Основні міжнародні програми і документи сфери міжнародної інформації

Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа та глобальне інформаційне суспільство. Аналіз цілей програми "Європейське Інформаційне Суспільство у Дії". Органи ЄС, що забезпечують реалізацію європейської політики інформаційного суспільства.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 07.10.2013
Размер файла 27,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу

Кафедра міжнародного туризму

Реферат

з дисципліни: «Міжнародна інформація»

на тему:

«Основні міжнародні програми і документи сфери міжнародної інформації»

Виконала: студентка V курсу

Групи Т-149 М

Охріменко А. А.

Перевірив: проф. Гончаренко О.М.

КИЇВ 2013 р.

Зміст

Вступ

1. Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформаційне суспільство

2. Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The European Information Society in Action)

3. Органи ЄС, що забезпечують реалізацію європейської політики інформаційного суспільства

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Тема даної роботи «Основні міжнародні програми і документи сфери міжнародної інформації» є надзвичайно актуальною. Її актуальність полягає в тому, що нинішнє суспільство перенасичене інформацією, яка не завжди є достовірною і правдивою, тому в таких умовах загострюється проблема її фільтрації. Очевидним є вплив інформаційних потоків на характер міжнародних відносин. Один неправильний вислів, або навіть акцент можуть зірвати підписання важливого міжнародного документу, чи навіть розв'язати збройний конфлікт. Вищезазначене й актуалізує тему дипломної роботи.

Функції міжнародної інформації полягають в узагальненій та професійній оцінці інформації, прогнозуванні міжнародно-правових та економічних наслідків прийнятих рішень, у створенні обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо їх реалізації.

В сучасних умовах, інформація перетворилась на глобальну проблему, вона має світовий, міжнародний характер.

Інформація стала складовою інших глобальних проблем, таких як боротьба зі стихійними лихами, проблема біженців, проблема розподілу світових енергетичних ресурсів.

Сучасні засоби зв'язку глобалізували можливості передачі великих масивів інформації за неймовірно короткий час, мультимедійні системи здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, що впливає на суспільні процеси в світі.

Глобальна роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим третє тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства (ІС).

Мета роботи полягає в дослідженні основних міжнародних програм і документів у сфері міжнародної інформації. Досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступними задачами:

Розкрити сутність Програми ЄС у сфері міжнародної інформації

Проаналізувати програму «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій»

Проаналізувати стан інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин;

Визначити основні органи ЄС, що забезпечують реалізацію європейської політики інформаційного суспільства

1. Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформаційне суспільство

Програма була підготовлена 20-ма членами Групи на Найвищому Рівні з питань Інформаційного Суспільства на чолі з Бангманом.

Програма спонукає ЄС звернути увагу до приближення Інформаційного Віку, у зв'язку з чим уже зараз необхідно закладати підвалини для впровадження нових процесів в Інформаційному Суспільстві.

Члени Групи Бангмана вважають, що у всьому світі інформаційні і комунікаційні технології уже зараз являються складовими факторами якісно нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням людських знань, у цьому полягає унікальність цієї революції і її відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи, якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангмана, уже приймає участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени Групи вважають, що якщо не прийняти до уваги ті поради, які вони викладають в своїй програмі, то очікувані вигоди від впровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій можуть стрімко і дуже помітно знизитися, що значно відобразиться на розвитку Інформаційного Суспільства в цілому і неодмінно нанесе шкоду усьому світовому співтовариству. Саме тому, вважають Члени Групи, ЄС, в першу чергу, має прислухатися до порад Програми.

Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за все, об'єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у галузі інформатизації та телекомунікації.

В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які першими сформують ядро Інформаційного Суспільства, отримають колосальні переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаційне Суспільство мають складати усі європейські держави без виключення. Це принесе користь усім країнам без виключення. Отже, одним з найбільш важливих завдань на першому етапі, є формування якомога ширшого ядра майбутнього Інформаційного Суспільства. Крім того постає питання часу формування такого ядра.

Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи.

В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства. Приватний сектор очікує нового сигналу, нового поштовху задля подальшого розвитку суспільства в цілому.

Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам економічної діяльності.

В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на базі функціонуючих:

· ринок покупців;

· ринок продавців;

· ринок малих та середніх підприємців;

· аудіовізуальний ринок.

Обґрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни.

В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері.

Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну Власність, захисту електронної інформації, напрямкам політики держави для забезпечення цих прав і технологіям, направленим на цей захист.

Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO-ISDN, що почала функціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року. Але, крім того, відзначається серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток Інформаційного Суспільства, пропонуються шляхи покращення роботи цієї мережі, шляхом розгалуження існуючої мережі, збільшення числа користувачів та шляхом впровадження інших наукових розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку мобільного зв'язку, де головну позицію займає стандарт GSM.

Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe's Way to the Information Society. An Action Plan)

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов'язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.

Програма аналізує наступні документи:

– Growth, Competitiveness, Employment The Challenges and ways forward into the 21st century

– Europe and the Global Information Society – Recommendations to the European Council

– TEN-ISDN

– TEN-IBC

– The IDA

– Advanced Communication and Telecommunication Services

– Telematics

– The 4th RDT Framework Programme

– Information Technology

– Call for Ideas

– Call for Intentions

– Call for Proposals

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитку Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у Інформаційне.

2. Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (TheEuropean Information Society in Action)

європейський політика інформаційний суспільство

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:

· The White Paper

· The Bangemann Report

· The Corfu Conclusions

· Action Plan

· The Essen Conclusions

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом і світової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов'язаних з розвитком телекомунікації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв'язків для інформування населення через різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.

В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість абонентів мобільного зв'язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу було знайдено 700 млн ЕКЮ.

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою RD, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ.

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили в дію новітні ініціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою є об'єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.

3. Органи ЄС, що забезпечують реалізацію європейської політики інформаційного суспільства

Реалізація стратегічної мети ЄС у сфері становлення інформаційного суспільства здійснюється за допомогою як загальної системи органів (Європейська Рада, Європейська Комісія, Генеральний Директорат з освіти і культури тощо), так і спеціально створеного інституційного механізму - Генерального Директорату з інформаційного суспільства, Форуму інформаційного суспільства ЄС.

Так, у ст. З Договору про Європейський Союз зазначено, що ЄС діє як єдина інституційна структура, котра має забезпечувати узгодженість та безперервність діяльності, здійснюваної з метою досягнення його цілей. Союз має забезпечувати послідовність своєї зовнішньополітичної діяльності в загальному контексті міжнародних відносин, питань безпеки, економіки та політики.

Серед загальних органів ЄС, значну роль в забезпеченні політики інформаційного суспільства відіграє Європейська Комісія (ЄК). На ЄК покладені не лише функції щодо розробки політики ЄС у відповідних сферах життєдіяльності європейського суспільства, але згідно з положеннями установчих договорів, ЄК здійснює також функції контролю за забезпеченням виконання зобов'язань країн-учасниць для реалізації спільної стратегії ЄС.

Основними документами, які були підготовлені ЄК у сфері становлення інформаційного суспільства є: "Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС" 1994 року, "Підготовка Європи до інформаційного суспільства" 1994 року, "Шлях Європи до інформаційного суспільства" 1994 року, "Включення інформаційного суспільства в політику Європейського Союзу. План дій" 1996 року, щорічні "Доповіді ЄК Форуму інформаційного суспільства".

Особливо важливим є розроблений Єврокомісією програмний документ "Шлях Європи до інформаційного суспільства" 1994 року, в якому зазначено, що шляхом збереження національно-культурної самобутності та ідентичності європейської спільноти необхідно формувати відповідну європейську інформаційну політику за допомогою забезпечення вільного доступу до інформаційних послуг.

Ураховуючи як позитивну, так і негативну роль глобальної мережі Інтернет у становленні глобального та європейського інформаційного суспільства, особливої актуальності набуває проблема безпеки цієї мережі. Так, Єврокомісія прийняла Резолюцію про запобігання поширенню в Інтернеті інформації незаконного змісту, шкідливої для морального здоров'я суспільства в 1996 році, відповідно до якої поняття шкідливого змісту залежить від культурних традицій, а поняття незаконного змісту - від чинного законодавства.

Серед основних заходів із забезпечення безпеки інформації в мережі Інтернет ЄС передбачає здійснення таких заходів:

1. Забезпечити свободу комунікації он-лайн.

2. Визначити обов'язки постачальників послуг (зокрема, видавців та посередників).

3. Запровадити захист інтелектуальної власності в режимі он-лайн.

4. Забезпечити ефективне регулювання змісту інформації, що є в мережі Інтернет.

5. Забезпечити захист персональних даних.

6. Забезпечити правовий статус доменів.

7. Забезпечити вільний доступ до масивів інформації в мережі Інтернет для масового використання (Досвід Франції).

У зв'язку з реорганізацією ЄК у 1996 році було створено Генеральний Директорат ЄС з інформаційного суспільства. Основними завданнями Генерального Директорату є:

1) формування політики інформаційного суспільства в країнах ЄС;

2) розробка регулятивних та правових документів, необхідних для здійснення інформаційної політики в європейському регіоні;

3) створення програм інформаційного суспільства і встановлення взаємодії між політикою розвитку технологій та політикою регулювання інформаційного суспільства;

4) впровадження нових технологій в інші сфери життєдіяльності європейських спільнот;

5) допомога у реалізації програм ЄС, пов'язаних з інформаційним суспільством, зокрема, за напрямками зовнішньої політики, технологічних досліджень, підприємницької ініціативи, конкуренції, єдиного ринку, освіти, культури.

Проблема забезпечення безпеки інформаційного суспільства Євросоюзу посідає особливе місце серед інших повноважень Генерального Директорату ЄС з інформаційного суспільства.

Як зазначає Макаренко Є А., в рамках повноважень Директорату була прийнята програма заходів щодо збільшення безпеки в Інтернет, в якій підкреслюється можливість розробки загальної структури цифрового підпису та кодування для підвищення рівня безпеки електронної торгівлі в Інтернет, а також важливість стимулювання випуску та розвитку криптографічної продукції. Директорат також ініціював розробку та підготовку документів про телекомунікації і супутниковий зв'язок, конвергенцію медіа індустрії, аудіовізуальну політику, регулювання інформаційної діяльності, соціальні аспекти інформаційних супермагістралей, проблеми соціальної політики в інформаційному суспільстві, антимонопольні заходи в медіабізнесі.

У лютому 1995 року Єврокомісія заснувала Форум інформаційного суспільства (ФІС), основною метою якого є обговорення загальних проблем у економічній, соціальній, державній, освітній, культурній та технологічній сферах становлення інформаційного суспільства.

Даний Форум є консультативним органом ЄС, який не тільки відслідковує загрози становленню інформаційного суспільства, але й виробляє пропозиції та рекомендації щодо їх подолання та нейтралізації.

Учасниками Форуму є представники національних та державних інститутів / організацій, а також представники різних соціальних, фінансових груп, звичайні користувачі, виробники та постачальники інформаційних технологій як країн-учасниць ЄС, так й громадяни інших держав.

Процедура роботи та прийняття рішень ФІС здійснюється в форматі демократичних дискусій з актуальних проблем становлення інформаційного суспільства в сфері економіки, права та культури, що сприяє виробленню подальшого плану дій міжнародної спільноти, прийняття єдиних інформаційних стандартів та уніфікації норм права, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері.

Рішення Форуму приймаються у вигляді декларацій, директив Єврокомісії Євросоюзу, реалізація яких є обов'язковою для національних урядів країн-членів, але носить дорадчий характер для інших учасників та представників державних та міжнародних організацій.

У рамках Форуму ведуться дискусії та обговорення в наступних напрямах:

1) інформаційне суспільство і підтримка національних ініціатив;

2) соціальні та демократичні цінності, культура і сфери нових послуг засобів масової інформації;

3) зайнятість, створення робочих місць та політики соціального захисту населення в умовах концентрації комунікації;

4) захист прав споживачів, забезпечення права доступу до інформаційних "благ";

5) трансформація адміністративної та громадської взаємодії;

6) інформаційна "освіченість" населення Європи.

Діяльність Форуму інформаційного суспільства висвітлюються у щорічних доповідях. Так, у першій щорічній доповіді "Мережі для людей і співтовариств" зазначені такі основні проблеми та загрози становленню інформаційного суспільства у Європі, як втрата конкурентоспроможності та інформаційний дисбаланс європейського населення.

На Форумі інформаційного суспільства, проведеного у 1997 році, було наголошено про актуальність таких проблем як захист персональних даних, інформаційна безпека, інформаційна і комп'ютерна освіченість суспільства, багатокультурність та міжнародне співробітництво в інформаційній сфері.

Особливо важливим є забезпечення виконання зобов'язань, проголошеними відповідними нормативно-правовими актами щодо стратегії становлення інформаційного суспільства країн-учасниць та країн-претендентів ЄС.

З метою досягнення прогресу ці країни мають стимулювати інвестиції, створюючи відповідні інформаційні галузі, включаючи подальший прогрес у лібералізації телекомунікацій; забезпечувати безпеку електронної торгівлі, поширення електронної комерції, створення відповідного національного законодавства; прийняття норм права про діяльність засобів масової комунікації в демократичному суспільстві, нового кодексу професійної етики; створити національні консультативні органи (комітети) з впровадження стратегії інформаційного суспільства; запровадити національну організацію (інституцію) для координації виконання національної програми інформаційного суспільства і поширення інформації про необхідність нових перспектив розвитку.

Такий орган Євросоюзу як Генеральний Директорат ЄС із освіти та культури розглядає проблеми аудіовізуального піратства, комп'ютерної освіченості суспільства, дистанційної освіти та освіти протягом життя, вільного доступу до глобальної інформації, збереження і переведення на цифрову форму досягнень культурного розвитку народів Європи.

Висновок

Міжнародні інформаційні відносини - це підгалузь міжнародних відносин яка розглядає співробітництво суб'єктів міжнародного права в галузі інформації.

Міжнародна інформація - це інформація пов'язана із інформаційно-аналітичним забезпеченням зовнішньоекономічної політики і обертається без кордонів з метою інформування керівництва держав.

На Європейському рівні, одним з найважливіших документів в галузі IT є так званий Звіт Бангемана. Цей звіт був розроблений на прохання Європейської Наради для зустрічі 21-24 червня 1994 року в Корфу. Вперше в документі була використана концепція «Інформаційне Суспільство» замість звичайної концепції «Інформаційних магістралей». Критичним елементом в Звіті Бангемана було те, що приватний сектор гратиме дуже важливу роль в створенні і розвитку інформаційних технологій як на національному, так і на наднаціональному рівнях. Роль урядів тоді обмежиться тільки їх втручанням підчас просування, використання і регулювання нових інформаційних технологій.

Список використаних джерел

1. Копылов В. А. Информационное право: Учебник. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Юристъ, 2003.

2. Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., Желіховський В.М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції. Навчальний посібник. -- К.: КНТ, 2006. -- 280 с.

3. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика. -- К.,2000.42.

4. Макаренко Є. А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО. -- К., 2002.

5. Макаренко Є.А., Ожеван М.А., Тихомирова Є.Б., Рижков М.М. та ін. Європейські комунікації. Підручник - К., 2010.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Процеси світової глобалізації та європейської інтеграції. Вступ Великої Британії до "Спільного ринку". Європейський вектор зовнішньої політики кабінетів Г. Вільсона і Д. Каллагена. Підхід урядів М. Тетчер до політики Європейського співтовариства.

    курсовая работа [32,1 K], добавлен 25.02.2009

  • Історія заснування Всесвітнього Поштового Союзу (ВПС). Організація Союзу. Головні документи. Членство в Союзі. Органи ВПС. Мова. Обмежені союзи. Основні програми діяльності ВПС. ВПС, як спеціалізована установа ООН. Філателія.

    статья [13,4 K], добавлен 06.08.2007

  • Сутність і необхідність міжнародних зв’язків з громадськістю. Зв‘язки з громадськістю як найважливіша частина управління організаційною структурою суспільства. Збирання і аналіз міжнародної інформації. Міжнародні комунікації і тенденції її розвитку.

    реферат [33,0 K], добавлен 19.10.2010

  • Заснування Європейської організації якості для підвищення конкурентоспроможності європейських організацій на основі використання досягнень в області менеджменту якості. Комісія ООН із продовольчих товарів. Діяльність Міжнародної організації споживачів.

    контрольная работа [27,6 K], добавлен 28.12.2013

  • Історичні передумови створення спільної оборонної політики. Аналіз Європейської безпекової та оборонної політики (ЄБОП) як політики в процесі дедалі тіснішої інтеграції всередині ЄС та у взаємовідносинах з іншими міжнародними організаціями з безпеки.

    контрольная работа [43,4 K], добавлен 08.10.2016

  • Інтернаціоналізація суспільства та створення нової форми міжнародної співпраці. Заснування Організації Об'єднаних Націй для підтримки безпеки і контролю над інтеграційними процесами. Історія діяльності ООН у ролі світового уряду і план його реформування.

    курсовая работа [79,6 K], добавлен 30.11.2010

  • Специфічні риси міжнародної торгівлі, особливості механізмів її фінансування. Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Експорт як стратегія одержання прибутків країною, основні перешкоди.

    контрольная работа [38,9 K], добавлен 05.10.2012

  • Зародження європейської політики у сфері конкуренції: створення міжнародного антимонопольного законодавства і Генерального директорату з питань конкуренції Європейської комісії - аналіз її діяльності і політики, повноваження, досягнення та проблеми.

    курсовая работа [38,4 K], добавлен 22.10.2011

  • Поняття європейської політики сусідства (ЄПС) як зовнішньополітичної стратегії ЄС. Передумови та причини, мета та завдання запровадження ЄПС. Європейський інструмент сусідства. Аналіз співробітництва України і ЄС в межах європейської політики сусідства.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 26.08.2010

  • Історія розвитку і цілі міжнародних економічних відносин України. Державне регулювання цієї сфери. Стан та основні напрямки економічного співробітництва між Україною та ЄС і РФ. Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки.

    курсовая работа [767,9 K], добавлен 12.10.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.