Макроекономічні проблеми торговельних відносин України з ЄС і нагальні завдання економічної політики

Обґрунтування перспективності ринку ЄС як драйвера зростання української економіки. Ризики погіршення структури національної економіки в умовах поглиблення інтеграції з ЄС. Залежність експортної виручки України від рівня світових цін на сировину.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2017
Размер файла 572,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Макроекономічні проблеми торговельних відносин України з ЄС і нагальні завдання економічної політики

Богдан Тетяна Петрівна, доктор економічних наук

Анотація

ринок національний експортний інтеграція

Обґрунтовано перспективність ринку ЄС як драйвера зростання української економіки і визначено ризики погіршення структури національної економіки в умовах поглиблення інтеграції з ЄС. Доведено залежність експортної виручки України від рівня світових цін на сировину, отримано кількісні оцінки впливу глобальних валютно-курсових і цінових чинників на обсяги товарного експорту України. Наголошено на неможливості суттєвого підвищення добробуту населення при закріпленні курсу на сировинну спеціалізацію України. Підтверджено та оцінено взаємозв'язки між показниками економічного зростання у країнах ЄС і темпами приросту українського експорту до ЄС. Обґрунтовано низку заходів торговельної, промислової та фінансової політики держави для диверсифікації структури національного експорту і здобуття реальних економічних переваг у процесі асоціації України з ЄС.

Ключові слова: структура експорту, експортна виручка, світові ціни, модернізація промисловості.

Annotation

The author highlights the advantages of exporting to the EU that may drive economic growth in Ukraine, as well as the risks of national exports structure deterioration in course of deepening Ukraine's integration into the EU. She reveals the relations between export revenues in Ukraine and world commodity prices; she also estimates the effects of global exchange rates movements and commodity prices fluctuations on commodity exports of Ukraine. Objective impossibility to enhance welfare of Ukraine's population while maintaining the commodity specialization of the national economy is emphasized. The author confirms and estimates the relations between economic growth rates in the EU and rates of increase of Ukraine's export to the EU. She draws trade, industrial and financial policies recommendations, targeted at diversification of the national export structure, and obtaining significant economic benefits in the process of Ukraine's association with the EU.

Keywords: export structure, export revenue, world prices, industry modernization.

З 2016 р. вступає в дію економічна частина Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, а також повністю у двосторонньому форматі запрацює поглиблена та все- охоплююча зона вільної торгівлі. Зона вільної торгівлі передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між Україною та ЄС. Стратегічна мета Угоди про асоціацію полягає в посиленні інвестиційного і торговельного співробітництва між Україною та ЄС, а також наближенні національної економіки до принципів і стандартів функціонування внутрішнього ринку ЄС.

Усунення бар'єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів під час імплементації Угоди про асоціацію можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Місткий і диверсифікований ринок ЄС створює значні потенційні можливості для експортерів України. Адже ЄС - масштабне і диверсифіко- ване об'єднання, що налічує 28 держав і 500 млн жителів. Сумарний ВВП країн - членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД - 2 трлн євро [1].

Однак низький рівень конкурентоспроможності українських виробників у багатьох галузях промисловості та переважання в структурі вітчизняного експорту сировинних і напівсировинних товарів можуть істотно знизити економічні переваги від поглиблення інтеграції України з ЄС.

Істотною перешкодою для збалансованої і динамічної інтеграції України до європейського економічного простору є закріплення за нашою країною ролі постачальника сировинної продукції на світовий ринок в умовах низького рівня національної конкурентоспроможності. У І півріччі 2015 р. продовольчі товари та сировина для їх виробництва, мінеральні продукти, чорні й кольорові метали та вироби з них у структурі експорту товарів з України становили 74,4 %. Проблема структурних дис- балансів ускладнюється тим, що продукція з високою часткою доданої вартості в значних обсягах експортувалася на російський ринок. 55-58 % товарного експорту України за групою «Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади» реалізується у Росії. Нині машинобудівна продукція на ринках країн поза межами СНД здебільшого є неконкурентоспроможною.

У таблиці 1 наведено дані щодо абсолютних обсягів та структури українського експорту товарів до ЄС. У І півріччі 2015 р. експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва, мінеральних продуктів, чорних та кольорових металів і виробів з них становив 78 % у структурі товарного експорту України до ЄС. При цьому на машини та устаткування, транспортні засоби, прилади припадало лише 5,3 % загального експорту до ЄС.

Таблиця 1. Товарний експорт України до ЄС згідно з КПБ6)

Найменування груп товарів

2014 р., І півріччя

2015 р., І півріччя

Загалом, млн дол. США*

7951

4796

Продовольчі товари та сировина для їх виробництва

2546

1614

Мінеральні продукти

1565

661

Продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості

515

312

Деревина та вироби з неї

400

352

Промислові вироби

51

66

Чорні й кольорові метали та вироби з них

2461

1459

Машини та устаткування, транспортні засоби, прилади

318

253

Різне

96

79

Структура, %

Загалом

100,0

100,0

Продовольчі товари та сировина для їх виробництва

32,0

33,7

Мінеральні продукти

19?7

13?8

Продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості

6,5

6,5

Деревина та вироби з неї

5,0

7,3

Промислові вироби

0,6

1,4

Чорні й кольорові метали та вироби з них

30,9

30,4

Машини та устаткування, транспортні засоби, прилади

4,0

5,3

Різне

1,2

1,7

*Дані Державної служби статистики і Національного банку України

Проблемними питаннями в означеному контексті є залежність динаміки українського ВВП та експортної виручки від рівня світових цін на сировину, а також незначна доходність експортних операцій в умовах дії довгострокового тренду щодо зниження реальних цін на сировинну продукцію.

Для дослідження взаємозв'язків між обсягами експортної виручки України і рівнем світових цін було використано дані ЮНКТАД - Комісії ООН, що здійснює моніторинг цін вільного ринку, або біржових цін, на основні групи сировинних товарів на міжнародних ринках (unctadstat.unctad.org). ЮНКТАД обчислює індекси поточних цін у доларах США відносно 2000 р. [2]. З огляду на структуру українського експорту для емпіричного дослідження було використано три індекси ЮНКТАД, які охоплюють: 1) усі сировинні товари, 2) продовольчі товари, 3) мінерали, руди й метали.

На рис. 1 відображено траєкторію трьох цінових індексів упродовж 20002015 років. Рисунок демонструє загалом висхідний тренд номінальних доларових цін, починаючи з 2000 року. Однак ІІ квартал 2008 р. і І квартал 2011 р. стали поворотними точками для зламу позитивних тенденцій. На кінець 2015 року агрегований індекс цін на сировинні товари у поточних доларах США на 42 % був меншим відносно І кварталу 2011 року, індекс цін на продовольчі товари - на 32 %, а індекс цін на мінерали, руди і метали - на 53 %.

Рис. 1. Індекс світових цін на сировинні товари у доларах США за кварталами у 2000-2015 рр.

У період «фінансіалізації» сировинних ринків почав спостерігатися високий ступінь кореляції між цінами на сировинні товари, цінами на фінансові активи і валютними курсами на глобальних ринках, що пояснюється спекулятивною активністю інвесторів та вільним перетоком капіталів між фінансовими й товарними ринками. Так, одним із чинників зниження світових цін на сировину в період 2011-2015 рр. стало зміцнення курсової позиції долара до основних світових валют.

На початку 2000-х років на ринок сировинних ф'ючерсів увійшла група фінансових інвесторів, які розглядали сировину як інвестиційну альтернативу таким класичним активам, як акції, облігації, нерухомість. Вони відкривали позиції на сировину, ґрунтуючись на оцінках доходності/ризикованості сумарного портфеля активів.

Нові гравці на світових товарних ринках - інвестиційні, пенсійні фонди, хедж-фонди, а також фонди суверенного добробуту - активізували сегмент ф'ю- черсів і опціонів на ринку сировинних товарів [3]. Таким чином, поширення спекулятивних операцій на ринках сировинних товарів та використання долара для фінансування спекуляцій "carry- trade" призводить до того, що знецінення долара США щодо основних світових валют підвищує попит на альтернативні активи (у т.ч. сировинні товари), а зміцнення позицій долара на валютному ринку стає причиною відпливу фінансового капіталу з ринку сировинних товарів. Зазначені курсові коливання відповідним чином позначалися на рівні сировинних цін на міжнародних ринках.

За умов домінування в структурі національного експорту сільськогосподарської і металопродукції зміни світових цін на сировинні товари неминуче впливають на обсяги експортної виручки України. А враховуючи, що між динамікою обмінного курсу долара до основних світових валют та рівнем цін на сировинні товари існує тісний кореляційний зв'язок, обсяги експорту України залежать і від курсових коливань долара на світовому валютному ринку. Феномен залежності темпів економічного зростання та валютних надходжень на ринки, що формуються, від обмінного курсу долара США, на світових ринках виявляється як у глобальному масштабі (див. детально [4]), так і у випадку України.

Дані рис. 2 свідчать, що в Україні простежується чіткий взаємозв'язок між вартісними обсягами експорту й динамікою світових цін на сировинні товари: підвищення цін супроводжується збільшенням експортної виручки, а зниження цін - скороченням надходжень від експорту.

Рис. 2. Динаміка цін на сировинні товари і квартальна експортна виручка

Динамічні ряди цінових індексів на сировину та експортної виручки України мають тісний ступінь кореляційного зв'язку. Як свідчать дані таблиці 2, значення коефіцієнтів парної кореляції приросту світових цін на сировину й обсягів експортної виручки України за квартал коливаються від 0,91 до 0,95.

Коефіцієнти парної кореляції обмінного курсу долара США (до СПЗ і євро) та експортної виручки України також свідчать про високий ступінь кореляційного зв'язку. Значення цих коефіцієнтів змінюються від 0,83 до 0,87 (таблиця 3). Тобто зміцнення курсової позиції долара до євро і СПЗ стає чинником зменшення експортної виручки України внаслідок негативного впливу на рівень світових цін на сировину. Хоча варто зазначити, що в період 2014-2015 рр. цей чинник не був домінуючим у процесі зовнішньоекономічної діяльності України, адже значний вплив на обсяги українського експорту мало руйнування виробничої бази на сході країни та блокування експорту урядом країни-агресора.

Таблиця 2. Коефіцієнти парної кореляції цінових індексів на сировину та експортної виручки України

Назва індексу

Експорт товарів з України

Експорт товарів і послуг з України

Індекс світових цін на сировинні товари (всі групи), % до 2000 р.

0,95

0,95

Індекс світових цін на продовольчі товари, % до 2000 р.

0,93

0,94

Індекс світових цін на мінерали, руди і метали, % до 2000 р.

0,91

0,92

Джерело: розрахунки автора за даними ЮНКТАД і НБУ.

Таблиця 3 Коефіцієнти парної кореляції обмінного курсу долара США та експортної виручки України

Експортна виручка

Обмінний курс долар/ СПЗ з лагом 1 квартал

Обмінний курс долар/ євро з лагом 1 квартал

Експорт товарів і послуг за квартал, млрд дол.

0,87

0,84

Експорт товарів за квартал, млрд дол.

0,87

0,83

Джерело: розрахунки автора за даними ОЕСР і НБУ.

На рис. 3 наведено дані щодо квартальної експортної виручки України як функції кумулятивного індексу світових цін на сировинні товари. Оцінювання за методом еластичності дає такі результати: наслідком зростання світових цін на сировинні товари на 1 % є збільшення квартального обсягу експортної виручки України приблизно на 65 млн дол., відповідно, падіння світових цін призводить до зменшення вартісного обсягу експорту товарів у такій само пропорції.

Індекс світових цін на сировинні товари, % до 2000 року

Рис. 3. Залежність експортної виручки України (в млрд дол.) від динаміки світових цін на сировинні товари (% до 2000 р.)

У процесі дослідження виявлено також залежність вартісного обсягу експорту з України (в млрд дол.) від динаміки світових цін на руди й метали. Функція апроксимації такої залежності - у=0,081*лА9°2 - має досить високе значення коефіцієнта детермінації - 0,89. На основі оціненого регресійного рівняння можемо зробити такий висновок: наслідком зростання світових цін на руди і метали на 1 % є збільшення квартального обсягу експорту товарів з України приблизно на 43 млн дол., відповідно, зниження світових цін стає чинником зменшення експортних надходжень.

Під час емпіричного оцінювання впливу динамічних змін на глобальному ринку сировинних товарів на обсяги українського експорту було отримано такі результати:

• зменшення за 2014 р. агреговано- го індексу світових цін на сировинні товари на 17,5 % відносно 2000 р. означало зниження доларових цін на сировинні товари на 7 % у річному вимірі; такі цінові зрушення призвели до зменшення річного обсягу експорту товарів з України на 4,8 млрд дол. США;

• триваюче зниження агрегованого індексу світових цін на сировинні товари у 2015 р. (на 18,5 % у річному вимірі) стало чинником скорочення річного експорту товарів з України на 11,6 млрд дол. США.

Здійснене емпіричне дослідження продемонструвало високу чутливістьвартісних обсягів експорту від процесів на світовому ринку сировинних товарів. Отримані оцінки втрати експортної виручки України за 2014р., зумовленої несприятливими ціновими процесами на світових товарних ринках, коливаються від 4,8 до 5,5 млрд дол. США. За 2015 р. оцінки втрати експортної виручки, за різними моделями, становлять від 11,6 до 12,2 млрд дол. США.

Оскільки експорт товарів є складовою ВВП за виробничим методом, то світові ціни на продукцію українського експорту мають впливати не лише на вартісні обсяги експорту, а й на темпи зростання ВВП країни. У процесі дослідження ми спробували оцінити залежність квартальних темпів зростання реального ВВП в Україні від квартального приросту світових цін на сировинні товари. Зв'язок між зазначеними показниками виявився нестійким (Л2 = 0,21), однак лінія апроксимації була зростаючою, що свідчить про здебільшого позитивний вплив підвищення світових цін на сировину на темпи зростання реального ВВП в Україні, а також про переважно негативний вплив зниження світових цін.

З огляду на те, що ціни на товари з низьким ступенем обробки характеризуються високою волатильністю (істотними й частими відхиленнями від серед- ньострокової лінії тренду), значних коливань зазнають і обсяги експортної виручки України. За таких умов мінливою та непередбачуваною є також динаміка українського ВВП. Окреслений стан справ впливає на загальну нестабільність платіжного балансу України та є одним із чинників періодичного повторення валютних криз.

Доведений ученими феномен зниження реальних цін на сировинні товари у довгостроковому періоді (гіпотеза Пребіша - Зінгера [5]) також спрацьовує не на користь України. По суті, він означає, що Україна не може розраховувати на високу доходність операцій з експорту продукції з низьким рівнем доданої вартості, і при закріпленні сировинної спеціалізації України в системі міжнародного поділу праці завдання виведення із злиднів основної маси населення залишаться невирішеними.

У контексті структурних проблем української економіки поточна ситуація ускладнюється тим, що продукція з високою часткою доданої вартості експортувалася переважно на російський ринок, тоді як частка Росії в загальному товарному експорті України становила 17,6 % у 2014 р. і 23,2 % у 2013 р.; у цій країні реалізувалося 55-58 % українського експорту за групою «Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади». У структурі товарного експорту України до Росії за 2014 р. 34,1 % від загального обсягу припадало на групу «Машини та устаткування, транспортні засоби, прилади» (у т.ч.: 19,3 % - на механічні машини й апарати, 6,7 % - на електричні машини та устаткування, 4,7 % - на залізничні або трамвайні локомотиви). У структурі українського експорту до ЄС частка цієї товарної групи, як зазначалося, становить близько 5 %.

Варто також враховувати, що імплементація економічної частини Угоди про асоціацію з 2016 р. означатиме посилення зовнішньої конкуренції для обробної промисловості України: зона вільної торгівлі передбачає скасування імпортних мит. Після дії множинних шоків - зростання витрат на енергоносії, руйнування виробничих зв'язків та інфраструктури на сході країни, блокування російського ринку збуту, втрати доступу до кредитних джерел і «розкручування» інфляції - посилення зовнішньої конкуренції завдасть ще одного удару по вразливих галузях вітчизняної промисловості.

Фахівці Європарламенту наголошують на тому, що в коротко- і середньо- строковому періодах імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати й потребуватиме значних інвестицій. Ідеться передусім про:

а) вихід з ринку економічних суб'єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва;

б)підвищення рівня безробіття та необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки;

в)впровадження й дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітоса- нітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які вимагають значних зусиль та інвестицій з боку виробників/постачальників товарів і послуг [6].

Ще одним важливим аспектом, який варто враховувати при поглибленні економічних зв'язків України з ЄС, є низькі темпи економічного зростання у країнах ЄС і наявність об'єктивних стримуючих чинників для стрімкого збільшення експорту української продукції до ЄС.

Проблеми оздоровлення фінансового сектору, надмірного навантаження державних боргів і слабкого впровадження інновацій перешкоджають динамічному відновленню європейської економіки після глобальної кризи 2008-2009 рр. За даними Євростату, у 28 країнах ЄС темпи зростання реального ВВП загалом становили 1,7 % у 2011 р., -0,5 % - у2012 р., 0,1 % - у 2013 р. та 1,3 % - у 2014 р. Рівень безробіття у 28 країнах ЄС перевищує 10 %, а у країнах Єврозони взагалі становить близько 11,5 %. Поточні наукові та політичні дискусії, як на наднаціональному рівні ЄС, так і на рівні окремих держав, порушують багато суперечливих питань стосовно пріоритетності цілей політики (створення нових робочих місць чи забезпечення фінансової стійкості), переваг та недоліків реалізації жорсткої фінансової політики й активної політики на ринку праці.

Надалі з використанням статистичних даних спробуємо встановити факт залежності експортної виручки України, генерованої з країн ЄС, від динаміки економічної активності або рівня промислового виробництва у ЄС. За 9 місяців 2015 р. на ЄС припадало 28,1 % українського експорту товарів (тоді як на Російську Федерацію - 12 %).

На рис. 4 зображено темпи збільшення обсягів українського експорту до ЄС і темпи зростання промислового виробництва 27 країн - членів ЄС у 20052015 рр. Графічні дані підтверджують існування досить тісного взаємозв'язку між зазначеними параметрами. Тобто в періоди піднесення економічної активності в ЄС динамічно зростали й обсяги українського експорту до ЄС, а в часи падіння промислового виробництва в ЄС, відповідно, знижувалися і обсяги українського експорту.

Рис. 4. Темпи зростання українського експорту до ЄС і темпи зростання промислового виробництва в ЄС у 2005-2015 рр.

Коефіцієнт парної кореляції темпів приросту українського експорту до країн ЄС і темпів зростання промислового виробництва у 27 країнах ЄС з лагом в 1 квартал становить 0,71. За результатами проведеного аналізу було специфіковано таку ре- гресійну модель (у дужках наведено ґ-ста- тистики відповідних коефіцієнтів):

иКК_Еи_Ехр - темпи приросту експорту товарів з України до ЄС, % до відповідного кварталу попереднього року;

ШВиБТ_Еи2 (-1) - темпи зростання промислового виробництва у 27 країнах ЄС, % до відповідного кварталу попереднього року;

МА (1) - компонент ковзкого середнього І порядку.

Статистичні критерії та оцінки наведеної моделі представлено в таблиці 4.

Таблиця 4 Модель (1) приросту вітчизняного експорту до ЄС

Залежна змінна: UKR EU Exp Вибірка : 2004Q42014Q4 Включені спостереження: 41

Змінна

Коефіцієнт

Стандартна похибка

t-статистика

Імовірність

ІНОиБТ Ет (-1)

3,68

0,94

3,92

0,000

С

8,93

5,13

1,74

0,089

МА (1)

0,84

0,10

8,08

0,000

Коефіцієнт детермінації

0,66

Середнє залежної змінної

9,51

Скоригований коефіцієнт детермінації

0,65

Стандартне відхилення залежної змінної

30,12

Стандартна похибка регресії

17,9

Критерій Акаіке

8,68

іо^-ймовірність

-174,9

Критерій Ханнан-Квіна

8,72

^-статистика

37,58

Критерій Дарбіна -

Уотсона

2,03

Джерело: оцінки автора.

Як було показано вище, на темпи зростання українського експорту до країн ЄС впливають не тільки темпи приросту промислового виробництва Євросоюзу, а й траєкторія світових цін на сировинні товари. Адже на тлі зростання світових цін на сировину збільшуються вартісні обсяги експорту з України, а в разі падіння світових цін експортна виручка України зменшуєтся.

Під час здійснення кореляційного аналізу встановлено, що між індексом цін на мінерали, руди і метали та темпами приросту вітчизняного експорту до ЄС існує доволі тісний кореляційний зв'язок: коефіцієнт парної кореляції становить 0,58. Тому до переліку незалежних змінних моделі (1) було додано ще одну змінну - індекс світових цін на мінерали, руди і метали (у % до 2000 р.).

З огляду на отримані результати було (у дужках наведено ґ-статистики відпо- специфіковано таку регресійну модель відних коефіцієнтів):

* РЕІСЕ_твґаІ - індекс світових цін на мінерали, руди і метали в дол. США, % до 2000 р.

Статистичні критерії та оцінки моделі (2) представлено в таблиці 5.

Таблиця5 Модель (2) приросту вітчизняного експорту до ЄС

Залежна змінна: UKR EU Exp Вибірка : 2004Q42015Q2 Включені спостереження: 43

Змінна

Коефіцієнт

Стандартна похибка

Г-статистика

Імовірність

INDUSTEU2 (-1)

2,72

0,84

3,23

0,003

PRICE metal

0,25

0,06

4,39

0,000

С

-64,88

16,90

-3,84

0,000

МА (1)

0,95

0,05

20,67

0,000

Коефіцієнт детермінації

0,77

Середнє залежної змінної

7,42

Скоригований коефіцієнт детермінації

0,75

Стандартне відхилення залежної змінної

30,92

Стандартна похибка регресії

15,4

Критерій Акаіке

8,39

iog-ймовірність

-176,4

Критерій Ханнан-Квіна

8,56

f-статистика

43,57

Критерій Дарбіна -

Уотсона

2,12

Джерело: оцінки автора.

Отже, ми встановили, що зменшення індексу світових цін на мінерали, руди і метали на 10 % призводить до уповільнення темпів приросту українського експорту до країн ЄС на 2,5 %. Ці результати узгоджуються з даними, отриманими на попередніх етапах дослідження щодо оцінювання впливу коливань світових цін на сировину на загальні обсяги експортної виручки України.

Коефіцієнт змінної ШВШТ_Еи2 (-1) засвідчує, що уповільнення темпів зростання промислового виробництва у країнах ЄС на 1 % (відносно відповідного кварталу попереднього року) викликає зменшення темпів приросту експорту товарів з України до ЄС на

2,7%. Такий вплив відбувається внаслідок зміни попиту європейських споживачів на товари, експортовані з України, при зміні рівня промислового виробництва в країнах ЄС. Вплив саме обсягів промислового виробництва ЄС, а не динаміки реального ВВП країн ЄС, на зміну обсягів експорту товарів з України пояснюється тим, що вагому частку в структурі українського експорту становить продукція проміжного споживання.

Отже, результати проведеного емпіричного дослідження підтвердили залежність експортної виручки України, генерованої з країн ЄС, від рівня світових цін на сировинні товари і від динаміки промислового виробництва у ЄС.

Розроблений інструментарій дає змогу прогнозувати зміну вартісних обсягів експорту України до країн ЄС при коливаннях темпів приросту промислового виробництва у країнах ЄС на задану величину, а також при зміні світових цін на сировинні товари.

У контексті економічних перспектив України виконане дослідження дозволяє стверджувати, що повільна динаміка розширення ринку ЄС протягом тривалого періоду створюватиме об'єктивні перешкоди для динамічного зростання обсягів українського експорту до ЄС. А тому створення зони вільної торгівлі України з ЄС не виключає привабливості й доцільності пошуку торговельних партнерів в інших регіонах світу і на інших континентах для нашої країни (див. детально дані Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова [7]).

Загалом зазначені чинники й отримані оцінки залежності обсягів експортної виручки України від цінових процесів на світових ринках і рівня економічної активності у країнах - торговельних партнерах свідчать про нагальну необхідність зміни моделі економічного розвитку України у напрямі активізації виробництв із високою часткою доданої вартості, кардинального підвищення їх конкурентоспроможності та диверсифікації структури національного експорту.

Угодою про асоціацію між Україною і ЄС визначено деякі стратегічні орієнтири взаємного співробітництва для вирішення зазначених завдань. Так, ст. 379 глави 10 передбачено співпрацю України та ЄС задля: а) сприяння розширенню контактів між приватними підприємствами України і ЄС та між цими підприємствами й органами влади України та ЄС; б) підтримки вжиття заходів щодо стимулювання експорту в Україні; в) сприяння модернізації та реструктуризації окремих галузей промисловості України і ЄС. Однак вибір адекватних інструментів та наявність політичної волі в Уряду України й керівних органів ЄС для досягнення цих цілей не є гарантованими.

Диверсифікація структури національного експорту та здобуття реальних економічних переваг у процесі інтеграції Украї ни з ЄС вимагає застосування комплексу економічних, фінансових і політичних важелів, які можна згрупувати за такими напрямами.

1. Розроблення і впровадження комплексної стратегії модернізації промисловості, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності виробництв з високим ступенем обробки продукції та значною часткою доданої вартості. Модернізація української промисловості має спиратися на значні інвестиції в основні фонди підприємств і запровадження нових технологій. Джерелами для здійснення таких інвестицій мають стати власні ресурси компаній, залучення коштів іноземних інвесторів, допомога уряду та кредити/ гранти міжнародних фінансових організацій. Актуальними завданнями у межах стратегії модернізації промисловості є реструктуризація, конверсія і переорієнтація на інші регіональні ринки експортних потужностей машинобудівних підприємств, пов'язаних коопераційними зв'язками з російськими замовниками.

2. Стимулювання інвестиційного кредитування приватним сектором

проектів із модернізації та реструктуризації вітчизняної промисловості, активізація зусиль держави й міжнародних фінансових організацій у цій сфері. Міжнародні фінансові організації (за наявності відповідного запиту української сторони та політичної волі в акціонерів таких установ для підтримки України) могли б відіграти ключову роль у фінансуванні модернізації української промисловості. Серед таких організацій - Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Кредитна установа для відбудови (KfW) та ін. Цільовою групою реципієнтів у межах кредитної програми міжнародних організацій могли б стати підприємства суднобудування, вагонобудування, літакобудування, виробництва котлів, електричних машин тощо. При цьому важливо було б забезпечити можливість отримання підприємствами кредитів строком на 4-10 років під низькі відсоткові ставки.

3. Сприяння налагодженню коопераційних зв 'язків українських промислових підприємств з ТНК і провідними корпораціями ЄС, створення можливостей для інтеграції промислових підприємств України до міжнародних виробничих ланцюгів, інформування великих європейських виробників про можливості партнерства з підприємствами України - розроблення галузевих каталогів продукції промислових підприємств, підтримка участі українських підприємств у спеціалізованих виставках за кордоном, а також надання відповідних консультаційних послуг підприємствам України. Частково ці функції могла б виконувати Рада з просування експорту при Мінекономрозвитку

1 торгівлі України. Вагоме значення має також розвиток державно-приватного партнерства у сфері представництва інтересів українського бізнесу за кордоном за аналогом Бюро делегатів німецької економіки (ФРН) [8].

4. Ініціювання нових програм технічної допомоги ЄС, які б передбачали налагодження ефективного діалогу між Урядом, підприємствами України та підприємствами країн ЄС; органі - зація надання підприємцям України інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей та умов постачання промислової продукції на ринок ЄСЧастково вирішенню цього завдання сприяє створена Європейською комісією інформаційна платформа Export HelpDesk.. Доцільно також поставити перед установами - донорами з ЄС питання щодо надання технічної допомоги з метою заснування місій з підвищення продуктивності для ключових галузей економіки і провідних підприємств України за зразком функціонування таких місій у межах «плану Маршалла» в післявоєнний період. Метою місій з підвищення продуктивності мало би бути надання технічної та консультативної допомоги підприємцям, промисловцям України, спеціалістам і працівникам підприємств для запозичення ними передового досвіду європейських і американських компаній з питань передових технологій виробництва, організації виробничого процесу та збуту продукції.

5. Кредитування, гарантування та страхування експорту промислової продукції до ЄС у межах загальної системи державної підтримки експорту. Основними видами державної фінансової підтримки експорту, які необхідно запровадити в Україні, є: страхування зовнішньоекономічних договорів, експортних кредитів, прямих інвестицій за кордон для просування товарів українського походження, а також страхування ризиків українських експортерів; надання вітчизняним експортерам гарантій за зовнішньоекономічними договорами [9]; надання спеціалізованою установою пільгових кредитів експортерам на виконання експортних контрактів.

Нині дефіцит фінансування є вагомою перешкодою для розвитку експортної діяльності промислових підприємств України. Про це повідомили 43,1 % підприємств під час опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій у 2014 р. У галузевому розрізі зазначена проблема була актуальною для 61,3 % підприємств легкої промисловості, 52,6 % підприємств важкої промисловості та 44,3 % підприємств машинобудування [8].

Пріоритетним завданням державної фінансової підтримки експорту є створення національного експортно-кредитного агентства (ЕКА), що забезпечуватиме доступ українським експортерам до пільгових кредитних ресурсів, захищатиме експортерів від ризиків неплатежів закордонних партнерів та інших фінансових втрат, сприятиме підтримці підприємств малого й середнього бізнесу під час розвитку ними експортної діяльності. У практичній площині виконання цього завдання потребує розроблення нормативно-правової бази діяльності ЕКА, формування його статутного капіталу та пошуку дешевих пасивів для надання кредитів експортерам.

Упровадження довгострокової стратегії модернізації промисловості, застосування інших інструментів активізації виробництв із високою часткою доданої вартості та стимулювання експорту в перспективі мало би забезпечити підвищення національної конкурентоспроможності та формування міжнародної спеціалізації України з урахуванням наявної промислової бази і потенційних конкурентних переваг країни.

Список використаних джерел

1. Havlik P. Challenges of European and Eurasian Economic Integration in View of Ukraine's Crisis / P. Havlik // Seminar «Integration in Europe: EU and EEU» (14 April 2015) / Joint Vienna Institute. - Vienna.

2. United Nations Conference on Trade and Development. Free market commodity price indices, monthly, January 1960 [Електронний ресурс]. - November 2015 . - Режим доступу : http:// unctadstat.unctad.org/ wds/TableViewer/table

3. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD). Trade and Development Report 2008. - New York, Geneva, 2009. - P. 24.

4. International Monetary Fund. Collateral Damage: Dollar Strength and Emerging Markets' Growth / Prepared by P. Druck, N. E. Magud, and R. Mariscal // IMF Working Paper. - July 2015.

5. Testing the Prebisch-Singer Hypothesis since 1650: Evidence from Panel Techniques that Allow for Multiple Breaks / Prepared by Rabah Arezki, Kaddour Hadri, Prakash Loungani, Yao Rao ; International Monetary Fund // IMF Working Paper. - August 2013.

6. European Parliament «When choosing means losing: The Eastern partners, the EU and the Eurasian Economic Union». - March 2015.

7. Перспективи виходу України на ринки висхідних країн / Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова. - К. : Вид-во «Заповіт», 2015 - 116 с.

8. Торговельна політика України: підсумки 2014 року та погляд у майбутнє / Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - К., 2014. - 32 с.

9. Пріоритетні напрями державної фінансової підтримки експорту / Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/1794/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення основних проблем інтеграції України в світовий економічний простір. Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і зміна структури економіки як чинники економічної інтеграції. Теорії міжнародної торгівлі і їх значення в розвитку економіки.

    контрольная работа [33,0 K], добавлен 25.04.2011

  • Стан економічної інтеграції України і Європейського Союзу та перспективи на майбутнє. Створення конкурентоспроможної економіки України в умовах глобалізації. Європа і Україна: проблеми інтеграції. Участь українських ВНЗ в європейських освітніх програмах.

    реферат [24,0 K], добавлен 16.11.2010

  • Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки. Нова модель економічного розвитку України. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України. Стратегія відродження і розвитку в умовах глобалізації і інтеграції.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 05.06.2011

  • Посилення впливу транснаціональних корпорацій (ТНК). Пріоритетні напрямки розвитку економіки України в умовах глобалізації. Причини, що спонукають до поглиблення участі економіки України в міжнародному поділі праці. Створення українсько-російських ТНК.

    реферат [35,2 K], добавлен 07.04.2010

  • Сучасна світова економічна система. Конкурентоспроможності національної економіки: підходи та методики. Міжнародна конкурентоспроможність країни. Експортний потенціал країни. Наближення економіки України до світових та європейських господарських процесів.

    дипломная работа [16,8 K], добавлен 04.03.2009

  • Цілі міжнародної економічної інтеграції. Економічні ефекти зони вільної торгівлі і митного союзу, сучасні інтеграційні процеси. Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему. Проблеми і перспективи інтернаціоналізації української економіки.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 11.12.2011

  • Особливості формування іміджу України в світі. Аналіз основних проблем та чинників розвитку української економіки в міжнародних вимірах та їх вплив на економічну безпеку. Оцінка місця України у світовій системі координат, тобто у світових рейтингах.

    статья [18,9 K], добавлен 05.12.2010

  • Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій та впливу наукомістких технологій на проблеми стандартизації та уніфікації. Дослідження ролі України у контексті глобалізації світової економіки та азіатський вектор зовнішньоекономічної політики країни.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 22.07.2011

  • Зовнішньоторговельна сфера України. Формування стратегії, спрямованої на стимулювання розвитку експортного потенціалу. Напрями інтеграції економіки України у світове господарство. Вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки.

    курсовая работа [87,6 K], добавлен 27.02.2013

  • Сутність, поняття і цілі національної економіки. Особливості структури національної економіки України, її місце в світовому господарстві. Основні поняття світового господарства. Особливості взаємодії світового господарства і національних економік.

    курсовая работа [407,6 K], добавлен 19.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.