Світова валютна система

Характеристика світової валютної системи, етапи її становлення. Основні види валют. Поняття валютного курсу. Трикутник несумісності грошово-кредитної політики. Система золотовалютного стандарту. Валютна система України: проблеми та перспективи розвитку.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид реферат
Язык русский
Дата добавления 02.06.2015
Размер файла 582,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • І. Теоретична частина. Світова валютна система та її підсистеми
  • І.1 Сутність і характеристика світової валютної системи
  • І.2 Сутність поняття "валюта" та види валют. Валютний курс
  • І.3 Етапи становлення світової валютної системи
  • І.4 Валютна система України. Проблеми та перспективи розвитку
  • Список використаної літератури

І. Теоретична частина. Світова валютна система та її підсистеми

І.1 Сутність і характеристика світової валютної системи

В умовах поглиблення інтеграції економік різних країн валютна система відіграє все більш важливу та самостійну роль у світогосподарських зв'язках. Вона здійснює безпосередній вплив на економічне становище країни: темпи зростання виробництва та міжнародного обміну, на ціни, заробітну плату тощо. Ефективність валютного механізму, рівень втручання державних та міжнародних валютно-фінансових організацій в діяльність валютних, грошових та золотих ринків напряму визначає економічний розвиток, зовнішньоекономічну стратегію промислово розвинутих країн. Зростання вагомості валютної системи примушує промислово розвинуті країни удосконалювати старі та шукати нові інструменти та методи державно - монополістичного регулювання валютної сфери на національному та наднаціональному рівнях [3].

Як відомо, кожна країна має свою грошову одиницю (валюту).

При міжнародних розрахунках по світогосподарському товарообігу та кредиту, прямих іноземних інвестиціях та інших міжнародних зв'язках виникає необхідність обміну грошей однієї країни на гроші іншої країни. На цьому грунті виникають валютні відносини як сукупність грошових відносин, що опосередковують платіжно-розрахункові операції між агентами (суб'єктами) світового господарства. Учасниками цих відносин є банки, девізні відділи великих підприємств та маклери.

Валютні відносини - невід'ємний елемент сучасних ринкових зв'язків, а відтак вони регулюються такими чинниками, як максимізація прибутку і конкуренція (попит і пропозиція) [1, ст. 204-205].

Валютні відносини - повсякденні зв'язки фізичних і юридичних осіб, банків та організацій на валютних і грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

Міжнародні валютні відносини (МВВ) - це сукупність грошових відносин, які опосередковують рух товарів і факторів виробництва між країнами та формують самостійну міжнародну фінансову сферу.

Міжнародні валютні відносини повґязані з функціонуванням грошей як світового інструменту, який обслуговує міжнародну торгівлю, міжнародний рух факторів виробництва тощо.

Сукупність міжнародних валютних відносин складають світову валютну систему.

Валютна система - сукупність грошово-кредитних відносин, що склалися на основі інтернаціоналізації господарського життя, розвитку світового ринку і закріплені в міжнародних договірних, і державно-правових нормах.

Базою розвитку валютної системи є міжнародний поділ праці, товарне виробництво, зовнішня торгівля країни тощо.

Для повного і всебічного поняття валютної системи потрібно розібратись з її базовими категоріями.

Валютна система являє собою сукупність двох елементів - валютного механізму і валютних відносин [2, ст. 204].

Конкретною формою організації валютних відносин є світова валютна система (СВС). Вона являє собою сукупність способів, інструментів та органів (інститутів), за допомогою яких здійснюються грошові розрахунки в рамках світового господарства. СВС залучає до себе: систему пристосування окремих валют однієї до одної (валютні курси), валютні ринки, міждержавні регіональні та наддержавні органи, що займаються регулюванням валютно-фінансових зв'язків і відносин.

Виникнення валютних відносин як світової системи зумовлене процесами інтернаціоналізації та інтеграції. Ця система створювалась і видозмінювалась як елемент та інструмент економічної інтеграції [1, ст. 206].

Міжнародну валютну систему характеризують такі елементи:

резервні валюти, міжнародні розрахункові одиниці;

умови взаємного обертання валют;

уніфікований режим валютних паритетів;

регламентування режимів валютних курсів;

міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;

міжнародне регулювання валютних обмежень;

уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу;

уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;

режим валютних ринків і ринків золота;

міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

Світова валютна система - це інституційно-функціональна форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин, яка склалася внаслідок еволюції світового господарства і юридично закріплена міждержавними домовленостями. Головним завданням цієї системи є регулювання міжнародних розрахунків та валютних ринків, опосередковування платежів за експорт та імпорт товарів, капіталів, послуг та інших видів міжнародної господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці. Ця динамічна, еволюційна система пройшла у своєму розвитку ряд етапів, кожен з яких віддзеркалював рівень зрілості валютно-фінансових відносин та їхніх інституцій [4. ст. 17].

Світова валютна система покликана виконувати дві головні функції: по-перше, створювати сприятливі умови для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, а по-друге, і найголовніше, забезпечувати безперебійне функціонування її структурних елементів. На жаль, сьогодні світова валютна система не виконує жодної з цих функцій, прикладом чого є світова валютно-фінансова криза. З огляду на сучасні трансформаційні та структурні перетворення питання про реформування та реструктуризацію базових принципів та механізмів функціонування існуючої валютної системи залишається актуальним [3].

І.2 Сутність поняття "валюта" та види валют. Валютний курс

Під валютою слід розуміти будь-який товар, що здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні - наявна частина грошової маси, яка переходить з рук в руки у формі грошових банкнот і монет.

Валюта забезпечує зв'язок і взаємодію національного та світового господарства.

Залежно від статусу валюти поділяються на національну, іноземну, міжнародну (регіональну).

Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб країни: грошові знаки у вигляді банкнот, монет та в інших формах,що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території країни, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті цієї країни.

Іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.

Міжнародна (регіональна) валюта - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, платіжний та резервний засіб. Наприклад, СДР (SDR-Special Drawing Rights) - спеціальні права запозичення, які є міжнародними платіжними засобами, що використовуються МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках, і розрахунковою одиницею МВФ; євро - регіональна міжнародна розрахункова одиниця, яка була введена у 1999 р. в межах Європейської валютної системи і є повноцінною валютною одиницею країн ЄС з 2002р [1, ст. 206-207].

Валюти країн світу можуть поділятися на групи в залежності від тих чи інших ознак. Найбільш часто розрізняють: резервну валюту, валюту, що вільно використовується, і тверду валюту.

Резервна валюта-це валюта (або валюти), в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття негативного сальдо платіжного балансу.

Валюта, що вільно використовується, - це валюта, яка широко використовується для здійснення платежів по міжнародних операціях і активно продається та купується на головних валютних ринках. Такими валютами в наш час є долар США, японська ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк і німецька марка.

Тверда валюта - це валюта, що характеризується стабільним валютним курсом.

Валютний курс - це ціна однієї валюти, виражена в валютах інших країн. Нерідко поняття твердої валюти використовується як синонім конвертованої валюти. Це правомірно, але стабільність валютного курсу виступає лише однією з важливих умов конвертованості.

В міжнародній економіці конвертованість валюти означає здатність резидентів і нерезидентів вільно, без жодних обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в операціях з реальними та фінансовими активами.

Ступінь конвертованості валюти залежить від того, які обмеження накладає уряд на обмін валюти. В залежності від типу міжнародних операцій валюта може бути конвертована по поточних операціях, по капітальних операціях і повністю конвертованою. В міжнародній економіці конвертованість валюти означає здатність резидентів і нерезидентів вільно, без жодних обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в операціях з реальними та фінансовими активами.

Ступінь конвертованості валюти залежить від того, які обмеження накладає уряд на обмін валюти. В залежності від типу міжнародних операцій валюта може бути конвертована по поточних операціях, по капітальних операціях і повністю конвертованою [6].

І.3 Етапи становлення світової валютної системи

Розвиток економічної системи суспільства відбувається від простого до складного. Економічне співробітництво країн світу розвивалось разом з розвитком суспільства. Удосконалення форм, методів і напрямків спільної співпраці, міжнародні розрахунки, забезпечення товарного обігу і руху коштів неможливе без удосконалення валютної системи. Вона, як і суспільство в цілому, розвивалась від простих до більш складних відносин [2, ст. 275].

У своєму еволюційному розвитку світова валютна система пройшла три основні етапи - золотого, золотовалютного (доларового) та паперово-валютного (девізного) стандарту. Із XIX століття змінилися чотири міжнародних валютних режими - золотий стандарт проіснував із першої чверті XIX ст. до Першої світової війни; потім деякий час панувала змішана система міжвоєнного періоду; Бреттон-Вудський золотовалютний стандарт діяв до 1973 року, нині діюча Ямайська валютна система характеризується існуванням різних форм плаваючого обмінного курсу. Відмінності в цих стандартах можна продемонструвати за допомогою так званої трилеми грошово-кредитної політики. Трилема полягає в тому, що з трьох традиційних цілей грошово-кредитної політики - фіксованого або стабільного обмінного курсу (наприклад, золотого стандарту чи фіксованого курсу в рамках Бреттон-Вудської системи), монетарної незалежності (що дає змогу центробанку самостійно розробляти внутрішню монетарну політику відносно циклів ділової активності) і свободи міжнародного руху капіталів - одночасно можуть досягатися лише дві цілі, третя ж буде порушена - див. схему. [5]

Трикутник несумісності грошово-кредитної політики

Так, в умовах золотого стандарту підтримувалися фіксовані валютні курси та вільний рух капіталів, а держава не мала монетарної незалежності. На той час не існувало такого поняття, як міжнародний кредит. Дефіцит платіжного балансу покривався золотом.

У рамках Бреттон-Вудської системи золотовалютного стандарту підтримувалися фіксовані курси та забезпечувалася монетарна незалежність центробанків, але контроль над фінансовими потоками обмежував рух короткострокового капіталу. Регулювання дефіцитів платіжного балансу здійснювалося за допомогою кредитних механізмів МВФ та Світового банку, які перерозподіляли фінансові кошти між країнами з профіцитом та дефіцитом торгівлі. І нарешті, в умовах сучасних плаваючих курсів Ямайської валютної системи монетарна незалежність і свобода руху капіталів досягаються за рахунок відмови від фіксованих курсів. Дефіцит платіжного балансу регулюється шляхом девальвації валют або прямого контролю імпорту (протекціонізму). [5]

ЕРА "ЗОЛОТОГО СТАНДАРТУ"

За системи "золотого стандарту "золотого стандарту" всі національні валюти мали фіксований золотий вміст. Наприклад, 1 англійський фунт стерлінгів з 1821р. мав золотий вміст, який дорівнював 7,322385 г золота, 1 німецька марка - 0,385422 г золота (з 1873р.). Валютний курс визначався відношенням золотого курсу валют. У даному випадку - 1: 20,3.

"Золотий стандарт" був системою твердих валютних курсів за визначенням, оскільки він ґрунтувався на безпосередньому зв'язку із золотом. За цією системою:

1) всі країни підтримували жорстке співвідношення між своїми запасами золота і кількістю грошей в обігу;

2) всі національні валюти мали фіксований вміст золота;

3) існували вільні купівля-продаж золота.

СИСТЕМА ЗОЛОТОВАЛЮТНОГО СТАНДАРТУ

В 1922 р. на Генуезькій міжнародній економічній конференції було прийнято систему золотовалютного стандарту, який ґрунтувався на золоті та провідних валютах, що конвертувалися в золото. До основних принципів функціонування золотовалютного стандарту належали такі:

§ основою системи виступало золото та девізи (іноземні валюти).

§ золоті паритети були збережені. Конверсія валют у золото почала здійснюватися не лише безпосередньо, а й опосередковано, через іноземні валюти;

§ діяв режим плаваючих валютних курсів;

§ валютне регулювання здійснювалось у формі міжнародних конференцій, нарад.

Відносна валютна стабілізація в світі спостерігалася з 1922 р. по 1928 р., але вона була підірвана світовою економічною кризою 1929-1933рр. У результаті кризи зазнав краху золотовалютний стандарт [1, ст. 258-259]

Золотий стандарт діяв майже бездоганно з 1821 року (коли після закінчення наполеонівських війн у статуті Банку Англії було відновлено офіційну конвертованість фунта стерлінгів у золото) до початку Першої світової війни і потім з деякими ускладненнями - до 1931 року. Однак унаслідок Великої депресії та розбалансування міжнародної торгівлі багато країн світу виявилися неспроможними забезпечувати подальшу конвертацію національних валют у золото й підтримувати їх фіксований курс. Таким чином, головні системні ознаки золотого стандарту було порушено.

З метою стабілізації світової валютної системи в липні 1944 року на американському лижному курорті Бреттон-Вудс (США, штат Нью - Гемпшир) члени антигітлерівської та антияпонської коаліції провели міжнародну валютну конференцію, на якій 45 країн-учасниць погодили текст угоди про створення нового світового валютного порядку, що одержав назву Бреттон-Вудської системи. Центральним елементом її став Міжнародний валютний фонд (МВФ). З метою запобігання знеціненню національних валют МВФ був зобов'язаний надавати короткострокові кредити центральним банкам країн - членів Фонду для фінансування дефіциту платіжного балансу. Поряд із МВФ була створена сестринська організація - Світовий банк, метою якого стало кредитування структурних реформ у країнах, що розвиваються, для уникнення дисбалансів у міжнародній торгівлі [5].

В 1976 р. МВФ відмовитись від фіксації офіційної ціни золота, припинивши операції з ним в рамках МВФ, надавши право національним валютним органам розпоряджатися власним золотом на свій розсуд. І нарешті, у 1978 р. в статусі МВФ була закріплена відома від фіксованих паритетів і офіційно введена в дію Ямайська влютна система.

Ямайською системою передбачалося скасування золота як офіційного міжнародного розрахункового засобу та міри вартості. Була скасована офіційна ціна золота й почалась його демонатеризація, тобто позбавлення золота функції грошей. Золото могло бути національним резервним засобом, але всі розрахунки між МВФ і національними валютними установами здійснювалися лише в СДР. [1, ст. 261-262]

Європейська валютна система (ЄВС), яка є результатом і водночас одним з важливих інструментів європейської інтеграції, у своєму розвитку пройшла ряд етапів. Вона започаткована ще в перші повоєнні роки. На першому етапі валютні угоди між країнами Західної Європи укладалися переважно на двосторонній основі. На підставі цих угод здійснювалися взаємне регулювання платіжних балансів, безготівкові розрахунки, обовґязковий залік взаємних вимог і зобовґязань, пільгове кредитування.

Наступним, вищим етапом валютних відносин стало функціонування в 1950-1958 pp. Європейського Платіжного Союзу (ЄПС), який розвивався на багатосторонній кліринговій основі. ЄПС обґєднував 17 країн Західної Європи.

Підписання у 1957 р. Римської угоди про утворення Європейської Економічної Співдружності започаткувало наступний етап у розвитку валютних відносин. 31 січня 1959 р. почав функціонувати Європейський валютний союз, у якому продовжували співробітництво усі 17 країн, що входили до колишнього Європейського платіжного союзу.

Новий етап європейської валютної інтеграції повґязаний з трансформацією Європейського валютного союзу в Європейську валютну систему. Його кінцева мета - заміна національних грошових одиниць країн-учасниць Європейської валютної системи, а це - Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Данія та інші європейські країни, з єдиною валютою співтовариства. Така валюта, поетапне запровадження якої передбачено з початку 1999 p., дістала назву євро. Євро замінила німецьку марку, французький франк, італійську ліру та інші грошові одиниці. Це стало важливим чинником глибокої інтеграції всіх сторін суспільного життя країн-учасниць Європейської валютної системи [2, ст. 281-282].

світова валютна система курс

Табл 1. Характеристика етапів еволюції міжнародної валютної системи [7]

І.4 Валютна система України. Проблеми та перспективи розвитку

Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є. Уже Законом України "Про банки і банківську діяльність", ухваленому 1991 р., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні: установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50); дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8). Це були перші кроки до перетворення НБУ в центральний орган валютного регулювання країни, що започаткували перший етап розбудови валютної системи.

Помітні успіхи в антиінфляційній політиці 1994 р. створили передумови для переходу до другого етапу розбудови валютної системи, що тривав до вересня 1996 р. Головною ознакою цього етапу було повернення до ринкових методів організації валютних відносин: прискорення лібералізації валютного ринку, відновлення роботи УМВБ та визначення офіційного валютного курсу карбованця на підставі результатів торгів на УМВБ, ліквідація множинності валютних курсів, істотне розширення переліку потреб резидентів у валюті, які дозволялось задовольняти через купівлю-продаж на біржі та на міжбанківському валютному ринку.

З вересня 1996 р., після випуску в обіг постійної національної валюти гривні, розпочався третій етап формування валютної системи України, на якому ринкові засади набули подальшого розвитку. Основними заходами і результатами цього етапу були:

· остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, а з 2000 р. - введено вільне плавання;

· введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень;

· певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах;

· подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями;

· приєднання України (у травні 1997 р.) до VIII Статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями.

Надзвичайні заходи у валютній сфері кінця 1998 р. помітно загальмували подальшу ринкову трансформацію валютної системи України. Разом з тим їх висока ефективність (за 1999 р. гривня девальвувала відносно долара США лише на 35%) підтвердила значні успіхи України у формуванні дійового механізму валютного регулювання, який дав змогу утримати гривню навіть у надзвичайно складних умовах, які склалися на валютному і фондовому ринках України в кінці 1998 р. [8]

Протягом останніх років, процеси становлення і розвитку валютної системи в Україні супроводжувалися глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим різко загострилося питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової.

Зрозуміло, значне скорочення обсягів виробництва, висока інфляція, низька якість продукції, безробіття, необхідність структурної перебудови виробництва - всі ці проблеми потребують великих грошових ресурсів. З одного боку дефіцит державного бюджету як наслідок економічної кризи призвів до відсутності державних коштів, з іншого - зубожіння основної маси населення не дає змоги в достатній мірі залучити кошти громадян. Однак, однією з найгостріших проблем, яку сьогодні необхідно розв'язати Україні, - знаходження коштів для свого подальшого успішного розвитку.

Регуляція у сфері грошового обігу є необхідною умовою збалансованого суспільного відтворення та єдиним впровадженим засобом суб'єктивного впливу на господарювання у сучасних умовах.

На даний момент в Україні завершився процес трансформації грошової одиниці - гривні в режимі часткової (здебільшого внутрішньої) конвертованості, що сприяє припливу іноземного капіталу, розбудови економіки України, її поступовій інтеграції у світову економіку [9].

Підґрунтям валютної дестабілізації в Україні є системні суперечності:

надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження за умов нерозвиненості внутрішнього ринку, що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак - погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації. За 2003-2007 рр. номінальні доходи населення зросли в 4,2 рази, реальні - в 2,1 рази, а реальний ВВП - лише в 1,4 рази;

інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, що обумовило надмірну вартість фінансових ресурсів всередині країни та, за стрімкого зростання попиту на кредитні ресурси, обумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень. Важелі НБУ, спрямовані на регулювання грошової пропозиції, виявилися недієздатними в умовах відкритості фінансових ринків, а антиінфляційні заходи монетарного характеру лише посилили потребу в зовнішніх запозиченнях;

несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та швидким обігом коштів. У 2007 р. при прискоренні інвестиційних процесів інвестиції в промисловість збільшилися на 27%, в той час як в роздрібну торгівлю - на 48%, фінансову діяльність - на 60%

До основних заходів реорганізації валютної системи можна віднести такі:

перехід до нових способів регулювання Національним банком України валютного курсу, основними ознаками якого має стати створення незалежних інституційно-організаційних умов для розвитку ринкових засад курсоутворення; раціональнішого використання валютних коштів, посилення мотивації суб'єктів валютних відносин до підтримання збалансованих валютних позицій і страхування валютних ризиків;

вдосконалення політики валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з відсотковою політикою;

активне використання гнучкого валютного курсу за призначенням для підтримки конкурентоспроможності товаровиробників;

Ці інструменти спроможні модернізувати валютну систему України. Необхідно не лише посилити роль Національного банку у валютній політиці, але й узгоджувати з нею економічну політику держави. [11]

Список використаної літератури

1. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Вид. 3-тє, перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - с. 204-223

2. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Київ: Кондор, 2008. - с. 271-282

3. Кержковська Д.Р. Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобальної економічної кризи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://essuir. sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/9041/1/15. pdf

4. Галицький А.С. Сучасна валютна система. / А.С. Галицький - К.: Вища школа, 2005. - с. 17

5. Кузнецов О. Стабілізація світової валютної системи в контексті теоретичних підходів Дж. Кейнса. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kuznetsov72. info/articles/g2. pdf

6. Бібліотека економіста. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library. if.ua/book/18/1473.html

7. Пантелєєва Н.М. Реформування міжнародної валютної системи в умовах формування нової фінансової архітектури. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fp. cibs. ck.ua/files/1103/11pnmrot. pdf

8. Офіційний сайт студентських рефератів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-referat.com/Валютна_система_України_світу_та_Європи

9. Бабчук К.Л., Руденко В.В. Валютна система україни: стан та перспективи її розвитку в умовах глобалізації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/babchuk-k-l-rudenko-vv-valyutna-sistema-ukrayini-stan-ta-perspektivi-yiyi-rozvitku-v-umovah-globalizatsiyi/

10. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/114. htm

11. Тарбінський О.О. Особливості та проблеми формування валютної системи україни. - [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://int-konf.org/konf122013/630-tarbnskiy-o-o-osoblivost-ta-problemi-formuvannya-valyutnoyi-sistemi-ukrayini.html

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття, структура та історичні етапи розвитку світової валютної системи, її функції та завдання. Цілі створення валютного союзу і введення євро. Міжнародні фінансові інститути та їх роль. Вільно плаваючі і фіксовані валютні курси, відмінності між ними.

    реферат [37,1 K], добавлен 26.01.2011

  • Вибір конкретної валютної політики в Україні. Система "золотого стандарту". Бреттон-Вудська валютна система. Принципи Ямайської системи. Забезпечення збалансованого та платіжного балансу, стабільних джерел іноземної валюти на національний ринок.

    контрольная работа [35,2 K], добавлен 26.11.2010

  • Напрямки розвитку міжнародної економіки. Системи національних розрахунків, значення світової міжнародної торгівлі, проблеми міграції робочої сили. Світова валютна система, валютні відносини та платіжний баланс. Суть, види та форми міжнародного бізнесу.

    курс лекций [1,3 M], добавлен 04.12.2010

  • Критерії оптимальності валютних зон і передумови валютної інтеграції. Аналіз виконання членами Європейського валютного союзу критеріїв конвергенції. Основні шляхи вирішення проблем європейської валютної інтеграції і перспективи участі в ній України.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 16.06.2014

  • Створення Європейського валютного механізму як засіб попередження фінансових криз. Основні положення та функціювання Європейської валютної системи. Теорія оптимальних валютних зон. Становлення та проблеми розширення Європейського валютного союзу.

    курсовая работа [354,3 K], добавлен 09.02.2011

  • Поняття, структура та створення Європейської валютної системи. Характеристика змін в структурі і тенденціях розвитку ринку капіталів в ЄВС у зв'язку з введенням євро. Аналіз впливу країн-кандидатів на вступ до ЄС на стан валютного ринку об'єднаної Європи.

    курсовая работа [65,1 K], добавлен 07.05.2017

  • Реформування світової фінансової і валютної системи. Причини виникнення і розширення офшорних центрів: їх сутність, класифікація, типи; способи використання, вимоги клієнтів; охорона таємниці банківських рахунків; відсутність обмежень операцій з валютою.

    курсовая работа [30,0 K], добавлен 27.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.