По-третє, необхідно виділити ряд країн, для яких валютна інтеграція з Росією відповідно до описаного критерію буде більше привабливої з погляду більше низьких витрат, або, інакше кажучи, більшого виграшу. Якщо як граничне значення вибрати половину від загального числа обраних у нашій роботі показників (усього 13), то в числі країн, більшою мірою готових до валютної інтеграції з Росією, можна виділити Азербайджан, Казахстан, Молдову, Таджикистан і Україну. Розраховані в роботі показники свідчать на користь того, що економіка цих держав СНД по багатьом обраних критеріях схожа з економікою Росії. Більше того, практично всі висунуті в роботі гіпотези про зв'язок різних показників, що є «проксі» для критеріїв теорії ОВЗ, і волатильності номінального двостороннього обмінного курсу були підтверджені емпірично на основі регресійного аналізу (за винятком волатильності інфляції й рівня розвитку фінансового сектора). Якщо розглянути тільки ті показники, які одержали підтвердження за результатами регресійного аналізу 12 (усього 9), то більшу готовність до валютної інтеграції з Росією по макроекономічних характеристиках проявляють Азербайджан, Бєларусь, Грузія, Казахстан, Молдова й Україна. Всі ці країни потрапили в підвибірку країн по більш ніж 4 показникам з 9.

По-четверте, отримані результати дозволяють висунути ряд припущень щодо прийнятності для Росії валютної інтеграції із країнами СНД. Якщо розглядати тільки ті країни, які були виділені вище як найбільш готові до утворення валютного союзу, то інтеграція з ними буде характеризуватися відносно меншими витратами. Це пояснюється тим, що всі ці країни по багатьом з обраних макроекономічних показників досить схожі з Росією. Якщо при утворенні цільові макроекономічні характеристики союзу будуть визначатися на основі характеристик країн-учасниць, то й витрати Росії для досягнення цих орієнтирів будуть менше, ніж у випадку союзу з іншими країнами. Разом з тим економіка Росії істотно більше економіки кожної із країн СНД, тому відносний розмір виграшу від валютного об'єднання для РФ може виявитися нижче, ніж для інших країн-учасниць.

Нарешті, окремо хотілося б відзначити результати нашої роботи в рамках ув'язненого між Росією, Казахстаном, Бєларуссю й Україною угоди про ЄЕП. Дві із трьох країн (Казахстан і Україна) як по загальному, так і по скоректованому числу показників входять у групу держав, потенційно готових до валютного об'єднання з Росією. Навпроти, Бєларусь увійшла до числа таких країн лише після коректування набору показників. Таким чином, наші результати не вказують на чистий виграш як для Бєларусі, так і для Росії від валютного об'єднання цих країн.

Отримані нами дані дозволяють провести первинний поділ країн СНД на ті, які потенційно готові до валютної інтеграції за участю Росії, і ті, котрим потрібно почати певні зусилля для підвищення ступеня уніфікації макроекономічних показників у тому випадку, якщо вони претендують на участь у єдиній валютній зоні на території СНД. Існуючі для таких країн розходження вимагають подальшої синхронізації економічних циклів і, таким чином, зближення значень відповідних економічних характеристик. Виконання цих умов поряд з ростом політичної інтеграції дозволить знизити потенційні витрати від валютної інтеграції разом зі збільшенням потенційних вигід і зможе підвищити стабільність валютного союзу в майбутньому.

Список використаної Літератури

1. Анализ деятельности Европейского центрального банка по регулированию денежного обращения в зоне евро// Тез. докл. II межвуз. конф. асп. и докт. 5-6 дек. 2005г «Теория и практика финансов и банковского дела на современном этапе» - СПб.: СШГИЭУ, 2005.

2. Бабинцев В., Валиулин Х. Особые экономические зоны// Российский экономический журнал. - 1999г., № 9

3. Березовская И. Свободы не видать// Бизнес, 2004г., № 7.

4. Буторина О. Международные валюты: интеграция и конкуренция. - М.: Деловая литература, 2008.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. - К.: Знання, 2005.

6. Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). - К., 2004р.

7. Дробышевский С., Козловская А., Левченко Д., Пономаренко С., Трунин П., Четвериков С. Сравнительный анализ денежно-кредитной политики в переходных экономиках. Научные труды ИЭПП. № 58Р. - М.: ИЭПП, 2008.

8. Методология исследования валютно-финансовой интеграции//Интеграция России в мировую экономику. Сборник научных статей. -- СПб: Изд-во «Миф», 2005.

9. Методы прогнозирования экономического роста как основного показателя изменения общехозяйственной конъюнктуры на примере стран зоны евро // Тезисы докладов 3-й Всероссийской научно-практической конференции «Прогнозирование экономической конъюнктуры в системах маркетинга» - Ульяновск: Издательство УлГУ. 2005.

10. Платежная система ТАРГЕТ - основа создания единого денежного рынка стран зоны евро //Финансовый рынок России: проблемы формирования и функционирования: Сборник научных трудов- СПб: Изд-во СПбГУЭФ, 2005.

11. Роль государства в интеграции финансовых рынков//Материалы докладов научно-практической конференции «Система методов и рычагов регулирования социально-экономических процессов через государственное и муниципальное управление» - СПб.: Изд-во Института Управления и Экономики, 2005.

12. Семенов А. Евро - дитя Манделла? Теория оптимальных валютных зон. Сборник статей. - М.: Дело, 2007.

13. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн. - К., 2001р.

14. Тенденции развития европейского рынка корпоративных ценных бумаг после введения ЕВРО//Материалы межвуз. конф. асп. 7-8 дек. 2004г «Теория и практика финансов и банковского дела на современном этапе»-СПб.: СПбГИЭА, 2004.

Размещено на Allbest.ru