Міжнародний ринок інформаційних технологій

2. Уряд Швеції всіляко сприяє проникненню інформаційних технологій в усі сфери життя громадян. Шведи одними із перших почали користуватись таким електронним сервісом, як Електронний уряд.

3. Більше 90% користувачів мережі Інтернет в Данії використовують широкополосний доступ. За даними InternetWorldstats більше половини данців є користувачами Facebook.

4. Інтернет - справжній порятунок для острівної держави Ісландія. Тут 97% жителів мають доступ до глобальної мережі .

5. Рівень розвитку інформаційних технологій в скандинавських країнах традиційно високий - вони входять в п'ятірку лідерів рейтингу з 2007 року. Обов'язок фінів мати доступ до мережі Інтернет зі швидкістю не менше 1 Mbit/s, закріплений законодавчо.

6. В Нідерландах самий високий в Европі рівень розповсюдження широкополосного доступу до Інтернету. Доступ до інформаційних технологій мають більше 90% нідерландців.

7. Інтернетом користується 91% населення Люксембургу. Майже 40% населення країни є зареєстрованими користувачами Facebook.

8. Японія відзначається високим рівнем розвитку інформаційних технологій. Уряд країни ставить перед собою задачу на протязі найближчих років реалізувати програму «Інтернет - в кожен будинок».

9. Населення Великобританії почало активніше користуватися комп'ютерами, покращив свої позиції в рейтингу в порівнянні з минулим роком,коли країна посіла лише 14-е місце. На сьогоднішній день 84% жителів Туманного Альбіону мають і використовують доступ до Інтернету.

10. Біля 80% населення Швейцарії має доступ до Інтернету. На території Швейцарії працюють більше 120 інтернет - провайдерів, які надають доступ в мережу по самих сучасних каналах[3,с.40-41].

Відповідно до звіту Міжнародного Союзу Електрозв'язку (МСЕ) ООН "Вимір інформаційного суспільства", цього року Україна піднялася на сходинку вище за рівнем розвитку інформаційних технологій, повідомляє УНН. 

Торік Україна займала 69 місце з 157 країн, цього року її рейтинг підвищили на 1 місце. Поряд з Україною в рейтингу перебуває Туреччина й Молдова. Білорусь зайняла 41 місце, Грузія - 71. 

На першому місці за обсягом товарообігу світового ринку ІТ технологій знаходиться США з 67% продажів. Європейський союз контролює 20% глобального ринку. Проте, найбільша прибутковість ІТ ринку зафіксована в Китаї, на який припадає всього 2,7% доходів основних ІТ - компаній. А найшвидші темпи зростання сектору інформаційних технологій зафіксовані в Індії. Так, швидкість нарощування товарообігу на ринку становить 18,4%. Фахівці Світового банку прогнозують, що до 2015 року на часку Індії припаде близько 9% глобального ринку ІТ.

Індекс розвитку інформаційно - комунікаційних технологій (ICT Development) - це комбінований показник, який характеризує досягнення країн з точки зору розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Розраховується за методикою Міжнародного союзу електрозв'язку, спеціалізованого підрозділу ООН, який визначає світові стандарти в області ІКТ. Індекс було розроблено в 2007 році на основі 11 показників, якими МСЕ оперує в своїх оцінках розвитку ІКТ. Індекс об'єднує ці показники в єдиний критерій, який порівнює досягнення країн світу в розвитку ІКТ і може бути використаний в якості інструмента для проведення порівняльного аналізу на глобальному, регіональному і національних рівнях. Ці показники стосуються доступу до ІКТ, використання ІКТ, а також навиків, тобто практичного знання цих технологій населенням країн, охоплених моніторингом. Автори дослідження підкреслюють, що рівень розвитку ІКТ сьогодні є важним показником економічного і соціального добробуту держави. Організація публікує Індекс на регулярній основі, що дозволяє країнам слідкувати за змінами в тимчасовій динаміці.

Таблиця 2.2

Індекс розвитку інформаційних технологій в країнах світу в 2013 р. (International Telecommunication Union. The ICT Development Index).

РЕЙТИНГ	КРАЇНА	ІНДЕКС
1	Південна Корея	8,57
2	Швеція	8,45
3	Ісландія	8,36
4	Данія	8,35
5	Фінляндія	8,24
6	Норвегія	8,13
7	Нідерланди	8,00
8	Великобританія	7,98
9	Люксембург	7,93
10	Гонконг	7,92
11	Австралія	7,90
12	Японія	7,82
13	Швейцарія	7,78
14	Макао	7,65
15	Сінгапур	7,65
16	Нова Зеландія	7,64
17	Сполучені Штати Америки	7,53
18	Франція	7,53
19	Німеччина	7,46
20	Канада	7,38
21	Австрія	7,36
22	Естонія	7,28
23	Ірландія	7,25

* Примітка: розроблено автором на основі джерела [ 3]

Даний ракурс дослідження сприяв розробці інструментального апарату для моніторингу розвитку процесу інформатизації країн і введенню в науковий обіг нових показників ( Індекс розвитку інформаційних технологій, Індекс мережевої готовності, Індекс інформаційного прогресу країни, Глобальний індекс інформаційного прогрес ) , які дозволяють більш точно в кількісному і якісному плані виявити результати ринку інформаційних технологій, оцінити його проблеми та обгрунтувати шляхи їх подолання.

На міжнародному ринку інформаційних технологій сформувався динамічний попит на такі PR-послуги, як лобіювання, корпоративний, фінансовий, кризовий, політичний, урядовий, комерційний, промисловий, мережевий PR. Стратегія розвитку PR-бізнесу враховує сприятливу ринкову кон'юнктуру, тенденції діяльності провідних європейських PR-компаній, зокрема, Barson Marsteller, GTS, Edelmann PR World Wide, співробітництво яких забезпечує надприбутки на ринку інформаційних технологій, створення нових форм і структур, здатних конкурувати на світових ринках.

Аналіз нинішнього стану індустрії міжнародного ринку інформаційних технологій свідчить, що інтелектуальні ресурси досягли рекордних результатів: абсолютне зростання світового ринку ІТ пов'язане з розширенням можливостей обігу мультимедійних продуктів, з розвитком мобільної електронної комерції, зокрема контрактингу, консалтингу, інтернет-маркетингу, інтернет-банкінгу, інтернет-телефонії, РR-брендингу тощо.

Аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій на світових фінансових ринках дозволяє відмітити створення майже ідеальної інформаційної системи та її постійне вдосконалення. Проведення операцій на фінансових ринках європейських країн або США, займають усього декілька хвилин, важливі новини передаються по всіх відділах певних організацій за лічені секунди, прийняття рішень комп'ютерами, без людської допомоги - це велике досягнення сьогоденних інформаційних технологій.

Розділ 3. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

3.1 Механізм регулювання міжнародного ринку інформаційних технологій

Сучасний етап розвитку світового ринку інформаційних технологій зумовив необхідність зміни системи регулювання інформаційного обміну на національному, регіональному і глобальному рівнях з метою модернізації міжнародних правил інформаційної діяльності та ролі міжнародних економічних організацій ( СОТ, МСЕ та ін.) і держав в напрямі узгодження політики лібералізації світового та національних ринків інформаційних технологій. Такий підхід передбачає врахування інтересів економічних агентів, який може бути досягнутий на основі застосування матричних моделей для вирішення проблем з дерегулювання та приватизації державних інформаційних ресурсів, що зумовлює пом'якшення наслідків економічної та інформаційного криз на внутрішній ринок інформаційних послуг.

У будь-якій країні незалежно від рівня її розвитку розуміють тією чи іншою мірою неминучість і необхідність створення інформаційного суспільства. Багато країн мають національні програми інформатизації з урахуванням місцевих особливостей та умов. Однак під час створення та впровадження таких програм, варто спиратися на досвід передових країн, враховувати їхні успіхи й невдачі, відбити в них існуючі й перспективні тенденції в розвитку ринку інформаційних технологій.

У цей час всі країни світу в тому або іншому ступені здійснюють процес інформатизації. Невірно визначена стратегія інформатизації або її недостатній динамізм і мобільність можуть призвести до істотних, а часом драматичним змінам у всіх сферах життя країни.

У більшості розвинених країн розуміють, що без надзвичайних зусиль відставання в області інформаційних і комунікаційних технологій може стати необоротним для їхнього розвитку в цілому. Керівники деяких країн "третього світу" з наростаючою тривогою спостерігають за все більшим відставанням їх від промислово розвинених країн, що здійснюють перехід до інформаційного суспільства. Це може призвести до того, що країна буде сприйматися як сировинний придаток співтовариства інформаційно та промислово розвинених країн.

Для успішної реалізації програми інформатизації бажано дотримуватись загальним для всього світового співтовариства принципам:

- відмова від прагнення в першу чергу забезпечити економічний ріст країни;

-необхідність заміни економічної структури, заснованої на важкій промисловості, структурою, що базується на наукомістких галузях;

-визнання пріоритетного характеру інформаційного сектора;

-широке використання досягнень світової науки й техніки;

-вкладення значних фінансових ресурсів в інформатизацію, як державну, так і приватну;

-оголошення зростання добробуту країни і її громадян за рахунок полегшення умов комунікації й обробки інформації.

Результатом процесу інформатизації є створення інформаційного суспільства, де маніпулюють не матеріальними об'єктами, а символами, ідеями, образами, інтелектом, знаннями. Якщо розглянути людство в цілому, то воно в цей час переходить від індустріального суспільства до інформаційного.

Для кожної країни її рух від індустріального етапу розвитку до інформаційного визначається ступенем інформатизації суспільства.

У цей час у першу десятку країн, які мають найбільш розвинені системи інформаційних технологій, що відповідають світовим стандартам, входять Сінгапур, Нова Зеландія, Фінляндія, Данія, США, Гонконг, Швеція, Туреччина, Норвегія й Канада.

Для порівняння та оцінки можливостей країни інтерес можуть представляти концепція й основні ідеї програми інформатизації в Японії, що у цей час займає лідируюче положення у світі по виробництву сучасних інформаційних технологій. На даний час Японія перебуває на другій стадії інформатизації. Одним з найважливіших факторів її досягнення завжди були й дотепер залишаються значні витрати на наукові дослідження й розробки, високий пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. На сьогоднішній день її головними пріоритетами стає власне виробництво нового знання, нових інформаційних технологій, а в центрі уваги - новаторські ідеї, точки зору й оригінальність.

Мета японського проекту по інформатизації суспільства - зв'язати ті послуги, які раніше пропонувалися окремо. Для цього всі види інформації від телефонних повідомлень і телепрограм до комп'ютерної продукції повинні передаватися по одному загальному кабелю. Кожен абонент кабельної мережі отримує кілька послуг одночасно. Велика увага в проекті також приділяється створенню терміналів для недосвідчених користувачів з інтелектуальним інтерфейсом, де введення інформації здійснюється голосом. Передбачається, що повне здійснення проекту інформатизації займе 20 років і близько 100 млрд.дол. капіталовкладень [2, с.184-185]. Розробляється програма загальною вартістю 480 млн. дол. для розробки нових типів комп'ютерів:

комп'ютерів з високим ступенем паралелізму обробки інформації, у яких одночасно виконують складні операції десятки - сотні процесорів;

комп'ютерів з нейронними мережами, робота яких аналогічна функціонуванню мозку;

комп'ютерів, у яких передача інформації здійснюється світлом.

У Японії вже давно інформація стала загальнонауковим поняттям, а інформаційний підхід, що включає в себе сукупність ідей і комплекс математичних засобів, перетворився в загальнонауковий засіб дослідження.

В основі інформаційного розвитку „азіатських тигрів” (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг) лежить так звана концепція економічного співробітництва держави й ринку. Успіх цих країн базується на втручанні держави в прийняття великих вкладень приватного капіталу, на його активній участі в створенні матеріальної, соціальної й інформаційної інфраструктур.

В Південній Кореї створений Національний Технічний Конгрес під головуванням президента країни, що включає представників з інформаційних технологій. У такий спосіб Південній Кореї вдалося за дуже короткий час вийти в лідери за рівнем інформаційних технологій. Тайвань створила Інститут Інформаційної Індустрії для безпосередньої підтримки своєї індустрії, що, крім того, бере плату за навчання програмістів.

Інші країни, такі як Австралія, Канада, Ізраїль і країни ЄС, теж розробляють свої загальнонаціональні плани інформатизації. У всіх випадках всі ці країни повторили досвід Японії й США, згідно підтримки розвитку інформаційної індустрії й спробі одержання для себе привілейованих секторів міжнародної обчислювальної торгівлі.

Наприклад, Бразилія заснувала Секретаріат по інформатиці й Національну раду по інформатиці (CONI) під головуванням президента Бразилії, у роботі яких також беруть участь члени Кабінету Міністрів і представники інформаційних технологій [2, 191-192].

Провідні фахівці в галузі управління інформаційними технологіями вважають, що на додаток до технічних засобів і технологій провідну роль в механізмі регулювання ринку інформаційних технологій грають складні поєднання ринкових сил, що існує середовище стратегічного управління, яке породили п'ять різних, але взаємопов'язаних явищ, названих «інформаційними тенденціями», які є рушійною силою в розширенні використання та виробництва ІТ.



Схема 3.1 Механізм регулювання ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[30]

Інформаційні продукти. Інформаційний продукт у вигляді програмних засобів, баз даних і служб експертного забезпечення набуває стратегічне значення в порівнянні з такими характеристиками засобів, як обчислювальна потужність, пам'ять або пропускна здатність. Слід особливо підкреслити велику важливість інформаційного продукту в порівнянні з «носієм», тобто засобом. Добре виконаний інформаційний продукт зберігає свою цінність довше, ніж конкретні носії, які «приходять і йдуть».

Економічні аспекти панівного становища інформаційного продукту пояснюються наступним чином. Технологія знижує вартість окремих блоків більшості засобів. У той же час вартість інформаційного обслуговування зростає, що пов'язано в значній мірі з високою вартістю кваліфікованої праці.

Здатність до взаємодії. У міру того як зростає відносна цінність інформаційного продукту, здатність до взаємодії набуває значення ведучої технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних технологій. Здатність до взаємодії означає можливість двох або більше сторін, представлених машиною або людиною, провести ідеальний обмін інформаційним продуктом. Визначення "ідеальний" означає відсутність смислового перекручення чи непередбачуваної затримки між створенням, обробкою і використанням інформаційного продукту.

Ліквідація проміжних ланок. Розвиток здатності до взаємодії веде до вдосконалення процесу обміну інформаційним продуктом, причому реальна

його значимість поглиблюється і розширюється. Неминучим наслідком цього процесу в області взаємовідносин постачальників і покупців є ліквідація проміжних ланок. Використання нових інформаційних технологій веде до створення досконалішого ринку, під яким розуміється ринок з мінімальною кількістю проміжних ланок між покупцем і продавцем, що дозволяє їм здійснювати операції швидше, чіткіше та точніше.

Глобалізація. За останні 50 років світовий обсяг експорту зріс майже в 12 разів і постійно продовжує рости. Обсяги реалізації товарів і продукції, іноземних інвестицій та наукового обміну зросли більш ніж у 15 разів. Обсяг валютних операцій у світовому масштабі перевищив 16 трильйонів доларів на рік. У кілька разів скоротився час доставки товарів з одного материка на інший. Скоротилося час проходження і перельотів між містами, країнами та континентами пасажирських поїздів, пароплавів і авіалайнерів за рахунок збільшення їх швидкості. А такі інформаційні засоби, як комп'ютери, інформаційно-стільникові телефони, локальні та глобальні інформаційні системи та мережі, Інтернет, супутники зв'язку, а також поступова ліквідація бар'єрів, що перешкоджають торгівлі і руху капіталу, зробили об'єднавчу тенденцію в світовому господарстві незворотною [24, с.233-234].

Результатом впливу інформаційних технологій є здатність транснаціональних корпорацій (в металургії, електроніці, автомобілебудуванні та ін.) успішно вести справи в світовому масштабі, нові технології надають фірмам можливість проводити операції на периферії, а також купувати і продавати більш ефективно, використовуючи при цьому знання про стан ринку. Для них не існує кордонів. У кожній країні нас годує Мс Donalds, не дає нам засохнути Coca-Cola і містить в ідеальній чистоті Procter & Gamble.

Одночасно з цим йде глобалізація ринку споживчої продукції ІТ. Цьому сприяють, з одного боку, загальне прагнення споживачів до розваг, знань та інших форм самозадоволення, а з іншого боку, бажання продавців розширити і зміцнити нові торгові канали для масового збуту, що не визнають національних кордонів.

Глобалізація створює сприятливі умови для «економічних суб'єктів і видів діяльності по всьому світу і нові канали зв'язку між ними ... Переваги глобалізації очевидні: більш швидке економічне зростання, більш високий рівень життя, прискорене впровадження та розповсюдження технічних нововведень і навичок управління, нові економічні можливості як для окремих осіб, так і для країн » [3, с. 40].

Конвергенція. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку чотирьох описаних вище тенденцій. Зникають відмінності між виробами та послугами, інформаційним продуктом і засобами, використанням в побуті і для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед окремих режимів роботи, таких, як передача звукових, цифрових та відеосигналів. Конвергенція проявляється в ослабленні конкуруючих інтересів між постачальниками ІТ, а також між зайнятими в індустрії ІТ, які раніше були ізольовані. Однак поява галузей нової продукції і ринків дедалі більшою мірою стикається з інтересами аналогічних галузей в інших областях ІТ. Це обумовлює стратегічні наслідки в плані конкуренції не тільки усередині індустрії ІТ, але й між ІТ та іншими галузями економіки. Відносно високі темпи зростання і дивіденди в індустрії ІТ приваблюють багато нових компаній з інших галузей. У свою чергу фірми з галузі ІТ, які мають великі фінанси та надприбутки, також стали проникати в інші галузі економіки. Однак фірми (як ті, так і інші), які вкладають свої капітали в галузі, які знаходяться поза межами їх компетенції, повинні пам'ятати той важкий урок, який отримали в цій ситуації такі потужні корпорації, як «Ер Сі Ей», «Ай Ті Ті» , «Контрол Дейта» і «Ксерокс» індустрії ІТ, а також з інших галузей економіки - «Ексон», «Амерікен Кен», «Фольксваген».

Взаємозв'язок між даними інформаційними тенденціями має глибоке коріння, підсилює кожну з них. Прагнення до більш досконалого інформаційного продукту спричиняє розвиток здатності до взаємодії, яка

забезпечує можливість ліквідації проміжних ланок. Остання веде до глобалізації, яка в свою чергу до конвергенції. І, замикаючи коло, конвергенція стимулює розповсюдження знань в галузі ІТ, що сприяє підвищенню попиту на інформаційний продукт.

Випереджальний розвиток інформаційних технологій є необхідною умовою для створення інфраструктури бізнесу, формування сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, рішення питань зайнятості населення.

В умовах світового науково-технічного прогресу, стрімкого розвитку й повсюдного впровадження новітніх інформаційних технологій і глобальних засобів телекомунікацій однієї з найважливіших складових частин безпеки держави є забезпечення інформаційних процесів й існування інформаційних ресурсів. Це обумовлено тим, що провідні країни світу вступили в нову фазу суспільного розвитку, у фазу, що характеризується визначальною роллю інформації в забезпеченні національних інтересів й обороноздатності країни, тобто у фазу інформаційного суспільства, що стрімко розвивається. Більше того, функціонування важливих державних об'єктів повністю залежить від стану їхньої інформаційної сфери. Розширення інформаційного простору й формування на його основі інформаційного суспільства вимагає адекватного правового регулювання як вже існуючих, так і знову виникаючих суспільних відносин у даній сфері.

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він буде відкритим для суспільства, що дає можливість реалізовувати погоджені інтереси громадян, суспільства й держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечує поступальний рух країни до побудови інформаційного суспільства. Це рух повинне спиратися на новітні інформаційні, комп'ютерні, телекомунікаційні технології й технології зв'язку, розвиток яких призвів до бурхливого розвитку відкритих інформаційних мереж, насамперед Інтернету, що дають принципово нові можливості міжнародного інформаційного обміну й на його основі розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.

3.2 Напрямки розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

Розвиток міжнародного інформаційного ринку відбувається в результаті впливу сучасних інформаційних технологій на культуру, соціальну структуру, економіку, право, державу. Формування інформаційного ринку як самостійного середовища зумовлене наявністю специфічного товару - інформаційних ресурсів та послуг, які є результатом інтелектуальної діяльності. Такий процес зумовлений збільшенням використання в суспільному виробництві знань і прискореним оновленням інформаційних технологій. Формування інформаційного ринку пов'язане із залученням до інформаційного сектора економіки основних ресурсів розвинених країн світу. Тому прискорення таких процесів в країнах сприяє переходу до інформаційного суспільства, а отже, дає змогу інтегруватися у глобальні світові процеси, оскільки на сьогодні інформатизація є головним фактором всіх сфер діяльності людини.

Тому інформаційний ринок характеризується як економічний простір нового типу, що формується в результаті глобальної соціально-економічної революції, основою якого є сфера знань та розвиток інформаційних й комунікаційних технологій, який характеризується зміною домінування чинників економічного розвитку з ручної та механізованої праці до теоретичних знань та переходом економічних і соціальних функцій капіталу до інформації.

Тенденції розвитку світового ринку інформаційних технологій :

1. Значне зростання числа інформаційних посередників ( brokers ) , які представляють інформацію клієнту в доопрацьованому вигляді, відповідному запитам клієнта.

2. Висока ступінь спеціалізації інформаційних фірм за сферами діяльності наука , бізнес, промисловість, право і т. д.

3 . Концентрація інформаційної індустрії на базі центрів - генераторів баз даних і центрів обробки баз даних , створення інформаційних супермаркетів, в яких не тільки готується інформація, але і ведеться торгівля інформацією, підготовленою зовні. В одному місці клієнтові забезпечується самий повний комплекс послуг: доступ не тільки до документальної, а й до фактографічної інформації у вигляді таких послуг як діалоговий пошук, режим виборчого розповсюдження інформації, оглядово - аналітичні видання, першоджерела.

4 . Зростання вимог стандартів обслуговування у міру об'єднання дрібних і середніх інформаційних фірм, що в свою чергу пояснюється збільшенням частки інформаційних послуг в речової формі .

5 . Привабливість інформаційного бізнесу ( розширення попиту , висока прибутковість, сприятливі перспективи ) стає причиною переливу капіталу з інших областей господарства, в першу чергу пов'язаних з інформаційним бізнесом. Перелив капіталу здійснюється в порядку вертикальної інтеграції, а іноді і диверсифікації, тобто конвергенції ринку ІТ.

6 . Спостерігаються і зворотні процеси, коли промислові фірми, які раніше володіли інформаційними системами, продають їх спеціалізованим інформаційним фірмам.

7. Інтернаціоналізація концентрації капіталу в індустрії інформації, і насамперед з боку західноєвропейських фірм на ринку США .

8 . Збереження дрібних фірм при значній концентрації інформаційної індустрії, чому сприяють нові інформаційні технології - високоінтелектуальні і відносно недорогі, в першу чергу обчислювальна техніка та глобальна мережа Інтернет. Збереження і розширення позицій цих фірм пов'язано і з зростанням попиту на інформаційні послуги .

9. Розширення конкурентної боротьби в індустрії інформації в різних формах: великі фірми борються з дрібними; об'єднання борються з монополіями і дрібними підприємцями; за клієнта борються комерційні, державні та безприбуткові інформаційні органи; цінова конкуренція доповнюється неціновими методами-диференціацією послуг, їх комбінування, різноманітністю асортименту.

10. Приватний капітал «залишає » державі підготовку та розвиток окремих видів інформаційних послуг, які не несуть комерційного інтересу, але життєво важливих для прогресу продуктивних сил і соціального забезпечення суспільства, в тому числі і створення дорогих баз даних, які потім використовуються для комерційного розповсюдження інформаційними фірмами, але вже на платній основі.

Наявність і вірогідне збереження в майбутньому значної частки держави в інформаційному забезпеченні пояснюється як двоїстим характером інформації (з одного боку, це товар, з іншого - суспільне надбання ), так і відмінностями у цільових установках і стимулах інформаційного обслуговування (попит і ефективність для приватного сектора, вимоги розвитку економіки і суспільства - для державного сектора), все ще існуючої відносної збитковістю підготовки інформації і її введення в інформаційні системи і прибутковістю її розподілу та розповсюдження.

11. Формування світового ринку інформаційної індустрії на базі одноразового створення інформаційних масивів, мінімізації витрат на їх обслуговування (поповнення , оновлення , зберігання і т. д.) і багаторазового, максимально широкого їх використання для інформаційного обслуговування.

12 . Загострення суперництва за лідерство на світовому інформаційному ринку між США, країнами ЄС і Японією.

13 . Створення та зміцнення поряд з інтернаціоналізацією інформаційної індустрії відповідних національних державних органів і неурядових об'єднань, що забезпечують національний інформаційний «суверенітет ».

14. Сучасні інформаційні технології створюють можливість при високому ступені стандартизації процесів пошуку інформації реалізувати індивідуальний підхід до її відбору із залученням неоплаченої праці споживача, тобто реалізується принцип самообслуговування, що дозволяє підвищити якісний рівень обслуговування (за умови, якщо користувач є професіоналом у використанні сучасних інформаційних технологій ) [2,с.185-186].

Одним із напрямків розвитку інформаційних технологій є рішення про інвестиції. Зрозуміло, що дане рішення, як і інші управлінські рішення, повинні прийматися з урахуванням економічної доцільності. Але так уже виходить, що цю саму вигоду найзручніше прораховувати за допомогою все тих же інформаційних технологій. Є моделі підрахунку сукупного економічного ефекту, що дозволяє враховувати, крім усього іншого, додаткові переваги від впровадження інформаційних технологій, розширюваність і гнучкість систем, а також можливі ризики. Більше того, необхідно відзначити також освітню складову, пов'язану із застосуванням інформаційних технологій в економіці. Для того, щоб інформаційні технології працювали, їх треба вміти використовувати з максимальною віддачею. Тому багато управлінців велику увагу приділяють навчанню персоналу та моніторингу новітніх розробок в області інформаційних технологій в економіці, науці і навіть мистецтві.

Важливим є питання монополізації ринку інформаційних технологій. Перш за все, треба сказати, що монополізація ринку світових технологій пов'язана з історичними процесами. Важливим в цьому питанні є те, що деякі країни пережили науково-технічну революцію раніше, в зв'язку з цим їх виробництво розвивалося швидше, та на певному етапі потребувало значних модернізацій. Така модель розвитку виробництва найбільш характерна для Японії та США, саме ці країни є монополістами на ринку інформаційних технологій. Особлива роль у світовому ринку інформаційних технологій належить американським ІТ- компаніям, на які припадає приблизно одна третина ринку інформаційних технологій та програмного забезпечення. 

Окрім монополізму з боку країн, можна говорити і про монополізм міжнародних організацій в цій сфері. Особливе місце серед міжнародних організацій на ринку інформаційних технологій займає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Саме цією організацією розробляються програми економічного розвитку, які в тому числі стосуються і ринку інформаційних технологій. Серед країн-учасників ОЕСР треба зазначити США та Німеччину, як провідних експортерів програмного забезпечення на світовий ринок, та Великобританію, Францію, та Італію, як провідних імпортерів програмного забезпечення.

Наступною ланкою монополізму ринку інформаційних технологій є монополії окремих компаній. В зв'язку з тим, що ринок інформаційних технологій є досить специфічним, окремі види технологій окремих компаній мають більший попит за рахунок новизни цих технологій. Так, найбільшими постачальниками ІТ- продукції є такі компанії, як IBM, Hewlett-Раckard, Fujitsu, Accenture та CSC. Так, компанія IBM, в 2012р. зайняла приблизно 12% світового ІТ - ринку. Хоча за українськими мірками вона і не стане монополістом, але на фоні міжнародного ринку інформаційних технологій 12% є досить вагомими, зважаючи на те, що в цій сфері своє місце займає доволі велика кількість компаній [3, с.36].

Треба зазначити, що аналітики прогнозують вихід на міжнародний ринок інформаційних технологій країн, які розвиваються. Це, перш за все, Азіатсько- тихоокеанський регіон, окрім Японії та країн Південної Америки. Це пов'язано з великим попитом на дешеві інформаційні технології, які ці країни можуть надати за рахунок дешевої робочої сили та досить високої якості зазначеної продукції. Тому, в 2014-2015рр. прогнозується перерозподіл світових центрів розвитку інформаційного бізнесу у світі. 

Ще однією сучасної тенденцією розвитку ринку інформаційних технологій є збільшення можливості споживачів реалізувати свої потреби інформаційному забезпеченні (дослідження ринку; встановлення взаємозв'язку з постачальниками і кінцевими споживачами з посередниками і контактними аудиторіями; планування виробництва і збуту продукції; підвищення кваліфікації кадрів ) комплексно-технологічним методом. Він полягає в тому, що потужна інформаційна дистрибутивна фірма по індивідуальному проекту для такого замовника забезпечення підбирає технічне, стандартне програмне забезпечення, розробляє індивідуальне математичне забезпечення, встановлює та налагоджує роботу всього технологічного ланцюжка, що реалізує інформаційну технологію, навчає персонал замовника роботі з цією технологією, забезпечує її модернізацію та сервісне обслуговування. Реалізація всіх елементів інформаційних технологій одним виробником вирішує такі

складні проблеми як сумісність компонентів, наприклад, технічного пристрою і програмного забезпечення підвищення ефективності проекту за рахунок зменшення накладних витрат на взаємодію з різними і численними постачальниками. Нарешті, реалізація всього проекту одним постачальником створює умови для синергетичного ефекту, який виникає внаслідок злагодженої роботи всіх елементів системи. Ця тенденція виникла внаслідок нарощування професійної рівня, фінансової потужності, конвергенції сфер діяльності комерційних фiрм, які працюють у сфері iнформацiйних технологiй.

Інша домінуюча тенденція на світовому ринку інформаційних технологій пов'язана з поступовим злиттям постачальників ІТ-сервісів та виробників устаткування і програмного забезпечення. Надання таких послуг у сфері інформаційних технологій таких, як розробка ІТ-стратегій, оптимізація бізнес систем та ін. передбачає довгострокову співпрацю. Враховуючи сучасні темпи зміни поколінь інформаційних систем та устаткування, можна очікувати, що попит на послуги ІТ-компаній буде зростати, а отже збільшиться кількість партнерських угод між ТНК у галузі інформаційних технологій.

До важливих тенденцій світового ринку інформаційних технологій належить також наміри основних постачальників виявити найбільш рентабельні ринки, так звані нові ніші. Йде мова, зокрема, про ринок малого і середнього бізнесу. Даний сектор помітно збільшив обсяг своїх витрат на інформаційні технології. На думку аналітиків, увага до потреб малих і середніх підприємств принесе хороші дивіденди тим ТНК, які з'явилися на цьому ринку раніше за інших - наприклад, компаніям IBM, Hewlett-Packard, Dell [10, с. 32-34].

Важливою тенденцією розвитку світового ринку інформаційних технологій є розвиток хмарних обчислень, які передбачають передачу клієнтам за допомогою мережі Інтернет широких можливостей, пов'язаних з інформаційними технологіями, дозволяють зменшити операційні витрати та використовувати переваги економії на масштабі. До хмарних обчислень відносять програмне забезпечення як послугу (SaaS), платформу як послугу (PaaS), платформу додатків як послугу (aPaaS), інфраструктуру як послугу (IaaS).

За оцінкою експертів аналітичного агентства Gartner, обсяг світового ринку хмарних обчислень у 2009 р. склав 58,6 млрд. дол. США, та має зрости у 2,5 рази - до 148,8 млрд. дол. США у 2014 р. [3, c. 23-24].

На даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців. Бо вже зрозуміло: без новітніх інформаційних технологій економіка і окремо взятих підприємств, і цілої держави залишатиметься серед відстаючих.

Висновки

В даній роботі я провів дослідження сутності міжнародного ринку інформаційних технологій. Отже, інформаційні технології - це технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. Саме вони стали одним з найбільш динамічних явищ сучасного суспільства. Як підкреслюється в Окинавській хартії глобального інформаційного суспільства ІТ стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони надають людям можливість широкого використання свого потенціалу і служать досягненню взаємодоповнюючих цілей забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення добробуту, зміцнення демократії, миру та стабільності. В зв'язку з цим перетворення потенційних можливостей інформаційних технологій на реальну силу розвитку стає дуже актуальним завданням. На думку багатьох провідних експертів, інформаційні технології, хоча і не є панацеєю від всіх бід, але можуть допомогти створити нову соціальну і економічну інфраструктури, що забезпечують стійкий економічний розвиток за рахунок якісного поліпшення можливостей обміну інформацією. 

На сучасному етапі розвитку цивілізації процвітання будь-якої країни неможливе без її активної участі у міжнародній співпраці. Самостійність національної економіки зовсім не означає її ізоляцію. Навпаки її подальший розвиток значною мірою залежить від завоювання вітчизняними промисловими підприємствами конкурентних переваг, в тому числі і на світових інформаційних ринках. Тому використання інформаційних технологій в управлінні організацією для здійснення бізнесу на міжнародному рівні має важливе значення. Закони зростання потреб, поділу праці, економії робочого часу, товарного виробництва та обміну є об'єктивними економічними законами розвитку світової цивілізації, що обумовлюють посилення її цілісності, становлення та зміцнення єдиного світового господарства. Це знаходить своє відображення у розширенні мережі великомасштабних транснаціональних господарських комплексів, єдиних ринків товарів та послуг, капіталів та робочої сили. У зв'язку з цим, в останні роки все більше значення отримує орієнтація промислових підприємств на розвиток трансграничної електронної торгівлі з метою стабілізації свого бізнесу та економічного становища на міжнародному рівні.

Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності. 

Міжнародний інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг. Ринок інформаційних технологій представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Світовий ринок інформаційних технологій складається із трьох основних сегментів: сегмент апаратного забезпечення, сегмент програмного забезпечення та сегмент ІТ- технологій. В зв'язку з розділенням ринку інформаційних технологій на сегменти, конкуренція спостерігається не тільки в кожному із сегментів, а навіть між окремими сегментами.

Найважливішою складовою сучасного світового ринку інформаційних технологій є комп'ютерні мережі, серед яких найбільшого значення набула глобальна мережа Internet. Розроблена в інтересах військово-промислового комплексу США ця система, завдяки вдалим технічним рішенням, перетворилася на феномен загальносвітового значення. Важлива перевага Інтернету в тому, що інформація отримує нову якість за рахунок застосування гіпертекстових і мультимедійних технологій.

На першому місці за обсягом товарообігу світового ринку ІТ технологій знаходиться США з 67% продажів. Європейський союз контролює 20% глобального ринку. Проте, найбільша прибутковість ІТ ринку зафіксована в Китаї, на який припадає всього 2,7% доходів основних ІТ - компаній. А найшвидші темпи зростання сектору інформаційних технологій зафіксовані в Індії. Так, швидкість нарощування товарообігу на ринку становить 18,4%. Фахівці Світового банку прогнозують, що до 2015 року на частку Індії припаде близько 9% ринку інформаційних технологій.

Аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій на світових фінансових ринках дозволяє відмітити створення майже ідеальної інформаційної системи та її постійне вдосконалення. Проведення операцій на фінансових ринках європейських країн або США, займають усього декілька хвилин, важливі новини передаються по всіх відділах певних організацій за лічені секунди, прийняття рішень комп'ютерами, без людської допомоги - це велике досягнення сьогоденних інформаційних технологій.

Галузь інформаційних технологій належить до таких, що розвиваються дуже динамічно. За останні 12 років доходи ІТ-компаній на світовому ринку інформаційних технологій зростали в середньому на 8 % у рік, при середньому темпі зростання світового ВВП - 3%, що призвело до збільшення частки галузі у структурі ВВП країн світу.

Міжнародний ринок інформаційних технологій переживає стадію динамічної еволюції, попри потрясіння останніх років на ринках розвинутих країн. Так, сервіс ІКТ зріс на 38%, обладнання ІКТ -- на 33%, програмне забезпечення -- на 10%, комунікативні технології -- на 13%. Світовий ринок інформаційних технологій охоплює виробництво продуктів та послуг у галузях промислової індустрії, приладобудування, телекомунікацій, електронної комерції та Інтернет, інтелектуальної власності, мас-медіа, реклами й рекламного сервісу, гуманітарної сфери, державного й корпоративного управління, банківської та фінансової сфери, страхування тощо.

Як висновок, треба зазначити, що темпи зростання світового ринку інформаційних технологій випереджають темпи світового ВВП. Розвинені країни є одночасно найбільшими виробниками і споживачами інформаційних технологій. Варто відмітити зростання ролі таких країн, як Індія і Китай, які поступово займають провідне місце в міжнародній торгівлі, та в перспективі можуть потіснити навіть Японію та США. Зі зростанням вагомості на світовому ринку інформаційних технологій Китаю та Індії, передові виробники втратили можливість диктувати стандарти виробництва та рівень цін, що свідчить про зниження рівня монополізації ринку інформаційних технологій. Поступово, можна спостерігати спад виробництва апаратного забезпечення та підвищення інтересів к ІТ-технологіям. В підсумку хотілось би зазначити, що ринок інформаційних технологій - це перш за все динамічний та перспективний ринок, який можливо через декілька років буде диктувати тенденції розвитку в міжнародній економіці, адже ринок сировини поступово спадає нанівець в зв'язку із закінченням самої сировини. 

На даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців. Бо вже зрозуміло: без новітніх інформаційних технологій економіка і окремо взятих підприємств, і цілої держави залишатиметься серед відстаючих.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.2002 N 2658-XII ( 2658-12).

2. Абрамова А.В., Савинов Ю.А. Международный бизнес в отрасли нформационных технологий: Учебное пособие для студентов вузов// А.В.Абрамова, Ю.А.Савинов; Под ред. Н.Н.Ленивцева. - М. Аспект Пресс, 2010. -C.185- 206.

3 . Armstrong H. Regional economics and the Networked readiness.3rd ed . Blackwell Publishing , 2013 . - С.23 - 41.

4. Бузова Н.Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 2006. -С. 25 - 27.

5. Вдовін В.М., Суркова Л.Є., Шурупів А.А. Предметно -орієнтовані економічн економічні інформаційні системи . М. : Видавничо- торгова корпорація Дашков і КО . - 2010 . - С.374 - 388 .

6. Войтко С.В. Ринок інформаційно-комунікаційних технологій: структура та аналіз // С.В. Войтко, Т.В. Сакалош // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. - 2013- №594. - С.384 - 392.

7. Голосов О.В. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О.В. Голосов, С.А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В.П. Тихомирова, А.В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 2007. - С.225-234.

8. Єдинак В.С. Розвиток інформаційних технологій в Україні.//Наукові доробки молоді - вирішенню проблем європейської інтеграції: збірник наукових статей. В 2 т. Т. 1- Харків: Континент, 2008. - С. 289-290.

9. Зурковски П. Информационный бизнес: взгляд изнутри // Международная экономика и международные отношения. 2007. - № 8, С. 96 - 104.

10. Казанцева К.В. Научная организация информационной деятельности. М.: Наука, 2005. - С. 221-222.

11. Какорін М.О. Інформаційні технології як фактор інновацій у глобальній фінансовій системі.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - №5- 2012. - С. 106-109.

12. Карминский А.М., Нестеров П. В. Информатизация бизнеса. -- М.: Финансы и статистика, 2007. - С. 412-413.

13. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. -- М.: ГУ ВШЭ, 2008. - С.601- 608.

14. Коломієць Г.С., Маньковський А.Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів. - К .: Либідь, 2006. - С.169 - 176.

15. Корюшкова А.А. Информационный рынок: продукция, услуги, цены и ценообразование. - М.: Коринф, 2002. - С. 106 - 108.

16. Лазарева А.Г. Маркетинг информационных продуктов в США. - М. .: Дело, 2012. - С. 146-152 с.

17. Майоров С.И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг. - М .: Финансы и статистика, 2003. - С. 126 - 128.

18. Мелюхин И.С. Рынок электронных информационных продуктов и услуг : состояние и тенденции развития // НТИ. - Серия 1. - ВИНИТИ, 2009. - № 2. - С. 8-17.

19. Молчанова О.П., Родионов И. И., Торжевский А. П. Анализ рынка информационных средств // НТИ. - Серия 1. ВИНИТИ. 2008, - № 9. - С 8-19.

20. Писаревский М. Компьютерный рынок Украины. Итоги 2011 года / Computerworld Россия, № 30, 2012. - С.38-39.

21. Поппель Г, Голдстайн Б. Информационная технологи - миллионные прибыли. Пер. с англ. / Под ред. В.В. Симаков. - М.: Экономика, 2000. - 238 с.

22. Родионов И.И. Основные характеристики рынка информационных услуг развитых капиталистических стран. - М. МЦНТИ, 2009. - С.225 - 228.

23.Розанова Н.М. Экономический анализ отрасли информационных технологий: мировой опыт и реальность России // Н.М. Розанова // -TERRAECONOMICUS(Экономический вестник Ростовского государственного университета). -2009 -№3 - С. 42-57.

24.Світовий ринок інформаційних послуг : Підручник. / За ред.Е.С. Спиридонова , М.С. Кликова . М.: Книжковий дім " ЛИБРОКОМ" , 2010 . - С.216-254 с.

25. Сидоров А. Экономические аспекты информационных технологий // Теория и практика управления. - 2006. - № 1. - С. 86 - 91.

26. Смирнова Н.В., Шейхетов В.М. Экономический анализ информационного сектора в развитых капиталистических странах // Прикладная информатика. Вып. 2. М.: Финансы и статистика. 2008. - С. 156 - 172.

27. Соловьев В.И. Эффективность моделей бизнеса на рынке информационных технологий // В.И. Соловьев //Эффективное антикризисное управление. - 2011 - №6 (69). - С. 42-52.

28. Страссман П.А. Информация в век электроники: Пробл. управления.: Пер. с англ. с сокр. М: Экономика, 2007. - С. 234 - 237.

29. Суханов А.П. Информация и прогресс. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 2008. - С. 185 - 190.

30. Тамбовцев В Л. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации. - М.: Изд-во МГУ, 2007. - С. 121 - 127 с.

31. Толковый словарь по основам информационной деятельности. - К.: УкрИНТЭИ, 2005. - 252 с.

32. Урсул А.Д. Информатизация общества (Введение в социальную информатику): Учебное пособие. -- М.: Акад. Общественных наук., 2000. - С. 190 - 191.

33. Чигасова Н.М. Місце інформаційних технологій у розвитку інформаційного суспільства в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - № 9 - 2007. - С. 110-113.

34.Чубукова О.Ю. Про формування національного ринку інформаційних продуктів та послуг / О.Ю.Чубукова // Економіка України. - 2008. - №9. - С.86-88.

35.Шандра В.М. Застосування інформаційних технологій в забезпеченні технологічного оновлення економіки на інноваційній основі.// Актуальні проблеми економіки. - №10 - 2007. - С.220-223.

36. Штрик А.А. Экономика информатизации развитых зарубежных стран. Ч. 1. Структура и характеристики мирового и европейского рынков информационных технологий / Информационные технологии. 2008. - № 3. - С. 2--7.

37. Юзвишин И.И. Основы информациологии. Учебник. - М.: «Высшая школа», 2008. - С. 486 - 495.

Додаток А

Індекс розвитку інформаційних технологій в країнах світу в 2013 р. (International Telecommunication Union. The ICT Development Index).

РЕЙТИНГ	КРАЇНА	ІНДЕКС
1	Південна Корея	8,57
2	Швеція	8,45
3	Ісландія	8,36
4	Данія	8,35
5	Фінляндія	8,24
6	Норвегія	8,13
7	Нідерланди	8,00
8	Великобританія	7,98
9	Люксембург	7,93
10	Гонконг	7,92
11	Австралія	7,90
12	Японія	7,82
13	Швейцарія	7,78
14	Макао	7,65
15	Сінгапур	7,65
16	Нова Зеландія	7,64
17	Сполучені Штати Америки	7,53
18	Франція	7,53
19	Німеччина	7,46
20	Канада	7,38
21	Австрія	7,36
22	Естонія	7,28
23	Ірландія	7,25
24	Мальта	7,25
25	Бельгія	7,16
26	Ізраїль	7,11
27	Іспанія	6,89
28	Словенія	6,76
29	Барбадос	6,65
30	Італія	6,57

Додаток Б

Показник росту ринку інформаційних технологій з поділом на регіони, %

Рейтинг ITS-CMI

Группа зрілості	Місце у рейтингу	Країна	Показник ITS-CMI
«Зрілі країни»	1	Японія	3,80
	2	Великобританія	3,71
	3	США	3,68
	4	Канада	3,57
	5	Фінляндія	3,33
	6	Австралія	3,30
	7	Нова Зеландія	3,05
	8	Швеція	3,02
	9	Нідерланди	2,97
	10	Німеччина	2,78
	11	Іспанія	2,73
	12	Бельгія	2,71
	13	Норвегія	2,65
	14	Сінгапур	2,61
	15	Швейцарія	2,61
	16	Франція	2,50
«Дозріваючі країни»	17	Італія	2,41
	18	Данія	2,40
	19	Австрія	2,27
	20	Гонконг	2,20
	21	Ірландія	2,17
	22	Португалія	2,04
	23	Ізраїль	1,93
	24	Південна Африка	1,91
	25	Південна Корея	1,87
	26	Тайвань	1,86
	27	Угорщина	1,75
	28	Малайзія	1,72
	29	Чехія	1,65
	30	Польща	1,55
«Країни, що розвиваються»	31	Греція	1,47
	32	Туреччина	1,35
	33	Таїланд	1,30
	34	Індія	1,16
	35	Китай	0,93
	36	Індонезія	0,92
	37	Росія	0,75

Размещено на Allbest.ru