Міжнародна торгівля товарами та послугами

Характеристика міжнародної торгівлі. Структура світового товарообігу. Аналіз значущості експорту. Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стосунки України з Всесвітньою митною організацією. Спеціалізація та індустріалізація експорту.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 11.03.2012
Размер файла 309,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна торгівля (МТ) - складна економічна категорія, яка може розглядатися щонайменше в трьох аспектах: організаційно-технічне, ринковому й соціально-економічному.

Організаційно-технічний аспект вивчає фізичний обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами (державами). Основна увага при цьому приділяється проблемам, пов'язаним із закупівлею (продажем) конкретних товарів, їх рухом між контрагентами (продавець - покупець) і перетином державних кордонів, з розрахунками і т. п. Ці аспекти МТ вивчаються конкретними спеціальними (прикладними) дисциплінами - організація і техніка зовнішньоторговельних операцій, митна справа, міжнародно-фінансові і кредитні операції, міжнародне право (різні його галузі), бухгалтерський облік і т. д.

Організаційно-ринковий аспект визначає МТ як сукупність світового попиту та світової пропозиції, які матеріалізуються у двох зустрічних потоках товарів і (або) послуг - світовому експорті (вивезенні) і світовому імпорті (ввезенні). При цьому світовий сукупний попит розуміється як обсяг виробництва товарів, які споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін всередині і поза країною, а сукупна пропозиція - як обсяг виробництва товарів, які виробники готові запропонувати на ринку при існуючому рівні цін. Вони розглядаються зазвичай тільки у вартісному вираженні. Проблеми, що виникають при цьому, пов'язані переважно з вивченням стану ринку конкретних товарів (співвідношенням попиту і пропозиції на ньому - кон'юнктури), оптимальною організацією товарних потоків між країнами з урахуванням найрізноманітніших факторів, але перш за все фактора ціни.

Ці проблеми вивчаються міжнародним маркетингом і менеджментом, теоріями міжнародної торгівлі і світового ринку, міжнародних валютно-фінансових відносин.

Соціально-економічний аспект розглядає МТ як особливого типу суспільно-економічні відносини, що виникають між державами в процесі та з приводу обміну товарами та послугами. Ці відносини мають ряд ознак, які повідомляють їм особливу важливість у світовій економіці.

Перш за все слід зазначити, що вони носять всесвітній характер, оскільки в них залучені всі держави і всі їхні економічні угруповання; вони є інтегратором, об'єднуючи національні господарства в єдину світову економіку і інтернаціоналізіруя її, базуючись на міжнародному поділі праці (МРТ). МТ визначає, що вигідніше виробляти державі і на яких умовах обмінюватися виробленим продуктом. Таким чином, вона сприяє розширенню і поглибленню МРТ, а значить і МТ, залучаючи до них все нові держави. Ці відносини об'єктивні й універсальні, тобто вони існують незалежно від волі одного (групи) людини і придатні для будь-якої держави. Їм під силу систематизувати світове господарство, розставивши держави в залежності від розвиненості в ньому зовнішньої торгівлі (ОТ), від частки, яку вона (ОТ) займає у міжнародній торгівлі, від розміру середньодушового зовнішньоторговельного обороту. За цією ознакою розрізняють «малі» країни - ті, які не можуть вплинути на зміну ціни на МР, якщо змінять свій попит на якийсь товар і, навпаки, «великі» країни. Малі країни, щоб заповнити цю свою слабкість на тому чи іншому ринку, нерідко об'єднуються (інтегруються) і пред'являють сукупний попит і сукупна пропозиція. Але об'єднатися можуть і великі країни, зміцнюючи таким чином своє становище в МТ.

Характеристика міжнародної торгівлі

Для характеристики міжнародної торгівлі застосовується ряд показників:

* вартісної і фізичний обсяг світового товарообігу;

* загальна, товарна і географічна (просторова) структура;

* рівень спеціалізації та індустріалізації експорту;

* коефіцієнти еластичності МТ, експорту та імпорту, умови торгівлі;

* зовнішньоторговельна, експортна та імпортна квоти;

* торговий баланс.

Світовий товарообіг

Світовий товарообіг являє собою суму зовнішньоторговельних оборотів всіх країн. Зовнішньоторговельний оборот країни - це сума експорту та імпорту однієї країни з усіма країнами, з якими вона перебуває у зовнішньоторговельних відносинах.

Оскільки всі країни ввозять і вивозять товари та послуги, то світовий товарообіг визначають ще як суму світового експорту і світового імпорту.

Стан світового товарообігу оцінюють його обсягом за певний часовий період або на певну дату, а розвиток - динамікою цих обсягів за певний період.

Обсяг вимірюється у вартісному та фізичному виразах відповідно в дол США і в натуральному вимірі (тоннах, метрах, барелях і т. п., якщо воно застосовується до однорідної групи товару), або в умовному фізичному вимірі, якщо товари не мають єдиного натурального виміру . Для оцінки фізичного обсягу вартісний обсяг ділиться на середню світову ціну.

Для оцінки динаміки світового товарообігу використовуються ланцюгові, базисні і середньорічні темпи (індекси) росту.

Структура МТ

міжнародний торгівля експорт

Структура світового товарообігу показує співвідношення в загальному його обсязі тих чи інших частин залежно від обраного ознаки.

Загальна структура відображає співвідношення експорту та імпорту у відсотках або в частках. У фізичному обсязі це співвідношення дорівнює 1, а в сумовому частка імпорту завжди більше, ніж частка експорту. Це пов'язано з тим, що експорт оцінюється в цінах FOB (Free on board), за якими продавець оплачує тільки доставку товару в порт і його завантаження на борт судна; імпорт же оцінюється в цінах CIF (cost, insurance, freight, т. е. вони включають у вартість товару, вартість фрахту, страхові витрати та інші портові збори).

Товарна структура світового товарообігу показує частку тієї чи іншої групи товарів в загальному обсязі капіталу. При цьому треба мати на увазі, що в МТ товар розглядається як продукт, що задовольняє будь-яку суспільну потребу, на який спрямовані дві основні ринкові сили - попит і пропозицію і одна з них обов'язково діє з-за кордону.

Товари, вироблені в національних економіках, по-різному беруть участь у МТ. Деякі з них не беруть участь в ній взагалі. Тому всі товари діляться на торгуються і неторговельних.

Торговані - це товари вільно переміщуються між країнами, неторговельних - в силу тих чи інших причин (неконкурентоспроможні, стратегічно важливі для країни і т. п.) не переміщаються між країнами. Коли говорять про товарну структуру світового товарообігу, то мова йде тільки про торгованих товарах.

У найбільш загальній пропорції в світовому товарообігу виділяють торгівлю товарами і послугами. В даний час співвідношення між ними становить 4: 1.

У світовій практиці використовуються різні системи класифікації товарів і послуг. Наприклад, у торгівлі товарами використовується Стандартна міжнародна торгова класифікація (ООН) - СМТК, в якій 3118 основних товарних позицій об'єднані в 1033 підгрупи (з них 2805 позицій входять в 720 підгруп), які агреговані в 261 групу, 67 відділів і 10 розділів. Більшість країн використовують Гармонізовану систему опису та кодування товарів (у тому числі з 1991 р. - РФ).

При характеристиці товарної структури світового товарообороту найчастіше виділяють дві великі групи товарів: сировину і готову продукцію, співвідношення між якими (у відсотках) склалося як 20: 77 (3% інші). За окремим групам країн воно змінюється від 15: 82 (для розвинених країн з ринковою економікою) (3% інші) до 45: 55 (для країн, що розвиваються). За окремим країнам (зовнішньоторговельний оборот) діапазон варіацій ще ширший. Це співвідношення може змінюватися в залежності від зміни цін на сировину, особливо на енергоносії.

Для більш детальної характеристики товарної структури може бути використаний диверсифікований підхід (в рамках СМТК або в інших рамках відповідно до завдань аналізу).

Для характеристики світового експорту важливе значення має розрахунок частки машинобудівної продукції в загальному його обсязі. Зіставлення його з аналогічним показником країни дозволяє обчислити індекс індустріалізації її експорту (I), який може знаходитися в інтервалі від 0 до 1. Чим ближче він до 1, тим більше тенденції в розвитку економіки країни збігаються з тенденціями розвитку світової економіки.

Географічна (просторова) структура світового товарообігу характеризується його розподілом за напрямками товарних потоків - сукупності товарів (у вартісному фізичному вираженні), що рухаються між країнами.

Розрізняють товарні потоки між країнами з розвиненою ринковою економікою (СРРЕ). Їх прийнято позначати «Захід - Захід» або «Північ - Північ». На них припадає близько 60% світового товарообігу; між СРРЕ і РС, які позначають «Захід - Південь» або «Північ - Південь», на них припадає понад 30% світового товарообігу; між РС - «Південь - Південь» - близько 10%.

У просторовій структурі слід розрізняти також регіональний, інтеграційний та внутрішньокорпоратив товарообіг. Це частини світового товарообігу, що відображають його концентрацію в межах одного регіону (наприклад, Південно-Східної Азії), однією інтеграційного угруповання (наприклад, ЄС) або однієї корпорації (наприклад, який-небудь ТНК). Кожен з них характеризується своєю загальної, товарної і географічної структурою і відображає тенденції і ступінь інтернаціоналізації і глобалізації світової економіки.

Спеціалізація МТ

Для оцінки ступеня спеціалізації світового товарообігу обчислюють індекс спеціалізації (Т). Він показує частку внутрішньогалузевої торгівлі (обмін деталями, вузлами, напівфабрикатами, готовими предметами однієї галузі, наприклад, легковими автомобілями різних марок, моделей) у загальному обсязі світового товарообігу. Його величина завжди знаходиться в інтервалі 0-1; чим вона ближче до 1, тим більш глибоко в світі міжнародний поділ праці (МРТ), тим більше в ньому роль внутрішньогалузевого поділу праці. Природно, що його величина буде залежати від того, як широко визначена галузь: чим вона ширше, тим вище коефіцієнт Т.

Особливе місце в комплексі показників світового товарообігу займають ті з них, які дозволяють оцінити вплив світової торгівлі на світову економіку. До них відносять передусім коефіцієнт еластичності світової торгівлі. Він розраховується як відношення темпів зростання індексів фізичних обсягів ВВП (ВНП) і товарообігу. Його економічний зміст полягає в тому, що він показує, на скільки відсотків збільшився ВВП (ВНП) при зростанні товарообігу на 1%. Для світової економіки характерна тенденція посилення ролі МТ. Наприклад, в 1951-1970 рр.. коефіцієнт еластичності становив 1,64; в 1971-1975 рр.. і 1976-1980 рр.. - 1,3; в 1981-1985 рр.. - 1,12; в 1987-1989 рр.. - 1,72; в 1986-1992 рр.. - 2,37. Як правило, в періоди економічних криз коефіцієнт еластичності нижче, ніж у періоди рецесій і підйому.

Умови торгівлі

Умови торгівлі - коефіцієнт, що встановлює зв'язок між середніми світовими цінами експорту та імпорту, оскільки розраховується як відношення їх індексів за певний період часу. Його величина змінюється від 0 до + ?: якщо він дорівнює 1, значить умови торгівлі стабільні і зберігають паритет експортних та імпортних цін. Якщо коефіцієнт збільшується (в порівнянні з попереднім періодом), отже, умови торгівлі поліпшуються і навпаки.

Коефіцієнти еластичності МТ

Еластичність імпорту - індекс, що характеризує зміну сукупного попиту на імпорт, що випливає зі змін умов торгівлі. Він розраховується як процентне співвідношення обсягів імпорту та його ціни. За своїм кількісним значенням він завжди більший від нуля і змінюється до + ?. Якщо його величина менше 1, значить, підвищення ціни на 1% привело до зростання попиту більш, ніж на 1%, а отже, попит на імпорт еластичний. Якщо коефіцієнт більше 1, то попит на імпорт зріс менше, ніж на 1%, значить, імпорт нееластичний. Тому поліпшення умов торгівлі змушує країну збільшувати витрати на імпорт, якщо попит на нього еластичний, і зменшувати - якщо нееластичний, нарощуючи при цьому витрати на експорт.

Еластичність експорту та імпорту також тісно пов'язана з умовами торгівлі. При еластичності імпорту, що дорівнює 1 (падіння ціни імпорту на 1% привело до зростання його обсягу на 1%), збільшується пропозиція (експорт) товарів на 1%. Це означає, що еластичність експорту (Ex) дорівнюватиме еластичності імпорту (Eim) мінус 1, або Ex = Eim - 1. Таким чином, чим вище еластичність імпорту, тим більш розвинений ринковий механізм, що дозволяє виробникам швидше реагувати на зміну світових цін. Низька еластичність чревата для країни серйозними економічними проблемами, якщо це не пов'язано з іншими причинами: високі капіталовкладення, зроблені в галузь раніше, неможливість швидко переорієнтуватися і ін.

Названі показники еластичності можуть використовуватися для характеристики міжнародної торгівлі, але більш ефективні вони для характеристики зовнішньої торгівлі. Це відноситься і до таких показників, як зовнішньоторговельна, експортна та імпортна квоти.

Квоти МТ

Зовнішньоторговельна квота (ВТК) визначається як напівсума (S / 2) експорту (Е) та імпорту (І) країни, віднесена до ВВП або ВНП і помножена на 100%. Вона характеризує середню залежність від світового ринку, її відкритість до світової економіки.

Аналіз значущості експорту для країни оцінюється експортною квотою - відношення суми експорту до ВВП (ВНП), помножене на 100%; імпортна квота розраховується як відношення суми імпорту до ВВП (ВНП), помножене на 100%.

Зростання експортної квоти свідчить про зростання його значущості для розвитку економіки країни, але сама ця значимість може бути як позитивною, так і негативною. Вона безумовно позитивна, якщо розширюється експорт готової продукції, а от зростання експорту сировини, як правило, веде до погіршення умов торгівлі для країни-експортера. Якщо при цьому експорт монотоварен, то його зростання може призвести до руйнування економіки, тому таке зростання називають руйнуючим. Результатом такого зростання експорту стає недостатність коштів для його подальшого нарощування, а погіршення умов торгівлі по прибутковості не дозволяє придбати на експортну виручку необхідну кількість імпорту.

Торговий баланс

Результуючим показником, що характеризує зовнішню торгівлю країни, є сальдо торгового балансу, яке являє собою різницю між сумою експорту і імпорту. Якщо ця різниця позитивна (до чого прагнуть всі країни), то баланс активний, якщо негативна - пасивний. Торговий баланс входить складовою частиною в платіжний баланс країни і багато в чому визначає останній.

Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі товарами та послугами

Розвиток сучасної МТ відбувається під впливом загальних процесів, що протікають у світовій економіці. Економічна рецесія, яка зачепила всі групи країн, мексиканський і азіатський фінансові кризи, наростання розмірів внутрішніх та зовнішніх дисбалансів багатьох, у тому числі розвинених, держав не могли не викликати нерівномірність у розвитку міжнародної торгівлі, уповільнення темпів її зростання в 1990-і рр.. На початку XXI ст. темпи зростання світового товарообігу збільшилися, а за 2000-2005 рр.. він зріс на 41,9%.

Світовому ринку притаманні тенденції, пов'язані з подальшою інтернаціоналізацією світового господарства та його глобалізацією. Вони проявляються у зростанні ролі МТ у розвитку світової економіки, а зовнішньої торгівлі - у розвитку національних економік. Перше підтверджується зростанням коефіцієнта еластичності світового товарообігу (в порівнянні з серединою 1980-х рр.. Більш ніж в 2 рази), а друге - зростанням експортної та імпортної квот для більшості країн.

«Відкритість», «взаємозалежність» економік, «інтеграція» стають ключовими поняттями для світової економіки та міжнародної торгівлі. Багато в чому це відбулося під впливом ТНК, які дійсно стали центрами координації і двигунами світового обміну товарами та послугами. Усередині себе і між собою вони створили мережу відносин, які виходять за межі держав. В результаті близько 1 / 3 всього імпорту і до 3 / 5 торгівлі машинами та обладнанням припадає на внутрішньокорпоратив торгівлю і являє собою обмін проміжною продукцією (комплектуючими виробами). Наслідком цього процесу стає бартеризація міжнародної торгівлі і зростання інших типів угод зустрічної торгівлі, які вже займають до 30% всієї міжнародної торгівлі. Ця частина світового ринку втрачає чисто комерційні риси і перетворюється на так звану квазіторговлю. Її обслуговують спеціалізовані посередницькі фірми, банківські та фінансові інститути. Одночасно змінюється характер конкуренції на світовому ринку, структура конкурентообразующіх факторів. На перший план висуваються розвиненість економічної та соціальної інфраструктури, наявність компетентної бюрократії, сильної освітньої системи, стійка політика макроекономічної стабілізації, якість, дизайн, стиль оформлення товару, своєчасність поставок, післяпродажне обслуговування. В результаті на світовому ринку здійснюється чітка стратифікація країн на основі технологічного лідерства. Удача супроводжує тим країнам, які володіють новими конкурентними перевагами, тобто є технологічними лідерами. Їх у світі меншість, але їм дістається велика частина ПІІ, що посилює їх технологічне лідерство, конкурентоспроможність на МР.

Істотні зрушення відбуваються в товарній структурі МТ: збільшилася частка готових виробів і скоротилася частка продовольства і сировини (без палива). Це сталося в результаті подальшого розвитку НТП, який все більше замінює натуральна сировина синтетичним, дозволяє здійснювати ресурсозберігаючі технології у виробництві. У той же час різко зросла торгівля мінеральним паливом (особливо нафтою) і газом. Це обумовлено комплексом факторів, серед яких розвиток хімічної промисловості, зміни в паливно-енергетичному балансі та безпрецедентне зростання цін на нафту, які в кінці десятиліття, порівняно з його початком, збільшилися більш ніж в 2 рази.

У торгівлі готовими виробами зростає частка наукомістких товарів, високотехнологічної продукції (мікротехніки, хімічна, фармацевтична, авіакосмічна і т. п. продукція). Особливо чітко це проявляється в обміні між розвиненими країнами - технологічними лідерами. Наприклад, у зовнішній торгівлі США, Швейцарії та Японії на частку такої продукції припадає понад 20%, ФРН і Франції - близько 15%.

Географічна структура міжнародної торгівлі змінилася також вельми помітно, хоча як і раніше визначальним для її розвитку є сектор «Захід-Захід», на частку якого припадає близько 70% світового товарообігу, а всередині цього сектора заголовну роль грає десятка (США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Швейцарія, Швеція).

У той же час торгівля розвинутих країн з зростає більш динамічно. Це обумовлено цілим комплексом чинників, не останнє місце серед яких займає зникнення цілого кластера країн перехідної економіки. За класифікацією ЮНКТАД всі вони перейшли в розряд країн, що розвиваються (крім 8 країн ЦСЄ, що увійшли 1 травня 2004 до ЄС). За оцінками ЮНКТАД РС були мотором розвитку МТ в 1990-х рр.. Такими вони залишаються і на початку XXI ст. Це пов'язано з тим, що хоча ринки РС менш об'ємним, ніж ринки РСРЕ, але вони більш динамічні, а тому більш привабливі для своїх розвинених партнерів, особливо для ТНК. При цьому суто аграрно-сировинна спеціалізація більшості РС доповнюється передачею їм функцій з постачання індустріальних центрів матеріаломісткою і трудомісткою продукцією обробних галузей, заснованої на використанні дешевшої робочої сили. Нерідко це найбільш екологічно брудні виробництва. ТНК сприяють зростанню частки готової продукції в експорті РС, проте товарна структура торгівлі в цьому секторі залишається переважно сировинної (на 70-80%), що робить її дуже вразливою від коливань цін на світовому ринку і від погіршення умов торгівлі.

У торгівлі країн, що розвиваються є ряд дуже гострих проблем, що виникають насамперед через те, що головним чинником їхньої конкурентоспроможності залишається ціна, а умови торгівлі, що змінюються не на їхню користь, неминуче ведуть до зростання її незбалансованості і менш інтенсивного зростання. Усунення цих проблем передбачає оптимізацію товарної структури зовнішньої торгівлі на базі диверсифікації промислового виробництва, ліквідацію технологічної відсталості країн, що робить неконкурентоспроможною їх експорт готової продукції, підвищення активності, у торгівлі послугами.

Для сучасної МТ характерна тенденція до розвитку торгівлі послугами, особливо діловими (інжиніринг, консалтинг, лізинг, факторинг, франчайзинг та ін.) Якщо в 1970 р. обсяг світового експорту всіх послуг (включаючи всі види міжнародного і транзитного транспорту, іноземний туризм, банківські послуги і т. д.) становив 80 млрд. дол, то в 2005 р. - близько 2,2 трлн. дол, тобто майже в 28 разів більше.

Разом з тим темпи зростання експорту послуг сповільнюються й істотно відстають від темпів зростання експорту товарів. Так, якщо за 1996-2005 рр.. середньорічний експорт товарів і послуг зріс майже вдвічі порівняно з попереднім десятиліттям, то за 2001-2005 рр.. приріст експорту товарів у середньому на рік становив 3,38%, а послуг - 2,1%. Як наслідок стагнує показник частки послуг у загальному обсязі світового товарообігу: у 1996 р. він становив 20%, в 2000 р. - 19,6%, в 2005 р. - 20,1%. Провідні позиції в цій торгівлі послугами займають РСРЕ, на них припадає близько 80% усього обсягу міжнародної торгівлі послугами, що обумовлено їх технологічним лідерством.

Світовому ринку товарів і послуг притаманні тенденції, пов'язані з подальшою інтернаціоналізацією світового господарства. Окрім зростання ролі МТ у розвитку світової економіки, перетворення зовнішньої торгівлі в невід'ємну частину національного відтворювального процесу, має місце чітка тенденція до її подальшої лібералізації. Це підтверджується не тільки зниженням середнього рівня мит, а й усуненням (пом'якшенням) кількісних обмежень імпорту, розширенням торгівлі послугами, зміною характеру самого світового ринку, на який зараз надходять не стільки надлишки національного виробництва товарів, скільки заздалегідь узгоджені поставки вироблених спеціально для конкретного споживача товарів.

Експерт: конфлікти між Україною та Митним союзом будуть все частіше

З урахуванням просування України у бік підписання договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, конфлікти з країнами Митного союзу будуть виникати все частіше. Таку думку ексклюзивно для UBR.UA висловив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

"Якщо раніше обмеження щодо української сільськогосподарської продукції, подібні тим, про який повідомила прес-служба Россільгоспнагляду, можна було списати на якісь двосторонні україно-російські конфлікти, то сьогодні Україна чітко показують, що проти неї виступає ціле об'єднання країн - учасниць Митного союзу. Хоча зрозуміло, що керівну роль в цьому об'єднанні, як і раніше грає Росія ", - зазначає Бураковський.

На його думку, з урахуванням досить успішного просування України в бік підписання договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, конфлікти з країнами Митного союзу будуть виникати все частіше.

"Ми спостерігали схожу ситуацію в той час, коли Україна вела переговори про вступ до Світової організації торгівлі. Тоді з боку Росії та Казахстану теж виникли претензії до українських товарів. Історія повторюється. Тому сьогодні Україні треба розробити свою власну торговельну політику щодо Росії, Казахстану та інших країн Митного союзу, виходячи з тих реалій, в яких ми сьогодні перебуваємо ", - вважає Бураковський.

Нагадаємо, як повідомила прес-служба Россільгоспнагляду, Митний союз ввів тимчасові обмеження на право поставок продукції тваринного походження з 28 українських підприємств.

Тимчасові обмеження прийняті "в зв'язку з не підтвердженням виконання ветеринарно-санітарних вимог і норм Митного союзу і Росії", йдеться в повідомленні.

Обмеження діятимуть "до подання протягом одного календарного місяця матеріалів про усунення зазначених у ході інспекції недоліків і гарантій ветеринарною службою України щодо відповідності їх ветеринарно-санітарним вимогам і нормам Митного союзу".

Як зазначається, таке рішення стало результатом переговорів представників національних ветеринарних органів Росії, Білорусі та Казахстану щодо підсумків інспекції українських підприємств, зацікавлених у поставках продукції.

Митний союз буде коштувати Україна переговорів зі 152 країнами

При вступі до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, в якому діють високі митні тарифи, Україна повинна спочатку провести переговори про їх зміну з 152 країнами-членами Світової організації торгівлі. Про це заявила представник СОТ Кейт Роквелл.

"Світова організація торгівлі - це свого роду контракт. При вступі до СОТ уряду підписують контракт зі своїми торговельними партнерами. Зараз СОТ нараховує 153 члена, тому Україна має 152 торгових партнерів. Вступаючи до СОТ, Україна домовилася з цими 152 країнах, що її граничний тариф на сільськогосподарську продукцію буде 11%, а на промислову продукцію - 5% ", - нагадала Роквелл.

"Якщо ви в односторонньому порядку хочете збільшити свої тарифи, то ви можете попросити дозволу у зв'язку з якимись тимчасовими обставинами, скажімо, різким зростанням імпорту. Є й інші обставини, за яких ви можете тимчасово підняти тарифи. Але якщо ви хочете підняти тарифи на постійній основі, то потрібно буде передомовитися про це зі своїми торговими партнерами ", - пояснила представник СОТ.

За її словами, для підвищення тарифів Україною необхідно буде знову сісти за стіл переговорів з усіма 152 країнах.

Як повідомляв MIGnews.com.ua, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що угода в переговорах з Європейським Союзом про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС буде підписана до кінця поточного року.

Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що Україна не може інтегруватися в Митний союз та створити зону вільної торгівлі з ЄС одночасно.

Список використаної літератури

Авдокушин Е.Ф. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. М.: 1997 .- 322с.

Балаков П.К. "Міжнародні торгові відносини і розрахунки" 1994 р. Москва

Беляцкий С.А. "Міжнародна економічская взаємозв'язок і взаємозалежність: проблеми, тенденції" Економіка України № вересня 2002

Гольцберг А. В. Воронова Г.М. "Міжнародна торгівля" К.1994

Дергачов В. В. "Особливості світогосподарської інтеграції України на основі вільних економічних зон" Економіка Україна № 12 1994 р.

Козик В.В., Панкова Л.А. "Світове господарство та Міжнародні економічні Відносини" Львів 1995

Кочетов Е.А. "Геоекономіка і зовнішньоекономічна стратегія Україна" Світова економіка та міжнародні відносини № 11, 1999

Омельянович О. Н. "Стан і проблеми торгівлі України" Економіка України № липня 1999

Новицький В.Є. Міжнародна економічна ДІЯЛЬНІСТЬ України: Підручнік.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., Віпр. и доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.-552с.

Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. - 447с. Сучасне митне законодавство. автори: А.А. Гравіна, Л.К. Терещенко, М.П. Шестакова

Практикум з митного права Росії.автор: І.М. Чемакін

Коментарі до митного кодексу. Козилін А.Н.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.

    курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010

  • Сутність міжнародної торгівлі та її види. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки. Основні перспективи розвитку міжнародної торгівлі в умовах її інтеграції. Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі.

    курсовая работа [137,6 K], добавлен 06.10.2010

  • Система показників розвитку міжнародної торгівлі, митно-тарифні та нетарифні методи регулювання. Платіжний та торговельний баланси України, структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами. Можливості та загрози подальшого її розвитку.

    дипломная работа [5,6 M], добавлен 27.05.2012

  • Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.

    курсовая работа [322,3 K], добавлен 29.05.2014

  • Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами, тенденції її розвитку в умовах глобалізації. Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України.

    курсовая работа [76,4 K], добавлен 16.10.2013

  • Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010

  • Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.

    курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.