Національний архівний фонд України, його структура та правові засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра СКІД

Лабораторна робота №10

З дисципліни “ Aрхівознавство”

На тему: « НАФ України, його структура та правові засади»

Виконала:

ст.гр. ДК-12

Буряник М.В.

Прийняла:

ас. каф. СКІД

Білущак Т.М

Львів-2014



Мета роботи: Успішне вивчення теми дозволяє мати уяву про Національний архівний фонд України, його структуру та правові засади, знати критерії цінності документів.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Під поняттям Національний архівний фонд України розуміють сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації. НАФ є надбанням української нації, складовою частиною вітчизняної й світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, перебуває під охороною держави і призначенні! для задоволення інформаційних потреб суспільства і держави, реалізацій прав та законних інтересів кожної людини.

До Національного архівного фонду відносять архівні документи незалежно від їх виду, місця і часу створення, виду матеріального носія інформації, та форм власності на них. Для внесення архівних документів до НАФ проводиться відповідна експертиза та державна реєстрація.

Документи НАФ є культурними цінностями, що постійно зберігаються па території України або поза її межами й згідно з міжнародними угодами, ратифікованими Верховною Радою, підлягають поверненню в Україну.

В складі НАФ виокремлюють три основні групи документів:

а) документальні комплекси, що утворилися в різні історичні періоди на теренах сучасної України у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій, установ, підприємств усіх форм власності, окремих осіб, та зберігаються на території України;

б) документи українського походження, що утворилися за межами України як результат діяльності української політичної та трудової еміграції, українських військових, культурно-освітніх і наукових установ, громадських об'єднань та окремих осіб і передані у власність України чи її громадян у порядку реституції, на підставі дарування або зберігаються за межами України відповідно до міжнародних угод підлягають поверненню в Україну (в оригіналах або копіях);

в) Документи іноземного походження, що утворилися на теренах інших держав і, за різних обставин опинившись на територіі України, стали невід'ємною частиною національної історико-культурної спадщини.

Серед документів кожної з цих груп є такі, що мають особливе значення та унікальний характер. Тому чільне місце у складі НАФ належить особливо цінним і унікальним документам.

До особливо цінних (ОГД) належать архівні документи, що містять інформацію про найважливіші події, факти і явища в житті суспільства, не втрачають значення для економіки, культури, науки, духовного життя, міжнародних відносин, екології, державного управління, оборони і є неповторними з погляду їх юридичного значення і автографічності. До ОЦ можуть бути віднесені як окремі документи чи справи, так і групи документів, справ і навіть окремі архівні фонди. В державних архівах планомірне виявлення ОЦ документів і взяття їх на окремий облік здійснюється з початку 1980-х років.Унікальні документи НАФ становлять виняткову культурну цінність, мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу, визначають його вклад у всесвітню культурну спадщину. Для унікальних документів передбачено особливу форму обліку - облік у Державному реєстрі національного культурного надбання.

Організаційні, науково-методичні і практичні заходи щодо встановлення критеріїв визначення унікальних документів, розроблення методики їх виявлення, порядок включення до Державного реєстру національного культурного надбання, організації обліку і забезпечення збереженості визначені "Положенням про віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних, внесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання, а також їх зберігання", затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вони дістали роз'яснення у затверджених Держкомархівом відповідних Методичних рекомендаціях.

До унікальних документів НАФ можуть бути віднесені акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій, установ та підприємств усіх форм власності, окремих осіб, інші письмові та графічні матеріали, кінофотофонодокументи, записи фольклорних творів і рідкісні друковані видання, які виникли в різні історичні періоди на території сучасної України та поза її межами.

З'ясування виключної історико-культурної цінності документів НАФ і віднесення їх до унікальних відбувається з урахуванням таких критеріїв: статус і значення фондоутворювача; походження, авторство документів та час створення документів; цінність інформації, відображеної в документах; юридична сила документів та їх оригінальність; наявність художніх або палеографічних особливостей документів.

При виявленні унікальних документів ці критерії застосовують, як правило, комплексно. З особливо цінних і унікальних документів, незалежно від форми власності, так само, як і з особливо цінних документів, в обов'язковому порядку створюють страхові копії, які зберігаються окремо від оригіналів. Державні архівні установи зобов'язані надавати юридичним особам і громадянам, які є власниками унікальних документів, допомогу у виготовленні таких копій, що надалі перебувають на державному зберіганні і можуть бути надані у користування лише з дозволу власника оригіналу. Одночасно зі страховими копіями, які є недоторканими, виготовляються копії фонду користування.

Крім того, унікальні документи підлягають обов'язковому страхуванню і відокремленому зберіганню. Всі ці заходи спрямовані на підвищення гарантій забезпечення збереженості унікальних документів. Іншими словами, серцевиною НАФ, його золотим фондом є унікальні документи, що беруться на облік Держкомархівом України у вигляді Державного реєстру національного культурного надбання.

Суспільні відносини навколо історико-культурного надбання і, зокрема архівів в Україні, як і в більшості країн світу врегульовані відповідним законодавством. Одним із суттєвих чинників, що впливає на правовий режим регулювання відносин, пов'язаних з документами НАФ, є належність їх до певної форми власності.

Закон України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" визнає будь- які форми власності на документи НАФ; передбачені Конституцією та законами України.

Класифікація НАФ за аспектами власності передбачає такі категорії:

- документальні комплекси, що належать державі;

- комплекси, що належать територіальним громадян;

- документи, що є власністю суб'єктів господарювання недержавного походження,

релігійних організацій та об'єднань громадян;

- приватні архівні зібрання, або окремі документи.

Отже, з культурологічного боку, Національний архівний фонд України - це невід'ємна і важлива складова частина національної і загальносвітової культурної спадщини, сукупність належних Україні як державі цінних архівних документів. Її найціннішими компонентами є унікальні документи, що вносяться до Державного реєстру національного культурного надбання. З архівознавчого погляду НАФ - не лише комплекс матеріальних носіїв із зафіксованою на них різними способами цінної ретроспективної документної інформації, а й найвища класифікаційна категорія. Водночас НАФ є правовою категорією, тому що вона в цілому або будь-якими своїми частинами вступає в певні правовідносини, породжує конкретні права, обов'язки і відповідальність юридичних і фізичних осіб. Крім того, НАФ - це глобальна, складно структурована інформаційна система, складова світових і вітчизняних інформаційних ресурсів.

національний архівний фонд документ



ЗАВДАННЯ

Відкрила у вікні браузера україномовну сторінку пошукової системи Google і знайшла закон України “Про НАФ і архівні установи ” і дала відповіді на такі запитання:

1. Дата прийняття закону „Про НАФ та архівні установи”.

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 86; 1996 р., № 3, ст. 11; 1997 р., № 8, ст. 62).

2. Поняття НАФ.

Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації;

3. Чим відрізняється архівний документ від документа НАФ.

Архівний документ - документ, незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, задля яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна;	Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який зареєстрований як складова Національного архівного фонду;

4. На яких документах базується Законодавство України про НАФ та архівні установи.

Законодавство про Національний архівний фонд та архівні установи базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до нього.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про Національний архівний фонд та архівні установи, застосовуються норми міжнародного договору.

5. Який державний орган забезпечує проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства.

Держава гарантує умови для зберігання, примноження та використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи і веденні діловодства.

Державну політику у сфері архівної справи і діловодства визначає Верховна Рада України.

Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції

6. Хто фінансує повернення документів НАФ, що знаходяться за кордоном.

Держава вживає заходів для поповнення Національного архівного фонду документами історико-культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються історії України, у пріоритетному порядку фінансує їх виявлення, взяття на облік, повернення, придбання або відтворення в копіях. Централізований облік зазначених документів ведеться у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

7. Який державний орган приймає рішення про вилучення документів із НАФ.

Внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення документів з нього здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією у складі фахівців архівної справи і діловодства, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців.

Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертних комісій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

8. Хто фінансує впорядкування і внесення документів до складу документів НАФ.

Рішення про вилучення документів з Національного архівного фонду приймаються експертними комісіями за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Забороняється вилучення документів з Національного архівного фонду за мотивами конфіденційності чи таємності інформації, що міститься в них, а також із політичних чи ідеологічних міркувань.

Спори між архівними установами і власниками документів з питань призначення експертизи їх цінності, внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення з нього вирішуються судом.

9. Який державний орган затверджує форму реєстраційного свідоцтва.

Державну реєстрацію документів Національного архівного фонду проводять центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства та уповноважені ним архівні установи. Порядок реєстрації і форма реєстраційного свідоцтва затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державна реєстрація документів Національного архівного фонду проводиться безоплатно.

10. Які документи є власністю територіальних громад.

Архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій, а також документи, що передані архівним відділам міських рад іншими юридичними і фізичними особами без збереження за собою права власності, є власністю територіальних громад.

11. У яких випадках дозволяється вилучення у власника документів НАФ.

Архівні документи, що не мають власника або власник яких невідомий, переходять у власність держави на підставі рішення суду, винесеного за заявою державної архівної установи, крім випадків, передбачених законами України.

12. Через який строк повинні бути повернені власнику вилучені документи НАФ.

Документи Національного архівного фонду, вилучені відповідно до закону для дізнання, досудового слідства, провадження справи у суді, підлягають обов'язковому поверненню власнику або уповноваженій ним особі, але не пізніше ніж через один рік після закінчення провадження у справі.

13. Яким чином здійснюється передача права власності.

Право власності на зазначені документи може бути передано лише згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і законами України.

Право власності на документи Національного архівного фонду, які не належать державі, територіальним громадам, передається лише після попереднього письмового повідомлення з відома центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважених ним архівних установ за умови отримання новим власником реєстраційного свідоцтва, передбаченого статтею 7 цього Закону. У разі продажу документів Національного архівного фонду держава має переважне право на їх придбання за ціною, за якою вони продаються.

14. У яких випадках власник може бути позбавлений права власності на документи НАФ.

Власник документів Національного архівного фонду, який не забезпечує їх належної збереженості, може бути за рішенням суду позбавлений права власності на ці документи.

15. Обов'язки власників документів НАФ.

Власники документів Національного архівного фонду або уповноважені ними юридичні чи фізичні особи зобов'язані утримувати в належному стані будівлі і приміщення архівних установ, підтримувати в них необхідний технологічний режим, а також у випадках, передбачених законом, створювати копії для страхового фонду і фонду користування документами Національного архівного фонду, іншим чином забезпечувати їх збереженість, а у разі віднесення їх до унікальних чи надання у користування поза архівними установами забезпечувати страхування за правилами встановленими законодавством.

16. Чи може власник, який передав документи НАФ в державному архівну установу, у разі порушення умов зберігання повернути зазначені документи.

Власник, який передав архівні документи для зберігання архівній установі із залишенням за собою права власності на ці документи, у разі порушення нею умов зберігання документів має право витребувати їх повернення у судовому порядку.

17. Який державний орган визначає вимоги до умов зберігання архівних документів.

Вимоги до умов зберігання архівних документів визначає центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

18. Чому не можна користуватися оригіналами особливо цінних документів.

Особи, які зберігають унікальні документи, надають державним архівним установам можливість створювати за рахунок коштів Державного бюджету України копії для страхового фонду і фонду користування цими унікальними документами з правом подальшого користування ними з дозволу власника.

19. Дайте пояснення „таємний архів”.

„Таємний архів”- архівна установа, про існування якої не заявлено публічно.

20. Яким чином можна отримати дозвіл на право користування документами НАФ.

Громадяни України мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу. Особи, які користуються документами Національного архівного фонду за службовим завданням, подають документ, що підтверджує їх повноваження.

21. Коли архівні установи використовують своє право на обмеження доступу до документів НАФ.

Архівні установи мають право обмежити доступ до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, на строк до одного року в зв'язку з їх науково-технічним опрацюванням, перевіркою наявності та стану або реставрацією. У разі проведення великого обсягу зазначених робіт строк обмеження може бути продовжений з дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, але не більше ніж на один рік.

22. У яких випадках архівні установи мають право відмовити в доступі до документів НАФ.

Архівні установи мають право відмовити в доступі до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, неповнолітнім, особам, визнаним судом недієздатними, та особам, які грубо порушували порядок користування архівними документами.

23. Яким терміном обмежується доступ до документів НАФ, що містять приватну інформацію про особу. Чи можна отримати дозвіл на користування зазначеними документами раніше цього строку.

Доступ до документів Національного архівного фонду, що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканості житла громадян, обмежується на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути порушені, а в разі його смерті - з дозволу спадкоємців.

24. Хто встановлює порядок користування документами НАФ.

Порядок користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

25. Хто може користуватися документами НАФ.

Громадяни України мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу. Особи, які користуються документами Національного архівного фонду за службовим завданням, подають документ, що підтверджує їх повноваження.

26. Які права мають користувачі документами НАФ.

Користувачі документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, мають право:

1. користуватися в читальному залі архівної установи копіями документів з фондів користування, а у разі їх відсутності - оригіналами, якщо доступ до них не обмежено на підставах, визначених законом, а також відповідно до закону користуватися документами обмеженого доступу;

2. отримувати від архівних установ довідки про відомості, що містяться в документах, доступ до яких не обмежено на підставах, визначених законом;

3. за письмовою згодою архівних установ отримувати документи або їх копії в тимчасове користування поза архівними установами;

4. користуватися довідковим апаратом до документів, а за згодою архівних установ - і обліковими документами;

5. виготовляти, у тому числі з допомогою технічних засобів, або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів та не порушує авторських і суміжних прав, а також вимагати, щоб ці копії або витяги були засвідчені архівною установою;

6. публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати зміст документів з посиланням на місце їх зберігання і з дотриманням умов, передбачених законодавством.

27. Чому у разі публікацій текстів архівних документів обов'язково треба посилатися на їх місце зберігання.

Права користувачів документами Національного архівного фонду, що належать іншим власникам, визначаються власником документів з урахуванням рекомендацій центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

28. Обов'язки користувачів документами НАФ.

Користувачі документами Національного архівного фонду зобов'язані:

1. дотримуватися встановленого відповідно до законодавства порядку користування документами, своєчасно виконувати законні вимоги працівників архівної установи;

2. забезпечувати збереженість і вчасне повернення документів, наданих їм у користування;

3. негайно інформувати архівну установу про виявлені випадки пошкодження чи недостачі документів;

4. не допускати перекручення або фальсифікації використаних відомостей, що містяться в документах;

5. завчасно інформувати власника документів або уповноважену ним архівну установу про наміри використання відомостей, що містяться в документах, з комерційною метою;

6. виконувати зобов'язання, передбачені договором, укладеним користувачем з власником документів або уповноваженою власником юридичною чи фізичною особою;

7. відповідно до закону чи умов договору відшкодувати завдані ними збитки архівним установам.

29. Які установи належать до системи архівних установ.

Систему архівних установ України складають:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства;

· центральні державні архіви України;

· галузеві державні архіви;

· Державний архів в Автономній Республіці Крим;

· місцеві державні архівні установи;

· інші місцеві архівні установи;

· архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек;

· архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій;

· архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності;

· архівні установи, засновані фізичними особами;

· науково-дослідні установи, а також підприємства та організації у сфері архівної справи і діловодства.

30. Де зберігаються документи ліквідованих установ.

Ліквідація архівних установ здійснюється за рішенням засновників, власників або на інших підставах, передбачених законом. У цих випадках власник документів Національного архівного фонду зобов'язаний забезпечити їх збереженість.

31. Хто здійснює фінансування державних архівних установ.

Фінансування державних архівних установ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а інших архівних установ - за рахунок коштів їх засновників або власників.

Архівні установи мають право залучати на утримання споруд і приміщень архівів, для зміцнення своєї матеріально-технічної та соціальної бази, розвитку довідкового апарату, ведення наукових досліджень у сфері архівної справи і діловодства кошти з інших надходжень, не заборонених законом.

32. Чи мають право на дозвіл користування документами НАФ іноземні громадяни.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами доступу до документів Національного архівного фонду, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

33. Що відноситься до платних послуг архівних установ.

Архівні установи можуть надавати за плату послуги з використання фізичними і юридичними особами відомостей, що містяться в архівних документах. Архівні установи можуть виконувати на платній основі роботи, пов'язані з науково-технічним опрацюванням і забезпеченням збереженості архівних документів, що є власністю держави, територіальних громад, фізичних та юридичних осіб, провадити іншу не заборонену законом діяльність з архівної справи і діловодства. Роботи виконуються на договірних засадах з оплатою відповідно до цін і тарифів, затверджених згідно із законодавством.

34. Що включає матеріально-технічна база архівних установ.

Матеріально-технічна база архівних установ включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, засоби механізації та автоматизації архівних робіт тощо.

35. В яких випадках можна вивозити документи НАФ за кордон

Вивезення з території України документів Національного архівного фонду забороняється, крім випадків тимчасового їх експонування, наукової експертизи або реставрації за кордоном. Вивезення за межі території України копій документів Національного архівного фонду та витягів з цих документів, зроблених в установленому законом порядку і засвідчених власником документів або уповноваженою ним особою, вільно здійснюється власником зазначених копій та витягів або уповноваженою ним особою.

Вивезення копій документів, що містять відомості, віднесені до державної або іншої передбаченої законом таємниці, а також витягів з цих документів, забороняється.

36. Які заходи передбачені законом щодо приховування документів НАФ.

Працівники архівних установ, користувачі документами Національного архівного фонду та інші особи, винні у недбалому зберіганні, псуванні, знищенні, підробленні, приховуванні, розкраданні, незаконному вивезенні за межі України або незаконній передачі іншій особі документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього, а також у незаконному доступі до зазначених документів та в інших порушеннях законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи, несуть відповідальність згідно із законом.

37. Що становлять собою ОЦ?

До особливо цінних (ОГД) належать архівні документи, що містять інформацію про найважливіші події, факти і явища в житті суспільства, не втрачають значення для економіки, культури, науки, духовного життя, міжнародних відносин, екології, державного управління, оборони і є неповторними з погляду їх юридичного значення і автографічності. До ОЦ можуть бути віднесені як окремі документи чи справи, так і групи документів, справ і навіть окремі архівні фонди. В державних архівах планомірне виявлення ОЦ документів і взяття їх на окремий облік здійснюється з початку 1980-х років.

Унікальні документи НАФ становлять виняткову культурну цінність, мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу, визначають його вклад у всесвітню культурну спадщину. Для унікальних документів передбачено особливу форму обліку - облік у Державному реєстрі національного культурного надбання.

38. Що становлять собою УД? Яка особлива форма обліку передбачена для УД?

Порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних, внесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання, а також зберігання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, які зберігають унікальні документи, надають державним архівним установам можливість створювати за рахунок коштів Державного бюджету України копії для страхового фонду і фонду користування цими унікальними документами з правом подальшого користування ними з дозволу власника.



Висновок

Виконуючи цю лабораторну роботу,я дізналася про Національний архівний фонд України, його структуру та правові засади, знати критерії цінності документів.

Размещено на Allbest.ru