дворянство. Преимущества дворянского сословия. Мещане. Правовой статус городского населения. Крестьяне. Духовенство.
реферат [30,2 K], добавлен 29.07.2008Ліквідація Запорізької Січі Петром І та надалі Екатериною ІІ: передумови і наслідки. Запоріжжя під контролем Росії в І половині XVIII ст. Створення Нової Січі за Дунаєм. Роль запорізького козацтва в історії українського народу та його державності.
реферат [36,6 K], добавлен 11.12.2015
