Відродження освіти на Поділлі 1944–середині 50 років

Гострота проблеми стала особливо відчутною з початком навчання. На першому засіданні вченої ради інституту, яке відбулося 11 листопада 1944 року, при обговоренні доповіді заступника директора Г.В. Тимиця про план роботи вченої ради на 1944-1945 н.р. до цієї проблеми звернулася більшість виступаючих. Зокрема, завідуючий кафедрою фізики і математики В.М. Коновалов пропонував дирекції «подбати про створення умов, при яких студенти могли продуктивно використати книжковий фонд інститутської бібліотеки». Гаврищук А. Нова книга Б. Кушніра / А. Гаврищук // Подолянин. - 1997.- 12 верес. - С. 6. Тому призначений 30 жовтня 1944 року новий директор Василь Михайлович Бєліцький, усвідомлюючи масштабність проблеми, рекомендував кафедрам удосконалити методику читання лекцій, вчити студентів виділяти в них основне й конспектувати. А також пропонував: «З метою забезпечення інституту деякою науковою та учбовою літературою зав. кафедрами повинні відібрати в міській бібліотеці відповідний матеріал для потреб інституту, про що є вже домовленість з адміністрацією міської бібліотеки». Життєві маяки Бориса Кушніра // Кам'янец-Подільський вісник. - 2001. - 23 лют. Врешті директор вжив різних заходів - звернення до наркомату освіти, місцевого керівництва, педагогічних вузів Росії - і протягом року вдалося отримати 2000 книг з Москви, 350 - із Києва, частину надіслав з Ермітажу професор Баранович, 550 закупили в магазинах. На кінець 1944-1945 навчального року вдалося зібрати 3521 видання. Через відсутность приміщень роль читальних залів з другої половини дня виконували навчальні кабінети, розташовані здебільшого в аудиторіях. Гаврищук А. Педагог, краєзнавець, людина (до 80-річчя від дня народження Бориса Кушніра) / А. Гаврищук // Студентський меридіан. - 8 берез. - С. 3.

Зважаючи на воєнні події, стан зруйнованих міст, будинків навчальних закладів, Нарком освіти П.Г. Тичина, відповідно до розпорядження РНК УРСР від 14 червня 1944 року, своїм наказом № 1221 від 5 липня встановив початок першого повоєнного навчального року в державних університетах, педагогічних та учительських інститутах і педшкол Завальнюк О.М., Прокопчук В.С. Кам'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни. К.-П. -2010 С. 28ах з 1 жовтня 1944 року. Гординчук М. Фото зі старенької скрині : [про Б. Кушніра] / М. Гординчук // Кам'янец-Подільський вісник. - 25 квіт. - С. 3.

Всіляку допомогу інституту надавала міська влада. 10 серпня 1944 року бюро Кам'янець-Подільського міського комітету КП (б)У з тривогою констатувало, що «вчительський інститут до нового навчального року не підготовлений. Не проведений ремонт, зовсім не приступали до заготівлі дров, не забезпечений обладнанням, підручниками, зошитами». Виступаючи, члени бюро Коган, Семенов, Бгатов, Саврій, Пархоменко, Мамичев внесли низку пропозицій, які знайшли відображення в досить конкретній постанові. Відповідальним за хід підготовки закладу до нового навчального року природно був визначений директор В.А. Валігура. Йому належало не пізніше 25 вересня «підготовити учбовий корпус інституту до нового навчального року, залучивши до цієї справи студентів та службовців...». Крізь століття пам'яті : [про Б. Кушніра] // Кам'янець-Подільський вісник. - 2004. - 20 лют. - С. 5. Директорку меблевої фабрики Дрожину зобов'язали до 28 вересня відремонтувати всі столи, стільці, класні дошки з матеріалів інституту, а заступника голови міськради Багінського - надати допомогу директору інституту у вивезенні дров, керівників міськторгу - обладнати їдальню та забезпечити студентів харчуванням, промисловий відділ міськвиконкому - до 1 жовтня обладнати майстерню для пошиття та ремонту взуття, одягу студентів, голову міськради Семенова -забезпечити професорсько-викладацький склад квартирами. Бюро просило начальника гарнізону Пархоменка допомогти столами Гординчук М. 86-та весна ветерана [Б. Кушніра] / М. Гординчук // Сім днів. - 2006. - № 9. - С. 5. (Дод.№)8.

28 вересня виконком передав ВНЗ під гуртожиток будинок заводу «Мотор» по вулиці Московській, 84, а 5 жовтня - приміщення по вулиці Садовій, 3 та вулиці Московській, 43. Опря А. В. Лаптін Петро Фролович / А. В. Опря, І. С. Винокур // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Т. 1. - С. 278-286.

1 жовтня 1944 року урочисто розпочалося навчання у відновленому Кам'янець-Подільському учительському інституті. Відповідно до результатів вступних випробувань до вишу зарахували 182 першокурсники. Повернулося 70 студентів довоєнного учительського інституту, 20 з яких навчалися на 2-му курсі мовно-літературного факультету. Печенюк М. А. Майстер хорового мистецтва [Б. Р. Ліпман] / М. А. Печенюк // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції, присвяч. 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній Війні. - Кам'янець-Подільський, 1995. - С. 403-408.

Значну частину студентської молоді складали вчорашні фронтовики. Серед майбутніх педагогів був і Борис Михайлович Кушнір. Війна застала його в Прибалтиці. Було поранення, контузія, полон, втеча, бої за визволення Чехословаччини, Праги. Лука Григорович Нишита пішов на фронт 1944 року, після визволення рідних Солобковець. Його ратний труд відзначений орденом Вітчизняної війнист., медаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», іншими нагродами. Священний подвиг народний. Пам'ять : [про Б. Р. Ліпмана та ін.] // Студентський меридіан. - 1995. - 9 трав. - С. 2-3. Обидва згодом стали викладачами інституту. У складі 107-ої стрілецької дивізії бойовий шлях студента-філолога Афанасія Миколайовича Коляновського проліг через Тернопільщину до Польщі, а звідти - до Німеччини. У Сілезії він урятував важкопораненого офіцера і за цей бій удостоївся ордена Слави ступеня. Богдан Є. Маестро Кам'янця [Б. Р. Ліпман] / Є. Богдан // Подільські вісті. - 1996. - 20 лют.

Серед студентів -- заочників наступних років був учасник оборони блокадного Ленінграда Макар Іванович Починок - курсант Кронштадтської електромеханічної школи Балтійського флоту, згодом, після закінчення коротко термінових офіцерських курсів, - заступник командира батареї 65-го стрілецького полку, а з квітня 1943 року - командир батареї 532-го мінометного полку. Під час оборони Пулковських висот у критичний момент, щоб закрити прорив у лінії оборони, повів своїх мінометників в атаку, отримав важке поранення, інвалідність. 1945 року на посаді заступника завідуючого промислово-транспортним відділом Кам'янець-Подільського міському КП(б)У допомагав зміцнювати матеріально-навчальну базу інституту. Розповідь про творців Перемоги : фронтові дороги мінера сержанта Бориса Ліпмана // Студентський меридіан. - 2003. - 31 трав. - С. 2.

Серед студентів перших повоєнних років були й причетні до підпільної оунівської діяльності. Зокрема, Віталій Мельник та Іван Качуринець - члени підпільної оунівської організації «Молоді друзі», 1949 року створеної в Женишковецькій школі Віньковецького району. Її керівником був В. Мельник - син директора Гоголівської початкової школи, секретар шкільної комсомольської організації. На початку 50-х «Орлич» (псевдо В. Мельника) перейшов у підпілля, рейдував і в липні 1951 року, попавши в оточення, застрелився на Київщині. Федоришина Р. Маестро [Б. Ліпман] / С. Федоришина // Подолянин. - 2005. - 18 лют. - С. 4.

Викладачі, здебільшого також фронтовики, з розумінням й увагою ставилися до студентів - учасників бойових дій. Це засвідчують протоколи засідань вченої ради, де не раз порушувалися питання їх навчання й побуту.

Особливо турбував вчену раду той факт, що перший повоєнний набір студентів виявляв у ході семінарських занять та за результатами контрольних робіт низьку грамотність. Доповідаючи вченій раді 11 листопада 1944 року про стан грамотності студентів, завідуючий кафедрою мов О.А. Завальний відзначав, що більшість студентів не вміють писати за планом, лексика і фразеологія в них обмежена, не всі вміли правильно будувати речення, давати словам у них належне місце, на низькому рівні була орфографія і пунктуація. Виступаючі бачили й причини такого явища: тривала війна, політика окупантів на знищення освіти й культури, молодь, залишена на виживання, не маючи практики усної і письмової літературної мови, губила знання, все більше скочуючись до стану неграмотності. Зрозуміло, що все це відбивалося й на засвоєнні знань. Ось тут викладацький корпус єдиним фронтом пішов назустріч студентству, показуючи приклад мовного спілкування, організації мовних гуртків, практикумів тощо. Ветерани університету: Борису Ліпману-80 // Студентський меридіан. - 2005. - 7 берез.

На жаль, серед інститутської молоді траплялися й втрати. Маховик війни зупинити було не просто. Понівечені фізично й духовно фронтовики, зокрема, офіцери, втрачали самоконтроль, допускали нічим невиправдані вчинки. 26 березня 1945 року, у річницю визволення Кам'янця-Подільського, у кінотеатрі офіцер застрелив з пістолета кращу студентку інституту Є. Кирилюк. А 9 травня 1945 року офіцер-артилерист наніс смертельне поранення декану мовно-літературного факультету, завідуючому кафедрою мов О.А. Завальному. Ці події викликали гучний резонанс у ВНЗ та місті й офіційне звернення директора Бєліцького, секретаря парторганізації Автомова і голови місцевого комітету Слизького до начальника гарнізону Кам'янця-Подільського полковника Петрушкова, наркомосу УРСР, обкому КП(б)У та наркомату оборони. Гаврищук А. П. Магден Микита Миколайович / А. П. Гаврищук // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Т. 1. - С. 352-360.

Та й в складі науково-викладацького колективу протягом 40-50-х років переважали фронтовики. Перший повоєнний завідуючий кафедрою педагогіки і психології Платон Якович Зарубайло, виходець із с. Ріпня Волочиського району, до війни - старший викладач педагогіки Полтавського педінституту, не зумів евакуюватися, певний час працював на посаді скульптора в Полтавському музеї. А в липні 1942 року перебрався до родичів на Поділля, був зв'язаний з партизанами, всіляко допомагав їм. 1 серпня 1944 року влився в новостворений інститутський колектив, очолив кафедру педагогіки і психології. Яшкова О. А. Манакін Леонід Олександрович / О. А. Яшкова, В. П. Яшков // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Т. 3. - С. 378-391.

Складнощі підпільно-партизанської боротьби пройшли Л.О.Манакін, П.І.Свідер, В.І.Тищенко.

У числі перших до інституту прийшли учасники бойових дій М.Є.Король, М.М.Магден, П.А.Цикра, В.І.Автомов, С.С.Шестакевич, М.Я.Брицин, очолили в ньому провідні ділянки роботи.

Михайло Якимович Брицин - з Підмосков'я. У роки Великої Вітчизняної війни в складі 34-ої окремої курсантської бригади брав участь в обороні Москви. Двічі поранений. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст., медалями «За відвагу», «За оборону Москви» та іншими. У Кам'янець-Подільському педінституті став доцентом, завідуючим кафедрою російської мови і літератури. Ще й тепер у 88-річному віці доктор філологічних наук, професор М.Я.Брицин викладає в кількох ВНЗ м. Києва. Гаврищук А. П. Маруняк Олександр Семенович / А. П. Гаврищук // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Т. 2. - С. 306-313.

Яскравий слід в історії Кам'янець-Подільського педінституту залишив учасник Великої Вітчизняної війни доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедрою загальної історії Леонід Антонович Коваленко, основоположник наукової школи істориків нашого ВНЗ, активний дослідник Поділля.

Визначною особистістю, яка корінним чином перебудувала життя закладу, був Іван Степанович Зеленюк, людина високої вимогливості й справедливості, справжній учитель і вихователь цілого покоління викладачів і студентів, упродовж 1947-1966 років - директор, ректор. Педагогічну освіту здобував у Могилів-Подільському педтехнікумі, після війни - на історичному факультеті Чернівецького державного університету. Пройшов велику школу організатора-управлінця, працюючи на високих комсомольських, партійних посадах. У роки війни полковник І.С.Зеленюк був дивізійним комісаром, заступником начальника політвідділу армії.

У повоєнні роки Івана Степанович був першим секретарем Чернівецького обкому партії, депутатом Верховної ради УРСР, 1946 року - депутатом Верховної ради СРСР. Хричиков Б. Шана Вам, ветеране : [про Д. І. Марченка] / Б. Хричиков, Й. Токар // Студентський меридіан. - 1992. - № 5. - С. 1. Його прихід на посаду директора Кам'янець-Подільського учительського інституту прискорив отримання закладом статусу педагогічного інституту з чотирирічним терміном навчання, відбудову зруйнованого фашистами центрального корпусу і перехід туди 1963 року кількох факультетів, повернення закладові будинку колишньої чоловічої гімназії у Старому місті та чотириповерхового будинку по вул. Ленінградській, 64 з 63-ма кімнатами, що на той час вирішило проблему проживання для всіх студентів. За нього зросло бюджетне фінансування, поліпшилася навчально-матеріальна база кабінетів, бібліотека стала однією з кращих у системі вищих педагогічних навчальних закладів.

На посаду завідуючого бібліотекою восени 1948 року Іван Степанович запросив фронтовика, студента-заочника Кам'янець-Подільського технікуму культосвітніх працівників Йосипа Івановича Токара. 1949 року разом з інститутом бібліотека перебралася в колишню чоловічу гімназію (нині тут працюють історичний та природничий факультети), її фонд склав 21236 примірників документів. Головним предметом управлінської діяльності керівника бібліотеки завжди є фонд, його оновлення, розкриття, доведення до читача. Йосип Іванович, спираючись на розуміння і підтримку ректора, вже 1966 року збільшив фонд майже в три рази порівняно з тим, який застав, поставив роботу бібліотеки, особливо після переходу 1963 року в центральний корпус на ширші площі, на такий рівень, який забезпечив колективу всеукраїнське визнання: 1967 року бібліотека стала переможцем республіканського змагання, а Й.І. Токар і завідуюча відділом комплектування М.Ф. Островська були відзначені преміями Міністерства народної освіти України, їх портрети занесли на республіканську Дошку пошани. Гаврищук А. П. Ништа Лука Григорович / А. П. Гаврищук // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Т. 1. - С. 319-327.

Іван Степанович глибоко розбирався в людях і майже безпомилково добирав для інституту необхідні кадри. Він не раз спостерігав за роботою керівника хору слухачів прикордонної школи Бориса Романовича Ліпмана. Після одного з виступів хорового колективу підійшов до молодого керівника і запросив на розмову. Бесіда відбулася невдовзі. Почали з фронтових днів. Дізнався, що Б.Р. Ліпман на фронті опинився в 17 років, був мінером-підривником, воював на Кавказі, у Криму, визволяв Україну, а після війни 3 роки служив на ракетному полігоні Капустин Яр. Запримітив і достатньо поцінував Іван Степанович інтелект і лекторський хист Онисима Михайловича Жука - моряка, учасника розгрому японської Квантунської армії на Далекому Сході в серпні-вересні 1945 року. Запропонував викладацьку посаду на кафедрі марксизму-ленінізму. І той оправдав довір'я. Майже 19 років очолював Кам'янець-Подільський загальноосвітній факультет Київського автомобільно-дорожнього, а пізніше Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування.

1 вересня 1949 року викладачем кафедри математики став випускник Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка

Михайло Йосипович Семиліт. Фронтовими дорогами з боями він пройшов Житомирщину, визволяв Кам'янець-Подільську область. Наприкінці війни, після поранення, як вправний музикант, потрапив до зразкового духового оркестру в м. Дрездені, і в складі зведеного полку І Українського фронту 24 червня 1945 року взяв участь у Параді Перемоги на Червоній площі в Москві. Яшкова О. А. Раздимаха Георгій Семенович / О. А. Яшкова, В. П. Яшков // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Т. 3. - С. 444-455.102.Гаврищук А. П. Сапун Валентин Мусійович / А. П. Гаврищук // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Т. 2. - С. 419-424. Він був радо зустрінутий ректором, з дружиною Марією Григорівною (згодом зав. кабінетом російської мови і літератури) отримав житло в будинку на вулиці Ленінградській. Михайло Йосипович працював в інституті до 1984 року, у 1956-1970 рр. очолював кафедру математики.

І в наступні роки викладачі - фронтовики К.С. Константинов, Ю.М. Тарасов, М.А. Скорський, В.Г. Кулаєв, О.С. Маруняк, В.М. Сапун, В.П. Скрипко, М.К. Анісімов, О.К. Носов, О.Г. Фігенгерман та інші показували приклад відповідального ставлення до службових і громадських обов'язків.

У Вінниця відновлював свою діяльність медичний інституту імені М. Пирогова. Його історія є неординарною. Оскільки це єдиний вищий навчальний заклад, який працював на території Поділля підчас німецько-фашистської окупації без перебоїв, але із частковим реформуванням. У 1942 року на базі медичного інституту було відкрито медичний технікум у складі трьох відділів: фельдшерського, акушерського та зуболікарського з терміном навчання три роки. Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. - К., 1972 с. 99

Така увага окупантів до медичного інституту не була випадковістю. Справа в тому, що в регіоні на той час поширювалась епідемія висипного тифу, яким часто хворіли німецькі солдати.

Але не зважаючи на те що інститут працював його матеріально-технічна та наукова база була сильно підірвана.

Фашистські варвари зруйнували головну навчальну базу інституту - морфологічний корпус, в зірвали студентський гуртожиток, вивезли у Німеччину більше 7 тисяч цінних книг та підручників. Медичному інституту було нанесено шкоду яка обраховувалась десятками мільйонів рублів. Рудюк М.П., Сухоруков Б.З. Основні етапи і напрямки діяльності ВМУ ім. М.І. Пирогова. К.: 1969, С.173

20 березня 1944 року Червона Армія визволила Вінницю від німецько-фашистських загарбників.

У перші ж дні після визволення розпочалася робота по відновленню діяльності інституту. 5 квітня 1944 приступило до навчання 472 студента. На кафедру повернулась частина професорів і викладачів. Проте у 1944-45 рр. 7 кафедр інституту не мали своїх баз, багато теоретичних кафедр розміщувалися у розвалених приміщеннях морфологічного корпусу, в клубі в інших приміщеннях, які зовсім не підходили і не були пристосовані для ведення педагогічного процесу.

У важких умовах знаходилась клінічні бази. Багато з яких мали тільки по 15-30 ліжок, не було лабораторій, навчальних кімнат і інших аудиторій. До початку 1945-46 рр. становище із клінічними базами дещо покращилось у зв'язку з ремонтом і уведенням у діло 2 корпусів що збереглись у обласній лікарні М. І. Пирогова і передачі медичному інститут садиби у районі П'ятничан ( так званого «медичного містечка»). В цей час директором інституту був призначений доц. І.Я. Дейнека та Ф.Н. Серков - заступник директора по науково-виховній роботі.

Не дивлячись на докладання великих зусиль дирекції, навчання вдалось налагодити із великими труднощами. На 1.09.1945 року серед професорсько-викладацького складу було: 9 - професорів; 8 - доцентів; 5 - асистентів-кандидатів наук; 66 - асистентів і викладачів без наукового ступеня. Станом на 1 вересня 1945 року було укомплектовано студентами всі курси. Всього в інституті навчалось 1400 чол. Там само С.174

В 1945 р. відбувся - 7 -й випуск лікарів. Дипломи отримали 69 молодих спеціалістів, які були направлені в райони області для відновлення лікувально-профілактичних установ.

В 1950 р. в інституті були створенні необхідні умови для проведення навчальної роботи, як на теоретичних так і клінічних кафедрах.

Другого жовтня 1944 року розпочалось навчання у Вінницькому державному педагогічному інституті, яке на три роки було перерване. Німецькою армією було завдано великої шкоди, повністю була знищена матеріально-технічна база.

Важко було поновити роботу інституту. Приміщення, виділене для інституту, що знаходилось на вулиці Гоголя було в значній мірі зруйноване, не було меблів, жодної чорнильниці, доводилось наново комплектувати фонди бібліотеки. На загальних зборах 10 жовтня 1944 р. колектив інституту одноголосно постановив: «Відрахувати на відбудову інституту стипендію і зарплату в місячному розмірі за жовтень місяць» Пшук І.О. Вінницький педагогічний інститут. //Наукові записки. Він. држ. пед. інст. ім. М. Острозького 1956 Т.4 Вип.4 С. 32. У вільний від занять час було відбудовано інститут. Бригада викладачів під керівництвом професора Самаріна збивала столи і лави. Використовуючи всі можливості, для бібліотеки було придбано частину книжок. Розроблені плани наукової роботи професорів і викладачів.

Накреслено і ряд заходів щодо надання методичної допомоги вчителям області.

До вчительського інституту прийняли 190 студентів, до педагогічного 151. Укомплектовано старші курси. Вже в кінці наступного 1944-45 учбового року інститут випустив 30 викладачів для повної і 107 для неповної середньої школи.

З перших днів відновлення роботи інституту педагогічні кадри готувались на стаціонарі і заочному відділі педагогічного і учительського інституту. У 1950 р. учительський інститут було ліквідовано, а студентів переведено на відповідні курси педагогічного інституту. З часу цієї реорганізації педагогічний інститут готував кадрів з вищою освітою для VIII--Х- класів.

Велику роль в підготовці вчителів відіграв кількісний і якісний ріст педагогічних кадрів. В 1945/46 навчальному році було тільки 3 доценти і кандидати наук. Всіх адміністративно-технічних працівників в інституті було 220 чол.

Контингент студентів

	1944/45	1945/46	1950/51	1954/55
Педагогічний інститут (стаціонар)	319	462	941	1342
Педагогічний (заочний)	411	608	1113	2299
Учительський (стаціонар)	285	302	116	-
Учительський (заочний)	732	1011	832	376



Контингент студентів по факультетах: Педагогічний інститут (стаціонар)

Факультети:	1944/45	1945/46	1950/51
Історико-філологічний	256	346	445
Фізико-математичний	63	116	539
Іноземні мови

Факультет іноземних мов з англійським і французькими відділами було відкрито в 1949 р. В 1949/50 навчальному році було набрано на перші курси цього факультету - 124 чол.

Педагогічний інститут (заочний відділ)

Факультети:	1944/45	1945/46	1950/51	1944/45
Історичний	-	202	500	442
Мови та літератури (рос. та укр.)	-	318	369	1114
Фізико-математичний	-	88	187	528
Іноземних мов	-	-	57	215

Учительський інститут (стаціонар)

Факультети:	1944/45	1945/46	1949/50
Історичний	109	107	-
Мови та літератури (рос. та укр.)	122	127	64
Фізико-математичний	54	68	52

Учительський інститут (заочний відділ)

Факультети:	1945/46	1950/51	1952/53
Історичний	197	202	86
Мови та літератури (рос. та укр.)	641	467	222
Фізико-математичний	174	161	68



Для студентів інституту створювались сприятливі умови для навчання. У навчальному корпусі розміщувалась бібліотека, книжковий фонд якої становить біля 110 тис. примірників. Пшук І.О. Вінницький педагогічний інститут. //Наукові записки. Він. држ. пед. інст. ім. М. Острозького 1956 Т.4 Вип.4 С.-35 Був світлий і просторий читальний зал, 10 кабінетів, в тому числі кабінет фізики (розміщений в 16 кімнатах), фонетики; навчальна майстерня з відділами по обробці металу, дерева та ін. При інституті було організовано два музеї: політехнічний та літературний ім. М. Островського.

При всіх кафедрах інституту працювали наукові студентські гуртки. Щороку відбувалася підсумкова наукова конференція. Кращі роботи студентів публікувались в «Наукових записках» інституту. Студентам історичного відділу під керівництвом викладача-краєзнавця Рубіна М. Б. щороку організовували експедиції по вивченню археологічних та історичних пам'яток Вінниччини. У 1950 р. експедиція вивчала історичні та археологічні пам'ятки Могилів-Подільського та Яришівського районів, у 1951 р. Ситковецького і Брацлавського районів, у 1952 Тростянецького і Бершадського районів. Студенти українського відділу під керівництвом ст. викладача Охріменка М. Л. кожного літа виїжджають у райони області для збирання матеріалів діалектологічного атласу, який готує інститут мови ім. О. Потебні АН УРСР.Там само С.-36

Крім основної спеціальності, студенти набували і другу спеціальність викладача креслення, малювання, музики і співів та фізичного виховання.

За післявоєнні роки особливу увагу було приділено піднесенню наукової роботи по підвищенню кваліфікації викладачів. За період-з 1945 по 1955 р. 18 викладачів захистили кандидатські дисертації: О. М. Ткаченко, П. Т. Волков, Ю. О. Степанепко, А. М. Яворський, І. М. Рудченко, В. М. Страшкевич, Ф. І. Лисенко та інші.

Інститут видавав «Матеріали наукових конференцій». Поліпшення науково-дослідної роботи позитивно позначалося на навчально-виховній роботі.

Отже, підсумовуючи вище розглянутий матеріал слід відзначити. Вищі навчальні заклади знаходилися не в менш зруйнованому стані ніж середні. Проте, незважаючи на повоєнну розруху, важке матеріальне становище та брак коштів все ж керівники та викладачі навчальних установ знаходили сили і кошти на їх відбудову і всіляко сприяли розвитку освітнього процесу.



Висновки

Таким чином, аналіз архівних документів м. Вінниці й історичної літератури, де подані дані про стан освіти у післявоєнний період 1944 - середина 50 років, ряд опрацьованих статей та інших праць дозволяють стверджувати, що, відродження освіти на Поділлі відбувалося у контексті загально-держаної освітньої політики СРСР. Із звільненням території Поділля одразу ж був розпочатий процес відбудови, як промисловості й с/г так і освіти.

Аналізуючи архівні документи ми бачимо, що важким було і соціально-економічне становище освітніх кадрів. Заробітна плата суттєво відставала від рівня цін. Становище вчительства було складним. Хоч вчитель і без того був зайнятий проте часто йому доводилось проводити заходи ідеологічного характеру. Під час відпустки їх вбудь-який час могли викликати до колгоспу для виконання різноманітних робіт, а хто не з'явився - зазнавав адміністративного тиску. Вчителі шкіл, зокрема викладачі біології, фізики та хімії, повинні були, брати активну участь в організації та проведенні роботи агротехнічних гуртків, семінарів, курсів та інших заходів з підвищення кваліфікації працівників колгоспів, МТС і раднаргоспів; надавати практичну допомогу в організації сільськогосподарських постійно діючих виставок. Все це відбивалось на становищі освітніх кадрів.

Характеризуючи відновлення середньої освіти на Поділлі потрібно зазначити, що цей процес проходив - «методом народної будови». Сам цей метод допомагав знизити рівень державних витрат про те різко збільшував навантаження на населення. Здійснивши відбудову зруйнованих середніх навчальних закладів їм невчасно надавали належне матеріально-технічне забезпечення, що відбивалось на якості роботи.

Зростала мережа ремісничих училищ й шкіл фабрично-заводського навчання, куди набиралася молодь із початковою й неповною середньою освітою. У розвиток такого типу навчання була зацікавлена перш за все держава. Оскільки в таких навчальних закладах, можливо було швидко (впродовж півроку, максимум - двох років) підготувати кадри робітників.

Вищі навчальні заклади знаходили не в менш важкому стані ніж середні. Проте незважаючи на повоєнну розруху, важке матеріальне становище та брак коштів, керівники та викладачі навчальних установ, знаходили сили і кошти на їх відбудову, всіляко сприяли розвитку освітнього процесу.

Таким чином у перші повоєнні роки запрацювали середні та вищі навчальні заклади. Ціною колосальних зусиль відроджувався освітні процес, щоб у майбутньому підняти на якісно новий рівень освіту та науку.



Список використаних джерел та літератури

Монографії та брошури

1. Вінниччина роки Великої Вітчизняної війни(1941 1945 рр.), (хроніка подій). К., 1965р.;

2. Грищенко М.С. Нариси з історії школи в Українській РСР. К.; 1996;

3. Єржабкова. Шкільна справа та політика в рейх комісаріаті «Україна» (1941-1944): у світлі німецьких документів. К. 2008.

4. З історії повсякденного життя в Україні. Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940 -х- середина 1950-х рр..): Колективна монографія/ Відп. ред. В. М. Даниленко: У 3-х частинах. Ч 1, - К.: 2010. - 351С.

5. Історичний нарис. Вінницький державний педагогічний інститут. Вінниця - 1992р.;

6. Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. - К., 1972.

7. Нарис Історії Поділля. Хмельницький - 1990;

8. Народна освіта і педагогічна наука в українські РСР. К., 1967. С. 102-105;

9. Огнев'юк В. О. Освіта в системі цінностей сталого людського розуму. - К., 2003;

10. Подолинний А.М. Вінниця Історичний нарис. Вінниця - 2007;

11. Романенко М. І. Філософія освіти: історія і сучасність. - Дніпропетровськ, 2004;

12. Рудюк М.П. Сухоруков Б.З. Основні етапи і напрямки діяльності ВМУ ім. М.І. Пирогова. К.1969.

13. Сворак С. Народна освіта в західноукраїнському регіоні: історія та етнополітика (1944-1964рр.) К., 1998;

14. Слободянюк П. Я. Педагоги Хмельниччини - жертви сталінських репресій. Хмельницький -2005.

15. Фцілінюк А.Г., Блаженович Ю.А, Слободяник П.Л. Культура Поділля: історія і сучасність. Хмельницький - 1993;

16. Юрчук В. Культурне життя в Україні у повоєнні роки. - К.,1995;

17. Яремчук В. Національні проблеми загальноосвітньої школи України: історія і сучасність. - К., 1993;

Журнали та періодичні видання

1. Баран В. К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 роки) //Україна крізь віки. Т.13, - К., 1999

2. Бомбадьорова О. А. Відновлення мережі закладів трудових резервів на території Української РСР (1943-1945)// Укр. іст. журнал 1989 № с.73-76

3. Бомбандьорова О. А. Відновлення мережі закладів трудових резервів на території Укр. РСР. (1943-1945) //Український історичний журнал 1989. № 10 с.73-76

4. Даниленко В., Слюсаренко А. Українська національна школа в XX ст.: Деякі проблеми розвитку та вивчення// III Міжнародний конгрес україністів. - 26-29 серпня. Харків 1996. - с.131-138;

5. Замлинська О. В. Культурне життя в Україні у 1943-1953 роках // Дис.. канд.. іст. Наук. - К., 1995;

6. Косаківський Г. Пшук І. Розвиток народної освіти на Вінничинні в післявоєнні роки. // З історії Радянської Вінниччини. 1960 р. с.102-106.

7. Красножон Н. Г. Загальноосвітня школа України в контексті суспільно політичного життя 1943-53рр. //Дис..канд. іст. Наук. - Переяслав-Хмельницький. 2002;

8. Л.М. Романець, Ю. А. Зінько, І. М. Романюк. «Ідеологічний тиск на вчительство Вінниччини у повоєнні роки». Наукові записки ВДПУ. Серія. Історія Вип. 11. Вінниця - 2007.

9. Ленская В.В. Відновлення шкільної справи на Україні 1945-1946. Сов. Педагогіка 1985 № 6. С. 101-105

10. Ніколаєнко І. Невідкладні завдання вчителів Вінниччини. Вінницька правда 1 вересня -1945.

11. Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб. Наукових праць. ред. Завальнюк О.М. К-П. 2002р.

12. Петренко В. Вінниця у 1944 році з історії міста над Бугом. // Вінницька газета 27 квітня -1995.

13. Плахотнюк С.С. Культурні перетворення на Вінниччині у післявоєнні роки ( 1945 -1970). //Поділля у контексті українській історії. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції 29-30 листопада 2001.

14. Пшук І. Вінницький педагогічний інститут //Наукові записки. Він. держ. пед. інст. ім. М. Острозького 1956. Т.4 Вип.4 с.27-37

15. Романець Л.М. Соціально-побутові умови освітян Вінниччини в 1944 - 1958рр. // Наукові записки Вінницького державно педагогічного університету. Серія: Історія. Вип. 11. За матеріалами II Міжнародної наукової конференції «Національна інтелігенція в історії та культурі України у XIX - XXI століттях». - Вінниця. 2006;

16. Соломонова Т.Р. Відновлення освітньої діяльності Вінниччини після її визволення від німецько-фашистської окупації. ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: історія - Вінниця 2005, Вип. -9.с.87 -88

17. Тарновський Л.С. Розвиток народної освіти на Україні в семерічці . Він. пед. ін-т. ім. М. Островського. Тези доп. І повідомлення кафедр. Ін.-ту на звітні науковій конференції. Вінниця 1966. С.15-17

18. Тичина П.Г. Піднести ідейно політичну роботу серед учителів // Радянська школа . 1945. - № 1-2. С. 4;9. ;

Архівні матеріали:

1. ДАВО - Ф. П. 136. Оп. 12. - Спр. 178. - Арк.12

2. ДАВО - Ф. Р. 2700. - Оп. 6. - Спр. 555. Арк. 22.

3. ДАВО - Ф. Р. 2700. Оп. 6 - Спр. 555. - Арк. 168.

4. ДАВО - Ф. Р. 4897. Оп. 4. - Спр. 62- Арк.21;

5. ДАВО. - Ф. Р. 4897. - Оп. 2 - Спр. 5. Арк. 23.

6. ДАВО. - Ф. Р. 4897. - Оп. 7. - Спр. 140. - Арк. 4.

7. ДАВО.- Ф. Р. 6023. - Оп. 7. - Спр. 140. - Арк. 4.

Додатки

№ 1

АКТ

25-го ноября 1944 года. Мы, нижеподписавшиеся, от дирекции института Король Михаил Ефремович, от профорганизации Усков Гавриил Семенович и Ручко Владимир Петрович, студенты института тт. Лозинский Пантелеймон Осипович и Хововская Евгения Ивановна, составили настоящий акт об ущербах, причиненных венгерскими захватчиками Каменец-Подольскому учительскому институту по ул. Ворошилова №36.

Стоимость уничтоженного, разграбленного, разрушенного имущества в денежном виражении:

Перечень отдельных видов разрушенного, уничтоженного, расхищенного и поврежденного имущества:

Виды имущества по номенклатуре	Един. измер.	Количество	Стоимос ть причене н. ущерба в рублях
		Полност разруш., расхищ., уничтож	Частично поврежде н-ного
Оборуд. и трансп. средства
Мебель и учебн. пособия	-	-	-	467,075
Библиотека	-	-	-	220,000
Физкабинет	-	-	-	253,000
Проч. виды имущества:				60,250
Топливо, готовая продукц.
Уголь	-	-	-
ИТОГО:				1,000,32 5

Руб. один мильон триста двадцять п'ять. Члены комиссии:



Исполнительный комитет Каменец-Подольского городского совета депутатов трудящихся настоящий акт заверяет.

Председатель исполкома горсовета депутатов трудящихся /Семенов/

Секретарь исполкома /Сорока/

Акт зарегистрирован в книге актов по учету ущерба за №1 декабря 1944 года.

Секретарь исполкома горсовета депутатов трудящихся /Сорока/



№2

ВЕДОМОСТЬ

вывезенного венграми имущества по Каменец-Подольскому

	Гардин	35	500	7500	-- //-	-- //-
	Занавесей оконных	35	300	10500
	Огнетушителей	25	300	500
	Электроламп	50	50	500
	Настольн. ламп	5	200	1000
	Государств. гербов	16	300	4300
	Знамен	4	500	2000
	Чернильн. приборов	15	100	1500
	Люстр больших	3	250	750
	Люстр меньших	30	100	300
	Набор столярн. инстр.	-	-	15000
	Имущество Кр. Креста	--	-	15000
	Несгораемый шкаф	1	5000	5000
	Касс металлических	6	3000	18000
.	Столовых покрывал	5	500	2500
				1035 50



№ 3

СВОДНАЯ ВЕДОМОСТЬ по учету ущерба, причиненного немецко-фашистскими захватчиками и их сообщниками учреждениям, промышленным предприятиям о организациям г. Каменца-Подольского Каменец-Подольской области

	Виды уничтоженного, разрушенного, разграбленного и поврежденного имущества	Востоновитель ная стоимость полностью уничтож., разруш., разгр.	Размер затрат, необход. для восстановлени я частично поврежд.	Общий размер ущерба в рублях гр.1 гр.2
		имущества в рублях	имущества в рублях
1.	Зд Здания хозяйственного назначения	697116	129283	326399
2.	Жилые дома	43368890	25854255	69223145
3.	Здания культурно-бытового назначения	4331602	1579408	5911010
4.	Здания религиозных культов.	-	-
5.	Прочие здания и постройки	33592	-	33592
6.	Сооружения	4172365	360086	4532451
7.	Оборудование и трансп. средства	9625085	218350	9843435
со	Многолетние насаждения	68000	-	68000
9.	Рабочий и продуктивный скот	252800	5400	258200
10	Топливо, материалы ине готовые п продукты	1819392	435	1819827
11	Н Не завершенное производство п промышленности и строительства	140450		140450
12	Сельхоз. продукты	123500	960	124460
13	По Посевы и незавершенное производство в сельском хозяйстве	168		16890
14	Денежная наличность	-	-	-
15	Ущерб, причиненный земельным угодьям и лесам	-	180	180
16	Прочие виды имущества	470028	43730	513758
	Итого	65119710	28192087	93311797
	В том числе:
1.	Белановецкая кола	Большая Белановецкая 23	230000
2.	Педагогическая школа	Лагерная, 5	749900
3.	Учительский Институт	Ворошилова, 36	1206740
4.	Школа № 1	Карла Маркса, 2	1898085
5.	Школа № 2	Чкалова, 4	476000
6.	Школа № 3	Ворошилова, 3	231500
7.	Школа № 4	Покровского	662700
8.	Школа № 5	Ленинградская	896547
9.	Школа № 6	Ворошилова, 20	78800
10.	Школа № 7	Карла Маркса, 2	578650
11.	Школа № 9	Ленинградская, 25	502000
12.	Школа № 10	Котовского, 3	236975



№4

З протоколу №4 засідання бюро Кам'янець-Подільського обкому КП(б)У від 3 травня 1944 року

§ 18.-оп. ПРО ПОНОВЛЕННЯ РОБОТИ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТУ.

(Доповід. тов. ТОНКОЧЕЕВ). Прийнято як об'єднане рішення виконкому обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У.

Виконком обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Поновити Кам'янець-Подільський Державний Учительський Інститут, перемістивши його з міста Кам'янець-Подільська до міста Проскурова.

2. Закріпити за інститутом у місті Проскурові такі приміщення: а/ під учбовий корпус - трьохповерховий будинок по провулку Остаповича №12 (приміщення колишньої школи № 12) та одноповерховий будинок по вул. Дзержинського № 78) (приміщення колишньої медичної школи);

б/ під гуртожиток для студентів - двохповерховий будинок на Червоноармійському провулку № 5 (приміщення колишнього дитячого садка №20).

3. Зобов'язати Проскурівську міську Раду (тов. ШИМКО) і Проскурівський міськком КП(б)У (тов. ПУЦЕНКО):

а/ підшукати до 15-го травня відповідні і придатні приміщення для переміщення госпіталю, який займає тимчасово будинки, що закріплюються за учительським інститутом;

б/ виділити і закріпити за інститутом для професорсько-викладатського складу 30 квартир;

в/ вжити заходів по забезпеченню інституту меблями: столами, стільцями, шафами, партами, ліжками, тощо за рахунок Наркомату Освіти УРСР.

Проскурівській і Кам'янець-Подільській міськрадам та міськкомам КП(б)У подати всебічну допомогу (наданням робочої сили і транспорту за рахунок Наркомату Освіти УРСР) в справі перевезення наявного майна, меблів, навчальних приладів, літератури і др., що належить учительському інституту з м. Кам'янець-Подільська до міста Проскурова.

Просити Раду Народних Комісарів УРСР і ЦК КП(б)У затвердити цю постанову.



№5

Форма №6

ПРОТОКОЛ

рассмотрения в Управлении Высшей школы НКП УССР штатного расписания Каменец-Подольского государственного учительского

института на 1944/45 уч.год.

№ п/ п	Разделы штатного расписания	Установлено НКП УССР 1944/45 учебный год	Утверждено ВКВШ на 1944/45 учебный год	Примеча ние
1.	Ч ис ло студентов стационара	220
2.	Число студентов заочн. отдела	240
3.	Штат профес. препод. состава	24/3
4.	Штат учебно-вспомаг. состава	8
5.	Объем работы кафедр стационара в часах	15734
6.	Объем работы кафедр заочного отделения	7412
	В том числе:
	а/ колич. часов на почас. оплату по стационару	200
	б/ колич. часов на почас. оплату по заочн. отделению	4485
7.	Средняя нагрузка преподавателя стационара	732
8.	Процент почасовой оплаты по стационару	0,8%
9.	Процент почасовой оплаты по заочному отделению	17%
10	Расход на 1-го студента по фонду зарплаты:
	а/ преподават. и учебно-вспомагат. персонала по стационару	1540
	б/ преподават. и учебно-вспомагат. персонала по заочн. обучению	463



№6

ПОСТАНОВА

виконкому Кам'янець-Подільської міської ради депутатів трудящих 28-го липня 1944 року

Про надання приміщення під учбовий корпус учительського інституту.

В зв'язку з тим, що учительський інститут залишається в м. Кам'янець-Под., закріпити за ним для учбового корпусу приміщення по

вул. Шевченка №32, відмінивши рішення виконкому від 16-го червня ц/р про надання цього приміщення технікуму політосвіти.

Для учбового корпусу технікума політосвіти закріпити бувше приміщення інституту по Лагерній вул. № 44-46.

Зобов'язати житлоуправління оформити передачу цих приміщень інституту та технікуму.

Голова

міськради депутатів трудящих /Семенов/

Секретар виконкому міськради депутатів трудящих /Пересунько/



№7

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ШТАТНАЯ КОМИССИЯ

при

Совете Народных Комиссаров Союза ССР

УТВЕРЖДАЕТСЯ: Штат в количестве 55,5 единиц с общей суммой зарплаты по должностным окладам в 15540 рублей в месяц. Заместитель Председателя Государственной Штатной

Комиссии

21 августа 1944 года При СНК СССР (Н. Егоров)

ШТАТНОЕ РАСПИСАНИЕ

КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКОГО УЧИТЕЛЬСКОГО ИНСТИТУТА НАРОДНОГО КОМИССАРИАТА ПРОСВЕЩЕНИЯ УКРАИНСКОЙ ССР в. КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКОМ

Наименование структурных подразделений и должностей	Количест во штатных единиц	Должност ной оклад в месяц	Фонд зарплаты по должност ным окладам в месяц	Примечание
ДИРЕКЦИЯ
Директор	1	1500	1500	Должностные оклады устанавливаются в соответствии с Постановлен ием СНК СССР 2-2000 от 1Ш-43г
Заместитель директора по учебно-научной работе	1	1500	1500
Помощник директора по административно-хозяйственной части	1	600	600
Инспектор по спецработе и кадрам	1	450	450
	4		4050
УЧЕБНАЯ ЧАСТЬ
Декан факультета	0,5
Декан факультета	0,5
Декан факультета	0,5
Руководитель педагогической	1	450	450
практики
Секретарь факультета	3	250	750
Секретарь учебной части	1	300	300
БИБЛИОТЕКА
Заведующий библиотекой	1	400	400
Заведующий чит. залом	1	350	350
Старший библиотекарь	1	300	300
Библиотекарь	1	300	300



№ 8

Витяг з протоколу засідання бюро Кам'янець-Подільського міського комітету КП(б)У від 10.08.1944 р.

7. СЛУХАЛИ: Про хід підготовки педінституту до нового навчального року.

/Допов. директор пед. інституту т. Валігура/. Висловились: т.т. КОГАН, СЕМЕНОВ, БГАТОВ, САВРІЙ, ПАРХОМЕНКО, МАМИЧЕВ.

Бюро МК КП/б/У відмічає, що вчительський інститут до нового навчального року не підготовлений. Не проведений ремонт, зовсім не при-ступлено до заготовки дров, не забезпечений обладнанням, підручниками, зошитами.

Це сталося внаслідок того, що дирекція інституту не приймає рішучих заходів по підготовці до навчального року, не залучила до цієї справи студентів та службовців інституту.

УХВАЛИЛИ: 1. Зобов'язати директора інституту т. Валігура не пізніше 25.ІХ. цілком підготовити учбовий корпус інституту до нового навчального року, залучити до цієї справи студентів та службовців інституту.

Зобов'язати директора меблевої фабрики т. Дрожину до 28 вересня відремонтувати стільці, столи та класні дошки для інституту, з матеріалів замовника.

Зобов'язати директора інституту протягом вересня-жовтня місяців заготовити паливо для інституту і викладацького складу. Доручити заступнику голови Міськради т. Багінському надати допомогу інституту в вивозці палива.

Запропонувати зав. міськторгвідділом т. Дронр, директору Камторга т.Горлову до 25 вересня ц.р. організувати студентську їдальню для учительського інституту і політехнікуму, та забезпечити безпосереднє постачання студентів. При їдальні виділити окреме харчування для викладацького складу.

Доручити голові Міськради т. Семенову протягом вересня місяця забезпечити квартирами професорсько-викладацький склад інституту.

Зобов'язати пром. відділ міськвиконкому до 1 жовтня організувати кіоск-майстерню для пошиття і налагодження взуття та одягу студентів інституту, політехнікуму. Встановити систематичний контроль за роботою майстерні.

7. Доручити Відділу пропаганда і агітації МК КП/б/У допомогти парторганізації інституту в організації політико-виховної роботи серед студентів та викладацькому персоналу.

8. Просити начальника гарнізону т. Пархоменка допомогти інституту столами, з маючої ся кількості.

Размещено на Allbest.ru