Аналіз національної економіки (на прикладі Канади)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Факультет економічних наук

Кафедра економічної теорії та міжнародної економіки

АНАЛІТИЧНа робота

з дисципліни «Національна економіка»

на тему: «АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ (на прикладі Канади)»

Студент: Курсенко О., гр. 215.

Керівник: доцент Палехова В.А.

Миколаїв 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз макроекономічних показників Канади

1.1 Валовий внутрішній продукт, його складові та динаміка

1.1.1 Частка секторів економіки у ВВП

1.1.2 Рівень реального ВВП на душу населення

1.1.3 Темпи зростання реального ВВП

1.2 Рівень безробіття

1.3 Темп інфляції

1.4 Ставки оподаткування. Фіскальна політика

1.5 Сальдо державного бюджету та державний борг

1.6 Облікова ставка Центрального банку. Монетарна політика

1.7 Експорт та імпорт. Зовнішньоекономічні зв`язки

1.8 Динаміка валютного курсу

Розділ 2. Аналіз індексів

2.1 Індекс економічної свободи

2.2 Індекс розвитку людського потенціалу

2.3 Індекс глобальної конкурентоспроможності

2.4 Індекс сприйняття корупції

Висновки

Список літератури

Додаток

Вступ

В умовах глобальної кризи економіка Канади продемонструвала високу ступінь стійкості. Після виходу з рецесії Канада поліпшила свої позиції в списку світових лідерів за обсягом ВВП та інвестиційної привабливості.

Канада - федеративна держава у складі Співдружності, на чолі з Великою Британією. На території діє Конституція Канади, яка набрала чинності 17 квітня 1982 р. Глава держави - королева Великобританії, представлена в особі генерал-губернатора. Генерал-губернатор призначається королевою за рекомендацією прем'єр-міністра Канади, як правило, терміном на 5 років. Глава держави - королева Великобританії - Єлизавета ІІ. Генерал-губернатор - Девід Донстон. Призначений 8 липня 2010 р. Канада розташована у північній частині Північної Америки і прилеглих островах. По суші межує з США на півдні і північному заході (штат Аляска). На північному сході від країни знаходиться море Лінкольна, пролив Нарес і море Баффіна; Девісов пролив і море Лабрадор відмежовує Канаду від Гренландії.

Територія - 9 971 тис. кв. км. Населення - 33,7 млн. чол. (2009р.). Столиця - Оттава. У Канаді 10 провінцій і 3 території, кожна з яких має свої столиці. Найбільші міста - Торонто, Монреаль, Ванкувер, Калгарі, Квебек, Вінніпег. Офіційні мови - англійська і французька. Релігія - 45% віруючих - католики, інші - представники різних релігійних конфесій і течій. Канада - країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвинутої, мирної, вільної від етнічних конфліктів країни, безумовно сприяє росту імміграції в країну. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбувших іммігрантів, в більшій мірі розселяються в великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Імміграція приносить значний вклад в економіку країни.

Грошова одиниця - канадський долар = 100 центам.

Канада - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Входить до групи країн з «advanced economies». Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.

Метою роботи є загальна характеристика стану національної економіки Канади протягом останніх 5-10 років.

Основні завдання аналітичної роботи

1. проаналізувати основні макроекономічні показники Канади

2. розкрити показники індексів.

Розділ 1. Аналіз макроекономічних показників Канади

1.1 Валовий внутрішній продукт, його складові та динаміка

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи економіка Канади в цілому продемонструвала високу ступінь стійкості. Економічний спад був тут менш глибоким і менш тривалим, ніж в інших провідних ринкових країнах. Рецесія не супроводжувалася серйозними потрясіннями в національному фінансовому секторі та на ринку нерухомості.

Таблиця 1.1 ВВП Канади загальний та за секторами економіки

Валовий внутрішній продукт, по галузям	2007	2008	2009	2010	2011
Всі галузі	1,218,981	1,229,786	1,193,21	1,233,93	1,266,54
Сільське господарство, лісівництво, рибальство і мисливство	27,57	30,008	28,082	28,486	29,059
Гірничо-видобувна промисловість, видобуток нафти і газу	57,776	56,538	52,125	54,967	57,337
Виробництво товарів	181,348	171,785	150,431	158,326	162,197
Будівництво	72,33	74,875	68,011	73,467	76,506
Комунальне господарство	31,598	33,044	32,191	32,624	34,06
Сфера послуг
Транспортні перевезення і складська справа	57,708	57,884	55,338	57,569	59,774
Інформація та культура	44,568	44,94	44,848	45,24	45,916
Оптова торгівля	70,107	69,628	65,268	68,822	70,743
Роздрібна торгівля	71,733	73,293	72,774	75,634	77,241
Фінанси і страхування, продаж нерухомості, рента та оренда, лізинг, менеджмент компаній та підприємств	240,577	245,547	251,128	257,488	264,261
Професійні, наукові та технічні послуги	59,246	60,209	59,623	59,948	61,565
Адміністративна діяльність, підтримка, управління відходами та переробки	30,799	31,025	29,86	30,329	30,75
Зв`язки з громадськістю	69,136	71,447	73,742	75,39	76,374
Освіта	58,413	60,14	61,219	62,539	63,15
Охорона здоров`я та соціальне забезпечення	76,715	78,715	80,888	82,761	84,477
Мистецтво, розваги та відпочинок	11,087	11,215	11,272	11,359	11,227
Сфера харчування та готельно-ресторанний бізнес	26,531	26,846	26,094	26,611	27,343
Інші сфери	31,442	32,039	31,92	32,329	33,094

Реальний ВВП Канади скорочувався в період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р., після чого його зростання відновився. В цілому за 2009 р. обсяг ВВП Канади зменшився на 2,5%. У 2010 р. реальні темпи зростання економіки країни склали 3,1% і були на рівні найвищих в групі провідних ринкових країн. У квітні минулого року обсяг ВВП Канади в поточних цінах досяг 1,6 трлн. кан. дол. і перевершив передкризовий максимум жовтня 2008.

Рецесія важко позначилася на обробному секторі канадської економіки. В цьому секторі спад був найбільш тривалим. У 2009 р. обсяг продажів продукції тут упав у середньому на 17,4% (найбільше падіння за весь період ведення такого роду статистики), випуск продукції скорочувався в 18 з 21 галузей. Особливо глибоким був спад у кольоровій і чорній металургії, в нафтохімії, виробництві електротехнічних виробів та обладнання, автомобілебудуванні, виробництві пластмас та виробів з них і в деревообробній промисловості. У 2010 р. зростання обсягу продажів продукції в цих галузях йшов з перебоями, і до грудня 2010 р. загальний обсяг продажів обробного сектора досяг приблизно 78% передкризового максимуму [7]

У гірничодобувній і нафтогазової промисловості, в електроенергетиці падіння виробництва було суттєвим, але короткочасним. Вже з лютого 2009 р. стали поступово збільшуватися обсяги видобутку нафти і газу (після різкого спаду в попередні чотири місяці). До квітня 2010 р. передкризовий рівень продажів перевершили всі видобувні галузі, лісопромисловий комплекс, а також тісно пов'язані з сировинними галузями «первинні обробні виробництва» - випуск напівфабрикатів кольорових і чорних металів, переробка мінеральної сировини і виробництво мінеральних добрив, нафтохімічна промисловість.

Фінансовий сектор Канади продемонстрував разючу ступінь стійкості, в той час як епіцентр фінансово-економічних потрясінь був у сусідніх США, з якими Канаду пов'язують тісні торговельно-інвестиційні зв'язки. У секторі фінансів і нерухомості не було жодного банкрутства, більш того, на тлі провалів в більшості інших розвинених країн був досягнутий вражаючий ріст. У 2009 р. він склав 2%, а частка цього найбільшого сектора економіки Канади у ВВП збільшилася до 21,1% в порівнянні з 20,1% в передкризовому 2008 р. Канада виявилася однією з небагатьох розвинутих країн, в яких уряду не довелося рятувати збанкрутілі фінансові установи за допомогою багатомільярдних бюджетних вливань.

Невипадково тому на різних міжнародних економічних самітах експерти оцінюють канадську банківсько-фінансову систему як «саму стійку». Відзначається «розумно обережна стратегія» канадських банків, високий рівень самодисципліни і прагнення не «вплутуватися в надмірно ризиковані й авантюрні операції» [8]. Слід також зазначити, що, на відміну від ФРС США, фінансова влада Канади дотримувалися обережного підходу при проведенні в останні роки неминучих і необхідних фінансових реформ. Збережено істотно більш суворі, ніж в сусідніх Сполучених Штатах, стандарти нагляду і регулювання у фінансовому секторі [15].

Ситуація в житловому будівництві і на ринку нерухомості в Канаді корінним чином відрізняється від того, що відбувалося в США. Висока активність в цьому секторі Канади в 2002-2007 рр.. була пов'язана з динамічним зростанням економіки і доходів населення, а також стабільним припливом іммігрантів. При цьому не набули поширення схеми «субстандартних» іпотечних кредитів. Відповідно, в період кризи тут не було лавини неплатежів по іпотеці, а скорочення обсягів житлового будівництва і покупок на вторинному ринку не носило обвального характеру. Разом з тим, в 2009 р. було очевидно, що спад в житловому будівництві вийшов далеко за рамки «циклічної корекції», ймовірність якої експерти пророкували ще в передкризовий період. Так, чисельність новобудов в житловому секторі скоротилася в Канаді в 2009 р. в порівнянні з попереднім роком приблизно на 25% (але не в рази, як у Сполучених Штатах). Проте вже в 2010 р. цей показник був лише на 5% нижче середнього за період 2000-2008 рр.., Чому сприяли тимчасові податкові пільги щодо витрат на придбання та ремонт житла. Термін дії цих заходів закінчено, і в 2011-2012 рр.. передбачається зниження чисельності новобудов приблизно до 175-180 тис. на рік (рівень початку попереднього десятиліття) в порівнянні з 190 тис. в 2010 р

1.1.1 Частка секторів економіки у ВВП

У економіці Канади виділяються сектори добувної промисловості й сільського господарства обробної промисловості, будівництва та сфера обслуговування. Обробна промисловість в кінці ХХ ст. дає 18,4% ВВП і забезпечує 16% зайнятості; для будівництва ці величини складають відповідно 5,2% і 5,4%. На частку сектора послуг припадає 66,2% ВВП і 73,6% зайнятих. Цей сектор включає транспорт, телекомунікації, оптову і роздрібну торгівлю, фінанси, страхування і нерухомість, готелі, ресторани, розваги, приватні медичні послуги і інші види послуг; органи державного управління; освіту; державну систему охорони здоров'я і т. і.

Виробництво електроенергії - 537 млрд. кВт/год. (1995). Близько 61% всієї енергії давали ГЕС, 21% - ТЕС, 18% - АЕС. За споживанням енергії на душу населення Канада займає 1-е місце в світі.

Канада дає 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою (збір 49,6 млн. т в 1997). Інші експортні культури - ячмінь, овес; з технічних - льон, тютюн, рапс. Тваринництво (молочне, м'ясо-шерстне; птахівництво) дає близько 60% вартості сільськогосподарської продукції. Більшу частину зерна поставляють провінції Саскачеван і Манітоба.

Канада є експортером зерна (це відноситься до всіх основних культур, включаючи пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку) і одним з головних гравців на світовому зерновому ринку. В зв'язку з цим імпорт зернових складає незначну кількість.

В середньому посівна площа по пшениці складає 8,6 - 11,0 млн. га. Врожайність різна по роках і коливається від 1,8 до 2,9 тонн/га. В середньому валовий збір по пшениці варіює від 16,2 до 28,6 млн. тонн, причому 9,4 - 19,4 млн. тонн йде на експорт. Імпорт складає від 0,2 до 0,4 млн. тонн. На внутрішнє споживання витрачається 6,3 - 9,0 млн. тонн. Перехідні запаси по пшениці в країні складають 4,8 - 9,7 млн. тонн.

Ячмінь також є важливою експортною культурою. Посівна площа по ячменю складає 3,2 - 4,6 млн. га. Врожайність варіює від 2,2 до 3,4 тонн/га, що забезпечує виробництво 7,5 - 13,2 млн. тонн ячменю. Експортується країною 0,4 - 3,0 млн. тонн. Імпорт незначний. Внутрішнє споживання країни цієї зернової культури складає 7,9 - 11,6 млн. тонн. Перехідні запаси - 1,5 - 3,4 млн. тонн.

Виробництво кукурудзи в країні в середньому складає 8,8 - 11,6 млн. тонн, що не завжди покриває внутрішнє споживання цієї культури в країні, яке варіює від 10,3 до 13,8 млн. тонн, тому певна кількість кукурудзи імпортується.

Основний район скотарства - Альберта; у Британській Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство, що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца Едварда і Нью-Брансвік; остання відома також розведенням худоби, як і Нова Шотландія. У цілому доходи фермерських господарств складаються з продажу зерна (27%), продуктів м'ясного скотарства (37%), молочних продуктів (16%), фруктів та овочів (3%), а також птахівництва (5%).

Станом на 01.01.09 р., прямі іноземні інвестиції Канади за кордоном становили 659 млрд. канадських доларів. Прямі іноземні інвестиції в Канаду, станом на 01.01.2009 р., становили 531 млрд. канадських доларів., портфельні - 567 млрд. канадських доларів. Найбільші інвестори: США (64,1% всієї суми), Великобританія (7,2%), Японія (2,6%).

1.1.2 Рівень реального ВВП на душу населення

Показник ВВП в розрахунку на душу населення, що відображає рівень розвитку економіки і добробуту громадян, в 2010 р. досяг приблизно 45,9 тис. дол. США. В цьому плані Канада поступається Сполученим Штатам (47,1 тис. дол.), але перевершує всі інші країни, що входять в «сімку» провідних ринкових економік (Японію, Великобританію, Німеччину, Францію та Італію).

1.1.3 Темпи зростання реального ВВП

Темпи зростання ВВП, %

рік - значення

2002 - 2.9

2003 - 1.9

2004 - 3.1

2005 - 3.0

2006 - 2.8

2007 - 2.2

2008 - 0.7

2009 - -2.5

2010 - 3.1

2011 - 2.2

Діаграма 1.1 Динаміка зміни реального ВВП Канади

1.2 Рівень безробіття

В середньому за 2009 р. рівень безробіття склав 8,4%, в 2010 р. - 8%, а до початку 2011 р. він опустився до 7,6%

Діаграма 1.2 Показники безробіття в Канаді

У лютому 2011 р. чисельність зайнятих в економіці Канади майже відновилася до передкризового максимуму. Разом з тим, прогнози не передбачають суттєвих покращень у найближчому майбутньому. У 2010 р. зростання зайнятості був значною мірою пов'язаний із здійсненням антикризових заходів. За даними Статистичного управління Канади, приблизно дві третини нових робочих місць були створені в громадському секторі - у сфері охорони здоров'я і соціального забезпечення, освіти, інших послуг громадського характеру. Детальний аналіз статистичних даних показує, що посткризова ситуація на ринку праці не дозволяє розраховувати на помітне зниження безробіття в найближчі два роки. Цьому буде перешкоджати згортання заходів підтримки економіки, а також заплановане скорочення чисельності державних службовців на федеральному рівні і в деяких провінціях. Чисельність зайнятих у підприємницькому секторі ще не відновилася до передкризового рівня. Зберігається підвищена частка найманих працівників, які трудяться в режимі часткової зайнятості, а відповідно до опитувань, значна їх частина бажала б повернутися до повної зайнятості. Нижчий, ніж в передкризовий період, рівень економічної активності працездатного населення свідчить про наявність прихованого безробіття та можливості повернення на ринок праці громадян, тимчасово відмовилися від пошуків роботи.

Згідно з прогнозами приватних експертних груп, рівень безробіття в Канаді в 2011 р. складе порядку 7,5-7,6%, а в 2012 р. - 7,2-7,4% [14].

1.3 Темп інфляції

За даними канадського статистичного відомства Statistics Canada, інфляція в Канаді в 2011 році склала 2,9% проти 1,8%, зареєстрованих роком раніше. При цьому, найсильніше зросли ціни на паливо і продукти харчування. У грудні індекс споживчих цін в Канаді склав 2,3% в річному вираженні, сповільнившись у порівнянні з попереднім місяцем на 0,6 процентних пункту, що стало можливим завдяки більш стриманому зростанню цін на паливо та зменшення обсягу покупки пасажирських автомобілів.

Зокрема, ціни на паливо в грудні виросли в річному вираженні на 7,6% проти 13,5% у листопаді минулого року. Продукти харчування подорожчали в останньому місяці 2011 року на 4,4%, транспорт подорожчав на 3,3%, а житло - на 1,8%.

Діаграма 1.3 Темпи інфляції в Канаді

Зростання індексу цін на споживчі товари і послуги в Канаді в 2011 р. був досить помірним - 1,8%. Передбачається, що він прискориться до 2,0-2,2% в 2012 р., проте в цілому експерти вважають, що канадським споживачам вдасться уникнути «цінових шоків» завдяки кільком обставинам. Канада має високий рівень самозабезпеченості продовольством, сільське господарство країни не постраждало від природно-кліматичних катаклізмів, подібних тим, які завдали удару по багатьом іншим виробникам зернових та іншої сільськогосподарської продукції (в їх числі Австралія, Росія, Україна, Нова Зеландія та Індія).

1.4 Ставки оподаткування. Фіскальна політика

Податкова політика - сфера гострих розбіжностей між урядом С. Харпера та парламентською опозицією. В 2000-2004 рр.. уряд Ліберальної партії вже провело масштабні поетапні реформи щодо зниження податкового навантаження на населення і бізнес. Тоді ставка податку на прибуток корпорацій була зменшена з 28 до 21% і Канада увійшла до числа країн, які мають рівень оподаткування нижче середнього для країн - членів ОЕСР. Були також скорочені ставки податків на всі дохідні групи населення.

Уряд С. Харпера продовжило реформи податків на прибуток, довівши ставку до рівня 18% в 2010 р. і запланувавши подальше зниження до 16,5% в 2011 р. і 15% в 2012 р. У результаті рівень оподаткування доходів корпорацій досягне найнижчих показників в порівнянні з більшістю розвинених ринкових країн. Сумарний федерально-провінційний податок на прибутки стане приблизно на 10 процентних пунктів нижче, ніж порівнянний показник в США [3].

У сфері оподаткування фізичних осіб уряд С. Харпера пішло шляхом надання невеликих за величиною, але численних пільг і знижок різним групам населення. З точки зору критиків, такі реформи не привели до відчутного полегшення податкового навантаження на більшість громадян, але знову зробили всю систему більш складною і дорогою в плані управління.

Канадська податкова система функціонує на федеральному, провінційному, місцевому рівнях. У відповідних бюджетах зосереджується 48%, 42% і 10% податкових надходжень.

Федеральний податок на індивідуальний дохід передбачає оподаткування доходу платника як сукупності всіх його матеріальних вигод, джерелом яких є трудова і підприємницька діяльність, власність на майно та інші поступлення в грошовій і натуральній формі (в т. ч. пенсії, соціальні допомоги, доходи з капіталу, доходи від фермерства і риболовства та ін.).

Таблиця 1.2 Шкала ставок податку на індивідуальні доходи

Оподатковуваний дохід, дол. у рік	Ставка податку,%%
Від 0 до 28275	17
від 28276 до 56549	26
від 56550 і вище	29

Податок на прибуток корпорацій. База даного податку складається з валового доходу фірми з усіх джерел за мінусом витрат, понесених в процесі одержання доходу (заробітна плата; вартість використовуваних у виробництві матеріалів, енергії і т. д.; процентів на позичений капітал; вартість основних фондів за мінусом амортизації). Ставки податку на доходи корпорацій диференційовані в залежності від статусу і категорії платника. Загальна ставка - 28% чистого доходу (прибутку); ставка для виробничих підприємств - 24%; для дрібних корпорацій, які знаходяться у власності канадців, - 12%. Великі корпорації сплачують додатковий податок у розмірі 0,175% від вартості капіталу, що складається з простих акцій, запасів, позик, облігацій, векселів, закладних). Податок на корпорації сплачується щомісячно.

Канадський уряд використовує режим оподаткування доходу корпорацій як засіб фіскальної політики стимулювання інвестицій, зайнятості, розвитку регіонів за допомогою таких заходів: інвестиційного податкового кредиту; податкового кредиту на витрати науково-дослідного характеру; прискореного списання амортизації; скидок на виснаження надр; податкових пільг для корпорацій, які створюють робочі місця в фармацевтичній, комп'ютерній, телекомунікаційній, аерокосмічній галузях промисловості.

На федеральному рівні справляються такі податки на споживання: податок на товари і послуги, акциз, акцизне мито, мито.

В систему провінційних податків на споживання входять: податок із роздрібних продаж, а також податки на продукти харчування, спиртні напої, цигарки, тютюн, бензин, дизельне паливо, телефон, готельні послуги.

Податок із роздрібних продаж справляють 9 провінцій із 12 у процентах із роздрібної ціни будь-яких товарів у діапазоні ставок від 6 до 12%.

Податок на продукти харчування діє в 7 провінціях за ставками від 7 до 12% роздрібної ціни. Податок на спиртні напої має форму фіскальної монополії, переданої під юрисдикцію провінцій. Він справляється в 9 провінціях за ставками від 10 до 25% від ціни. Фіскальна монополія означає, що право на реалізацію спиртних напоїв, (крім пива і вина), мають лише державні спеціалізовані магазини.

Диференційовані по провінціях ставки податків на цигарки, тютюн, бензин і дизельне паливо установлені в центах з одиниці продукції: штук, грамів, літрів. Наприклад, у провінції Онтаріо податок на бензин складає 14,3 цента з літра.

У різних провінціях існують численні й різноманітні інші податки: на цінні папери, нерухоме і комунальне майно та ін. Наприклад, у провінції Онтаріо є так званий податок на концентрацію промислових приміщень, що стягується в розмірі 10,75 дол. на квадратний метр промислової площі та місць паркування автотранспорту. Задумайтесь над мотиваціями запровадження, призначенням та економічним ефектом даного податку.

До місцевих (муніципальних) доходів у Канаді відносяться податок на майно, податки на підприємства, інші податки і збори.

Д.Флаерті зазначив, що планується скоротити ставку корпоративного податку на 1,5%. Також, відповідний план буде включати додаткові соціальні гарантії для малозабезпечених, і людей з доходом, нижче середнього.

Також планується скоротити ставку податку на прибуток на 1,5% - до 16,5% до 1 січня 2012 р., і до 15% до кінця 2012 р.

Також, згідно з цим планом, уряд планує скорочення рівня бюджетних витрат на 1,6% із квітня 2011 р., і на 2,3% протягом наступних чотирьох років. За прогнозами, дефіцит бюджету скоротиться на 15 млрд. дол. і складе 30 млрд. дол. до кінця 2011 р.

1.5 Сальдо державного бюджету та державний борг

Федеральний борг Канади оцінюється в 566 700 000 000 американських доларів в 2010-11 роках у порівнянні з $ 463 700 000 000 в 2008-09 рр.[1]. Чистий зовнішній борг Канади виріс з $ 40,6 мільярдів до $ 193 800 000 000 в першому кварталі 2010 року [3]. Комбінований федеральний і провінційний дефіцит в 2009-10 фінансовому році може досягти $ 100 мільярдів [9], і дефіцит федерального бюджету прогнозується на рівні C $ 49200000000 в 2010-11 рр. [2].

Діаграма 1.4 Державний борг Канади

1.6 Облікова ставка Центрального банку. Монетарна політика

Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку Канади (встановлені 01.03.2011 р.)

- кредити (ставка рефінансування) 1,25

- депозити 0,75

Грошово-кредитна політика Банку Канади полягає в тому, щоб гроші адекватно виконували свою роль, що необхідно для справного функціонування канадської економіки. Тому в Канаді намагаються підтримувати стабільно низький рівень інфляції.

Свою грошово-кредитну політику він реалізує, головному чином, шляхом зміни щоденної цільової ставки рефінансування. Ця ставка вказує великим фінансовим установам Канади, за якою середньої процентної ставки Банк Канади рекомендує їм надавати один одному кошти протягом одного дня. Зміна їм щоденної цільової ставки рефінансування зазвичай відбивається на інших процентних ставках, зокрема на іпотечних і базових позикових ставках комерційних банків. Коливання цієї ставки впливають на інші процентні ставки і можуть впливати на зовнішню цінність канадського долара.

Рівень процентних ставок і валютний курс визначають грошово-кредитні умови, що характеризують канадську економічну кон'юнктуру. Зміна процентних ставок відображаються на рівні інфляції. Зниження процентних ставок зазвичай тягне за собою збільшення витрат і зменшення заощаджень, при цьому знецінення канадського долара може стимулювати експорт і стримувати імпорт. Підвищення процентних ставок, навпаки, веде до стримування внутрішніх витрат, а підвищення вартості долара сприяє зменшенню експорту й росту імпорту. Якщо Канада буде вивозити набагато більше, ніж імпортувати, цьому буде сприяти слабкий долар, тому що він приверне в країну зовнішній капітал. Якщо ж Канада буде імпортувати більше, ніж вивозити, краще буде зворотна ситуація для зменшення витрат.

У квітні 2009 року Банк Канади, визнавши, що помилявся щодо економічних перспектив Канади після економічної кризи 2008-2009, опустив ставку рефінансування до 0,25% - нижчого рівня за всю свою історію.

1.7 Експорт та імпорт. Зовнішньоекономічні зв`язки

Канада сильно інтегрована у загальносвітові господарські зв'язки. Частка країни у світовому експорті становить майже 4%. Канада експортує 25% всієї своєї товарної продукції. Основу експорту (60%) складають вироби гірничодобувної промисловості, кольорової металургії, енергетики, лісової і целюлозно-паперової промисловості та продукція зернового господарства.

Експортуються автомобілі, їх комплектуючі, верстати, літаки, засоби зв'язку, хімікати, пластмаси, добрива, тирсу, необроблену деревину, сиру нафту, природний газ, електроенергію, алюміній. Канада є потужним постачальником сировини та напівфабрикатів на міжнародний ринок, експортуючи понад 80% продукції видобувної промисловості. Імпортує Канада машини та обладнання, транспортні засоби, нафтопродукти, продовольчі товари високого рівня обробки та тривалого зберігання.

Особливість зовнішньоторговельних відносин Канади - домінуюче положення в них США (70% канадського експорту, 20% американського експорту). Понад 25% прямих закордонних інвестицій Канади розміщено у США. На 2-му місці знаходиться Японія, далі - країни ЄС (особливо Великобританія і Франція). В останні роки все більш значущою стає роль країн Латинської Америки (лідер - Мексика). Останніми роками у коло торговельних партнерів Канади увійшов Китай.

1.8 Динаміка валютного курсу

Курс канадського долара в 2011 р. підвищився приблизно до рівня паритету з доларом США, сильні позиції національної валюти збережуться і в найближчі два роки, що здешевлює імпорт. Таким чином, підвищення цін на продукти харчування та енергію в Канаді в значній мірі компенсується здешевленням імпортних споживчих товарів.

Розділ 2. Аналіз індексів

Метод економічних індексів є одним з найважливіших знарядь економіко-статистичного дослідження. У практиці індекси поряд із середніми величинами є найбільш поширеними статистичними показниками. З їх допомогою вивчається розвиток народного господарства в цілому і його окремих галузей, аналізуються результати виробничої діяльності підприємств і об'єднань, досліджується роль окремих факторів у формуванні найважливіших економічних показників, виявляються резерви виробництва. Індекси використовуються в міжнародних зіставленнях економічних показників.

2.1 Індекс економічної свободи

2010 рік	2011
1. Гонконг 89,7 2. Сінгапур 86,1 3. Австралія 82,6 4. Нова Зеландія 82,1 5. Ірландія 81,3 6. Швейцарія 81,1 7. Канада 80,4 8. США 78,0 9. Данія 77,9 10. Чилі 77,2	1. Гонконг 89,7 2. Сінгапур 87,2 3. Австралія 82,5 4. Нова Зеландія 82,3 5. Швейцарія 81,9 6. Канада 80,8 7. Ірландія 78,7 8. Данія 78,6 9. США 77,8 10. Бахрейн 77,7

Канада має змішану економіку, за індексом Heritage Foundation вона має меншу ступінь економічної свободи ніж США, але вищу ніж більшість західноєвропейських країн [5].

Поряд із Гонконгом і Сінгапуром, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія та Канада закріпилися в статусі найвільніших економік світу. Ця шестірка економік являються єдиними країнами, які отримали більше 80 балів за шкалою економічної свободи від 0 до 100. Гонконг зміг зберегти звання найвільнішої економіки світу - позицію, яку він займає вже 17 років поспіль. Сінгапур залишається близьким переслідувачем лідера, цього року зменшуючи відрив від Гонконгу. Австралія та Нова Зеландія в Індексі-2011 знову опинилися на 3-й та 4-й позиціях відповідно, у той час як Швейцарія піднялася на 5-ту сходинку, обігнавши Ірландію, яка скотилася на 7-ме місце. Відносна “міцність ” вільних економік є невипадковою. Їх відданість принципам економічної свободи надала можливість цим економікам досягти високої гнучкості та адаптативності. Усі ці країни стрімко видужують від потрясінь глобального економічного спаду.

2.2 Індекс розвитку людського потенціалу

2011 рік
Норвегія 0,943 Австралія 0.929 Нідерланди 0.910 США 0.910 Нова Зеландія 0.90 Канада 0.908 Ірландія 0.908 Ліхтенштейн 0.905 Німеччина 0.905 Швеція 0.904

Таблиця 2.1 Індекси розвитку людського потенціалу за деякими країнами світу станом на 2010 р.

Рейтинг країни за ІРЛП	Країна	Індекс розвитку людського потенціалу	Очікувана тривалість життя, років	Середня тривалість навчання, років	Очікувана тривалість навчання, років	ВВП на душу населення, ППС в дол. США
1	2	3	4	5	6	7
1	Норвегія	0,938	81,0	12,6	17,3	58510
2	Австралія	0,937	81,9	12,0	20,5	38692
3	Нова Зеландія	0,907	80,6	12,5	19,7	25438
4	США	0,902	79,6	12,4	158,7	47094
5	Ірландія	0,895	80,3	11,6	17,9	33078
6	Ліхтенштейн	0,891	79,6	10,3	14,8	81011
7	Нідерланди	0,890	80,3	11,2	16,7	40658
8	Канада	0,888	81,0	11,5	16,0	38668
9	Швеція	0,885	81,3	11,6	15,6	36936
10	Німеччина	0,885	80,2	12,2	15,6	35308

Таким чином, ми можемо бачити, що Канада входить до 10-ки країн з високим рівнем життя населення [10]. Зокрема, до високого рівня життя населення ще і додається екологічність країни та рівень забезпеченості населення необхідним.

ІРЛП - інтегральний показник, що розраховується щороку для порівняння та вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості й довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Індекс публікується в рамках Програми розвитку ООН в звітах про розвиток людського потенціалу.

Порівняти Канаду з іншими країнами світу за показником розвитку людського потенціалу можна з таблиці поданої на сайті «Знаймо» [Додаток].

2.3 Індекс глобальної конкурентоспроможності

безробіття інфляція канада конкурентоспроможність

Таблиця 2.2 Індекс глобальної конкурентоспроможності 2011-2012(2011 World Economic Forum | www.weforum.org/gcr)[12]

	2011-2012	2010-2011
Країна	Позиція	Показник	Позиція	Показник зміни
Швейцарія	1	5,74	1	0
Сінгапур	2	5,63	3	1
Швеція	3	5,61	2	-1
Фінляндія	4	5,47	7	3
США	5	5,43	4	-1
Німеччина	6	5,41	5	-1
Нідерланди	7	5,41	8	1
Данія	8	5,40	9	1
Японія	9	5,40	6	-3
Великобританія	10	5,39	12	2
Гонк-Конг ПАР	11	5,36	11	0
Канада	12	5,33	10	-2
Тайвань, Китай	13	5,26	13	0
Катар	14	5,24	17	3
Бельгія	15	5,20	19	4

У сучасному глобалізованому світі вже не лише компанії, але й кожна окрема держава є суперником у жорсткій конкурентній боротьбі. Згідно з останнім звітом Світового економічного форуму про Глобальні індекси конкурентоспроможності, Канада посідає 12 позицію за загальним рівнем конкурентоспроможності з 125 досліджених країн, що увійшли до рейтингу.

2.4 Індекс сприйняття корупції

Таблиця 2.3 Рівень корупції у світі (від найбільш до найменш корумпованих країн)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Нова Зеландія Данія Фінляндія Швеція Сінгапур Норвегія Нідерланди Австралія Швейцарія Канада	9,5 9,4 9,4 9,3 9,2 9,0 8,9 8,8 8,8 8,7

Канада входить в десятку країн, що давно вважаються головними стовпами вільної конкуренції та захисту майнових та інтелектуальних прав. Рівень корупції в країні низький, що створює додаткову привабливість для іноземних інвесторів.

Висновки

Економіка Канади в даний час займає 14-е місце в світі за розміром ВВП по ППС і 10-е місце - за розміром номінального ВВП. Економіці Канади дуже сильно сприяють близькість США і різні торгові договору, такі як автомобільний договір (1965-2001), канадсько-американська угода про вільну торгівлю 1989 (FTA) і Північноамериканська угода про вільну торгівлю 1994 (НАФТА).

Канада - це ринкова економіка із злегка великим втручанням держави, ніж в Сполучених Штатах Америки, але набагато меншим, ніж у більшості європейських країн. Канада завжди мала нижчий рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, ніж у його південного сусіда (хоча багатство тут справедливіше розподілено), але вищий, ніж у промислово-розвинених західноєвропейських країнах. Останні десять років, після періоду економічного збудження, канадська економіка швидко росте з низьким рівнем безробіття і великою профіцитом федерального бюджету.

Як багате, індустріальне суспільство на основі високих технологій з економікою більше трильйона доларів, Канада нагадує США в своїй орієнтованій на ринок економічній системі, моделі виробництва та багатому життєвому рівні.

В результаті глобального економічного кризи економіка зазнала сильний спад в останні місяці 2008 року, що призвело до дефіциту бюджету в країні в 2009 році після 12 років профіциту. Основні банки Канади, проте, вийшли із фінансової кризи 2008-09 рр.. в числі найсильніших у світі, внаслідок консервативних традиції фінансового сектора країни в частині кредитування, а також в результаті високої капіталізації. Протягом 2010 року економіка Канади зросла тільки на 3% через зниження світового попиту на експортну продукцію країни і високий курс канадського долара.

У 2011 році номінальний ВВП Канади склав 1335 млрд. дол. ВВП Канади на душу населення склав 39,0 тис. дол. Інфляція в країні в 2011 році склала 1,8%, а рівень безробіття - 8%.

В даний час нафта є найважливішим природним ресурсом Канади. Канада є одним з найбільших виробників алюмінію, міді, заліза, нікелю, золота, урану і цинку.

Список літератури

1. Budget fights deficit with freeze on future spending [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:toronto.ctv.ca/servlet/an/local/CTVNews/20100304/ budget_2010_100304/20100304? hub = TorontoNewHome ". CTV News. March 4, 2010.

2. Canada budget tackles deficit, averts election // [Електронний ресурс] Режим доступу ca.reuters.com/article/domesticNews/idCATRE6234HN20100304 ". Reuters. March 4, 2010

3. Canada's foreign debt climbs $ 41-billion -[Електронний ресурс] - Режим доступу: www.financialpost.com / news / Canada foreign debt climbs billion/3165637/story.html ". Financial Post. June 17, 2010

4. Financial Post, February 28, 2011.

5. Index of Economic Freedom - www.heritage.org/Index/. The Heritage Foundation and the Wall Street Journal (2009). [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.webcitation.org/616iEaYkN з першоджерела 21 серпня 2011.

6. Statistics Canada, CANSIM, table 379-0027 and Catalogue no. 15-001-X.Час останнього внесення даних: 2012-04-30.// [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.statcan.gc.ca/start-debut-eng.html

7. Statistics Canada. Monthly Survey of Manufacturing. Manufacturing sales: Industry aggregates. January 19, 2011.

8. Weathering the Economic Crisis: Lessons From Canada. Centerpoint newsletter, September 2009. Woodrow Wilson International Center for Scholars. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.wilsoncenter.org.

9. Why foreign investors can't get enough of our debt .// [Електронний ресурс] Режим доступу www.financialpost.com/related/topics/story.html?id=2456708 ". Financial Post. January 17, 2010.

10. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: Пути к развитию человека. / Опубликовано для Программы развития Организации Объединенных Наций (ПРООН). - 2010. - С. 14 - 15

11. Індекс розвитку людського потенціалу - розрахунок та статистика [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://znaimo.com.ua/Індекс_розвитку_людського_потенціалу

12. Немова Л.А. Инфраструктурные проекты в антикризисной программе Канады // Россия и Америка в ХХI веке (электронный научный журнал). 2010. №2.

13. Немова Л.А., Хорошилов Е.Е. Антикризисная программа правительства Канады // США и Канада: экономика, политика, культура. 2009. №5. С. 43-58.

14. Прогнозы аналитических отделов крупнейших банковско-финансовых групп: Scotiabank Group. Global Forecast Update, February 3, 2011; BMO Capital Markets Economics. Canadian Economic Outlook, February 18, 2011; RBC Economics Research Forecasts, February 22, 2011.

15. Хорошилов Е.Е. Финансовый сектор Канады и мировой экономический кризис // США-Канада: экономика, политика, культура. 2010. №7. С. 67-82.

Додаток

Індекс розвитку людського потенціалу

Размещено на Allbest.ru