Аналіз міжнародного руху капіталів в умовах інтернаціоналізації господарських відносин

Слід зазначити, що Україна має значний потенціал для інтеграції в процеси МРК. Разом з тим, успішність входження України в міжнародні відносини після розподілу капіталу залежить від рішення наступних проблем:

- вишукування ресурсів для підвищення оцінки фактора праці і забезпечення ефективної норми використання капіталу в Україні;

- забезпечення ефективного розподілу капіталу усередині національної економіки, насамперед за рахунок інститутів фондового ринку;

- розвиток галузей, здатних принести кумулятивний ефект;

- адекватного вимогам економічної безпеки регулювання припливу іноземного капіталу у позичковій і інвестиційній формі, зокрема у формі портфельних і прямих інвестицій;

- поліпшення інвестиційного клімату України;

- відкриття економіки України не тільки до прийому, але і до вивозу капіталу.

В умовах обмеженості ресурсів національної економіки пріоритетними напрямками рішення цих проблем повинні стати заходи щодо скорочення масштабів тіньового сектора і за рахунок цього:

- пом'якшення адміністративних бар'єрів для МРК за участю України;

- зниження податкового тиску на вітчизняну економіку;

- зниженню витрат на трансферт капіталу через кордони економіки України.

Успішність реалізації останніх двох заходів є запорукою ефективного використання потенціалу України і становить чи єдиний спосіб поліпшення інвестиційної привабливості України в умовах хронічної недофінансованості, незбалансованості механізму розподілу і низької ефективності використання капіталу у межах вітчизняної економіки, неможливості подальшого екстенсивного використання для підвищення норми прибутку на одиницю капіталу інших факторів процесу відтворення.

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Насамперед, це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків; агропромислове господарство; паливно-енергетичні галузі; розвиток інфраструктури (транспорт, телекомунікації, побутовий сервіс); розвиток готельного господарства і туризму; стимулювання залучення іноземних інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну сфери.

Ключові перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України можуть бути такі:

1. Галузеві перспективи. Для досягнення стабільного економічного зростання, інвестиційні ресурси повинні бути спрямовані в ті галузі, які забезпечують максимальний економічний ефект та підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Найкращою довгостроковою альтернативою може стати впровадження промислової політики з систематичним залученням іноземних технологій, капіталу і ноу-хау.

2. Технологічні перспективи. Для національної економіки важливим є формування кінцевого циклу виробництва готової продукції. Саме обсяг виробництва кінцевої продукції впливає на кількісні характеристики економічного зростання країни. Тому важливим напрямком вкладення іноземних інвестицій повинні стати технології ресурсозбереження, зокрема енергозбереження.

3. Перспективи регіонального розвитку. На сьогодні розподіл іноземних інвестицій є нерівномірним -- більше 50% всіх іноземних інвестицій спрямовано на Київ та Київську область. Тому необхідна стратегія, яка спрямована на використання ресурсного потенціалу всіх регіонів.

4. Інституційні перспективи. Необхідність вироблення в Україні комплексу заходів спрямованих на боротьбу із зловживаннями та на залучення іноземних інвестицій відповідно до встановлених в країні пріоритетів розвитку.

Перспективними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

1. Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів -- сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

2. Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування. Перспективними є чорна і кольорова металургія, які становлять майже чверть усього промислового виробництва, 75% якого зосереджено у Дніпропетровському і Донецькому регіонах.

3. Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих, курортно-туристичних комплексів.

4. Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, необхідно впровадити унікальні наукові дослідження, найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій [31].

Отже, Україна має значні проблеми в стані економіки та процесі міжнародного руху капіталів. Фінансова криза, воєнні дії на сході держави, падіння курсу гривні, ріст інфляції, значні не доопрацювання минулих років поклали свій відпечаток на економічний стан країни. Тому необхідно залучати нових інвесторів, підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції, розв'язати конфлікт на сході України, впровадити новітні технології, розвивати перспективні зони для іноземних інвестицій щоб покращити її економічний стан економіки та інвестиційну привабливість.

Висновки

Отже, міжнародний рух капіталу -- це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Він має три етапи виникнення і розвитку. На його стан впливають багато різноманітних факторів:

1) фактори економічного характеру:

- глибокі структурні зрушення як в міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;

- необхідність підтримки сталих темпів соціально-економічного розвитку;

- поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;

- діяльність транснаціональних та багатонаціональних;

- порівняльні ризики вкладення капіталу поза національною економікою;

2) науково-технічний прогрес та інформаційна революція;

3) фактори політичного характеру:

- лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу;

- політика прискореної індустріалізації в країнах «третього світу»;

- політика економічних реформ в нових незалежних країнах.

Інтернаціоналізація господарського життя -- це участь країн у світовому господарстві. Для визначення її рівня використовуються такі основні показники: експортна квота, імпортна квота, зовнішньоторговельна квота, вартісний обсяг експорту на душу населення, обсяг нагромаджених зарубіжних капіталовкладень у країні щодо її ВВП, частка іноземного капіталу в щорічних інвестиціях країн та ін.

Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у таких формах:

- у формі приватного або державного капіталу залежно від того, вивозиться він приватними чи державними організаціями і компаніями. Рух капіталу по лінії міжнародних організацій часто виділяється в самостійну форму;

- у грошовій і товарній формах. Так, вивозом капіталу можуть бути машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо вони вивозяться за кордон у якості вкладу в статутний капітал створюваної чи купленої там фірми. Іншим прикладом можуть бути товарні кредити;

- у короткостроковій (як правило, на строк до одного року) і довгостроковій формах (більше одного року);

- у позичковій і підприємницькій формах.

На сьогоднішній день основним видом міжнародного руху капіталу є прямі і портфельні іноземні інвестиції.

У світі потоки іноземних інвестицій до 2008 року росли, а з початком кризи почали знижуватися. Проте, уже починаючи з 2010 року знову відбулося зростання рівня потоку іноземних інвестицій, що продовжується і до сьогоднішнього дня. Країни, що розвиваються, вперше в історії обігнали провідні країни світу в обсязі залучення прямих іноземних інвестицій, який склав 680 млрд. дол. США, що становить 52% від загальної суми. Приплив прямих іноземних інвестицій трохи збільшився і в деяких розвинених країнах, але зростання було незначним. Загальносвітовий потік іноземних інвестицій у 2014 році досяг позначки 1,6 трлн. дол. США.

За час своєї незалежності в Україні створювалися привабливі умови для залучення іноземного капіталу. За даними Державної служби статистики України уже починаючи з 1998 року приплив інвестицій з кожним роком збільшувався. Найбільшу кількість ПІІ наша держава залучила в 2013 році -- 58156,9 млн. дол. США. А найбільший обсяг інвестицій з України був у 2011 році, він становив 6898,0 млн. дол.. США. В 2014 році ситуація значно погіршилася. У зв'язку з подіями, що відбулися на початку 2014 року, Україна стала менш привабливою для іноземних інвесторів. Так станом на 1 січня 2015 року до нашої держави надійшло тільки 45,916 млрд. дол. США.

Україна має значні проблеми в стані економіки та процесі міжнародного руху капіталів. Фінансова криза, воєнні дії на сході держави, падіння курсу гривні, ріст інфляції, значні не доопрацювання минулих років поклали свій відбиток на економічному стані країни.

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки України, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Насамперед, це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків; агропромислове господарство; паливно-енергетичні галузі; розвиток інфраструктури (транспорт, телекомунікації, побутовий сервіс); розвиток готельного господарства і туризму; стимулювання залучення іноземних інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну сфери.

Тому необхідно залучати нових інвесторів, підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції, розв'язати конфлікт на сході України, впровадити новітні технології, розвивати перспективні зони для іноземних інвестицій щоб покращити стан економіки країни та підвищити її інвестиційний потенціал.

Список використаних джерел

1. Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам: постанова Правління Національного банку України від 17.06. 2004 р. № 270.

2. Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів: постанова Правління Національного банку України від 03.08.2004р. № 363.

3. Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій: постанова Правління Національного банку України від 06.02. 2014 р. № 49.

4. Ажнюк М.О., Передрій О.С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник - К.: Знання - 2008. - 368 с.

5. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С., Гражевська Н.І. Економічна теорія: Політекономія: Підручник - К.: Знання-Прес - 2007. - 719с.

6. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: політекономія, мікроекономіка, макроекономіка: Підручник. 2-ге вид. перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури - 2009. - 688 с.

7. Білоцерківець В.В., Завгородня О.О., Лебедева В.К. Міжнародна економіка: Підручник./ За ред. А.О. Задої, В.М. Тарасевича - К.: Центр навчальної літератури - 2012. - 416 с.

8. Блохін В.С. Активізація інвестиційних процесів на фінансовому ринку// Фінанси України - 2008. - №1

9. Богдан Т.П. Трансформація національної системи контролю руху капіталів в умовах реформування міжнародної фінансової архітектури // Фінанси України. - 2013. - № 7. - 18-32 с.

10. Бондарчук І. В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №4. - 26-29 с.

11. Боришкевич О. Міжнародний рух капіталу та проблеми зовнішньої заборгованості // Вісник Національного банку України - 2012. - № 10.- 40-47с.

12. Горбач Л. Плотніков О. Міжнародні економічні відносини: Підручник - К.: Кондор - 2008. - 263 с.

13. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П. - К.: Знання - 2010. - 452 с.

14. Денисенко М. Можливості активізації інвестування в сучасних умовах //Економіка України. - 2011. -№1. - 28-32 с.

15. Захарін С.В. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу // Фінанси України - 2011. - № 12. - 90 с.

16. Козик В.В. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник - К.: Знання - 2009. - 406 с.

17. Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. Політична економія: Навчальний посібник; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. - К.: КНЕУ - 2009. - 508 с.

18. Марчук В.П. Міжнародний рух капіталу та зовнішній борг в умовах трансформації національної економіки // Фінансовий простір. - 2014. - № 2 (14). - 81-89 с.

19. Мойсенко І.П. Інвестування: Підручник. К.: Знання - 2009. - 387 с.

20. Навроцька Н.А. Пріоритети іноземного інвестування в економіку України // Економічний простір. - 2012. - № 58. - 19-26 с.

21. Передрій О. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури - 2009. - 273 с.

22. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: Підручник 3-тє вид., переробл. і доповн. - К.: Знання - 2008. - 622 с.

23. Семененко В.М., Коваленко Д.І., Бугас В.В., Семененко О.В. Економічна теорія; За заг. ред. В.М. Семененка та Д.І. Коваленка. - К.: Центр начальної літератури - 2010. - 360 с.

24. Сірко А.В. Економічна теорія. Політекономія: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури - 2014. - 416 с.

25. Старостенко Г.Г. Політична економія: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури - 2008. - 385 с.

26. Тарасевич В.М., Білоцерківець В.В., Горобець С.П., Давидов О.В. Економічна теорія: Підручник.; За ред. В.М. Тарасевича. - К.: Центр навчальної літератури - 2009. - 779 с.

27. Федоренко В.І. Інвестиційна привабливість України. //Інвестиції: практика та досвід - 2010. - №21.

28. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн. - К.: КНЕУ, 2011. - 308с.

29. Чухно А.А. Сучасні економічні теорії: Підручник - К.: Знання - 2008. - 878 c.

30. Щетинін А.І. Політична економія. Підручник - К.: Центр навчальної літератури - 2011. - 480 с.

31. Юр'єва Т.Г., Якименко В.В. Пріоритетні сфери, зони та об'єкти іноземного інвестування в Україні / Т.Г. Юр'єва, В.В. Якименко

32. Як залучати прямі іноземні інвестиції: практичний посібник для українських міст та районів - 2013. - 128 с.

33. UNCTAD, звіт «Інвестиції у світі -- 2014»

34. Світовий банк зафіксував рекордний відтік інвестицій із країн, що розвиваються.

35. Приток іноземних інвестицій в світі скоротився.

36. Іноземні інвестиції у світі ростуть, а в Україні падають -- ООН.

37. Прямі іноземні інвестиції.

38. Приплив прямих іноземних інвестицій в Україну в 2013 році виріс на 5,2%.

39. Експерти: приплив прямих іноземних інвестицій може виявитися найменшим.

40. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України продовжує зростати.

41. В Україні через девальвацію гривні знизився обсяг прямих іноземних інвестицій.

42. Приток прямих іноземних інвестицій в Україну зупинився в 2013 році.

43. Приплив прямих інвестицій в Україну скоротився удвічі.

Додаток А

Приплив прямих іноземних інвестицій 20 провідних економік за 2012-2013 рр. (млрд. дол. США)

Додаток Б

Вкладення прямих іноземних інвестицій 20 провідних економік за 2012-2013 рр. (млрд. дол. США)

Додаток В

Приплив прямих іноземних інвестицій 5 провідних перехідних економік за 2012-2013 рр. (млрд. дол. США)

Вкладення прямих іноземних інвестицій 5 провідних перехідних економік за 2012-2013 рр.(млрд. дол. США)

Додаток Г

Обсяги прямих інвестицій з країн світу в економіку України станом на 31. 12. 2012 р. (млн. дол. США)

Додаток Д

Обсяги прямих інвестицій з країн світу в економіку України станом на 31. 12. 2013 р. (млн. дол. США)

Додаток Е

Обсяги прямих інвестицій з країн світу в економіку України станом на 01. 10. 2014 р. (млн. дол. США)

Размещено на Allbest.ru