Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

Дипломна робота бакалавра

по спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

на тему:

“ Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності

ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” ”

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до випускної роботи: 80 стор., 10 рис., 15 табл., 28 літературних джерел, 4 додатки на 20 стор.

Об'єктом дипломного дослідження було підприємство ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод» (м.Дніпропетровськ).

Предметом дипломного дослідження була зовнішньоекономічна діяльність металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».

Метою дипломного дослідження була розробка пропозицій по покращанню ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».

Основними завданнями дипломного дослідження були:

проведення теоретичного аналіза сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;

виконання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

ідентифікація основних проблем в ЗЕД підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка пропозицій по покращанню ефективності його ЗЕД.

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по покращанню ЗЕД за рахунок вільного виходу в умовах вступу в СОТ на ринки Європи та США з новою продукцією - виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху. підприємства, працюючого виключно на чугунносталевій сировині металургійних заводів України.

ТРУБИ, КОЛЕСА, БАНДАЖІ, СТАЛЬ, ЧУГУН, МАРТЕНІВСЬКИЙ ЦЕХ, ЕЛЕКТРОСТАЛЕПЛАВИЛЬНИЙ ЦЕХ, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Сутність та законодавче поле зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні

1.2 Основні види зовнішньоекономічних операцій підприємств

1.3 Вплив вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) на ЗЕД підприємств в Україні

2 АНАЛІТИКО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Характеристика підприємства ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

2.2 Економічий аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 -2007 рр

2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок

2.2.2 Аналіз виробництва продукції та використання виробничих потужностей

2.2.3 Аналіз використання трудових ресурсів

2.2.4 Аналіз собівартості виробленої продукції

2.2.5 Аналіз прибутку та рентабельності виробництва

2.3 Основні пропозиції по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”

2.3.1 Аналіз проблем та шляхи покращання експортної діяльності підприємства

2.3.2 Аналіз проблем та шляхи покращання імпортної діяльності підприємства

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в необхідності оцінки поточного стану та розробки перспективної стратегії діяльності металургійних підприємств України в умовах вступу України в Світову організацію торгівлі та зняття протекціоністських бар'єрів проти експорту українського метала в країни світу.

Об'єктом дипломного дослідження було підприємство ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод» (м.Дніпропетровськ).

Предметом дипломного дослідження була зовнішньоекономічна діяльність металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».

Метою дипломного дослідження була розробка пропозицій по покращанню ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».

Основними завданнями дипломного дослідження були:

проведення теоретичного аналізу сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;

виконання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

ідентифікація основних проблем в ЗЕД підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка пропозицій по покращанню ефективності його ЗЕД.

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2003 -2007 роки та інформація офіційного Інтернет-сайтів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та Державного комітету статистики України.

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по покращанню зовнішньоекономічної діяльності за рахунок вільного виходу в умовах СОТ на ринки Європи та США з новою експортною продукцією - виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприємства, працюючого виключно на чугунносталевій сировині металургійних заводів України, що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Сутність та законодавче поле зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в України

Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв'язки. Це пов'язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідним взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється інтернаціоналізація виробництва й усього господарського життя, що стало основою формування світового господарства [97].

Сьогодні в Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь в міжнародному економічному співробітництві.

Нормами Закону Україні від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” [4] (далі - Закон №959) визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

До головних видів зовнішньоекономічної діяльності належать 16 основних видів, наведених на рис.1.1.

Майже усі види ЗЕД відображені в експорті та імпорті товарів і послуг.

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни .



Рисунок 1.1 - Головні види зовнішньоекономічної діяльності [4]

Незважаючи на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності на цьому шляху існує велика кількість державних регулюючих бар'єрів [1] , [3]:

- Мито. Мито є акцизним податком на імпортні товари; воно може вводитися з метою одержання доходів чи для захисту внутрішнього ринку. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.

- Імпортні квоти. За допомогою імпортних квот встановлюються максимальні обсяги товарів, що можуть бути імпортовані за якийсь період часу. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мита. Незважаючи на високі мита, визначений товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість.

- Нетарифні бар'єри. Під нетарифними бар'єрами розуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції і його безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах. Так, Японія і європейські країни жадають від імпортерів одержання ліцензій. Обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати імпорт. Саме так зробила Великобританія, заборонивши імпорт вугілля.

- Добровільні експортні обмеження. Вони є дещо новою формою торгових бар'єрів. Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення Сполученими Штатами більш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США.

Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" [3], який встановлює систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Митний тариф України базується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Ввізне (імпортне) мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Вивізне (експортне) мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Особливі види мита - з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

- спеціальне мито; - антидемпінгове мито; - компенсаційне мито.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Основні методи митного нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності :

1) Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються в Україні самостійно в особі її державних органів у таких випадках [1]:

- в разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України;

- в разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

- в разі значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;

- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

- при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

- в разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);

- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування).

2) Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій , причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

- глобальні; - групові; - індивідуальні; - антидемпінгові;

- компенсаційні; - спеціальні.

По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.

3) Ліцензії. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна; - разова (індивідуальна); - відкрита (індивідуальна);

- антидемпінгова (індивідуальна); - компенсаційна (індивідуальна);

- спеціальна (індивідуальна).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

4) Митні пільги.

7) Заборона окремих видів експорту та імпорту

8) Встановлення державної монополії на деякі види експорту-імпорту

товарів.

9) Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.

10) Обмеження реекспорту. 11) Спеціальні економічні зони

1.2 Основні види зовнішньоекономічних операцій підприємств

Основні види зовнішньоекономічної діяльності виробничих підприємств зосереджені на [76]:

експортних операціях;

імпортних операціях;

- операціях з давальницькою сировиною;

- бартерних контрактах;

- контрактах комісії (консигнація);

- міжнародних лізингових операціях.

1. Експортні операції

Експорт товарів - це продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності (в тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт.

Реекспорт товарів означає продаж нерезидентам і вивіз за межі України товарів, які були раніше імпортовані експортером на її територію.

Експорт капіталу - це вивіз капіталу в якій-небудь формі: у вигляді валютних коштів, продукції, послуг, прав інтелектуальної власності і інших немайнових прав.

Метою експортних операцій є отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Розділення поняття “експорт” в залежності від об'єкта експортної операції покладено в основу обліку таких операцій.

Експорт товарів (робіт, послуг) - це елемент зовнішньоекономічної діяльності, яка повинна супроводитися оформленням контракту. І в залежності від предмета контракту, його мети, умов постачання, платежу і інших істотних умов бухгалтер визначає, в якій сумі і в який момент потрібно відображати прибуток від експортної операції в бухгалтерському і податковому обліку.

Особливості бухгалтерського обліку експортних операцій по критеріям визнання прибутку встановлені Стандартами бухгалтерського обліку П(С)БУ- 15. При цьому для товарів і продукції вони одні, а для послуг, робіт - інші. Але згідно із загальним правилом прибуток признається при збільшенні активу або зменшення зобов'язання, яке приводить до збільшення власного капіталу, при умові, що оцінка прибутку може бути достовірно визначена.

Збільшення активу при експортній операції передбачає виникнення дебіторської заборгованості іноземного партнера і одночасне суми прибутку повинно узгоджуватися з умовами постачання, відображеними в контракті: чи те в момент відвантаження товару зі складу, чи то в момент його передачі транспортній організації або передачі товару (робіт, послуг) за межами митного кордону України і т.п. Відповідно до норм П(С)БУ 15 в наказі про облікову політику підприємства необхідно заздалегідь передбачити, коли результат експортної операції відповідає критеріям визнання прибутку.

Тобто продавець самостійно визначає, на якому етапі операція експорту буде надійно відповідати критеріям визнання прибутку: в момент переходу прав власності на товар або на результати виконаних робіт, послуг або ж в момент оформлення митного (транспортного) документа.

При розв'язанні цього питання потрібно пам'ятати, що в бухгалтерському обліку не признаються прибутком:

- суми попередньої оплати (авансів) вартості продукції, товарів, робіт і послуг;

- суми надходжень за договорами комісії і іншими аналогічним договорами на користь комітента.

Вплив норм Закону про ПДВ [11]:

а) Операції по продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, обкладаються ПДВ по нульовій ставці (пп.6.2.1 Закону про ПДВ [11]).

Згідно з нормами цього Закону товари вважаються вивезеними (експортованими) за межі митної території України у випадку, якщо їх вивіз (експортування) засвідчений належним чином оформленою митною вантажною декларацією.

Факт експорту повинен бути підтверджений правильно оформленої ВМД - тільки в цьому випадку можна скористатися нульовою ставкою, і тільки тоді це буде називатися експортом в розумінні Закону про ПДВ, згідно з яким у разі виконання норм статті 8 Закону про ПДВ можна спробувати отримати експортне відшкодування податкового кредиту. Закон про ПДВ не ставить в залежність наявність нульової ставки і право на експортне відшкодування від дати надходження оплати або від вигляду валюти, що поступила.

У Законі про ПДВ відсутнє поняття “експорт без вивозу”. Отже, якщо продукція, товари відвантажені іноземному суб'єкту господарської діяльності на території України і фактичний вивіз (ВМД) буде оформлятися ним самим як експортером, то продавець - платник ПДВ не буде мати права на нульову ставку і експортне відшкодування.

Експортною в тлумаченні Закону про ПДВ не можна назвати і таку операцію, яка згідно з контрактом з нерезидентом почнеться з попередньої оплати. Адже податкові зобов'язання (навіть по ставці 0 %) в цьому випадку не виникають (пп.7.3.8 Закону про прибуток [10]). Суми отриманих авансів в рахунок подальшого відвантаження не відбиваються в декларації по ПДВ. Цей нюанс торкається тільки експорту товарів.

б) Операції по експорту робіт, послуг також обкладаються по ставці 0 %. Але умова застосування такої ставки декілька інше (хоч суть та ж): не належне оформлення ВМД (вона в таких випадках не оформляється), а використання і споживання результатів таких робіт (послуг) за межами митної території України (пп.6.2.2 Закону про ПДВ). Податкові зобов'язання виникають на дату події, яка відбувається першим: або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).

в) Експортне відшкодування ПДВ [11].

Порядок експортного відшкодування податку на додану вартість визначений в статті 8 Закону про ПДВ.

Платник податків, який здійснює експортні операції в розумінні Закону про ПДВ і представляє розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання суми відшкодування протягом 30 календарних днів від дня надання такого розрахунку (п.8.1 Закону про ПДВ).

Для отримання експортного відшкодування у встановлені терміни платник податків повинен представити в ДПІ:

податкову декларацію разом з розрахунком експортного відшкодування, а також

митну декларацію, підтверджуючу факт вивозу (експорту), мула акт (документ, підтверджуючий передачу права власності на результати робіт, послуг, призначеного для використання за межами України;

копії платіжних доручень, завірених банком, про перерахування грошових коштів на користь постачальника за придбані товари, роботи, послуги,

- при реекспорті - вантажну митну декларацію, підтверджуючу факт імпорту експортером товарів для їх вільного використання на території України.

2. Імпортні операції.

Імпорт товарів - це покупка (в тому числі з оплатою не в грошовій формі) у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи покупку товарів для особистого споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.

Імпорт капіталу - це ввезення із-за меж України капіталу в будь-якій формі, в тому числі у вигляді валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності і інших немайнових прав.

Мета імпортних операцій - отримання прибутку від виробничої і інших форм господарської діяльності.

Імпорт як елемент зовнішньоекономічної діяльності повинен супроводитися висновком контракту. При відображенні імпортних операцій в обліку бухгалтеру необхідно вивчити істотні умови договору; визначити момент переходу прав власності на товари, що імпортуються, результати робіт, послуг; при формуванні ціни врахувати вимоги стандартів бухгалтерського обліку П(С)БУ. Крім того, потрібно ознайомитися з нормами податкового законодавства, що стосуються операцій імпорту, і правильно їх застосувати.

Особливості бухгалтерського обліку при імпорті товарів, основних коштів, послуг, робіт - імпортеру доводиться не тільки сплатити їх вартість постачальнику (підрядчику), але і здійснити інші платежі: митні збори, мито, послуги декларантів, транспортні витрати, послуги зберігання, експертизу якості і пр.

Для того щоб зрозуміти, куди відносити вказані витрати в бухгалтерському обліку, потрібно звернутися до норм П(С)БУ 7, 8 , 9.

У первинну вартість імпортованих запасів включаються:

- суми, сплачені постачальникам;

- суми ввізного мита;

- суми посередніх податків, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготовчі витрати;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (п.9 П(З)БУ 9).

У первинну вартість імпортованих основних коштів включаються:

- суми, сплачені постачальникам (підрядчикам);

- реєстраційні збори і аналогічні платежі, здійснювані в зв'язку з придбанням прав на отриманий об'єкт;

- суми ввізного мита;

- витрати на установку, монтаж, наладку;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані доведенням основних коштів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (п.8 П(З)БУ 7).

До вартості товару, розрахованої таким чином, потрібно додати витрати (якщо вони були понесені) відповідно до норм вищезгаданих стандартів і, крім того, врахувати умови постачання, вказані в контракті відповідно до правил ИНКОТЕРМС [19].

У випадку коли першим елементом імпортної операції є перерахування авансу постачальнику, первинна вартість імпортованих пізніше товарів буде визначатися по курсу НБУ не на дату їх митного декларування, а на дату сплати авансу (п.6 П(З)БУ 21). Тобто незважаючи на те, що в ВМД вказаний валютний курс, відмінний від курсу, який діяв на момент сплати авансу, вартість товару, робіт, послуг у іноземній валюті необхідно перераховувати в гривні по валютному курсу на момент сплати авансу плюс понесені витрати і в бухгалтерському обліку відображати отриману таким шляхом первинну вартість.

Митні платежі і сума “імпортного” ПДВ будуть сплачуватися виходячи з митної вартості товарів, розрахованої по валютному курсу на день декларування.

Офшорні особливості. Податковий облік імпорту товарів, робіт, послуг має свій нюанс якщо оплата призначається користю нерезидентів, розташованих в офшорних зонах, або здійснюється через них або поступає на їх банківські рахунки. Особливість в тому, що в таких випадках на валові витрати можна відносити тільки 85% оплаченої грошовими коштами або в іншій формі вартості цих товарів, робіт, послуг (п.18.3 Закону [10]). Тобто, якщо товар (роботи, послуги) отриманий, але не оплачений, у імпортера немає права включати його вартість у валові витрати. І тільки в момент оплати 85% сплаченої суми можна віднести на валові витрати.

Податок на додану вартість - товари, що імпортуються, роботи і послуги є об'єктом обкладення ПДВ (пп.3.1.2 Закону про ПДВ [8]).

При імпорті товарів податкові зобов'язання виникають на дату оформлення митної декларації, а право на податковий кредит - на дату сплати податку згідно з податковими зобов'язаннями (пп7.3.6 і 7.5.2 Закону про ПДВ [11]).

При імпорті робіт, послуг податкові зобов'язання виникають або на дату перерахування грошових коштів постачальнику (підрядчику), або на дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання нерезидентом робіт, послуг. Право ж на податковий кредит виникає, як і у разі імпортування товарів, на дату погашення податкових зобов'язань.

Особливість укладається і в тому, що виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів, обумовлене Законом про ПДВ, не означає відображення їх в формі податкової декларації по ПДВ. Суми податку можуть бути нараховані в бухгалтерському обліку, а можуть існувати віртуально, ніде не відображені. Але при імпорті робіт, послуг податкові зобов'язання повинні бути відображені в рядку 7 декларації по ПДВ. Суми податкового кредиту відбиваються і в тому і в іншому випадку в податковій декларації в розділі “Податковий кредит”.

Законом №959 [4] передбачено здійснення імпорту без ввезення. Закон про ПДВ [11] не акцентує увагу на таких операціях, не оговорює порядок їх оподаткування. Отже, якщо українським підприємством придбаний товар за межами України і без ввезення на її митну територію проданий в країні придбання або в іншій країні, то відповідно до норм Закону про ПДВ об'єкт оподаткування відсутній. Немає ввезення, немає і об'єкта. Хоч це і називається імпортом.

При ввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть з власного бажання видавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання - замість сплати суми податку грошовими коштами в момент декларування вантажу (це правило не розповсюджується на ввезення підакцизних товарів (за винятком тютюнової сировини) і товарів позицій 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування товарів, а також на товари, що увозяться підприємствами з іноземними інвестиціями). Таким чином, термін сплати “імпортного” ПДВ відсувається на 30 календарних днів, включаючи дату видачі векселя. По деяких товарах для окремих видів діяльності, що мають сезонний характер або здійснюваних з використанням довгострокових договорів, вексель може видаватися і на більш тривалий термін. Перелік таких товарів у казан в Постанові №1730.

Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення увезених товарів. Податковий вексель не підлягає індосаменту. Він є податковим звітним документом і повинен зберігатися, як і первинні бухгалтерські документи. Механізм його видачі і погашення визначений Постановою №1104. Порядок оподаткування імпортованих товарів при видачі податкового векселя встановлений пунктом 11.5 Закону про ПДВ [11].

Вексель може гаситися як в термін, проставлений на його бланку, так і достроково. Сума ПДВ, вказана в податковому векселі, перераховується не на рахунок митниці, а до бюджету на рахунки Держказначейства. Після сплати суми векселя він вважається погашеним, про що працівники податкової інспекції роблять відмітку на його зворотній стороні.

Дострокове погашення суми векселя може здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку вексельної суми в рахунок експортного відшкодування, яке належить платнику податків з бюджету на момент отримання податковою інспекцією векселя по імпортованих товарах.

Податкові векселі без забезпечення їх авалем банку приймаються митницею тільки від підприємств, які отримали статус імпортера (підтверджений довідкою ДПІ). Всі інші підприємства, бажаючі видати податковий вексель, повинні надавати векселі, авальовані банком.

1.3 Вплив вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) на ЗЕД підприємств в Україні

Світова організація торгівлі (СОТ) -- це міжнародна економічна організація, членами якої вже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світової торгівлі становить близько 95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТ здійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг [100].

За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходить за межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процес вступу України до СОТ розпочато ще у 1993 р. Нині він фактично досяг своєї завершальної фази і, як будь-який складний економічний процес, має свої плюси і мінуси.

Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. За останні 30 років кількість основних правил організації надзвичайно зросла, проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи власне виробництво та робочі місця, тому переговорний процес складний і, як правило, тривалий. Упродовж 2004-2007 років Указами Президента, постановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ.

Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ -- це ознака сталого розвитку країни -- економічного, політичного, соціального.

З огляду на це, вступ до СОТ становить низку невирішених проблем, які досі гальмують розвиток економіки країни: необхідність ефективної реструктуризації промисловості і сільського господарства, підвищення стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника. А це процес довгостроковий.

Хоча Україна практично у 2008 році вступила до СОТ, проте й досі тривають дебати навколо доцільності членства у цій організації. Перебуваючи поза межами СОТ, Україна зазнавала дискримінаційного тиску внаслідок антидемпінгових розслідувань, введення квот на експорт низки вітчизняних товарів, у питаннях захисту інтелектуальної власності тощо. Наша держава була позбавлена можливості брати участь у міжнародних переговорах про вдосконалення світового торговельного середовища. Відсутність членства в СОТ створювала певні проблеми у євроінтеграційних процесах України, а розширення Європейського Союзу загострювала проблеми адекватного використання власного зовнішньоторговельного потенціалу.

Набуття членства в СОТ не повинно викликати побоювання у суспільстві, адже ми йдемо дорогою, яку торували 148 країн світу, причому далеко не всі вони за своїм потенціалом перевищують Україну. Відгородившись від СОТ, не захистиш вітчизняний ринок від іноземної продукції, від зростання конкуренції. Вступ до СОТ -- це, насамперед, приєднання до загальноприйнятих правил цивілізованого ринку, які мають значні переваги. Інакше кажучи, вступ до СОТ необхідно сприймати в цілому як стимул до національного розвитку України, який сприятиме розгортанню адекватних адаптаційних програм та механізмів, інформаційних кампаній, тренінгів та інших комунікативних заходів.

Вступ України до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зростанню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.

Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2007 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.

Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ.

3. Українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.

4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи.

6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3-4 млрд грн).

7. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач -- ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції.

Отже, вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ -- лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами самими національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.

13 листопада 2007 року Україна підписала останній 148 двосторонній протокол з Киргизстаном про вступ до СОТ і у 1 кварталі 2008 року одержала членство в цій організації.

Розглядаючи негативні наслідки вступу України до СОТ, можна виділити наступні:

1. Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Це призведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промислові підприємства.

2. Дуже серйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми.

3. Подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн [100].

4. Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державного регулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелів економічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати і регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) і напрямів збуту товарів.

Зарубіжні експерти вважають, що Україні властиві гіпертрофовані очікування негативних наслідків вступу у СОТ. Так, керівництво проекту USAІD з питань інтеграції у СОТ відзначає, що принцип СОТ - це не ліквідація митних бар'єрів взагалі, а встановлення граничне допустимих ставок ввезення товарів. При цьому можливі виключення як для окремих товарних груп, так і для окремих підприємств. У першому випадку мита можуть бути тимчасово збільшені, якщо імпортний товар став різко домінувати на ринку, а також, якщо місцевий виробник може довести, що імпорт завдав йому істотного збитку. Що стосується бюджетного субсидування, то відносно промислових товаровиробників вони заборонені тільки у разі доказу якою-небудь країною-учасницею СОТ факту утиску її представників по аналогічному виду бізнесу або товару.

Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Україна отримає набагато більше позитивних наслідків ніж негативних. Але ці негативні наслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного виробництва, чого не можна допустити. Тому необхідно, щоб держава проаналізувала наслідки по кожному сектору економіки окремо і прийняла усі можливі міри для захисту національних виробників [100].

Аналізуючи усі за та проти можемо зробити висновок, що вступ України до СОТ, в цілому, є стимулюючим чинником для економіки та суспільства України, особливо для харчової та легкої промисловостей, телекомунікації, туристичних послуг, фондових ринків, трубопровідного транспорту, страхування, поштового зв'язку, банківських послуг. Але також існує висока вірогідність переважання негативних наслідків для: автомобілебудування, вугледобувної промисловості, радіоелектронної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, сільського господарства.

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

- можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складає металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

- можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

2. АНАЛІТИКО - РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Характеристика підприємства ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (м. Дніпропетровськ) - є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних колес.

Основним видом діяльності Товариства є виробництво та реалізація сталі, металевих труб, суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видами продукції є:

труби сталеві безшовні гарячедеформовані;

труби обсадні та муфти до них;

труби сталеві безшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливо високої точності;

труби підшипникові;

труби сталеві електрозваренні прямошовні, водогазопровідні та профільні;

суцільнокатані залізничні колеса;

залізничні бандажі;

прямокутні та складнопрофільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;

труби насосно-компресорні та муфти до них.

Сталь, що виплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніх потреб.

Сучасні технології й устаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогам національних і міжнародних стандартів (APІ 5L, APІ 5CT, DІN, EN, ASTM, NFA).

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

20 вересня 1989 року було створене на добровільних засадах орендне підприємство "Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта". Згідно із законодавством України договір оренди у січні 1993 року був переоформлений з Фондом державного майна України.

28 грудня 1994 року шляхом реорганізації орендного підприємства "Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта" було створене відкрите акціонерне товариство "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

У 1995 р. запроваджений в експлуатацію комплекс позапічної обробки сталі у складі пічковш-вакууматор.

Приватизація заводу завершена (наказ Фонду державного майна України № 1397 від 8 грудня 1997 року "Про завершення процесу приватизації ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод").

Відкрите акціонерне товариство "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Підприємства, які відбулися 9 лютого 2007 року, перейменований у ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (без зміни організаційно-правової форми).

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІП-РОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" є повним правонаступником Відкри-того акціонерного підприємства "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Таблиця 2.1 - Основні реєстраційні дані ВАТ “Інтерпайп НТЗ”

Код ЄДРПОУ:	05393116
Назва українською мовою:	ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ"
Повна назва українською мовою:	ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"
Назва іноземною мовою:	ОАО "ИНТЕРПАЙП НТЗ"
Місце основної реєстрації в органах податкової служби:	402СДПІ ПО РОБОТІ З ВПП У М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК)
Адреса юридична:	49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21
Адреса фактична:	49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21
Дата основної реєстрації в ДПА:	20.01.1995
Номер основної реєстрації в ДПА:	№51
Статус:	перебуває на обліку
Стан платника
ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Дата реєстрації в держадміністрації:	28.12.1994
Орган державної реєстрації:	(4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Статутний фонд (в грн.):	13471250,00
Орган управління:	(0)Не визначено
Організаційно-правова форма:	(231)ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
Кількість співробітників:	8538
Тип платника податків:	ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
Форма власності:	(0)НЕ ВИЗНАЧЕНО
Форма фінансування:	(2)ГОСПРОЗРАХУНОК
Коментар:	ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО В МІСЬКВИКОНКОМІ 28.12.94Р. N10059-АТ
Керівники:
Ідентифікаційний номер	ПІБ	посада	Номер телефону	Ознака факсу	Додатковий номер телефону
2400300236	КОРОТКОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ	директор	359301
2333500261	СОКОЛОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА	головний бухгалтер	359350
Види діяльності:
Код виду діяльності	Назва виду діяльності
12130	ВИРОБНИЦТВО ЧОРНИХ МЕТАЛІВ
12140	ВИРОБНИЦТВО ТРУБ
21210	МЯСНЕ ТА МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО
61124	МОНТАЖНІ РОБОТИ
71130	ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
71212	АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ
95130	КОНСТРУКТОРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ВІДНЕСЕНІ ДО ЧИСЛА НАУКОВИХ УСТАНОВ
Засновники:
Засновник	Код засновника-юридичної особи	Код засновника-фізичної особи	Сума внеску в статутний фонд	Країна
РАМЕЛТОН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД	1		3 641 029,00	КІПР
САЛЕКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД	2		8 082 750,00	КІПР
ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ	32945		0,00	УКРАЇНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКОГО ТРУБОПРОКАТНОГО З	20240060		0,00	УКРАЇНА
Реєстр ПДВ:
Код реєестру ПДВ	Номер свідоцтва	Дата видачі свідоцтва	Ознака актуальності свідоцтва	Дата анулювання свідоцтва
53931104023	3313811	1.09.1999	анульоване	24.02.2007
53931104643	4317497	28.06.1997	анульоване	31.08.1999
53931104023	100024541	24.02.2007

Найважливішим напрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістю на заводі сертифікована відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000, упроваджений і вже третій рік активно діє технічний аудит з цих питань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетною задачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.

Для підвищення конкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все - нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковий дефектоскоп "Трускоп", виготовлений фірмою "Tuboscope" (США), який дозволяє контролювати можливі подовжні, поперечні і похилі дефекти, відстежувати геометричні параметри 100% труб.

Проведені заходи щодо поліпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковка готових до відвантаження труб в зручні для споживача ложементи. У найближчій перспективі здійснюватимемо інструментальний контроль на всіх стадіях виробництва продукції, не обмежуючись тільки здавальним контролем, що значно підвищить ступінь гарантії якості. Розроблені заходи направлені на істотне підвищення стабільності гарячого прокату. У технологічних потоках встановлені нові, а також добре реконструйовані засоби неруйнівного контролю.

Ведуться роботи по упровадженню технології шведської компанії "OVAKO Steel & SKF Group Company", яка дозволяє застосовувати замаслену окалину як наповнювача до асфальтобетону. Значні засоби направлені на озеленення заводських виробничих територій.

Застосування нових методів управління заводом, розширення сортаменту продукції із застосуванням нових технологій та модернізації устаткування, кваліфіковані кадри дозволяють заводу займати лідируючі позиції у виробництві сталевих безшовних труб і залізничних коліс.

ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" має у своєму складі шість товаровиробничих цехів, до складу яких входять трубопрокатні цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенівський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залізничний цехи; добре оснащену дослідну базу у вигляді семи лабораторій; вісім управлінь, сервісний центр, центр соціального розвитку, інститут розвитку, потужній інтелектуальний кадровий потенціал у вигляді заводоуправління, базу відпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табір імені Олега Кошевого, обладнану за останнім словом медичної техніки поліклініку та інших підрозділів.

Функції основних цехів ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортаменту: стальні безшовні для трубопроводів;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварювальні труби загального призначення, водогазопровідні, профільні труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатані труби із вуглецевих марок сталі, гарячекатані ШХ, холоднокатані з вуглецевих марок сталі, холоднокатані ШХ, холодно тягнуті для ПЕН і ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсадні труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатані та обсадні;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцільнокатані колеса та бандажі: локомотивні, трамвайні, для вузької колії, а також кільцеві вироби.

ВАТ “Інтерпайп НТЗ” має власні потужності по виплавці сталі - мартенівський цех. Виплавка сталі на підприємстві дає можливість безпосередньо контролювати її якість та бути більш гнучкими у виборі марок сталі, які потрібні для виконання термінових замовлень по різним видам продукції. Мартенівським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, коліс, кілець та бандажів у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення діяльності основних цехів та інших структурних підрозділів функціонують допоміжні цехи у тому числі: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залізничний цех.

2.2 Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 -2007 роках