Організація імпортної діяльності підприємства ТОВ "Пластек Україна"

Імпортна діяльність підприємства, її визначення, сутність, нормативно-правове забезпечення та оподаткування. Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства. Особливості здійснення імпортних операцій та визначення митної вартості товару.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2016
Размер файла 110,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади здійснення імпортних операцій господарюючим суб'єктом

1.1 Імпортна діяльність підприємства, її визначення та сутність

1.2 Особливості здійснення імпортних операцій на підприємстві

1.3 Нормативно-правове забезпечення здійснення імпортних операцій в Україні

Розділ 2. Дослідження системи організації імпортних операцій ТОВ «Пластек Україна»

2.1 Організаційно-управлінська структура та характеристика господарської діяльності підприємства

2.2 Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства

2.3 Оцінка системи організації імпортних операцій на підприємстві

2.4 Вдосконалення організації імпортних операцій на підприємстві

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства - дуже складна та клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон'юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д. Крім того управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві багато в чому залежить від того, які умови будуть створені в країні для розвитку його діяльності в зовнішній сфері, від ролі держави в регулюванні і підтримці розвитку ЗЕД на національному рівні.

Актуальність наукової розробки даної теми зумовлюється тим, щоб забезпечити фінансовими ресурсами підприємства, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Фінансування заданого сектору економіки є одним з найголовніших та проблемних елементів сучасної економіки України.

Значна кількість експортерів внаслідок кризи платежів, різкого скорочення фондів відновлення і накопичення, низького ступеня узгодженості здійснюваної фінансово-кредитної, бюджетно-податкової і цінової політики, невдосконаленості правової бази має обмежені можливості щодо мобілізації і подальшого використання коштів. Однією з найважливіших причин низької ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання є обмеженість фінансових ресурсів.

Ефективне проведення реформ в Україні, реалізація її прагнень щодо вступу до Світової організації торгівлі, а у подальшому і приєднання до Європейського Союзу, потребують оптимального поєднання та координації фінансових, торговельних, політичних заходів щодо зовнішньоекономічної діяльності національних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка шляхів підвищення ефективності розвитку зовнішньоекономічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Пластик Україна».

На розвиток зовнішньоекономічних зв'язків впливає багато чинників, серед яких: цілі організації, її розмір, привабливість ринку, стан ринку та позиція організації на ньому, стадія життєвого циклу організації, особливості продукції та багато інших. Отже, щоб вибрати правильні шляхи розвитку потрібно вирішити наступні задачі:

- провести аналіз ринку;

- визначити потребу у виробничому та невиробничому персоналі та устаткуванню;

- спрогнозувати обсяги прибутку, проаналізувати фінансові показники;

- визначити ступінь ризику проекту.

Об'єкт дослідження. є процес розробки шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ЗЕД на прикладі ТОВ «Пластек Україна».

Розділ 1. Теоретичні засади здійснення імпортних операцій господарюючим суб'єктом

1.1. Імпортна діяльність підприємства, її визначення та сутність

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України (частіше підприємств) та іноземних суб'єктів господарської діяльності (іноземних підприємств), яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на території України, або за її межами[7, c.12].

Зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій. Отже, експортно-імпортні операції - це операції, які здійснюються на комерційній основі шляхом укладання і здійснення міжнародних торговельних угод-контрактів купівлі-продажу[11, c.90].

Експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Імпорт товарів - купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із вивезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установам та організаціям України, розташованим за її межами.

Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана із закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використовуються у виробничо-господарській діяльності.

До імпортних операцій відносяться:

- придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

- ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

- ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;

- придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;

- отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги.

В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.

Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів[9, c.11].

Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.

Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок - конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.

Демпінг -- ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

З метою запобігання торгівлі товарами та послугами за демпінговими цінами країна проводить антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.

Антидемпінгове мито - додаткове мито на імпортні товари, що ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.

1.2 Особливості здійснення імпортних операцій на підприємстві

Товари, що імпортуються на територію України (крім майна, яке тимчасово ввозиться на територію України, та товарів, що переміщуються через митну територію України транзитом), підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо такі вимоги діють і щодо аналогічних товарів національного виробництва згідно з законами України.

Імпортні товари можна придбати на різних умовах поставки, передбачених міжнародними правилами «Інкотермс-1990». Облік імпортних товарів ведеться у фактурній вартості, під якою розуміють вартість самого товару, вартість тари й упаковки, яка оплачується іноземному постачальникові відповідно до контракту. Імпортну (фактурну) вартість товару, яку зазначають у рахунку-фактурі іноземного постачальника, визначають з умов поставки товару[14, c.65].

На товари, що ввозяться на митну територію України, нараховуються митні збори. Ставки митних зборів залежать від виду товару та нараховуються у відсотках до фактурної вартості товару.

Мито та митні збори, не сплачені своєчасно або у терміни, на які було надано відстрочку, стягуються згідно з розпорядженням митних органів в обов'язковому порядку. При цьому нараховується пеня починаючи з першого дня настання терміну погашення заборгованості до дати її сплати включно у таких розмірах:

- з мита -- 0,5% за кожний день прострочення;

- з митних зборів -- 0,5% за кожний день прострочення. Надмірні суми сплаченого мита та митних зборів підлягають поверненню власнику за його вимогою протягом року з моменту митного оформлення.

Товари, що ввозяться в Україну, обкладаються податком на додану вартість та акцизним збором (підакцизні товари) за ставками згідно з чинним законодавством. Оподаткуванню підлягають імпортні товари, ввезені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Ці товари можуть використовуватись для власних і виробничих потреб, реалізації у вільному обігу; мати статус імпортованих тимчасово, а також таких, що ввезені на правах комісії та реекспортовані незалежно від країни походження.

Кошти з кожного виду платежу (ПДВ та акцизний збір) перераховуються окремими платіжними документами (платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату, прибутковими ордерами та векселями авізованими) у національній валюті України і надходять на депозитні рахунки митних органів, звідки перераховуються до Державного бюджету[12, c.76].

Об'єктами оподаткування ввезених на територію України товарів є:

- для акцизного збору на підакцизні товари -- їх митна вартість, визначена за курсом Національного банку України на дату подання вантажної митної декларації в митний орган з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів;

- для податку на додану вартість -- їх митна вартість, визначена за курсом Національного банку України на дату подання вантажної митної декларації в митний орган з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору (з підакцизних товарів).

Підставою для нарахування і сплати податку на додану вартість та акцизного збору є вантажна митна декларація (ВМД), де нараховані суми ПДВ і акцизного збору показуються окремими рядками (нарахування податку на додану вартість та акцизного

збору, що підлягають сплаті, проводиться у графі 47 ВМД та у додаткових аркушах до неї).

Обчислення акцизного збору здійснюється за такими формулами:

а) по товарах, що не підлягають обкладанню митом,

(В+3)х А/(100-А);

б) по товарах, що підлягають обкладанню митом, -

(В + 3 + М)х А/(100-А),

де В -- митна вартість товару; З -- митні збори; М -- мито; А -- ставка акцизного збору.

Податок на додану вартість обчислюється так:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором, --

(В + 3 + М + Аз)хП/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом, --

(В+3 + М)хП/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором, --

(В + 3 + Аз)хП/100;

г) на інші товари (що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором):

(В + 3)хП/100,

де В -- митна вартість товару,

З -- митні збори,

М -- мито,

Аз -- сума акцизного збору,

П -- ставка податку на додану вартість (20%).

При укладанні контрактів на імпорт товарів в Україну резидент повинен використовувати такі форми розрахунків з нерезидентами, які передбачені міжнародною практикою, з урахуванням чинного законодавства України на момент здійснення розрахунків.

Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за згодою сторін та фіксується в умовах контракту.

Найбільш безпечні форми розрахунків при імпорті товарів -- це документарне інкасо (без гарантії) та документарний акредитив.

1.3 Нормативно-правове забезпечення здійснення імпортних операцій в Україні

Для митного оформлення ввезених імпортних товарів необхідно у митно-вантажний відділ митниці подати такі документи[11, c.65]:

- картку акредитації на митниці;

- вантажну митну декларацію;

- договір (контракт);

- рахунок-фактуру (накладну, протокол);

- товарно-транспортну накладну;

- довідку валютної інспекції;

- копію паспорта митного брокера;

- копію ліцензії митного брокера;

- довідку про транспортні витрати (умови поставки) -- СІР, FСА та інші (відповідно до «Інкотермс-1990»);

- копії платіжних доручень (митні процедури, ПДВ та ін.).

Датою фактичного надходження продукції до України є проставлення митницею, що розташована у пропускному пункті на кордоні, штампа «Під митним контролем», «І» -- імпорт у ввізній вантажній митній декларації та товаросупровідних документах.

Митна вартість товарів, увезених на територію України, визначається згідно із Законом України «Про Єдиний митний тариф» і перераховується за курсом НБУ на дату подання вантажної митної декларації митним органам з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів. Тобто при визначенні митної вартості товару до неї включають ціну, що передбачена договором (контрактом) і зазначена в рахунку-фактурі.

Крім цього, враховуються витрати, що не включені до рахунку-фактури:

- за транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування від пункту постачальника до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата, що повинна бути сплачена імпортером прямо або непрямо як умова їх ввезення (вивезення) за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до цих товарів.

За відсутності рахунку-фактури митниця має право визначати митну вартість на підставі митної вартості аналогічних товарів, які перебувають в аналогічних або наближених умовах поставки, а також за митною вартістю, визначеною митною декларацією країни-експортера. Визначена у такий спосіб митна вартість підлягає подальшому підтвердженню після одержання рахунку-фактури.

За явної невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, зазначеній у вантажній митній декларації, або у разі неможливості перевірки її обчислення митна вартість визначається послідовно на основі ціни на ідентичні чи подібні товари, що діють У провідних країнах--експортерах зазначених товарів.

ПДВ й акцизний збір сплачуються покупцем товарів (митним брокером) у національній валюті України одночасно зі сплатою мита і митних зборів (до або на момент подання вантажної митної декларації для митного оформлення). Підтвердженням сплати зазначених податків є платіжні доручення і виписка банку про фактичне надходження коштів на депозитні рахунки митних органів[13, c.15].

Для непідакцизних товарів, які ввозяться в Україну, може застосовуватися відстрочення сплати ПДВ видачею податкового векселя (ПДВ з оплати імпорту робіт не може бути оформлений векселем). Термін, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів, включаючи день його видачі. Видача податкового векселя здійснюється під час митного оформлення в термін, установлений для сплати ПДВ. Сума ПДВ по одній ВМД не може бути частково сплачена коштами, а частково відстрочена видачею податкового векселя. На кожну ВМД видається окремий податковий вексель.

Без сплати ПДВ і акцизного збору товари не підлягають митному оформленню, крім передбачених законодавством випадків, коли товари звільняються від сплати вказаних податків та зборів. У разі наявності картотеки на розрахунковому рахунку підприємство не може розмитнити імпортний вантаж. Заліки, відстрочки (крім випадків, установлених законодавством), гарантійні листи банку не є підставою для відстрочки у сплаті зазначених податків. Також не дозволяється робити залік між відшкодуванням ПДВ з експорту та нарахуванням і сплатою ПДВ з імпорту.

Ввезення деяких товарів дозволяється лише за наявності ліцензії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Для отримання ліцензії необхідно подати такі документи:

- заяву на ліцензію;

- лист-звернення про оформлення ліцензії з гарантією сплати збору за її оформлення;

- копію контракту зі специфікаціями, завірену керівником підприємства;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену керівником підприємства;

- акт експертизи товару, виданий Торговельно-промисловою палатою або її регіональним відділенням.

Увіз виставочних експонатів кваліфікується як тимчасовий увіз майна фірми на територію України на строк, що не перевищує одного року з дня пропуску через митний кордон України за умови його зворотного вивозу. Установлений строк тимчасового ввезення майна зазначається у вантажній митній декларації.

За рішенням митного органу кількість експонатних зразків, рекламних матеріалів, сувенірів пропускається у кількості, достатній для забезпечення повних потреб організації виставки, семінару, ярмарку, наради тощо.

Все майно (експонати) підлягає митному оформленню у внутрішній територіальній митниці. Підставою для митного оформлення є договір про участь у виставці і заява. Для цього додаються такі документи[7, c.89]:

- декларація;

- документи, указані в декларації;

- дозволи державних органів (міністерств), якщо предмети підлягають контролю цих органів.

При поверненні за кордон тимчасово ввезеного майна здійснюється звірка його фактичної кількості з даними, указаними в деклараціях, специфікаціях, пакувальних листах або списках майна.

Імпортна сировина, матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, обладнання, матеріали, техніка та інші товари, які ввозяться суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності, у тому числі посередниками (прямими постачальниками), і тільки на підставі договору комісії або договору-доручення Для виробничих і власних потреб (без подальшої реалізації), а також енергоносії (нафта і газ), які ввозяться для виробничих потреб, у тому числі за бартерними операціями, не оподатковуються податком на додану вартість під час перетинання митного кордону України.

Якщо на перелічені вище сировину, матеріали, комплектуючі при розмитненні було сплачено податок на додану вартість, то в момент оприбуткування їх податок на додану вартість має бути віднесений на Дт 641 «Розрахунки за податками». Але тільки тоді, коли суму податку на додану вартість у вантажній митній декларації показано окремим рядком і фактично сплачено до бюджету.

При нецільовому використанні (продажу) імпортних товарів, на які відповідно до чинного законодавства встановлені пільги при розмитненні (не був нарахований ПДВ), податок на додану вартість нараховується з усієї ціни продажу, але не нижче за митну вартість з урахуванням мита і митних зборів.

Якщо договором (контрактом) на поставку товарів передбачено, що постачальник зобов'язується усунути дефекти (замінити браковані вузли чи деталі, відремонтувати вироби тощо) в період гарантійного строку експлуатації таких товарів, то митне оформлення операцій, пов'язаних з рекламаціями, здійснюється у такий спосіб.

1. Підставою для заміни деталей, вузлів чи ремонту виробу є належним чином оформлений акт про рекламацію, при цьому на предмети, що переміщуються через митний-кордон з метою усунення в іншій країні дефектів, установлюється мито як на майно.

2. Якщо повернення в Україну бракованих товарів недоцільно з економічної точки зору (товари повністю непридатні для подальшого використання чи ремонту), митному органу подається належним чином оформлений акт про знищення таких товарів під контролем місцевого митного органу (акт обов'язково має бути завірений митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться споживач товарів).

3. У разі необхідності відправлення дефектного товару на ремонт за межі України чи ввезення для ремонту до підприємства-виробника в Україну (якщо це передбачено контрактом) митне оформлення здійснюється у порядку, передбаченому для тимчасового вивезення (ввезення) майна під зобов'язання про його зворотне ввезення (вивезення).

Розрахунки, пов'язані з імпортом товарів, здійснюються резидентами України тільки через уповноважені банки.

Підставою для придбання валюти підприємством на УМВБ або на КМВБ для перерахунку за кордон за імпортними контрактами за фактично одержані товари, роботи, послуги є:

- зовнішньоекономічний контракт;

- ввізна вантажна митна декларація (акт виконаних робіт);

- довідка державної податкової інспекції, згідно з якою резидент зареєстрований як платник податків і в якій зазначено: поточний рахунок у національній валюті, визначений як основний, та поточний рахунок в іноземній валюті, визначений як основний. Крім того, у довідці подається інформація про відсутність заборгованості перед бюджетом та відповідні дані бухгалтерського обліку про взяття товарів (робіт, послуг) на баланс підприємства і наявність кредиторської заборгованості підприємства з оплати даного товару (робіт, послуг). При цьому термін дії довідки не може перевищувати 15 днів.

Індивідуальна ліцензія (дозвіл) НБУ необхідна при проведенні імпортних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за умови перенесення терміну поставки на строк, що перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (відкриття акредитиву чи виставлення векселя) на користь постачальника імпортних товарів (робіт, послуг). Моментом здійснення авансового платежу (відкриття акредитива або виставлення векселя) на користь іноземного партнера вважають дату списання коштів з валютного рахунку резидента чи дату виписки векселя. Для отримання індивідуальної ліцензії (дозволу) на відстрочку поставки товарів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності надають комісії облуправління НБУ такі документи[19, c.6]:

- заява довільної форми із обґрунтуванням необхідності продовження законодавчо визначених термінів відстрочки поставки товарів в Україну за умови здійснення авансового платежу (відкриття акредитива, виставлення векселя) на користь імпортера;

- згода управління зовнішньоекономічних зв'язків обласної Державної адміністрації на продовження законодавчо визначеного терміну відстрочки поставки товарів в Україну за умови здійснення авансового платежу (відкриття акредитива, виставлення векселя) на користь імпортера;

- нотаріально завірені копії установчих документів;

- копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів (якщо контракти були укладені іноземною мовою, необхідно надати нотаріально засвідчений письмовий переклад документа з мови оригіналу на українську мову, виконаний особою, що має, відповідну кваліфікацію, та зареєстрований в Україні дозвіл на здійснення перекладів);

- наявність висновків відповідних міністерств і відомств, які підтверджують належність контрактів резидентів з іноземною фірмою до порядку, установленого постановою Кабінету Міністрів України.

У разі порушення терміну поставки товару і відсутності індивідуальної ліцензії (дозволу) стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від митної вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованій за курсом НБУ на день нарахування пені. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Пеня стягується з резидентів податковими органами за результатами документальних перевірок.

Розділ 2. Дослідження системи організації імпортних операцій ТОВ «Пластек Україна»

2.1 Організаційно-управлінська структура та характеристика господарської діяльності підприємства

ТОВ "Пластек Україна" займається комплексним обладнанням салонів краси. Підприємство являється регіональним представником російської компанії з 2000 року. Займається трьома напрямками діяльності, а саме :

· оснащенням педікюрного кабінету,

· оснащеннями косметологічних кабінетів,

· оснащенная перукарських салонів.

Обладнання пропонується із Голландії, Італії та Німеччини. Крім надання послуг по встановленню обладнання, ТОВ "Пластек Україна" займається реалізацією косметики по догляду за ногами GEHWOL (Германия), косметикою по догляду за волоссям TEOTEMA (Италия), та косметикою по догляду за обличчям та тілом М-120 (Франция).

Розглянемо основні показники ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства за 2013-2015 роки. (табл.2.1.)

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники ТОВ "Пластек Україна" за 2013-2015 рр

Показник

За даними звітності

Відхилення Абсолютне

Темп приросту

2013

2014

2015

Лінійне

Базове

Лінійний

Базовий

Середньорічна вартість основного капіталу

24,5

23,55

18,8

-4,8

-5,7

-20,2

-23,3

Середньорічна вартість власного капіталу

-68,95

-161,6

-122,05

39,6

-53,1

-24,5

77,0

Середньорічна вартість майна

155,95

159,95

216,05

56,1

60,1

35,1

38,5

Середньорічні залишки товарних запасів

1,5

10

44,4

34,4

42,9

344,0

2860,0

Середньорічні залишки дебіторської заборгованості

88,7

105,9

20,9

-85,0

-67,8

-80,3

-76,4

Середньорічні залишки кредиторської заборгованості

138,2

311,6

331,5

19,9

193,3

6,4

139,9

Середньорічна чисельність персоналу

11

10

11

1,0

0,0

10,0

0,0

Річний фонд оплати праці

94,6

101,0

110,6

9,6

16,0

9,5

16,9

Річний обсяг виторгу

1275,8

1044,8

1597,4

552,6

321,6

52,9

25,2

Собівартість реалізованої продукції

1029,3

804,9

1220,3

415,4

191,0

51,6

18,6

Чистий прибуток

-172,1

-13,2

92,3

105,5

264,4

-799,2

-153,6

Річний темп приросту основного капіталу

8,5

-15,3

-25,9

-10,6

-34,4

69,5

-404,6

Річний темп приросту власного капіталу

-1006,4

8,5

-54,9

-63,4

951,6

-744,4

-94,5

Річний темп приросту майна підприємства

0,8

4,3

64,6

60,3

63,8

1410,0

7617,8

Продуктивність праці на 1 особу

116,0

104,5

145,2

40,7

29,2

39,0

25,2

Середня заробітна плата одного працівника

0,7

0,8

0,8

0,0

0,1

-0,5

16,9

Фондовіддача

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

-47,8

-38,7

Оборотність оборотних коштів

9,7

7,7

8,1

0,4

-1,6

5,7

-16,6

Частка собівартості реалізованої продукції в витратах

71,4

76,0

82,7

6,8

11,3

8,9

15,8

Витрати на 1 грн реалізованої продукції

1,13

1,01

0,92

-0,1

-0,2

-8,9

-18,3

Середньорічна вартість майна підприємства складає в 2015 році близько 216,05 тис.грн, це є на 56,1 тис.грн більше показника 2014 року ( за даний рік темп приросту майна склав 35,1%), та на 60,1 тис.грн. більше даного показника в 2013 році ( темп приросту за досліджуваний період склав 38,5%).

Середньорічна вартість основного капіталу за досліджуваний період склав 18,8 тис.грн в 2015 році, що на 4,8 тис.грн. менше даного показника в 2014 році, на на 5,7 тис.грн менше даного показника в 2013 році. Як ми бачимо, підприємство протягом досліджуваного періоду не робило інвестувано в основний капітал підприємства, тому ми спостерігаємо зменшення його вартості за рахунок амортизаційних відрахувань. Проте зменшення основних засобів підприємства не завжди є негативним показником. Для цього потрібно проаналізувати ще ряд інших факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства.

Рис.2.1 Динаміка зміни середньорічної вартості основного капіталу, власного капіталу та активів ТОВ "Пластек Україна" за 2013-2015 рр

Аналізуючи джерела формування підприємства, слід зазначити, що власний капітал має від'ємний показник. Це говорить про те, що підприємство ще не окупило капіталовкладення і станом на 2015 рік є збитковим. Так середньорічна вартість власного капіталу в 2015 році склала 122,05 тис.грн, що на 39,6 тис.грн більше показника попереднього року та на 53,1 тис.грн показника 2013 року. Це говорить про нестійке фінансове положення підприємства.

Середньорічні залишки товарних запасів складають 44,4 тис.грн в 2015 році. Ми бачимо, що підприємство збільшило залишки за 2 роки на 42,9 тис.грн, за останній рік - на 34,4 тис.грн.

Слід зазначити, що ТОВ реалізовує продукцію та обладнання надаючи товарні кредити, саме тому ми спостерігаємо велику дебіторську заборгованість. Так в 2015 році дана заборгованість значно зменшилася в порівнянні із попереднім - 80,3 тис.грн.

Проте ми бачимо, що зросла кредиторська заборгованість. Середньорічні залишки кредиторської заборгованості в 2015 році склали 331,5 тис.грн, що на 19,9 тис.грн більше даного показника в 2014 році на на 193,3 тис.грн більше даного показника в 2013 році.

Проте не дивлячись на негативні структурні зміни в капіталі підприємства та джерелах його формування, спостерігається збільшення річного обороту підприємства. Зокрема, обсяг виручки в 2015 році склав 1597,4 тис.грн, що на 552,6 тис.грн більше обороту 2014 року (темп приросту склав 52,9%) та на 321,6 тис.грн більше даного показника в 2013 році ( темп приросту склав 25,25).

Чистий прибуток підприємства збільшується щороку. Якщо в 2013 році підприємство отримало збитки в розміні 172,1 тис.грн, то в 2014 році збитки склали 13,2 тис.грн, а в 2015 році підприємство отримало прибуток в розмірі 92,3 тис.грн.

Середньорічна чисельність персоналу складає 10-11 чол. Таким чином, можна підрахувати ефективність роботи персоналу. Продуктивність праці на одну особу на ТОВ за досліджуваний період зросла на 29,2 тис.грн (темп приросту склав 25,2%), а за останній рік збільшення склало на 40,7 тис.грн (темп приросту 39%).

Середня заробітна плата працівника підприємства коливається на рівні 800 грн.

Фондовіддача підприємства є досить низькою. Частка собівартості товарів та послуг в реалізованих товарах та послугах складає в 2015 році 82,7%. Слід зазначити, що дана частка щороку збільшується. Це свідчить про те, що підприємству доцільно переглянути цінову політику, або перейти на більш вигідні контракти із постачальниками.

Для більш детальної оцінки фінансового стану підприємства, проаналізуємо структуру балансу та звіту про фінансові результати та проведемо аналіз показників фінансового стану підприємства та його ділової активності.

Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його фінансових результатів ( форма №2).

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

- систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

- виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

- вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

- виявлення резервів збільшення прибутку;

- розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Проведемо аналіз фінансових результатів ТОВ "Пластек Україна" за 2013-2015 роки в табл.2.2

Таблиця 2.2

Аналіз фінансових результатів ТОВ "Пластек Україна" за 2013-2015 рр

Показник

За даними звітності, тис.грн

Відхилення Абсолютне

Темп приросту

2012

2013

2014

2015

Лінійне

Базове

Лінійний

Базовий

Виручка від реалізації (без ПДВ)

168,2

1275,8

1044,8

1597,4

552,6

1429,2

52,9

849,7

Інші доходи

0

0,6

2,8

3,5

0,7

3,5

25,0

#ДЕЛ/0!

Всього доходи

168,2

1276,4

1047,6

1600,9

553,3

1432,7

52,8

851,8

Собівартість реалізованої продукції

122

1029,3

804,9

1220,3

415,4

1098,3

51,6

900,2

Матеріальні затрати

0,7

3,5

0,9

4,5

3,6

3,8

400,0

542,9

Витрати на оплату праці

14,8

68,5

73

80,6

7,6

65,8

10,4

444,6

Відрахування на соціальні заходи

5,6

26,1

28

30

2,0

24,4

7,1

435,7

Амортизація

1,2

10,4

6,4

6,3

-0,1

5,1

-1,6

425,0

Інші операційні витрати

25,3

303,5

146,4

133,5

-12,9

108,2

-8,8

427,7

Всього витрати

169,6

1441,3

1059,6

1475,2

415,6

1305,6

39,2

769,8

Податок на прибуток

0

7,2

1,2

33,4

32,2

33,4

2683,3

#ДЕЛ/0!

Чистий прибуток

-1,4

-172,1

-13,2

92,3

105,5

93,7

-799,2

-6692,9

Як ми бачимо із таблиці, доходи підприємство отримує в основному від основної діяльності : надання послуг по встановленню обладнання, реалізації обладнання та косметологічних засобів. Станом на 2015 рік виручка від реалізації (чистий дохід) склала 1597,4 тис.грн. Даний показник зріз в порівнянні із показником 2012 року на 1429,2 тис.грн та на 552,6 тис.грн в порівнянні із показником 2014 року. Виручка від реалізації в 2015 році складає 99,8% доходів підприємства.

Решта припадає на інші доходи. Вони в 2015 році склали 3,5 тис.грн, що на 0,7 тис.грн. більше даного показника в 2014 році.

Проаналізуємо витрати підприємства. Собівартість реалізованої продукції та наданих послуг складає 82,7% витрат підприємства в 2015 році. За досліджуваний період даний показник збільшився на 1098,3 тис.грн, а за останній рік на 415,4 тис.грн.

Витрати на оплату праці складають 5,5% загальних витрат підприємства. За досліджуваний період вони збільшилися на 65,8 тис.грн, а за останній рік на 7,6 тис.грн.

Інші операційні витрати складають в 2015 році близько 9% витрат підприємства. До них включають орендні та інші витрати підприємства. За досліджуваний період дані витрати зросли на 108,2 тис.грн.

2.2 Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства

У складі організаційної структури підприємства імпортною діяльністю займається директор підприємства.

Імпортна програма ТОВ "Пластек Україна" наступна:

Обладнання:

· Обладнання "WELLNESS", Dancohr

· Косметологічні крісла "BENTLON", Dancohr та доповнення до них

· Косметологічні крісла S-Thetique, Dancohr та доповнення до них

· Косметологічні крісла "LEMI", Brusaferri

· Масажні столи

· Стільці для майстра

· Столи для косметолога

· Вапорізатори

· Освічення робочого місця

· Стійки для апаратів та аксесуарів

· Апарати для косметологів

· Апарати S-Thetique, Dancohr

· Апарати "Декомедикал"

· Термоприбори

· Дезінфекція, стерилізація

· Апарати для парафінотерапії

· Апарати для епіляції

· Апарати для домашньої терапії

Косметика:

· Пілінг Фіто Актив 70%

· Програма для тіла

· Програма "Депігментация"

· Програма "Анти акне"

· Програма "Возрастная иммунокоррекция"

· Процедура "Тонус и упругость"

· Термо-активний крем

· Програма "Бул маска Биоформ"

· Програма "Бул маска для жирної шкіри"

· Програма "Бул маска для стресової шкіри"

Проаналізуємо динаміку та структуру імпорту даної продукції за 2013-2015 роки.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури імпорту продукції ТОВ "Пластек Україна"

Вид продукції

Імпортовано, тис.грн

Відхилення

Питома вага імпорту

2013

2014

2015

Лінійне

Базове

2013

2014

2015

Обладнання:

718,9

544,2

789,9

245,7

71,0

70,0

68,0

65,0

Обладнання "WELLNESS", Dancohr

55,3

55,6

59,8

4,2

4,5

5,4

6,9

4,9

Косметологічні крісла "BENTLON", Dancohr та доповнення до них

68,6

58,9

62,6

3,7

-6,0

6,7

7,4

5,2

Косметологічні крісла S-Thetique, Dancohr та доповнення до них

78,6

79,3

87,6

8,3

9,0

7,7

9,9

7,2

Косметологічні крісла "LEMI", Brusaferri

102,3

105,6

110,5

4,9

8,2

10,0

13,2

9,1

Масажні столи

38,1

15,6

40,8

25,2

2,7

3,7

1,9

3,4

Стільці для майстра

41,5

12,5

48,9

36,4

7,4

4,0

1,6

4,0

Столи для косметолога

40,5

20,5

49,3

28,8

8,8

3,9

2,6

4,1

Вапорізатори

20,5

15,6

28,6

13,0

8,1

2,0

1,9

2,4

Освічення робочого місця

15,3

5,3

15,3

10,0

0,0

1,5

0,7

1,3

Стійки для апаратів та аксесуарів

5,7

6,8

5,6

-1,2

-0,1

0,6

0,8

0,5

Апарати для косметологів

25,8

22,3

28,4

6,1

2,6

2,5

2,8

2,3

Апарати S-Thetique, Dancohr

32,7

15,3

35,9

20,6

3,3

3,2

1,9

3,0

Апарати "Декомедикал"

42,3

25,3

47,8

22,5

5,5

4,1

3,2

3,9

Термоприбори

19,5

5,6

25,6

20,0

6,1

1,9

0,7

2,1

Дезінфекція, стерилізація

42,5

32,5

47,5

15,0

5,0

4,1

4,1

3,9

Апарати для парафінотерапії

21,6

18,9

25,5

6,6

3,9

2,1

2,4

2,1

Апарати для епіляції

52,6

40,5

58,9

18,4

6,3

5,1

5,1

4,8

Апарати для домашньої терапії

15,6

8,1

11,3

3,3

-4,3

1,5

1,0

0,9

Косметика:

308,1

256,1

425,4

169,3

117,3

30,0

32,0

35,0

Пілінг Фіто Актив 70%

30,5

25,3

41,5

16,2

11,0

3,0

3,2

3,4

Програма для тіла

35,6

32,4

50,3

17,9

14,7

3,5

4,0

4,1

Програма "Депігментация"

31,5

45,3

45,3

13,8

3,1

0,0

3,7

Програма "Анти акне"

28,6

35,3

35,3

6,7

2,8

0,0

2,9

Програма "Возрастная иммунокоррекция"

26,4

32,5

32,5

0,0

6,1

2,6

4,1

2,7

Процедура "Тонус и упругость"

25,1

45,3

34,5

-10,8

9,4

2,4

5,7

2,8

Термо-активний крем

32,5

32,5

55,3

22,8

22,8

3,2

4,1

4,6

Програма "Бул маска Биоформ"

42,3

35,1

58,6

23,5

16,3

4,1

4,4

4,8

Програма "Бул маска для жирної шкіри"

15,3

18,0

25,3

7,3

10,0

1,5

2,2

2,1

Програма "Бул маска для стресової шкіри"

40,3

35,0

46,8

11,8

6,5

3,9

4,4

3,8

Всього

1027,0

800,3

1215,3

415,0

188,3

100,0

100,0

100,0

Отже, як ми бачимо, підприємство імпортувало всього в 2013 році продукції на суму 1027 тис.грн, що є на 188,3 тис.грн меншим даного показника в 2015 році.

Структура імпорту протягом досліджуваного періоду залишається приблизно однаковою:

Так в 2015 році імпортованої продукції 65% складає обладнання, а решту косметологічні засоби.

Підприємство імпортує дану продукцію з наступних країн: Голландія, Італія та Німеччина.

ТОВ "Пластек Україна" має наступні показники по імпортній діяльності за період з 2013-2015 роки по країнах-партнерах:

Таблиця 2.4

Структура та динаміка імпорту по країнах-партнерах ТОВ "Пластек Україна" за 2013-2015 рр

Вид продукції

Імпортовано, тис.грн

Відхилення

Питома вага імпорту

2013

2014

2015

Лінійне

Базове

2013

2014

2015

Голандія

544,31

464,17

741,33

277,2

197,0

53,0

58,0

61,0

Італія

308,1

224,08

303,82

79,7

-4,3

30,0

28,0

25,0

Німеччина

174,6

112,0

170,1

58,1

-4,4

17,0

14,0

14,0

Всього

1027,0

800,3

1215,3

415,0

188,3

100,0

100,0

100,0

Отже, як показують дані, підприємство імпортує найбільше продукції із Голландії. Зокрема, в 2015 році було імпортовано продукції на 741,3 тис.грн. Це становить 61 % імпорту даного року. Підприємство щороку збільшує частку імпорту із даної країни.

З Італії підприємство імпортувало в 2015 році продукції на суму 303,8 тис.грн, що складає 25%. Даний показник за досліджуваний період зменшився на 4,3 тис.грн.

З Німеччини імпортовано продукції на 170,1 тис.грн. Це становить близько 14% імпорту.

2.3 Оцінка системи організації імпортних операцій на підприємстві

Для аналізу ефективності імпорту ТОВ "Пластек Україна" проаналізуємо ефективність угоди з фірмою «Dancohr» (Голландія), що займається постачанням обладнання WELLNES. Слід зазначити, що даний Контракт є довгостроковим, так як зазначені фірми давно співпрацюють і є надійними партнерами. До того ж довгостроковий контракт, в якому визначені загальні умови часткових поставок, більш задовольняє ТОВ "Пластек Україна" , яке виступає Посередником, а не споживачем товарів.

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності - економічна категорія, що відображає сукупний ефект від зовнішньоекономічних зв'язків, який полягає в економії суспільної праці та зростанні її продуктивності від участі у міжнародному поділі праці. Критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності полягає у максимізації економії матеріальних та нематеріальних витрат і у максимізації приросту фізичного обсягу доходу завдяки чому досягається максимізація абсолютного ефекту - чистого доходу.

Визначення критерію ефективності зовнішньоекономічної діяльності дає змогу вибрати конкретні економічні показники, які можна використовувати щодо кількісної оцінки зовнішньої торгівлі країни та окремого підприємства. Показники зовнішньої торгівлі характеризують ефективність експорту, ефективність імпорту та ефективність товарообмінних операцій.

Аналіз ефективності зовнішньоторговельних операцій характеризує ступінь вигідності для підприємства проведення як окремих операцій, так і всієї зовнішньо торгівельної діяльності за визначений період часу.

Умови угоди імпорту товарів за досліджуваним контрактом наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Умови угоди імпорту товарів

Найменування товару

Обладнання WELLNESS

Країна-експортер

Голландія

Ціна за одиницю

290$

Загальна кількість

100

Умови постачання

СІР Київ

ПДВ при ввозі товарів

20%

Митний збір за митне оформлення товарів

0,2%

Ставка мита (пільгова)

10%

Курс НБУ на час здійснення платежів грн./$

5,28 грн.

Орієнтована ціна реалізації на внутрішньому ринку України складає 2279 грн. за одиницю. Структуру витрат, пов'язаних з закупівлею товару та його реалізацією на внутрішньому ринку наведено в Таблиці 2.6

Таблиця 2.6

Структура витрат до ціни контракту

Витрати

% до ціни контракту

Витрати на авіаперевезення

32%

Витрати на страхування вантажу

6%

Витрати на навантаження

0,5%

Витрати на розвантаження

0,5%

Комісійні експедитора

1%

Експортні платежі

10%

Матеріальні витрати імпортера

2,4%

Витрати на оплату праці

6,2%

Відрахування на ФОП

34,7% від ФОП

Спочатку розраховуємо Митну вартість, на основі якої визначається сума імпортного мита на митних зборів.

Митна вартість в даному випадку дорівнює ціні контракту, тому що за умовами СІР Київ усі витрати, що виключають експортні платежі, витрати на навантаження, на авіаперевезення, комісійні експидитора та страхування вантажу, несе Постачальник.

Тобто Митна вартість = 290 $ * 100 од. * 5,28 грн. = 153120 грн.

Митне очищення товарів, яке включає сплату митних зборів та мита (за пільговою ставкою, так як Голландія належить до країн, з якою Україна уклала торгівельно-економічну угоду з наданням режиму найбільшого сприяння), а також податку на додану вартість ПДВ. Акцизний збір на даний вид товарів не нараховується.

Митні збори = 0,2% * Митна вартість = 0,002 * 153120 = 306,24 грн.

Мито = 10% * Митна вартість = 0,1 * 153120 = 15312 грн.

ПДВ =(Митна вартість+Мито)*20% = (153120 + 15312) * 0,2 = 33686,4 грн.

Після цього розраховуємо імпортну вартість контракту після митного очищення товару з метою визначення витрат на закупівлю 1 одиниці товару.

Імпортна вартість контракту після митного очищення = Митна вартість + Митні збори + Мито + ПДВ = 153120 + 306,24 + 15312 + 33686,4 = 202424,64 грн.

Ціна закупівлі 1 обладнання = Імпортна вартість контракту після митного очищення / Кількість одиниць товару = 202424,64 / 100 = 2024,25 грн.

Після цього визначаємо витрати, пов'язані з реалізацією товару:

Матеріальні витрати = Імпортна ціна контракту * Матеріальні витрати до ціни контракту = 100 од. * 290$ * 5,28 * 2,4% = 153120 * 0,024 = 3674,88 грн.

Витрати на оплату праці = Імпортна ціна контракту * Витрати на оплату праці до ціни контракту = 153120 * 6,2% = 9493,44 грн.

Відрахування з Фонду оплати праці = Витрати на оплату праці * Відрахування від ФОП = 9493,44 * 34,7% = 3590,42 грн.

Сукупні витрати на реалізацію = Матеріальні витрати + Витрати на оплацю праці + Відрахування з Фонду оплати праці = 3674,88 + 9493,44 + 3590,42 = 16758,74 грн.

Витрати на реалізацію 1 набору = Сукупні витрати на реалізацію / Кількість одиниць товару = 16758,74 / 100 = 167,59 грн.

Отже, тепер можемо визначити Ефективність імпортної операції:

Ефективність імпортної операції = (Ціна реалізації імпортних товарів - Витрати на їх реалізацію - Ціна закупівлі) * Кількість одиниць товару = (2279 - 167,59 - 2024,25) * 100 = 8716 грн.

Показник ефективності імпортної операції = (Ціна реалізації 1 набору - Витрати на реалізацію 1 набору) / Ціна закуплі 1 тренажера = (2279 - 167,59) / 2024,25 = 1, 043

Зважаючи на те, що Ефект від імпортної угоди дорівнює 8716 грн., а Ефективність 1,043, то можна зробити висновок, що імпортна угода є доцільною і вигідною для ТОВ «Пластек Україна»

імпортний операція митний вартість

Рис.2.5 Фактори, що впливають на ефективність здійснення ЗЕ операцій

При обґрунтуванні доцільності імпорту товарів ТОВ «Пластек Україна» абсолютні оцінки факторів, що впливають на ефективність та вигідність здійснення імпортних операцій, слід доповнити показниками порівняльного ефекту та ефективності альтернативних варіантів закупівлі аналогічного чи альтернативного товару. Хоча, слід відмітити, що подібний аналіз проводяться на кожному підприємстві, яке має чітко визначену торгівельну політику. Тому, ТОВ «Пластек Україна», проводячи аналіз ефективності даного контракту з фірмою-виробником „ Dancohr ”, дійшло висновку про оптимальність даного варіанту через вигідні умови постачання, порівняно низькі витрати на транспортування, а також вигідні умови платежу, безперечну якість товарів та надійність партнера.

2.4 Вдосконалення організації імпортних операцій на підприємстві

Стратегічне планування - це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Можна відзначити, що стратегічне планування стає усе більш актуальним для українських підприємств, що вступають у жорстоку конкуренцію як між собою так і з іноземними фірмами.

Загальними кроками для збільшення ефективності імпортної діяльності підприємства ТОВ «Пластек Україна» є :

- формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації та зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пластек Україна»;

- постановка маркетингової діяльності ТОВ «Пластек Україна» по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту продукції.

- розробка та використання сучасних міжнародних маркетингових програми, які б ефективно поєднували світові досягнення у сфері маркетингу з досвідом експортно-імпортної діяльності ТОВ «Пластек Україна»;

- визначення сильних і слабких місць конкурентів на внутрішньому ринку та у міжнародному середовищі;

- підготовка обґрунтованого бізнес-плану діяльності підприємства;

- та інше.

Отже, ефективна імпортна політика стратегія повинна спиратися на найбільш вигідні торговельні контракти, що дозволяють максимізувати прибуток.

На основі проведеної оцінки ефективності імпортного контракту ТОВ «Пластек Україна», можна сказати , що ефективність цього контракту є вкрай низькою, про що свідчить його рентабельність, що складає 1,39%.

Для збільшення ефективності та рентабельності імпортних контрактів, що здійснює підприємство ТОВ «Пластек Україна» необхідно:

- провести моніторинг постачальників, з метою визначення найбільш ефективного варіанту, що буде задовольняти підприємство по співвідношенню ціна якість;

- моніторинг внутрішнього ринку країни з метою пошуку необхідних товарів (закупівля товарів на внутрішньому ринку, від вітчизняних постачальник, частіше за все є більш вигідною, ніж закупівля аналогічної продукції закордоном);

- створення аналітичного відділу, для проведення попередньої оцінки та аналізу імпортних операцій;

- здійснення імпортної діяльності тільки в тому випадку, коли вона є ефективною відповідно до проведеної оцінки.

Жодне підприємство не в змозі функціонувати та провадити здорову та корисну імпортну стратегію не маючи належного рівня розвитку фінансово господарської діяльності.

Виходячи з аналізу фінансово господарської діяльності підприємства ТОВ «Пластек Україна» можна сказати, що підприємства має стабільне фінансове положення, його стійкість та незалежність від конкурентів є високою, підприємство на протязі аналізованих років є прибутковим та рентабельним. Також позитивним є чітка тенденція до постійного покращення фінансово економічного становища підприємства.

Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства показав на якому місці стоїть дане підприємство, якими є його сильні сторони, якими є його слабкі сторони у порівнянні із конкурентами. Дану порівняльну таблицю відобразимо в табл.2,7

Таблиця 2.7

Порівняння можливостей ТОВ «Пластек Україна» та його конкурентів

Перелік показників

ТОВ «Пластек Україна»

Фірми-конкуренти

Великий асортимент продукції

+

+

Досвід команди

+

+

Постійні клієнти

-

+

Постійна участь в комплектації об'єктів

+

+

Мінімальний фінансовий ризик

+

-

Досконалість організаційно структури

-

+

Стратегія виходу на ринок

-

+

Обмеження фінансових коштів

+

-

Низький рівень впізнання на ринку

+

-

Низький товарооборот

+

-

Спеціалісти високого рівня

+

+

Гнучкий графік роботи, можливість термінових замовлень

+

-

Страх перед зміною ринку

+

+

Унікальні замовлення

-

-

Потреба в нових технологіях

+

+

Отже, дане дослідження показало сильні і слабкі сторони нашого підприємства в порівнянні з конкурентами, що дозволить нам зробити правильне стратегічне планування підприємства.

Слід уважно дослідити фактори, що не керуються з боку підприємства (такі як рівень інфляції, законодавство та постанови Уряду щодо питань фінансово-господарської діяльності підприємства, існуючий стан економіки країни та інше). До них можна лише пристосуватися.

Крім того, є фактори зовнішнього середовища, якими підприємство може керувати, наприклад, робота з контрагентами ринку - постачальниками та споживачами. Важливою проблемою є також аналіз внутрішнього функціонування підприємства. Такою проблемою, із якою зіштовхується керівництво, буде визначення того, чи володіє підприємство внутрішніми силами.

Процес, за допомогою якого здійснюється діагноз внутрішніх проблем, називається управлінським обстеженням.

Управлінське обстеження являє собою методичну оцінку функціональних зон підприємства, призначену для виявлення її сильних і слабких сторін.

З метою спрощення в обстеженні рекомендується включити такі функції, як маркетинг, фінанси, виробництво, трудові ресурси.

Розробка стратегії діяльності ТОВ «Пластек Україна» дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності підприємства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування підприємства.

Для ТОВ «Пластек Україна» найбільш важливим напрямом формування стратегії - це можливість вижити на конкурентному ринку, тобто формування конкурентоспроможного товару. Формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції продуценту необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри продукції основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

- термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару.

Соціально-економічне значення підвищення якості й конкуренто-спроможності продукції полягає в тім, що заходи такого спрямування сприяють формуванню ефективнішої системи господарювання за умови ринкових відносин. Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємствами, полягає передовсім у такому:

1) високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно-соціальні потреби в ній;

2) підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення й використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення такої зв'язане з додатковими витратами, істотно зменшується;

3) конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

4) багатоаспектний вплив підвищення якості та, як наслідок, конкурентоспроможності продукції не тільки на виробництво та ефективність господарювання, а й на імідж і конкурентоспроможність підприємства.

Висновки

Отже, провівши дослідження фінансового стану та імпортних операцій ТОВ «Пластек Україна» можна зробити висновки: за кількістю працюючих на підприємстві та за оборотами воно відноситься до числа малих. Чисельність працюючих протягом року коливається на рівні 10-11 чол.

ТОВ «Пластек Україна» знаходиться на загальній системі оподаткування, воно є платником податку на додану вартість і сплачує податок на прибуток від своєї діяльності.

ТОВ "Пластек Україна" займається комплексним обладнанням салонів красоти. Підприємство являється регіональним представником російської компанії з 2000 року. Займається трьома напрямками діяльності, а саме :

* оснащенням педікюрного кабінету,

* оснащеннями косметологічних кабінетів,

* оснащенная перукарських салонів.

* реалізацією косметологічних засобів.

Аналіз фінансового стану ТОВ «Пластек Україна» було проведено за наступною методикою:

- було вивчено баланс підприємства, проведено його горизонтальний та вертикальний аналіз;

- досліджено звіт про фінансові результати підприємства, динаміку зміни доходів та витрат;

- проведено експрес-аналіз діяльності підприємства.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.