Голокост - одне з найкраще вивчених явищ історії як з огляду на виявлені та опубліковані документи, спогади, так і наявну літературу. Щоправда радянська історіографія тему Голокосту на окупованих територіях СРСР та, зокрема, українських теренах фактично замовчувала. За воєнної доби відомості про нацистське "остаточне вирішення єврейського питання" збирали члени Єврейського антифашистського комітету, журналісти. Так, у квітні 1944 р. на шпальтах головної газети СРСР з'явилася стаття І. Еренбурґа, в якій розповідалося про єврейського поета й партизана з Вільнюса А. Суцкевера - цей сюжет уможливив згадку про Голокост на території ЛитвиЭренбург И. Торжество человека // Правда. - 1944. - 29 апреля. - С. 4. . Проте тільки після 1991 р. побачили світ всі основні тексти І. Еренбурґа про знищення євреїв УкраїниЭренбург И. Евреи. 1 ноября 1942 года // Война: 1941-1945. - Москва, 2004. - С. 54; Его же. Наше место. 11 августа 1943 года // Там же. - С. 78; Его же. Земля Пирятина. 26 ноября 1943 года // Там же. - С. 90. . Серед кореспондентів, які першими побачили звільнені радянськими військами табори Майданек і Треблінка, був В. Ґроссман. У своїй статті кінця 1944 р. він детально показав технологію цього "конвеєра смерті"Гроссман В. Треблинский ад [Електронний ресурс]: http: //lib.ru/PROZA/GROSSMAN/trebl. txt. Події Шоа на території СРСР та, зокрема, на українських теренах, було відображено у "Чорній книзі" - збірці свідчень і документів про Голокост, підготовленій радянськими літераторами й журналістами (М. Аліґер, В. Каверін, Р. Фраєрман, В. Шкловський та ін.) під керівництвом В. Ґроссмана, І. ЕренбурґаЧёрная книга [Електронний ресурс]: http: //www.corpus.ru/products/chernaya-kniga. htm. У 1947 р. "Чорну книгу" видали англійською мовою в Нью-Йорку, натомість її вже готовий російськомовний типографський набір через ідеологічні настанови було знищено в 1948 р. Це видання стало доступним читачеві лише після 1991 р. Чёрная книга. - Москва, 1991. - Т. 1-2; Чёрная книга: О злодейском повсеместном убийстве евреев немецко-фашистскими захватчиками во временно оккупированных районах Советского Союза и в лагерях Польши во время войны 1941-1945 годов / В. Гроссман, И. Эренбург. - К., 1991.

Звичайно, і за умов замовчування історії знаходилися люди, які намагалися донести правду. У вересні 1961 р. поет Є. Євтушенко надрукував свій вірш "Бабин Яр". Великий моральний вплив на широку громадськість справив однойменний роман А. Кузнєцова. Відомі також поезії про Бабин Яр І. ЕренбурґаДив.: Евтушенко Е. Бабий Яр // Литературная газета. - 1961. - 19 сентября; Кузнецов А.В. Бабий Яр: Роман-документ: Журнальный вариант. - Москва, 1966; Эренбург И. Бабий Яр // Его же. Сборник сочинений в девяти томах. Стихотворения. - Т. 3. - Москва, 1965. - С. 455; Его же. "В это гетто люди не придут..." // Там же. - С. 456. . Ці літературні твори не були історичними дослідженнями, але вони відіграли велику роль у формуванні суспільної думки щодо трагедії Голокосту.

Утім радянські історики, навіть говорячи про події Другої світової війни та нацистський "новий порядок", старанно оминали питання геноциду єврейського народу. Винятком із загальної політики замовчування були спроби влади дискредитувати українських націоналістів діаспори, але відповідні замовлені праці писалися англійською мовою та були розраховані на закордонну аудиторіюДив.: Химка І. - П. Рецепція Голокосту в посткомуністичній Україні [Електронний ресурс]: http: //uamoderna.com/md/223-223. До розпаду СРСР лише окремі матеріали друкувалися у збірках документів (здебільшого реґіональних), а деякі "єврейські сюжети" можна знайти в М. Коваля, Т. Першиної та у присвяченій проблематиці Голокосту студії Ю. Шульмейстера - щоправда виданій уже 1990 р. Див.: Коваль М. Історія пам'ятає! (Кривавий шлях фашистів на Україні). - К., 1965; Коваль М. Борьба населения Украины против фашистского рабства. - К., 1979; Першина Т.С. Фашистский геноцид на Украине, 1941-1945. - К., 1985; Шульмейстер Ю.А. Гитлеризм в истории евреев. - К., 1990.

Для історіографії часів СРСР характерною була згадка про знищення нацистами "мирних радянських громадян без урахування статі, віку та національності". Цій традиції не зраджували і при описанні найбільш відомого факту ліквідації єврейського населення в Бабиному Яру. Так, у томі "Історії міст і сіл Української РСР", присвяченому Києву, про розстріли десятків тисяч євреїв наприкінці вересня 1941 р. сказано так: "Він (тобто Бабин Яр - І. Щ.) став місцем масових страт радянських людей - комуністів і комсомольців, службовців державних установ та членів їх сімей, які залишалися у місті, бійців і командирів Червоної армії, які не змогли вийти з оточення"Історія міст і сіл Української РСР: Київ. - К., 1968. - С. 403. . В "Українському радянському енциклопедичному словнику" у відповідній статті взагалі немає жодної згадки про наймасовіший в історії Шоа розстріл євреївУкраинский советский энциклопедический словарь. - Т. 1. - К., 1988. - С. 128. .

Замовчування Голокосту у СРСР можна пояснити низкою причин. Так, вивчення "остаточного вирішення єврейського питання" руйнувало міф про "єдиний радянський народ" зі "спільною історичною долею". Ще однією причиною затушовування пам'яті про Шоа, на думку канадського історика українського походження І. - П. Химки, було те, що чимало повоєнних комуністичних чиновників поділяли антиєврейські упередження. До того ж етнічні росіяни та українці зайняли замість євреїв певні соціальні ніші, і "не хотіли порушувати питання Голокосту, наслідком якого, як і після винищення та переселення поляків, було їх соціальне вивищення"Див.: Химка І. - П. Рецепція Голокосту в посткомуністичній Україні [Електронний ресурс]: http: //uamodema.com/md/223-223. Крім того, правдиве висвітлення Голокосту неодмінно викликало б постановку питання про те, що зробила (або не зробила) радянська влада для врятування приреченого на знищення єврейського населення. Безумовно, вивчення геноциду євреїв могло зачепити дражливе для комуністичного режиму питання ставлення місцевого населення до окупаційної влади, адже для радянської ідеології вважалося неприпустимим висвітлення фактів співпраці з нацистами сотень тисяч громадян СРСР, багато хто з них прямо або опосередковано був причетним до винищення євреїв. І, нарешті, будь-які "національні акценти" в історичних дослідженнях "загрожували" контактами радянських істориків з їхніми колеґами із західних країн, що могло сприяти руйнуванню "залізної завіси".

Голокост європейських євреїв особливо активно вивчався на Заході з 1970-х рр. Що ж стосується студіювання "остаточного вирішення єврейського питання" на окупованих під час Другої світової війни територіях СРСР, то для західної історіографії це була здебільшого "terra incognita". Особливо події на українських теренах. По-перше, більшість зарубіжних дослідників не сприймали Україну як окремий суб'єкт історичного процесу, на відміну від, скажімо, Польщі чи Румунії. По-друге, серед істориків існував, за влучним виразом Р. Брандона й В. Лауер, своєрідний "синдром Аушвіца", коли увагу західних фахівців було прикуто насамперед до "фабрик смерті", розташованих на території Польщі. У концтаборах Аушвіц-Біркенау (Освенцим), Собібор, Хелмно, Белжець, Майданек, Треблінка винищили близько 3 млн людей, і зосередженість на цій проблематиці призводила до нехтування дослідженням інших реґіонів і країнДив.: Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / За ред.Р. Брандона, В. Лауер; пер. з англ.Н. Комарової. - К., 2015. - С. 17-18. . По-третє, історичні джерела українського походження були практично недоступними для західних фахівців аж до часів ґорбачов - ської "перебудови". При роботі з документами давалася взнаки й необхідність володіння різними мовами (не тільки німецькою, але й українською, російською, польською та ін.).

За часів незалежності України ситуація з вивченням Голокосту якісно поліпшиласяДив.: Коган А. Тайны украинских архивов: как исчезли полтора миллиона евреев [Електронний ресурс]: http: //izrus. co. i1/dvuhstoronka/article/2012-01-16/16733.html#87Shh. Зауважимо, що наукове студіювання не позбавлене суперечливих методологічних підходів до цього явища. Це спричинило суттєві розбіжності в розумінні Голокосту, невідповідності історичного наративу, відмінності у тлумаченні фактів і навіть заперечення самої події. Питанням дослідження теми Шоа на українських теренах присвячено низку працьГузенков С. До питання про місце теми Голокосту в українській історіографії // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Історична пам'ять про війну та Голокост": Київ, 28-30 вересня 2012 р.: Присвячено 71-й річниці трагедії Бабиного Яру. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 90-96; Його ж. Українська історіографія і тема Голокосту // Запорожские еврейские чтения:

Доклады и сообщения (27-28 апреля 2012 г.). - Запорожье, 2013. - С. 73-81; Елисаветский С. Исследование истории Холокоста в Украине в украинской историографии (1991-2000) // Холокост: Доклады на Восьмой ежегодной международной междисциплинарной конференции по иудаике. - Москва, 2001. - С. 70-75; Подольський А.Ю. Дослідження з історії Голокосту в сучасній українській історіографії: нові підходи // Катастрофа и Сопротивление украинского еврейства (1941-1944) / Ред. - сост. С.Я. Елисаветский. - К., 1999. - С. 26-37; Щупак І., Абакунова Г. Вивчення Голокосту в Україні // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 4. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 61-75 та ін. .

В українській історіографії Голокосту після 1991 р. можна виділити три основних періоди.

Перший (1991-1995 рр.) - поява ідеологічно незаанґажованих праць. Побачили світ публікації, спеціально присвячені історії Голокосту в Україні. Загалом це були дослідження реґіонального характеру, які не охоплювали всю територію нашої країни, а фокусувалися на окремих містах чи областях, і базувалися на місцевому архівному матеріаліДив.: Вестник: Люди остаются людьми: Свидетельства очевидцев. - Черновцы, 1991; Губенко Г. Книга печали. - Симферополь, 1991 та ін. . Це здебільшого статті у спеціалізованих часописах (як-от "Український історичний журнал"), або матеріали наукових конференцій. У 1991 р. також з'явилася низка публікацій, присвячених 50-річчю трагедії в Бабиному Яру Левитас Ф., Шимановский М. Бабий Яр: Страницы трагедии. - К., 1991; Король В., Кучер В., Мигрин Г. Без строку давності: Трагедія Бабиного Яру. - К., 1991. . Найбільш значущими студіями цього періоду стали дослідження С. ЄлисаветськогоЕлисаветский С. Бердичевская трагедия: (Документальное повествование). - К., 1991. та Я. ХонігсманаХонигсман Я. Катастрофа львовского еврейства. - Л., 1993. . Також слід відзначити написані за кордоном праці з історії Голокосту на території СРСР (у тому числі й України), перекладені російською мовою. Вони дозволяли українським історикам ознайомитися з відповідними підходами західної історіографіїДив.: Будник Д., Капер Я. Ничто не забыто: Еврейские судьбы в Киеве. - Констанц, 1993; Арад И. Холокаст: Катастрофа европейского еврейства (1933-1945): Сб. ст. - Иерусалим, 1990; Уничтожение евреев СССР в годы немецкой оккупации (1941-1944): Сб. док. и мат. - Иерусалим, 1992. . Складну й неоднозначну проблему ставлення українського націоналістичного руху до євреїв під час Другої світової війни порушив А. Вайс, котрий спирався як на глибокий аналіз документів, спеціальної літератури, так і на особистий життєвий досвідВайс А. Отношение некоторых кругов украинского национального движения к евреям в период Второй мировой войны // Вестник Еврейского университета в Москве. - Вып. 2. - Москва, 1995. - С. 104-113. . У 1991-1995 рр. активно виходили друком мемуари та спогади тих, хто пережив ГолокостСтародинский Д. Одесское гетто. - Одесса, 1991; Гошкис Д. О чём трубит шофар. - Славута, 1992 та ін. . Перші публікації архівних матеріалів з'явилися тільки в 1994 р. їх необхідно було не тільки знайти, зібрати, але й опрацювати та класифікувати. Ідеться про збірники документів, присвячені Вінницькій (упорядкувала Ф. ВинокуроваКатастрофа (Шоа) и Сопротивление евреев Винницкой области - К.; Тель-Авив, 1994. ) та Харківській (упорядник Ю. ЛяховицькийЛяховицкий Ю.М. Попранная мезуза ("Книга Дробицкого Яра"): Свидетельства, факты, документы о нацистском геноциде еврейского населения Харькова в период оккупации: 19411942 гг. - Вып. 1. - Х., 1991; Жёлтая книга: Сб. док. - Х., 1994. ) областям.

Другий період (1996-2000 рр.) ознаменувався чималою кількістю публікацій різноманітного характеру: від невеликих заміток і статей до монографій та дисертацій. Відзначимо перше кандидатське дослідження з історії Голокосту (А. Подольський, "Нацистський геноцид євреїв України (1941-1944)", 1996 р.), а також перше докторське, пізніше трансформоване в монографію (Ф. Левітас, "Євреї України у роки Другої світової війни", 1997 р.). У цей же період з'явилися глибокі студії С. ЄлисаветськогоЕлисаветский С. Полвека забвения: Евреи в движении Сопротивления и партизанской борьбе в Украине (1941-1944). - К., 1998. , Ж. КовбиКовба Ж. Людяність у безодні пекла: Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки "остаточного розв'язання єврейського питання". - К., 1998. , О. КругловаЕврейский геноцид на Украине в период оккупации в немецкой документалистике 1941 - 1944 / Авт. - сост.А. Круглов. - Х.; Иерусалим, 1996; Круглов А. Истребление еврейского населения на Левобережной Украине (зона военной администрации) в 1941-1942 гг. // Катастрофа і опір українського єврейства (1941-1944 рр.): Нариси з історії Голокосту і Опору в Україні / Ред. та упор. С.Я. Єлісаветський. - К., 1999. - С. 172-201. , Я. ХонігсманаХонигсман Я. Катастрофа еврейства Западной Украины: Евреи Восточной Галиции, Западной Волыни, Буковины и Закарпатья в 1933-1945 гг. - Л., 1999. . Важливим явищем в українській історіографії стала збірка статей за редакцією С. Єлисаветського, присвячена Голокосту та єврейському опору нацистському геноцидуКатастрофа і опір європейського єврейства (1941-1944): Нариси з історії Голокосту і Опору в Україні. - К., 1999. . Активізувалася робота щодо збирання та опрацювання спогадів тих, хто вижив. Одну з найбільш повних колекцій свідчень очевидців упорядкував Б. ЗабаркоЖивыми остались только мы: Свидетельства и документы / Ред. - сост., авт. предисл. и комм.Б. Забарко. - К., 1999-2000. , який продовжував свою роботу й у подальші рокиЖизнь и смерть в эпоху Холокоста: Свидетельства и документы. - Кн. 1-3 / Ред. - сост., авт. предисл. и комм.Б. Забарко. - К., 2007-2008; Мы хотели жить: Свидетельства и документы. - Кн. 1-2 / Ред. - сост., авт. предисл. и комм.Б. Забарко. - К., 2013-2014. . Із 1995 р. в багатьох областях України започатковано видання "Книг Пам'яті", в яких подаються короткі відомості про загиблих і тих, хто пережив Голокост, їх фотографії, в окремих випадках - спогадиДив.: Книга памяти: Бабий Яр / Авт. - сост. И.М. Левитас. - К., 1999; Книга Памяти воинов - евреев Днепропетровска: В 2 кн. - Кн. 1. - Днепропетровск, 1999 та ін. . З'явилися праці, у котрих робилися спроби аналізу міжнаціональних відносинДив., напр.: Щупак И.Я. Отношение украинского населения Запорожья к евреям во время войны 1941-1945 гг. // 1-е Запорожские чтения "Еврейское население Юга Украины": Доклады и сообщения. - Запорожье, 1997. - С. 117-121; Ковба Ж. Форми ситуаційної допомоги і рятування євреїв місцевим населенням Східної Галичини у роки німецької окупації // Запорожские еврейские чтения. - Вып. 3. - Запорожье, 1999. - С. 76-79 та ін. .

Третій період (від 2000 р.) характеризується значною активізацією досліджень з історії Голокосту в Україні, осмисленням трагедії не тільки істориками, але й філософами, психологами, юристами. Ширшою стає джерельна база студій, з'являються узагальнюючі спроби. Цьому сприяє, зокрема, створення в нашій країні спеціалізованих наукових осередків, у тому числі Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" (Дніпро; до 2012 р. - Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума"), Українського центру вивчення Голокосту (Київ), Реґіонального центру вивчення Голокосту (Львів), Харківського освітнього центру "Голокост" та ін. Так, інститут "Ткума" в академічній серії "Українська бібліотека Голокосту" публікує праці вітчизняних дослідниківКруглов А.И. Хроника Холокоста в Украине [Академическая серия "Украинская библиотека Холокоста"]. - Днепропетровск; Запорожье, 2004; Єврейський опір в Україні в період Голокосту: Зб. наук. ст. / За ред. М.І. Тяглого. - Дніпропетровськ, 2004 та ін. . Також у рамках цієї серії видаються книги провідних зарубіжних фахівців у російських перекладахМихман Д. Историография Катастрофы: Еврейский взгляд: концептуализация,

терминология, подходы и фундаментальные вопросы [Академическая серия "Библиотека Холокоста “Ткума”", вып. 1]. - Днепропетровск, 2005; Арад И. Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945). - Днепропетровск; Москва, 2007. . "Ткума" видає також перший в Україні спеціалізований науковий журналПроблеми історії Голокосту. - Вип. 1-7. Дніпропетровськ; Запоріжжя, 2002-2015. . Український центр вивчення Голокосту в Києві публікує бюлетень "Голокост і сучасність", а також альманах "Сучасні дослідження Голокосту", наукову та освітню літературу. Серед видань київського Інституту юдаїки особливе місце займає книга, в якій уміщено українські переклади статей зарубіжних мислителівПоза межами розуміння (богослови та філософи про Голокост). Вид. 2-ге / За ред. Дж.К. Рота, М. Беренбаума. - К., 2009. - С. 5. , інші публікаціїМитрополит Андрей Шептицький: Документи і матеріали 1941-1944 / Упор.Ж. Ковба; наук. ред.А. Кравчук. - К., 2003; Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 гг. / Сост.А. Круглов. - К., 2002; Щоденник Львівського гетто: Спогади рабина Давида Кахане / Упор.Ж. Ковба [серія "Бібліотека Інституту юдаїки"]. - К., 2003 та ін. .

Джерельна база з історії Голокосту в Україні розподіляється на спеціально присвячені цій проблематиці, та видання, в яких історія Катастрофи згадується в контексті подій Другої світової війни. Найбільш значущими серед збірок архівних документів і матеріалів стали видання, підготовлені Ф. Винокуровою, М. Гоном, О. Кругловим, М. ТяглимВинокурова Ф.А. Евреи Винничины в период Второй мировой войны: Малоизвестные документы и новые интерпретации: В 3 т. - Винница, 2000; Гон М.І. Голокост на Рівненщині (Документи та матеріали). - Дніпропетровськ; Запоріжжя, 2004; Круглов А. Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 гг. - К., 2002; Круглов А. Без жалости и сомнения: Документы и преступления оперативных групп и команд полиции безопасности и СД на временно оккупированной территории СССР в 1941-1944 гг. - Ч. 1 - 4. - Днепропетровск, 2008-2010; Передайте детям нашим о нашей судьбе...: Сб. док. и мат. / Ред. - сост. Л.П. Кравцова, М.И. Тяглый. - Симферополь, 2001; Тяглый М. Холокост в Крыму: Документальные свидетельства о геноциде евреев Крыма в период оккупации Украины (1941 - 1944). - Симферополь, 2002. . Окремі джерела періодично публікуються у журналах "Проблеми історії Голокосту" (Дніпро) та "Голокост і сучасність" (Київ). Зокрема на шпальтах першого Ф. Винокурова вмістила добірку документів щодо долі розвідниці з Вінниці єврейки Т. КуцинПроблеми історії Голокосту. - Вип. 2. - Дніпропетровськ; Запоріжжя, 2005. , а в №4 за 2007 р. передруковано лист митрополита Андрея (Шептицького) до папи Пія XII та його послання "Про злочин чоловікоубивства"Там само. - Вип. 4. - Дніпропетровськ, 2007. . У київському часопису публікувалися студії О. Круглова про долю євреїв Одеси й РівногоГолокост і сучасність: Студії в Україні і світі. - 2008. - №2; 2012. - №11. , Ж. Ковби та О. Гогуна про збройний виступ євреїв в Янівському таборі за інформаційними звітами українських і польських націоналістівТам само. - 2010. - №7. , І. Капася щодо ґетто в Дубровиці за матеріалами архівно-кримінальної справи Х. СигалаТам само. - 2012. - №11. та ін.

Виокремимо праці з окремих аспектів Голокосту на території України, що супроводжуються публікацією великої кількості джерел. Серед них - книги О. Круглова, присвячені трагедії Бабиного ЯруКруглов А.И. Трагедия Бабьего Яра в немецких документах. - Днепропетровск, 2011. та знищенню єврейського населення ОдесиКруглов А.И. Истребление евреев Одессы в 1941-1943 гг. - Днепропетровск, 2014. . В останні роки з'явилися краєзнавчі студії, в яких наведено великий обсяг джерел з історії Шоа на Дніпропетровщині, Житомирщині, Миколаївщині тощо Венгер А., Каковкіна О. Голокост у спогадах неєвреїв (за матеріалами Сталіндорфського району Дніпропетровської області) // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 7. - Дніпропетровськ, 2015. - С. 6-15; Мєшко К. Квіти на гарячому камінні // Мєшко К.В. Новомосковськ на зламах історії та долі. - Новомосковськ, 2015; Рудницька Н.В. Голокост на Житомирщині в документах Державного архіву Вінницької області // ХХ століття - етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту: Зб. наук. праць за мат. міжнар. наук. - практ. конф., Житомир, 22-23 жовтня 2010 р. - Дніпропетровськ, 2011. - С. 373-378; Судьбы евреев Николаевщины во время Великой Отечественной войны 1941-1945 / Под ред. М.Д. Гольденберга. - Николаев, 2013; Ташлай Л. Голокост на Миколаївщині очима свідків // Запорожские еврейские чтения: Доклады и сообщения (14-15 апреля 2013 г.). - Запорожье, 2014. - С. 46-65 та ін. .

У 2010 р. ряд документів, у тому числі про антиєврейську політику нацистів, було опубліковано у збірці, підготовленій Державним архівом Дніпропетровської областіОкупаційний режим на Дніпропетровщині в хронологічних довідках місцевих органів влади: Зб. док. / Авт. - упор. О.В. Касьянов, Н.В. Киструська. - Дніпропетровськ, 2010. . Окремі згадки про це є у джерельних матеріалах, упорядкованих О. Гогуном, І. Дерейком та ін. Родня: Полиция и партизаны: 1941-1944: На примере Украины / Авт. - сост.А. Гогун, И. Дерейко, А. Кентий. - К., 2011. У 2014 р. побачила світ колекція документів, присвячена становищу євреїв в окупованому КиєвіКиїв: війна, влада, суспільство: 1939-1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації). - К., 2014. . Листівки про дискримінаційні заходи, оголошення про створення ґетто, фотографії загиблих євреїв тощо вміщено у виданні 2015 р. Нацистський "новий порядок" в містах України: Збірка фотографій та документів з фондів Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні". - Дніпропетровськ, 2015.

Особливу групу джерел становлять спогади та нотатки жертв і очевидців Голокосту. Останнім часом надруковано щоденники Н. МошковаДив.: Гуляев Г.И., Бусыгина Н.Д. Днепропетровск глазами очевидцев: 1929-1942. - Днепропетровск, 2012. - С. 104, 106-107, 109-110, 115. , С. Шведова Див.: Гуляев Г.И., Большаков В.И., Бусыгина Н.Д. Днепропетровск: 1928-1947. - Днепропетровск, 2009. - С. 80-81. , в яких розповідається про знищення євреїв на Дніпропетровщині. Ці видання тематично "перегукуються" з опублікованими в Україні записками очевидців Голокосту у Західній Європі, зокрема А. ФранкФранк А. Щоденник. - 3-тє вид. - К., 2009. , Д. РубіновичаЩоденник Давида Рубіновича / Пер.А. Шарого. - К., 2009. та ін.

Серед мемуарної літератури та спогадів, що були надруковані в першій половині 2000-х рр., слід згадати текст Л. ДусманДусман Л. Помни! Не повтори! - Одесса, 2001. , збірку спогадів колишніх малолітніх в'язнівПроліски за колючим дротом: Спогади колишніх малолітніх в'язнів фашизму / Авт. - упор.О. Васюков, М. Петренко, С. Подольский. - Л., 2004. . Простежується тенденція збору і публікації таких матеріалів по реґіонах, зокрема про євреїв МаріуполяПамять сердца (Книга о трагедии и мужестве евреев Мариуполя). - Мариуполь, 2002. , ЖитомираЗабвению не подлежит: Сборник материалов о Холокосте, пережитом моими земляками / Сост.Г. Фельдман. - Житомир, 2000. , КримуПередайте детям нашим о нашей судьбе...: Сб. док. и мат. / Ред. - сост. Л.П. Кравцова, М.И. Тяглый. - Симферополь, 2001. . Виходили друком "Книги Пам'яті"Книга пам'яті Дробицького яру / Авт. - укл.В.П. Лебедева, П.П. Сокольський. - Х., 2004; Книга Памяти воинов-евреев Днепропетровска: В 2 кн. - Кн. 2-3 (ч. 1-2), 4. - Днепропетровск, 1999-2004 та ін. та інші подібні видання. Особливу цінність серед опублікованих спогадів мають записані відразу по війні, у тому числі Я. Хешелес, яка була в'язнем Янівського концтабору у ЛьвовіХешелес Я. Глазами двенадцатилетней девочки. - К., 2011. , М. ДойчДойч М. Історія Міни: Спогади лікаря про Голокост. - К., 2011. та ін. Спираючись на власні спомини, ізраїльський дослідник Ш. Редліх у своїй книзі спробував подивитися на трагедію Голокосту в його рідному східно - галицькому містечку не тільки поглядом історика, але й відобразити бачення подій минулого інших учасників драми - поляків, євреїв, українців, німцівРедліхШ. Разом і нарізно в Бережанах: Поляки, євреї та українці, 1919-1945 / Пер. з англ. - К., 2007. . На особливу увагу заслуговують дослідження французького священика П. Дебуа, який упродовж декількох років збирав відповідні свідчення на території УкраїниДебуа П. Хранитель спогадів: Кривавими слідами Голокосту. - К., 2011. . Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" з 2008 р. видав уже шість випусків тематичної збірки, де вміщено як спомини тих, кому пощастило вижити, так і ветеранів, людей, що побували в евакуації й на окупованій території УкраїниВозрождение памяти: Воспоминания свидетелей и жертв Холокоста. - Вып. 1-6. - Днепропетровск, 2008-2015. . Нерідко спогади публікують разом із документами та матеріалами про долю єврейського населення України в роки Другої світової війни. Узагалі обсяг мемуарної літератури значно зріс після 2008 р. Гельфонд Е.Г. Майданек над Бугом: Воспоминания о южноукраинских лагерях и гетто. - Донецк, 2008; Гольденберг М.Д. Судьбы евреев Николаевщины в период Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. - Николаев, 2013; Жовтневий Голокост: спогади та матеріали / Укл.В. Москаленко. - Ярмолинці, 2012; КовбаЖ.М. Останній рабин Львова: Єзекіїль Левін. - Л.; К., 2009; Ковба Ж. Щоденник Львівського гетто: Спогади рабина Давида Кахане. - К., 2009; Костелянець Г. Від України до Білорусії: Історія однієї єврейської сім'ї. - Дніпропетровськ, 2009; Куликов В.Я. Оккупация Винницві (18. 07.1941 - 20. 03.1944): Свидетельство очевидца. - К., 2012; Левітас І.М. Праведники Бабиного Яру / Пер. з рос.С.Б. Герус. - К., 2008; Пам'ять заради майбутнього: З історії десятирічної діяльності Української спілки в'язнів-жертв нацизму та спогади. - К., 2003; Пам'ять заради майбутнього: Про діяльність Української спілки в'язнів-жертв нацизму та спогади. - Кн. 2. - К., 2005; Пам'ять заради майбутнього. - Кн. 3. - К., 2008; Сражались в одном строю: воины-евреи в воспоминаниях участников Великой Отечественной войны / Сост.И. Левитас. - К., 2010; Фоєрман Ю. Щоденник зі Станіслава (1941-1943 рр.) / Пер. з пол. - Івано-Франківськ, 2009. Крім того, побачили світ спеціалізовані довідники з історії Голокосту (О. КругловКруглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Ред. И.М. Левитас. - К., 2000; Его же. Катастрофа украинского еврейства 1941-1944 гг.: Энциклопедический справочник. - Х., 2001. , М. ТяглийТяглый М.И. Места массового уничтожения евреев Крыма в период нацистской оккупации полуострова, 1941-1944: Справочник. - Симферополь, 2005. , О. Гісем і О. МартинюкГісем О.В., Мартинюк О.О. Голокост в Україні (1941-1944): Словник-довідник. - К., 2003. ), ілюстративні матеріали (С. АвербухАвербух С.Л. Гитлеровская пропаганда юдофобии в прокламациях и карикатурах. - К., 2005. ).

Що стосується фахових історичних досліджень, то часто проблеми Голокосту розглядаються в контексті історії Другої світової війни, коли автори торкаються різноманітних питань функціонування нацистського режиму на території України, здебільшого в окремих реґіонахВінцковський Т. Окупаційний режим в губернаторстві "Трансністрія" // Україна у Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси. - Т. 1. - К., 2010. - С. 413-446; Винарчук Т.В. Жертви окупаційної влади на території Запорізької області в роки Другої світової війни // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Вип. ХХХУ. - Запоріжжя, 2013. - С. 149-156; Гальчак С.Д. Політика румунської окупаційної влади на території Північної Трансністрії // Архіви окупації: 1941-1944. - К., 2006. - С. 840-849; Орлянський В.С., Тедеєва О.С. Місцеві органи управління в період окупації на Запоріжжі (1941-1943 рр.). - К., 2010; Орлянський В.С. Деякі напрямки політики окупаційної адміністрації в соціальній сфері життя населення Запоріжжя // Культурологічний вісник. - Вип. 25. - Запоріжжя, 2010. - С. 38-41; Спудка І.М. Економічна політика нацистського керівництва на території Запорізької області // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Вип. ХХХІ. - Запоріжжя, 2011. - С. 189-194; Сугацька Н.В. Місцева адміністрація та самоуправління на Півдні України в часи нацистської окупації краю (1941-1944 рр.) в контексті подій Голокосту // Південний архів (історичні науки). - Вип. ХХ. - Херсон, 2005. - С. 148-153; Її ж. Створення місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування на півдні України в часи нацистської окупації краю // Сучасний вимір держави та права: Зб. наук. праць. - Миколаїв, 2008. - С. 143-145; Цибуленко Г.В., Цибуленко Л.О. Формат і механізми "нового порядку" окупаційної влади на Херсонщині 1941-1944 рр. // Південний архів (історичні науки). - Вип. ХХХІ/ХХХІІ. - Херсон, 2010. - С. 252-265; Цибуленко Г.В. Окупаційний режим за матеріалами фонду Р-1520 - сільські управи державного архіву Херсонської області // Культурологічний вісник. - Вип. 29. - Запоріжжя, 2012. - С. 15-20; Шайкан В.О. Колабораціонізм на території рейхско - місаріату "Україна" і військової зони в роки Другої світової війни. - Кривий Ріг, 2005. та ін. . Саме місцевим особливостям Голокосту присвячено найбільшу кількість публікацій. В основному це невеликі повідомлення про той чи інший край, увічнення пам'яті загиблих на місцях масових страт. Рідше трапляються праці, засновані на архівних матеріалах, серед таких - студії С. Орлянського (Запорізька обл. Орлянский С.Ф. Холокост на Украине. - Запорожье, 2003. ), М. Твердохліба (КременчукТвердохлебН. Евреи Кременчуга: Исторический очерк. - Кременчуг, 2004. ), В. Наконечного (ВолиньНаконечный В. Холокост на Волыни: жертвы и память. - Луцк, 2003. ) та ін. Вийшли у світ монографії щодо "остаточного вирішення єврейського питання" в окремих реґіонах УкраїниТяглый М. Места массового уничтожения евреев Крыма в период нацистской оккупации полуострова, 1941-1944: Справочник. - Симферополь, 2005; Шитюк М.М., Сугацька Н.В. Геноцид проти євреїв Південної України в роки німецько-румунської окупації (1941-1944 рр.). - Миколаїв, 2008; Юсов В. Хотинский холокост. - Черновцы, 2010 та ін. , а також статті та збіркиАртёмовский Бабий Яр. - Артёмовск, 2000; Винокурова Ф. Евреи в аду: лагерь-гетто в Печере (Транснистрия) // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 8. - Дніпропетровськ, 2016. - С. 40-88; Гельман Б. Причина смерти - расстрел: Холокост в Севастополе. - Севастополь, 2004; Даценко В. За те, що євреї...: Трагедія Голокосту в межиріччі Південного Бугу та Дніпра (1941-1944). - Кіровоград, 2015; Елисаветский С.Я. Бердичевская трагедия: Документальное повествование. - К., 1991; Кабанчик И. Трагедия евреев Буковины [Електронний ресурс]: http: //www.jewish.ru/ history/press/2010/08/news994288077. php; Коваль О.Г., Коваль Г.П. Богданівка: злочин, кара, пам'ять // Краєзнавчий альманах: Історія. Археологія. Наука. Культура. Освіта. Промисловість. Сільське господарство. - Вип. 1. - Миколаїв, 2012. - С. 101-108; Ковба Ж. Філіп Фрідман - свідок загибелі львівських євреїв // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 3. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 176 - 189; Коган Л. Холокост на Житомирщине // Історичні уроки Голокосту та міжнаціональні відносини. - Дніпропетровськ, 2010. - С. 323-349; Лин В. Криворожская трагедия. - Ч. 1-3. - Кривой Рог, 2001-2002; Ляховицкий Ю.М. Попранная мезуза ("Книга Дробицкого Яра"): Свидетельства, факты, документы о нацистском геноциде еврейского населения Харькова в период оккупации: 1941-1942 гг. - Вып. 1. - Х., 1991; Монастирський Є. Шоа в Ворошиловграді - невідома сторінка історії Голокосту в Україні // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 6. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 90 - 101; Наконечный В. Холокост на Волыни: жертвы и память. - Луцк, 2003; Радченко Ю. Знищення харківських євреїв органами ГФП та СД в роки Другої світової війни // Вісник Харківського. Природно, що важливе місце в розробці наративного матеріалу з історії Голокосту займає трагедія Бабиного Яру. Чималу увагу дослідники звертають на формування нацистами особливого інформаційного простору та антисемітську пропаґанду як знаряддя своєї політики. Чимало праць із цієї проблематики підготував М. Тяглий.

У низці студій розглядаються певні аспекти Шоа - міжнаціональні відносини, питання про євреїв-військовополонених тощоНацистская антисемитская пропаганда в оккупированном Крыму и её место в системе мероприятий Холокоста // Холокост: Материалы 8-й международной конференции по

иудаике. - Москва, 2001. - С. 55-70; Его же. Антисемитская пропаганда на оккупированных нацистами советских территориях: историография и методика изучения вопроса // Современные исследования Холокоста. - 2005. - №1. - С. 28-42. Гулай В. Дискурс міжетнічної комунікації у дистрикті "Галичина" в період остаточного вирішення єврейського питання" // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 8. - Дніпропетровськ, 2016. - С. 89-99; Маринченко А. Военнопленные-евреи в контексте этнорасовой политики нацистов: реалии начального периода войны в Украине // Там само. - С. 114-134 та ін. . Гострим і водночас політично забарвленим стала тема ставлення українських націоналістів до "єврейського питання" в роки війни, чому присвячено окремі статтіЗайцев О. Український націоналізм та "єврейське питання" напередодні Другої світової війни // Історична пам'ять про війну та Голокост: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 71-й річниці трагедії Бабиного Яру. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 118-132 та ін. . Серед монографій виокремимо праці директора Українського інституту національної пам'яті В. В'ятровича та В. ДеревінськогоВятрович В. Ставлення ОУН до євреїв: формування позиції на тлі катастрофи. - Л., 2006; ДеревінськийВ.Ф. Ставлення ОУН (б) і УПА до сусідніх народів та національних меншин. - К., 2006 та ін. . Останніми роками відзначаємо збільшення уваги вітчизняних дослідників до рятівників євреїв у роки війни - праведників народів світуАбакунова А. Мотивы людей, оказывавших помощь евреям во время Холокоста: теории западных исследователей // Евразийские исследования. - 2009. - №2 (апрель - июль). - С. 137 - 162; Балабан М. Праведники народів світу на "кривавих землях": випадок Львова // Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті. - Дніпропетровськ, 2015. - С. 6-23; Винокурова Ф. Відображення в документальних джерелах ДАВО участі представників релігійних конфесій у порятунку євреїв, які пережили Голокост на території Вінницької області // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 4. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 114-126; Її ж. Феномен праведників народів світу: До питання людського виміру та людського вибору в екстремальних подіях нацистської окупації: До питання мотивацій дій та вчинків // Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті. - С. 45-81; Гончаренко О. Політика нацистського геноциду і участь місцевого населення Київщини у порятунку євреїв // Друга світова війна і доля народів України: Мат. Всеукр. наук. конф. (Київ, 23-24 червня 2005 р.). - К., 2005. - С. 73-83; Його ж. До питання про участь місцевого населення у порятунку євреїв на території Райхскомісаріату Україна (1941-1944 рр.) // Український історичний журнал. - 2010. - №1. - С. 128-141; Закидальський О. Розмежування особистого та політичного: українці, які рятували євреїв під час Голокосту // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 6. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 165-176; Ковба Ж. Політика, патріотизм - за чи проти людяності // Там само. - С. 177-192; Круглов А. Участие немцев в спасении евреев в Украине в 1941-1944 гг. // Там само. - С. 193-214; Его же. Другие немцы: Участие немцев в спасении евреев в Украине 1941-44 гг. // Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті. - С. 144-173; Сугацкая Н. "Праведники народов мира" на Николаевщине // Запорожские еврейские чтения: Доклады и сообщения (14-15 апреля 2013 г.). - Запорожье, 2014. - С. 36-45; Суровцев О. Порятунок та спротив єврейського населення Буковини в роки голокосту: Нові імена, невідомі факти та роздуми // Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті. - С. 174-196; Щупак І.Я. Українці - рятівники євреїв під час Голокосту // Сторінки історії: Збірник наукових праць НТУУ "КПІ". - Вип. 34. - К., 2012. - С. 128-141; Щупак І.Я., Глущенко Д.М. Дипломати - "Праведники народів світу" // Наши люди. - Вып. 1. - Днепропетровск, 2015. - С. 75-77 та ін. . Значну частину розвідок присвячено постаті митрополита Андрея (Шептицького) Дземан М. Діяльність Андрея Шептицького у роки Другої світової війни // Спадщина Андрея Шептицького: духовність, діяльність, мораль: Мат. наук. - практ. конф., присвяч. 150-річчю з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (Тлумач, 9 серпня 2015 р.). - Івано-Франківськ, 2015. - С. 38-43; Ковба Ж. Вплив митрополита Шептицького на вірних у часи Голокосту // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 4. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 127-151; Маринович М. Постать митрополита Шептицького у нелінійному просторі історичного часу // Там само. - С. 81-87; Чайка Т. Колаборація у "просторі смерті": до осмислення моральної колізії митрополита Андрея Шептицького // Там само. - С. 100-113; Щупак І. Митрополит Андрей Шептицький: особистість та символ в історії // Там само. - С. 88-99; Його ж. Митрополит Андрей Шептицький: духовний лідер українців та рятівник євреїв // Митрополит Андрей Шептицький - філософ, вчитель, праведник: Великий українець: Мат. Всеукр. наук. конф. (Чернівці, 26 травня 2015 р.). - Чернівці, 2015. - С. 61-72 та ін. . Серед українських авторів набуває популярності тема дослідження історичної пам'яті про ГолокостМедведовська А. Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950 - 80-ті рр.) // Проблеми історії Голокосту. - Вип. 8. - Дніпропетровськ, 2016. - С. 135-144; Подольський А. Українське суспільство і пам'ять про Голокост: спроба аналізу деяких аспектів // Голокост і сучасність. - Вип. 1 (5). - К., 2009. - С. 47-59; Його ж. Пам'ять про жертви Голокосту - як один з чинників єврейської ідентичності в Україні // Єврейська національна спільнота в контексті інтеграції українського суспільства. - К., 2014. - С. 344-361; Салата О. Голокост в історичній пам'яті українського народу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Історична пам'ять про війну та Голокост": Київ, 28-30 вересня 2012 р. Присвячено 71-й річниці трагедії Бабиного Яру. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 155-161; Суровцев О. Особливості регіональної історичної пам'яті населення Буковини про Другу світову війну // Там само. - С. 174-194 та ін. .

У 2000-х рр. в Україні вивчення теми Голокосту продовжилося в дисертаціях, абсолютну більшість котрих, як і згадані статті з "остаточного вирішення єврейського питання", присвячено реґіональним аспектам Шоа. Так, у праці О. Гончаренка ґрунтовно проаналізовано загальні тенденції та особливості Голокосту на Київщині; Ю. Радченко досліджував геноцид євреїв у прифронтовій зоні; Н. Сугацька розглянула своєрідність Голокосту на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.); О. Суровцев зацікавився регіональною історією Голокосту на Північній Буковині та Хотинщині; О. Трепкачова зробила спробу розглянути долю єврейського населення Дніпропетровщини у часи нацистської окупації; Р. Михальчук свою увагу сконцентрував на проблемі Голокосту євреїв РівненщиниГончаренко О.М. Голокост на території Київщини: загальні тенденції та регіональні особливості (1941-1944 рр.): Дис.... канд. іст. наук. - Черкаси, 2005; Радченко Ю.Ю. Нацистський геноцид єврейського населення України на території прифронтової зони (1941-1943 рр.): Автореф. дис.... канд. іст. наук. - Х., 2012; Сугацька Н.В. Геноцид проти єврейського населення Півдня України в роки німецько-румунської окупації (1941-1944 рр.): Дис.... канд. іст. наук. - Миколаїв, 2006; Суровцев О.А. Голокост у Північній Буковині та Хотинщині в роки Другої світової війни: Дис.... канд. іст. наук. - Чернівці, 2006; Трепкачева О. Оккупационный режим и еврейское население Днепропетровщины 1941-1943 гг.: Дисс.... канд. ист. наук. - Днепропетровск, 2010; Михальчук Р.Ю. Голокост на території Рівненщини під час німецької окупації (1941-1944 рр.): Автореф. дис.... канд. іст. наук. - Острог, 2014. . Зауважимо, що всі дисертації захищено за спеціальністю "історія України" та присвячені вони конкретній проблематиці. Проте до сьогоднішнього моменту українські фахівці на рівні дисертаційних праць майже не зверталися до спеціального дослідження джерел історії Голокосту в Україні та історіографії проблеми. Єдиним винятком стала дисертація провідного вітчизняного джерелознавця Ф. Винокурової, захищена ще в 2003 р. Винокурова Ф.А. Фонди державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі євреїв під час німецько-румунської окупації 1941-1944 рр.: Дис.... канд. іст. наук. - К., 2003.