Проблема безробіття в світовій економіці

В перші роки XXI століття продовжився процес виводу за територію США деяких галузей оброблювальної промисловості, що почався ще в кінці попереднього сторіччя, - автомобільної, електронної, хімічної і ін. Протягом 2000 - 2005рр. на 500 найбільших компаніях, розташованих на території США, щорічно втрачали робочі місця близько 500 тис. людина. Проте, про ефективність американського ринку праці говорить той факт, що в перші роки нового тисячоліття, в порівнянні з попередніми періодами, більш високий відсоток втратили роботу незабаром працевлаштувався.

Таким чином, сучасна ситуація, що склалася на американському ринку робочої сили, дозволила переглянути деякі теоретичні уявлення про природний рівень безробіття, або про безробіття при повній зайнятості. Тепер такий рівень безробіття визначається як що не «викликає прискорення інфляції» і розглядається в межах 5%.

Безробіття у Німеччині

У 2010 році безробіття в Німеччині, за прогнозами експертів, зросте не на багато і в середньому досягне рівня 3,7 млн осіб. Про це заявила Міністр праці та соціальних справ ФРН Урсула фон дер Ляйен.

При цьому Урсула фон дер Ляйен зазначила, що в країні наслідки кризи все ще відчуваються, кількість безробітних дещо зросте, проте "великої катастрофи" вдалося запобігти. У наступні місяці можуть виникнути труднощі, "ми можемо впритул наблизитися до позначки чотири мільйони", Міністр також зазначила, що завдяки соціальній ринковій економіці, негативні наслідки кризи позначилися на ринку праці в Німеччині не так сильно, як у деяких сусідніх з нею країнах. Позитивну роль відіграло те, що багато німецьких фірм не звільняли співробітників, а переводили їх на роботу за скороченим графіком. "Німецьку традицію - допомагати один одному і не допускати, щоб будь-хто опинився в злиднях, раніше не раз критикували і вважали, що вона є гальмом на шляху розвитку. Однак сьогодні, в умовах кризи, багато хто нам заздрить", - підкреслила Урсула фон дер Ляйен.

Рівень безробіття в ЄС у березні цього року склав 8,3 відсотка, це на дві десятих більше, ніж показник за попередній місяць. Як повідомила «Німецька хвиля», відповідні статистичні дані оприлюднило у Люксембурзі Європейське статистичне відомство «Євростат». Таким чином, загальна кількість громадян з усіх 27 країн-членів ЄС, котрі не мають роботи, сягнула 20, 2 мільйонів людей. З них - понад 14 мільйонів живуть у країнах, котрі входять до єврозони. Найменше безробітних у Нідерландах - лише 2, 8 відсотка. Найбільше тих, хто втратив робоче місце, в Іспанії - 17, 4 відсотка.

Не набагато кращою є ситуація в Латвії - тут цей показник становить 16 відсотків. У Литві кількість тих, хто не має роботи, сягнула 15-ти з половиною відсотків. Показник Німеччини знаходиться нижче середнього рівня безробіття по ЄС - лише 7,6 відсотка. Але експерти прогнозують, що економічна криза призведе до зростання безробіття в Німеччині цього і наступного року.

Цій біді мала б зарадити професійна орієнтація населення, але, не зважаючи на оптимістичні звіти високопосадовців, профорієнтація ще не дійшла до "простих" українців, а в питаннях професійної консультації населення нам ще далеко навіть до Німеччини, яка потерпає від перенасичення іноземною робочою силою. Народну мудрість "Добре там, де нас немає" пам'ятають не всі, і щороку тисячі наших співвітчизників виїжджають до Італії та Німеччини з надією покращити фінансовий стан своїх родин, справедливо вважаючи, що там, куди вони їдуть, безробіття не буде. Звичайно, рівень безробіття у тій же Німеччині набагато нижчий за український, незважаючи на те, що кожен третій українець їде на заробітки або в Німеччину, або в Італію. Як же організовується взаємодія ринку та системи освіти у так званому "заробітчанському раю"?

У Німеччині існує досить оригінальна модель взаємодії ринку праці та системи освіти. Справа в тому, що важливою особливістю німецького ринку праці є високий рівень трудової міграції - ще в часи "німецького економічного дива" найдешевшою робочою силою були італійці. Згодом до них приєдналися турки та югослави. Саме в Німеччині виник термін "гастарбайтери" для позначення найбільш низькооплачуваних і малокваліфікованих робітників. Трудова міграція усіляко заохочувалася, адже в такий нехитрий спосіб держава вирішувала проблему повоєнного дефіциту кадрів.

Проте трудова міграція породила хвилю безробіття, адже діти "гастарбайтерів" не хотіли працювати як їхні батьки: вони отримували освіту і намагалися влаштуватися на більш престижні місця. Крім того, велика кількість іноземної робочої сили збільшує конкуренцію на ринку праці - в останнє десятиліття у ФРН зберігається досить високий рівень безробіття, рівень якого, за офіційним даними, перевищує сьогодні 10%. У таких умовах проблема професійної освіти в Німеччині носить соціальний характер.

В Німеччині існує кілька способів вирішення цієї проблеми. Один такий спосіб походить від історичної традиції, коли для проникнення в цехову корпорацію претендент зобов'язаний був тривалий час виконувати функції помічника майстра, опановуючи секрети професійної майстерності, тобто проходив своєрідний курс практичного навчання. І зараз багато молодих людей починають виробничу діяльність як підмайстри на різних малих підприємствах. Державі така схема дуже вигідна, адже вона майже нічого не витрачає на виробниче навчання. Крім того, вона дозволяє відносно рівномірно розподілити робочу силу у країні, створює умови для розвитку невеликих населених пунктів і провінцій, зменшує міграцію працездатної молоді в мегаполіси.

Разом з тим, система навчання підмайстрів має певні недоліки - вузька спеціалізація, що створює перешкоди для професійної й територіальної мобільності робочої сили - спеціаліст, припустимо, з пошиву хутряних виробів, може не знайти собі роботи в іншому місті, де немає подібних підприємств. До того ж, в умовах несприятливої економічної кон'юнктури керівники малих підприємств не хочуть наймати некваліфіковану молодь.

Ще одним варіантом первинної професіоналізації молодих людей у ФРН є модель "трудового року". Після одержання загальної середньої освіти випускник може подати заявку в земельні органи соціального забезпечення або благодійні організації (найчастіше церковні) про своє бажання відпрацювати рік у рамках соціальних проектів. Як правило, це екологічні, освітні, культурні заходи. Пройшовши конкурсний відбір, молоді люди протягом року виконують відповідну діяльність за символічну плату. Держава або церковні фонди оплачують наймання житла, харчування й надають незначну суму готівкою. Передбачається, що в ході "трудового року" людина має визначитися з майбутньою спеціальністю, одночасно здобувши навички трудової діяльності й загальні для будь-якої професії професійні компетенції.

У ФРН існують і центри професійної освіти, аналогічні нашим професійним училищам. Вони готують кваліфікованих кадрів для підприємств індустрії, сервісу й аграрного сектора. Процес навчання займає три роки, при цьому протягом першого року учень знайомиться з усіма професіями, за якими здійснюється підготовка в даному освітньому центрі, пробує свої сили. Спеціалізоване навчання починається із другого року перебування в навчальному центрі. Таке "наближення" освіти до запитів ринку праці повинне зменшити число помилок при виборі професій, коли люди приймають рішення на основі стереотипів або неповної інформації, а після більш близького знайомства з майбутньою спеціальністю розчаровуються у своєму професійному виборі. Крім того, можливість познайомитися з азами професійної діяльності максимальної кількості професій і спеціальностей створює більш сприятливі можливості для наступного перенавчання.

Ще однією істотною відмінністю німецької системи професійного навчання є концентрація й інтеграція освітніх ресурсів. Замість того, щоб створювати кілька десятків професійних училищ в різних містах і розпорошувати кошти на забезпечення їхньої матеріально-технічної бази, у нових землях ФРН формуються окружні й земельні центри початкової і середньої професійної освіти, де ведеться навчання найрізноманітнішим професіям і спеціальностям. У результаті скорочуються витрати на адміністративний апарат, концентруються фінанси для оплати відповідних комунальних платежів, з'являються ресурси для підтримки матеріально-технічної частини в належному стані.

Тож молодій людині у Німеччині безробіття не загрожує, якщо у неї є бажання працювати. І зовсім інша ситуація у тих, хто працювати не хоче…

Міжнародний валютний фонд (МВФ) найближчим часом представить доповідь, згідно з якою в економіці Німеччини очікується стабільне зростання, яке в 2010 р. складе 3,3%, а в 2011 г.- 2%. У липні директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан передбачав збільшення ВВП Німеччини в 2010 р. на рівні 1,4%. У своїх прогнозах економісти МВФ ґрунтуються на тому, що інвестиції підприємств і зростання споживчої активності зроблять економічне зростання в Німеччині стійкішим. Тепер МВФ відносить Німеччину до групи найбільш стабільних економік світу.

В уряді країни також говорять про стійкість німецької економіки. Канцлер Ангела Меркель в ході дебатів з питання федерального бюджету на 2011 р. заявила, що країна добре здолала кризу і знову перебуває у фазі зростання. Кажучи про відновлення німецької економіки після рецесії, Меркель заявила, що важливу роль в цьому процесі зіграла єдина європейська валюта - євро. За її словами, коли б не євро, то Німеччина, як крупний експортер, першою б постраждала від коливання курсів валют.

Німецька влада вважає своєю заслугою зниження безробіття до найнижчого рівня за останні 18 років. З врахуванням сезонного чинника число безробітних скоротилося до 3,146 млн., що складає 7,5% працездатного населення Німеччини. За найавторитетнішою серед німецьких економістів методикою, що не враховує сезонність, рівень безробіття відкотився до 7,2%. У свою чергу, Ангела Меркель заявила, що рівень безробіття в Німеччині опустився нижче позначки в 3 млн. осіб, наблизившись до докризового. Німецькі компанії, натхненні збільшенням експорту, відновили наймання персоналу. При цьому частка тимчасових контрактів на ринку праці країни знижується.

Жителі купують все більше товарів, і відновлення попиту споживачів також сприяє зростанню німецької економіки. Аналітики GFK в Нюрнбергу відзначають, що різкий стрибок індексу споживчої активності GFK - з 4,3 пункту на вересень до 4,9 пункту на жовтень - став для більшості спостерігачів приємною несподіванкою. У GFK вважають, що основні причини помітного поліпшення настроїв споживачів - віра в подальше стабільне зростання німецької економіки, викликана цим підйомом позитивна динаміка на ринку праці, а також дуже низькі показники інфляції.

У зв'язку з поліпшенням ситуації в економіці GFK підвищило свій прогноз індивідуального споживання на 2010 р. Досі експерти GFK передбачали нульове зростання, тепер вони чекають збільшення приблизно на 0,5%. За їхніми оцінками, це ще не рівень споживчого буму, але, щонайменше, вихід з багатолітньої стагнації. Аналітики GFK відзначають, що жителі Німеччини вважають досить реалістичною перспективою зростання зарплат в умовах зниження кількості безробітних і збільшення реальних доходів на тлі стабільних цін. Так, індекс макроекономічних чекань піднявся на найвищий рівень за три роки, а індекс очікуваних доходів злетів до максимуму майже за десять років.

Готовність жителів Німеччини витрачати гроші на товари тривалого користування, яка останнім часом знижувалася або стагнувала, зараз знов стала зростати. Очікується, що збільшення споживчої активності серед німців зробить розвиток німецької економіки стійкішим. Якщо зараз вона успішно відновлюється завдяки збільшенню експорту, то розширення споживання усередині Німеччини знизить її залежність від коливань попиту на світовому ринку.

Деякі німецькі економісти вважають, що в найближчі 10-15 років в країні спостерігатиметься потужний економічний підйом, а темпи зростання ВВП будуть в середньому вищими, ніж за останні 15 років. Президент мюнхенського Інституту економічних досліджень Ifo Ханс-Вернер Зінн вважає, що німецькі компанії, які дуже довго експортували свій капітал, віднині посилено вкладатимуть гроші усередині країни. "Тепер німецькі банки стали значно чутливішими до ризиків і вже не будуть більше так легковажно відправляти за кордон довірені їм гроші, а запропонують їх надійнішим інвесторам на внутрішньому ринку", - говорить Зінн. За його словами, прибутковість капіталовкладень в Німеччині доволі скромна, проте той прибуток, який обіцяли емітенти американських структурованих продуктів, виявився високим лише на папері. Тепер же, після втрат за кордоном, банки Німеччини задовольнятимуться малим.

Ханс-Вернер Зінн вважає, що назрілий будівельний бум дасть імпульс внутрішньому ринку Німеччини. Професор вважає, що гроші, що залишаються в країні, підуть головним чином в будівництво, а також на придбання нового обладнання. "Будівництва у всіх країнах завжди абсорбують основну масу грошей. А підйом в будівельній галузі дає потім імпульс всій економіці. Загалом, я допускаю, що ми стоїмо в Німеччині на порозі буму у сфері нерухомості", - говорить він. При цьому економіст відзначає, що йдеться не стільки про житлову і офісну нерухомість, скільки про спорудження нових і модернізацію існуючих виробничих будівель. "У нас на внутрішньому ринку була слабка економічна кон'юнктура не тому, що люди мало споживали, а тому, що підприємства дуже мало інвестували у виробничі фонди. Тепер ситуація зміниться на краще", - вважає президент Ifo.

Та навіть найбільші оптимісти попереджають, що стрімкому зростанню економіки Німеччини може завадити демографічна проблема - зростання витрат на соціальне забезпечення старіючого населення країни, а також можливі витрати на підтримку слабких країн Європи. "Я говорю про найближчі 10-15 років. Потім, після 2025 р., демографічна проблема почне різко загострюватися!" - говорить професор Зінн. На його думку, Німеччина має всі шанси прожити дуже непоганий період, якщо лише їй не доведеться знов і знов відволікати мільярди євро і витрачати їх на стабілізацію фінансових систем проблемних країн зони євро, як це було у випадку з Грецією.

Перейняття Україною досвіду в інших держав

Ознайомившись, з політикою таких держав стосовно безробіття, як: США, Японія, Німеччина можна зробити наступні висновки:

Їй варто перейняти наполегливість від Японії, оскільки особливої уваги заслуговує потяг японців до знань, в країні працює 40 університетів. З маленького віку дітям нав'язується допитливість до всього. Висока інтенсивність праці де ціниться кожна хвилина, де навіть кожний відпочинок є певною роботою.

Від США можна перейняти, те що дітей з дитинства заставляють займатися, крім загального вивчення, власного саморозвитку, ходити на різні гуртки, брати участь у масових засобах, виплачують за хороші винаходи пристойні суми. Також, хоч країна не завжди має своїх вчених, вони за допомогою того, що пропонують їм високу заробітну плату переманили на свій бік чимало молодих спеціалістів, нашій Україні варто хоча б берегти те, що ми маємо створювати відповідні умови для кожного.

Німеччина показує всім, як правильно вміло використовувати потрібно природні ресурси і навіть тоді коли, вони стають обмеженими, країна вміло переходить на інший рівень, займається туризмом чи іншими послугами в сфері обслуговування. Просто до всього потрібно ставитись з відповідальністю.

Висновок

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1.Рівень безробіття є дуже важливим показником ефективного функціонування економіки. Зокрема, він робить вплив на зростання продуктивності праці і, як наслідок, зростання ВВП. Проте ні в одній економічній системі не може існувати повна зайнятість (як нульовий рівень безробіття). Безробіття впливає на всі сфери життя суспільства і є одним з основних критеріїв його добробуту.

2.Самим оптимальним для країни є природний рівень безробіття, оскільки перенасичення ринку праці (як видно на прикладі США) породжує нові проблеми. Такі, як скорочення часу робочого дня, скорочення робочого тижня, збільшення розриву в доходах різних соціальних груп.

3.Сильний вплив на функціонування ринку надали такі процеси як інформаційна революція і глобалізація ринку праці. Активне упровадження в роботу підприємств досягнень НТП викликало хвилю структурного безробіття. У зв'язку з чим, відбулося «вливання» великої кількості робочої сили ряди малокваліфіковані галузі і сферу обслуговування.

4.Проте, така «структурна перебудова» кадрів мала і позитивні результати. Перш за все, це зародження якісне нової (мобільнішої) робочої сили. Викликало підвищення якості освіти в країні.

5.На початку ХХI століття почалося «розвантаження» ринку праці, що викликало різкий сплеск безробіття. Ми вважаємо, що цей процес багато в чому пов'язаний з концентрацією уваги уряду на розвитку технологічної першості країни і посилення її впливу в світі. У зв'язку з цим, рівень безробіття скорочувався «штучно», всупереч економічним законам.

Література

1. Випускники ВНЗ у реальному бізнесі: яких знань і навичок їм бракує? // Вісник Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні. - 2004. - Лютий. - С. 2-3.

2. Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини: Щорічна доповідь Президента України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2000 року). - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. - 166 с.

3. Косенко Олена. Я б в робітники пішов, хай мене навчать // Соціальний захист - 2004. - № 12.

4. Кравченко В.Л. Сучасні тенденції розвитку молодіжного сегменту ринку праці України // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. - К., 200-. - Т.2. - С. 732-429.

5. Лесин Володимир. Працевлаштуванню молоді особливу увагу // Соціальний захист - 2003. - № 2.

6. Морозова О.А. Проблеми молодіжного сектора ринку праці України // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. - К., 2000. - Т. 1. - С. 510-521.

7. Никифоренко В.Г. Про сучасні підходи до працевлаштування фахівців з вищою економічною освітою // Вісник СНУ ім. В. Даля. - № 1 (71). Частина 1. 2004. - С. 167-170.

8. http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2010/10/04/211858

9. Методологічні положення щодо статистичного аналізу чисельності та складу населення. Наказ Держкомстату України від 13.12.2006 р. №602

Размещено на Allbest.ru