Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація

В основі створення ФПМПР лежать дві взаємозалежні цілі - надання коротко - і середньострокових кредитів мікро -и малим підприємствам і сприяння інституціональному будівництву в російській фінансовій системі шляхом навчання співробітників кредитних організацій і надання їм засобів технічного співробітництва. Сукупний обсяг обраних коштів склав 960 млн. євро на майже 119 000 кредитів у 119 малих і великих містах. Цей успіх особливо примітний, якщо врахувати, що програма після фінансової кризи 1998 року виявилася під погрозою закриття. Прийняті в терміновому порядку міри дозволили обмежити втрати і розширити масштаби програми. У ній продовжили участь два загальноросійських і три регіональних банки, а в останні два роки до неї приєдналися ще три регіональних банки. З кінця 1998 року консультаційні послуги з питань кредитування робить тільки одна консультаційна фірма. Кошти, що надійшли від донорів ФПМПР, ЄС і з інших джерел дозволили витратити близько 110 млн. євро на більш ніж 97 операцій ТС до кінця 2006 року.

Оцінка проектів і закупівля товарів і послуг

У спеціальному дослідженні утримується висновок про те, що, хоча при виконанні програми й удалося збільшити число кредитів, їхній обсяг і якість, отримані результати поки ще не дозволяють говорити про її стабільність. Тому з обліком отриманих на сьогоднішній день результатів програмі привласнений загальний рейтинг "частково успішна". Ступінь стабільності програми можна буде визначити тільки після її завершення (у даний час планується на 2010 рік). При виконанні задач програми по інституціональному будівництву ФПМПР зможе одержати рейтинг "успішний" або "досить успішний".

Рейтинг впливу ФПМПР на перехідний процес оцінювався з урахуванням здатності програми здійснювати комерційне кредитування мікро -і малих підприємств, забезпечувати ведення політичного діалогу і створювати сприятливі умови для кредитування малого бізнесу. Відсутність чіткої зацікавленості з боку одного з ведучих учасників програми привело до скорочення її масштабів у ряді регіонів. У чеканні результатів переговорів з цим учасником у спеціальному дослідженні програмі за ефект впливу на процес переходу був присуджений рейтинг "задовільний" (за станом на сьогодні).

Програма може одержати за ефект впливу на процес переходу рейтинг "гарний" або "відмінний", однак для цього потрібно вирішити ряд проблем. Для одержання рейтингу "гарний" потрібно усунути інституціональні перешкоди на шляху реалізації програми, виявити і залучити нові кредитоспроможні регіональні банки і впровадити в програму нові механізми і технології. Для одержання рейтингу "відмінний", крім вищезгаданих умов, банкам-партнерам необхідно доповнити одержувані ними по лінії програми засобу фінансовими ресурсами з інших джерел.

Виробництво комплектуючих для машинобудування

У 1994 році ЄБРР дав кредит у 17 млн. євро заводу виробнику, що входить у велику промислову групу, на закупівлю устаткування. Проект став першою операцією ЄБРР із компанією, що знаходиться цілком у власності і керуванні вітчизняних підприємців. Позичальник активно торгував з іншими вхідними в групу компаніями (велику частину устаткування повинна була поставити одна з фірм групи) і тому багато в чому залежав від фінансового становища групи і був підданий зв'язаним з ним ризикам. Хоча ЄБРР і використовував контракти для контролю за цими ризиками, вони йому не допомогли, коли група збанкрутувала. Через затримки з монтажем устаткування і надходженням кредитних засобів позичальник не сплатив ЄБРР свій другий внесок. У результаті цього ЄБРР цілком обґрунтовано відмовився перелічувати засобу далі, обмеживши тим самим свої збитки і зберігши визначений ефект впливу проекту на перехідний процес.

Недосконалість правового режиму не дозволило ЄБРР реструктурувати кредит. Після краху групи і ряду банків ведучу роль у реструктуризації кредитів стала грати держава, яке в остаточному підсумку продало залишки групи новому приватному власникові. Протягом п'яти років ЄБРР намагався стягнути цей кредит і, нарешті, погодився на 9 млн. євро, що складає 68% виплаченої їм суми.

Досвід ЄБРР у сфері стягнення заборгованості по виданих кредитах у країнах регіону підтверджує той факт, що одним із самих серйозних перешкод залишається недосконалість законів про банкрутство. З обліком цього, у стратегіях ЄБРР, імовірно, варто висувати як умову фінансування проектів, що не мають сильних іноземних спонсорів, реформування законів про банкрутство і зміцнення судової системи.

Проект будівництва нафтопроводу для сирої нафти

У будівництво одного з трансграничних трубопроводів для прокачування сирої нафти в рамках більш великого загального проекту модернізації НПЗ ЄБРР вклав 40 млн. євро. Фінансування нафтопроводу стало однієї з найбільших прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у країні і було зв'язано зі спробами її уряду значно лібералізувати нафтовий сектор. Задача загального проекту складалася в приватизації компанії, впровадженні в секторі нових технологій і забезпеченні за допомогою лібералізації росту ефективності і прозорості ринку. Крім того, при реалізації проекту передбачалося застосовувати високі екологічні стандарти і норми техніки безпеки.

В оцінці ЄБРР позитивно відзначені технічні успіхи в прокладці нафтопроводу з урахуванням термінів його будівництва і кошториси, а також значні природоохоронні плюси, що дає цей вид транспортування нафти. Разом з тим, в оцінці також підкреслена невдала спроба ЄБРР заручитися в ході політичного діалогу підтримкою уряду країни в реалізації проекту. Крім цього, у ній відзначені негативні наслідки несумлінної ділової практики уряду і його благодушності для можливого припливу ПІІ в майбутньому.

Один з витягнутих уроків полягає в тому, що при фінансуванні тільки частини загального проекту ЄБРР не може уникнути репутаційного ризику через невдале виконання тієї частини проекту, що ЄБРР не фінансував. Це особливо актуально в тих випадках, коли в порівнянні з іншими, що надходять у країну ПІІ проект різко виділяється своїми масштабами. Ще один урок полягає в тім, що ЄБРР не слід переоцінювати ефективність проведеного їм політичного діалогу, коли він зіштовхується з проблемою сумлінності чиновників. [2]

Оцінка операцій технічного співробітництва

ВОП провів оцінку майже 350 фінансованих по лінії ТС завдань консультантів, на які витрачено близько 100 млн. євро, що надійшли від більш ніж 30 донорів у рамках Програми фондів технічного співробітництва ЄБРР. З урахуванням завдань по лінії ТС, що пройшли оцінку в рамках спеціальних досліджень ВОП, ця цифра перевищує 900 завдань із загальною сумою витрачених на них засобів більш 250 млн. євро.

Розробка комерційної системи керування

ЄБРР дав кредит центральноазіатської нафтової компанії на меті збільшення виходу продукції на одному з її НПЗ, підвищення екологічних стандартів і техніки безпеки. Супровідні його операції ТС були націлені на підтримку підготовки проекту і зміцнення управлінського і комерційного потенціалу НПЗ перед його приватизацією.

Компоненти ТС проекту мали чітко обкреслену технічну базу і значною мірою сприяли розробці проекту і його рентабельності. Однак на результати операцій ТС негативно вплинули низький коефіцієнт використання потужностей і небажання спонсора взяти участь у процесі приватизації.

В оцінці ВОП відзначений вузький профіль операцій ТС з упором на технічні й адміністративні питання, що обмежило ефект впливу проекту на процес переходу. Крім того, реалізації проекту заважали низькі темпи реформ і твердість структур, характерна для країн на початковому етапі переходу. Додатковий аналіз у рамках ТС сусідніх ринків і перспектив приватизації міг би допомогти реалізації проекту й інституціональному будівництву, а також сприяти приватизації. Крім того, у тісній взаємодії з іншими МФУ ЄБРР варто активізувати політичний діалог з метою досягнення такого рівня політичного впливу, що необхідний для запуску реформ у секторі .

Нафтопереробний завод у Росії

З метою підтримки модернізації одного з російських НПЗ минулого проведені дві операції ТС на загальну суму 1,2 млн. євро. Засобу пішли на підготовку технічної експертизи різних проектів модернізації НПЗ, у які ЄБРР міг би в майбутньому укласти свої засоби. Крім цього, у ході операцій ТС був проведений перший міжнародний аудит і впроваджені міжнародні стандарти фінансової звітності. ВОП оцінив операції як "частково успішні", незважаючи на відмінно пророблену консультантами ТС роботу і зроблену підтримку з метою майбутньої модернізації НПЗ. Однак основна мета операції ТС - залучити інвестиції ЄБРР - досягнута не була. Це пояснюнення російською кризою 1998 року і зміною власника - сьогодні НПЗ входить до складу нафтового комбінату повного циклу. В оцінці були також виражені визначені сумніви в можливості реалізації такого складного проекту модернізації НПЗ за допомогою проектного фінансування.

Проведені технічні дослідження відрізнялися високою якістю і допомогли помітно поліпшити процес планування на НПЗ. Проте, доцільніше було б почати з визначення масштабів операції з метою економії фондів ТС на етапі до вкладення засобів ЄБРР у даний проект. ВОП також підняв питання про доцільність розширення масштабів операції ТС і охоплення нею ще одного або двох НПЗ, що підвищило б імовірність реалізації ЄБРР конкретного проекту в цьому секторі.

Закупівля товарів і послуг

При здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг на той або інший проект ЄБРР не допускається яка-небудь дискримінація, забезпечуються сумлінність і прозорість. Присуджувані в рамках проектів ЄБРР контракти повинні ґрунтуватися на цих фундаментальних принципах, закріплених у правилах закупівель товарів і послуг ЄБРР. Принципи покликані підвищувати ефективність і мінімізувати кредитні ризики при реалізації фінансованих Банком проектів. ЄБРР жадає від всіх учасників процесу закупівель дотримання найвищих норм ділової етики і поводження.

ЄБРР диференціює свої методики закупівель товарів і послуг у державному і частці секторах. Клієнтові з приватного сектора дозволяється застосовувати свої методи закупівель, якщо ЄБРР переконується, що вони в комерційному плані рентабельні, а ціни - справедливі і ринкові. Крім цього, клієнт повинний забезпечити відсутність колізії інтересів і безумовне дотримання корінних інтересів його компанії. Порядок виробництва закупівель у державному секторі носить регламентований характер. ЄБРР пропонує клієнтам використовувати структурований, прозорий порядок, максимізуючий фактор змагальності і рівні умови для всіх учасників. ЄБРР уважно аналізує і контролює процедуру закупівель на всіх ключових етапах цього процесу.

ЄБРР продовжує тісно співробітничати з іншими міжнародними банками розвитку з метою гармонізації документообігу для виробництва закупівель клієнтами з державного сектора. ЄБРР, зокрема, опублікував проект документа по гармонізації закупівельної документації. Значний прогрес був досягнутий в області складання документів по перед кваліфікаційному доборі будівельних організації і запитові пропозиції по наданню консультаційних послуг. Що стосується документа по виробництву будівельних робіт, то на цей предмет уже проводяться консультації з представниками приватного сектора.

З метою підвищення ефективності фінансованих ЄБРР закупівель він готує ряд документів і регулярно поміщає інформацію про плановані контракти на сторінці свого сайту .[2]

3 Стратегія діяльності ЄБРР в Україні

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 року після підписання Президентом України Указу “Про членство України в Європейському банку реконструкції і розвитку” № 379/92 від 14 липня 1992 року. Крім цього зазначеним Указом визначено представництво України в керівних органах ЄБРР. Міністр фінансів України призначається Керуючим від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку, а Голова Правління Національного банку України заступником Керуючого від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку. У квітні 1993 році у Києві відкрилось Постійне представництво Банку. Також, в поточний період опрацьовується можливість відкриття Постійного представництва ЄБРР в Дніпропетровську.

На базі так званої “української команди” ЄБРР, яка належить до бізнес-групи Південної та Східної Європи, було створено окремий департамент ЄБРР по Україні із розміщенням у Києві. З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні. За весь час співробітництва з Україною ЄБРР надав інвестицій на загальну суму понад 3 млрд. євро в рамках 150 проектів. За інформацією Мінфіну станом на 1 грудня 2007 року портфель ЄБРР в Україні нараховує 133 проекти із загальним обсягом фінансування 2,86 млрд. євро.

Україна стала третім найбільшим позичальником фінансових ресурсів ЄБРР (після Росії та Польщі), що складає 8,7% від усіх підписаних зобов'язань Банку. Це значно перевищує обсяги запозичень у попередні роки, коли Україна посідала п'яте місце. За 2005-2007 роки за обсягом щорічних зобов'язань Україна є другим найбільшим позичальником серед країн (після Росії), де ЄБРР здійснює свої операції (загальний обсяг операцій сягнув 772 млн. євро у 2007 році). У рамках проектів здійснено інвестиції у харчову і нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, сферу фінансів та надання послуг в сільському господарстві, а також в муніципальну інфраструктуру. ЄБРР також є розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого у грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який повинен стати екологічно безпечною системою. Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентрований у приватному секторі - близько 71% від усього обсягу фінансування - порівняно із 29% у державному секторі. На сьогодні співробітництво України з ЄБРР відбувається відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки, підписаної у червні 2007 року. Програмою співробітництва на 2007-2009 роки між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку передбачено такі пріоритетні напрями співробітництва, за якими ведеться спільна робота щодо підготовки та реалізації проектів.

3.1 Результати реалізації попередніх стратегій діяльності ЄБРР в Україні до 2007 року

Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. За останні роки Україна вийшла на третє місце за обсягом інвестицій Банку (після Росії та Польщі), обсяг яких досяг приблизно 8,7% від обсягу підписаних зобов'язань Банку .

Це досягнення є дуже важливим, враховуючи те, що протягом попередніх років Україна займала п'яте місце за сумою зобов'язань щодо надання фінансування. За даними на 31 березня 2007 р. Банк здійснив інвестиції у 96 проектів з чистим кумулятивним обсягом операцій на суму 2896 млн. євро, проекти у приватному секторі становлять 72% чистого кумулятивного обсягу операцій, і проекти без державних гарантій складають 67% чистого кумулятивного обсягу операцій. В термінах розподілу наданого Банком фінансування за галузями, 31% портфелю стосується інфраструктурних галузей, приблизно 21% - неспеціалізованих галузей промисловості, 20% - спеціалізованих галузей (переважно це агробізнес), 20% припадає на фінансові установи, і 8%, що залишаються, - це проекти в енергетиці. В термінах кількості проектів, найбільша кількість (32) - це проекти в спеціалізованих галузях, є також 23 проекти в галузі фінансових установ та від восьми до 19 проектів в кожній з інших галузей. Протягом попередньої стратегії спостерігалась стабільна тенденція до зростання річного обсягу зобов'язань щодо надання фінансування. Протягом періоду з 2005-2006 роки за річним обсягом зобов'язань щодо надання фінансування Україна була другою після Росії серед країн діяльності Банку, і у 2006 р. цей обсяг досяг 772 млн. євро (див. Діаграму 1). Кількість нових проектів за рік також стабільно зростала від в середньому 17 проектів протягом періоду минулої Стратегії до 25 у 2005 р. та 26 у 2006 р. (див. Діаграму 2).

Діаграма 1. Річний обсяг нових операцій (включаючи регіональні програми та Програми сприяння торгівлі)

Операційні активи стабільно зростали від 570 млн. євро на початку розглядуваного періоду до 737 млн. євро в кінці 2006 р. Внаслідок додавання певних великих інфраструктурних проектів з низькими темпами надання коштів, відсоток операційних активів у портфелі Банку в кінці 2006 р. знизився з 61% до 44%. Проте, з початком надання коштів у 2006 р. очікується, що ця тенденція буде змінена на протилежну.

У минулому пріоритети діяльності ЄБРР в Україні були у якості заохочення прямих іноземних інвестицій та розділення ризиків з такими інвесторами, а також інвестування у проекти середнього розміру в Україні у галузі виробництва та агробізнесу. Це було виконано шляхом активної участі Банку у фінансуванні ключових іноземних інвесторів, наприклад, "Міттал Стіл Україна", і також шляхом реалізації транскордонних проектів спільно зі спонсорами з країн діяльності Банку, наприклад, з польськими компаніями "Cersanit" та "Barlinek". Хорошими прикладами інвестицій у середні підприємства були кредит, наданий українській фармацевтичній компанії "Фармак" та інвестиція в акціонерний капітал компанії "Укрснаб", ведучого виробника холодильного обладнання. Орієнтація на надання більшого обсягу інвестицій в акціонерний капітал та кредитного фінансування та на довші строки, а також сприяння синдикуванню, була повністю реалізована, і частка акціонерного капіталу у портфелі Банку збільшилась на 25% протягом періоду, який розглядається, та досягла 9,3% за даними на 30 квітня 2007 р. Частка синдикованого кредитування також значно збільшилась протягом періоду, який розглядається.

Досягненню цілей збільшення прозорості та вдосконалення корпоративного управління у місцевих проектах у приватному секторі та підтримки проектів, що пов'язані з охороною довкілля та підвищенням енергоефективності протягом періоду, який розглядається, сприяло надання значного кредиту для проекту "Екоенергія" на Алчевському металургійному заводі. Цей проект дасть значні вигоди для захисту довкілля та економії енергоресурсів, і цей проект є першим спільним проектом з великою промисловою групою, яка має українських власників ("Індустріальний союз Донбасу") та яка рухається у напрямку більш високих стандартів корпоративного управління та прозорості. Це стосується приватного сектору.

У галузях енергетики та інфраструктури досягненню мети підтримки реструктуризації та модернізації транспортної інфраструктури України сприяло надання кредиту для основного транспортного коридору, що з'єднує Київ з кордоном з ЄС - шосе M06. Кредит для найбільшої ділянки цієї дороги у 2006 р. був співфінансований з ЄІБ. Протягом цього періоду набув чинності другий кредит для підтримки "Укрзалізниці", спрямований на розширення комерціалізації та реструктуризацію залізничної галузі. Завдання щодо впровадження нових структур фінансування без державних гарантій було виконане у галузі комунальної інфраструктури, де був наданий перший кредит без державних гарантій для підприємства водопостачання міста Дніпропетровська.

Проекти підвищення безпеки другого енергоблоку Хмельницької АЕС та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС, а також реалізація проекту "Укриття" на Чорнобильській АЕС, незважаючи на затримки, що сталися внаслідок необхідності у відповідному розгляді тендерного процесу щодо нового безпечного конфайнменту, сприяли підвищенню стандартів ядерної безпеки. Досягненню стратегічної мети розробки інструментів фінансування і національній валюті сприяла проведена підготовча робота; проте процес впровадження таких інструментів є досить повільним внаслідок складного діалогу з органами влади. Очікується, що ця діяльність прискориться у найближчому майбутньому.

Щодо показників у фінансовому секторі - за даними на 30.10.2007 р., обсяг портфеля становив 1,745 млрд. євро, що репрезентує подвоєння портфелю протягом періоду, який розглядається.[9] Обсяг операційних активів досяг 737 млн. євро, при цьому обсяг активів, що не приносять прибутку - тільки 0,3% від загальної суми операційних активів; хоча сукупний ризик всього портфелю в Україні оцінюється на рівні 5,72, що вище за середній у Банку рівень 5,49. В цілому коефіцієнт залучення фінансування (зовнішнє фінансування/фінансування ЄБРР) становить 2,0. Темпи вибірки коштів також значно покращились на протязі періоду минулої Стратегії, при цьому середньорічний валовий обсяг видачі коштів становив 270 млн. євро, а середньорічне зростання чистих операційних активів протягом цього періоду досягло 130 млн. євро. Рівень анулювання проектів в державному секторі також суттєво зменшився, і також зросла частка операційних активів, що, перш за все, відображає вдосконалення координації діяльності між Банком та Урядом України шляхом проведення регулярних моніторингових зустрічей, які були узгоджені у відповідності до багаторічної Програми співробітництва.

Залучення співфінансування

Рівень комерційного співфінансування значно збільшився до 100% від наданого Банком фінансування, у порівнянні з минулими роками. Співробітництво з іншими МФУ та донорами також було успішним - протягом останніх трьох років були одержані 16 млн. євро донорського фінансування на підтримку інвестицій ЄБРР, і при цьому основна увага приділялась фінансовому сектору та секторам інфраструктури та енергетики. Значне зростання обсягу співфінансування відображає зростання ролі українських підприємств на ринках синдикування. Це відбувалось також завдяки початку діяльності ЄІБ в Україні та надання ним співфінансування на суму 200 млн. євро для проекту шосе M06 спільно з Банком. Ще одним важливим етапом було перше надання співфінансування в Україні з боку JBIC (Банку міжнародного співробітництва Японії) на суму 120 млн. дол. США в контексті когенераційного проекту "Екоенергія" для Алчевського металургійного комбінату. Що стосується сектору фінансових установ, Банк також був ведучим співкредитором у наданні першого середньострокового синдикованого кредиту для "Кредитпромбанку".

1) Банківська діяльність - Діяльність Банку протягом періоду, який розглядається, включала рамкову програму для вибраних банків з метою подальшого кредитування підприємств приватного сектору, синдикований кредит "Кредитпромбанку" та надання іпотечної кредитної лінії "Раффайзенбанку". Проте, проблеми щодо прозорості та інші негативні фактори корпоративного управління перешкодили Банку здійснити нові проекти, пов'язані з участю в акціонерному капіталі.

2) МСП та МСМП - Декілька кредитних ліній та Українська Програма Мікрокредитування (УПМ) продовжують мати велике значення. В рамках УПМ в сумі було надано більше 780 млн. дол. США, і ця програма демонструє дуже хороші результати в термінах якості портфелю, середніх сум кредитування та продуктивності кредитних інспекторів. На додаток до цього та в результаті проведення Банком політичного діалогу, місцеві органи влади в цілому почали підтримувати розвиток (M)МСП.

3) Інвестиційні фонди - Протягом періоду минулої Стратегії Банк збільшив свої зобов'язання щодо надання фінансування фонду "Euroventures" та взяв нові зобов'язання щодо надання фінансування фонду "SigmaBleyzer Southeast European Fund", який працює в основному в Україні. В цілому, незважаючи на деяке збільшення активності діяльності інвестиційних фондів, інвестиційне середовище залишається складним, і для розвитку життєздатного сектору приватного акціонерного капіталу потрібні значні подальші реформи.

4) Природні ресурси - Присутність Банку у цій галузі реалізовувалася шляхом надання двох кредитів для проекту "Balkan Gas Transit" та кредиту підприємству, що займається роздрібною торгівлею нафтопродуктами "Галнафтогаз", а також першої інвестиції в акціонерний капітал підприємствa, що займається розвідкою та видобуванням нафти та газу "Cadogan Petroleum". Ці проекти досягли своїх цілей, тобто підвищення фінансової прозорості, покращення результатів діяльності підприємств, вдосконалення транспортування газу, торгівлі нафтопродуктами та впровадження сучасної технології видобутку.

5) Промисловість - інвестиції Банку включають кредити Рубіжанському картонно-тарному комбінату та декільком металургійним, фармацевтичним та іншим виробничим підприємствам, що створило можливість модернізації виробничих процесів та одержання вигод від підвищення ефективності. Досвід, набутий в результаті виконання проекту на Рубіжанському картонно-тарному комбінаті, полягає в тому, що Банк може грати позитивну роль у сприянні захисним стратегіям, розробленим справжніми інвесторами з метою попередження спекулятивних дій з боку інших (небажаних) агентів.

6) Нерухомість і туризм - галузь нерухомості і туризму в Україні характеризується складним та непрозорим інвестиційним кліматом, і Банк брав участь лише у декількох проектах, наприклад, проектах фонду "Heitman Central Europe Property Partners Fund II", та "Orco Aparthotels" в Києві. Для діяльності у майбутньому галузь нерухомості і туризму потребує подальших законодавчих та регуляторних реформ, кращого регулювання на місцевому рівні та розширення впровадження кращої міжнародної практики.

7) Електроенергетика - Банк надав кредит для модернізації та підвищення безпеки другого енергоблоку Хмельницької АЕС (ХАЕС-2) та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (РАЕС-4), який вже мав значний вплив на підвищення ядерної безпеки в Україні. Щодо проекту Банку на Старобешівській ТЕС, виникли значні затримки у його впровадженні. Досвід, набутий в рамках цього проекту, полягає в тому, що затримки у проведенні закупівель та впровадженні проекту часто призводять до збільшення витрат та суперечок щодо контракту між замовником та підрядником.

8) Підвищення енергоефективності - Банк активно працював в секторі енергосервісних компаній (ЕСКО), у проектах за участю приватних та державних компаній, та фінансував промислові проекти, що мали складову підвищення енергоефективності. Висновок - результаті впровадження одного з цих проектів на металургійному заводі "ІСТІЛ", полягає в тому, що навіть невелике підвищення енергоефективності може дати значні фінансові вигоди (PE03-232).

9) Транспорт - два проекти в залізничній галузі були спрямовані на трансформацію державної залізничної компанії "Укрзалізниця" за принципами комерціалізації, наприклад, на корпоратизацію та відокремлення діяльності з вантажних та пасажирських перевезень від інфраструктури. Діяльність Банку в секторі автомобільних доріг включала реалізацію проектів та політичний діалог.

Наприклад, проект "Укравтодору" сприяє покращенню фінансування дорожнього сектору та управлінської фінансової звітності. Нарешті, Банк продовжував свою підтримку участі іноземного стратегічного інвестора ("Австрійські авіалінії") в авіаційній галузі, що дало можливість реалізувати певну передачу навичок та досягнень у корпоративному управлінні. Інші два спільні проекти з "Укррічфлотом" (надання фінансування для придбання двох нових вантажних кораблів) сприяли вдосконаленню стандартів бухгалтерського обліку та управління.

3.2 Стратегічні орієнтири у співпраці ЄБРР та України відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки

На сьогодні, із урахуванням покращення економічної та фінансової ситуації в Україні, підвищення попиту на середньо - та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можна сказати, що стратегічні орієнтири ЄБРР щодо України змінюються на краще, а саме збільшуються обсяги фінансування, інвестування в загальнодержавні та комерційні проекти. Пріоритетами банку, виступають насамперед: сприяння підвищенню ефективності, конкурентоспроможності та диверсифікації економіки; підвищення стандартів корпоративного управління українського приватного сектору та сприяння прямим іноземним інвестиціям; сприяння подальшому розвитку ринків капіталу та надання постійної підтримки мікро -, малим та середнім приватним підприємствам шляхом надання цільових довгострокових кредитних ліній разом з банками - партнерами; сприяння підвищенню енергоефективності та енергетичної безпеки, та сталому використанню природних ресурсів в усіх галузях економіки; підвищення ефективності та надійності ключової транспортної інфраструктури, виробництва, передачі та розподілу електроенергії, комунальної інфраструктури та нафто- і газотранспортної систем України.

З метою вирішення проблем окремих галузей, які постають вже сьогодні, Банк пропонує додаткові продукти та розробляє нові підходи у державному та приватному секторах шляхом використання свого досвіду, набутого під час роботи у країнах, які просунулися далі у процесі переходу до ринкової економіки. Зокрема, Банк буде активно розглядати можливість фінансування без використання державних гарантій для тих державних підприємств у галузях транспорту, електроенергетики, телекомунікацій та природних ресурсів, які досягли значних успіхів у корпоратизації, реструктуризації та досягненні прозорості.

В рамках своєї програми фінансування в національній валюті Банк буде пропонувати фінансування у гривнях у секторі комунальних послуг, на ринку споживчого та іпотечного кредитування та підприємствам, які мають нехеджовані ризики коливань курсу національної валюти. Ключовим елементом надання фінансування для великих інфраструктурних проектів з транс'європейським виміром буде співробітництво та співфінансування таких проектів з ЄІБ в рамках домовленостей, досягнутих між ЄІБ та ЄБРР для регіону СНД. Банк також намагатиметься і далі залучати та використовувати грантове фінансування від ЄС та інших донорів з метою сприяння виконанню проектів в галузях інфраструктури, комунальних послуг, енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, а також проектів у галузі безпеки вугільних шахт .

У приватному секторі Банк намагатиметься далі збільшувати частку акціонерного капіталу у своєму портфелі та продовжувати розширення можливостей синдикованого кредитування в термінах обсягів та строків кредитування, та шляхом представлення українських позичальників більшій кількості учасників ринку синдикованого кредитування. Банк також намагатиметься підтримувати диверсифікацію української економіки шляхом визначення проектів, придатних для банківського кредитування, у галузі автомобілебудування, аерокосмічній галузі, галузях засобів масової інформації та телекомунікацій.

Результати, яких може досягти Банк в рамках пропонованої Стратегії на кінець 2009 року, залежать від просування процесу реформ протягом наступних років. Є надія, що Уряд України, на додаток до своєї амбіційної програми інвестицій в інфраструктуру держави, буде зберігати прихильність до впровадження реформ у корпоративному секторі, на ринках капіталу та реформ оподаткування і судочинства.

Банк і надалі буде збільшувати пріоритетність діяльності в регіонах шляхом відкриття другого Представництва в Дніпропетровську, яке підтримуватиме розширення діяльності Банку у східних областях країни. На основі досвіду відкриття цього Представництва протягом періоду Стратегії буде розглядатись подальше розширення діяльності у західних та/або південних регіонах України.

Галузеві завдання та пріоритети діяльності: здійснюючи план Стратегії, Європейський банк реконструкції та розвитку намагається задіяти усі сфери діяльності в Україні. На перший план, виходить українській бізнес - підтримка підприємств, модернізація виробництва, підвищення енергоефективності. Не менш важливим є питання енергетики. Європа є одним з найбільших споживачів енергетики, тому дуже важливо підтримувати Україну з метою підвищення ефективності та надійності постачання, адже вона може з часом може стати головним постачальником енергетики в Європу. Роль України у галузі природних ресурсів - це транзит нафти та газу до Європи з Росії та Каспійського регіону, але у більшості випадках це застарілі конструкції, що потребують значних інвестицій. Те ж саме стосується і вугледобування, де необхідні чималі кошти вкласти у гірничу безпеку та покращення регулювання - і це ще одне галузеве завдання. Стосовно транспортної системи - Банк буде продовжувати відігравати ключову роль у розвитку транспортної інфраструктури України, та буде відповідним чином враховувати рекомендації Групи високого рівня з питань розширення головних транс'європейських транспортних напрямків на території сусідніх країн і регіонів, і також Довгострокову стратегію TRACECA. Україна, як ніхто інший славиться своєю землею, через те, що багата вона на мінерали, що дають значні врожаї. Це давно вже зрозуміли українські підприємці, тому майже половина, тих, хто має великі кошти, заробляють на агробізнесі. Тому ще одним завданням для ЄБРР, є допомогти з обладнанням та устаткуванням, щоб збільшити обсяги виробництва.

Нерухомість в Україні зростає в ціні дуже стрімко, як ніде в Європі. Тому дуже важливим завданням є насамперед модернізація та приватизація деякої нерухомості що й досі є державною власністю. Адже можливо, колись її стануть покупати, як нерухомість в центрі Європи.

Туризм, також є складовою частиною бізнесу з нерухомості, адже, в Україні дуже багато готелів, які потребують негайної модернізації. Це в першу чергу стосується міст, де туризм є статтею прибутку. Усі галузеві завдання можна поділити на: компанії, підвищення енергоефективності, енергетика, природні ресурси, транспорт, фінансовий сектор та фінансування мікро -, малих та середніх підприємств, мікрокредитування та фінансування малих та середніх підприємств, агробізнес, нерухомість і туризм, телекомунікації. Розглянемо кожне з них більш детально.

1) Компанії: банк буде продовжувати надавати фінансування українським та іноземним компаніям. Основним пріоритетом у виробничому секторі буде підтримка українських підприємств у їх зусиллях щодо підвищення енергоефективності, модернізації та впровадженні міжнародних стандартів охорони довкілля. Це включатиме фінансування деяких великих українських підприємств, які продемонстрували значні успіхи у покращенні прозорості та корпоративного управління з особливою пріоритетністю проектів, що включають значне підвищення енергоефективності та вигоди щодо охорони довкілля у металургійній, хімічній, машинобудівній та автомобілебудівній промисловості.

Банк також буде продовжувати збільшення потоку прямих іноземних інвестицій, які очікуються у галузях агробізнесу, споживчих товарів, металургії, капітального обладнання, будівельних матеріалів, нерухомості, нафти та газу. Враховуючи те, що багато європейських компаній почали переведення своїх виробничих потужностей далі на схід з метою зменшення витрат, Україна продовжуватиме бути хорошим місцем для розташування таких потужностей з огляду на її близькість до ринку ЄС та наявності кваліфікованої робочої сили.

Банк особливо зацікавлений у підтримці транскордонних інвестицій в Україну з боку підприємств з Країн діяльності Банку, сусідніх з Україною, наприклад, Польщі та Росії, та інвестицій українських підприємств в цьому регіоні.

2) Підвищення енергоефективності: підвищення енергоефективності є ключовим пріоритетом діяльності Банку на період Стратегії до 2009 року. Україна є однією з найбільш енергоінтенсивних країн в світі та має величезний потенціал підвищення . Підвищення цін на російський газ та постійно високі ціни на нафту на світових ринках призвели до поступового підвищення тарифів та створили вагоміші стимули для споживачів енергоресурсів для вирішення проблем ефективності, зокрема, у промисловому секторі. Це є важливою нагодою для Банку реалізувати значний вплив на перехідні процеси в економіці шляхом впровадження проектів підвищення енергоефективності з масштабним демонстраційним ефектом. Підвищення енергоефективності пропонує потужній механізм досягнення цілей Банку щодо переходу до ринкової економіки в Україні. Перш за все, підвищення енергоефективності дозволить скоротити витрати на енергоресурси, підвищуючи таким чином конкурентоспроможність підприємств та прямо збільшуючи добробут українських споживачів (зокрема, в контексті збільшення цін на енергоресурси). По-друге, зменшення попиту на енергоресурси зменшить занепокоєння щодо енергетичної безпеки за рахунок зменшення залежності України від імпортованого палива. По-третє, підвищення енергоефективності дає вигоди для охорони довкілля та сприяє появі нових послуг та робочих місць.

Ефективність використання енергоресурсів має велике значення для національної безпеки України. Україна сильно залежить від імпорту енергоресурсів як джерела постачання більшої частини її первинних енергетичних ресурсів. З огляду на те, що більшість первинних енергетичних ресурсів постачається з Російської Федерації, Україна вразлива до політичної ситуації у сусідній країні. Зменшення споживання енергоресурсів через більш ефективне використання, очевидно, сприятиме зменшенню цієї залежності.

Підвищення енергоефективності є також важливим для економічного зростання та підвищення рівня життя в Україні. Прямі та непрямі субсидії, спрямовані на підтримку спроможності споживачів сплачувати за енергоресурси, призводять до значних витрат коштів з місцевих бюджетів та погіршення якості комунальних послуг. Однією з цілей Банку щодо переходу до ринкової економіки буде продовження його ініціатив, спрямованих на підвищення енергоефективності у всіх галузях економіки: шляхом прямого кредитування в корпоративному секторі та шляхом розширення кредитування через посередників в рамках кредитних ліній для підвищення енергоефективності. Це передбачає надання не тільки фінансових ресурсів, але й технічної консультативної допомоги з метою визначення та впровадження широкого діапазону інвестицій для підвищення енергоефективності, зокрема, у промисловому секторі.

Пріоритети діяльності:

Основними пріоритетами діяльності щодо підвищення енергоефективності будуть наступні:

· Збільшення інвестицій у підвищення енергоефективності у промислових галузях:

· Банк буде стимулювати своїх клієнтів до оцінки можливостей підвищення енергоефективності у якості частини будь-якого спільного проекту з Банком. Будуть надаватись ресурси технічної допомоги для проведення енергетичних аудитів та проведення навчання з енергетичного менеджменту;

· Банк буде активно просувати можливості щодо підвищення енергоефективності з метою залучення нових клієнтів, для яких економія енергоресурсів є частиною їхньої корпоративної стратегії;

· Надання підтримки впровадження для проектів підвищення енергоефективності - зокрема, навчання з енергетичного менеджменту з метою забезпечення реального впровадження інвестицій та сприяння передачі навичок з метою покращення сталості відповідних видів діяльності;

· Фінансування малих та середніх проектів підвищення енергоефективності та проектів у галузі відновлюваних джерел енергії в рамках цільових кредитних ліній - Української програми з енергоефективності для банків (100 млн. євро);

· Співпраця з організаціями та фінансовим сектором з метою розробки та впровадження механізмів фінансування підвищення енергоефективності у житлово-комунальному секторі, включаючи використання технічної допомоги та грантового співфінансування;

· Прискорення політичного діалогу у галузі підвищення енергоефективності; надання підтримки Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, які розробляють законопроекти у галузях підвищення енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, зокрема, щодо малих ГЕС та тарифів на "зелену енергію";

· Вдосконалення діалогу з донорами шляхом участі в Робочій групі з питань енергоефективності і відновлюваних джерел енергії;

Сприяння купівлі вуглецевих кредитів у клієнтів в рамках Вуглецевого фонду Нідерландів та Багатостороннього фонду вуглецевих кредитів. Банк буде співпрацювати з Міністерством палива та енергетики та Міністерством охорони навколишнього природного середовища з метою розвитку інституційної спроможності для затвердження продажу вуглецевих кредитів та буде надавати допомогу клієнтам, зокрема, у галузях енергетичної та комунальної інфраструктури, з метою визначення та підготовки угод з вуглецевими кредитами.

3) Енергетика: Україна має можливість стати важливим гравцем у забезпеченні енергетичних потреб Європи. Маючи один з найвищих у регіоні діяльності Банку рівнів енергоінтенсивності економіки, Україна потребує інвестицій у всіх секторах цієї галузі з метою підвищення ефективності та надійності постачання. Без значних інвестицій, які з часом потребуватимуть участі приватного сектору, Україна може опинитись перед загрозою дефіциту енергоресурсів у середньостроковому періоді.

Цілі переходу до ринкової економіки:

· Завершення процесу лібералізації, включаючи реформування системи формування тарифів, з метою залучення інвестицій;

· подальша розробка законодавства, пов'язаного з Концепцією Оптового ринку електроенергії, з метою надання можливості використання двохсторонніх контрактів;

· посилення незалежності регулюючого органу;

· реструктуризація великих обсягів боргу в галузі, які накопичились протягом минулих періодів; та

· приєднання до UCTE та Договору про енергетичну спільноту, та сприяння зближенню законодавства у галузі енергетики України до законодавства ЄС, що слугуватиме каталізатором важливих реформ, і також дозволить Україні збільшити обсяги торгівлі електроенергією з її західними сусідами.

Пріоритети діяльності:

Ключовими аспектами пріоритетів діяльності будуть наступні:

· сприяння Уряду у відновленні процесу приватизації та готовність до надання передприватизаційного та постприватизаційного фінансування підприємствам галузі;

· до початку наступного етапу приватизації, фінансування модернізації розподільчих активів у державних компаніях з метою підвищення ефективності, якості та надійності постачання, а також вдосконалення корпоративного управління. За умови кредитоспроможності державних підприємств, надання фінансування без державних гарантій, з метою заохочення обґрунтованої фінансової практики та досягнення значного демонстраційного ефекту;

· Банк сприятиме впровадженню проектів у галузі відновлюваних джерел енергії у якості альтернативи проектам на базі викопного палива, та братиме участь у політичному діалозі і розглядатиме можливість фінансування за рахунок коштів технічної допомоги з метою впровадження структур тарифів для відновлюваних джерел енергії для підтримки таких проектів;

· підтримка участі приватного сектору у секторах розподілу та виробництва електроенергії, з пріоритетністю проектів, спрямованих на підвищення ефективності перетворення та розподілу енергії, якості енергетичних послуг та вдосконалення корпоративного управління;

· сприяння впровадженню міжнародних стандартів ядерної безпеки в Україні; та

· участь у політичному діалозі з Урядом та координація зусиль з іншими донорами та МФУ з метою сприяння необхідним структурним та регуляторним реформам у відповідності до визначених вище Цілей переходу до ринкової економіки.

ЧФУ та РЯБ

У липні 2007 р. на засіданнях Асамблеї Чорнобильського фонду "Укриття" (ЧФУ) та Асамблеї Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) була підтверджена їхня прихильність до продовження допомоги Україні у завершенні реалізації проектів Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ), а саме проекту Нового безпечного конфайнменту та фінансованих РЯБ сховища відпрацьованого ядерного палива та заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Обидві Асамблеї також схвалили відповідні Грантові угоди. Очевидно, що не пізніше 2009 р. буде потрібне додаткове фінансування, і Банк, у якості Адміністратора коштів, буде брати участь у ініціативах з метою залучення коштів під керівництвом "Великої вісімки" та ЄС.

В рамках ЧФУ реалізація більшості завдань ПЗЗ завершена, початок детального проектування та будівництва Нового безпечного конфайнменту, проекту на суму приблизно 500 млн. євро, запланований на літо 2007 р. Стабілізація існуючого чорнобильського об'єкту "Укриття", яка була успішно завершена у 2007 р., значно зменшила ризик його руйнування на строк від 10 до 15 років. Задовго до цього терміну об'єкт "Укриття" буде накритий всередині Нового безпечного конфайнменту, і почнеться демонтаж найбільш нестабільних конструкцій. Робота на двох об'єктах, фінансованих РЯБ, відновилась у серпні 2007 р. після того, як Асамблея РЯБ затвердила план добудови цих двох об'єктів, важливих для безпеки та виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС, будівництво яких було зупинено у 2000 р.

Успішна реалізація цих двох великомасштабних та технічно складних проектів потребуватиме професійної досконалості з боку підрядника, Замовника та його Груп управління проектами. Це також потребуватиме тісного співробітництва з українськими регулюючими та адміністративними органами. Банк разом зі своїми українськими партнерами гратиме важливу роль у забезпеченні виконання цих умов та їхнього дотримання до завершення реалізації цих проектів, яка запланована на 2011 рік.

4) Природні ресурси: Україна є нетто-імпортером нафти та газу, і забезпечує тільки 18% поточного обсягу споживання нафти та газу з ресурсів власного видобутку. Україна має великі поклади вугілля, які за деякими оцінками досягають 6,5 трильйонів тонн, з обсягом підтверджених запасів у 117 млрд. тонн, проте ця галузь залишається в основному не реформованою. Основна роль України у галузі природних ресурсів - це транзит нафти та газу до Європи з Росії та Каспійського регіону. Проте, ця важлива ресурсна артерія базується на експлуатації у багатьох випадках 30-40-річного трубопроводу, малопотужних та неефективних з точки зору використання енергоресурсів компресорних станцій, невідповідних сховищ, та слабкій функції контролю та вимірювання внаслідок застарілості та неефективності вимірювального обладнання та недостатнього забезпечення вимірювальним обладнанням у основних точках надходження на територію та виходу з території України. Україна також має одні з найбільших у світі запасів вугілля, проте також одні з найгірших показників гірничої безпеки в галузі, що потребує значних інвестицій у гірничу безпеку та покращення регулювання. Останні події у вугільній галузі України, наприклад, поява прибуткових приватних добувних підприємств та прийняття урядової стратегії для галузі, яка включає приватизацію деяких потенційно рентабельних шахт, відкривають можливості для підтримки перехідних процесів у вугільній галузі.

Цілі переходу до ринкової економіки

· Реконструкція та модернізація транзитної інфраструктури з метою забезпечення енергетичної безпеки, сприяння підвищенню енергоефективності, і вдосконалення системи контролю та вимірювання для забезпечення прозорості та управління;

· Вдосконалення управління та прозорості системи НАК "Нафтогаз України" та сприяння комерціалізації НАК;

· Допомога у фінансуванні інвестицій приватного сектору шляхом більш відкритої урядової політики та підвищення прозорості регулювання;

· Збільшення використання нафти та газу внутрішнього видобутку та чистих вугільних технологій, наприклад, сучасної технології газифікації вугілля, та модернізація електростанцій з метою заміни технологій на більш чисті.

Пріоритети діяльності

· модернізація та розвиток транзитної інфраструктури, включаючи трубопроводи, компресорні станції, вузли обліку та сховища. Це включає розвиток інфраструктури та модернізацію виробничих об'єктів, які обговорювались з компаніями "Укртранснафта" та "Укртрансгаз" в контексті реалізації Меморандуму між Україною та ЄС про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, тристороннього Меморандуму про взаєморозуміння EC/ЄІБ/ЄБРР від грудня 2006 р. та двостороннього Меморандуму про взаєморозуміння з ЄІБ;

· участь структур НАК в інших видах діяльності, крім транзиту нафти та газу, наприклад, у розвідці та розробці родовищ нафти та газу;

· фінансування приватних інвестицій та ПІІ в галузі з метою підтримки національних виробників та постачальників послуг, які дотримуються принципів прозорості та високих стандартів охорони здоров'я та праці, залучення ширшої зовнішньої участі у виробництві всередині країни та підвищення енергоефективності. Це включатиме підтримку приватних компаній, які займаються розвитком інфраструктури, та підтримку (включаючи можливу участь ЄБРР в акціонерному капіталі) відповідних компаній, які займаються розробкою ресурсів, наприклад, компанії "Cadogan"; та

· сприяння фінансуванню розвитку та розширенню діяльності якісних роздрібних постачальників палива, включаючи альтернативні види палива, наприклад, СНГ та СПГ. Це включатиме у найближчому майбутньому продовження підтримки підприємства "Галнафтогаз", а також інших аналогічних роздрібних постачальників, які відповідають вимогам, і також допомогу у впровадженні проектів у галузі дистрибуції альтернативних видів палива, наприклад, компаній-роздрібних постачальників СПГ та СНГ.

· пошук відповідних партнерів у вугільному секторі, з пріоритетною увагою до гірничої безпеки, підвищення енергоефективності та проблем зміни клімату.

5) Транспорт: Банк буде продовжувати відігравати ключову роль у розвитку транспортної інфраструктури України, та буде відповідним чином враховувати рекомендації Групи високого рівня з питань розширення головних транс'європейських транспортних напрямків на території сусідніх країн і регіонів, і також Довгострокову стратегію TRACECA.

Ключова зміна стратегії полягатиме у поступовому переході до фінансування без державних гарантій у транспортній галузі: наприклад, проектів "Укрзалізниці", Центру керування повітряним рухом та, можливо, "Укрпошти".

Цілі переходу до ринкової економіки

· Завершення корпоратизації "Укрзалізниці" та продовження реформ у залізничній галузі, включаючи спрощення доступу приватних операторів;

· прийняття сучасного законодавства щодо дорожніх концесій, яке б створило можливість інвестування у дорожній сектор із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства (ДПП);

· розробка галузевих стратегій для обласних аеропортів та морських та річкових портів України з метою усунення вузьких місць, підвищення ефективності пасажирських та вантажних перевезень, вдосконалення аеронавігації та сприяння більш повній реалізації транзитного потенціалу України у відповідності до рекомендацій Бакинських робочих груп, довгострокових стратегій TRACECA та рекомендацій Групи високого рівня;