Кон’юнктура ринку соняшникової олії в Україні

Експортери та переробники соняшникового насіння будуть намагатися максимально використати зростання виробництва соняшника, олії та шротів в Україні та Росії для зниження стартової ціни на продукцію з нового врожаю. Учасники олійного ринку України та Росії прагнутимуть понизити попит на соняшник під час збору врожаю, розуміючи необхідність аграріїв проводжувати посівну кампанію озимих, яка вимагає грошових коштів і вимушеного збуту партій соняшника. Важливими чинниками будуть темпи збиральної кампанії в Україні та Росії, кон'юнктура на світових ринках олійних культур і нафтопродуктів. Однак вже в середині-наприкінці жовтня варто очікувати зростання попиту через велику конкуренцію, особливо між переробниками. Вони намагатимуться наростити об'єми переробки та збільшити запаси через зростання попиту від експортерів. Спостерігається тенденція реагування ціни пропозиції соняшникової олії на зниження ціни попиту на соняшник від переробників на 2-3 тиждень. Це пояснює орієнтування переробників на світові ціни на соняшникову олію, оскільки близько 94% виробленої продукції експортується. Тому зниження котирувань на олію в світі змушує українських переробників знижувати закупівельні ціни на соняшник задля отримання прибутку з олії, яка буде вироблена та відправлена на експорт. Спостерігатиметься тенденція зниження ціни на олію в червні-липні, що пояснюється зниженням попиту через накопичених запасів та очікуванням нового врожаю соняшника. Однак у 2010/11 МР дана тенденція не відбулася через високий попит та високі світові ціни, що дозволило тримати стабільно високі ціни на олію в Україні.

Тенденція зниження ціни буде в кінці вересня - на початку жовтня, що пов'язано з формуванням стартових цін на новий врожай соняшника, а також намаганням переробниками та експортерами максимально знизити ціни задля отримання більших прибутків.[14]

На початку вересня прогнозується стабільність ціни, яка спричинена очікуванням учасників українського ринку визначення тренду на світовому ринку соняшникової олії; низькими запасами як олії (у 10/11 МР - 27 тис т та у 11/12 МР близько 11 тис т), так і соняшника. Тому ринок буде застигне в очікування встановлення стартових цін на новий врожай.

Наприкінці вересня можливе зниження ціни із-за реакції на зниження попиту на соняшник на українському ринку, а також зниження котирувань соняшникової олії на біржі CIF (Роттердам).[17]

Рис. 3.1 - Цінова тенденція на ринку соняшникової олії.[17]

У грудні спостерігається щорічна тенденція стабілізації ціни на соняшникову олію, що пояснюється зростанням виробництва української олії й відповідно пропозиції. Однак дана стабілізація відбувалася після зростання ціни у листопаді, що не спостерігалося у листопаді 2011 р. Це можна пояснити високим рівнем ціни на олію після стрімкого зростання у 2010/11 МР. Отже не варто очікувати суттєвого зростання ціни на українську соняшникову олію у грудні. Але варто очікувати зростання ціни на початку 2012 р., оскільки спостерігається щорічна тенденція зростання попиту та ціни в Україні. Очікування зростання ціни на європейському ринку олії у грудні може вплинути на збільшення активності експортерів, але не суттєво, через рекордний рівень виробництва соняшнику й відповідно збільшення пропозиції на олійну. Спостерігається тенденція реагування ціни пропозиції соняшникової олії на 2-3 тиждень на зниження ціни попиту на соняшник від переробників. Це можна пояснити орієнтуванням переробників на світові ціни на соняшникову олію, оскільки близько 94% експортується, й тому в разі зниження котирувань у світ на олію змушує українських переробників знижувати закупівельні ціни на соняшник задля отримання прибутку з олії, яка буде перероблена та направлена на експорт.

Наприкінці грудня ціна покаже стабілізацію або незначне зростання у порівнянні з ціною наприкінці листопада (рис. 1). Причинами є:

- накопичення експортерами виробництва та запасів олії на реалізацію;

- очікування зростання цін на світовому ринку олії та соняшнику;

- очікування стабілізації ціни на соняшник.

Рис. 3.2 - Прогноз ціни попиту на соняшникову олію в Україні, по місяцях, грн/т.[17]

За останні три місяці ціни на олію зросли досить суттєво:середньостатистична пляшка подорожчала з 8.5 гривні до 10.5-11 гривень. Тоді як економічно обґрунтована ціна,на думку експертів,не повинна перевищувати 9-9.5 гривні. Урядовці переконані,що винен у всьому експорт - його темпи перевищують допустимі норми. Боротися з цим явищем у Мінекономіці вирішили радикально - запровадженням квот на експорт соняшникової олії.

Згідно з підрахунками Міністерства економіки0щомісячний показник експорту повинен становити максимум 159 тисяч тонн. Зараз експорт може сягати 200 тисяч. Такі експорті можливості Україні вдалося наростити завдяки зростаючим темпам переробки соняшнику. Лише за перші чотири місяці 2009/2010 маркетингового року в Україні вироблено понад 960 тисяч тонн соняшникової олії,що на 28 відсотків більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. До того ж,лише у жовтні українські масложирові підприємства виробили близько 290 тисяч тонн соняшникової олії - рекордний обсяг виробництва даної продукції за місячний період,відзначають експерти «АПК-Інформ». Цьому сприяло не тільки нарощування переробних потужностей,а й високий попит з боку імпортерів. Допоміг цьому й високий урожай соняшнику,який два роки підряд у півтора паза перевищував показник 2007 року.

Тож зростаючі обсяги переробки й,пропорційно до цього,можливості експорту дали підстави експертам говорити про ймовірність виникнення дефіциту соняшникової олії на внутрішньому ринку. Щоб уникнути такої ситуації,минулого тижня в Мінекономіці вирішили ініціювати введення квот на експорт олії із соняшнику.

Не сприяє ситуації і зростаючий попит на продукт у світі. Експерти німецького аналітичного агентства OIL World прогнозують скорочення обсягів переробки соняшнику і зростання цін на соняшникову олію у світі в найближчі місяці. Основна причина - торішнє погіршення показників виробництва культури. Загалом валовий збір соняшнику у світі в нинішньому році становитиме трохи менше 31 мільйона тонн,знизившись на 10 відсотків порівняно з минулим роком,прогнозують німецькі експерти. Наприклад,один зі світових лідерів виробництва й експорту соняшникової олії - Аргентина - вже скоротив свою присутність на світовому ринку через поганий урожай.[8]

Як наслідок,обсяг переробки соняшнику в світі може скоротитися на 3.4 мільйона тонн,демонструючи істотне погіршення показників порівняно з минулим сезоном. Це,на думку аналітиків,може змінити ціну на ринку:у зв'язку з переходом від надлишку пропозиції до її дефіциту вартість соняшникової олії може зрости.

В Україні ж урожай олійних культур буде кращим минулорічного прогнозує Аналітичне агентство AGRICULTURE. Сумарний обсяг урожаю основних олійних культур може становити близько 10 мільйонів тонн,що на 9.5 відсотка більше врожаю 2009 року. При цьому експорт соняшникової олії,якщо не буде форс-мажору у вигляді заборони на експорт,може досягнути чергового рекорду-у 2.4 мільйона тонн.

У Міністерстві економіки не впевнені,чи не поженуться виробники за надприбутками у збиток вітчизняному ринку,саме цим і пояснюють квотування. Виробники ж переконують,що жодної загрози для українського ринку немає.

Окрім того,учасники ринку припускають,що метою впровадження обмежень може бути сам процес розподілення квоти Міністерством економіки. Й наводять у приклад досвід квотування 2008 року:в березні більшу частину квоти отримало п'ять компаній,решту-поділили між іще 18 гравцями ринку. Як наслідок багато компаній не змогли закрити контракти й отримали збитки. При цьому виробники запевняють,що внутрішньому ринку боятися нічого. Незважаючи на те,що ємність ринку порівняно незначна,конкуренція за нього досить висока. Сприяє цьому,зокрема,значно вища маржа на внутрішньому ринку-більшість компаній не будуть переорієнтовуватися на експорт у збиток внутрішньому ринку.

Окрім того,олії в країні цілком достатньо:місячну потребу внутрішнього ринку в 25-30 тисяч тонн підприємства можуть закрити за два робочі дні. А запасів сировини вистачить для виробництва двох мільйонів тонн соняшникової олії.

Нинішнє ж підвищення цін на соняшникову олію є спекуляцією продавців. Адже в січні масло екстрактні заводи підвищили розцінки лише га 2.6 відсотка,що навіть вартість соняшникового насіння з початку вересня 2009 року зросла з 2 тисяч гривень за тонну до 3.3 тисячі. При цьому середня вартість соняшникової олії в Україні,за даними Міністерства аграрної політики,зросла на 3,7 відсотка: з 10,42 до 10.8 гривні. В 2009 році виробництво соняшникової олії в Україні збільшилось майже на 45 відсотка - до більш як 2.7 мільйона тонн. Росія,Україна й Аргентина є безпечними лідерами. На частку цих країн припадає 55 % світового виробництва олії й близько 85% експорту.

Висновки

В умовах глобалізаційних процесів світової економіки та неоднакового рівня розвитку ринкової системи країн регулювання державою економічних процесів та явищ тарифними і нетарифними інструментами, тобто перехідний протекціонізм, є виправданим. Здійснено історико-логічний аналіз розвитку економічної теорії вільної торгівлі, яка в сучасних умовах набула нових рис у зв'язку з поглибленням і розширенням світогосподарських взаємозалежностей. Співвідношення лібералізму і протекціонізму повинно знаходитись у рухливій рівновазі, але для подальшого сприяння глобального прогресу світової економіки ці взаємозв'язки мають більше схилятись до ідеалів вільної торгівлі.

Встановлено, що світова торгівля і міжнародний поділ праці відбуваються на принципах врахування порівняльних і конкурентних переваг галузей, окремих груп товарів. Україна має такі переваги у сфері агропромислового виробництва. Однак світові агропродовольчі ринки є досить розвинутими і висококонкурентними, цивілізоване проникнення на ці ринки можливе шляхом приєднання України до міжнародних торговельних організацій.

Доведено, що в сучасних умовах глобалізації світової економіки важливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. На основі детально аналізу правового поля ЗЕД зазначаємо, що нерідко закони та підзаконні акти були недосконалими. Однак введення у 1999 р. 23%-го експортного мита на насіння соняшнику з огляду на катастрофічний стан олійно-жирового комплексу України було обґрунтованим і необхідним заходом. Позитивним для розвитку ЗЕД було також запровадження індикативних цін на насіння соняшнику для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та уникненню застосування антидемпінгових санкцій. Заборона бартерних контрактів також була спрямована на формування більш цивілізованих торговельних відносин. Експортний потенціал галузей АПК України протягом останніх років зростає, питома вага агропродовольчої продукції у загальному експорті знаходиться в межах 10-12 відсотків. Конкурентоспроможність українських товарів є досить високою - протягом останніх п'яти років Україна входить у першу десятку експортерів олії та насіння соняшнику, ячменю, яловичини, кукурудзи та сухого знежиреного молока. Однак, як показали дослідження, тільки чотири групи агропродовольчих товарів експортуються в значних обсягах: зерно, олія, молокопродукти, м'ясо. Збереження такої структури ставить Україну у залежність від обмеженої кількості товарних ринків, різка зміна кон'юнктури на яких буде мати суттєвий вплив на економічну ситуацію і навіть національну безпеку держави. В структурі українського експорту продукції АПК сировина займає 6-7%; у країнах, які розвиваються - 2,8%; у розвинутих країнах - близько 1 відсотка. Отже державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має враховувати диверсифікацію експорту в напрямі розширення асортименту агропродовольчої продукції та заміни сировини експортом продуктів більш глибокої переробки.

Встановлено, що регулююча роль держави на певному етапі розвитку агропродовольчих ринків, якщо вона спрямована на захист внутрішніх виробників від зовнішньої конкуренції та підтримку власного експорту, за умови перехідної економіки є необхідною і ефективною. Про це свідчить економічна оцінка наслідків запровадження експортного мита на насіння соняшнику, в результаті якого відбулося часткове заміщення експорту сировини продукцією більш глибокої переробки. Україна вийшла на перше місце на світовому ринку соняшникової олії, збільшились валютні надходження, відродилась олійно-добувна промисловість тощо.

Досліджено, що після впровадження експортного мита на насіння соняшнику пропозиція олії соняшникової зросла більше ніж у 2 рази. Покращились кількісні та якісні показники діяльності олійножирового комплексу - використання потужностей збільшилось з 30-40% до 80-90%, у 2 рази підвищились обсяги виробництва рафінованої та бутильованої олії, встановлено нові технологічні лінії, на деяких заводах запроваджено контроль якості відповідно до стандартів ISO.

Дослідженнями встановлено, що збільшення пропозиції стало рушійною силою мультиплікаційних процесів у попиті на олію соняшникову. Так, забезпечені потреби продовольчого споживання близько до норм, рекомендованих ФАО, виробництво продуктів з використанням олії (маргарину, майонезу, сало-масу) зросло у 2,2 рази. Однак внутрішній ринок урівноважується ціною, яка формується під впливом таких факторів: рівень світової ціни, ціна сировини, якість продукції, попит та рівень ціни на альтернативні жири і олії. Внаслідок постійного зростання експорту олії соняшникової Україна витіснила з першого місця на світовому ринку Аргентину. Однак слід зазначити, що у структурі експорту сира нерафінована олія становить 80 відсотків. Більшість країн-імпортерів олії законодавчо захищають свій ринок від готової продукції (Індія, Туреччина, Алжир, Єгипет), а проникнення на висококонкурентні європейські ринки потребує забезпечення якості на рівні міжнародних стандартів та приєднання до світових торговельних організацій.

Визначено, що головними торговими партнерами України на світовому агропродовольчого ринку є країни СНД, з них третина торгового обороту припадає на торгівлю з Росією. Це пояснюється географічною близькістю, уніфікованими стандартами, іншими преференціями. Що стосується соняшникової олії, то сира олія у великій кількості експортується у країни Західної Європи, Туреччину, Північну Африку, Індію. Рафінована та бутильована олія експортується, в основному, в країни СНД. Для стратегії української зовнішньоекономічної діяльності є дуже важливим не втратити традиційні ринки, однак, враховуючи те, що інформаційні та технологічні інновації можуть забезпечити європейські ринки, слід розглядати ці вектори торгівлі як пріоритетні.

Встановлено, що для ефективного виходу українських товаровиробників на світовий ринок необхідно вирішити комплекс проблем, які стосуються експортної інфраструктури. Значною проблемою є гармонізація українських стандартів якості до міжнародних (ISO), що сприяло б переходу вітчизняних учасників ринку до ведення справ з використанням уніфікованих контрактів FOSFA.

Вдосконалення моніторингу ринків у сучасних умовах неможливе без застосування інтернет-технологій та прогнозування ринкової кон'юнктури.

Список використаних джерел

1. Акімова Т.А.Світова економіка/Т.А Акімова - М.:, 2010. - 566 с.

2. Белова И.Н. Мировые товарные рынки./И.Н Белова.- М., 2009.-460 с.

3. Блакита Г. Напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком і розміщенням підприємств олійно-жирового комплексу України //Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 141. - Чернівці: Рута, 2011. - 200 с.

4. Буров А.С. Конъюнктура мировых рынков товаров и услуг./А.С Буров .- М., 2009.-322с .

5. Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка./Л.А Ибрагимов - М., 2009.-620с.

6. Клинов В.Г. Экономическая конъюнктура: факторы и механизмы формирования / В.Г. Клинов. Экономика .- М.: 2009.-452 с.

7. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки. / О.І Ковтун. Навч. посібник. - Львів.: 2010. - 432 с.

8. Кокушкіна І.В.Міжнародна торгівля і світові ринки: Навчальний посібник.

/ І.В. Кокушкіна, М.С. Воронін. - К: 2010. - 292 с.

9. Кучеренко С.Ю. Інвестиційна привабливість олійно-жирового комплексу України // Фінанси України. - 2011. - № 4. - 110 с.

10. Кушнір І.Г. Використання інтернет-технологій для моніторингу світових ринків продукції АПК // Науковий вісник НАУ. - 2011. - Вип. 76. - 325 с.

11. Ляшенко Г.П. Кон'юнктурні дослідження на світових ринках. / Г.П Ляшенко.-Ірпінь - 2010. - 420 с.

12. Островський П. І. Аграрний маркетинг: / П.І. Островський. Навч. посібник. - К.:2009. - 224 с.

13. Пазуха М.Д. Кон'юнктура світових товарних ринків: Навч. Посібник. / М.Д. Пазуха. центр учбової літератури. - К.: 2010. - 272 с.

14. Пластун О.І. Кон'юнктура ринку сільськогосподарських продуктів з врахуванням циклічних та сезонних коливань цін // Науковий вісник НАУ. - 2009. - Вип. 64.-90 с.

15. Пластун О.І. Позиції українських агропродовольчих товарів на світовому ринку // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. - 2011. - № 2 (26).- 83 с.

16. Пластун О.І. Результати державного регулювання експорту олійних продуктів // Економіка АПК. - 2011. - № 10. -150 с.

17. Пластун С.І. Кон'юнктура світового ринку соняшнику // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. - 2011. - №5 (8).- 210 с.

18. Рибалкина В.Е. Аналіз економіки: країна, ринок, фірма. / В.Е Рибалкина. - М.: 2010. - 549 с.

19. Рибалкина В.Е. Технічний аналіз товарних та фінансових ринків. / В.Е Рибалкіна. - М.: 2010 - 370 с.

20. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка / Савельєв Є.В. Підручник. 3тє вид. Київ: «Знання» 2008 - 622 с.

21. Скіннер Б.Міжнародна торгівля / Б. Скіннер. - М.:, 2009. - 264 с.

22. Соловйов І.О. Ринок продовольчих товарів: глибока сегментація споживачів / І.О. Соловйов. - № 1. - 2011. - 200 с.

23.Стан зовнішньої торгівлі в Україні // Новини економіки. - К.:, 2011. - № 9. - 40 с.

24. Статистичні дані і прогнози світового ринку соняшникової олії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/www.ukroilprom.kiev.ua

25. Столлкамп Т.Т. Поставщики: от противостояния к сотрудничеству / Т.Т. Столлкамп. - М.: 2010. - 256 с.

26.Суєтін А.А. Світова економіка. Міжнародні економічні відносини.: посібник / А.А. Суєтін. - М., 2010. - 320 с.

27. Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля / Т.М Циганкова. - К.: 2010. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru