ћ≥сце ѕакистану в св≥тов≥й економ≥ц≥

«агальна характеристика –еспубл≥ки ѕакистан. ¬нутр≥шн€ та зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика крањни. ќсобливост≥ державного регулюванн€ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ”часть крањни у м≥жнародному рус≥ фактор≥в виробництва. —п≥впрац€ держави в ≥нтеграц≥йних угрупуванн€х.

–убрика ћеждународные отношени€ и мирова€ экономика
¬ид курсова€ работа
язык украинский
ƒата добавлени€ 26.02.2014
–азмер файла 342,4 K

ќтправить свою хорошую работу в базу знаний просто. »спользуйте форму, расположенную ниже

—туденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

–азмещено на http://www.allbest.ru/

ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»

Ќац≥ональний ун≥верситет "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка"

 афедра менеджменту ≥ м≥жнародного п≥дприЇмництва

ћ≥сце ѕакистану в св≥тов≥й економ≥ц≥

Ћьв≥в 2013

ѕлан

¬ступ

1. «агальна характеристика крањни

2. ¬нутр≥шн€ пол≥тика ѕакистану

3. «овн≥шньоеконом≥чна пол≥тика ѕакистану

4. ќсобливост≥ державного регулюванн€ м≥жнародноњ торг≥вл≥

5. ќсобливост≥ участ≥ крањни у м≥жнародному рус≥ фактор≥в виробництва

6. ”часть крањни в ≥нтеграц≥йних угрупуванн€х

7. —п≥впрац€ ѕакистану з ”крањною

¬исновок

—писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

пакистан м≥жнародний торг≥вл€ виробництво

≤сламська –еспубл≥ка ѕакистан - держава в ѕ≥вденн≥й јз≥њ. Ќа заход≥ межуЇ з ≤раном, на п≥вн≥чному заход≥ - з јфган≥станом, на п≥вн≥чному сход≥ та сход≥ - з ≤нд≥Їю, на п≥вдн≥ омиваЇтьс€ јрав≥йським морем. ѕлоща - 796 тис. км2. Ќаселенн€ - 130 млн. чолов≥к. ќф≥ц≥йн≥ мови - урду та англ≥йська (60% населенн€ розмовл€Ї мовою панджаб≥, 16% - на пушту, 12% - на —≥ндх≥). —толиц€ - ≤сламабад.

«а характером рельЇфу на територ≥њ ѕакистану вид≥л€ютьс€ дв≥ велик≥ област≥ - ≤ндська р≥внина ≥ г≥рськ≥ осв≥ти, що належать √≥ндукушск≥й систем≥ ≥ ≤ранському наг≥р'€. ќсновн≥ риси природних ландшафт≥в сформувалис€ п≥д впливом посушливого кл≥мату, причому не т≥льки на плоск≥й ≤ндськоњ р≥внин≥, але ≥ в област≥ потужних г≥рських ланцюг≥в, що прост€гаютьс€ на п≥вн≥ч в≥д р≥внини через весь ѕакистан. ” рослинному покрив≥ переважають посухост≥йк≥ види, висок≥ г≥рськ≥ вершини од€гнен≥ сн≥говими шапками, ≥ лише на п≥вн≥чному сход≥ серед г≥рських хребт≥в, що перехоплюють мусонних вологу, ростуть густ≥ хвойн≥ ≥ широколист€н≥ л≥си.

” м≥стах ѕакистану проживаЇ близько 30% населенн€. Ќайб≥льш≥ м≥ста - ≤сламабад (259 тис. жител≥в), Ћахор, –авалп≥нд≥, ’айдарабад,  арач≥, ѕешавар. ¬с≥ вони, €к правило, мають певн≥ сп≥льн≥ риси. ” них Ї традиц≥йне "—х≥дние" м≥сто, що виникло багато стол≥ть тому ≥ оточене ст≥ною з воротами.

1. «агальна характеристика ѕакистану

ѕакистан (урду Б«Шц” «д[pa?k?s?ta?n] -- "земл€ чистих"), повна назва -- ≤сламська –еспубл≥ка ѕакистан, крањна на п≥вдн≥ јз≥њ, що прост€гнулас€ в≥д √≥малањв до јрав≥йського мор€, межуЇ на заход≥ з ≤раном, п≥вн≥чному-заход≥ з јфган≥станом, п≥вн≥чному сход≥ з  итаЇм, сход≥ з ≤нд≥Їю.

ѕакистан - шоста за чисельн≥-стю населенн€ крањна в св≥т≥, що маЇ друге за величиною мусуль-манське населенн€ (близько 180 млн чол.) в св≥т≥ п≥сл€ ≤ндонез≥њ.

“еритор≥€ сучасного ѕакистану в≥дома ще з давн≥х час≥в. –≥зн≥ цив≥л≥зац≥њ та культури розвивалис€ й занепадали на цих земл€х, р≥зн≥ й найменуванн€ вони мали, але жодна з них не нагадувала тепер≥шньоњ назви крањни. ј назву цю вивели поборники незалежноњ ≥сламськоњ держави ще на початках 20 стол≥тт€. —початку вона була символом њх переконань та боротьби за Ќезалежн≥сть, а згодом вона стала до душ≥ населенню ц≥Їњ територ≥њ й переросла своЇ призначенн€, €к окремоњ пол≥тичноњ теч≥њ, в державний символ -- назву держави.

Ќазва ѕакистан -- була придумана в 1934 роц≥ „одгар≥ –ахмат јл≥ (Choudhary Rahmat Ali), €ку в≥н опубл≥кував у "ѕакистанськ≥й декларац≥њ" брошур≥ "«араз або н≥коли" ("Now or Never"). ÷€ назва уособлюЇ стремл≥нн€ "тридц€ть м≥льйон≥в мусульман бути разом", €к≥ живуть на п'€ти п≥вн≥чних територ≥€х британського ≤ндостану -- Punjab,Afghania, Kashmir, Sindh, ≥ Balochistan".

Ќа початку 1930 року, „одгар≥ –ахмат јл≥ почав писати свою найв≥дом≥шу працю -- про формуванн€ мусульманськоњ нац≥њ в ≤нд≥њ. ¬≥н був секретарем "ѕакистанського –уху" у ¬еликобритан≥њ на чол≥ з ћухаммад јслам ’ан ’аттаком (голови орган≥зац≥њ), ≥ доктором јбдур –ах≥мом (в≥це-президент орган≥зац≥њ) ≥ перебував здеб≥льшого вЋондон≥. “ам на берегах “емзи, 28 с≥чн€ 1933 року, в≥н висловив своњ ≥дењ в брошур≥ "«араз або Ќ≥коли, ми повинн≥ жити або згинути назавжди?" (Now or Never; Are We to Live or Perish Forever?), €ку пот≥м й нарекли ƒекларац≥Їю ѕакистану. “ам й вперше побачила св≥т абрев≥атура з заголовних букв п'€ти пров≥нц≥й, що склали тепер≥шню територ≥ю ѕакистану.

ѕакистан прост€гаЇтьс€ м≥ж 24 ≥ 37 п≥вн≥чними широтами ≥ м≥ж 61 ≥ 77 сх≥дною довготою та займаЇ площу 803940 км?, що робить його дев'€тою за величиною крањною в јз≥њ, а включаючи сп≥рну територ≥ю јзад  ашм≥р ≥ п≥вн≥чн≥ райони  ашм≥ру, крањна охоплюЇ 880254 км?. ѕакистан межуЇ з чотирма незалежними крањнами: ≤раном на п≥вденному-заход≥, јфган≥станом на заход≥ ≥ п≥вноч≥,  итаЇм на п≥вн≥чному-сход≥ ≥ ≤нд≥Їю на сх≥д, з кожною, з цих, крањн Ї прикордонн≥ територ≥альн≥ суперечки (в≥д значних до незначних), тому загальна довжина кордон≥в 7056 км, величина узагальнена. Ќа п≥вдн≥, ѕакистан маЇ 1046 к≥лометр≥в береговоњ л≥н≥њ на јрав≥йському мор≥.

“опограф≥чна карта ѕакистану

Ќа б≥льш≥й частин≥ крањни -- гори систем √≥ндукушу, √≥малањв, ≤ранського наг≥р'€. Ќа сход≥ ≥ п≥вденному сход≥ крањни -- р≥внина в басейн≥ р≥чки ≤нд, на п≥вдн≥, п≥вн≥чному сход≥ та п≥вн≥чному заход≥ -- в≥дроги √≥малањв та гори √≥ндукушу (висота до 7690 м). Ќа заход≥ ≥ п≥вденному заход≥ -- гори —улейманов≥, ћакран та наг≥р'€ Ѕелуджистан. Ќайвища точка ѕакистану знаходитьс€ в горах  аракорум -- гора  2 (√одв≥н-ќст≥н) (8611 м). ÷е друга вершина у св≥т≥ п≥сл€ ≈вересту.  л≥мат мусонний, на б≥льш≥й частин≥ крањни -- троп≥чний, на п≥вн≥чному заход≥ -- субтроп≥чний. ќсновна р≥ка -- ≤нд з притокою ѕаджнад.

Ј ѕлоща крањни: всього -- 880254 км ?.

Ј —ухопутн≥ кордони: всього -- 7056 км.

Ј ѕрикордонн≥ крањни (њх меж≥): ≤раном -- 978 км, јфган≥стан -- 2643 км,  итай -- 523 км, ≤нд≥€ -- 2912 км.

Ј Ѕерегова л≥н≥€ -- 1046 к≥лометр≥в.

” межах ѕакистану ч≥тко вид≥л€ютьс€ три велик≥ орограф≥чн≥ област≥ -- ≤ндська р≥внина (зах≥дна частина ≤ндо-гангськоњ р≥внини) ≥ обрамлююч≥ њњ ≥з заходу ≥ п≥вноч≥ гори та височини, що належать до систем ≤ранського наг≥р'€ ≥ √≥ндукушу з √≥мала€ми, що утворилис€ в основному в епоху альп≥йського орогенезу. ≤ндська р≥внина виникла на м≥сц≥ великого передг≥рного крайового прогину.

 л≥мат та геолог≥€ ѕакистану

ѕакистан перебуваЇ в пом≥рн≥й субтроп≥чн≥й кл≥матичн≥й зон≥, кл≥мат, в основному, нап≥впосушливий, але на п≥вдн≥ крањни в≥н таки посушливий. …ого особливост≥ характеризуютьс€ спекотним л≥том ≥ прохолодною або холодною зимою, та значними коливанн€ м≥ж крайнощами температури в конкретному район≥. ÷≥ узагальненн€ не повинн≥ приховувати €вн≥ в≥дм≥нност≥, що ≥снують м≥ж конкретними реі≥онами крањни, оск≥льки, у прибережн≥й зон≥ уздовж јрав≥йського мор€, €к правило, кл≥матичн≥ умови -- пом≥рн≥ та тепл≥, а замерзл≥ засн≥жен≥ хребти  аракоруму та ≥нших г≥р на  райн≥й ѕ≥вноч≥ ѕакистану вир≥зн€ютьс€ холодним кл≥матом увесь р≥к, тому вони доступн≥ т≥льки дл€ альп≥н≥ст≥в св≥тового р≥вн€ лише на к≥лька тижн≥в у травн≥ та червн≥ щороку.

ѕакистан маЇ чотири сезонн≥ пори року: прохолодна ≥ суха зима триваЇ з грудн€ по лютий; гар€ча ≥ суха весна триваЇ з березн€ по травень; л≥то дощове, оск≥льки п≥вденно-зах≥дний мусон триваЇ з червн€ по вересень; а восени пер≥од мусон≥в в≥дступаЇ у жовтн≥ та листопад≥. ѕочаток ≥ тривал≥сть п≥р року, також р≥знитьс€ залежно в≥д м≥сц€ розташуванн€ територ≥њ (п≥вн≥ч чи п≥вдень крањни).

” низинах, середн€ температура самого холодного м≥с€ц€ с≥чн€ м≥ж 12 ∞C ≥ 16 ∞C на п≥вдн≥ зм≥нюютьс€ лише вздовж узбережж€, а середньом≥с€чна температура взимку становить до 20 ∞C. ” л≥тн≥ м≥с€ц≥ з травн€ по вересень на вс≥й територ≥њ крањни нестерпно спекотно. —ередн€ температура, €к правило, близько 30 ∞C, а в де€ких м≥сц€х можна заф≥ксувати нав≥ть граничну температуру в 50 ∞C. –озпод≥л опад≥в вкрай нер≥вном≥рний, в загальному, вони знижуютьс€ з п≥вноч≥ на п≥вдень. ƒостатню к≥льк≥сть опад≥в отримуЇ т≥льки передг≥р'€ √≥малањв ≥ крайн€ п≥вн≥ч ѕенджабу, де њх к≥льк≥сть становить 1000 мм на р≥к. Ћахор же отримуЇ лише близько 500 мм, а в п≥вденних штатах ѕенджаб ≥ —≥нд, менше н≥ж 200 мм на р≥к. ƒощ≥ випадають майже виключно п≥д час короткого п≥вденно-зах≥дного мусону у липн≥ ≥ серпн≥, а в ≥ншу пори року сухо.

ѕакистан в своњй геолог≥чн≥й будов≥ перекриваЇ €к ≥нд≥йську та Ївраз≥йськ≥ тектон≥чн≥ плити. ƒе його пров≥нц≥њ —≥нд ≥ ѕенджаб лежать на п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ ≤нд≥йськоњ платформи, а Ѕелуджистан ≥ б≥льша частина ѕ≥вн≥чно-«ах≥дноњ прикордонноњ пров≥нц≥њ знаход€тьс€ в межах ™враз≥йськоњ плити. ѕ≥вн≥чн≥ райони ≥ пров≥нц≥€ јзад  ашм≥р лежать в основному в ÷ентральн≥й јз≥њ по краю ≤нд≥йськоњ плити ≥ тому схильн≥ до про€в≥в руйн≥вних землетрус≥в, спричинених стиканн€м двох тектон≥чних плит.

Ѕ≥льш≥сть територ≥њ ѕакистану охоплюЇ п≥вн≥чно-зах≥дну околицю ≤нд≥йськоњ (≤ндостанськоњ) платформи та частину —ередземноморського складчастого по€су. Ќа платформ≥ лежить сх≥дна низовинна частина крањни (р≥внина ≤нду), перекрита антропогеновими в≥дкладами.

Ќайважлив≥ш≥ родовища корисних копалин пов'€зан≥ з осадовими комплексами околиць платформи ≥ складчастоњ област≥. ѕакистан маЇ розв≥дан≥ запаси р≥зних корисних копалин: нафти, вуг≥лл€, природного газу, боксит≥в, бариту, золота, м≥д≥, зал≥зних руд, флюориту, марганцю, стиб≥ю, пол≥метал≥чних руд, целестину, с≥рки, кам'€ноњ сол≥, г≥псу, магнезиту, вапн€к≥в,глин та ≥нших копалин.

Ќедавн€ ≥стор≥€ ѕакистану

Ќезалежн≥сть в≥д јнгл≥њ отримана в 1947 р. ƒо цього ѕакистан входив до складу ≤нд≥њ. –еспубл≥ка оголошена в 1956 р. —х≥дний ѕакистан став самост≥йною крањною Ѕангладешу 1971 р. ѕ≥сл€ громад€нськоњ в≥йни влада перейшла до «улф≥кару јл≥ Ѕхутто, в≥н був скинутий генералом «≥€ уль-’аком у 1977 ≥ страчений в 1979 р. јг≥тац≥€ за проведенн€ в≥льних вибор≥в була почата Ѕеназ≥р Ѕхутто в 1986, вона була обрана президентом у 1988 (зв≥льнена в≥д влади в 1990). ѕакистан приЇднавс€ до —п≥вдружност≥ в 1989. ”р€д ≤сламського демократичного аль€нсу вв≥в закони шар≥ату ≥ почав зд≥йснювати програму приватизац≥њ в 1991. ” 1993 ‘арух Ћегар≥ був обраний президентом, об≥ц€в в≥дновити повну парламентську пол≥тичну систему. Ѕеназ≥р Ѕхутто була обрана прем'Їр-м≥н≥стром у 1993 р.

јдм≥н≥стративний под≥л ѕакистану.

ѕакистан Ї федерац≥Їю з чотирьох пров≥нц≥й, територ≥њ федеральноњ столиц≥ та адм≥н≥стративних район≥в-територ≥й мешканн€ плем≥нних груп.  р≥м того, ур€д ѕакистану фактично вз€в п≥д свою юрисдикц≥ю зах≥дну частину сп≥рного рег≥ону  ашм≥р, орган≥зованою у вигл€д≥ двох окремих пол≥тичних утворень (јзад  ашм≥р ≥ ѕ≥вн≥чн≥ територ≥њ). ѕров≥нц≥њ:

1. Ѕелуджистан (Balochistan)

2. ѕ≥вн≥чно-«ах≥дна прикордонна пров≥нц≥€ (North-West Frontier Province (NWFP))

3. ѕенджаб(Punjab)

4. —≥нд (Sindh)

“еритор≥њ:

5. —толична територ≥€ ≤сламабад (Islamabad Capital Territory (IST))

6. ‘едерально управл€Їм≥ плем≥нн≥ територ≥њ (Federally Administered Tribal Areas (FATA))

7. јзад ƒжамму ≥  ашм≥р (або просто јзад  ашм≥р) (Azad Jammu and Kashmir (or simply Azad Kashmir))

8. √≥лг≥т-Ѕалтистан (Gilgit-Baltistan)

“рет≥й €рус ур€дового адм≥н≥струванн€ складаЇтьс€ з 26 округ≥в, €к≥ в свою чергу розпод≥л€лис€ ще на два €руси адм≥н≥страц≥й -- районн≥ ≥ теш≥лс (tehsils), €к≥ п≥дчин€лис€, безпосередньо, пров≥нц≥йним структурам.

¬насл≥док адм≥н≥стративноњ реформи в 2001 роц≥ округи були скасован≥ ≥ вступила в силу нова трир≥внева система м≥сцевого самовр€дуванн€ у склад≥ район≥в, теш≥лс ≥ с≥льських сп≥лок, з виборним органом на кожному р≥вн≥. ” наш час в ѕакистан≥ нал≥чуЇтьс€ 107 район≥в, кожний, з €ких, складаЇтьс€ з дек≥лькох теш≥лс ≥ с≥льських сп≥лок[1].

2. ¬нутр≥шн€ пол≥тика ѕакистану

≈коном≥ка ѕакистану.

ѕакистан - аграрна крањна з промислов≥стю, €ка розвиваЇтьс€. ќсновн≥ галуз≥ промисловост≥: металообробна, машинобуд≥вна, х≥м≥чна та нафтох≥м≥чна, харчова, текстильна, кустарн≥ промисли. “ранспорт - автомоб≥льний, зал≥зничний, морський. ќсн. порти:  арач≥,  ас≥м. –озвиваЇтьс€ пов≥тр€ний транспорт. ‘ункц≥онуЇ пакистанська ав≥акомпан≥€.  арач≥ - великий аеропорт м≥жнародного значенн€.

ƒо 1947 року формуванн€ господарства на територ≥€х, що нин≥ вход€ть до ѕакистану, в≥дбувалос€ в рамках колон≥альноњ ≤нд≥њ. ¬насл≥док тривалого пануванн€ англ≥йського ≥мпер≥ал≥зму крањна до часу утворенн€ суверенноњ держави мала дуже низький р≥вень економ≥чного розвитку. ѕ≥д час розпод≥лу колишньоњ Ѕританськоњ ≤нд≥њ до ѕакистану в≥д≥йшли райони, в≥дстал≥ш≥ у промисловому в≥дношенн≥.

¬ умовах незалежност≥ ѕакистан дос€г певних усп≥х≥в в економ≥чному розвитку, однак все ще залишаЇтьс€ слабко розвинутою аграрною крањною з багатоукладним господарством. ѕров≥дними Ї приватно-кап≥тал≥стичн≥ ≥ державно-кап≥тал≥стичн≥ утворенн€, але к≥льк≥сно переважають др≥бнотоварний ≥ др≥бно-кап≥тал≥стичний устроњ, а в р€д≥ перифер≥йних район≥в збер≥гаЇтьс€ натурально-патр≥архальний устр≥й[2].

«а 1949/50-1969/70 рр. середньор≥чний темп приросту ¬Ќѕ крањни в сучасних кордонах становив 4,6%, у 1971/72 рр. в≥н знизивс€ до 0,9%, в 1972/73 рр. зб≥льшивс€ до 6,5%, а в 1973/74 - на 6,1%. Ќин≥ нац≥ональний доход на душу населенн€ оц≥нюЇтьс€ приблизно в 120 долар≥в —Ўј.

¬насл≥док в≥докремленн€ територ≥њ Ѕангладеш в скрутному становищ≥ опинилис€ окрем≥ галуз≥ промисловост≥, €к≥ ран≥ше постачали продукц≥ю на ринок —х≥дноњ Ѕенгал≥њ, а згодом були переор≥Їнтован≥ на зовн≥шн≥й ринок.

Ѕуло розпочато проведенн€ аграрноњ реформи. –обл€тьс€ спроби перегл€ду принцип≥в економ≥чного розвитку в напр€мку ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни ≥ максимального використанн€ природних, особливо енергетичних, ресурс≥в. ƒержава зд≥йснюЇ економ≥чну пол≥тику ≥ вживаЇ окремих заход≥в щодо економ≥чного розвитку, виход€чи з ≥снуванн€ в крањн≥ зм≥шаноњ економ≥ки.

ќсновн≥ галуз≥ господарства залишаютьс€ в приватному сектор≥. ѕров≥дн≥ позиц≥њ в економ≥ц≥ займають монопол≥стичн≥ групи, €ким належать найб≥льш≥ промислов≥ п≥дприЇмства (82% ≥нвестиц≥й у велику промислов≥сть), торговельн≥ ≥ буд≥вельн≥ компан≥њ. ”р€д заохочуЇ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в р≥зн≥ галуз≥ господарства, вдаЇтьс€ до ≥ноземних позик ≥ кредит≥в.

—≥льське господарство. Ќезважаючи на проведенн€ р€ду аграрних реформ ≥ стимулюванн€ кап≥тал≥стичних в≥дносин у с≥льському господарств≥, в аграрному сектор≥ крањни подекуди збер≥гаютьс€ пережитки феодал≥зму - пом≥щицьке землеволод≥нн€ ≥ др≥бне сел€нське землекористуванн€ на умовах р≥зноњ, ≥нод≥ кабальноњ, оренди. ÷е Ї головною причиною в≥дсталост≥ ц≥Їњ галуз≥ господарства. јграрна реформа спр€мована в основному на обмеженн€ розм≥р≥в земельноњ власност≥, зокрема передбачаЇтьс€ зниженн€ земельних волод≥нь з 200 до 60 га зрошуваноњ ≥ з 400 до 120 га незрошуваноњ земл≥. ќброблювана площа становить близько 20 млн. га (у тому числ≥ р≥лл€ 14,5 млн. га), або 24% територ≥њ крањни, л≥с - 2,3 млн. (2,8%), а земл≥, непридатн≥ дл€ с≥льськогосподарського використанн€ - 46 млн. га (57,4%). ќск≥льки на оброблюваних земл€х можна дво збирати рожањ на р≥к, фактично пос≥вна площа становить 16 млн. га.

«емлеробство - основна галузь с≥льського господарства. ќбробл€ють культури весн€них (раби) ≥ ос≥нн≥х (кхариф) жнив. ƒо першоњ в≥днос€тьс€ головна продовольча культура - пшениц€, €ку с≥ють скр≥зь, а також грем, €чм≥нь, ол≥йн≥. ƒо других - рис, площа ≥ виробництво €кого в останн≥ роки ≥стотно розширилис€ (в основному на засолених поливних грунтах —≥нда), бавовна - найважлив≥ша техн≥чна культура, а також цукрова тростина ≥ кукурудза. Ќа неполивних земл€х у посушливих районах вирощують прос€н≥ культури - джовар, баджру тощо. «ростаЇ значенн€ тютюну, р≥зних овочевих (цибул€, картопл€, перець) ≥ садових (манго, цитрусов≥, ф≥н≥кова пальма, абрикоси) культур, арах≥су. “варинництво маЇ другор€дне значенн€. ѕереважаЇ т€глова худоба, хоча в останн≥ роки в передм≥ст≥ розвиваЇтьс€ м'€сне ≥ молочне тваринництво. ” посушливих районах розвиндте кочове скотарство (в≥вц≥, кози, верблюди). –ибальство в основному прибережне.

ѕромислов≥сть. ¬≥д колон≥ального пер≥оду ѕакистану д≥сталос€ к≥лька дес€тк≥в невеликих текстильних фабрик, цукрових завод≥в, млин≥в, механ≥чних майстерень. «а роки незалежност≥ силами нац≥онального приватного ≥ державного кап≥талу було створено пор≥вн€но значну легку промислов≥сть ≥ закладено основи важкоњ промисловост≥. —ередньор≥чн≥ темпи приросту перевищили 10% у фабрично-заводськ≥й промисловост≥.

ƒобувна промислов≥сть ≥ енергетика. √≥рничовидобувна промислов≥сть даЇ всього 0,5% ¬Ќѕ. Ќайб≥льше значенн€ маЇ видобуток природного газу, на частку €кого припадаЇ 35% споживаноњ енерг≥њ. ќсновн≥ газопромисли пов'€зан≥ трубопроводами з великими промисловими центрами. ¬идобуток нафти (район ƒхул≥€н), €ку переробл€ють на завод≥ в –авалп≥нд≥, задовольн€Ї лише 15% потреб крањни, нафтопереробн≥ заводи в  арач≥ працюють на ≥мпортн≥й нафт≥. ” невелик≥й к≥лькост≥ добують вуг≥лл€, кам'€ну с≥ль (—ол€ний хребет), г≥пс (—иб≥), а також хром≥ти (район ’≥ндубаг), що йдуть переважно на експорт.

≈нергетика. ≈нергетика - одне з слабких м≥сць економ≥ки, незважаючи на високу потужн≥сть електростанц≥й. ѕерша атомна електростанц≥€ знаходитьс€ поблизу  арач≥ (132 ћвт). ¬елику частину електроенерг≥њ дають √≈— в систем≥ р. ≤нд, з €ких найб≥льшими Ї ћангла (300 ћвт), ћалаканд, –асул, “арбела.

ќбробна промислов≥сть. ” харчов≥й промисловост≥ значне м≥сце належить цукровому виробництву. ƒо середини 1974 було 24 цукрових заводи, в основному в ѕенджаб≥, —≥нд≥, €к≥ переробл€ли близько 1/3 врожаю цукровоњ тростини, решта йде на рем≥сниче виробництво коричневого цукру.

’≥м≥чна промислов≥сть. ’≥м≥чна промислов≥сть ор≥Їнтована переважно на обслуговуванн€ с≥льського господарства. ¬иробництво х≥м≥чних добрив задовольн€Ї б≥льше н≥ж половину потреб с≥льського господарства крањни. –озвинута цементна промислов≥сть. ™ дек≥лька завод≥в гумотехн≥чних вироб≥в, скл€них та ≥нш.

“ранспорт. «ал≥зниц≥, що належать держав≥ - важливий вид транспорту. ƒо 1974 р. њх довжина станови - 8810 км.

√оловна маг≥страль прол€гла по долин≥ ≤нду ≥ з'ЇднуЇ пров≥дн≥ промислов≥ центри з морським портом  арач≥.

ћережа автомоб≥льних дор≥г понад 35 тис. км, у тому числ≥ вищого класу - 19 тис. км. Ўвидко зростають автомоб≥льн≥ вантажн≥ перевезенн€. «овн≥шн≥ зв'€зки зд≥йснюютьс€ в основному морем.

Ќац≥ональний торговий флот, нац≥онал≥зований в 1974 роц≥, не забезпечуЇ потреб крањни. ¬елика частина морських перевезень зд≥йснюЇтьс€ ≥ноземними судноплавними компан≥€ми. ¬антажооборот порту  арач≥ 10,5 млн. т. Ўвидко зб≥льшуютьс€ внутр≥шн≥ ≥ м≥жнародн≥ ав≥ац≥йн≥ перевезенн€; функц≥онуЇ пакистанська ав≥акомпан≥€.  арач≥ - великий аеропорт м≥жнародного значенн€.

ќсновн≥ економ≥чн≥ показники. –≥чний доход на душу населенн€ - 429 долар≥в —Ўј; ¬¬ѕ - понад 40 млрд. дол. —Ўј.

«овн≥шн≥й борг перевищуЇ 27 млрд. дол. —Ўј. «овн≥шньоторговельний деф≥цит становить 1,5 млрд. дол. —Ўј. ѕакистан входить в число найактивн≥ших позичальник≥в м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й (щороку близько 2 млрд. дол.). Ќайб≥льшим джерелом зовн≥шн≥х позик Ї  онсорц≥ум з допомоги ѕакистану (об'ЇднуЇ р€д зах≥дних держав ≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й).

ўор≥чний держбюджет становить близько 15 млрд. дол. (деф≥цит 4,7%). Ќа поточн≥ непродуктивн≥ витрати щор≥чно витрачаЇтьс€ близько 80% бюджетних асигнувань, у т.ч. на оборону - 24% (3 млрд. дол.). ќстанн≥м часом економ≥ка переживаЇ пер≥од ≥нтенсивного переходу в≥д держрегулюванн€ до розгортанн€ процес≥в, ор≥Їнтованих на в≥льний ринок. «ростаЇ роль великих ф≥нансово-промислових груп.

ѕромислов≥сть забезпечуЇ менше н≥ж третину ¬¬ѕ. ¬≥дносно розвинут≥: текстильна, шк≥р€на, харчова, х≥м≥чна, цементна, сталеливарна, нафтопереробна, газова та ≥нш≥ галуз≥. ¬иробництво електроенерг≥њ, стал≥, нафти ≥ нафтопродукт≥в, а також добривнин≥ зосереджене в основному в держсектор≥ (близько 50% промисловоњ продукц≥њ)[3].

‘≥нансова пол≥тика ѕакистану.

ѕакистан маЇ нам≥р повернутись на м≥жнародний ринок обл≥гац≥й через 6 рок≥в. ќбт€жена боргами держава плануЇ продати обл≥гац≥≥ на суму б≥льше 50 млн. дол., з терм≥ном погашенн€ в≥д 5 до 10 рок≥в.

”р€д ѕакистану потребуЇ грошових кошт≥в. Ќезважаючи на зростанн€ економ≥ки, њњ ф≥нансова система слабка. ƒоходи в≥д податк≥в низьк≥, а валютн≥ резерви впали на 34% з жовтн€ минулого року. ћ≥жнародне рейтингове агентство Moody's знизило рейтинг обл≥гац≥й крањни, давши њм "негативний" прогноз.

 рањни, що розвиваютьс€, в њх числ≥ Ѕразил≥€,  ен≥€ ≥ √ондурас, виход€ть на м≥жнародний ринок обл≥гац≥й, щоб використовувати низьку варт≥сть запозичень з метою отримати кошти дл€ ≥нфраструктурних проект≥в ≥ полегшенн€ т€гар€ заборгованост≥.

ќднак ф≥нансова ≥стор≥€ ѕакистану маЇ темн≥ пл€ми.  рањна оголосила дефолт за своњми зобов'€занн€ми в 1999 р. на тл≥ кризи плат≥жного балансу, м≥жнародних санкц≥й ≥ в≥йськового перевороту[4].

√рошова-кредитна система.

 редитн≥ системи крањн, що розвиваютьс€, у ц≥лому, за р≥дк≥сним вин€тком, розвинут≥ слабо (в основному це кредитн≥ системи в крањнах јфрики, структури €ких ор≥Їнтован≥ на кредитн≥ системи колишн≥х крањн-метропол≥й -- јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, ѕортугал≥њ). ” б≥льшост≥ цих крањн ≥снуЇ двор≥внева система, €ка представлена нац≥ональним центральним банком ≤ системою комерц≥йних банк≥в. Ќа б≥льш високому р≥вн≥ знаход€тьс€ кредитн≥ системи крањн јз≥њ ≥ Ћатинськоњ јмерики. ќсобливо варто вид≥лити р€д аз≥атських крањн: ѕ≥вденну  орею, —≥нгапур, √онконг, ≤ндонез≥ю, ≤нд≥ю, ѕакистан, кредитн≥ системи €ких досить розвинут≥, тому що мають трир≥вневу структуру ≥ наближаютьс€ за своњм р≥внем до кредитних систем крањн «ах≥дноњ ™вропи[5].

≤нвестиц≥йна пол≥тика.

ѕров≥дн≥ позиц≥њ в економ≥ц≥ займають монопол≥стичн≥ групи, €ким належать найб≥льш≥ промислов≥ п≥дприЇмства (82% ≥нвестиц≥й у велику промислов≥сть), торговельн≥ ≥ буд≥вельн≥ компан≥њ.

”р€д заохочуЇ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в р≥зн≥ галуз≥ господарства, вдаЇтьс€ до ≥ноземних позик ≥ кредит≥в. ” р€д≥ галузей сильн≥ позиц≥њ збер≥гаЇ англ≥йський кап≥тал, п≥сл€ €кого за розм≥рами ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥де американський, €понський ≥ н≥мецький[2].

Cоц≥альна пол≥тика.

ѕакистан дом≥гс€ значного прогресу з часу здобутт€ ним незалежност≥ 58 рок≥в тому, про що св≥дчать ключов≥ показники в соц≥альн≥й сфер≥. –озширивс€ охопленн€ населенн€ послугами охорони здоров'€ та осв≥ти, п≥двищилос€ њх €к≥сть, а середн€ тривал≥сть житт€ зб≥льшилас€ з 59 рок≥в у 1990 роц≥ до 64 рок≥в у 2003 роц≥ у чолов≥к≥в ≥ до 66 рок≥в у ж≥нок.

ѕоказники материнськоњ та дит€чоњ смертност≥ знизилис€, також €к ≥ показники неписьменност≥.

” 90-т≥ роки в ѕакистан≥ в≥дзначавс€ досить скромний прогрес у скороченн≥ б≥дност≥ та п≥двищенн≥ р≥вн€ житт€ населенн€. ” реальному вираженн≥ прир≥ст валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ ) спов≥льнивс€ до менш 4 в≥дсотк≥в на р≥к, а реальний дох≥д на душу населенн€ зб≥льшувавс€ лише на один з невеликим в≥дсоток на р≥к, що призвело до зростанн€ масштаб≥в б≥дност≥ до 32 в≥дсотк≥в. ѕоказники соц≥ального розвитку практично залишалис€ на колишньому р≥вн≥. Ќаприклад, показники зарахуванн€ д≥тей до початковоњ школи знизилис€ з 46 в≥дсотк≥в 1991 / 1992 роках до 42 в≥дсотк≥в у 2001/ 2002, причому у хлопчик≥в цей показник впав з 53 до 46 в≥дсотк≥в, а у д≥вчаток - з 39 до 38 в≥дсотк≥в. ƒо к≥нц€ 90-х рок≥в економ≥чне становище в ѕакистан≥ було вкрай нестаб≥льним - величезний бюджетний деф≥цит ≥ надзвичайно високий р≥вень державного боргу вит≥сн€ли державн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ витрати на соц≥альн≥ потреби.

« 2000 року ур€д приступив до виконанн€ широкоњ ≥ см≥ливоњ програми реформ, €ка дозволила докор≥нно зм≥нити ситуац≥ю. ѕакистану вдалос€ домогтис€ швидкого пол≥пшенн€ ран≥ше пог≥ршуваного макроеконом≥чного становища. ” 2004/2005 роках прир≥ст ¬¬ѕ перевищив 8 в≥дсотк≥в на р≥к. ÷≥ дос€гненн€ на макроеконом≥чному р≥вн≥ дозволили крањн≥ дос€гти консол≥дац≥њ бюджету. ѕокращивс€ стан €к зовн≥шнього, так ≥ внутр≥шнього рахунк≥в ≥ в даний час валютн≥ резерви покривають п'€ть м≥с€ц≥в ≥мпорту. ƒержавний борг скоротивс€ з 90 в≥дсотк≥в ¬¬ѕ в 2000/2001 роц≥ до 60 в≥дсотк≥в в даний час. ¬итрати на соц≥альн≥ потреби ≥ боротьбу з б≥дн≥стю зб≥льшилис€ з 3,8 в≥дсотка ¬¬ѕ в 2001 /2002 роц≥ до 4,7 в≥дсотка ¬¬ѕ в 2003 /2004 роц≥. ”р€д приступив також до проведенн€ перспективних структурних реформ, що передбачають приватизац≥ю державних п≥дприЇмств, удосконаленн€ державного та корпоративного управл≥нн€, л≥берал≥зац≥ю зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та реформу банк≥вського сектора.

¬ даний час вже Ї ознаки того, що ц≥ реформи стали приносити плоди у вигл€д≥ пол≥пшенн€ показник≥в розвитку крањни. «г≥дно з результатами недавно проведеного ќбстеженн€ з вим≥рюванн€ соц≥альних показник≥в ≥ показник≥в р≥вн€ житт€ в ѕакистан≥ (PSLSMS) в≥дсоток грамотного населенн€ у в≥ц≥ старше 10 рок≥в зб≥льшивс€ до 53 з 45 в≥дсотк≥в у 2001/2002 роц≥. ’оча таке пол≥пшенн€ показник≥в грамотност≥ в≥дзначаЇтьс€ €к у чолов≥к≥в (65 %), так ≥ у ж≥нок (40 %), ск≥льки-небудь значного скороченн€ гендерного розриву не сталос€. ќднак, незважаючи на ц≥ спри€тлив≥ зм≥ни, крањн≥ належить вир≥шити р€д складних проблем. ѕоказники соц≥ального розвитку в ѕакистан≥ все ще нижче, н≥ж в ≥нших крањнах з аналог≥чним р≥внем доход≥в.

Ѕ≥дн≥сть €к ≥ ран≥ше Ї серйозною проблемою в ѕакистан≥. «г≥дно з перегл€нутими показниками ¬¬ѕ дох≥д на душу населенн€ склав 720 дол —Ўј ; до к≥нц€ дес€тил≥тт€ в≥дновилос€ зростанн€ б≥дност≥, €ка значно скоротилас€ в 80 -х ≥ початку 90 -х рок≥в. ’оча дан≥ нещодавно проведеного  омплексного обстеженн€ домогосподарств ще не отриман≥ в повному обс€з≥, ц≥лком очевидно, що б≥льша частина населенн€ живе в умовах б≥дност≥. Ѕ≥льш того, в≥дм≥нност≥ у р≥вн≥ доход≥в на душу населенн€ м≥ж р≥зними районами крањни не т≥льки не скоротилис€, але нав≥ть зб≥льшилис€. ѕоказники б≥дност≥ сильно розр≥зн€ютьс€ в м≥стах ≥ селах, а також у р≥зних пров≥нц≥€х крањни - в≥д пор≥вн€но низького р≥вн€ в м≥ських районах пров≥нц≥њ —индхе (24 %) до пор≥вн€но високого р≥вн€ в с≥льських районах ц≥Їњ пров≥нц≥њ (51%).

’оча темпи зростанн€ в ѕакистан≥ значно перевищують аналог≥чн≥ показники в ≥нших крањнах з низьким р≥внем доход≥в, ц≥й крањн≥ не вдалос€ дос€гти соц≥ального прогресу, пор≥вн€нного з њњ економ≥чним зростанн€м. –≥вень житт€ осв≥ченого ≥ заможного м≥ського населенн€ не сильно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д р≥вн€ житт€ людей з аналог≥чним соц≥альним становищем в ≥нших крањнах з пор≥вн€нним р≥внем доходу . ÷ього, однак, не можна сказати про б≥дних ≥ с≥льських жител€х ѕакистану. “ак, наприклад, показники доступу населенн€ до системи канал≥зац≥њ в ѕакистан≥ на 23 в≥дсотка нижче, н≥ж в ≥нших крањнах з пор≥вн€нним р≥внем доход≥в[6].

¬алютно-ф≥нансова пол≥тика ѕакистану.

√рошовий об≥г ≥ банк≥вська система. ≈м≥с≥Їю пакистанськоњ руп≥њ займаЇтьс€ ƒержавний банк ѕакистану, що знаходитьс€ в  арач≥. ” крањн≥ д≥ють к≥лька великих комерц≥йних банк≥в. ‘≥нансове забезпеченн€ проект≥в розвитку входить до компетенц≥њ Ѕанку с≥льськогосподарського розвитку, ‘едерального кооперативного та р€ду ≥нших банк≥в. ѕакистанськ≥ банки були нац≥онал≥зован≥ в 1974, але де€к≥ з них згодом було повернуто в приватний сектор[7].

ѕоказовими дл€ економ≥ки ≤сламськоњ –еспубл≥ки ѕакистан Ї недол≥к к≥лькост≥ ≥ низький р≥вень охопленн€ њњ банк≥вськими ≥нститутами.  р≥м того, ще р€д фактор≥в, особливо невисокий душовий дох≥д, повсюдна б≥дн≥сть ≥ неписьменн≥сть населенн€, низький коеф≥ц≥Їнт нац≥ональних заощаджень, що пом≥тно обмежують потенц≥ал ф≥нансово-банк≥вського сектора.

≈лементами банк≥вськоњ системи ѕакистану Ї ƒержавний банк ѕакистану та  орпорац≥€ з наданн€ банк≥вських послуг, банк≥вськ≥ компан≥њ, м≥кроф≥нансов≥ ≥нститути, валютно- обм≥нн≥ компан≥њ.

«агальне кер≥вництво ≥ контроль д≥€льност≥ ƒержавного банку ѕакистану покладен≥ на ÷ентральну раду директор≥в, а одноос≥бною виконавчою посадовою особою Ї керуючий, €кий призначаЇтьс€ президентом ѕакистану на три роки.

ƒержавний банк ѕакистану, його персонал ≥ члени ÷ентральноњ ради директор≥в не п≥дкор€ютьс€ ≥нструкц≥€м н≥€ких сторонн≥х ос≥б ≥ орган≥зац≥й, включаючи ур€дов≥ установи.

 ер≥вництво повс€кденною д≥€льн≥стю  орпорац≥њ з наданн€ банк≥вських послуг зд≥йснюЇ керуючий директор в рамках повноважень, терм≥н≥в ≥ на умовах, що визначаютьс€ ≥ контрольованих –адою директор≥в .

’арактерним атрибутом ф≥нансово-банк≥вськоњ системи ѕакистану Ї ≥нститут "банк≥вського мохтас≥бата " - по сут≥ громадськоњ приймальн≥ з питань д≥€льност≥ банк≥в .

ѕри розгл€д≥ звернень за видачею л≥ценз≥й на право наданн€ послуг м≥кроф≥нансуванн€ ƒержавний банк ѕакистану застосовуЇ два п≥дходи з урахуванн€м того, хто звертаЇтьс€ за л≥ценз≥Їю: д≥ючий м≥кроф≥нансовий ≥нститут або новостворюваний банк м≥кроф≥нансуванн€ .

ѕри перетворенн≥ м≥кроф≥нансового ≥нституту в банк м≥кроф≥нансуванн€ в≥дбуваЇтьс€ кардинальний перех≥д в≥д соц≥ально ор≥Їнтованих, але безприбуткових, залежних в≥д донорських ≥н'Їкц≥й ≥ нерегульованих ≥нститут≥в до нац≥леним на отриманн€ прибутку, самоокупним, регульованим ф≥нансовим ≥нститутам дл€ б≥дних.

ѕри розгл€д≥ за€вок на отриманн€ л≥ценз≥њ валютно-обм≥нноњ компан≥њ ƒержавний банк ѕакистану може в≥дмовити в њњ видач≥ €к з причини незадов≥льного обгрунтуванн€ необх≥дност≥ створенн€ компан≥њ, так ≥ через вичерпанн€ встановленого л≥м≥ту видач≥ л≥ценз≥й в даний конкретний момент[8].

3. «овн≥шньо-економ≥чна пол≥тика ѕакистану

«овн≥шн€ торг≥вл€ Ї основою зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в ѕакистану. ќбс€г зовн≥шньоторговельного обороту в 2011-2012 ф.р. склав 65,16 млрд. долар≥в —Ўј, при цьому експорт - 24,7 млрд. долар≥в —Ўј, ≥мпорт - 40,46 млрд. долар≥в —Ўј . “радиц≥йне дл€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ негативне сальдо дос€гло 15,76 млрд. долар≥в —Ўј . ѕокритт€ деф≥циту зд≥йснюЇтьс€ в основному завд€ки зовн≥шн≥й допомоз≥, притоку ≥ноземного кап≥талу, а також грошовим переказам працюють за кордоном пакистанц≥в . ≤–ѕ фактично ф≥нансуЇ частину ≥мпорту за рахунок под≥бних зовн≥шн≥х засоб≥в. ѕрот€гом останн≥х п'€ти рок≥в дана тенденц≥€ збер≥галас€, ≥ зростанн€ зовн≥шньоторговельного обороту в основному в≥дбувавс€ завд€ки зб≥льшенню обс€г≥в ≥мпорту. “емпи зростанн€ ≥мпорту св≥дчать про зростаючу залежност≥ економ≥ки крањни в≥д ввезенн€ товар≥в ≥ предмет≥в р≥зного призначенн€, насамперед енергонос≥њв, сировинних товар≥в, машинно-техн≥чного устаткуванн€ ≥ продовольства.

«а п≥дсумковими оф≥ц≥йними даними ѕакистанського бюро статистики, зовн≥шньоторговельний оборот крањни в 2011-2012 ф.р. знизивс€ на 0,1 % в пор≥вн€нн≥ з 2010-2011 ф.р. ƒинам≥ка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ѕакистану за останн≥ п'€ть рок≥в представлена в таблиц≥.

ƒинам≥ка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ѕакистану в 2007-2012 ф≥нансових роках (млрд. долар≥в —Ўј)

ѕоказники

2007-2008

2008-2009

2009-2010

2010-2011

2011-2012

“оварооборот

59,02

52,51

54,00

65,22

65,16

р≥ст, %

124,1

88,9

102,8

120,7

99,9

≈кспорт

19,05

17,69

19,29

24,81

24,70

р≥ст, %

111,9

92,9

109,0

128,6

99,6

≤мпорт

39,97

34,82

34,71

40,41

40,46

р≥ст, %

130,9

87,1

99,7

116,4

100,1

—альдо

-20,92

-17,13

-15,42

-15,60

-15,76

р≥ст, %

154,6

81,9

90,0

101,1

101,0

“оварна структура експорту ѕакистану в 2007-2012 ф≥нансових роках (млрд. долар≥в —Ўј)

Ќазва

2007-2008

2008-2009

2009-2010

2010-2011

2011-2012

“екстильна продукц≥€

10,57

9,56

10,18

13,07

13,07

“овари промислового виробництва

3,69

3,58

3,53

4,24

4,63

ѕродовольч≥ товари

2,83

3,02

3,29

4,12

3,79

Ќафтопродукти

1,26

0,81

1,18

1,70

1,06

≤нш≥

0,70

0,72

1,11

0,68

2,15

¬сього

19,05

17,69

19,29

24,81

24,70

“оварна структура експорту ѕакистану досить обмежена: на частку основних статей (продовольч≥ товари, товари промислового виробництва ≥ текстильна продукц≥€ ) припадаЇ близько 87 % вс≥Їњ вартост≥ . –азом з тим процес ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, зд≥йснюваний в останн≥ роки, позитивно позначилас€ на зростанн≥ частки готовоњ продукц≥њ в експортн≥й товарн≥й номенклатур≥ . –ан≥ше дом≥нуванн€ с≥льського господарства в економ≥ц≥ призводило до того, що майже 50 % товар≥в так чи ≥накше були пов'€зан≥ з с≥льськогосподарською сировиною, ≥ б≥льше 50% вс≥Їњ валютноњ виручки припадало на так≥ сировинн≥ товари, €к рис ≥ бавовна - сирець. ¬ даний час частка с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та сировини поступово скорочуЇтьс€, а промислових товар≥в, в першу чергу готовоњ од€гу, - зростаЇ. «а кордон вивоз€тьс€ килими, шк≥ра, синтетичний текстиль, риба ≥ морепродукти, а також нафтопродукти в незначних к≥лькост€х.

¬елика частина пакистанського експорту виробл€Їтьс€ малими п≥дприЇмствами, що Ї його суттЇвим недол≥ком. ” цьому зв'€зку нин≥шн€ торгова пол≥тика ѕакистану нац≥лена не т≥льки на ув'€зку експорту з розвитком великих промислових п≥дприЇмств, а й на переважне розвиток експорту через експортн≥ ф≥рми, що прид≥л€ють п≥двищену увагу €кост≥ та стандартизац≥њ своЇњ продукц≥њ.

¬ останн≥ роки ѕакистану вдалос€ домогтис€ певних позитивних зрушень у розширенн≥ своЇњ торг≥вл≥ в рамках ≥нтеграц≥йних процес≥в на р≥вн≥ рег≥ональних орган≥зац≥й ѕ≥вденноњ та ÷ентральноњ јз≥њ, що спри€ло зб≥льшенню його експортних показник≥в .

ќсновними товарами пакистанського експорту у зв≥тному роц≥ традиц≥йно виступали продукц≥€ текстильноњ промисловост≥, бавовна-сирець, рис, овоч≥ ≥ фрукти, сирицев≥ шк≥ри ≥ готов≥ вироби з шк≥ри, нафтопродукти, цемент, фармацевтична продукц≥€, спортивн≥ товари. ” сукупност≥ вони формують до 75 % загального обс€гу експорту. „астка експорту продовольчих товар≥в в 2011-2012 ф.р. зб≥льшилас€ до 15,3%, товар≥в промислового виробництва - дос€гла 18,7 % в≥дпов≥дно. „астка текстильноњ продукц≥њ практично не зм≥нилас€ ≥ склала 52,9 %. як найстар≥ша ≥ в≥дносно розвинена галузь, текстильна промислов≥сть крањни прот€гом останн≥х к≥лькох рок≥в стикаЇтьс€ з кризовими €вищами, €к≥ обумовлен≥ €к внутр≥шн≥ми (деф≥цит енергонос≥њв, в≥дсутн≥сть достатн≥х ≥нвестиц≥й, пов≥льна модерн≥зац≥€, неефективний маркетинг пакистанських текстильник≥в з пошуку нових ≥мпортер≥в), так ≥ зовн≥шн≥ми (квотний принцип св≥товоњ торг≥вл≥ текстильними товарами, посиленн€ конкуренц≥њ на м≥жнародних ринках) .

” структур≥ експорту ѕакистану дуже слабо представлено машинно -техн≥чне обладнанн€ . ќбмежен≥ можливост≥ його експорту на св≥товий ринок значною м≥рою пов'€зан≥ з в≥дсутн≥стю в≥дпов≥дноњ техн≥чноњ бази дл€ виробництва сучасних машин, а також њх низькою конкурентоспроможн≥стю .

Ќайб≥льшими зовн≥шньоторговельними партнерами ѕакистану прот€гом багатьох рок≥в залишаютьс€ —Ўј, ¬еликобритан≥€, Ќ≥меччина, ќј≈, —ауд≥вська јрав≥€,  Ќ–,  увейт, ћалайз≥€, япон≥€, ≤ран, ≤нд≥€, —≥нгапур, а також јфган≥стан ≥ крањни ™— . «вертаЇ на себе увагу фактор поступального зростанн€ питомоњ ваги  Ќ–, €ка перетворюЇтьс€ на одного з головних зовн≥шньоторговельних партнер≥в ≤–ѕ .

ѕитома вага основних торговельних партнер≥в ≤–ѕ в загальному обс€з≥ пакистанського експорту в 2011-2012 ф.р. склав 57,2 % : —Ўј - 16,0 %, јфган≥стан - 5,6%, ќј≈ - 7,9 %,  Ќ– - 8,4 %, ¬еликобритан≥€ - 5,3%, Ќ≥меччина - 4,7%, “уреччина - 2,5 %, ≤тал≥€ - 2,7 %, —ауд≥вська јрав≥€ - 1,9 %, ≤нд≥€ - 1,3%. „астка –ос≥њ - 0,9 %.

” зв≥тному роц≥ в≥дбулос€ зб≥льшенн€ обс€гу ≥мпорту ѕакистану на 0,1 % ( 40,46 млрд. долар≥в —Ўј ) пор≥вн€но з 2010-2011 ф.р. якщо пор≥вн€ти такий обс€г ≥мпорту з експортними надходженн€ми ( 24,7 млрд. долар≥в —Ўј ) ≥ запасами валютних резерв≥в ( 14,8 млрд. долар≥в —Ўј ), то стаЇ очевидним, €ким т€гарем в≥н л€гаЇ на економ≥ку, ф≥нанси та плат≥жний баланс крањни. ƒержава стала ще б≥льш уразливим з точки зору економ≥чноњ безпеки .

” число основних товар≥в, ≥мпортованих ѕакистаном в 2011-2012 ф.р., ув≥йшли: нафта ≥ нафтопродукти - 35,5 % сумарного обс€гу (у 2010-2011 ф.р. - 30,4 %), сировинн≥ товари - 16,7 % ( 13,1 %), продовольч≥ товари - 11,6 % ( 11,2 %), машинно -техн≥чне обладнанн€ - 9,5 % ( 9,7 %). “акож €к ≥ в експорт≥, структура пакистанського ≥мпорту по основних групах досить консервативна. ѕрот€гом останн≥х п'€ти рок≥в вона зазнавала незначн≥ зм≥ни ≥ основу ≥мпорту €к ≥ ран≥ше становл€ть нафта ≥ нафтопродукти ≥ сировина дл€ виробництва споживчих ≥ виробничих товар≥в.

Ћ≥дируючими торговими партнерами ѕакистану з ≥мпорту в 2011-2012 ф.р. залишалис€ ќј≈ - 15,9 %, —ауд≥вська јрав≥€ - 11,9%  Ќ– - 10,7 %,  увейт - 9,4%, япон≥€ - 3,9%, ≤нд≥€ - 3,1%, Ќ≥меччина - 3,0%, —Ўј - 2,0%, ¬еликобритан≥€ - 1,7%, ≤ран - 0,2 %. ѕри цьому частка рос≥йського експорту склала лише 0,2 % у загальному обс€з≥ ≥мпорту ≤–ѕ.

≤мпортна пол≥тика ур€ду базуЇтьс€ на трьох основних принципах: л≥берал≥зац≥€ торг≥вл≥, наданн€ спри€нн€ в≥тчизн€ним п≥дприЇмствам ≥ регулюванн€ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ . ≤мпорт регулюЇтьс€ державою за допомогою засоб≥в л≥ценз≥йного, митного та валютного контролю. ≤мпортна пол≥тика ѕакистану щодо л≥беральна, що спри€Ї доступу в крањну товар≥в широкоњ номенклатури, насамперед сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в. ¬ даний час в ѕакистан≥ використовуЇтьс€ "негативна" схема ≥мпортного регулюванн€. ѓњ основу складають два головних списку товар≥в : а) заборонених до ввезенн€ ≥ б) обмежених до ввезенн€. ¬с≥ ≥нш≥ товари, не зазначен≥ в цих списках, можуть в≥льно ≥мпортуватис€ в ѕакистан.

ќдним з основних напр€мк≥в ≥мпортноњ пол≥тики Ї стимулюванн€ ввезенн€ р≥зних машин ≥ устаткуванн€ працюють за кордоном пакистанц€ми. « ц≥Їю метою дл€ них була введена спец≥альна схема ≥мпорту промислових товар≥в, €к≥ вони мають право закуповувати за кордоном ≥ пересилати в ѕакистан дл€ створенн€ р≥зних п≥дприЇмств з переробки с≥льськогосподарськоњ сировини, виробництва м≥неральних добрив, цементу, нафтох≥м≥чних продукт≥в, електрон≥ки, синтетичних тканин ≥ волокна, в≥конного ≥ листового скла. ѕри ввезенн≥ обладнанн€ в рамках даноњ схеми передбачаЇтьс€ 50 % зниженн€ ≥мпортних мит.

јналог≥чним каналом надходженн€ в крањну р≥зноњ машинно-техн≥чноњ продукц≥њ та побутовоњ техн≥ки Ї њњ ввезенн€ в рамках так званоњ "подарунковоњ" схеми або в багаж≥ повертаютьс€ з-за кордону пакистанц≥в . «азначена форма ≥мпорту також заохочуЇтьс€ державою, оск≥льки не вимагаЇ додаткових валютних витрат .

ƒозволено безмитне ввезенн€ сировини дл€ п≥дприЇмств зайн€тих у експортоор≥Їнтованому виробництв≥ (текстилю, килим≥в, шк≥р€них вироб≥в, х≥рург≥чних ≥нструмент≥в ≥ спортивних товар≥в).

ѕ≥дприЇмства, розташован≥ в експортно-промислових зонах (≈ѕ«), можуть ввозити сировину та обладнанн€, €к з-за кордону, так ≥ з митноњ зони у в≥дпов≥дност≥ з правилами, встановленими ”правл≥нн€м ≈ѕ« ѕакистану[9].

ƒл€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, обс€г €коњ коливаЇтьс€ до 12 млрд. дол., характерний хрон≥чний деф≥цит.

≈кспортуютьс€ бавовна, рис, риба ≥ рибопродукти, бавовн€н≥ тканини, спортивн≥ товари, килими, шк≥ра ≥ шк≥ргалантере€, од€г тощо.

≤мпорт: нафта ≥ нафтопродукти, промислова сировина ≥ обладнанн€, рослинн≥ масла, чай, х≥м≥кати, добрива тощо.

ѕров≥дн≥ торговельн≥ партнери: япон≥€, —ауд≥вська јрав≥€, —Ўј, ¬еликобритан≥€, ‘–Ќ, ѕ≥вденна  оре€[3].

«а даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ¬¬ѕ - $ 67,2 млрд. “емп зростанн€ ¬¬ѕ - 3,3%. ¬¬ѕ на душу населенн€ - $ 511. ≤мпорт (1997) (нафта ≥ нафтопродукти, промислова сировина ≥ обладнанн€, рослинн≥ масла, чай, х≥м≥кати, добрива) - $ 11,4 млрд. (г.ч. —Ўј - 11,2%; япон≥€ - 7,8%; ћалайз≥€ - 7,1%; —ауд≥вська јрав≥€ - 6,7%; ќј≈ - 6,6%). ≈кспорт (бавовна, рис, риба ≥ рибопродукти, бавовн€н≥ тканини, спортивн≥ товари, килими, шк≥ра ≥ шк≥ргалантере€, од€г) - $ 10 млрд. (г.ч. —Ўј - 20,5%; √онконг - 7,1%; ¬еликобритан≥€ - 6,9%; Ќ≥меччина - 6,3%; ќј≈ - 5,1%)[2].

« метою стаб≥л≥зац≥њ економ≥чного становища ≥ посиленн€ рол≥ державного сектора в економ≥ц≥ крањни ур€д пров≥в р€д економ≥чних ≥ адм≥н≥стративних реформ, у тому числ≥ нац≥онал≥зац≥ю банк≥в ≥ страхових компан≥й, р€ду пров≥дних п≥дприЇмств важкоњ промисловост≥, маслоробень, морського судноплавства; вз€в в управл≥нн€ держави торг≥влю нафтою ≥ нафтопродуктами, експорт бавовни[3].

4. ќсобливост≥ державного регулюванн€ м≥жнародноњ торг≥вл≥

јнал≥зуючи нин≥шн≥й стан зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ѕакистану, можна припустити, що в найближч≥й перспектив≥ тенденц≥њ њњ розвитку, €к у галузевому, так ≥ в географ≥чному розр≥з≥ не будуть зазнавати ≥стотних зм≥н.

ћитно-тарифна пол≥тика ѕакистану (“ѕѕ) регулюЇтьс€ законом "ѕро митниц≥", прийн€тому в 1969 роц≥ Ќац≥ональною јсамблеЇю ≤–ѕ (в даний час використовуЇтьс€ редакц≥€ 2012 року), а також ≥ншими законодавчими актами, митними правилами, пов≥домленн€ми ≥ циркул€рами, що видаютьс€ ”р€дом ѕакистану. “арифне регулюванн€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в ѕакистан≥ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою митних ≥ регулюючих мит, державних акциз≥в, а також заход≥в антидемп≥нгового характеру .

ќсновою державного регулюванн€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ѕакистану Ї прийн€тий в 1950 роц≥ закон "ѕро контроль над експортом та ≥мпортом", €кий передбачаЇ жорстке л≥цензуванн€ зовн≥шньоторговельних операц≥й, встановлюЇ систему дозвол≥в на ≥мпорт та експорт певних товар≥в у к≥льк≥сному або варт≥сному вираженн≥. ѕроцедура п≥дготовки контракт≥в ≥ умови розрахунк≥в в≥дпов≥дають загальноприйн€тим св≥товим стандартам. ”р€д ѕакистану дотримуЇтьс€ практики щор≥чного поновленн€ правил зовн≥шньоторговельного регулюванн€, €к≥ прописуютьс€ в р≥чному бюджет≥. ѕри цьому в зазначений закон регул€рно внос€тьс€ поправки ≥ доповненн€.

≤мпортна пол≥тика ур€ду базуЇтьс€ на трьох основних принципах: л≥берал≥зац≥€ торг≥вл≥, наданн€ спри€нн€ в≥тчизн€ним п≥дприЇмствам ≥ регулюванн€ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ . ≤мпорт регулюЇтьс€ державою за допомогою засоб≥в л≥ценз≥йного, митного та валютного контролю. ≤мпортна пол≥тика ѕакистану щодо л≥беральна, що спри€Ї доступу в крањну товар≥в широкоњ номенклатури, насамперед сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в. ¬ даний час в ѕакистан≥ використовуЇтьс€ "негативна" схема ≥мпортного регулюванн€. ѓњ основу складають два головних списку товар≥в : а) заборонених до ввезенн€ ≥ б) обмежених до ввезенн€. ¬с≥ ≥нш≥ товари, не зазначен≥ в цих списках, можуть в≥льно ≥мпортуватис€ в ѕакистан.

ѕров≥дними напр€мами експортноњ пол≥тики ≤–ѕ, закр≥пленими в оф≥ц≥йних ур€дових документах Ї: п≥дтримка ≥ диверсиф≥кац≥€ нац≥онального експорту; зб≥льшенн€ частки готових вироб≥в; п≥двищенн€ €кост≥ експортноњ продукц≥њ ≥ проведенн€ заход≥в щодо њњ стандартизац≥њ; розширенн€ ринк≥в збуту; розвиток зон в≥льноњ торг≥вл≥. ” цих ц≥л€х експортерам надаютьс€ р≥зного роду п≥льги, головною з €ких Ї знижен≥ мита.

Ќев≥д'Їмним механ≥змом п≥дтримки експортер≥в та забезпеченн€ економ≥чноњ безпеки ѕакистану Ї система торгово-промислових палат ≥ профес≥йних асоц≥ац≥й, д≥€льн≥сть €ких безпосередньо спр€мована на захист ≥нтерес≥в нац≥ональних виробник≥в.

“оргова корпорац≥€ ѕакистану (T ѕ), уповноважена ур€дом ≤–ѕ проводити зовн≥шньоторговельн≥ операц≥њ дл€ забезпеченн€ державного замовленн€, зд≥йснюЇ закуп≥вл≥ на зовн≥шн≥х ринках з метою задоволенн€ внутр≥шн≥х запит≥в крањни ≥ надал≥ спри€Ї р≥вном≥рному розпод≥лу закуплених товар≥в по рег≥онах крањни (пров≥нц≥€м) .

ѕакистан активно використовуЇ механ≥зм застосуванн€ р≥зних заход≥в захисту внутр≥шнього ринку. ” цьому зв'€зку сл≥д в≥дзначити д≥€льн≥сть Ќац≥ональноњ “арифноњ  ом≥с≥њ ѕакистану в частин≥ введенн€ антидемп≥нгових заход≥в, застосуванн€ субсид≥й та компенсац≥йних мит.

« урахуванн€м набутт€ чинност≥ умов —ќ“ про необх≥дн≥сть скасуванн€ митних п≥льг дл€ постачальник≥в ≥ ≥мпортер≥в комплектуючих деталей ≥ вузл≥в, необх≥дних дл€ складанн€ ц≥лого р€ду найменувань машинно-техн≥чноњ продукц≥њ на м≥сцевих п≥дприЇмствах, в крањн≥ введена ≥ широко застосовуЇтьс€ програма ≥мпортозам≥щенн€, контролююча умови створенн€ устаткуванн€ на внутр≥шньому ринку . ѕрограма дозвол€Ї вводити обмежувальн≥ заходи через встановленн€ високих вв≥зних ≥ заборонних мит на готов≥ машини й устаткуванн€[9].

“орговельн≥ зв'€зки з заруб≥жними крањнами мають важливе значенн€ дл€ сучасноњ економ≥ки ѕакистану, особливо дл€ обробноњ промисловост≥ ≥ товарного с≥льськогосподарського виробництва[10].

5. ќсобливост≥ участ≥ крањни у м≥жнародному рус≥ фактор≥в виробництва

ѕакистан прот€гом тривалого часу в≥дчуваЇ труднощ≥ через негативне сальдо зовн≥шньо-торговельного балансу. ” 1970-≥ роки експортн≥ надходженн€ швидко зб≥льшувалис€, але ≥мпорт ви€вивс€ ще динам≥чн≥ше, частково внасл≥док стрибка ц≥н на нафту в 1973-1974. ” 1996 експорт дос€г 9,3 млрд., а ≥мпорт 11,8 млрд. дол. ƒеф≥цит частково покривавс€ грошовими переказами в≥д пакистанц≥в, €к≥ вињхали на зароб≥тки в ≥нш≥ держави (понад 1,5 млрд. дол), та ≥ноземн≥й допомогою. «овн≥шн≥й борг ѕакистану оц≥нюЇтьс€ приблизно в 30 млрд. дол ” 1997 валютн≥ резерви крањни становили 1,8 млрд. дол

“ис€ч≥ громад€н ѕакистану з р≥зним р≥внем профес≥йноњ п≥дготовки працюють за кордоном, перш за все в державах ѕерськоњ затоки, а також у ¬еликобритан≥њ,  анад≥ та —Ўј.

як ≥ в б≥льшост≥ крањн "третього св≥ту", в ѕакистан≥ велику роль в≥д≥грають закордонн≥ кошти, що надход€ть у форм≥ безоплатних позик ≥ кредит≥в. ” 1996 допомогу ззовн≥ склала майже 1 млрд. дол ќсновна частина ресурс≥в була вид≥лена консорц≥умом, створеним —в≥товим банком. ¬ €кост≥ основних донор≥в виступили —Ўј, ‘–Ќ,  анада, япон≥€ та ¬еликобритан≥€[10].

ѕередача технолог≥й. ” 2005 р. був п≥дписаний контракт з  итаЇм варт≥стю 750 м≥льйон≥в долар≥в. «г≥дно з контрактом, китайська "CSTC" повинна була побудувати три фрегата загального призначенн€ "F-22P" ≥ передати технолог≥ю буд≥вництва цього класу корабл€ ѕакистану дл€ власного буд≥вництва 4-го прим≥рника корабл≥в даного класу.

“ри корабл≥ F-22P з ≥менами "Zulfiquar", "Shamsheer" ≥ "Saif", €к≥ вже побудован≥ (китайська верф "Hudong Zhonghua") ≥ передан≥ пакистанським ¬ћ—.  Ќ– в рамках створенн€ фрегат≥в даного класу також передала ѕакистану 6 прим≥рник≥в палубного вертольота "Z-9EC".

—таль дл€ 4-го корабл€ сер≥њ F-22P пакистанського буд≥вництва почали р≥зати навесн≥ 2009 року. ÷еремон≥ю закладки к≥л€ провели наприк≥нц≥ року. ‘регат п≥д назвою "Aslat" встане у стр≥й в≥йськово-морських сил ѕакистану ор≥Їнтовно у 2013 роц≥. Ѕуло також в≥домо про можлив≥сть замовленн€ ще одн≥Їњ парт≥њ корабл≥в даного класу у к≥лькост≥ 4-х корабл≥в. ѕереговори про це розпочалис€ у 2007 роц≥. јле на сьогодн≥ контракт на нов≥тн≥ 4 фрегата класу "Zulfiquar" так ≥ не був п≥дписаний, буд≥вництво корабл≥в дос≥ не розпочалос€[11].

ѕакистан не Ї учасником ƒоговору про нерозповсюдженн€ €дерноњ зброњ (ƒЌя«) -- багатосторонн≥й м≥жнародний акт, розроблений  ом≥тетом з роззброЇнн€ ќќЌ з метою завадити розширенню кола держав, що мають €дерну зброю, створений забезпечити необх≥дний м≥жнародний контроль за виконанн€м державами уз€тих за умовами ƒоговору зобов'€зань щодо обмеженн€ можливост≥ виникненн€ збройного конфл≥кту ≥з застосуванн€м такоњ зброњ. ѕакистан в≥дкрито випробовуЇ ≥ за€вл€Ї про те, що маюЇ €дерну зброю[12].

6. ”часть крањни в ≥нтеграц≥йних угрупуванн€х

ѕакистан Ї членом к≥лькох м≥жнародних орган≥зац≥й, серед €ких ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ), —в≥това ќрган≥зац≥€ “орг≥вл≥ (—ќ“), ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд (ћ¬‘), ћ≥жнародний Ѕанк –еконструкц≥њ та –озвитку (ћЅ––), јсоц≥ац≥€ держав ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ (ј—≈јЌ), јз≥атський банк –озвитку (јзЅ– ) ≥ багато ≥нших.

30 вересн€ 1947 ѕакистан вступив в ќќЌ ще в €кост≥ дом≥н≥ону. « тих п≥р ѕакистан Ї активним њњ учасником. ј в 1993 роц≥ ѕакистан вступаЇ до –ади Ѕезпеки ќќЌ. ѕакистан також сл≥дуЇ програмам розвитку ќќЌ, сп≥впрацюЇ з конференц≥Їю ќќЌ з торг≥вл≥ та розвитку (ёЌ “јƒ) .

ѕакистан Ї членом —ќ“ з 1 с≥чн€ 1995 року. ¬ступ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ було вкрай важливим дл€ крањни, тому що це допомогло ѕакистану знизити ц≥ни на ≥мпорт ≥ полегшити процес отриманн€ ≥ноземних позик. ¬ступ ѕакистану в ћ¬‘ також допомогло крањн≥ залучити велик≥ суми кредит≥в, необх≥дних дл€ розвитку економ≥ки.

ѕакистан також Ї членом м≥жнародного агентства гарантуванн€ ≥нвестиц≥й в≥д ћЅ–– з кв≥тн€ 1992 року, що забезпечуЇ саме пр€м≥, а не портфельн≥ ≥нвестиц≥њ . ¬ступ до Ѕј√≤ з≥грало позитивну роль дл€ економ≥ки крањни, в≥дразу п≥сл€ цього в крањн≥ спостер≥галос€ р≥зке зб≥льшенн€ к≥лькост≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥з зах≥дних крањн .

—п≥впрац€ ѕакистану ћЅ––, јЅ– ≥ ћ¬‘, €к вже було згадано вище, дозволило ѕакистану отримати значну ≥ноземну допомогу за ц≥льовими ≥ нец≥льовими проектами, розраховану на к≥лька рок≥в. ” таких в≥дносин Ї перспективи - банки згодн≥ продовжувати ф≥нансуванн€ ≥ дал≥.

ƒо середини 1990-х рок≥в ѕакистан був в≥дкритий св≥ту. ¬ступ до численних м≥жнародних орган≥зац≥й допомогло крањн≥ впоратис€ з низкою серйозних проблем: €к≥сно пол≥пшити р≥вень житт€ населенн€, залучити додатковий кап≥тал в економ≥ку, зменшити ц≥ни на ≥мпортован≥ товари. ќднак у середин≥ 90-х рок≥в в≥дносини з багатьма св≥товими державами пог≥ршилис€. ј п≥сл€ випробуванн€ €дерноњ зброњ ѕакистан тимчасово став ≥згоЇм на пол≥тичн≥й арен≥. ќсобливо пог≥ршилис€ в≥дносини з япон≥Їю. «араз б≥льш≥сть крањн св≥ту ви€вл€ють сильне занепокоЇнн€ у зв'€зку ≥з загостренн€м конфл≥кту ѕакистану з ≤нд≥Їю. ¬≥йна двох €дерних держав, €к≥ мають до того ж сп≥льн≥ кордони, представл€Ї велику небезпеку дл€ вс≥Їњ планети. Ѕ≥льш≥сть крањн засуджують д≥њ ѕакистану, ≥ це багато в чому ускладнюЇ подальший розвиток економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањни з рештою св≥ту. ќднак можна припустити, що участь ѕакистану в м≥жнародних орган≥зац≥€х несе в соб≥ переваги не т≥льки дл€ самоњ крањни, але ≥ дл€ всього св≥ту: крањни - сп≥вроб≥тники мають можлив≥сть висловлювати свою думку з приводу д≥й крањни ≥ контролювати њх.

ўе одним чинником, що спри€Ї актив≥зац≥њ, розширенню зовн≥шньоторговельноњ ≥ загалом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ крањни Ї створенн€ ≥ розвиток в≥льних економ≥чних зон (¬≈«). —творенн€ таких зон буде також спри€ти залученню ≥ноземного та в≥тчизн€ного кап≥талу, п≥двищенню конкурентоспроможност≥ нац≥онального виробництва, його економ≥чноњ ефективност≥, зб≥льшенню експорту ≥ рац≥онал≥зац≥њ ≥мпорту, зростанн€ валютних надходжень до бюджету та на ц≥л≥ подальшого розвитку —≈« .

ƒл€ залученн€ ѕ≤≤ в ѕакистан≥ створен≥ мереж≥ експорто-ор≥Їнтованих промислових зон. Ќа с≥чень 2008 р. в крањн≥ функц≥онувало 5 ≈ќѕ« : в  арач≥, —иалкот, –≥салпур, —а≥ндаке ≥ –авалп≥нд≥.

ƒл€ розвитку економ≥ки в ц≥лому в ѕакистан≥ створюютьс€ ≥ плануютьс€ в майбутньому створюватис€ в≥льн≥ промислов≥ зони: торгов≥ зони ≥ експорто-ор≥Їнтован≥ союзи. Ќайближчим часом плануЇтьс€ створенн€ одн≥Їњ в≥льноњ промисловоњ зони, €ка буде давати можливост≥ розвитку корпорац≥й, зд≥йснювати ≥нвестиц≥йн≥ проекти. ѕ≥зн≥ше передбачаЇтьс€, що таких зон стане б≥льше. ÷≥ зони будуть виробл€ти велику к≥льк≥сть р≥зних товар≥в, товари продаватис€, експортуватис€ ≥ реекспортуватис€. ¬≥льн≥ торгов≥ зони будуть ефективним ≥нструментом дл€ п≥дн€тт€ доход≥в в≥д експортноњ торг≥вл≥. ” зонах будуть виконуватис€ вимоги, встановлен≥ промисловими союзами.

—ьогодн≥ в  арач≥ ≥снуЇ в≥льна експортна зона, де працюють багато сп≥льних п≥дприЇмств та ≥ноземних компан≥й. ¬она була створена ще в 1989 роц≥ ≥ стала символом залученн€ ≥ноземного кап≥талу: у 1990-х роках п≥сл€ створенн€ зони та введенн€ ≥нших податкових послаблень ѕ≤≤ стали р≥зко зростати. –обота в ц≥й зон≥ регулюЇтьс€ такими правилами:

1 . ѕовна свобода в≥д федеральних ≥ м≥сцевих податк≥в.

2 . ƒох≥д, отриманий за межами ѕакистану, зв≥льн€Їтьс€ в≥д податк≥в.

3 . ≤мпорт вс≥х вид≥в обладнанн€ та сировини зв≥льн€Їтьс€ в≥д податк≥в.

4 . ѕовне дотриманн€ прав власника.

5 . ѕовна репатр≥ац≥€ кап≥талу.

6 . ѕовна репатр≥ац≥€ доход≥в.

7 . Ќ≥ встановленн€ м≥н≥муму або максимуму меж≥ суми ≥нвестиц≥й.

8.ќрган≥зац≥њ, що працюють у ц≥й зон≥, зобов'€зан≥ поставл€ти товари в виробнич≥ фонди.

—ьогодн≥ в ѕакистан≥ ще недостатн≥й розвиток —≈«, однак, готуютьс€ численн≥ проекти, обумовлюютьс€ умови њх створенн€. ” майбутньому розвиток таких зон, €к ≥ участь у м≥жнародних орган≥зац≥€х, може з≥грати позитивну роль у розвитку економ≥ки крањни, пол≥пшити зовн≥шньоеконом≥чну ситуац≥ю, в тому числ≥ залучити ≥ноземний кап≥тал ≥ п≥двищити р≥вень зовн≥шньоњ торг≥вл≥[13].


ѕодобные документы

  • «агальна характеристика крањни. ¬нутр≥шн€ пол≥тика ѕакистану. ќсобливост≥ державного регулюванн€ м≥жнародноњ торг≥вл≥ та участ≥ крањни у м≥жнародному рус≥ фактор≥в виробництва. ”часть крањни в ≥нтеграц≥йних угрупуванн€х. —п≥впрац€ ѕакистану з ”крањною.

    реферат [348,3 K], добавлен 21.05.2014

  • ‘актори формуванн€ м≥жнародноњ конкурентоспроможност≥ крањни. «агальна оц≥нка економ≥чного розвитку —получених Ўтат≥в јмерики. —учасн≥ стратег≥чн≥ напр€мки удосконаленн€ м≥жнародноњ конкурентоспроможност≥ крањни в м≥жнародному економ≥чному суперництв≥.

    дипломна€ работа [947,8 K], добавлен 02.10.2014

  • –≥вень економ≥чного розвитку ”крањни, њњ м≥сце в св≥тов≥й економ≥ц≥ та м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах. ”часть крањни в процесах м≥жнародноњ м≥грац≥њ кап≥талу та торг≥вл≥. ”досконаленн€ системи м≥жнародних економ≥чних в≥дносин та сп≥вроб≥тництва.

    курсова€ работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009

  • ќсобливост≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, €ка Ї засобом, за допомогою €кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥ю, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ в такий спос≥б зб≥льшувати загальний обс€г виробництва. —пособи втручанн€ держави в зовн≥шню торг≥влю.

    реферат [32,5 K], добавлен 21.11.2010

  • ‘ормуванн€ нац≥ональних стандарт≥в господарськоњ й економ≥чноњ д≥€льност≥ крањни в глобальн≥й економ≥ц≥. √лобал≥зац≥€ ≥ конкурентоспроможн≥сть крањни. ¬плив “Ќ  на конкурентоспроможн≥сть крањни. јктуальн≥сть теор≥й м≥жнародноњ торг≥вл≥ на сьогоденн€.

    реферат [30,8 K], добавлен 03.02.2008

  • јнал≥з проблем тарифного регулюванн€ в рамках вступу до —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ≈фективна торговельна пол≥тика €к один з ≥з чинник≥в ≥нтеграц≥њ крањни у м≥жнародний економ≥чний прост≥р. «аходи щодо захисту та п≥дтримки нац≥онального виробника.

    контрольна€ работа [35,1 K], добавлен 08.03.2013

  • ѕередумови, фактори формуванн€ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики –еспубл≥ки  оре€. “оварна структура експорту та ≥мпорту крањни. ≤нвестиц≥йна пол≥тика ѕ≥вденноњ  орењ. “оварна структура експорту ”крањни до –еспубл≥ки  оре€. ѕрогноз динам≥ки св≥товоњ торг≥вл≥.

    магистерска€ работа [771,0 K], добавлен 09.09.2012

  • ѕон€тт€, класиф≥кац≥€ та основн≥ форми зовн≥шньоњ торг≥вл≥. –егулюванн€ зовн≥шн≥х торгових в≥дносин. –оль зовн≥шньоњ торг≥вл≥ дл€ економ≥чного розвитку крањни в умовах глобал≥зац≥њ. ћ≥сце ≥ роль розвинутих крањн у м≥жнародному товарному обм≥н≥.

    курсова€ работа [293,8 K], добавлен 14.10.2014

  • “еор≥њ торг≥вл≥: абсолютних та в≥дносних переваг, розм≥ру крањни, сп≥вв≥дношенн€ фактор≥в виробництва, життЇвого циклу продукту, под≥бност≥ крањн, конкурентоспроможност≥ нац≥й. ћодель "ц≥ни - золото - потоки" ƒ. ’'юма. ѕо€сненн€ парадоксу ЋеонтьЇва.

    реферат [25,4 K], добавлен 11.06.2010

  • “еоретико-методолог≥чн≥ основи розвитку ≥ функц≥онуванн€ св≥тового ринку: крањни-постачальники ≥ крањни-≥мпортери. ћ≥сце ”крањни на св≥товому ринку рибопродукт≥в. –еформуванн€ механ≥зму державного регулюванн€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни, його перспективи.

    научна€ работа [367,0 K], добавлен 15.02.2011

–аботы в архивах красиво оформлены согласно требовани€м ¬”«ов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
–екомендуем скачать работу.