Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна характеристика США

Зміст

Вступ

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ

1.1 Основні економічні показники

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

1.3 Стратегія економічного розвитку

РОЗДІЛ 2. галузева структура економіки

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

РОЗДІЛ 3. КРАЇНА В СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг

3.3 Конкурентноспроможність і міжнародна співпраця

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

США - високорозвинута індустріальна країна. Для її господарства характерний комплексний розвиток усіх сучасних виробництв, їх величезні розміри, новітні техніка, технологія і організація праці, високий освітній рівень населення. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематеріальній сфері (послуги, торгівля і харчування, фінанси, управління), 0,6 % - у добувній,

19 % - в обробній промисловості, 6 % - у будівництві, б % - на транспорті, у зв'язку і в комунальному господарстві, 2,7 % - у сільському господарстві, лісорозробках і рибальстві. Такий розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Державна власність включає інфраструктурні об'єкти (транспортні, комунікаційні, енергетичні, екологічні, освітні, наукові), військове майно, їй належить 300 млн гектарів земель (майже 1/3 площі країни). . За матеріалами американського журналу "Forbs" 2000 року, список найбільших компаній США очолює корпорація "Дженерал Електрик" ("General Electric"), що займається виробництвом електротехнічних товарів та обладнання. Крім неї, до першої десятки увійшли: "Сітігруп" ("Citigroup"), "Ексон Мобіл" ("Exxon Mobil"), "Бенк оф Америка" ("Bank of America"), "АйБіеМ" ("IBM"), "Американ Телеграф енд Телефон Груп" ("American Telegraph and Telephone Group"), "Вол-Март" ("Wall-Mart"), "еСБіСі комм'юнікейшнс" ("SBC communications"). Дрібна приватна власність особливо поширена в торгівлі, громадському харчуванні і обслуговуванні. Виникнення і розміщення дрібних підприємств здебільшого стихійні. Великі і корпоративні підприємства розміщуються на науковій основі.

Важливою частиною господарства стали наукові дослідження, їх здійснюють урядові установи, лабораторії корпорацій та університети. Характерною рисою США є наявність величезного військово-промислового комплексу. Військові замовлення уряду мають істотне значення для цілих галузей та територій.

Внутрішній ринок завжди був головним для господарства США. Він найбільш місткий у світі як для споживчих товарів, так і для продукції виробничого призначення. Водночас США широко користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці, і їх частка у світових економічних відносинах є найбільшою. Країна експортує виробниче обладнання і машини, літаки і аерокосмічну техніку, зброю, вугілля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарів, патентів та інформації США - поза конкуренцією. Держава імпортує нафту і нафтопродукти, автомобілі, побутові техніку і вироби, газетний папір, продукти тропічного землеробства. Широкий імпорт трудомістких виробів, особливо споживчого призначення, виправданий високою вартістю американської робочої сили. Так. американські заводи випускають 11-12 млн автомобілів на рік. Ще 5-6 млн автомобілів країна імпортує. Головними торговельними партнерами США є індустріально розвинуті країни Європи, Канада і Японія. Регіонами прямих приватних інвестицій є Канада і Латинська Америка.

Актуальність роботи полягає в дослідження економіки країни, аналізу її діяльності та історичний розвиток становлення такої високорозвиненої країни з метою впровадження в українську економіку.

Обєктом дослідження виступає економіка США,її розвиток, становлення тощо.

Предметом дослідження є механізми забезпечення сталого економічного розвитку країни та ефективність збалансованого розвитку різних галузей економіки.

Метою роботи є аналіз економічного розвитку США. В процесі дослідження перед собою ставимо такі задачі проаналізовані основні економічні показники :

1. Проаналізувати макроекономіку країни;

2. Проаналізувати галузеву структуру економіки;

3. Розглянути місце та роль країни в світовому господарстві.

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ

1.1 Основні економічні показники

США - високорозвинена постіндустріальна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловістьсть, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток корисних копалин, хім. та харчова пром-сть, виробн. металовиробів тощо.

Формальна дата заснування країни - 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.

Діюча Конституція була ухвалена через 11 років - 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).

Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.

Валюта США - долар (USD).

Узагальнемо дані та занесемо у таблицю 1.1. основні показники країни.

Таблиця 1.1

Населення США в 2014 р.

Назва показника	Одиниці виміру	Всього
1	2	3
Чисельність	тис. осіб	307200
Густота населення	осіб./кв. км	79,6
Народжуваність	осіб/1000 жит. (%)	13,82
Смертність	осіб./1000 жит. (%)	8,27
Природній приріст	осіб/1000 жит. (%)	0,975
Механічний приріст	осіб/1000 жит. (%)	1,2
Середня тривалість життя	років	78,1
Сумарний коефіцієнт народжуваності	дітей/жінку	2,1
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)	%	82

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

економіка показник інвестиція ринковий

Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2009 р.

Протягом 2014 р. Президенту США Б. Обамі та його Адміністрації вдалось реалізувати переважну частину його амбітних передвиборчих планів, не зважаючи на ускладнену зростаючим рівнем безробіття економічну ситуацію в країні.

Першою у березні 2014 р. була прийнята реформа охорони здоров'я країни, яка, за оцінками експертів, може скоротити бюджет США в найближче десятиліття і серйозно збільшити “страхове покриття” населення, а також посилить вимоги до звітності з боку страхових компаній і економічну безпеку американців. А вже в липні 2014 р. ухвалено закон про реформу регулювання фінансового сектору США, який має повністю змінити правила, за якими працює фінансова система США. Закон створює умови для обмеження можливостей прийняття на себе фінансовими інститутами ризиків, які ставлять американську економіку під загрозу. При цьому він надає регуляторам інструментарій для мінімізації негативних наслідків, спричинених банкрутствами фінансових установ, для платників податків. Крім того, закон переносить тягар допомоги банкрутам на самі фінансові установи.

Таблиця 1.2

Основні макроекономічні показники США в 2014 р.

	Всього (валовий показник)	На душу населення
1	2	3	4	5
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -	млн. дол.	14730000	$/осіб	50
рівень економічного розвитку:
Темп росту ВВП в 2000-2013 гг.	% в рік	2	X	X
Темп росту ВВП в 1990-1999 гг.	% в рік	3,7	X	X
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)	млн. дол.	14456000	$/осіб	47
сільське та лісне господарство	%	60	X	X
промисловість та будівництво	%	25	X	X
сфера послуг	%	15	X	X
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)	тис. осіб.	245760	раб./100 жит.	2457,6
сільське та лісне господарство	%	15	X	X
промисловість та будівництво	%	28	X	X
сфера послуг	%	14	X	X
Рівень безробіття	%	9,8	X	X
Темп інфляції	%	1,2	X	X
Доходи держбюджету	млн. дол.	2161000	$/осіб	7,03
Витрати держбюджету	млн. дол.	3455000	$/осіб	11,25
Державний борг	млн. дол.	13868460	$/осіб	45,14
Обсяг грошей в обігу	млн. дол.	3435266000	$/осіб	11182
Обсяг квазі-грошей в країні	млн. дол.	3507896660	$/осіб	11419
Обсяг споживчого кредиту	млн. дол.	12805000	$/осіб	42
Вартість вільно акцій, що вільно продаються	млн. дол.	4000000	$/осіб	13
Запаси валюти та золота	млн. дол.	132030000	$/осіб	429,79
Зовнішній борг	млн. дол.	12250	$/осіб	0,04

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

Після проголошення Б. Обамою у грудні минулого року в Копенгагені амбітної обіцянки по скороченню Сполученими Штатами шкідливих викидів вуглецю в атмосферу на 17% до 2020 року, Адміністрація США посилила вжиття комплексних внутрішньополітичних та економічних заходів, спрямованих на досягнення зазначеної мети і переведення економіки країни на екологічний цикл виробництва. Однак, опозиційно налаштовані сили в Конгресі США вважають, що наслідком підписання таких документів можуть стати погіршення ситуації на ринку праці США, підвищення цін на енергоносії, а також збільшення податкового тягаря для американських споживачів. Економіка США в липні-вересні 2014 року, за переглянутими даними, зросла на 2,5% в річному численні після зростання на 1,7% в II кварталі. За оцінками провідних економістів країни перебування, очікується, що ВВП США зросте в IV кварталі на 2,1%. А за весь 2014-й рік економісти прогнозують зростання економіки США на 2,7% (на початку року прогнозувалося зростання у 3%).

Водночас, відновлення економіки, яке почалося в червні 2013 року, все ще залишається повільним. Споживчі витрати, незважаючи на поступове зростання, як і раніше стримуються високим рівнем безробіття. Приблизно через півтора року після того, як рецесія була офіційно визнана завершеною, рівень безробіття становить 9,6%.

Інфляція, як зазначають в Федеральній резервній системі США, якийсь час залишатиметься стриманою. Базова інфляція склала всього 1,2% у період з січня по жовтень 2014 р., що є найнижчим рівнем за дев'ять років і нижче неофіційного цільового рівня ФРС, який складає приблизно 2,0%. Враховуючи перспективу того, що безробіття ще довгий час залишатиметься дуже високим, а інфляція - низькою, керівники ФРС підтвердили свої наміри зберігати короткострокові ставки на рекордно низькому рівні - 0-0,25% - протягом тривалого періоду часу.

В таблиці 1.3. проаналізуємо динаміку росту ВВП до 2014 року.

Таблиця 1.3

Динаміка ВВП США за останні 10 років

Год	ВВП
2004	9704,655
2009	10052,06
2010	10382,58
2011	10798,74
2012	11509,64
2013	12237,31
2014	13002,08
2014	13644,43
2012	14224,73
2013	14239,63
2014	14643,52

На рисунку 1.1 розглянемо ріст ВВП.

Фінансові ринки очікують, що ставка по федеральних фондах не буде підвищуватися протягом всього наступного року.

Рис.1.1. Динаміка ВВП США

Як видно з таблиці та рисунку, ВВП США постійно зростає, що свідчить про розвиток країни, збільшення виробництва, про економічну стабільність.

1.3 Стратегія економічного розвитку

Надзвичайно висока місткість внутрішнього ринку забезпечує США особливе місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають найбільше на поточне споживання та інвестиції. Важливим чинником, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів порівняно з іншими країнами та наявність значного шару середнього класу, орієнтованого на високі стандарти споживання. У США щорічно закладається будівництво у середньому 1,5 млн. нових будинків, продається більш ніж 10 млн. нових легкових автомобілів та велика кількість інших товарів довготермінового користування. 60 % сімей у Сполучених Штатах мають річний дохід 40 тис. дол.

Промисловість США споживає приблизно третину усієї сировини, яку видобувають у світі. Країна має наймісткіший у світі ринок машин та обладнання. На його частку припадає більш ніж 40 % продукції машинобудування, що реалізується у розвинених країнах. Одночасно США закуповують четверту частину експорту машин і обладнання.

У США на початку 90-х років склалася прогресивна структура національної економіки, у якій переважає виробництво послуг. Його частка у ВВП -- більше ніж 60 %, частка матеріального виробництва -- 37 % і приблизно 2,5 % -- продукція сільського господарства.

Сполучені Штати мають найбільший у світі науково-технічний потенціал, який сьогодні є вирішальним чинником динамічного розвитку економіки, та конкурентоспроможність. Щорічно асигнування на НДДКР у США перевищують аналогічні видатки Великобританії, Німеччини, Франції та Японії, разом узятих.

Американські корпорації міцно утримують першість у світі з таких напрямків НТП, як виробництво літаків і космічних апаратів, надпотужних компґютерів та їх програмного забезпечення, напівпровідників і новітніх потужних інтегральних схем, лазерної техніки, засобів звґязку, біотехнології. На США припадає більше ніж половина значних нововведень всіх розвинених країн. У певному розумінні США є головним "інкубатором" технічних нововведень для усього світу.

РОЗДІЛ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

Це важлива галузь господарства США як за своїм значенням, так і за обсягами виробництва. Завдяки сприятливому природному середовищу та ефективному господарюванню країна повністю забезпечує власні потреби і є найбільшим у світі експортером сільськогосподарської продукції. Для потреб галузі використовується 190 млн га орних земель і 220 млн га пасовищ, або, відповідно, 0,7 і 0,9 га на душу населення. Понад 20 млн га земель зрошується. Ці показники в залежності від попиту на продукцію галузі можуть зменшуватися або зростати.

Висока продуктивність праці в сільському господарстві країни досягається:

1) спеціалізацією ферм і територій;

2) всебічною механізацією виробництва;

3) ефективною організацією праці і

4) наявністю сучасної інфраструктури (транспортне, паливно-енергетичне і комунікаційне забезпечення, розгалужена мережа сільськогосподарських коледжів, агрометеостанцій, дослідних установ, консультаційних пунктів тощо).

Ефективності сільського господарства сприяє і наявність розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції.

Як наслідок, зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною -- 2,8 млн чоловік (1,4 млн фермерів і 0,8 млн найманих робітників) і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.

Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багатогалузевими.

В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна -- кукурудзи, ячменю і сорго. Важлива роль належить кукурудзі (збір 200--240 млн т, тобто до 2/5 світового збору). Вирощування її сконцентроване на Центральних рівнинах у межиріччі Огайо і Міссурі в так званому «кукурудзяному поясі» (штати Айова та Іллінойс і їх оточення). Це територія площею приблизно 600 тис. км кв, з вегетаційним періодом 150--200 днів, високими літніми температурами і опадами 600-1000 мм на рік, багатими на азот ґрунтами. Рівнинний рельєф сприяв механізації робіт. Район вважається батьківщиною механізації сільського господарства, яка розпочалася вже в другій половині XIX ст. Розораність досягає тут 80%. Американці пишаються своїм «кукурудзяним поясом» і вважають його найбільшим з найбагатших сільськогосподарських районів світу.

Як продовольче зерно вирощують пшеницю (збір до 75 млн т) і рис (до 8 млн т). «Пшеничний пояс» -- це відомі американські степи-прерії, які простягаються у меридіональному напрямку від Техасу на півдні до кордону з Канадою на півночі вздовж 100-го меридіану західної довготи. Вони продовжуються і далі на територію Канади і там стали канадським «пшеничним поясом». Це також один з найуславленіших сільськогосподарських районів світу. Територія його більш посушлива (за рік випадає 250-500 мм опадів) і є зоною ризикованого землеробства. Проте вироблена місцева практика збереження вологи дозволяє мати стабільні урожаї. В південній частині «пшеничного поясу» вирощують озиму, в північній -- яру пшеницю. Головними штатами його є Канзас і Північна Дакота. Рис вирощують на півдні в долині Міссісіпі та в Каліфорнії.

Загальний збір зерна досягає 360 млн т.

Серед олійних -- соя, арахіс, соняшник і бавовник. Головна роль належить сої (3/5 світового збору) -- культурі, яка була запроваджена в США тільки під час другої світової війни і яка перетворила їх з найбільшого імпортера на найбільшого експортера олійних у світі. Ареали вирощування сої -- це «кукурудзяний пояс» (його стали називати навіть «кукурудзяно-соєвим») і долина Міссісіпі в межах Півдня.

В США культивують і цукрові буряки (Приозер'я, Гірські штати та Каліфорнія) і цукрову тростину (Флорида, дельта Міссісіпі і Гавайї). Виробництво цукру -- одне з найбільших у світі. Разом з тим, США є імпортером цукру з інших країн.

Збір картоплі, як і її споживання, порівняно незначні. Проте вирощування овочів і фруктів є одним з найбільших у світі. П'ятдесят років тому їх вирощували на кожній фермі, зараз тільки на спеціальних фермах і в спеціалізованих зонах. Значна протяжність країни з півночі на південь дозволяє постачати свіжу продукцію упродовж всього року. Спеціалізованими районами овочівництва і садівництва стали південне узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида, узбережжя Ґалфу, Каліфорнія, штати Ореґон і Вашингтон.

Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник. США є одним з провідних їх виробників. Тютюн вирощують по обидва боки Аппалачських гір у штатах Північна Кароліна і Кентуккі. «Бавовницький пояс» -- колись суцільна смуга Півдня від Атлантичного океану до Техасу -- тепер перемістився в західному напрямку і перетворився на декілька розірваних ареалів у долині Міссісіпі, штатах Техас, Нью-Мексико, Арізона і Каліфорнія.

Тваринництво США характеризується великим поголів'ям (понад 100 млн голів великої рогатої худоби, з них 10 млн -- молочні корови, 60 млн голів свиней, 6,2 млрд бройлерів), високою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми, сіяні трави, грубі пасовища). Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів. На Північному Сході і в Приозер'ї вони зливаються. Західне Приозер'я, особливо штат Вісконсін, є основним постачальником масла і твердих сирів. Вирощування свиней -- спеціалізація «кукурудзяного поясу».

Рибальство є також розвиненою галуззю господарства США. Щорічний вилов риби -- 5-6 млн т.

Таблиця 2.1

Основні показники сільського господарства США в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сільського господарства	млн. $	195554,37	$/нас.	636,57
Зайнятість в сільському господарстві	тис. роб.	921,60	нас./роб.	33,33
Продуктивність праці	$/роб.	212,19	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Зерно, всього	тис. т	60314,3	кг/осіб	1,96
М'ясо, всього	тис. т	11450	кг/осіб	0,37
Фрукти та овочі, всього	тис. т	235011,62	кг/осіб	7,65
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)	тис. т	19569,1	кг/осіб	0,64
Бобові (квасоля, горіх, нут ін.)	тис. т	76108	кг/осіб	2,48
Оліє місткі (в перерахунку на олію)	тис. т	183404	кг/осіб	5,97
Цукрові рослини (очерет, буряки)	тис. т	5503	кг/осіб	0,18
Молоко, всього (всі види)	тис. т	7003	кг/осіб	0,23
Яйця курячі, качки	тис. т	5349,1	кг/осіб	0,17
Стимулюючи (смакові)	тис. т	334	кг/осіб	0,01
Тютюн	тис. т	2744	кг/осіб	0,09
Волокнисті (бавовна, льон, джут ін.)	тис. т	2566,45	кг/осіб	0,08
Вилов риби	тис. т	83108	кг/осіб	2,71

Джерело: http://www.fao.org/economic/ess/ess-publications/ess-yearbook/ess-yearbook2014/yearbook2014-production/en/

2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

Добувна промисловість.

Структура корисних копалин, що їх видобувають США, за вартістю на 3/4 складається з палива, на 9% -- з неметалевої сировини і на 7% з руд металів. Видобуток кам'яного вугілля становить 820 млн т, нафти -- 360 млн т, природного газу -- 550 млрд м куб, залізної руди -- 60 млн т.

Головним вугільним басейном є Аппалачський. За розмірами, геологічними умовами та якістю вугілля, за вигідністю розташування (щодо Північного Сходу і Приозер'я), а також за кількістю вже видобутого вугілля він не має рівних у світі. Нафту і природний газ видобувають у чотирьох районах: Ґалф, Мідконтинент, Каліфорнія, Аляска. Упродовж восьми десятиліть найбільшою є частка Ґалфу і Мідконтиненту. Як і Аппалачський вугільний, ці нафтові басейни належать до найбільших у світі і характеристики їх дуже позитивні. І зараз тут добувається 2/5 нафти і 4/5 природного газу країни. Експлуатація покладів нафти на Алясці розпочалася в 70-ті роки, нині частка штату перевищує 1/4. Інтенсивно експлуатуються шельфові родовища Каліфорнії і, особливо, Ґалфу.

Нафтопереробні підприємства США працюють на власній та імпортній сировині. На місці переробляється приблизно половина видобутку. Головний потік сирої нафти і нафтопродуктів з Ґалфу і Мідконтиненту направляється на Північний Схід і в Приозер'я. Використовують трубопроводи і танкери (морем навколо Флориди). Північноаляскинська нафта передається трансаляскинським нафтопроводом від затоки Прадхо на півночі до незамерзаючого порту Валдіз на півдні, а звідти танкерами в Тихоокеанські штати і через Панамський канал -- в порти Ґалфу і Північного Сходу. Головними «коридорами» транспортування природного газу з Ґалфу і Мідконтиненту на Північний Схід та в Приозер'я стали берегові низовини і долини річок Міссісіпі та Огайо. Розглядаються різні варіанти передачі природного газу з Аляски, поклади якого там дуже значні.

Головний залізорудний басейн США лежить біля озера Верхнього. Він один з найбільших у світі й інтенсивно експлуатується вже понад 100 років. Уран і більшість руд кольорових і рідкісних металів видобувають у Кордильєрах, фосфорити -- на Флориді і в штаті Північна Кароліна, калійні солі -- в штаті Нью-Мексико.

Енергетика.

Щорічне споживання енергоресурсів у перерахунку на умовне паливо на душу населення в США перевищує 10 т, при 5-6 т у Західній Європі та Японії. Широке використання нафти і природного газу почалося в США вже у 20-х роках (в Західній Європі та Японії -- лише на початку 60-х). Зараз в енергобалансі частка нафти становить 40%, природного газу -- 25, вугілля -- 23, гідро-, атомної і геотермальної енергії -- 12%. Вугілля використовується перш за все як паливо на теплових електростанціях, природний газ -- у комунальному господарстві та, частково, в місцях видобутку на ТЕС, нафта -- як пальне для двигунів.

Обробна промисловість США зародилась у Новій Англії і згодом поширилась на весь Північний Схід, а потім і в Приозер'я. Вже перед першою світовою війною тут сформувався величезний «промисловий пояс»: Бостон-Балтімор-Сент-Луїс-Мілуокі. Південь та Захід довгий час відставали в промисловому розвитку. Впродовж другої половини XX ст. становище змінилося. Якщо в 1950 р. на Північ припадало 72% продукції обробної промисловості, на Південь -- 20 і на Захід -- 8%, то в 1993 p., відповідно, 49, 34 і 17%. Тобто сучасне розміщення обробної промисловості практично збігається з розміщенням населення. На Півночі, як і раніше, вона зосереджена в «промисловому поясі». На Півдні найбільші її осередки є на Аппалачському Підмонті і на узбережжі Ґалфу, на Заході -- в Каліфорнії. Крім того, на Півдні і Заході існують також значні відособлені промислові центри.

Ще одним важливим зрушенням у розміщенні обробної промисловості в США у другій половині XX ст. став «рух у передмістя». Історично головними осередками її були внутрішні зони міст, тепер більше 1/2 виробництва знаходиться в передмістях. Найбільшими промисловими центрами США є консолідовані метрополітени Нью-Йорка, Чикаго і Лос-Анджелеса. Причому в другій половині XX ст. Лос-Анджелес обпттав Чикаго, а потім і Нью-Йорк і вийшов на перше місце. «Другий ешелон» промислових метрополітенів становлять Філадельфія, Клівленд, Детройт, Мілуокі, Міннеаполіс-Сент-Пол, Сент-Луїс, Даллас, Сан-Франциско та Сіетл. У кожному з них в обробній промисловості зайнято понад 200 тис. чоловік. В цілому ці 12 метрополітенів зосереджують 3/10 усіх зайнятих в обробній промисловості США.

Географія окремих галузей обробної промисловості США має такі особливості.

* Розміщення харчової промисловості збігається в цілому з розміщенням споживчих ринків (метрополітени) і в значно меншій мірі з сировинними зонами.

* Текстильна промисловість -- найстаріша галузь, зародилася в XIX ст. в Новій Англії. На початку XX ст. Нова Англія була одним з найбільших у світі районів бавовняного і вовняного виробництва, американським Ланкаширом і Йоркширом. Але в першій половині XX ст. мала місце знаменита «втеча на південь» -- переміщення галузі на Аппалачський Підмонт, «де були бавовна, дешеві робочі руки і не було профспілок».

Найбільшим центром швейної промисловості історично був Нью-Йорк з його величезним попитом і дешевою робочою силою жінок-іммігрантів. Зараз пошиття одягу, виробництво трикотажу і килимів значною мірою змістилося в «текстильні штати» Аппалачського Підмонта.

Шкіряно-взуттєві підприємства розміщені на Північному Сході і в Приозер'ї.

* Розміщення потужностей лісозаготівель і деревообробки відповідають географії лісових ресурсів. Найбільшу роль тут відіграють тихоокеанський Північний Захід і південноатлантичні штати. Останні є також головним районом меблевої і целюлозно-паперової галузей. Значна частина меблів виробляється у великих метрополітенах. Щорічні заготівлі деревини -- 450 млн м куб, виробництво паперу і картону -- 70 млн т. Поліграфія є прерогативою великих міст, в ній домінують Нью-Йорк, Чикаго і Лос-Анджелес.

* У розміщенні хімічної промисловості найістотніше значення мали орієнтація її «верхніх поверхів» на споживача, тобто на великі міста, і перехід від вуглехімії до нафтогазохімії. В другій половині XX ст. в розміщенні цієї галузі різко зросло значення Півдня. Зараз хімічна промисловість розміщена приблизно порівну між середньо-атлантичними штатами, Ґалфом, Приозер'ям і Аппалачським Підмонтом. Найбільша концентрація виробництва має місце в консолідованих метрополітенах Нью-Йорка і Філадельфії та на узбережжі Ґалфу.

* Чорна металургія США декілька разів змінювала свою геогра¬фію. Зародилась вона в штаті Пенсільванія на східних схилах Аппа-лачських гір. Згодом центри її перемістилися у вугільні райони західних схилів. Провідну роль почав відігравати Піттсбурґ і його оточення. Новим етапом стала поява великих центрів чорної мета¬лургії на південних берегах Великих озер -- Буффало, Клівленд, Детройт, Чикаґо, які знаходилися на шляхах між аппалачським вугіллям і залізною рудою озера Верхнього. Після другої світової війни були побудовані металургійні комбінати на Атлантичному узбережжі -- Спарроус-Пойнт (поруч з Балтімором) і в Моррісвіллі (біля Філадельфії), розраховані на імпортну залізну руду. Наступна деконцентрація галузі мала місце не за рахунок будівництва нових комбінатів, а за рахунок «міні- і мідізаводів», які працюють на металоломі, привізному чавуні і залізорудних окотках. Розміщення їх орієнтоване на споживача. Виплавка сталі становить до 90 млн т на рік, а імпорт її -- 1/5 споживання.

* Підприємства кольорової металургії тяжіють до місць видобутку руди або до портів, що отримують імпортну сировину. З великих метрополітенів тільки Нью-Йорк, Балтімор і Сент-Луїс можна вважати центрами цієї галузі. Як сфера виробництва, кольорова металургія найбільш характерна для Гірських штатів. Особливе місце займає алюмінієва промисловість. За своїми масштабами (виплавляють 5 млн т алюмінію на рік) вона є найбільшою в світі і водночас не має внутрішньої сировинної бази, працюючи на імпортних бокситах і глиноземі. Виготовлення глинозему з бокситів зосереджене в портах Ґалфу. Металічний алюміній отримують на заводах у районах, багатих на дешеву електроенергію: тихоокеанський Північний Захід, Ґалф і долини річок Оґайо і Теннессі.

* Металообробка і машинобудування -- ключова і найбільша галузь обробної промисловості США. В ній зайнято 7,1 млн чоловік, або 37% від загальної кількості зайнятих в обробній промисловості.

Загальне машинобудування, тобто виготовлення металообробного устаткування, двигунів, турбін, машин для інших галузей промисловості, для сільського господарства, будівництва і гірничої справи, конторського, торгового і побутового обладнання -- найбільш характерне для Приозер'я і Північного Сходу. Виробництво електротехніки також розмістилося головним чином у названих районах. Це великі території і всередині них виробництво окремих видів машин має свою внутрішню географію, зумовлену історією виникнення і характером ринків збуту.

Електронне машинобудування, включаючи електронні компоненти, електронно-обчислювальну техніку, засоби зв'язку і прилади, яке виникло після другої світової війни, перетворилося тепер на величезну сферу зайнятості (понад 1,1 млн чоловік). Особливістю його розміщення стала концентрація не тільки в старих промислових районах Північного Сходу та Приозер'я, а й в нових -- на Півдні та Заході. За межами «промислового поясу» Півночі особливо значну роль стали відігравати штати Каліфорнія, Техас і Флорида, а серед метрополітенів -- Лос-Анджелес, Сан-Хосе, Даллас, Міннеаполіс -- Сент-Пол.

У транспортному машинобудуванні домінують автомобільна і авіаракетна галузі. Автомобілебудуванню належить особливе місце в господарстві США. Серійний випуск автомобілів, розрахований на масового споживача (так зване «сімейне авто»), розпочалося в США ще в роки першої світової війни, тоді як у Західній Європі та Японії це сталося майже на півстоліття пізніше. Виробництво літаків, як галузь машинобудування, особливо швидко розвивалась в роки другої світової війни, а ракет і космічної техніки -- в 60-х роках. Зараз у цих галузях зайнято, відповідно, 540 і 130 тис. чоловік. Географія їх формувалась поступово в міру розширення і диференціації виробництва. Авіабудування виникло на Півночі, але вже між двома світовими війнами в значній мірі перебазувалось у штати Каліфорнія і Вашингтон на Заході, а згодом і на Південь. Найбільшими його центрами є метрополітени Лос-Анджелеса і Сіетла на Тихоокеанському узбережжі, Сент-Луїса, Уїчіто, Далласа-Форт-Уерта і Атланти -- у внутрішній частині країни, а також Колумбуса в штаті Оґайо і Хартфорда в штаті Массачусетс.

Географія виробництва ракет і космічної техніки є ще більш широкою. На Тихоокеанському узбережжі центрами цієї галузі стали метрополітени Лос-Анджелеса, Сан-Хосе, Сакраменто, Сан-Дієґо і Сіетла, на Півдні -- Хантсвіпла, Орландо, Нового Орлеану. На Півночі вона є в багатьох великих метрополітенах, а в Гірських штатах -- у малих вузькоспеціалізованих містах. Суднобудування в США, крім військового, займає порівняно скромне місце. Військові верфі зосереджені на півдні Нової Англії, на берегах Чесапікської затоки і затоки П'юджет-Саунд.

Таблиця 2.2

Основні показники промисловості США в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП промисловості	млн. $	3093300	$/нас.	100,69
Зайнятість в промисловості	тис. роб.	6144	нас./роб.	5,00
Продуктивність праці	$/роб.	503,46	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Електроенергія	млрд. кВт-ч	2823	кВт-ч/осіб	0,09
Видобуток нафти	млн.т	277,2	кг/осіб	0,01
Споживання нафти	млн.т	875,00	кг/осіб	0,03
Видобуток природного газу	млн. м3	275	м3/осіб	0,01
Споживання природного газу	млн. м3	367,00	м3/осіб	0,01
Видобуток вугілля	млн.т	993	кг/осіб	0,03
Споживання вугілля	млн.т	944,00	кг/осіб	0,03
Чавун та феросплави	млн.т	675,00	кг/осіб	0,02
Сталь	млн.т	644,00	кг/осіб	0,02
Алюміній	тис. т	345,00	кг/осіб	0,01
Цемент	тис. т	256,00	кг/осіб	0,01
ін.	тис. т	5678,00	кг/осіб	0,18

Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013-2014

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

У цій сфері господарства зайнято майже 2/3 працюючого населення і вона складається з великої кількості напрямків, галузей і окремих видів. Головними її підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. Послуги в свою чергу поділяють на ділові (бізнесові), видовищні й рекреаційні та професійні. За кількістю зайнятих у кожному підрозділі переважають «нижні поверхи», представлені дрібними підприємствами повсюдного поширення і розміщення яких збігається з розміщенням населення (споживача). Це перш за все роздрібна торгівля і громадське харчування, шкільна освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги.

Таблиця 2.3

Основні показники сфери послуг США в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
1	2	3	4	5
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сфери послуг	млн. $	4430000	$/нас.	144,21
Зайнятість в сфері послуг	тис. роб.	20275,2	нас./роб.	0,66
Продуктивність праці	$/роб.	218,493529	Х	Х
Транспорт	Х	Х	Х	Х
Довжина залізниці	тис. км	194731	км/100км кв.	0,80
Довжина автомобільних доріг	тис. км	100	км/100км кв.	0,00
в т.ч. з твердим покриттям	%	73
Довжина судноплавних річок	тис. км	40	-
Довжина газопроводів	тис. км	600	-
Довжина нафтопроводів	тис. км	30	-
Кількість легкових автомобілів	тис. шт.	694221	шт/100 мешк	0,23
Кількість аеропортів	шт.	16
Зв'язок	Х		Х	Х
Кількість стаціонарних телефонів	тис. шт.	908798	шт/100 мешк	0,30
Кількість стільникових апаратів	тис. шт.	10005670	шт/100 мешк	3,26
Кількість користувачів Інтернету	тис.	657432	од/100 мешк	0,21
Кількість поштових відправлень	тис.	124379566	од/100 мешк	40,49
Послуги	Х		Х	Х
Витрати на освіту	% ВВП	5	$/нас.	221500,00
Витрати на охорону здоровя	% ВВП	7	$/нас.	310100,00
Витрати на НДДКР	% ВВП	4	$/нас.	177200,00
Військові витрати	% від ВВП	15	$/нас.	664500,00
Чисельність армії	тис. осіб	354	вій/100 мешк	1,15
Туризм	Х	Х	Х	Х
Іноземні туристи	тис. осіб	45500	тур./100мешк.	148,21
Прибуток від вїздного туризму	млн. $	72200	$/нас.	2,35
Виїздні вітчизняні туристи	тис. осіб	58300	тур./100мешк.	189,90
Витрати від виїздного туризму	млн. $	65432	$/нас.	2,13

Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013-2014

В населених місцях США сформувалася своя ієрархія центрів, у яких розміщені підприємства повсюдних видів нематеріальної діяльності: загальний центр, його підцентри, центри окремих територій і просто окремі підприємства. Чим більше населене місце, тим складніша ця ієрархія. Центри бувають як «вузловими» -- на перехрестях вулиць, так і «лінійними». Найбільш поширеною лінійною формою є так звані «торгові вулиці», де концентруються торгівля, послуги і видовища. Нерідко на них заборонено рух транспорту. Субурбанізація поставила на порядок денний проблему обслуговування передмість. Вихід було знайдено у створенні так званих супер- і гіпермаркетів. Це величезні торгово-розважальні комплекси під одним дахом з місцями для одночасного паркування тисяч автомобілів.

РОЗДІЛ 3. КРАЇНА В СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

У 2014 р. експорт товарів та послуг склав 1,377 трлн. дол., імпорт - 2,19 трлн. дол.

Ключові партнери та торговельний оборот за даними на 2011 р.:

· Канада (562,0 млн. дол.)

· Китай (386,7 млн. дол.)

· Мексика (347,3 млн. дол.)

· Японія (208,1 млн. дол.)

· Німеччина (144,0 млн. дол.)

Основні торговельні партнери в 2014 р.:

в імпорті:

· Канада 21,4%

· Мексика 11,7%

· Китай 5,6%

· Японія 5,4%

· Великобританія 4,3%

· Німеччина 4,3%

в експорті:

· Китай 16,9%

· Канада 15,7%

· Мексика 10,6%

· Японія 7,4%

· Німеччина 4,8%

Таблиця 3.1

Зовнішня торгівля США в 2014 р.

	Од. вим.	Експорт	Імпорт
Торгівля товарами	млн. долл.	1077456	1095409
Торгівля послугами	млн. долл.	199653,2	871091
Товарна структура:	Х	100%	100%
Продовольчі товари	%	11	6
руди та метали	%	23	23
паливо та енергетика	%	35	45
хімічна продукція	%	10	6
машини та обладнання	%	7	3
споживчі товари	%	2	7
ін.	%	12	10
Географічна структура	Х	100%	100%
Канада	%	19	10,3
Мексика	%	13	5,6
Китай	%	7	4,1
Японія	%	5	7,7
Великобританія	%	4	10,2
ін.		52	62,1

Джерело: http://comtrade.un.org/pb/CountryPagesNew.aspx?y=2014

Як видно з рисунку та таблиці, імпорт становить більшу частину ніж експорт. Найбільші показники по імпорту це- нафтові продукти, машини та запчастини до них, електроапаратура, медикаменти тощо. В складі експорту найбільшу частку становлять такі товари - товари не спеціального призначення, нафтопродукти, автомобілі,, інструменти, які використовуються в медичній галузі тощо.

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг

За даними Бюро Економічного Аналізу \ Bureau of Economic Analysis (входить до складу Міністерства Торгівлі США \ Department of Commerce), наприкінці 2014 року обсяг іноземних інвестицій в США склав $ 12.7 трлн. Це на $ 2.7 трлн. перевищує обсяги капіталовкладень, зроблених американськими інвесторами в інших державах.

Структура інвестицій в США виглядає наступним чином: американські акції та цінні папери, якими володіють приватні особи - майже $ 4.4 млрд.; інші активи (у тому числі валюта), якими володіють приватні особи - трохи більше $ 3.5 млрд.; державні цінні папери - більше $ 2.8 трлн., прямі інвестиції - понад $ 1.87 трлн.

Структура американських інвестицій дещо інша. Головна відмінність - американські компанії значно частіше роблять прямі інвестиції ($ 2.45 трлн.). Зокрема, американські інвестори володіють іноземними акціями та іншими цінними паперами на загальну суму приблизно $ 4 трлн.

Таблиця 3.2

Основні фінансові показники США в 2014 р.

	Всього	На душу населення
Сальдо торгівельного балансу (+,-)	млн. долл.	6894	$/нас.	22,45
Сальдо платіжного балансу (+,-)	млн. долл.	7600	$/нас.	24,76
Інфляція	%	2,1	Х	Х
Інвестиції в країну (+)	млн. долл.	12700	$/нас.	41,37
Інвестиції із країни (-)	млн. долл.	10000	$/нас.	32,57
ПІІ всього	млн. долл.	2700	$/нас.	8,8
Зовнішній борг	млн. долл.	12250	$/нас.	39,9

Джерело: http://iformatsiya.ru/tabl/476-gosudarstvennyj-dolg-stran-mira.html

Обсяг інших іноземних активів (включаючи валюту) оцінюється в $ 3.2 трлн.

Динаміка іноземних інвестицій в США і американських інвестицій в економіки інших країн розвивається нерівномірно. Наприклад, У 1997-2001 роки американські закордонні капіталовкладення набагато перевищували інвестиції іноземців у США. У 2002 - початку 2009 року, сторони помінялися місцями: вкладення іноземців в економіку США перевищували американські інвестиції за кордон. Наприкінці 2009 року та по сьогоднішній день обсяги інвестицій зрівнялися, і експорт капіталу з США знову збільшився.

3.3 Конкурентноспроможність і міжнародна співпраця

Серед держав, які демонструють високі темпи зростання інноваційної активності та інтенсивне нарощення показників якісного економічного зростання і міжнародної конкурентоспроможності, варто виокремити США, Фінляндію, Ізраїль, Ірландію. Закономірно, що фундаментальною основою лідерства США у світовій економіці є інноваційний потенціал країни. Саме у США сформована високорозвинена і багаторівнева національна інноваційна система, яка, без сумніву, є основою світових стандартів у цій сфері. Завдяки ефективному ресурсному забезпеченню інновацій, якісному інституціональному середовищу, динамічно функціонуючим механізмам взаємодії окремих елементів національної інноваційної системи країна є технологічним лідером у світі. Пріоритетним напрямком соціально-економічного розвитку США є нарощення інвестицій в освіту, людський капітал, нематеріальні активи, визначальною функцією держави є формування сприятливого середовища для нарощення інноваційного потенціалу. Як відомо, США лідирують у конкурентоспроможності макротехнологій, зокрема у таких високотехнологічних сферах, як напівпровідникові матеріали і мікросхеми, програмне забезпечення, композиційні матеріали, штучний інтелект, надшвидкі ЕОМ, біотехнології та новітня медична техніка. Таким чином, економіка США найбільшою мірою освоює початкові стадії світового науково-технологічного циклу, отримуючи від цього найвищу інноваційну квазіренту у вигляді надприбутків .

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження було встановлено такі факти:

США - найбільш потужна в економічному і військовому відношенні держава сучасного світу. США помітно перевершують всі інші країни світу за розмірами ВНП, промислового і сільськогосподарського виробництва, обороту зовнішньої торгівлі і вивозу капіталу, продуктивності праці в основних галузях господарства. У той же час США є найбільшим світовим боржником. Для порівняння, якщо кожен росіянин винен біля 840 доларів, то кожен американець повинен більше 15000 доларів.

За розмірами промислового виробництва США перебувають на 1 місці в світі. Свою роль при цьому зіграли відсутність перешкод для розвитку капіталізму, відносна легкість захоплення індіанських земель, масовий приплив переселенців з Європи, вигідне економіко-географічне положення, відсутність агресивних сусідів, розміщення території США в помірних і субтропічних зонах зі сприятливими для життя та сільськогосподарського виробництва кліматичними умовами , багаті сировинні ресурси.

Рівень розвитку капіталізму в США виявляється у вельми високого рівня концентрації виробництва та централізації капіталу. На підприємствах 50-ти найбільших промислових корпорацій (більш ніж в 300 тис. фірм) працює 17% всіх зайнятих в обробній промисловості, і вони дають приблизно 25% всієї її продукції. Ще вища концентрація виробництва в окремих галузях. Так чотири найбільші монополії дають 93% випуску автомашин,67% - літаків, 77% - авіаційних двигунів, 47% - суден, 62% - ракет і космічних двигунів, 45% - сталі. Аналогічна картина спостерігається в сільському господарстві. Двадцять провідних груп контролюють понад 70% банківських активів, 85% основних фондів промисловості. Серед них особливо виділяються "сімейні" групи Морганів і Рокфеллерів. У той же час в США є безліч дрібних підприємств (до 200 тисяч), тисячі з яких щороку з'являються і зникають.

Чималу роль в економіці США відіграє держава. Вона вкладає великі кошти в розвиток інфраструктури, включаючи спорудження систем федеральних автомагістралей, регулює розміри і структуру сільськогосподарського виробництва і зовнішньої торгівлі, здійснює військові програми, широко фінансує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Держава надає допомогу як безоплатну, так і у вигляді кредитів різним країнам світу, здійснює інвестиції в економіку низки країн світу. Але основна частка прямих інвестицій здійснюється приватними інвесторами (до 80%). У цілому вплив американських монополій поширюється більш ніж на 100 країн світу.

Найбільшими транснаціональними компаніями США є: "Дженерал моторз корпорейшен" випускає вантажні і легкові автомобілі, двигуни для авіації і флоту, танки, ракети, системи наведення для ракет і т.д. має 80 підприємств у США і 50 зарубіжних дочірніх компаній; "Форд мотор компанії" - випускає автомобілі, танки, має сталеливарні заводи, 15 компаній за кордоном; "Крайслер корпорейшен" - 13 зарубіжних фірм, виробництво автомобілів, танків, ракет, снарядів; "Ексон корпорейшен" - найбільша в світі нафтова корпорація, що здійснює операції більш ніж в 100 країнах світу; "Мобіл корпорейшен" здійснює видобуток нафти і газу майже в усіх розвинених країнах; "Дженерал електрик К" - виробництво практично всіх видів електротехнічного обладнання військового і промислового призначення. Має 230 підприємств в США і 135 підприємств в 25 зарубіжних країнах; "Інтернешнл бізнес мешінз" - ІБМ - найбільший в світі виробник лічильно-обчислювальної техніки. Має великі заводи в 14 зарубіжних країнах і збутові філії в 124 країнах; "Філіп Морріс" - виробництво тютюнових виробів. Поставляє свою продукцію практично в усі країни світу. У 25 країнах концерн веде виробництво на власних підприємствах і більш ніж в 40 країнах налагоджений випуск сигарет на його ліцензії.

Досить характерна для США масове безробіття. У США вважають, що наявність безробітних, що становлять 3-4% економічно активного населення США є нормальною ситуацією. Але зазвичай безробітних значно більше (близько 10% економічно активного населення). На початок нинішнього тисячоліття в Америці в середньому налічувалося 11-12 млн. безробітних. Але для деяких груп населення рівень безробіття значно вищий за середній. Так, серед молоді вона перевищує 12%, а серед афроамериканців і латиноамериканців приблизно 20%.

За характером своєї економіки США - це індустріально-аграрна країна, в якій високо розвинені як промисловість, так і сільське господарство й дуже велике значення невиробничої сфери, зокрема сфери обслуговування населення. Для галузевої структури виробництва характерне зростаюче переважання обробної промисловості над сільським господарством і видобувною промисловістю, число зайнятих у яких все зменшується.
У ВНП США 2% доводиться на первинний сектор (сільське і лісове господарство, рибальство), 29% на вторинний сектор (промисловість і будівництво), 69% на третинний сектор (сфера послуг). Слід зазначити, що поділ за секторами вельми умовний, іноді в первинний сектор включають видобувну промисловість. Однак настільки низькі частки сільського господарства і видобувної промисловості зовсім не означають, що вони слабко розвинені або не мають великого значення для країни. Навпаки, за розмірами їх продукції США стоять на одному з перших місць у світі. Вони не тільки забезпечують своє населення продуктами харчування, але і мають значний надлишок для вивезення за кордон.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. США в поисках ответов на вызовы XXI века (социально-экономический аспект) / Под ред. Э.В. Кириченко. - М.: ИМЭМО РАН, 2014. - 290 с.

2. Клинов В.Г. Большие циклы конъюнктуры мирового хозяйства. - М.: ВНИИПИ, 1992. - 265 с.

3. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. - М.: Наука, 1999. - 448 с

4. Яковец Ю.В., Кузык Б.Н., Кушлин В.И. Прогноз инновационного развития России на период до 2050 года с учетом мировых тенденций // Инновационная экономика. - 2009. - №1 (78). - С. 44-53.

5. Сацик В.І. Теоретико-методологічні погляди на циклічність у розвитку економічних систем // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Наук. журнал. Вип. 1-2 / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: НАУ, 2004. - С. 46-52.

6. Crafts Nicholas. Globalization and Growth in the Twentieth Century // IMF Working Paper No. 00/44. Research Department. IMF. - 2000. - March. - 76 p.

7. http://iformatsiya.ru

8. http://www.info-library.com.ua

9. www.intertrends.ru

10. www.cia.gov.

11. www.fao.org.

12. www.comtrade.un.org.

13. www.iformatsiya.ru.

14. Monthly Bulletin of Statistics, UN, New York. - 2014. - №6. - Р.128.

15. LNG expands in Australia: explosive growth // Economist. - 2013. - № 21. - Р. 212-217.

16. us-america.ru

17. top.rbc.ru/economics

18. forexaw.com

19. www.voanews.com

ДОДАТКИ

Додаток А -Національна символіка США

Державний прапор

Державний герб

Додаток Б - Територіально-адміністративний поділ США

Додаток В

Размещено на Allbest.ru