Міжнародний ринок інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ 1. Система міжнародного ринку інформаційних технологій

1.1 Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці

1.2 Складові міжнародного ринку інформаційних технологій

Розділ 2. Стан міжнародного ринку інформаційних технологій

2.1 Класифікація об'єктів міжнародного ринку інформаційних технологій

2.2 Аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

Розділ 3. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

3.1 Механізм регулювання міжнародного ринку інформаційних технологій

3.2 Напрямки розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У наш час зростає потреба дослідження суспільства нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують, як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій та зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашого часу. Новітні інформаційно технології мають величезний вплив на всі сфери сучасного суспільства. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до інформаційного суспільства й вивчення впливу міжнародного ринку інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур. Інформаційні технології відіграють у нашому житті все більшу і більшу роль. Розвиток ринку інформаційних технологій є надзвичайно актуальним в сучасних умовах як у світовому масштабі, так і в Україні зокрема. Це пов'язано із прагненням держав до інноваційного шляху розвитку.

Метою курсової роботи: є дослідження стану міжнародного ринку інформаційних технологій, розкриття тих обставин , які сприяють або, навпаки, перешкоджають формуванню та розвитку ринку інформаційних технологій на світовому рівні.

Суть інформаційних технологій, які у зв'язку з загальної комп'ютеризацією нині вийшли на принципово новий рівень: передача, зберігання, обробка і сприйняття інформації.

Чим далі, тим частіше і в науково-виробничих колах, і навіть у побутовому середовищі можна почути таке поняття, як віртуальна або інформаційна економіка, притаманна ринку, як на регіональному, так і на міжнародному рівнях.

Сучасні інформаційні технології являють собою комп'ютерну обробку інформації за заздалегідь відпрацьованим алгоритмам, зберігання великих обсягів інформації на різних носіях і передачу інформації на будь-які відстані в гранично мінімальний час.

Розробка інформаційних технологій - це дуже витратна галузь, що вимагає високої підготовки фахівців і наукомісткої техніки, зате їх реалізація нерідко порівнянна з революційними перетвореннями.

Основними завданнями курсової роботи є:

- дослідження сутності міжнародного ринку інформаційних технологій та його ролі в світовій економіці;

- класифікація об?єктів ринку інформаційних технологій;

- аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій;

- знаходження механізму регулювання світового ринку інформаційних технологій;

- відображення напрямків розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.

Світовий ринок інформаційних технологій змінив багато аспектів економічної реальності, в тому числі, і функцію грошей, які з загального еквівалента трудовитрат поступово перетворилися на засіб розрахунку. Віртуальні банки та системи оплати - плід розвитку інформаційних технологій.

Таким чином, у найзагальнішому вигляді інформаційні технології в економіці можна визначити як сукупність дій над економічною інформацією за допомогою комп'ютерної техніки для отримання оптимального кінцевого результату.

Зрозуміло, що рішення про інвестиції в розвиток інформаційних технологій , як і інші управлінські рішення , повинні прийматися з урахуванням економічної доцільності. Але так вже виходить, що цю саму вигоду найзручніше прораховувати за допомогою все тих же інформаційних технологій . Є моделі підрахунку сукупного економічного ефекту , що дозволяє враховувати, крім усього іншого, додаткові переваги від впровадження інформаційних технологій, розширюваність і гнучкість систем, а також можливі ризики.

Більше того, необхідно відзначити також освітню складову, пов'язану із застосуванням інформаційних технологій в економіці. Для того, щоб інформаційні технології працювали, їх треба вміти використовувати з максимальною віддачею. Тому багато управлінців велику увагу приділяють навчанню персоналу та моніторингу новітніх розробок в області інформаційних технологій в економіці,науці і навіть мистецтві.

Значні можливості обміну інформаційними технологіями впливають на регіональний попит, координують виробництво, заохочують інвестиції в інформаційно-комунікаційну індустрію, створюють нові потужності для співробітництва в різних сферах - від традиційних, де запроваджуються нові технології, до інтелектуальних, високотехнологічних, які визначають прогресивний потенціал економіки майбутнього.

В останні десятиріччя для світової індустрії інформаційних технологій є характерні одні з найбільш високих темпів зростання у світовій економіці.

Динамічний розвиток світового ринку інформаційних технологій здійснює значний вплив на розвиток світового господарства, розробка та втілення нових інформаційних технологій оптимізує процеси виробництва, дозволяє більш ефективно використовувати ресурси, сприяє прискоренню обміну інформацією. З огляду на це, дослідження специфіки розвитку світового ринку інформаційних технологій, його товарної та географічної структури є неабияк актуальним.

Актуальність теми полягає в тому, що на даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців в зв?язку зі зростанням їх ролі і значення, і як інструменту, і як найважливішого чинника розвитку міжнародної економіки.

Розділ 1. Система міжнародного ринку інформаційних технологій

1.1 Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці

Інформаційні технології (ІТ, від англ. Information technology, IT) - це клас областей діяльності, що належать до технологій управління та обробкою величезного потоку інформації із застосуванням обчислювальної техніки.

Згідно з визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційні технології - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних наук, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації за допомогою обчислювальної техніки і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні застосування, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми. міжнародний ринок інформаційний технологія

Рис. 1.1. Основні риси інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[2]

Міжнародний інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг. 

Ринок інформаційних технологій є досить молодим порівняно з ринком промисловості та ринків товарів та послуг. Активно розвиватися він почав приблизно з середини 80-х років ХХ ст., і це в першу чергу пов'язано з технологічним розвитком всіх сфер виробництва. Саме в цей час зароджувалися компанії, які є провідними на сьогодні. 

Світовий інформаційний ринок - це головним чином продаж і купівля послуг з використанням різних баз даних. До цього ринку можна віднести інформаційні технології, що розробляються в науково - дослідних інститутах, центрах аналізу інформації та інших інформаційних установах. Крім того, в інформаційний ринок можна включити різні засоби електрозв'язку для автоматизованого пошуку у мережевих базах даних.

Європейський центр дослідження інформаційних технологій запропонував сегментацію світового ринку інформаційних технологій, яка охоплює апаратні засоби ( комп'ютерне обладнання ), програмне забезпечення, комп'ютерні та інформаційні послуги .

Міжнародний ринок інформаційних технологій за оборотом і темпами зростання в більшості розвинутих країн далеко випереджає ринок матеріальних продуктів та послуг. Ринок інформаційних технологій представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Ринок інформаційних технологій трансформується у бік орієнтації на ІТ - послуги, при цьому значна частина цих послуг буде надаватися із розвинутих країн. На відміну від виробничих галузей, де міжнародний поділ праці вже склалося, географічний розподіл галузі інформаційних технологій ще не закінчено. Ринок інформаційних технологій є найбільш динамічним .

Сучасне матеріальне виробництво та інші сфери діяльності все більше потребують в інформаційному обслуговуванні , переробці величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який грає роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютери, служать для зв'язку і передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерів - це необхідна складова процесу інформатизації суспільства.

Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства на потребу в істотному збільшенні продуктивності праці в інформаційному секторі суспільного виробництва, де зосереджено більше половини працездатного населення. Так, наприклад, в інформаційній сфері США зайнято більше 60 % працездатного населення, в СНД - близько 40 %.

Сучасні інформаційні технології з їх стрімко зростаючим потенціалом і витратами,що зменшуються, відкривають великі можливості для нових форм організації праці та зайнятості в рамках як окремих корпорацій, так і суспільства в цілому. Спектр таких можливостей значно розширюється - нововведення впливають на всі сфери життя людей, сім'ю, освіту, роботу, географічні кордони людської спільності і т.д. Сьогодні інформаційні технології можуть внести вирішальний внесок у зміцнення взаємозв'язку між зростанням продуктивності праці, обсягів виробництва , інвестицій і зайнятості. Нові види послуг, що поширюються по мережах, надають можливість створити чимало робочих місць, що підтверджує практика останніх років.

Особливе місце в організації нових інформаційних технологій займає комп'ютер, який створює широкі можливості для нагромадження необхідної інформації (запис в пам'ять рефератів книг, статей, доповідей, результатів досліджень), забезпечення аналітичної обробки великих масивів даних, пересилання інформації та її збереження в електронному вигляді.

Прикладами нових інформаційних технологій можуть бути система електронної пошти, системи факсимільної передачі зображення і мережі передачі даних. Електронна пошта вже стала загальноприйнятим видом інформаційного обслуговування, здатним суттєво потіснити традиційну пошту.

Іншим прикладом стали бази даних, які також зобов'язані своїм створенням комп'ютеру, здатному зберігати у цифровій формі значні обсяги інформації. Комп'ютер з допомогою відповідного програмного забезпечення дозволяє оперувати необхідною інформацією, яка знаходиться в його пам'яті, подавати її в потрібній формі та послідовності.

До початку 1980-х років інформаційні технології були представлені головним чином великими ЕОМ і використовувалися для потреб лише половини корпоративної " піраміди", оскільки через їх високу собівартість було неможливо автоматизувати рішення різних управлінських завдань. Автоматизація повторюваних процесів обробки інформації була порівняна з автоматизацією ручної праці на основі застосування машин, які замінили людей. Автоматизація робочих місць, що знаходилися на нижніх рівнях адміністративної ієрархії, привела до зменшення розмірів підприємств , але в той же час не викликала кардинальних змін в загальній моделі організації сприяти стабільному соціально - економічному розвитку; навпаки, факти свідчили про те, що їх роль у підвищенні продуктивності праці, формуванні моделей споживчої поведінки, орієнтованих на нові товари та послуги, створення нових робочих місць в галузях інформаційні технології в порівнянні з вибуттям робочих місць в галузях - споживачах їхньої продукції, була в цілому незначною для праці.

Інформаційні технології проникають як в професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. В міру становлення інформаційного суспільства виникає потужна індустрія інформаційних технологій, призначена для задоволення потреб цього суспільства. Індустрія інформаційних технологій породжує нові види інформаційного продукту та засоби його доставки до споживачів.

Під інформаційним продуктом слід розуміти різноманітні аспекти знань, відомості, твори мистецтва, інші форми інформації та розваг, отримані як традиційними шляхами, так і за допомогою електронної техніки.

Особливо яскраво інформаційні технології проявляються в об'єднанні багаточисельних секторів економіки, таких, як видавнича справа, виробництво офісного обладнання, обчислювальної техніки, систем телезв'язку та побутової техніки, які до недавнього часу хоча й були взаємопов'язані, проте незначно. Інформаційні технології стимулюють розвиток та посилення цього зв'язку.

В цілому сучасні інформаційні технології спрямовані на підвищення рівня автоматизації всіх інформаційних процесів, що є основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Інформаційні технології дозволяють ефективно поєднувати різні технічні можливості обчислювальної техніки, електрозв'язку, інформатики. Вони спрямовуються на збір, нагромадження, аналіз та доставку інформації споживачам (вченим, інженерам, керівникам, лікарям, економістам) незалежно від відстані до джерел та обсягів, на автоматизацію одноманітних операцій управлінського процесу і підготовку аналітичної інформації для прийняття рішень.

Широке застосування сучасних інформаційних технологій в організації забезпечує:

- оперативний доступ до найвіддаленіших джерел інформації, в тому числі до джерел зовнішнього середовища;

- якісний електронний зв'язок, який найкраще і найшвидше наближається до ідеального;

- створення можливостей вертикальної та горизонтальної взаємозв'язки управлінської діяльності всіх ланок менеджерів підприємства;

- функціонуванням єдиного інформаційного середовища організації, що дозволить охопити багатофункціональну діяльність в єдиний комплекс[11, c. 106-107].

Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства на потребу в істотному збільшенні продуктивності праці в інформаційному секторі суспільного виробництва, де зосереджено більше половини працездатного населення. Так, наприклад, в інформаційній сфері США зайнято більше 60 % працездатного населення, в СНД - близько 40 %.

Так, наприклад, інформаційний ринок США склався у 60-70 роки ХХ ст. Його розвитку значною мірою сприяло те, що у США традиційно розвинутий приватний сектор. Держава приділяє значну увагу розвитку системи науково-технічної інформації, про що свідчать матеріали Міжнародної конференції з наукової інформації від 1958 р. З 1977 року конгресом США було прийнято більш ніж 300 законодавчих актів з питань інформаційної діяльності. До кола органів наукової інформації федерального уряду США входить біля 2.5 тис. інформаційних центрів і бібліотек. Органи наукової інформації приватного сектору включають інформаційні центри в великих промислових фірмах, спеціальні бібліотеки (біля 12,5 тис.) і інформаційні фірми, що виключно на комерційних засадах надають різні види інформаційного обслуговування[15, с.216-217].

Важливу роль на інформаційному ринку США відіграють так звані незалежні «безприбуткові» установи. Вони виконують наукові дослідження по замовленням інших установ, в тому числі міністерств і відомств США. Для цього «безприбуткові» установи, які формують власні високоефективні центри науково технічної інформації, які готують аналітичні огляди і прогнози розвитку, здійснюють інформаційне обслуговування на теренах інформаційного ринку. Деякі «безприбуткові» установи займаються виключно інформаційною діяльністю.

Використання баз даних для інформаційного пошуку в режимі інтерактивного теледоступу забезпечується спеціалізованими базами даних. Для теледоступу в ці банки даних використовуються швидкодіючі мережі передачі даних, головним чином через Інтернет. Деякі центри, що створюють бази даних, не тільки віддають їх у оренду, але й забезпечують їх використання користувачами.

Пошук баз даних виконується з терміналів і персональних комп'ютерів по каналам електрозв'язку. На проведення пошуку потрібно в середньому 10-15 хвилин, його вартість - 8-10 дол. США, як і іншим розвиненим країнам, притаманна тенденція зрощення систем науково - технічної інформації з бібліотеками та їх мережами. В США функціонують близько 29,5 тис. наукових, спеціальних, вузівських і публічних бібліотек, 18 великих регіональних бібліотечних мереж, кожна з яких об'єднує до 300 і більше бібліотек [ 15, с.219-220].

На інформаційному ринку США важливу роль відіграє система видавничої діяльності і поліграфічного виробництва. В США щорічно видається більш ніж 10 тис. назв журналів і 15-20 тис. нових книг. Завдяки використанню комп'ютерів та інших засобів інформаційної техніки в видавництвах та типографіях все більша кількість газет, журналів, довідників та інших видань виходять не тільки в друкованій, але й в електронній формі у вигляді повнотекстових баз даних, що надходять для використання.

За припущенням фахівців доходи від продажу і оренди баз даних щорічно зростають на 28%.

Рис. 1.2. Фактори, які забезпечують доходи від продажу баз даних

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[2]

Цей зріст стимулюється наступними факторами:

- розширенням мереж електрозв'язку для передачі даних і теледоступу до внутрішніх інформаційних ресурсів;

- впровадженням нової техніки для виготовлення і доставки копій документів користувачам, у тому числі на оптичних дисках.

В США на створення і використання баз даних витрачається більше коштів, ніж в будь-якій іншій країні: саме тут створені головні світові центри автоматизованого інформаційного пошуку, в яких зберігаються близько 2/3 усіх баз даних, доступних для вільного використання. Не менш ніж 50% усіх інформаційних пошуків, що проводять вчені і спеціалісти Західної Європи, здійснюються в американських центрах [15, с. 234-235].

Ці процеси викликають серйозне занепокоєння країн Західної Європи у зв'язку з тим, що зростає їх інформаційна залежність від США, йде процес витискування цих країн із світового інформаційного ринку. Тому розвиток інформаційної промисловості в країнах Західної Європії є одним з першочергових політичних і економічних завдань.

Міжнародний ринок інформаційних технологій постійно поповнюється новими програмними та апаратними продуктами. Широке застосування набувають технологічні засоби, в основу яких покладені концепції штучного інтелекту (генетичні алгоритми, штучні нейронні мережі та нейрокомп'ютери, методи візуалізації даних тощо). Критерієм розвитку інформаційних технологій стало підвищення якості інформаційного обслуговування всього населення планети.

Отже, функціонування ринкової економіки сьогодні неможливо уявити без активного впровадження і використання інформаційних технологій на всіх стадіях виробництва і реалізації товару і, відповідно, розширення міжнародного обміну даним видом товару у світовій економіці.

1.2 Складові міжнародного ринку інформаційних технологій

У ринковому середовищі виділяють п'ять макросекторів: споживчих товарів, засобів виробництва, праці, грошей та цінних паперів, інформаційних технологій.

Інформаційний ринок - система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг . 

Також, треба зауважити що ринок інформаційних технологій є досить молодим порівняно з ринком промисловості та ринків товарів та послуг. Активно розвиватися він почав приблизно з середини 80-х років ХХ ст., і це, в першу чергу, пов'язано з технологічним розвитком всіх сфер виробництва. Саме в цей час зароджувалися компанії, які є провідними на світовому інформаційному ринку.

Світовий ринок інформаційних технологій складається із трьох основних сегментів: сегмент апаратного забезпечення, сегмент програмного забезпечення та сегмент ІТ - технологій [6, с.384-385]. В зв'язку з розділенням ринку інформаційних технологій на сегменти, конкуренція спостерігається не тільки в кожному із сегментів, а навіть між окремими сегментами. Так, аналіз динаміки розвитку ринку інформаційних технологій свідчить про нерівність розвитку ринку за сегментами.

Таблиця 1.3

Середні темпи зростання ринку інформаційних технологій за 2007 - 2013 рр., %

Сегменти ринку ІТ	Відсотки
Ринок апаратного забезпечення	2
Ринок програмного забезпечення	4
Ринок ІТ-технологій	6

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[3 ]

За 2007 - 2013рр. середні темпи зростання ринку інформаційних технологій апаратного забезпечення складає лише 2%, натомість ринок програмного забезпечення і ІТ- технологій займає 4% та 6%. Традиційно, сегмент ІТ- технологій відрізнявся вищими темпами розвитку. Це пов'язано зі зростання вагомості ІТ- послуг в світовому господарстві та зацікавленістю ІТ- компаній в розвитку саме цього виду своєї діяльності, яка є однією з самих високо оплачуваних у відношенні затраченого часу та отриманого прибутку [2, с.164-167].

У рамках економіки розвинутих країн відбулося відокремлення секторів з виробництва ЕОМ, електронних компонентів, комунікаційної техніки, програмного забезпечення, сервісного обслуговування тощо. Вони утворюють інформаційну (комп'ютерну) промисловість, або індустрію. Як показав досвід цих країн, розвиток інтелектуального, а особливо інформаційного ринку, є головним фактором інформатизації суспільства.

Інформаційний ринок являє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність з організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів. Поняття ринку того чи іншого інформаційного продукту для інформаційної структури надзвичайно важливе: цей термін дає змогу визначити, окрім усього іншого, всю сукупність інформаційних структур, що функціонують у даній системі обміну, а це дає можливість виявити потенційних і реальних конкурентів і споживачів. Такі відомості є основою для аналізу діяльності інформаційної структури, планування її стратегії і тактики.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов'язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. Якщо у 80-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних та державних установ, які працювали на некомерційній основі і головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою, то в останні роки з?явились нові споживачі - представники ділового світу, які мають високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба буде обробляти. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ - маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ [6, с.387].

·

Рис.1.4. Продуктивний аналіз світового ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[24]

Внутрішній роздрібний інформаційний ринок, насамперед, стосується побутової сфери, це платні комп'ютерні послуги: електронна пошта, електронні газети та журнали; телеконференції, референдуми; послуги міських довідкових бюро по обміну житла, послуги фонду зайнятості, розклад руху транспорту, повідомлення про комунальний сервіс тощо.

Компоненти ринку інформаційних технологій:

- програмно - технічні засоби і технології , що дозволяють здійснювати переробку інформації;

- нормативно - правові акти, наприклад , закони, що регулюють авторське право або захист інформації;

- довідники та словники, що дозволяють швидко класифікувати дані про продавців і покупців інформаційних технологій [6, с. 388].

Рис. 1.5. Географічна структура світового інформаційного ринку

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[8]

Найважливішою складовою сучасного світового ринку інформаційних технологій є комп'ютерні мережі, серед яких найбільшого значення набула глобальна мережа Internet. Розроблена в інтересах військово-промислового комплексу США ця система, завдяки вдалим технічним рішенням, перетворилася на феномен загальносвітового значення. Особливого значення Internet набув після винаходу технології WWW, використання якої перетворила мережу науковців на інформаційну систему загальнонаціонального користування. Важлива перевага Інтернету в тому, що інформація отримує нову якість за рахунок застосування гіпертекстових і мультимедійних технологій.

Світовий інформаційний ринок включає в себе регіональні ринки:

· європейський - медіа-послуги, телекомунікації, приладобудування, послуги реклами, зв'язки з громадськістю, лобіювання, послуги кредитно-довідкового бюро, продукти і послуги інформаційної безпеки, електронна комерція, послуги мережі Інтернет, послуги електронного врядування, розважальний бізнес;

· азіатсько-тихоокеанський - офшорне програмування, ноу-хау, сервіс Інтернет, електронна комерція, ринок реклами, ринок програмного забезпечення;

· північно-американський - усі інформаційні продукти і послуги на світовому ринку;

· латино-американський - проблема - нерозвинута інфраструктура; телебачення, радіомовлення, друкована преса; сфери - виробництво серіалів, розважальних стрічок;

· африканський - телебачення, послуги мережі Інтернет, ринок телекомунікацій;

· західно-азійський - імпортує продукти та інформаційні технології світового ринку;

· ринок СНД - має особливості, оскільки всі пострадянські країни зайняли різні позиції на світовому ринку. Імпортується - всі послуги інформаційно-комунікаційних технологій, виробляється - приладобудування, телевізори, комп'ютери, медіа-продукти [24, с. 216-217].

Формування інформаційного ринку відбувається водночас з розвитком інформаційної індустрії. У глобальній економіці спостерігається прискорення механізмів міжнародного співробітництва, швидкоплинний розвиток високих технологій, їх застосування у світовій торгівлі. Світовий ринок інформаційних технологій характеризується асиметричністю щодо представлення регіонів і країн на цьому ринку. Найбільший попит мають ІКТ, комплексні технології, продаж ноу-хау, біо - технологій.

Розділ 2. Стан міжнародного ринку інформаційних технологій

2.1 Класифікація об'єктів міжнародного ринку інформаційних технологій

Одним з принципів класифікації країн з економічної точки зору є їх поділ відповідно з розміром частки ІТ- галузі у створенні ВВП. При такому підході країни можна умовно поділити на аутсайдерів, поставників сировини, кваліфікованих виконувачів та на інноваційних та технологічних лідерів.

Рис. 2.1. Сегменти ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[ 21]

1. Промисловий ринок - продукт використовується для подальшого виробництва інших товарів чи надання послуг.

2. Корпоративний ринок великих замовників - споживачі цього сегменту це великі підприємства.

3. Корпоративний ринок - споживачами виступають підприємства малого та середнього бізнесу.

4. Домашні користувачі - кінцеві споживачі продуктів інформаційних технологій.

Об'єкти світового ринку інформаційних технологій можна класифікувати на основі двох характеристик: кому призначені інформаційні технології; що робиться за допомогою інформаційних технологій.

Рис. 2.2. Об'єкти світового ринку інформаційних технологій

*Примітка:розроблено автором на основі джерела[6]

За першою ознакою - залежно від типу споживачів інформаційних технологій - можна виділити такі сегменти ринку:

споживчий сегмент - передавання інформаційних технологій, процес споживання їх особами;

сегмент взаємодії - взаємодія фірм-розробників інформаційних технологій(створення та експлуатація мереж для поширення своєї продукції, розробка стандартів);

сегмент забезпечення бізнесу - споживання інформаційних технологій під час реалізації різних видів діяльності:закупівлі,виробництва, обслуговування;

інтелектуальна робота - передавання та споживання інформаційних технологій менеджерами та іншими фахівцями [6, с.389].

За другою ознакою - дії, що виконуються за допомогою елементів інформаційних технологій зі створення інформаційних продуктів і послуг, - тут виділяють такі сегменти ринку:

транспортування - організація потоку інформаційних технологій різними засобами;

перенесення з носія на носій (людина - ЕОМ );

збереження - збереження інформаційних технологій електронними та традиційними засобами;

інформація - вид інформаційних технологій, що включає дані, знання, а також програмні засоби їх оброблення [6, с.390].

Згідно звітів аналітиків об'єм інформаційно-телекомунікаційного ринку в 2012 р. склав 3,4 трлн євро, причому на частку інформаційних технологій припадає приблизно 46%, а на частку телекомунікаційного ринку - 55%. Ділення інформаційно-телекомунікаційного ринку відбувається наступним чином: приблизно 30% США та Європа, більше 10% - Японія, та менше 30% -

усі інші країни, але найбільшими темпами розвиток даного ринку відбувається саме в країнах, що розвиваються.

Дані в абсолютних числах та темпах розвитку ІТ-ринку далеко не повністю відображають стан ІТ- індустрії в конкретній країні. Важливими показниками в цьому сенсі є ступінь необхідності інформаційних технологій, рівень ринкової споживацької зрілості, а також різноманіття інформаційних технологій та складність представлених у країні ІТ-послуг. Для аналізу даних показників варто звернутися до міжнародного рейтингу країн по зрілості ринку ІТ-послуг - IT-Services Country Maturity Index (ITS-CMI). Для оцінки технологічного рівня країни в сфері ІТ використовується співвідношення загальних видатків на ІТ до обсягу ВВП. По цьому показнику в десятку лідерів входять Швейцарія, Швеція, Данія, Великобританія, Фінляндія, США, Австралія, Нідерланди, Сінгапур, Норвегія.

Рівень ринкової споживчої зрілості розраховується як співвідношення обсягу представлених на ринку ІТ-послуг до загального обсягу ІТ-ринку. Тут також лідирують Японія, Фінляндія, Іспанія, Швеція, Великобританія, Канада, США, Бельгія, Німеччина, Норвегія.

Ступінь розмаїття та складності представлених у країні ІТ-послуг є найбільш значним критерієм для оцінки зрілості вказаного ринку та визначається на основі:

відношення обсягу засобів, необхідних на підтримку та обслуговування апаратних та програмних ІТ-продуктів, до витрат на їх придбання;

відношення затрат на аутсорсинг до загальних витрат на придбання ІТ-послуг;

відношення затрат на аутсорсінг бізнес-процесів до загальних витрат на покупку ІТ-послуг.

По цьому комплексному показнику в десятку лідерів входять Японія, Фінляндія, Канада, США, Великобританія, Іспанія, Австралія, Німеччина, Нова Зеландія, Швеція. Для визначення рейтингу ITS-CMI усі вище вказані показники нормуються, а потім складаються [3, с.29].

Таким чином були визначені основні лідери в сфері інформаційних технологій у світі. Серед них країни Західної Європи, США, Канада, Австралія та Японія. У той же час найбільші темпи росту сфери ІТ спостерігаються у країнах, що розвиваються.

2.2 Аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

В останні десятиріччя для світової індустрії інформаційних технологій є характерні одні з найбільш високих темпів зростання у світовій економіці.

Динамічний розвиток світового ринку інформаційних технологій здійснює значний вплив на розвиток світового господарства, розробка та втілення нових інформаційних технологій оптимізує процеси виробництва, дозволяє більш ефективно використовувати ресурси, сприяє прискоренню обміну інформацією. З огляду на це, дослідження специфіки розвитку світового ринку інформаційних технологій, його товарної та географічної структури є неабияк актуальним.

Ґрунтовному аналізу структури ринку інформаційно-комунікаційних технологій присвятили свою наукову працю Войтко С. В. і Сакалош Т. В. Литвак А. Г. досліджує просторову організацію світового ринку ІТ-послуг [6,с.384-392].

На відміну від них Мошелла Девід велику увагу приділяє вивченню специфіки формування галузі інформаційних технологій. Не оминули увагою цю проблематику і російські науковці, зокрема, Абрамова А. В. та Савінов Ю. А.[2,с.185-206]. Варто зазначити, що і у вітчизняній науковій літературі особливості розвитку світового ринку інформаційних технологій досліджені недостатньо.

Процес інтернаціоналізації світової індустрії інформаційних технологій розпочався пізніше, ніж в оброблювальній промисловості. До середини 70-х рр. XX ст. лише продуценти устаткування обслуговували міжнародні ринки. До кінця 80-х рр. XX ст. активні процеси інтернаціоналізації спостерігалися практично в усіх сегментах світової галузі інформаційних технологій, активізувалася міжнародна торгівля готовими програмними пакетами. На світовому ринку інформаційних технологій діяли спеціалізовані системні інтегратори і розробники програмного забезпечення, яких згодом витіснили великі сервісно-аутсорсингові компанії, такі як, EDS, Cap Gemini Sogeti та ін. З кінця 90-х рр. XX ст. роль лідерів в інтернаціоналізації світової ІТ-індустрії перейшла до найбільших диверсифікованих структур, які спеціалізуються на розробці програмного забезпечення і наданні широкого спектру послуг - Oracle, IBM, Microsoft та інші. Важливим результатом і одночасно фактором інтернаціоналізації світової ІТ-індустрії стало зниження цін на устаткування і тарифів на послуги, що сприяло глобальному зростанню продуктивності праці і збільшенню темпів приросту світового ВВП на 0,3 % щороку [6, с.391-392].

Галузь інформаційних технологій належить до таких, що розвиваються дуже динамічно. За останні 12 років доходи ІТ-компаній на світовому ринку інформаційних технологій зростали в середньому на 8 % у рік, при середньому темпі зростання світового ВВП - 3% (рис.2.3), що призвело до збільшення частки галузі у структурі ВВП країн світу.

Світовий ринок інформаційних технологій складається з трьох сегментів: сегменту апаратного забезпечення, програмного забезпечення та ІТ-послуг. За даними аналітичного агентства Gartner, у 2012 р. обсяг світового ринку інформаційних і комунікаційних технологій склав 3,4 трлн. дол. США. Частка інформаційних технологій в обсягу ринку ІКТ становить 41%, тобто 1,4 трлн. дол. США. Найбільша частка світового ринку інформаційних технологій припадає на сегмент ІТ-послуг - 57%. Сегмент апаратного та програмного забезпечення склали 26% і 17% відповідно . З 1980 р. до 2000 р. обсяг світового ринку інформаційних технологій збільшився у 49 разів, а за перше десятиріччя ХХІ ст. - в 1,4 рази [3, с.38].

Рис.2. 3. Темпи зростання світового ринку інформаційних технологій та світового ВВП у 2003-2012 рр., у % до попереднього року

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[6]

Негативний вплив на розвиток світового ринку інформаційних технологій здійснили економічні кризи початку 2000 р. і 2008-2009 рр. Світові фінансові кризи значно вплинули на розвиток світової галузі інформаційних технологій. Економічний спад зумовив падіння попиту на продукти та послуги ІТ-компаній, різке зменшення обсягів ринку інформаційних технологій та прямих іноземних інвестицій, погіршив умови фінансування на міжнародному ринку позичкових капіталів, що створило додаткові ризики для системи постачань ІТ-компаній та змусив ТНК зменшити або припинити свої науково-дослідні роботи. З іншого боку, економічні кризи сприяють зміцненню позицій «підривних» технологій. Так, Google був створений у 1998 р. у час загострення Азіатської фінансової кризи, Skype - у 2003 р., коли мала місце криза доткомів. Це зумовлено тим, що вони розширювали діючу ІТ-екосистему, мали невеликі обороти, здобували переваги за рахунок порівняно незначного збільшення доходів за умов падіння цін на ринку інформаційних технологій [7, c.37].

Аналіз динаміки розвитку світового ринку інформаційних технологій свідчить про нерівномірність розвитку ринку за сегментами (рис.2.2). За 2003 - 2012 рр. середні темпи зростання сегментів світового ринку інформаційних технологій - апаратного та програмного забезпечення, ІТ-послуг склали відповідно 2 %, 4 % та 6 %. Традиційно, сегмент ІТ-послуг відрізняється вищими темпами зростання. Це зумовлено зростаючою вагою ІТ-послуг у світовому господарстві та зацікавленістю ІТ-компаній розвивати саме цей вид своєї діяльності, який є одним з найбільш високомаржинальних у порівнянні з іншими. Таким чином, тенденцією на світовому ринку інформаційних технологій є перевага зростання обсягів торгівлі ІТ-послугами над іншими ІТ-продуктами.



Рис.2.4. Динаміка розвитку сегментів міжнародного ринку інформаційних технологій у 2003 - 2012 рр., млрд. дол.

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[19]

Частка сегментів світового ринку інформаційних технологій змінюється з часом: якщо у 2003 р. частка апаратного забезпечення (ряд 1) становила 37% світового ІТ-ринку, частка програмного забезпечення (ряд 2) - 8%, частка ІТ-послуг (ряд 3) - 55%, то у 2012 р. ці показники склали відповідно 26%, 17% та 57% . Таким чином, відбулося зростання сегменту програмного забезпечення, ІТ-послуг. Однією з причин збільшення частки послуг є зростання складності ІТ-систем, які потребують великих зусиль і витрат на розробку, установку та обслуговування, унікальних технічних навичок кваліфікованої робочої сили. Тенденція до залучення сторонніх організацій для виконання функцій, пов'язаних з інформаційними технологіями, також робить свій внесок для випереджаючого зростання сегменту ІТ-послуг[3, с. 34-35].

Особливістю розвитку інформаційних технологій у світовому господарстві є поява нових «high-hume» технологій, які дають компаніям можливість, що їх акумулюють, глибокої та відносно вільної перебудови масової та індивідуальної свідомості, а також поява новітніх метатехнологій, яка робить практично неможливою конкуренцію із розробниками цих технологій . Варто відмітити, що товарна структура ринків інформаційних технологій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються значно відрізняється. Так, частка ІТ-послуг від загального обсягу ІТ-ринку США складає 45%, програмне забезпечення - 25%, апаратне забезпечення - 30%. Для ринків нових індустріальних країн, країн з перехідною економікою і окремих країн, що розвиваються характерним є домінування сегменту апаратного забезпечення - більше 50% у структурі внутрішнього ринку інформаційних технологій. Наприклад, у Китаї частка апаратного забезпечення складає 70%, програмного забезпечення - 10%, ІТ-послуг - 20% ринку [24, c.225-226].

До початку ХХІ ст. у сегменті апаратного забезпечення домінували ІТ-компанії промислово розвинених країн. На сьогодні провідні позиції займають також ІТ-компанії Китаю та інших азіатських держав.

Головними постачальниками комп'ютерів і периферійного устаткування є Китай (17%) та США (11%), електронних компонентів - США та Японія (25% і 13% відповідно), аудіо- і відеотехніки - Китай (18%) та Японія (15%). Питома вага промислово розвинених країн в імпорті комп'ютерів, телекомунікаційного і периферійного устаткування перевищує 70%. Серед країн, що розвиваються, провідним споживачем електронних компонентів залишається Китай - понад 50% світового імпорту. У сегменті комп'ютерів і периферійного устаткування домінує торгівля між промислово розвиненими країнами, а електронних компонентів - між країнами, що розвиваються. У структурі торгівлі ІТ-продуктами між країнами, що розвиваються провідні позиції займають електронні компоненти (близько 50% обороту) .

На сьогодні сегмент світового ІТ-ринку - сегмент програмного забезпечення є у значній мірі монополізованим. До найбільших експортерів, які контролюють виробництво і постачання програмного забезпечення, належать США, країни ЄС і Японія. Особлива роль у розвитку світового ринку інформаційних технологій належить американським ІТ-компаніям, на які припадає близько однієї третини ринку програмного забезпечення та ІТ-послуг. Міжнародна торгівля програмним забезпеченням характеризується тим, що основний обсяг зовнішньо - торгівельних операцій у даному сегменті світового ринку інформаційних технологій сконцентрований у групі розвинених країн, членів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Лідерами за обсягом експорту програмного забезпечення у групі країн-членів ОЕСР є Німеччина, США й Ірландія. На країн-лідерів припадає до 50% всього обсягу експорту програмного забезпечення. До найбільших імпортерів програмного забезпечення серед розвинених країн світу належать: Німеччина, Великобританія, Франція, Канада та Італія з рівнем імпорту у 1-2 млрд. долл. США. При цьому США і Німеччина є нетто-експортерами, а такі країни, як Італія, Франція, Великобританія - нетто-імпортерами програмного забезпечення [24, c.248-249]. За темпами зростання міжнародної торгівлі ІТ-послуги випереджають світовий експорт товарів та інших послуг і належать до секторів світової торгівлі, які розвиваються найбільш динамічно. Так, у перше десятиріччя XXI ст. зростання світового експорту ІТ-послуг склало більше 45 %, випередивши світовий експорт усіх інших видів товарів і послуг, обсяг експорту яких збільшився за аналогічний періодчасу відповідно на 21 % і 16%. Таким чином, питома вага ІТ-послуг у світовому експорті послуг збільшилася з 3,5 % у 2000 р. майже до 12 % у 2012 р.

Найбільшими постачальниками ІТ-послуг у світовій економіці є Ірландія, Індія, США, Великобританія, Німеччина та Ізраїль. Частка цих країн у світовому експорті ІТ-послуг складає більше 60%. Характерною рисою розвитку сегменту ІТ-послуг стало зміцнення позицій ІТ-компаній з Індії, Ірландії, Ізраїлю, а останнім часом - також ІТ-компаній з Китаю і країн Східної Європи. Варто зазначити, якщо для таких країн-експортерів, як США, Великобританія, Південна Корея і Китай, характерний високий попит на ІТ-послуги на внутрішньому ринку, то Індія та Ірландія експортують більшу частку ІТ-послуг. Найбільшими імпортерами ІТ-послуг послуг є розвинені країни, зокрема: Німеччина, США, Великобританія, Швеція, Нідерланди. США є нетто-експортером ІТ-послуг, а Німеччина - нетто-імпортером [24, c. 242-244].

Останнім часом помітно змінилась роль індійських компаній на світовому ринку інформаційних технологій. Вони займаються не тільки офшорним програмуванням, а й почали здобувати більш прибуткові сегменти світового ІТ-ринку. Спостерігається тенденція до розширення самостійних операцій індійських аутсорсерів у Північній Америці, тобто офшор перетворюється на оншор.

Серед нових індустріальних країн світу по ступеню використання електронно-обчислювальної техніки й інформаційних технологій виділяється Сінгапур, що займає одне з перших місць у світі по кількості встановлених професійних комп'ютерів. Сінгапур є одним із кращих у світі інформаційних і комунікаційних центрів. У країні створена загальнонаціональна комп'ютерна мережа, що поєднує урядові організації, приватні фірми, наукові й громадські організації.

Складовою частиною загальнонаціональної комп'ютерної системи Сінгапуру є єдина міжвідомча система, у рамках якої діють локальні комп'ютерні мережі, кожна з яких обслуговує лише одне міністерство й підвідомчі йому установи. Крім цього, створений ряд спеціалізованих комп'ютерних систем. Зокрема, для забезпечення інформаційної бази даних у сфері експортно-імпортних операцій діє система "Трейднет". Для обміну інформацією між медичними установами діє система "Меднет". Система "Телев'ю" призначена для підприємців і широких верств населення, вона дозволяє одержувати необхідну інформацію на екранах телевізорів, отримувати та посилати кореспонденцію,оплачувати рахунки. Комп'ютеризація сфери керування в Сінгапурі дозволила значно підвищити ефективність роботи державних установ, скоротити число зайнятих і знизити управлінські витрати. Економія від впровадження комп'ютерних мереж і створення інформаційної бази майже в 1,7 рази перевищила загальні витрати на комп'ютеризацію.

Помітною тенденцією ринку стає поступове зрощення функцій постачальників ІТ-послуг і компаній, які надають консалтингові послуги. З однієї сторони, консультанти починають розширювати пакети своїх послуг за рахунок ІТ-складової. З іншого боку, ІТ-компанії більш активно взаємодіють з неінформаційним консалтингом.

Найбільшими постачальниками ІТ-послуг за підсумками 2012 р. стали IBM, Hewlett-Раckard, Fujitsu, Accenture і CSC. ІТ-компанія IBM збільшила свій дохід на 2,6% - до 56,4 млрд. дол. США та зайняла 7,1% світового ринку. Одною з головних тенденцій світового ІТ-ринку є зростання ролі ІТ-аутсорсингу. За даними експертів аналітичного агентства Everest Group, у 2010 р. обсяги операцій з ІТ-аутсорсингу у Північній Америці та Європі були вищі, ніж у 2009 р., на 20 і 17% відповідно. У 2010 р. було відкрито 39 нових офшорних центрів в Індії, 32 у Східній Європі, 27 у Латинській Америці, 25 на Філіппінах, 16 у Китаї і 6 в Африці. До провідних ІТ-компаній у сегменті ІТ-аутсорсингу належать: Accenture, ACS Xerox, Atos Origin, Capgemini, Convergys, CSC, AON Hewitt, HP Enterprise Services, IBM, Dell Services, Unisys, Genpact, HCL, Infosys, Satyam Mahindra, Tata Consultancy Services, Wipro и WNS. Очікується, що у середньостроковій та довгостроковій перспективі процеси реструктуризації, інтеграції і перегляду бізнес-стратегій будуть стимулювати значне зростання сегменту ІТ-аутсорсингу на світовому ринку інформаційних технологій. Останнім часом ІТ-компанії почали приділяти увагу розробці так званих «зелених ІТ», тобто інформаційних технологій, які дозволяють зменшити споживання електроенергії, викиди вуглекислого газу, сприяють екологічно стійкому зростанню [12, c.4].

За прогнозами експертів аналітичного агентства IDC, у 2014 р. найбільші темпи зростання ринку інформаційних технологій будуть у країнах, що розвиваються. Зокрема, у Азіатсько-тихоокеанському регіоні, за виключенням Японії, ІТ-витрати збільшаться на 10%. Двохзначні темпи зростання спостерігатимуться також у Центральній та Східній Європі, Латинській Америці, Близькому Сході та Африці. Для порівняння: у 2011 р. зростання ІТ-витрат у розвинених країнах світу, зокрема США, Канаді, Західній Європі та Японії, не перевищили 5% .

В даний час існує декілька міжнародних рейтингів, які характеризують рівень розвитку інформаційних технологій в різних країнах світу. До найбільш авторитетних відносяться рейтинги Організації Об'єднаних Націй (ООН), Міжнародного союзу електрозв'язку(МСЕ), Всесвітнього економічного форуму(ВЕФ), Світового банку (СБ).

Всесвітній економічний форум оприлюднив звіт про розвиток інформаційних технологій у 134 країнах світу. Рівень розвитку ІТ виражається через індекс мережевої готовності (The Networked Readiness).

Україна посідає у рейтингу 62 місце, поступаючись Естонії, Литві, Латвії та Азербайджану, але випереджаючи на 7 рядків Польщу і на 12 - Росію.

Країнами з найвищим рівнем розвитку інформаційних технологій, як і минулого року, стали держави Скандинавії - Данія та Швеція (відповідно перше і друге місця). США, Сінгапур і Швейцарія доповнюють чільну п'ятірку. Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Нідерланди входять до першої десятки, демонструючи високий рівень застосування нових технологій і впровадження інновацій. Канада замикає топ-10.

Індекс мережевої готовності - складний показник, сформований на основі багатьох чинників. Перш за все, це сприятливість середовища (ринкового, політичного та інфраструктури) для розвитку інформаційних технологій: чи є у державі здорова конкуренція, інноваційний потенціал, можливість фінансувати нові проекти.

Другий критерій - готовність людей, бізнесу та урядовців до використання нових інформаційних технологій. Сюди входить доступність мережі Інтернет у школах, вартість мобільного зв'язку, державна позиція щодо інформаційних технологій, доступність ІТ для бізнесу, витрати на дослідження і розвиток галузі.

Нарешті, останнім критерієм є поточний ступінь використання інформаційних технологій на державному, бізнесовому та приватному рівнях. Тут враховується кількість персональних комп'ютерів, інтернет-користувачів, абонентів мобільного зв'язку, наявність робочих інтернет-ресурсів урядових організацій, а також те, скільки інформаційних технологій країна виробляє і споживає.

Переважну частину даних для дослідження надав Всесвітній Банк і Телекомунікаційне об'єднання при ООН. Крім того, Всесвітній економічний форум провів додаткові дослідження й опитування.

Таблиця 2.1

Індекс мережевої готовності (Всесвітній економічний форум 2012 рік)

Місце	Країна	Індекс
1	Данія	5,85
2	Швеція	5,84
3	США	5,68
4	Сінгапур	5,67
5	Швейцарія	5,58
6	Фінляндія	5,53
7	Ісландія	5,50
8	Норвегія	5,49
9	Нідерланди	5,48
10	Канада	5,41
11	Південна Корея	5,37
12	Гонконг	5,30
13	Тайвань	5,30
14	Австралія	5,29
15	Британія	5,27
16	Австрія	5,22
17	Японія	5,19
18	Естонія	5,19
19	Франція	5,17
20	Німеччина	5,17
21	Люксембург	5,10
22	Нова Зеландія	5,04
23	Ірландія	5,03
24	Бельгія	5,02
25	Ізраїль	4,98
26	Мальта	4,79
27	ОАЕ	4,76
28	Малайзія	4,76
29	Катар	4,68
30	Португалія	4,63

* Примітка: розроблено автором на основі джерела [ 3]

Експерти Міжнародного союзу електрозв'язку при ООН вивчають 155 держав по 11 показникам, серед яких число домашніх господарств, які мають комп'ютер з доступом до Інтернету, рівень комп'ютерної грамотності і число абонентів широкополосного доступу в глобальну мережу.

Отже, перша десятка рейтингу провідних IT-держав планети. 

1. Південна Корея утримує лідерство в рейтингу по рівню розвитку інформаційних технологій другий рік підряд. На долю жителів країни приходиться біля 5% всіх азіатських інтернет-користувачів. За останні 10 років кількість сімей, які підключились до Інтернету зросла з 39% до 83%.