Світовий ринок послуг

У структурі експортованих послуг наземного транспорту (без трубопровідного) пріоритет належить залізничному транспорту, частка якого становить понад 82 %. Залізничний транспорт України залишиться на тривалу перспективу головним видом транспорту, зокрема на європейському напрямку для перевезень вантажів.

Статистичні дані за 2012 р. свідчать про зростання від'ємного сальдо в експортно-імпортних відносинах щодо послуг залізничного транспорту України з Угорщиною, Словаччиною та Польщею, що пояснюється перевищенням обсягів вантажів, що перевозяться цими країнами для України, над обсягами перевезень Україною вантажів для зазначених держав, а також непаритетним наданням порожнього рухомого складу колії 1520 мм до цих країн під завантаження, за що Україні доводиться платити у разі експортного спрямування вантажів до країн СНД через територію України. Для виправлення ситуації варто шляхом проведення дво- або багатосторонніх переговорів із зазначеними європейськими державами погодити обсяги перевантаження в Україні імпортних для країни та транзитних у напрямку до країн СНД вантажів, забезпечувати відповідне переоформлення ЦІМ-накладної на СМГ, у т.ч. на українській території в межах дотримання норм Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС)http://www.niss.gov.ua/articles/475/ - _ftn5 [59].

Загалом імпорт послуг в Україні є значно більш технологічним, ніж експорт, ? сукупна частка високотехнологічних послуг, хоч і скоротилася після кризи, проте залишається на досить високому рівні (63,2 % загального обсягу імпорту послуг у 2010 році).

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами в 2011 р. склало 7 млрд 449,6 млн дол. У 2011 р. профіцит склав 6 млрд 311,7 млн дол, таким чином, відбувся ріст у 18%.

За даними Світової організації торгівлі, Україна в 2011 році стала 25-м світовим імпортером (без урахування торгівлі всередині ЄС) товарів з часткою на глобальному ринку в 0,6%.

Також, за даними СОТ, Україна посідає 23-е місце серед експортерів і 30-е серед імпортерів комерційних послуг (без урахування торгівлі всередині ЄС) з часткою 0,6% і 0,5% відповідно.

Імпорт товарів і послуг до України в 2011 р. зріс до 88 млрд. 854,9 млн. дол. (у 2010 році - 66 млрд. 189,9 млн. дол.), причому імпорт товарів становив 82 млрд. 606,9 млн. дол. (у 2010 році - 60 млрд. 742,2 млн. дол.), імпорт послуг - 6 млрд. 248 млн. дол. (у 2010 році - 5 млрд. 447,7 млн. дол.).

Експорт товарів і послуг з України в 2011 р. зріс до 82 млрд. 107,4 млн. дол. (у 2010 році - 63 млрд. 164,6 млн. дол.). При цьому експорт товарів становив 68 млрд. 409,8 млн. дол. (у 2010 році - 51 млрд. 405,2 млн. дол.), експорт послуг - 13 млрд. 697,6 млн. дол. (у 2010 році - 11 млрд. 759,4 млн. дол.).

Дефіцит платіжного балансу України у січні-лютому 2012 року склав $944 млн (у лютому - $55 млн), тоді як за аналогічний період 2011 року був зафіксований його профіцит у розмірі $1,624 млрд ($1,364 млрд) [11].

3.2 Регулювання торгівлі послугами в рамках Світової організації торгівлі: передумови та наслідки для України

В радянському минулому Україна була членом Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) -- аналога GATT країн Варшавського пакту. У незалежній Україні приєднання до СОТ був одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. На початку 2005 року Президент Віктор Ющенко проголосив приєднання України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в СОТ було також умовою Європейської комісіїдля початку переговорів щодо створення спільної торгівельної зони.

Загалом процес приєднання України до СОТ передбачав дві головні складові:

- проведення двосторонніх та багатосторонніх переговорів та підписання угод з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Робочої групи СОТ;

- гармонізація законодавства України відповідно до вимог угод СОТ.

Вступ України в СОТ співпав із розгортанням світової фінансової та економічної кризи. В травні 2008 року Україна стала членом СОТ, а вже у вересні банкрутство фінансового гіганта Lehman Brothers призвело до колапсу фінансових ринків і різкого спаду економічної активності і особливо міжнародної торгівлі. Після зростання доларових обсягів світового експорту на 23% дпр до 4,3 трлн дол. США в третьому кварталі 2008 року експорт обвалився на 31% дпр до 2,7 трлн дол. США в першому кварталі 2009 року. Таке падіння було спричинене рядом факторів.

В 2010 році світові фінансові ринки стабілізувались, відновилось фінансування торгівлі, покращились економічні очікування та відновилось економічне зростання у всіх регіонах світу.

На початку 2011 року світова торгівля продовжувала зростати і виросла у першому кварталі на 22,3% дпр, однак очікується сповільнення зростання світової торгівлі через сповільнення економічного зростання.

Динаміка зовнішньої торгівлі України за останні три роки визначалась в першу чергу цими світовими тенденціями. Високий рівень доларизації та зовнішнього боргу в Україні, що призвели до різкого знецінення обмінного курсу гривні до долара США на початку кризи, та сприяли падінню споживчого попиту і частковій переорієнтації імпорту на внутрішнє споживання, були іншим важливим фактором, що вплинув на зовнішню торгівлю України. До того ж проблеми банківського сектору України також ускладнили отримання українськими експортерами та імпортерами фінансування всередині країни.

В результаті цього експорт товарів та послуг України впав на 22% в реальному обсязі у 2012 році, а імпорт ? на 39%. Через падіння цін на сталь, нафту та інші товари експорт та імпорт товарів та послуг в доларовому виразі впав ще більше (на 37% та 44%). Спад показників міжнародної торгівлі України відображає згортання світової торгівлі та падіння споживання домогосподарств на 14,9% та інвестицій більш ніж вдвічі протягом відповідного періоду [20, с.12].

У 2010 році реальний експорт та імпорт товарів і послуг дещо зросли(на 4,5 та 11,1%), однак зовнішній попит на основні продукти українського експорту залишався суттєво меншим ніж до кризи, а вища, ніж у країнах?торгових партнерах, інфляція зменшувала конкурентні переваги, зумовлені знеціненням гривні на початку кризи. У першому півріччі 2011 року експорт товарів та послуг у доларовому виразі перевищив рівень першого півріччя 2008 року, а імпорт наблизився до цього рівня за рахунок того, що рівень цін у 2011 році перевищив докризовий більш ніж на 20%, Це відображає зростання світових цін на неенергетичні сировинні товари на 22%3 та високу ціну на газ, імпортований з Росії. Водночас фізичні обсяги експорт та імпорту залишались суттєво нижчими за докризовий рівень, оскільки зовнішній попит на основні експортні товари України не досяг рівня 2008 року, а інвестиції в основний капітал залишаються набагато нижчими, ніж до початку кризи.

Загалом динаміка показників міжнародної торгівлі у 2009?2011 році відображає переважно економічні коливання, викликані кризою в Україні, спад і подальше відновлення світової економіки.

Приєднання до цієї Організації, дало Україні наступні основні економічні переваги:

1. створення передумов для розширення співпраці з ЄС;

2. переваги світової торгівлі та міжнародного розподілу праці;

3. вплив на макроекономічну політику;

4. забезпечення ширшого вибору товарів та послуг;

5. забезпечення лібералізації доступу українських товарів на ринки світу;

6. доступ до механізму вирішення торгових спорів.

Практичний досвід багатьох країн світу, які нині є членами СОТ, особливо країн, що розвиваються, вказує на те, що більшість потенційно можливих позитивних наслідків для країни, її виробників реалізується не автоматично, а є результатом розумної політики, яка створює потенціал для використання таких можливостей [38, с.35].

Окрім ряду позитивних наслідків від вступу України до СОТ існує і низка недоліків, які можуть спричинити додаткові загрози економіці України, зокрема:

1. лібералізація торгівлі може спричинити посилення впливу світової кон'юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності;

2. членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ;

3. вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств;

4. скорочення виробництва неконкурентоспроможних вітчизняних підприємств та галузей;

5. запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур [1, c.13].

Зважаючи на все вищесказане, слід зазначити, що Україна отримала значно більше позитивних переваг від членства в СОТ, ніж негативних. . Але реалізація потенційних переваг потребує змін адміністративного характеру, реформи податкової системи, додаткових витрат держави на реструктуризацію та реорганізацію підприємств.

ВИСНОВКИ

Однією з проблемою теоретичного характеру є класифікація послуг міжнародного ринку послуг. В більшість існуючих класифікацій схема залишається незавершеною і постійно відкритою для подальшого доповнення Через динамізм змін на ринку послуг існуючі класифікації постійно вимагають доповнення та удосконалення основних сутнісних положень.

В умовах глобалізації економіки світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов'язано з прискореним ростом сфери послуг у більшості країн світу, а також процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, зростанням інтенсивності потоків інвестицій.

Зростаючу роль у подальшому розвитку світового ринку послуг відіграє науково-технічний прогрес. Зокрема, пріоритетності набуває сектор інформаційно-комунікаційних послуг з такими новими галузями, як електронна й мобільна торгівля, що базуються на мережі Інтернет. Завдяки цим досягненням послуги можуть більш ефективно впливати на структуру та динаміку експорту країни, продуктивність праці й конкурентоспроможність фірм та галузей, а в кінцевому рахунку - і на рівень життя населення.

Туристичний ринок України є одним з найбільш сталих складових світової економіки. На основі світового досвіду, можна розробити стратегічні напрямки формування і функціонування природно-ресурсного потенціалу територій України в інтересах розвитку туризму і туристичної індустрії як соціально, економічно й екологічно значимого сектора національної економіки.

В умовах глобалізації економіки діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій.

Український ринок послуг ще не набув достатнього розвитку. Найбільшого розвитку набув сектор транспортних послуг у загальній структурі вітчизняного експорту послуг. Пріоритетного значення набувають: логістичні послуги, фінансові послуги, інформаційно-комунікаційні послуги, лізингові послуги.

Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти надходженню не тільки необхідних фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку - підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами.

Для подальшого розвитку сектору послуг в Україні першочергового значення набуває розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, і насамперед Інтернет та електронної і мобільної торгівлі, які набувають все більшого впливу не лише на організацію діяльності окремо узятих підприємств шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та конкурентоспроможності, але й значною мірою визначають напрямки та подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей економіки країни.

Після вступу України в СОТ саме відкритість економіки є стимулом до структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати, у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. До того ж більшість експертів дотримується думки, що після вступу в СОТ та лібералізації доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не змінився суттєво. Баланс позитивних та негативних наслідків залежить насамперед від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бураковський І. Вступ України до СОТ: як правильно оцінити наслідки / Бураковський І. // Економічний часопис XXI ст.- 2009.- №7-8. - с. 6-8.

2. Воронова Є.М., Мазаріні А.Л. “Експортний потенціал та розвиток зовнішньої торгівлі України // Конспект лекцій - К., 2006 р.

3. Гребенюк О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 384 с.

4. Дяченко А.В. Контракти міжнародної купівлі-продажу. - К.: УМЦ „Бета”, 1991, - 108 с.

5. Кириченко А.В., Шевчук В.Я., Мазарук А.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / К.: Знання, 2005. - 493 с.

6. Костина К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівнім/ Костина К.В.//Зовнішня торгівля: право та економіка.- 2009 - №1. - с. 41-47.

7. Кредисов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.И. Кредитова. - К., 1996.

8. Кузьминський Ю.А. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч.-метод. посібник. - К.: КНЕУ, 2011. - 179 с.

9. Левада А.Н. Експорт-імпорт промислових товарів України у І півріччі 2010 р.// Діловий вісник.- 2010. - №9, - с.11.

10. Левковець П.Р. Міжнародні перевезення і транспортне право. - К.: „Арістей”, 2009. - 140 с.

11. Левченко З. Плюси і мінуси членства в СОТ // Цінні папери України - 2010. - №9. - с.23

12. Лугінін О.Є. Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посіб./ Лугінін О.Є., Фомішин С.В. - К.: ЦНЛ, 2009. - 502 с.

13. Новицький В.С., Пашко П.В. Міжнародна економічна діяльність України: Підручн. - КНЕУ, 2009. - 948 с.

14. Осика С.Г. Універсальні міжнародно-правові засади регулювання демпінгового імпорту: Монографія. - К.: Центр дослідження СОТ, розвитку

15. Романенко С.И. Импортная экспансия Европы в Украину // Інвестиції: практика та досвід. - 2006. Тернопіль: Економічна думка. 2004. - с. 416

16. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В., та ін. Міжнародна економіка: підручник - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 479 с.

17. Савко Н. - Торговельний потенціал України // Журнал “Бізнес” - 2010. - №8. - С. 11-12

18. Сергієнко О. М. Вступ до Світової організації торгівлі // Формування ринкових відносин в Україні, 2009. - №3 - с. 55-59.

19. Сиденко В., Ще раз про відносини України з ЄврАзЕС // Дзеркало тижня. - 2011.- № 20 (395). - с. 20-48

20. Сухарський В.С., Сухарський В.В., Охота В.І., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: теорія, методологія, практика. Навчальний посібник (курс лекцій). Тернопіль: Астон, 2009. - 464 с.

21. Транспорт і зв'язок України - 2009. Статистичний збірник. Держкомстат України. - К.: 2010, с. 30.

22. Торговельний потенціал України / Савко Н./ Журнал «Бізнес». - 2009. - №8. - с. 4-43.

23. Україна на ринку Європейського Союзу (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. - 2008. - №11 (47). - с.36.

24. Україна та Євразійське Економічне Співтовариство: інтеграція чи співробітництво? (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. - 2009. - №12 (36). - С. 12-35.

25. Фомін І.В. До питання вдосконалення системи тарифного регулювання імпорту в Україні // Економіка України. - 2012. - №10. - с. 25-33.

26. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: Учебное пособие / - Херсон: Олди плюс, 2012, - 560с.; ил.

27. Чужиков В.І. Економіка забіжних країн: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 308 с.

28. Чуприна О.Б. Історія розвитку інтеграційних процесів в Європі та аналіз їх взаємозв'язку з процесами глобалізації /Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - №1. - с. 41-47.

29. Щербина Л.В. Експорт та імпорт товарів: особливості податкового і бухгалтерського обліку // Баланс. - 2010. - №33. - с. 51-53.

30. Яремко Л.А. Імпорт та його вплив на макроекономічні процеси // Фінанси України. - 2012. - №7.- с. 75-82.

31. Державний комітет статистики / [Електонний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

32. Зовнішня торгівля України транспортними послугами у 2010 р./ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

33. Підсумки зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу за 2008 - 2012 роки / [Електонний ресурс] / Режим доступу: www.kmu.gov.ua.

34. Стрекаль О.В., Країни Західної Європи та проблеми європейської інтеграції / [Електонний ресурс] / Режим доступу: www.niss.gov.ua.

35. Статистичні дані про обсяги зовнішньої торгівлі / [Електонний ресурс] - офіційний сайт Eurostats - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/

36. Чумак В.М., Нікішенко С.О., Проблема перспективного партнерства України у регіонах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії / [Електонний ресурс] / Режим доступу: www.niisp.gov.ua

37. Trade statistics / [Електонний ресурс] / Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/

38. World trade statistics / [Електонний ресурс] / Режим доступу: http://www.wto.org

Размещено на Allbest.ru