Дослідження якості мила марки "Дитяче" від вітчизняних та іноземних виробників та особливостей документального оформлення імпортної продукції (за матеріалами ПФ "ІМПУЛЬС")

3401 11 00 00 - мило туалетне (включаючи і лікувальне)

3401 19 00 00 - інші

3401 20 - мило в інших формах:

3401 20 10 00 - пластівці, пластини, гранули або порошок

3401 20 90 00 - інші

I. Мило

Мило є лужною сіллю (неорганічною чи органічною), яка утворюється з жирної кислоти або суміші жирних кислот з вмістом не менше восьми атомів вуглецю. На практиці частина жирних кислот може бути замінена смоляними кислотами.

До цієї товарної позиції включається лише мило, розчинне у воді, тобто справжнє мило. Мила являють собою клас аніонних поверхнево-активних речовин з лужною реакцією, що дають рясну піну у водних розчинах.

Існують три категорії мила:

- тверде мило, що звичайно виготовляється з використанням гідроксиду натрію чи карбонату натрію і являє собою переважно звичайне мило. Тверде мило може бути білим, кольоровим або строкатим;

- м'яке мило, що виготовляється з використанням гідроксиду калію чи карбонату калію. Таке мило в'язке, і звичайно зеленого, коричневого або блідо-жовтого забарвлення. Таке мило може містити невеликі кількості (як правило не більше 5 %) синтетичних органічних поверхнево-активних речовин;

- рідке мило, що являє собою розчин мила у воді, у деяких випадках з невеликою кількістю (не більше 5 %) спирту чи гліцерину у вигляді добавок, без вмісту синтетичних органічних речовин.

Тут, зокрема, розглядають:

1. Туалетне мило, часто забарвлене та ароматизоване, яке включає мило, що плаває (для ванн) і дезодорувальне мило, а також гліцеринове мило, мило для гоління з лікарськими добавками і деякі види мила з дезінфекційними або абразивними властивостями, як описано нижче:

а) мило, що плаває та дезодорувальне;

б) гліцеринове мило - напівпрозоре, виготовлене обробленням білого мила спиртом, гліцерином або цукром;

в) мило для гоління;

г) лікарське (лікувальне) мило з вмістом борної кислоти, саліцилової кислоти, сірки, сульфонамідів чи інших лікарських препаратів;

ґ) дезінфекційні види мила з вмістом невеликих кількостей фенолу, крезолу, нафтолу, формальдегіду або інших бактерицидних, антисептичних та інших речовин. Таке мило не слід плутати з дезінфекційними засобами товарної позиції 3808, які містять ці ж компоненти, тому що різниця полягає в пропорційному вмісті компонентів (мило, з одного боку, і фенол, крезол та ін., з іншого). Дезінфекційні засоби товарної позиції 3808 мають значний вміст фенолу, крезолу та ін. і являють собою рідкий продукт, у той час як дезінфекційне мило звичайно тверде;

д) абразивне мило, що складається з мила, до якого додані пісок, кремнезем, порошок пемзи або порошки сланцю, чи будь-який подібний продукт. До цієї товарної позиції абразивне мило включається лише у вигляді брусків, брикетів або фігурних виробів. Абразивні пасти для чищення і порошки з вмістом або без вмісту мила включаються до товарної позиції 3405.

2. Господарське мило, що може бути забарвленим або ароматизованим, абразивним або дезінфекційним.

3. Мило на основі каніфолі, талової олії або нафтенатів, що містить не лише лужні солі жирних кислот, але також і лужні резинати товарної позиції 3806 або лужні нафтенати товарної позиції 3402.

4. Промислові види мила, призначені для спеціальних цілей, такі як мила, використовувані для волочіння дроту, полімеризації синтетичного каучуку в пральнях.

За умови додержання вищезазначених у пункті 1 винятків, мило цієї товарної позиції за звичай повинно мати форми у вигляді: брусків, брикетів, фігурних виробів, пластівців, порошків, паст або водного розчину.

Більш детальний опис 34 групи дивіться у Додатку Ж.

4.3 Порядок справляння мита

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції.

Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту [69].

На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну територію. Воно є диференційованим:

- щодо товарів, які походять з держав, що входять разом з Україною до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони;

- щодо товарів, котрі походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території.

Сезонне мито застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяці від моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і вивізним.

Спеціальне мито застосовується:

- як спосіб захисту українських товаровиробників у цілому;

- як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди національному товаровиробнику;

- як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів.

Антидемпінгове мито застосовується у разі:

- ввезення на митну територію товарів, і є об'єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;

- вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів подібних або конкуруючих товарів.

Компенсаційне мито застосовується у разі:

- ввезення на митну територію товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;

- вивезення за межі митної території товарів для виробництва переробки, продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.

Міжнародна практика (а також і досвід України) свідчать, що найбільш поширеними є мито на імпорт.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється при проходженні митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються. Суб'єкти підприємництва, які імпортують товари для наступної реалізації, під час перетину митного кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на їхній фінансовий стан. На період від сплати ввізного мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбувається іммобілізація оборотних коштів імпортерів.

На фінансову діяльність імпортерів - суб'єктів господарювання будуть здійснювати вплив: визначення об'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита до бюджету.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару що переміщується через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яку визначено укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації [70].

Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:

- у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон (адвалерне мито);

- у грошовому розмірі на одиницю товару(специфічне мито).

Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнювати з митним податком.

4.4 Порядок розрахунку митних платежів для туалетного мила в режимі імпорт

При переміщенні туалетного мила в режимі імпорт застосовують згідно Митного тарифу України фіскальне мито.

Фіскальне мито - один із різновидів увізного мита. Як правило, його ставки досить низькі. Установлюється це мито тільки на споживчі товари, що на даній митній території не виробляються (наприклад, апельсини, кава, мило, тощо) [71].

Нарахування ввізного мита для туалетного мила справляється за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару.

При імпорті сплачуються [72]:

- ввізне (імпортне мито) - на загальних підставах по ставках Митного тарифу України, що діють на день оформлення вантажної митної декларації;

- акцизний збір - на загальних підставах по ставках, встановлених відповідними законами для підакцизних товарів, що імпортуються в Україну;

- податок на додану вартість (далі - ПДВ) - на загальних підставах відповідно до Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) по ставках, що діють на день оформлення вантажної митної декларації.

Обчислення суми ввізного мита щодо товарів, які обкладаються ввізним митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою:

См = (В_а х М_а ) : 100,

де См -- сума ввізного мита,

В_а -- митна вартість а товару (у грн),

М_а -- ставка ввізного мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України.

При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Ставку ввізного мита, для туалетного мила визначають згідно Митного тарифу України.

Ацизний збір не сплачується згіно Наказу «Про затвердження Порядку справляння акцизного збору при ввезенні товарів на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності» [73].

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає процедуру контролю за справлянням податку на додану вартість (далі -- ПДВ) при митному оформленні товарів, імпортованих на митну територію України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності -- юридичними особами та громадянами-підприємцями (далі -- суб'єкти ЗЕД). При імпорті товарів на митну територію України платниками ПДВ є особи, які імпортують товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно із законодавством (незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують згідно із законодавством).

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.

Порядок нарахування ПДВ [75]:

На товари, що обкладаються тільки митом сума ПДВ обчислюється за такою формулою:

Спдв = (В + См) х П / 100;

Де, С -- сума ПДВ;

В -- митна вартість;

С -- сума мита (увізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне,

сезонне);

П -- ставка ПДВ (20 %).

Ставка мита визначаються згідно Постанови КМУ від 27 січня 1997 р. N 65. При заповненні ВМД (графа 47) здійснювались наступні розрахунки митних платежів для туалетного мила в режимі імпорт:

Ввізне (імпортне мито):

См= (2000 х 6,5 ) : 100

См=130 грн

Ацизний збір: не сплачується

ПДВ:

Спдв = (2000 + 130) х 20 / 100

Спдв =426 грн

Ставка мита: Для товарів, що ввозяться на митну територію України, і які не перевищують 1000$. Ставка мита складає 5$

Загальна сума, яку необхідно сплатити, декларанту від ВАТ «СВОБОДА» при перевезенні туалетного мила, в режимі імпорт на митну територію України складає 596 грн.

Висновки до розділу

В даному розділі було визначено основні напрямки ЗЕД ПФ «ІМПУЛЬС», її діяльність та співпраця з Харківською митницею, через яку до підприємства надходять товари в тому числі мило марки «Дитяче», яке в подальшому реалізуються не тільки у місті Харкові, але й по всій Україні.

Вивчено та проаналізовано основні вимоги та митний контроль для оформлення мила марки «Дитяче» при його переміщенні через митний кордон України в режимі «імпорт», визначено код УКТЗЕД для мила при здійсненні державного регулювання зовнішньої торгівлі, встановлено ставки та порядок розрахунку митних платежів (ввізне мито, акцизний збір, податок на додану вартість), заповнено документацію необхідну при переміщенні туалетного мила.

Висновки та пропозиції

В результаті виконання дипломної роботи зроблені наступні висновки:

1. Аналіз ринку туалетного мила на Україні показав, що виробництво мила вітчизняними виробниками поступово знижується. Це пов'язано з нестабільною економікою та підвищенням цін на газ та світло.

2. Туалетне мило один з головних засобів гігієни. За споживчими властивостями воно повинно очищувати шкіру, зволожувати та захищати її. Особливо це стосується мила марки «Дитяче», яке за своїми властивостями не повинно завдавати шкоди шкірі малюків.

3. Виробники мила, для вдосконалення свого продукту розробляють нові види мила, які покращують його за допомогою екстрактів трав, речовин та домішок, що підвищують якість мила та покращують його споживчі властивості.

4. Поставки туалетного мила з іноземних підприємств вимагає додержання установлених правил при проведенні митного контролю. Для перешкоджання контрабанди та фальсифікації товарів митні органи повинні вирішувати ряд завдань, які передбачені Митним кодексом України.

5. Велика конкуренція змушує виробників використовувати більш дешеву сировину, або не дотримуватись технології виробництва туалетного мила, тому для попередження реалізації фальсифікованої продукції проводять експертизу товарів.

6. Експертиза стану упаковки, правильність та повнота маркування мила марки «Дитяче» показала, що зразки мила іноземного та вітчизняного виробництва відповідають нормативній документації.

7. Результат органолептичних досліджень показав, що всі зразки відповідають нормам встановленим стандартом.

8. При дослідженні фізико-хімічних показників виявлено:

- при визначенні рН, не всі зразки підтвердили свою відповідність, тільки виробники Росії «Аліса», Німеччини «Вaby Seife» та Греція «Johnson&Johnson» не перевищують допустиме значення;

- дослідження масової частки домішок нерозчинних у воді показало що зразки мила від виробників України, Туреччини та Росії значно перевищують значення встановлене нормативними документами;

- дослідження піноутворюючої здатності та коефіцієнту стійкості піни зразків мила марки «Дитяче» підтвердили свою відповідність діючим стандартам.

9. Математичним моделюванням взаємозв'язку фізико-хімічних показників мила марки «Дитяче» встановлено, що найкращими показниками володіє мило «Вaby Seife», Німеччина та «Груша», Польща.

10. В митній частини дипломної роботи було визначено основні напрямки ЗЕД України. Вивчено та проаналізовано основні вимоги до оформлення мила марки «Дитяче» при його переміщенні через митний кордон України в режимі «імпорт», визначено код УКТЗЕД для мила при здійсненні державного регулювання зовнішньої торгівлі, встановлено ставки та порядок розрахунку митних платежів (ввізне мито, акцизний збір, податок на додану вартість), заповнено документацію необхідну при переміщенні туалетного мила.

Пропозиції:

Підприємствам-виготовлювачам туалетного мила необхідно ретельніше обирати сировину з якою в подальшому буде виготовлено продукцію; створювати нові рецептури мила, які не будуть погіршувати якість, а будуть поліпшувати споживчі властивості.

Створити акредитовані лабораторії у кожному районі м. Харкова, та безкоштовно надавати послуги експертизи товару, споживачам, які незадоволені якістю продукції.

Встановити санкції, та вилучати неякісний товар у підприємств, які не додержуються вимог нормативної документації.

Вдосконалити нормативне регулювання митної експертизи на всіх стадіях здійснення митної діяльності і більш ефективно боротися з контрабандою і порушенням митних правил.

Споживачам - ретельніше вивчати маркування товару, несоромячись просити сертифікат про походження товару та повідомляти представників захисту прав споживачів, про неналежну якість та фальсифікацію товару.

Список використаних джерел

1. Аншакова Я., Северин Д. Мыльные пузыри. Кусковое мыло вскоре уступит рынок жидкому и гелям для душа// Киевский телеграф. - 2008. - №35. - С.43.

2. Фролова В. Мыла будет много // Украинский бізнес. - 2007. - №6. - С.104.

3. http://www2.business.ua/.

4. http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/index.

5. http://www.marketing.vc/.

6. Войтенко А.С. Ритейл XXI века: новая парадигма // Современная торговля. - 2010. - №12. -С. 3-5.

7. http://www.masters.donntu.edu.ua/2004/fem/fetisova/diss/index1.htm

8. Вилкова С.А. Товароведение и экспертиза непродовольственных товаров. Словарь-справочник. - М.: ДАШКОВ И К, 2009. - 264 с.

9. Фролова В. Сотри в порошок: (Обзор рынка синтетических моющих средств Украины) // Бизнес - 2001. - 46(461). - С. 33-36.

10. Миголь В.Н. Рынок синтетических моющих средств и поверхностно-активных веществ в Украине.// Химическая промышленность Украины - 2002. - №5. - С. 10-23.

11. Ковалев В.М. Рынок поверхностно-активных веществ в Украине (Моющие средства и пр.). // Химическая промышленность Украины. - 2002. - №3. - С. 53 - 55.

12. http://www.4p.ru/main/research/24210/.

13. http://www.znaytovar.ru/.

14. Давыдова В.Б. Направления маркетинговой деятельности на российском рынке парфюмерии и косметики /Сб-к науч.статей аспирантов и преподавателей ВЗФЭИ. Под ред.акад. Г.Б. Поляка - М.: ВЗФЭИ, 2000.

15. Давыдова В.Б. Перспективы насыщения российского парфюмерно-косметического рынка отечественными товарами /Сб-к науч.статей аспирантов и преподавателей ВЗФЭИ. Под ред.акад. Г.Б.Поляка. - М.: ВЗФЭИ, 2001.

16. http://www.cosmopress.ru/.

17. Ердакова В.П. Современные косметические товары: ассортимент, потребительские свойства, экспертиза качества. Часть 3: Туалетные и парфюмерные мыла. - Бийск: Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2007. - 84 с.

18. ГОСТ 28546-2002. Мыло туалетное твердое. Общие технологические условия. Минск: издательство стандартов. - 2003. -11 с.

19. Каспаров Г.Н. Парфюмерно-косметическое производство. - М.: Агропромиздат, 1989. - 455 с.

20. Парфюмерия и косметика от «А до Я». Каталог - М.: Stanford Trident, 1998.

21. Паршикова В.Н. Парфюмерно-косметические товары. - Красноярск: РИО КГПУ, 1999. - 230 с.

22. Горячева А.Ф., Кузьминский Р.В. Технология мыла. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. -240с.

23. Касьянов И.В. Новый ассортимент моющих средств // Технология хозяйственного мыла. - 1996. - №1. - С.26-27.

24. Почерников В.И. Альтернативные технологии твёрдого мыла // Масложировая промышленность. -2007. - №4(июль-авг.) -с.30.

25. http://www.cy-pr.com/analysis/ru-patent.info.

26. http://www.bypas.ru/.

27. Митний кодекс України. - К., 2001.

28. Волосович С.В. Мито та митні платежі. - К.: Київ. Націон. торг.-екон. ун-т.-1999. -84 с.

29. Закон Української РСР «Про митну справу в Українській РСР» від 25.06.91 р. № 1262-ХІІ.

30. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.95 р. № 665 «Про затвердження загальних правил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон».

31. Конституція України (Основний Закон). - К., 1996.

32. Егоров А.Б., Шейко А.П. Энциклопедия таможенного дела: В 2 т. - Львов: -МЕТА, 1996.

33. Батутіна А. П., Ємченко І. В. Експертиза товарів. - К.: ЦУЛ, 2004.

34. Панкова Л.А., Петровский А.М., Шнейдерман М.В. Организация экспертиз и анализ экспертной информации. - М.: Наука, 1984.

35. Гроссе Э.М., Вайсмантель Х.П.. Товароведение и экспертиза непродовольственных товаров. Словарь-справочник. Издательство: Химия, 1985 г. - 336 с.

36. Петрище Ф.А. Теоретические основы товароведения и экспертизы непродовольственных товаров: Учебник / Ф.А. Петрище. - М.: «Дашков и К», 2007. - 510 с.

37. Дзахмишева И.Ш. Идентификация и фальсификация непродовольственных товаров. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2008. - 360 с.

38. ГОСТ 28546-2002 Мыло туалетное твердое. Общие технические условия. - М.: Издательство Стандартов, 2003. - 17 с.

39. ДСТУ 4537:2006. Мило туалетне тверде. Загальні технічні умови. - К.: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України, 2007. - 10 с.

40. ГОСТ 790-89. Мыло хозяйственное твердое и мыло туалетное. - М.: Стандартинформ, 2007. - 15 с.

41. Войткевич С.А. 865 душистых веществ для парфюмерии и бытовой химии. - М.: Пищевая промышленность, 1994. - 125 с.

42. http://www.nebolei.ru/s.php/881.htm.

43. http://newday.com.ua/index.php/2008-10-06-12-53-37/41-2008-10-06-10-32-17/201-2008-10-19-06-57-58.html.

44. http://www.ruhim.ru/bythim/hozsoap.htm.

45. Рабинович В.А., Хавин З.Я. Краткий химический справочник. Изд. 2-е исп. и доп., Л., Химия, 1978. - 392с.

46. Гончаров А.I., Корнiлов М.Ю. Довiдник з хiмiї. - К.: Вища школа, 1974. - 230 с.

47. Куриленко О.Д. Краткий справочник по химии. - Киев.: Наукова думка, 1974. - 250 с.

48. http://www.chemport.ru/.

49. Никольский Б.Н. Справочник химика. Основные свойства органических и неорганических соединений. Изд. 2-е переработанное и дополненное. - М.: Химия, 1964. - 1169 с.

50. Химическая энциклопедия. В 5 томах. - М.: Советская энциклопедия - «Большая Российская энциклопедия»: Т. 1-5: 1988-1998.

51. Товбин И.И. Справочник по мыловаренному производству. - М.: Вища школа, 1974. - 450 с.

52. ГОСТ 14192-96. Маркировка грузов. - М.: Стандартинформ, 2007.-34 с.

53. Бейтс Р., Определение рН. Теория и практика, пер. 2 изд., Перевод с английского под редакцией акад. Б. П. Никольского и проф. М. М. Шульца. «Химия», 1972.

54. Дерффель К., «Статистика в аналитической хими». - М.: «Мир», 1969. - 248 с.

55. Ивахненко А.Г., Юрачковский Ю.П. Моделирование сложных систем по экспериментальным данным. -- М.: Радио и связь, 1987. -- 116 с.

56. Дюран Н., Оделл П.. Кластерный аналіз,- М.: Статистика, 1977. - 128 с.

57. Мандель И. Д. Кластерный анализ. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 176 с.

58. Боровиков В.П. STATISTICA - статистический анализ и обработка данных в среде Windows. - 2-е изд. Стереотип. - М.: Информ.-изд. дом «Филинъ», 1998. - 608 с.

59. Боровиков В.П. Популярное введение в программу STATISTICA. - М.: КомпьютерПресс, 1998. - 268 с.

60. Іваненко П.О., Семеняк І.В., Іванов В.В. Багатовимірний статистичний аналіз - Харків: Вид. «Основа», 1992. - 144 с.

61. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. N 959-XII.

62. Законами України «Про підприємництво» від 18 жовтня 2005 року N 2984-IV.

63. ДСТУ ISO 9001:2001 (ГОСТ Р ИСО 9001-2001) «Системы Менеджмента Качества. Требования».

64. Будзынский В. Реализация контракта по импорту и экспорту согласно INСОТЕRМS90. - Львов: Слово, 1993. - 90 с.

65. Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.

66. ДМСУ «Інструкція про порядок заповнення вантажно-митної декларації» від 09.07.91 р. №307.

67. Класифікація товарів відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Лист ДМСУ від 18.06.99 р. № 20/1-1300-ЕП. Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

68. ДМСУ «Про затвердження Класифікатора країн світу» від 30.12.2003 р. №930.

69. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р.

70. Додаток до Закону України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року N 2371-III ( 2371-14 ).

71. Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р.

72. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України» від 05.10.98 р. № 1598.

73. Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення митної вартості на деякі товари, що підлягають обкладенню акцизним збором» від 26.05.97 р. № 502.

74. ДМСУ «Про затвердження Порядку справляння акцизного збору при ввезенні товарів на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності».

75. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

76. Закон України Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV.

77. Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 травня 2003 року N 860-IV.

78. Наказ ДМСУ «Про створення регіональних митниць та митниць Державної митної служби України» від 20.12.96 р. № 564.

79. Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.99 р. за № 959.

80. http://ru.wikipedia.org/wiki/ .

Додаток А

Методики за якими проводять фізико-хімічні дослідження туалетного мила марки «Дитяче»

Піноутворююча здатність

Піноутворююча здатність характеризується пінним числом і стійкістю піни.

Готовлять 0,5% розчин мила для цього 0,5 г мила розчиняють в 100 мл дистильованої води. 10 мл (100 мл відповідно до стандарту) цього розчину поміщають у циліндр на 100 мл, струшують протягом 1 хв. (90 разів) і дивляться висоту стовпця піни. Залишають на 5 хвилин і дивляться висоту стовпця піни.

Піноутворююча здатність Н (мм) обчислюється за формулою (1):

Н = 1,005*Н?зм (1)

Де, 1,005 - поправочний коефіцієнт;

Н?зм - висота стовпця піни по закінченню 3 хв., мм

Коефіцієнт стійкості піни розраховують по формулі (2):

Y =H?/Н? (2)

Де, Н? й H? - скоректовані висоти стовпця піни, мм. За остаточний результат випробувань приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень, припустима розбіжність між якими для початкової висоти стовпця піни не повинна перевищувати 5 мм.

Визначення рН

Готують аналізуючий розчин. Для цього наважку мила кількістю 10г розчиняють у 100 мл дистильованої води ретельно перемішують до повного розчинення мильної стружки.

Визначення рН в аналізуючому розчині базується на вимірюванні комірки потенціометричним прибором Іонометром ЕВ-74 е.д.с. осередку, який складається зі скляного електрода та напівелемента порівняння, який знаходиться в аналізуючому середовищі.

В склянку місткістю 100 або 150 мл налити 50-70 мл аналізуючого розчину, занурити в нього скляний електрод й напівелемент порівняння та поміряти е.д.с. (Ех). Розрахувати рН в аналізуючому розчині за формулою (3):

рНх = (Е?-Ех)/? (3)

Визначення масової частки домішок нерозчинних у воді

Вимірюють 5-7 г мила, розчиняють в конічній колбі у 80-100 см? спирту при нагріванні на водяній бані.

Розчин фільтрують через фільтр, попередньо висушеним до постійної маси при (103±3) °С. Осад на фільтрі промивається гарячим спиртом до повного видалення мила. Потім осад промивається доведеною до кипіння водою, до повного вимивання вуглекислого натрію (промивання водою при додаванні фенолфталеїну не повинно забарвлюватись).

Фільтр з вимитим осадом висушують в сушильній шафі на протязі однієї години при температурі (103±3) °С, після чого охолоджують в ексикаторі 40 хвилин та зважують. Отримані розрахунки записують. Наступні зважування проводять кожні 30 хвилин висушування.

Масу вважають постійною, якщо різниця між наступними зважуваннями не буде перевищувати 0,002 г. При підвищенні маси беруть данні попереднього зважування.

Масову частку домішок нерозчинних у воді (x?) у % розраховують за формулою (4):

x? = (m??100) ? m (4)

де, m - маса аналізованої проби мила, г;

m? - маса осаду на фільтрі, г.

Розбіжність між паралельними вимірами не повинно перевищувати 0,1% при довірчій імовірності 0,95.

Масова доля домішок нерозчинних у воді, в перерахунку на номінальну масу шматка мила (x??) в % розраховують за формулою (5):

x?? = (х?? m) ? m? (5)

x?-масова доля домішок нерозчинних у воді, %;

m - середня маса шматка мила, г;

m?-номінальна маса шматка мила, г.

Додаток Б

Результати математико-статистичної обробки експериментальних даних туалетного мила марки «Дитяче» (методом Стьюдента)

№	n	M	S	S2	m	t?	E?	?y	y - E?	y + E?
Визначення рН
1	5	10,0	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	0,8177	9,8182	10,1818
2	5	9,58	0,1581	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	0,1897	9,5618	9,5982
3	5	10,4	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	1,7478	10,2182	10,5818
4	5	9,6	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	0,1893	9,5818	9,6182
5	5	9,85	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	0,1845	9,8318	9,8682
6	5	7,5	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,4336	7,3182	7,6818
7	5	9,0	0,0948	0,0090	0,0424	2,5706	0,1089	1,2032	8,9451	9,1629
8	5	6,0	0,0948	0,0090	0,0424	2,5706	0,1089	1,7995	5,9451	6,1629
9	5	8,3	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,1900	8,1182	8,4818
10	5	7,8	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,3304	7,6182	7,9818
Масова частка домішок нерозчинних у воді,%
1	5	6,4	15,81	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,8401	6,2182	6,5818
2	5	7,4	15,81	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,4563	7,2182	7,5818
3	5	7,4	15,81	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,4563	7,2182	7,5818
4	5	7,2	15,81	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,5245	7,0182	7,3818
5	5	7,6	15,81	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	2,6306	7,4182	7,8818
6	5	0,13	0,0158	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	13,9821	0,1118	0,1482
7	5	0,04	0,0158	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	45,4419	0,0218	0,0582
8	5	0,05	0,0158	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	36,3535	0,0318	0,0682
9	5	0,2	0,1519	0,0231	0,0679	2,5706	0,1746	85,6119	0,0294	0,3786
10	5	1,6	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	11,3605	1,4182	1,7818
Коефіціент стійкості піни, мм
1	5	0,26	0,0158	0,0003	0,0071	2,5706	0,0182	2,1136	0,8418	0,8782
2	5	0,92	0,0158	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	1,9757	0,9018	0,9382
3	5	0,89	0,0158	0,0003	0,0071	2,5706	0,0182	2,0423	0,8718	0,9082
4	5	0,80	0,0158	0,0002	0,0071	2,5706	0,0182	2,2721	0,7818	0,8182
5	5	0,806	0,0114	0,0001	0,0051	2,5706	0,0131	1,6262	0,7929	0,8191
6	5	1,5	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	12,1178	1,3182	1,6818
7	5	2,5	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	7,2707	2,3182	2,6818
8	5	1,0	0,0158	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	18,1768	0,8182	1,1818
9	5	0,5	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	36,3535	0,3182	0,6818
10	5	1,5	0,1581	0,0250	0,0707	2,5706	0,1818	12,1178	1,3182	1,6818
Піноутворююча здатність
1	5	377	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,4821	375,1823	378,8177
2	5	231	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,7869	229,1823	232,8177
3	5	151	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	1,2038	149,1823	152,8177
4	5	402	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,4522	400,1823	403,8177
5	5	321	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,6039	299,1823	302,8177
6	5	344	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,5284	342,1823	345,8177
7	5	276	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,6586	274,1823	277,8177
8	5	514	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,3536	512,1823	515,8177
9	5	643	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,2827	641,1823	644,8177
10	5	424	1,5811	2,5000	0,7071	2,5706	1,8177	0,4287	422,1823	425,8177

Де, n _? Кількість дослідів

M _? Середнє арифметичне значення

S _? Стандартне відхилення

S² _? Квадрат середньоквадратичного відхилення

m _? Помилка у визначенні середнього арифметичного значення

t_{a ?} Критерій Стьюдента

E_a? Розмір довірчого інтервалу

^y _? Відносна помилка

y - E_{a ?} Нижня границя довірчого інтервалу

y + E_{a ?} Верхня границя довірчого інтервалу

Додаток В

Пояснення до УКТ ЗЕД

РОЗДІЛ VI. ПРОДУКЦІЯ ХІМІЧНОЇ ТА ПОВ'ЯЗАНИХ З НЕЮ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Глава 34

Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, мастильні матеріали, штучний віск, готовий віск, суміші для чищення або полірування, свічки та аналогічні вироби, пасти для ліплення, пластилін, «зуболікарський віск» і суміші на основі гіпсу для стоматологічних цілей

Примітки:

1. Ця група не включає:

а) харчові суміші або готові продукти з тваринних або рослинних жирів або олій, які використовують для змащування форм (товарна позиція 1517);

б) окремі сполуки певного хімічного складу;

в) шампуні, зубні пасти і порошки, креми і піни для гоління, суміші для прийняття ванн з вмістом мила або інших органічних поверхнево-активних речовин (товарні позиції 3305, 3306 або 3307).

2. У товарній позиції 3401 термін мило застосовується лише до розчинного у воді мила. Мило та інші продукти цієї товарної позиції можуть мати добавки інших речовин (наприклад, засобів для дезінфекції, абразивних порошків, наповнювачів, лікарських речовин). Продукти з вмістом абразивних порошків включаються до цієї товарної позиції лише у формі брусків, шматків або фігурних виробів. Ці продукти в інших формах слід включати до товарної позиції 3405 як «пасти і порошки для чищення та аналогічні препарати».

3. У товарній позиції 3402 термін «органічні поверхнево-активні речовини» означає такі продукти, які в процесі змішування з водою у концентрації 0,5 % за температури 20° C та витримуванні упродовж години за тієї самої температури:

а) дають прозору або напівпрозору рідину або стабільну емульсію без випадання нерозчинної речовини;

б) знижують поверхневий натяг води до 4,5?10-2 Н/м (45 дин/см) або менше.

4. У товарній позиції 3403 термін «нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних мінералів» стосується продуктів, визначених у примітці 2 до групи 27.

5. У товарній позиції 3404, ураховуючи винятки, зазначені нижче, терміни «штучний віск і готовий віск» застосовуються лише:

А) до одержаних хімічним способом органічних продуктів воскоподібного характеру, розчинених або не розчинених у воді;

Б) до продуктів, одержаних змішуванням різних видів воску;

В) до продуктів воскоподібного характеру на основі одного або кількох видів воску і з вмістом жирів, мінеральних речовин або інших речовин.

До товарної позиції 3404 не включаються:

а) продукти товарних позицій 1516, 3402 або 3823, навіть якщо вони мають властивість воску;

б) незмішані тваринні воски і рослинні воски (товарна позиція 1521), включаючи очищені або неочищені, забарвлені або незабарвлені;

в) мінеральні воски та аналогічні продукти товарної позиції 2712, змішані або незмішані або лише забарвлені; або

г) воски, змішані з рідким середовищем, дисперговані або розчинені у ньому (товарні позиції 3405, 3809 тощо).

Загальні положення

До цієї групи включаються продукти, здебільшого одержані в процесі промислової переробки жирів, олій або восків (наприклад, мило, деякі мастильні матеріали, готові воски, суміші для чищення або полірування, свічки). До неї також включаються деякі штучні продукти, наприклад, поверхнево-активні речовини, поверхнево-активні засоби та штучний віск.

До цієї групи не включаються окремі сполуки визначеного хімічного складу або природні продукти, незмішані або неприготовані.

Пояснення до товарної позиції 3401:

3401

Мило; поверхнево-активні органічні речовини та мийні засоби, які застосовуються як мило, у формі брусків, брикетів або фігурних виробів з вмістом або без вмісту мила; папір, вата, повсть, фетр та неткані матеріали, просочені, або покриті (частково або повністю) милом чи детергентом:

- мило, органічна поверхнево-активна продукція та мийні засоби у формі брусків, брикетів або фігурних виробів; папір, повсть, вата, фетр та неткані матеріали, просочені або покриті (частково або повністю) милом чи детергентом:

3401 11 00 00

- - мило туалетне (включаючи і лікувальне)

3401 19 00 00

- - інші

3401 20

- мило в інших формах:

3401 20 10 00

- - пластівці, пластини, гранули або порошок

3401 20 90 00

- - інші

I. Мило

Мило є лужною сіллю (неорганічною чи органічною), яка утворюється з жирної кислоти або суміші жирних кислот з вмістом не менше восьми атомів вуглецю. На практиці частина жирних кислот може бути замінена смоляними кислотами.

До цієї товарної позиції включається лише мило, розчинне у воді, тобто справжнє мило. Мила являють собою клас аніонних поверхнево-активних речовин з лужною реакцією, що дають рясну піну у водних розчинах.

Існують три категорії мила:

тверде мило, що звичайно виготовляється з використанням гідроксиду натрію чи карбонату натрію і являє собою переважно звичайне мило. Тверде мило може бути білим, кольоровим або строкатим;

м'яке мило, що виготовляється з використанням гідроксиду калію чи карбонату калію. Таке мило в'язке, і звичайно зеленого, коричневого або блідо-жовтого забарвлення. Таке мило може містити невеликі кількості (як правило не більше 5 %) синтетичних органічних поверхнево-активних речовин;

рідке мило, що являє собою розчин мила у воді, у деяких випадках з невеликою кількістю (як правило не більше 5 %) спирту чи гліцерину у вигляді добавок, без вмісту синтетичних органічних поверхнево-активних речовин.

Тут, зокрема, розглядають

1. Туалетне мило, часто забарвлене та ароматизоване, яке включає мило, що плаває (для ванн) і дезодорувальне мило, а також гліцеринове мило, мило для гоління з лікарськими добавками і деякі види мила з дезінфекційними або абразивними властивостями, як описано нижче:

а) мило, що плаває та дезодорувальне;

б) гліцеринове мило - напівпрозоре, виготовлене обробленням білого мила спиртом, гліцерином або цукром;

в) мило для гоління (креми для гоління включаються до товарної позиції 3307);

г) лікарське (лікувальне) мило з вмістом борної кислоти, саліцилової кислоти, сірки, сульфонамідів чи інших лікарських препаратів;

ґ) дезінфекційні види мила з вмістом невеликих кількостей фенолу, крезолу, нафтолу, формальдегіду або інших бактерицидних, антисептичних та інших речовин. Таке мило не слід плутати з дезінфекційними засобами товарної позиції 3808, які містять ці ж компоненти, тому що різниця полягає в пропорційному вмісті компонентів (мило, з одного боку, і фенол, крезол та ін., з іншого). Дезінфекційні засоби товарної позиції 3808 мають значний вміст фенолу, крезолу та ін. і являють собою рідкий продукт, у той час як дезінфекційне мило звичайно тверде;

д) абразивне мило, що складається з мила, до якого додані пісок, кремнезем, порошок пемзи, порошок сланцю, тирса чи будь-який подібний продукт. До цієї товарної позиції абразивне мило включається лише у вигляді брусків, брикетів або фігурних виробів. Абразивні пасти для чищення і порошки з вмістом або без вмісту мила включаються до товарної позиції 3405.

2. Господарське мило, що може бути забарвленим або ароматизованим, абразивним або дезінфекційним.

3. Мило на основі каніфолі, талової олії або нафтенатів, що містить не лише лужні солі жирних кислот, але також і лужні резинати товарної позиції 3806 або лужні нафтенати товарної позиції 3402.

4. Промислові види мила, призначені для спеціальних цілей, такі як мила, використовувані для волочіння дроту, полімеризації синтетичного каучуку в пральнях.

За умови додержання вищезазначених у пункті 1д винятків, мило цієї товарної позиції звичайно має такі форми: брусків, брикетів, фігурних виробів, пластівців, порошків, паст або водного розчину.

II. Органічні поверхнево-активні речовини та засоби, які застосовуються як мило, у вигляді брусків, брикетів або фігурних виробів з вмістом або без вмісту мила

Ця частина включає туалетні або мийні речовини та засоби, в яких активний компонент складається частково або повністю з синтетичних поверхнево-активних речовин (які можуть містити мило в будь-якій пропорції), за умови, що вони розфасовані у формі брусків, брикетів або фігурних виробів, тобто маються на увазі звичайні форми мила, призначені для тих же цілей.

До цієї частини включаються також речовини та засоби, яким надана абразивність за рахунок додання піску, кремнезему, порошку пемзи і т.д., за умови, що вони розфасовані у вищеописані форми.

III. Папір, вата, повсть, фетр та неткані матеріали, просочені, або покриті милом чи детергентом

До цієї частини включаються папір, вата, повсть, фетр і неткані матеріали, просочені, або покриті милом або детергентом, ароматизовані або неароматизовані, розфасовані або не розфасовані для роздрібної торгівлі. Ці продукти звичайно використовуються для миття рук або обличчя.

Крім вищенаведених винятків, до цієї товарної позиції не включаються:

а) соапстоки (товарна позиція 1522);

б) продукти та препарати, не розчинні у воді, що є «милами» лише з чисто хімічної точки зору, наприклад, кальцієве чи інші металеві «мила» (групи 29, 30, 38 і т.д. залежно від конкретного випадку);

в) папір, вата, повсть, фетр і неткані матеріали, просто ароматизовані (група 33);

г) шампуні, зубні порошки та пасти (товарні позиції 3305 і 3306, відповідно);

ґ) органічні поверхнево-активні речовини (крім мила), поверхнево-активні препарати чи мийні засоби (з вмістом або без вмісту мила) і розчини або дисперсії мила в органічному розчиннику товарної позиції 3402;

д) пористі пластмаси, спінений каучук, текстильні матеріали (крім вати, повсті, фетру, нетканих матеріалів) і металеві подушечки, просочені, або покриті милом чи детергентом (вони звичайно включаються до товарної позиції, що відповідає матеріалу-субстрату).

Додаткові пояснення до товарних категорій:

3401 11 00

Ця товарна категорія охоплює продукти, описані в Поясненнях до товарної позиції 3401, (І), сьомий абзац, (1), а також продукти, згадувані в частинах (ІІ) і (ІІІ), використовувані для гігієнічних цілей.

3401 20 90

Ця товарна категорія включає мило рідке і пастоподібне.

Пояснення до товарної позиції 3402:

3402

Поверхнево-активні органічні речовини (крім мила); поверхнево-активні препарати, засоби для прання (включаючи допоміжні мийні засоби) та засоби для чищення з вмістом або без вмісту мила (крім включених до товарної позиції 3401):

- органічні, поверхнево-активні речовини, розфасовані або ні для роздрібної торгівлі:

3402 11 00 00

- - аніоноактивні

3402 12 00 00

- - катіоноактивні

3402 13 00 00

- - неіоногенні

3402 19 00 00

- - інші

3402 20

- засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі:

3402 20 10 00

- - поверхнево-активні засоби

3402 20 90 00

- - мийні засоби та засоби для чищення

3402 90

- інші:

3402 90 10 00

- - поверхнево-активні засоби

3402 90 90 00

- - мийні засоби та засоби для чищення

I. Органічні поверхнево-активні речовини (крім мила)

Поверхнево-активні органічні речовини цієї товарної позиції являють собою сполуки невизначеного хімічного складу з вмістом однієї або кількох гідрофільних чи гідрофобних функціональних груп у такій пропорції, що під час змішування з водою в концентрації 0,5% за температури 200С та витримуванні упродовж години за тієї самої температури вони дають прозору або напівпрозору рідину або стабільну емульсію без випадання нерозчинної речовини (див. примітку 3а до цієї групи). У цій товарній позиції емульсія не повинна розглядатися як така, що має стабільні властивості, якщо після витримування упродовж години за 20 °C: 1) тверді частинки видно неозброєним оком; 2) вона розділяється на візуально помітні фази; або 3) вона розділяється на прозору і напівпрозору частини, видимі неозброєним оком.

Органічні поверхнево-активні речовини здатні до адсорбції на поверхні розділу фаз; у цьому стані вони виявляють ряд фізико-хімічних властивостей, особливо поверхневу активність (наприклад, зниження поверхневого натягу, спінювання, емульгування, змочування), у результаті чого їх звичайно називають «поверхнево-активними речовинами».

Проте речовини, не здатні знижувати поверхневий натяг дистильованої води до 4,5ґ10-2 Н/м (45 дин/см) або менше за концентрації 0,5 % і температури 20 °С, не вважаються поверхнево-активними речовинами і тому не включаються до цієї товарної позиції.

Органічні поверхнево-активні речовини можуть бути:

1. Аніонними, причому в цьому випадку вони дисоціюють у водному розчині з утворенням негативно заряджених органічних іонів, відповідальних за поверхневу активність. Приклади: сульфати та сульфонати жирів, рослинних олій (тригліцеридів) або смоляних кислот; сульфати та сульфонати, одержані з жирних спиртів; нафтові сульфонати, наприклад, лужних металів (включаючи ті, які містять мінеральні оливи), амонію або етаноламінів; алкілполіефірсульфати; алкілсульфонати чи алкілфенілефірсульфонати; алкілсульфати, алкіларилсульфонати (наприклад, технічні додецилбензолсульфонати).

Ці поверхнево-активні речовини можуть містити як домішки, що попадають у процесі виробництва, невеликі кількості жирних спиртів, алкілати або інші гідрофобні сировинні матеріали, що не пройшли сульфатування чи сульфування. Вони також можуть містити сульфат натрію або інші залишкові неорганічні солі в кількості, що як правило не перевищує 15 % у розрахунку на безводні солі.

2. Катіонними, які дисоціюють у водному розчині з утворенням позитивно заряджених органічних іонів, відповідальних за поверхневу активність. Приклади: солі жирних амінів і четвертинних амонієвих основ.

3. Неіоногенними, що не створюють іонів у водному розчині. Їхня розчинність у воді має місце завдяки присутності молекул з функціональними групами, які мають сильну спорідненість з водою. Приклади: продукти конденсації жирних спиртів, жирних кислот або алкілфенолів з оксидом етилену; етоксилати амідів жирних кислот.

4. Амфолітичними з одночасною аніонною і катіонною активністю, причому залежно від середовища вони можуть дисоціювати у водному розчині і надавати сполуці властивості аніонної чи катіонної поверхнево-активної речовини.

Ця іонна поведінка аналогічна тій, яка має місце в амфотерних сполуках у найширшому змісті слова. Вони, наприклад, можуть являти собою алкілбетаїнові чи сульфобетаїнові білки, продукти їхнього розкладання і заміщені похідні амінокарбонової, аміносульфонової, аміносіркової і амінофосфорної кислот.

II. Поверхнево-активні засоби, мийні засоби (включаючи допоміжні мийні засоби) і чистильні засоби з вмістом або без вмісту мила (крім включених до товарної позиції 3401)

Ця група складається з трьох категорій засобів:

А. Поверхнево-активні засоби.

Вони включають:

1. Суміші поверхнево-активних речовин, перерахованих у пункті I вище (наприклад, сульфорицинолеати, змішані із сульфованими алкілнафталінами або сульфатованими жирними спиртами).

2. Розчини або дисперсії поверхнево-активних речовин, перерахованих у пункті I вище, в органічному розчиннику (наприклад, розчин сульфатованого жирного спирту в циклогексанолі чи в тетрагідронафталіні).

3. Інші суміші на основі вищезазначеної в пункті I поверхнево-активної речовини (наприклад, поверхнево-активні препарати з вмістом певної частки мила, такі як алкілбензолсульфонат зі стеаратом натрію).

4. Розчини або дисперсії мила в органічному розчиннику, такому як циклогексанол. (Розчини мила у воді, які можуть містити невелику кількість, що як правило не перевищує 5 %, доданого спирту чи гліцерину, є рідкими милами товарної позиції 3401).

Поверхнево-активні засоби використовують для багатьох промислових цілей завдяки властивій їм здатності чистити, змочувати, емульгувати або диспергувати, наприклад:

i) мийні засоби в текстильній промисловості для видалення жирів і забруднювальної речовини з текстильних виробів у процесі виробництва та оздоблювальних операцій;

ї) змочувальні речовини, емульгатори, добавки, що полегшують повне заповнення, і освітлюючі (відбілювальні) агенти для текстильної промисловості;

й) добавки для вимочування (сирих (необроблених) шкір), знежирювальні засоби, змочувальні речовини (для використання у фарбуванні), вирівнювальні речовини або тонери для шкіряної або хутряної промисловості;

к) основні матеріали для виробництва мийних засобів, перерахованих у пункті Б нижче (наприклад, аніонні поверхнево-активні препарати, які можуть містити як залишок, так і спеціальні добавки значну кількість сульфату натрію чи інших неорганічних солей, що утворюються в процесі виробництва поверхнево-активних речовин);

л) диспергувальні агенти для виробництва паперу або синтетичного каучуку;

м) флотаційні добавки для гірничодобувної промисловості;

н) емульгатори для виготовлення фармацевтичної продукції або косметичних засобів.

Б. Мийні засоби (включаючи допоміжні мийні засоби) та чистильні засоби на основі мила або інших органічних поверхнево-активних речовин.

Ця категорія речовин включає мийні засоби, допоміжні мийні засоби та деякі засоби для чищення. Ці різні засоби містять головні компоненти та один або кілька допоміжних компонентів. Присутність цих останніх компонентів, зокрема, відрізняє їх від вищеописаних у пункті А.

Головні компоненти цих засобів є синтетичними поверхнево-активними речовинами чи милами, або їх сумішами.

Допоміжні компоненти такі:

1. Основні компоненти (наприклад, поліфосфати, карбонати, силікати чи борати натрію, солі нітрилтриоцтової кислоти (NTA).

2. Підсилювачі (наприклад, алканоламіди, аміди жирних кислот, оксиди жирних амінів).

3. Наповнювачі (наприклад, сульфат чи хлорид натрію).

4. Другорядні речовини (наприклад, хімічні чи оптичні відбілювачі, добавки проти повторного випадання осаду, інгібітори корозії, антистатики, барвники, запашні речовини, бактерициди, ферменти).

Ці речовини змушують забрудників спливати на поверхню і переводять їх у розчин або дисперсію.

Мийні засоби на основі поверхнево-активних речовинах, відомі також під назвою детергентів. Цей тип засобів використовується для прання одягу, а також для миття посуду чи кухонних речей.

Вони можуть бути рідкими, порошкоподібними чи пастоподібними і використовуються в побуті або для промислових цілей. Туалетні та мийні засоби у вигляді брусків, брикетів або фігурних виробів включаються до товарної позиції 3401.

Допоміжні мийні засоби використовуються для замочування (яке передує прання), прополіскування або відбілювання одягу, білизни і т.д.

Чистильні засоби використовують для очищення підлоги, вікон чи інших поверхонь. Вони також можуть містити невеликі кількості запашних речовин.

В. Чистильні або знежирювальні засоби не на основі мила або інших органічних поверхнево-активних речовин.

До їх числа входять:

i) кислотні чи лужні очисники спеціальної рецептури для очищення сангігієнічних пристроїв, сковорідок і т.д., наприклад, очисники, що містять гідросульфат натрію (кислий сірчанокислий натрій) або суміш гіпохлориту натрію і фосфату тринатрію (ортофосфату натрію);

ї) засоби для знежирення або чищення, які використовують, наприклад, у молочній чи пивоварній промисловості, на основі:

- лужних речовин, таких як карбонат натрію чи каустична сода; або

- розчинників і емульгаторів.

Ця група продуктів може містити невеликі кількості мила або інших поверхнево-активних речовин.

До цієї товарної позиції не включаються:

а) шампуні чи піномийні суміші для ванн, або засоби гігієни індивідуального призначення з вмістом або без вмісту мила чи інших поверхнево-активних речовин (група 33);

б) папір, вата, повсть, фетр і неткані матеріали, просочені або покриті мийним засобом (товарна позиція 3401);

в) засоби з вмістом поверхнево-активних речовин, де поверхнево-активна функція або не потрібна, або носить лише допоміжний характер щодо основної функції засобу (товарні позиції 3403, 3405, 3808, 3809, 3824 і т.д. залежно від конкретного випадку);

г) абразивні препарати з вмістом поверхнево-активних речовин (пасти для чищення і порошки) (товарна позиція 3405);

ґ) водонерозчинні нафтенати, нафтові сульфонати та інші не розчинні у воді поверхнево-активні речовини та засоби. Вони включаються до товарної позиції 3824 за умови, що вони не включаються до якоїсь більш конкретної позиції.

Пояснення до товарної позиції 3403:

3403

Засоби змащувальні (включаючи змащувально-охолоджувальні емульсії для різальних інструментів, засоби для змащування різьби болтів і гайок, засоби для видалення іржі або антикорозійні засоби та засоби для змащування форм для кращого видалення виробів з форм, виготовлених на основі мастильних матеріалів), а також засобів, які використовують для просочення текстильних матеріалів, шкіри, хутра та інших матеріалів, за винятком засобів, що містять 70 мас. % і більше нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів: