Возрождение интереса к античной культуре. Наука и техника эпохи Возрождения. Новый виток литературы и художественного искусства. Утверждение в Европе веротерпимости, уважения к личности, принципов открытости научного поиска. Корни современной науки.

Эпоха Просвещения как одна из ключевых эпох в истории европейской культуры, связанная с развитием научной, философской и общественной мысли. Развитие науки и техники. Основные достижения деятелей науки. Историческое значение развития науки и техники.

Потреба підсумків діяльності учених і педагогів повоєнного десятиліття, коли виявилися суперечності розвитку радянського суспільства. Посилення моральної обробки професорсько-викладацького складу ВНЗ. Боротьба проти схиляння перед західною наукою.

Досягнення техніки. Перехід до масового, безперервно-поточного виробництва і комбінування різних технологічних процесів. Значне удосконалення поршневих парових машин. У металургії характерним було витіснення виробітку заліза виробництвом сталі.

Развитие наук стран арабского Востока. Развитие математики, астрономии и географии. Средневековая европейская наука. Господство религии и церкви Европы. Развитие алхимии в Средние века. Семь свободных искусств. Кафедры Оксфордского университета.

Оценка культуры и искусства послевоенного времени, через которые была передана боль людей и их патриотический дух победы. Развитие отечественной науки в послевоенный период: достижение передовых рубежей. Интенсивное развитие документальной литературы.

Формирование системы образования в России с 1897 года и увеличение бюджета Министерства народного просвещения. Достижения науки и техники в государстве: произодство автомобиля "Руссо-Балт" в 1908 году, самолетов "Русский витязь" и "Илья Муромец".

Створення машин за допомогою машин як етап технічного прогресу та прикладне значення його досягнень. Необхідність розвитку природничо-математичних наук для розуміння законів механіки та властивостей матеріалів. Основні тенденції філософії та літератури.

Викладацька, політична та творча діяльність І.І. Огієнка, короткий біографічний нарис його життя та навчання. Просвітницька і редакторсько-видавнича діяльність у Варшаві, оцінка писемної спадщини. Канада як останній притулок митрополита Іларіона.

Антонович як науковець: загальний погляд. Діяльність В. Антоновича в галузі архівістики. Історичні праці В. Антоновича. Здобутки Антоновича в сфері археологічної науки. Праці В. Боніфатійовича по географії та етнографії. Антонович як просвітник.

Визначення рівня, специфіки, векторів розвитку та факторів впливу на українську науку в стародавні часи. Процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. Поява давньоруської законодавчої пам’ятки "Руська правда". Основи психологічних знань.

Найдавніші зачатки науки з математики та астрономії. Основи математичних знань стародавніх народів Месопотамії. Досягнення вавилонців у галузі природничо-наукових знань. Створення єдиної системи мір і ваги. Знання в галузі медицини та ветеринарії.

Історичні теми на шпальтах сучасної преси. Голодомор як соціально-господарське явище, проблеми його висвітлення за часів існування Радянської влади. Аналіз прикладів відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації.

Вивчення життєвого шляху Ф. Прокоповича. Київський та петербурзький періоди творчої діяльності Феофана Прокоповича, філософські погляди на світобудову. Прокопович як автор теорії просвіченого абсолютизму та основний ідеолог реформ Петра Першого.

Вивчення біографії Петра Петровича Курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора Уманського краєзнавчого музею. Його наукова робота та діяльність у справі розбудови вітчизняної історичної науки.

Досліджуються причини використання науково-технічних досягнень воєнної доби для потреб народного господарства УРСР. Розкриваються принципи управління промисловістю і заводами під час війни на прикладі Наркомату танкової промисловості та заводом Танкоград.

Изучение жизненного пути и научного наследия выдающегося физиолога, первого русского нобелевского лауреата, академика И.П. Павлова. Анализ ценности его исследований в области физиологии пищеварения, кровообращения и физиологии мозга для современной науки.

Биография и научно-организационная деятельность Леонида Романовича Кызласова - советского и российского археолога-востоковеда, специалиста по истории и этнографии Сибири, Средней и Центральной Азии. Научные работы и вклад в историю Сибири и Хакасии.

Становление Государственного архива. Исследование научной организации Архивного фонда РФ, его структура. Классификация, порядок комплектования и использования документов Архивного фонда. Проблемы организации архивного хранения электронных документов.

Рассмотрение основных форм, направлений и видов научно-исследовательской работы, проводимой в музеях. Изучение музейных предметов, научное проектирование экспозиции, изучение историографии музееведения. Научное комплектование и разработка концепции музея.

Русский пореформенный город второй половины XIX - начала XX в. как объект комплексной реконструкции в исторической урбанистике. Методика реконструкции социокультурной среды города: особенности использования источников, программное обеспечение, этапы работ

Путь к разрушению средневековой картины мира на первом этапе научной революции в раннее Новое время. Вклад Галилея в становление экспериментального метода научного познания. Усовершенствование техники средневековья, предпосылки промышленного переворота.

Причины отставания в развитии технологий СССР от Запада в 1950 гг. Преобразования в научно-технической политике в послевоенные годы. Достижения Советского Союза в различных научных областях. Развитие электростанций и линий электропередачи в 50-х гг. ХХ в.

Изучение основных открытий науки второй половины ХIX в. Математик П.Л. Чебышев и его изобретение: стопоходящая машина и счетная машинка - арифмометр. Приемник Попова. Электрическая лампочка Яблочкова. Периодическая система химических элементов Менделеева.

Научные работы и этнографические материалы различных авторов в исследовании Казахстана. Вклад Левшина А.И., Потанина Г.Н., Диваева А.А. в научное изучение Казахстана. Поэтические сборники Машхура Жусупа. Основные работы П.П. Семенова-Тян-Шанского.

Петр I и начало научного изучения Казахстана в первой четверти XVIII в. Присоединение к России и развитие научных исследований, академическая экспедиция. Донесения и отчеты русских людей о поездке в Казахскую степь. Накопление этнографических материалов.

Краткий очерк жизни, личностного и творческого становления выдающегося российского мыслителя, священника русской православной церкви, ученого-энциклопедиста П.А. Флоренского, его труды в области физики и богословия. Наследие Отца Павла Флоренского.

Ибн Сина (Авиценна) как систематизатор и пропагандист научного знания своего времени в Иране, его вклад в мировую науку. Философские взгляды ученого, его трактовка понятий познания и воспитания. Значение "Канона врачебной науки" для европейской медицины.

История и характеристика наиболее значительных научных достижений Древнего Рима, связанных с цивилизацией и материальной культурой (знаменитое римское право и законотворчество, прекрасные дороги, великолепные здания, грандиозные акведуки и т.д).

Исследование биографии, научной и творческой деятельности М.В. Ломоносова. Характеристика разработанной им теории строения вещества, кинетической теории газа и акустических явлений. Анализ диссертации ученого "О нечувствительных физических частицах".