Економіка знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Реферат

з дисципліни "Міжнародна економіка"

Підготувала

студентка групи МР-11-1

Дідух Ірина

2013

План

Вступ

1. Сутність та види інформації

2. Інформаційне забезпечення

3. Проблеми інформаційного забезпечення

4. Джерела інформації

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Економіка знань або економіка, що створена на засадах знань (англ. Knowledge economy) - економіка, в котрій більшу частину валового внутрішнього продукту (ВВП) забезпечено діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань.

Поняття "знання" багатоаспектне, в різних науках та у різних контекстах у цей термін вкладено різний зміст. Проте у більшості випадків наголошується зв'язок знання з інформацією. Зокрема, знання - це й усвідомлені та класифіковані факти та дані, і розуміння, і теоретичні концепції, і принципи, і процедури отримання інформації та даних, і способи пояснення й т. ін.; знання - це комбінація досвіду, цінностей, контекстної інформації, експертних оцінок, яка дає можливість оцінювати новий досвід та інформацію [1] Інформація і знання - це якісно новий фактор виробництва, який докорінно відрізняється від традиційних факторів виробництва: землі, капіталу і праці. Якщо промислова революція породила індустріальну технологію, машинну техніку, яка примножила фізичні сили людини, незмірно підвищила продуктивність праці, то науково-технологічна революція кінця XX ст. перетворила інформацію і знання на новий фактор виробництва, який реалізує і примножує можливості людського розуму..

Важлива особливість традиційних факторів виробництва - їхня обмеженість. Тому індустріальне суспільство, його неокласична економічна теорія, особливо така її форма як мейнстрим, економікс, мали своїм предметом обмеженість ресурсів і шляхи їх ефективного використання. Інформація і знання характеризуються якісно новими рисами

1. Сутність та види інформації

Інформація важлива на всіх стадіях економічної діяльності й етапах виробництва - від ідеї створення нового продукту до його реалізації. Але економічні суб'єкти прагнуть отримати таку інформацію, весь обсяг якої може бути використаний ними повністю і забезпечить бажаний результат. У цьому випадку можна стверджувати, що інформація є ефективною.

Зростання потреби в інформації призводить до значного збільшення її пропозиції та ускладнень роботи з нею, особливо при представленні у друкованій формі. Такій формі подання інформації властиві не тільки додаткові труднощі щодо пошуку, а й характерне запізнення інформації. Швидкість пошуку та оперативність забезпечується при виконанні інформації у електронній формі. Робота з потужними електронними інформаційними потоками, що формується в умовах економіки, заснованої на знаннях, при відсутності їх чіткого спрямування і якісного наповнення вповільняє економічні процеси.

Визначальними при задоволенні інформаційних потреб повинно бути не просто надання значного обсягу всебічної інформації, а й ефективність для здійснення певного виду діяльності.

Залежно від змістовності, інформація може мати різне призначення, в різній мірі задовольняти інформаційні потреби споживача та використовуватися для утворення нових знань.

За змістовність інформація поділяється на довідкову, ознайомчу та продуктивну. Зазначена термінологія широко використовується у суспільстві. Отже:

- Довідкова інформація - це відомості про об'єкти , події, процеси та явища суспільного життя, що констатують їх наявність;

- Ознайомча інформація - це короткі, анотаційного характеру, відомості, що надають уявлення про сутність процесів, явищ, подій, та їх характерні риси, місце розташування та призначення об'єктів;

- Продуктивна інформація - це змістовні відомості про об'єкти, події, процеси, явища, що через генерацію у знання можуть бути безпосередньо матеріалізовані або використані для оперативного прийняття рішення, прискорення процесу наукових досліджень і розробок.

Інформація повинна бути ефективною, а такою вона буде лише коли вона буде сприяти виробництву знань, обсяг інформаційного потоку після переробки максимально перетворюється на знання та витрати для отримання знань на її основі є ефективними.

Вільний доступ широким верствам населення (для приватного споживання) необхідний лише до частини інформаційних ресурсів, що формується та функціонують в інформаційному просторі.

При вирішенні питання безоплатності доступу слід розрізняти інформацію особистого вжитку та інформацію для здійснення підприємницької діяльності, і проводити сегментацію інформації та вирішувати питання її комерційного або некомерційного розповсюдження з урахуванням даного розподілу. Відбувається такий секторіальний розподіл інформації:

- Ділова (економічна, статистична, комерційна, фінансова, біржова);

- Науково-фахова (науково-технічна, медична, юридична, результати фундаментальних і прикладних наукових досліджень);

- Масова споживча (новини, реклама, література, довідники, розважальна і інша, що орієнтована на домашнє використання);

- Соціально-політична - для обслуговування органів державної влади [2].

Отже, інформація - це специфічний стратегічний ресурс, результат використання якого залежить не від її спожитого спожитого обсягу, а від поєднання інформації з людським капіталом для отримання знань і забезпечення їхньої можливої матеріалізації надалі [3].

2. Інформаційне забезпечення

Перехід до економіки заснованої на знаннях, та зростання зазначеної інформації як інформаційної основи економічних трансформацій, котра використовується людиною для генерації знань, зумовлює потребу в значних інформаційних масивах і актуалізує проблему вдосконалення зовнішнього інформаційного забезпечення, посилює до нього вимоги та потребує підвищення ефективності, що однаково залежить як від інформаційного фонду - змісту, форми, структури інформації, що надається для задоволення інформаційних потреб, так і від організації процесу забезпечення нею.

Інформаційне забезпечення повинно охоплювати всі процеси, що здійснюють економічні суб'єкти , та, враховуючи особливість трансформацій в економіці, приділяти пильну увагу освіті і науці, формуванню людського капіталу, створенню умов для розвитку інноваційної діяльності, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, забезпеченню трансферу знань.

На необхідності забезпечення суб'єктів, зокрема наукової сфери, зовнішньою інформацією наголошував ще В. Глушков. На його думку, через мережу електронно-обчислювальних машин дослідники повинні мати доступ до потужних банків даних науково-технічної інформації, що постійно поповнюється, а також до банків даних, що містять інформацію про невирішені проблеми. Він вважав, що така організація інформаційного забезпечення не тільки сприяла б взаємозв'язку між різними напрямами наукової діяльності, а й полегшила б упровадження результатів досліджень у практику [4, с.345].

Актуальність і необхідність вирішення проблеми забезпечення підприємств зовнішньою інформацією підкреслювалась В. Глушковим при розробці інформаційних технологій, наприклад, автоматизації проектно-конструкторських робіт. Він пропонував створити централізовані банки даних, у тому числі стосовно матеріалів, комплектуючих деталей, обладнання, котрі б поповнювалися, як вітчизняними, так і доступними зарубіжними матеріалами, а також забезпечувати до них доступ [4, с.345].

Для будь-якої структури інформаційних відносин, у тому числі й економічних, доцільно розглядати два види інформаційного забезпечення:

- Зовнішнє - організація та здійснення інформаційного забезпечення на мезо та макрорівнях, тобто забезпечення зовнішніми інформаційними потоками суб'єктів (інформаційних систем суб'єктів );

- Внутрішнє - організація та здійснення інформаційного забезпечення на макрорівні, тобто забезпечення обробки та використання зовнішніх інформаційних потоків в межах суб'єкта, формування та організація використання його внутрішніх інформаційних потоків.

3. Проблеми інформаційного забезпечення

Нині у дослідженнях і публікаціях науковці здебільшого актуалізують процес інформаційного забезпечення стосовно певних аспектів діяльності людини, окремо досліджуючи проблеми інформаційного забезпечення маркетингу, менеджменту, контролінгу, туристичної діяльності, логістики на рівні підприємств або в ракурсі інформаційної підтримки розвитку регіону та більш узагальнено - як складову інформаційної політики держави.

Зокрема, розглядається проблема інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності та пропонується створення регіональної інформаційної структури для надання інформаційних послуг щодо інвестиційного клімату в регіоні тільки суб'єктам інвестиційного ринку [3].

Пропонується система інформаційно-аналітичного забезпечення для вдосконалення управління інноваційним потенціалом та інноваційним потенціалом та інноваційною діяльністю [4]. Актуалізується потреба лише у маркетинговій інформації та висловлюється пропозиції щодо створення єдиної системи управління інформаційним забезпеченням маркетингу в галузях і на рівні регіонів на чолі з державною установою - національним центром маркетингової інформації [5]. Обґрунтовується необхідність функціонування на держаному рівні єдиної організаційної структури для забезпечення науково-технічною інформацією [6]. Окремо розглядається проблема недостатнього рівня забезпечення статистичною інформацією та акцентується увага на необхідності створення загальнодержавної електронної інформаційної системи [7].

Пропозиції стосовно загальнонаціональних електронних інформаційних ресурсів, національних центрів певного виду інформації (маркетингової, інформаційної), коли на основі даних із мікро- та мезорівня інформація формується на макрорівні, а потім надається споживачу, мають позитивні сторони - інформаційне забезпечення концентрується в одній структурі, уніфікується доступ до неї. Але й є суттєві негативні моменти: такі структури можуть утворюватися переважно як державні, тобто фінансується з державного бюджету, а значить, держава фактично бере на себе витрати економічних суб'єктів на інформаційне забезпечення. Це можливо, але тільки стосовно певної інформації. Якщо ж зазначені вище структури утворюються та діють на комерційних засадах, вони фактично стають монополістами на інформаційному ринку. Відсутність конкуренції негативно вплине на розвиток останнього і рівень забезпечення інформаційних потреб споживачів. Децентралізація економіки та ринкові засади вимагають інших підходів до вирішення проблеми інформаційного забезпечення, зокрема, можливість та доцільності створення лише централізованих депозитаріїв. Крім того, вирішення проблеми інформаційного забезпечення на основ його централізації може знизити своєчасність отримання інформації.

Інформаційне забезпечення у низці публікацій пов'язується зі створенням інформаційних систем управління на макрорівні [8], розглядається як забезпечення відповідними технологіями та асоціюється із використанням інформаційних джерел менеджменту [9]. Але інформаційні системи економічних суб'єктів орієнтовані на створення та використання корпоративних розподілених процесів формування варіантів рішень, автоматизовану підтримку варіантів та прогноз діяльності суб'єктів, забезпечення виходу внутрішніх інформаційних потоків назовні .

Такі системи створюються та існують у межах певного суб'єкта та потребують у процесі свого функціонування зовнішніх інформаційних потоків. Інформаційні системи макрорівня акумулюють зовнішні та внутрішні інформаційні потоки для подальшої обробки та використання, щоб сприяти сприйняттю управлінських рішень, тобто повинно існувати джерело, котре забезпечить систему, що розглядається, зовнішньою інформацією, тому не зовсім вірно просто ототожнювати інформаційне забезпечення економічних суб'єктів і використання ними інформаційних систем.

Пропонується вирішити проблему створення регіонального інформаційного простору за допомогою інформаційно-комунікаційної мережі, що поєднує інформаційні серверні вузли органів влади, підприємств, організацій і відомств для обміну їхніми інформаційними ресурсами. Такий підхід не ліквідує проблему інформаційного забезпечення, бо при ньому переважно вирішується частина організаційно-технічних питань, але не розглядається головне - змістовність інформаційного фонду.

Можна окреслити основні проблеми інформаційного забезпечення становлення та розвитку економіки, заснованої на знаннях, що потребують вирішення:

- Недостатня увага до забезпечення економічних суб'єктів ефективною зовнішньою інформацією, що надалі може використовуватися і як вхідна інформація для автоматизованої інформаційної системи суб'єкта адже нині увага акцентується переважно на проблемі організації та використанням внутрішньої інформації;

- Сумнівність актуальності інформації, тобто забезпечення її постійного оновлення інформаційними структурами;

- Розрізненість джерел інформаційного забезпечення , що ускладнює формування комплексу знань із певної проблеми;

- Відсутність у споживача чіткої та повної інформації про те, які структури займаються інформаційним забезпеченням, яку саме інформацію можна від них отримати на момент виникнення проблеми задовольнити інформаційну потребу. Це збільшує тривалість пошуку інформації, що може призвести до втрати часу або знизити актуальність знайденої інформації.

Вище зазначені аспекти, а також перехід інформації з категорії допоміжної до категорії найважливішої складової продукції (послуг), усвідомлення її ролі як стратегічного ресурсу зумовлюють необхідність вирішення проблеми вдосконалення інформаційного забезпечення економічних суб'єктів. За умови ж формування економіки заснованої на знання ця проблема трансформується у проблему забезпечення інформацією суспільства загалом при дотриманні законності її надання та використанні її.

Сучасному інформаційному забезпеченню бракує повноти інформації, зокрема, при проведенні прикладних досліджень - про фундаментальні, а також про результати останніх досліджень, тобто оперативної інформації про більшість наукових досліджень.

Відсутня не тільки комплексна систематизована інформація про стан внутрішніх і зовнішніх ринків промислової продукції, а й подібна інформація стосовно інших напрямів діяльності. Недоступна або відсутня систематизована інформація про нові потенційно комерційні технології, стан і прогноз оцінки кон'юнктури ринків, збуту інноваційної продукції. Але і цим перелік інформації, за відсутності або недостатності котрої знижується темпи економічного розвитку,не обмежується.

Нині відсутня системність забезпечення світовою патентною інформацією, у тому числі й на регіональному рівні, що стримує процес трансферу технологій в Україні. Існує проблема отримання міжнародної, особливо науково-технічної, інформації та обміну нею в рамках зовнішньоекономічних відносин.

Потребує узгодженості поверхневе (анотаційне) та оперативне інформування суспільства про ті чи інші події, наприклад, наукові досягнення, здобутки, економічної сфери. Таке інформування особливо необхідне, тому що вся отримана за певний момент часу інформація може бути не використана, але знання про її існування, наприклад, про результат наукового дослідження або новий суб'єкт на ринку, дає можливість згодом при необхідності використати такі відомості для отримання повної інформації.

4. Джерела інформації

Узагальнюючи результати дослідження сучасного стану зовнішнього інформаційного забезпечення економіки, враховуючи особливості його формування та значення, вирішення проблеми забезпечення економіки, зокрема економіки, заснованої на знаннях, зовнішньою інформацією доцільно розпочинати з організації такого забезпечення на мезорівні - як ключовому, щодо формування та надання інформації - через створення інформаційних суб'єктів , зокрема інформаційних суб'єктів кластерів (підприємств, організацій, структур, об'єднань )[10].

Акумуляція інформації на мезорівнях, зокрема, формування інформаційного фонду інформаційного суб'єкта кластера здійснюється через інтеграцію інформації із різних джерел із подальшим узагальненням і адаптацією до організаційно-програмних засобів її надання.

Джерела інформації можна поєднати у декілька груп, серед яких основними є:

- Економічні суб'єкти кластера;

- Економічні суб'єкти за межами кластера як регіону, так і країни загалом (підприємства, організації, заклади освіти і науки, видавництва, суб'єкти, що займаються виготовленням (реалізацією) електронних видан і бази даних, міжнародні організації );

- Державні структури, у тому числі органи державної влади;

- Паперові видання (власний фонд періодичних видань і книжковий фонд, що формується з різних джерел);

- Ресурси Інтернету;

Збирання інформації про економічні суб'єкти здійснюється за попередньою домовленістю (на договірній основі) щодо тематии, обсягу та термінів, із використанням компютерно-комунікаційних технологій збирання та передачі інформації.

Інформаційний суб'єкт кластера формує інформаційне забезпечення на основі єдиних методологічних, технологічних та організаційних підходів, що забезпечує уніфікацію доступу до нього при самостійному використанні споживачами.

Зазначені вище інформаційні суб'єкти мезорівня забезпечать оперативність створення інформаційного фонду на мезорівні, що дозволить швидко надавати економічним суб'єктам актуальну достовірну інформацію.

Висновок

Процеси становлення та розвитку економіки, заснованої на знаннях, що стала пріоритетом для світової спільноти, потребують потужної інформаційної підтримки, тобто інформаційного забезпечення.

Щоб забезпечити мікровівень потрібними інформаційними ресурсами відповідної змістовної наповненості та у необхідному обсязі потрібно максимально забезпечити можливим обсягом інформації мезорівнень. Саме така організація процесу інформаційного забезпечення дозволить зробити це оперативно за рахунок безпосередніх і постійних контактів між економічними суб'єктами та інформаційними структурами на взаємовигідній основі.

Активізується та впорядковується інформація з макрорівня на макрорівень, використовуючи при цьому альтернативність способів надходження інформації задля прискорення інформаційних потоків, що генеруються на макрорівні: для діяльності окремих економічних суюєктів оперативне отримання їх часом має вирішальне значення.

Суттєвим аспектом щодо подальших розвідок є визначення впливу запропонованої моделі організації інформаційного забезпечення економіки та створення системи управління знаннями на мікро-, мезо- , та макрорівнях, що забезпечило б зростання інноваційної активності науки та бізнесу. Особливої уваги при цьому потребує формування та надання інформаційного забезпечення на мезорівні.

інформація економіка знання іноваційний

Список використаної літератури

1. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований [Текст] /Т. И. Артемова, С. И. Архиереев, А. А. Гриценко [и др.]; под ред. А. А. Гриценко; Институт экономики и прогнозирования HAH Украины. - Х.:Форт, 2008. - 927 с. - ISBN 978-9

2. Іванова В. В. Інформація та розвиток економіки знань / В.В. Іванова // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2007. - Т.№, вип.. 223

3. Пенькова О. Г. Інформаційна складова підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів у регіонах (на прикладі Черкаської області) / О. Г. Пенькова // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №5

4. Захожай В. Б. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління інноваційним потенціалом / В. Б. Захожай // Економіка та держава. - 2006

5. Серкутан Т. В. Науково-методичні основи організації системи управління маркетинговою інформацією / Т. В. Серкутан // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №10. - С. 205 - 209.

6. Соснін О. Національним інформаційним ресурсам - стратегію розвитку / О. Соснін // Віче. 2004. - №11. - С. 64 - 68 .

7. Керецман В. Ю. До проблеми інформаційного забезпечення регіонального розвитку / С. І. Яковенко // Статистика України. - 2004. - № 2. - С. 34 - 37

8. Яковенко С. І Інформаційні технології у системі розвитку корпоративних підприємств / С. І. Яковенко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №12. - С. 193 - 207.

9. Варфоломієва В. О. Інформаційне забезпечення управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств малого бізнесу / В. О. Варфоломієва // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №4. - С. 165 - 171.

10. Електронний ресурс - матеріали Вікіпедія

Размещено на Allbest.ru