Механізми валютної інтеграції у світі

-- зниження рейтингу Іспанії агентством Egan Jones;

-- заява колишнього прем'єр-міністра Греції про підготовку країни до виходу з єврозони;

-- побоювання економічних суб'єктів щодо можливого відсутності консенсусу на майбутньому саміті ЄС.

Таким чином, відносна стабільність євро підтримується виключно ринковими факторами і базовими торговими потоками, а негативна динаміка останніх місяців підтримується постійними спекулятивними продажами фінансового сектора по всьому світу. Спекуляції носять тимчасовий характер, тоді як торгові потоки (при збереженні конкурентоспроможності) є більш стійкими. Крім того, більш слабкий євро тільки підсилює позиції європейських експортерів на зовнішніх ринках [24].

2.3 Економіка «локомотивів» ЄС до та після інтеграції

Враховуючи нинішню ситуацію в Європейському Союзі і результати проведеного аналізу, виникає питання про існувала необхідність для створення ЄС з боку найбільших економік даного інтеграційного об'єднання Франції та Німеччини. Щоб отримати відповідь на це питання, слід провести порівняльний аналіз основних макроекономічних показників даних країн до і після вступу до Євросоюзу.

Економіка Німеччини по праву займає одне з провідних світових місць і є найбільшою європейською економікою. У 2009 році економіка Німеччини була на четвертому місці в світі за рівнем ВВП.

Розвиток економіки Німеччини ґрунтувалося на балансі між економічним зростанням і соціальною справедливістю. Основна характеристика економіки Німеччини -- зробити основою суспільного виробництва малі і середні (до 100 співробітників) підприємства. Підприємства з чисельністю понад 1000 співробітників складають всього близько 2% від загального числа. Проблеми економіки Німеччини в основному міжнародного характеру, оскільки від стану економіки Німеччини залежить економічне благополуччя всього Європейського союзу. Кризові явища останніх років довели стійкість економічної моделі Німеччини, але зажадали готовності до допомоги сусіднім країнам і швидких змін в самій економіці Німеччини, так як малий і середній бізнес найбільш чутливий до змін бізнес-середовища [27].

Франція -- одна з найрозвиненіших європейських країн. Незважаючи на те, що в країні досить велика частка економічних суб'єктів належить державі, Франція у світовій економіці стабільно займає місце в першій десятці. У Франції один з найвищих рівнів життя у світі. Економіка Франції забезпечує свій розвиток не тільки за рахунок розвинутого сільського господарства та сфери послуг, але також і за рахунок ефективності систем зовнішньої торгівлі та інвестування. Прямі інвестиції становлять близько 25 мільярдів доларів на рік. Найчастіше капітал Франції розміщується в Бельгії, Німеччині, Люксембурзі, Швейцарії, США, країнах Африки і Латинської Америки. Лідируючі позиції на європейському та світовому ринках -- саме така характеристика економіки Франції в даний час. Після структурного кризи 1980-х років розвиток економіки Франції став стабільним. Економіка Франції на сучасному етапі -- це наочна ілюстрація принципу прагматизму, згідно з яким всі існуючі економічні теорії повинні працювати в реальності. Використовуючи саме такий підхід до економіки, французи змогли добитися хорошого балансу між вільним підприємництвом і державним регулюванням.

Найнеобхіднішими критеріями оцінювання є основні макроекономічні показники Франції, і Німеччині за 2 періоди часу -- 1988-1999рр. і 2000-2011рр. У таблиці 2.3 представлені дані по основним макроекономічним показникам за період з 1988 р. по 1999 р.

Таблиця 2.3 -- Основні макроекономічні показники Франції та Німеччини за 1988-1999 рр.

Ґрунтуючись на отриманих даних та враховуючи особливості розрахунків можна зробити висновок, що і у Франції та у Німеччині спостерігається стійка тенденція до зростання переважної кількості макроекономічних показників, що свідчить про суттєві переваги зароджується процесу інтеграційного об'єднання. У таблиці 2.4 надані дані за більш пізній період, з 2000 по 2011 року, після введення євро як єдиної валюти і остаточного перетворення ЄС в той інтеграційне об'єднання, яке ми спостерігаємо зараз.

Таблиця 2.4 -- Основні макроекономічні показники Франції та Німеччини за 2001-2011 рр. [29]

Після проведення розрахунків, можна зробити висновок, що зі створенням Євросоюзу і Франція і Німеччина посилили позиції своїй економіці, як на європейському, так і на світовому ринку. На рисунку 2.1 представлена загальна динаміка зростання ВВП Франції і Німеччини.

валютний інтеграція европа економіка

Рисунок 2.1 - Динаміка ВВП Франції та Німеччини 1988-2011 рр.

Згідно за даними графік демонструє позитивну динаміку, що свідчить про позитивний вплив валютної інтеграції на розвиток економіки країн.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄС

3.1 Перспективи подальшого розвитку ЄС

Європейський Союз є найбільшим регіональним наддержавним об'єднанням, що виявляє єдину політику в сферах торгівлі, сільського господарства, транспорту, митних угод, і його розвиток буде мати масштабні наслідки для всієї світової економіки. Внаслідок боргової кризи Євросоюзу, його майбутнє туманне. На даний момент існують 3 альтернативи подальшого розвитку Євросоюзу:

-- створення конфедерації суверенних держав;

-- розпад на федеративну і конфедеративний частини ЄС;

-- розвал ЄС.

Кожна з цих теорій має право на життя, але не варто забувати про адекватність кожної з перерахованих вище теорій. Внаслідок глибокого впливу Євросоюзом на світову економіку можливість повного краху ЄС украй мала, що залишає як мінімум 2 вибору. Створення конфедерації або ж поділ ЄС на «лідируючу єврозону» та «наздоганяючу».

10 листопада 2011 з'явилася інформація про можливу реформу Євросоюзу. ЄС розпадеться на дві частини -- федеративну, з єдиним урядом і валютою -- євро, і конфедеративний -- без єдиної валюти і з різними стандартами життя. За допомогою агентства Reuters один з чиновників в Брюсселі повідомив: в недалекому майбутньому формат Євросоюзу радикально переглянуть. За його словами, Німеччина і Франція обговорюють нову модель інтеграції країн ЄС. У першу чергу ця модель передбачає скорочення єврозони і зміна відносин всередині країн, які все-таки зможуть залишити євро своєю валютою. «Нам потрібно діяти дуже обережно, але правда в тому, що нам необхідно точно встановити список тих, хто не хоче бути частиною клубу, і тих, хто просто не може бути частиною», -- пояснив чиновник [36].

План, озвучений невідомим єврочиновникім, передбачає своєрідний поділ Євросоюзу на дві частини: лідируючу «єврозону» і союз «наздоганяючих». У першій буде єдина валюта і єдиний уряд -- Постійний секретаріат єврозони, який розміститься в Брюсселі, але при цьому не буде входити до складу Єврокомісії. При цьому, у країн оновленої єврозони буде і свій президент, а їх лідери будуть регулярно проводити свої саміти. Що ж до управління даного утворення, то пропонується ввести нову систему: в органах влади кількість голосів у країни буде залежати від її економічної могутності. Законодавство учасників нової єврозони буде максимально уніфікованим. При цьому, члени об'єднання зможуть розраховувати і на фінансову взаємодопомога.

Що ж стосується інших країн, то їх об'єднання буде походити на Євросоюз на зорі розвитку, коли євробюрократії ще не була настільки сильною, єдиної валюти не було, але й у здійсненні політики країни були більш самостійні. Країни, що потрапили в «союз наздоганяючих», продовжать залишатися членами Євросоюзу, і будуть мати можливість приєднатися до єврозони. Але лише після того, як їхня економіка буде визнана досить сильною. Для того, щоб все вище перелічене увійшло в силу, слід, в тому числі, переглянути і Маастрихтські угоди, відповідно до яких країна, що вступає в ЄС, зобов'язується рано чи пізно ввести на своїй території євровалюту. Однак інші угоди, не стосуються економіки, як той же Шенгенський договір, переглядатися не будуть [36].

Проте глава Європейського Центрального Банку Жан-Клод Тріше припускає, що подальший розвиток Євросоюзу піде в бік створення конфедерації суверенних держав: «У довгостроковій перспективі слід з повною підставою очікувати еволюції інститутів ЄС, і цей процес є законним. Як громадянин ЄС я бачу, що Євросоюз буде поступально розвиватися і перетвориться, в кінці кінців, в конфедерацію суверенних держав нового типу зі структурою, відмінною від Сполучених Штатів »

Що ж стосується точки зору лідерів провідних країн ЄС, то канцлер Німеччини Ангела Меркель та колишній президент Франції Ніколя Саркозі виступали із пропозицією створити економічний уряд єврозони. Таке рішення було ухвалене за підсумками переговорів, що пройшли в Парижі. Як зазначив Ніколя Саркозі, новий уряд буде призначатися на термін в два з половиною роки. А очолити його може голова Європейської ради Херман Ван Ромпей.

Ґрунтуючись на даних теоріях, основним основоположниками яких є видатні діячі Євросоюзу, то можна вивести одну непорушну істину: Євросоюз не знаходиться на грані кінця свого існування. Враховуючи багатосторонню зацікавленість країн-учасниць одним із питань, на який до цих пір немає відповіді, є економічна складова. Чи зможуть країни вибратися з боргової кризи і розібратися з внутрішніми проблемами?

3.2 Прогнозування показників валютної конвергенції стран ЄС

Одним з небагатьох теоретично підкріплених відповідей на це питання може дати тільки виконання критеріїв валютної конвергенції усіма країнами учасницями. У таблиці В представлені спрогнозовані дані по ВВП, індексу інфляції та державного боргу. Прогноз даних здійснювався за методикою Міжнародного Валютного Фонду.

Що стосується економічної ситуації, то Італія і Греція аж до кінця 2013 року будуть перебувати в стані рецесії (Іспанія вийде з цього стану в кінці 2012 року). Після чого, їх очікує щорічний приріст ВВП в розмірі 1-3%. Те ж стосується і Іспанії. Щодо Німеччини і Франції, то їх спрогнозовані значення ВВП будуть мати стійку позитивну динаміку, що представлено на рисунку 3.1:

Рисунок 3.1 - Прогнозований розвиток ВВП країн ЄС 2010-2017гг.

Щодо прогнозу індексу інфляції, то Маастрихтським критеріям зможуть відповідати тільки Франція, Німеччина і з 2014 року -- Італія. Греція та Іспанія в найближчі 5 років не будуть мати достатнього економічного потенціалу для підтримки інфляції на належному рівні. Дані щодо складеного прогнозу представлені на рисунку 3.2:

Рисунок 3.2 - Прогнозування індекса інфляції стран ЄС на 2010-2017 рр.

Щодо державного боргу, то протягом наступних 5 років спостерігається наступна тенденція: на протязі 2-3 років, залежно від країни, відбувається збільшення державного боргу, після чого спостерігається тенденція до поступового зменшення державного боргу в процентному відношенні до ВВП. Щодо Іспанії, то державний борг продовжує зростати протягом усіх прогнозованих років. Більш докладно інформація представлена на графіку:

Рисунок 3.3 - Прогноз державного боргу у % до ВВП стран ЄС на 2010-2017 рр.

Більш детальні данні щодо прогнозованих значень основних макроекономічних показників представлені у додатку В.

Нами було також зроблено прогноз на основі даних МВФ за моделлю Брауна. За основу ми брали показники ВВП за попередні періоди ,за вихідний ряд ми взяли часовий ряд з 10 річних показників. Модель була застосована для прогнозування ВВП таких країн : Німеччина, Франція, Італія,Греція та Іспанія. Модель передбачає розрахунок лінійного рівняння, що має два коефіцієнти а1 та а0, залишків та оціночного рівня досліджуваного явища.

Прогноз для ВВП Франції здійснений на середньострокову перспективу (3 роки) на основі даних МВФ. Модель Брауна має показник адекватності прогнозу, він має бути нижчим за 5% рівень. Даний критерій оцінки адекватності знаходимо як відношення залишку певного періоду до значення досліджуваної ознаки, тобто беремо для оцінки тільки прогнозовані показники за 2012, 2013, 2014 роки. В кожній групі відсоткової оцінки знаходимо середнє значення , і якщо воно є меншим за 5% бар'єр то прогноз є адекватним і може бути використаний для подальших розрахунків та оцінок. Щодо параметрів рівняння то вони знаходяться відносно залишків та попереднього значення параметру, для прогнозованих даних параметри рівняння є сталими величинами, отже, зберігають тенденцію о була присутня у попередніх(базових) даних. Прогнозне значення ВВП Франції згідно до моделі знаходили як значення попередніх значень залишків та останнього значення результативної функції.

Прогнозовані показники ВВП наведені на рисунку 3.4:

Рисунок 3.4 - Прогнозоване ВВП Франції та лінія тренду за даними МВФ

Одним з пріоритетних напрямків європейської політики для вирішення проблем з виходом ЄС з боргової кризи, метою повинна служити ефективна допомога Греції.

По-перше, Міжнародний валютний фонд повинен розробити план щодо забезпечення пожвавлення в економіці Греції, який не тільки носив би далеко йде характер, а й дав би Афінам час, щоб його ефективно реалізувати. Тільки для стабілізації заборгованості на рівні 150% ВВП країні потрібно провести радикальну коригування бюджету, еквівалентну як мінімум 12% ВВП.

В результаті виробництво скоротиться ще більше. Тому узгоджена з кредиторами реструктуризація заборгованості Греції (продовження терміну погашення кредитів при продовженні виплати відсотків), а то і її часткове списання (коли кредитори втратять частину самої суми кредиту) представляється неминучим варіантом.

По-друге, як превентивний захід проти поширення грецької «інфекції» іншим вразливим країнам необхідно прискорити кроки по вирішенню своїх проблем з державними фінансами і конкурентоспроможністю.

По-третє, Німеччини та іншим «профіцитним» країнам слід реалізувати трирічну програму по розширенню попиту приблизно на 1% сукупного ВВП єврозони, щоб компенсувати дефляційний ефект коригування бюджетів в уразливих країнах. Мета цієї програми -- підтримувати сукупне зростання в Європі на рівні двох-двох з гаком відсотків, навіть, незважаючи на ризик невеликого підвищення рівня інфляції у профіцитних країнах.

ВИСНОВКИ

Проведене в курсовій роботі дослідження груп проблем, пов'язаних з теоретичними аспектами валютної інтеграції, валютної стабільністю Єврозони в тому числі з урахуванням тенденції до розширення Європейського Союзу, розвитком основних країн єврозони і перспективами самого майбутнього Європейського союзу і дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції.

Європейська валютна інтеграція розвивається відповідно до об'єктивних загальними і специфічними закономірностями і спирається на основні постулати теорії оптимальної валютної зони, розробленої американським економістом Р. Манделл його послідовників і покладеної в основу формування європейського Економічного і валютного союзу.

Досвід ЕВС підтверджує, що позитивний результат економії витрат торгово-економічного співробітництва від створення єдиного валютного простору досягається, якщо забезпечується органічне поєднання внутрішніх та зовнішніх умов.

Усередині створюваного регіонального об'єднання інтегруються ті країни, які розраховують на загальний позитивний баланс співвідношення вигод і витрат участі у валютній інтеграції.

При цьому потенційні держави-учасники валютного союзу повинні відповідати критеріям оптимальної валютної зони, мати високий ступінь синхронізації економічних циклів, дотримуватися основних об'єктивно діючі принципи і закономірності валютної інтеграції, проводити зважену фінансово-економічну політику, що дозволяє згладжувати витрати своєї участі в інтеграційній організації і в той Водночас підтримувати загальне макроекономічне рівновагу в регіоні. Зовнішні умови визначаються принципами та практикою функціонування світової валютної системи і залежать від ефективності заходів з нейтралізації дестабілізуючого впливу процесу глобалізації у фінансовій сфері на європейську валютну інтеграцію, в тому числі через динаміку валютного курсу євро / долар США. При цьому остаточний успіх інтеграції багато в чому залежить від політичної волі керівництва регіонального об'єднання та його держав-членів цілеспрямовано просуватися до економічного і валютного союзу.

З позицій підтримки макроекономічної збалансованості в розширеному Євросоюзі можливості участі нових держав-членів ЄС у валютній інтеграції залежать не тільки від дотримання ними вимог номінальної конвергенції, тобто критеріїв Маастрихтського договору, але і більш жорстких умов реальної конвергенції, які включають критерії оптимальної валютної зони, що визначають обґрунтованість валютної інтеграції країн з досить високим ступенем кореляції економічних циклів між собою. Набувши в ЄС країни ЦСЄ є значно менш розвинену і більш різнорідну групу, ніж держави-члени зони євро, і більшість з них не відповідають критеріям ОВЗ. У разі передчасного приєднання держав ЦСЄ до зони євро без попереднього усунення вельми істотних структурних диспропорцій і досягнення необхідного рівня економічного розвитку, може, в кінцевому рахунку, порушитися стійкість ЕВС і опинитися підірваним довіру до єдиної європейської валюти.

Євросоюз навіть у складі 12 найбільш розвинених країн-членів ЄС в даний час не представляє собою оптимальну валютну зону. В результаті в зоні євро зберігаються міждержавні відмінності в рівні інфляції, а Франція, Німеччина, Греція і Португалія протягом останніх років змушені перевищувати розмір бюджетного дефіциту в 3% від обсягу ВВП, закладений у вимогах Пакту стабільності і зростання, що лежить в основі Маастрихтського договору про створення ЕВС. Разом з тим, враховуючи ключову роль єдиної грошово-кредитної політики в підтримці всієї конструкції ЕВС, чи обґрунтовано, як пропонують деякі економісти, зобов'язати ЄЦБ, поряд з пріоритетною антиінфляційної цільовою спрямованістю його політики, вирішувати інші економічні завдання під тим приводом, що він залишається найбільш ефективною наднаціональної структурою регулювання інтеграційних процесів в Євросоюзі.

Од же можна зробити висновок, що з точки зору нинішніх економічних реалій для продовження впровадження валютної інтеграції Євросоюзу необхідно вийти із долгової кризи. Для цього їм необхідно зробити наступне:

-- розробка МВФ діючого плану щодо забезпечення пожвавлення в економіці Греції

-- прискорення кроків інших стран ЄС по вирішенню своїх проблем з державними фінансами і конкурентоспроможністю.

-- країнам із профіцитним бюджетом слід реалізувати трирічну програму по розширенню попиту приблизно на 1% сукупного ВВП єврозони для компенсування дефляційного ефект коригування бюджетів в уразливих країнах.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Козак, Ю.Г. Міжнародні фінанси: навч. пос. [Текст] / Ю.Г. Козак, -- Мн.: Центр учбової літератури, 2007. - 640 .

2. Захаров, А.В. О концепции единого валютного пространства СНГ [Текст] / А.В Захаров; -- М.: ЗАО «Юридический Дом «Юстицинформ», 2002. -- 144 с.-- ISBN 5_7205_0447_8 .

3. Астапов, К. Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К. Астапов // Мировая экономика и междунар. отношения.- 2005.- № 1.- С. 95-100.

4. Валиуллин, Х. Валютный рубикон европейской интеграции [Текст] / Х. Валиуллин // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1999.- № 11.- С. 18-20.

5. Семенов, А.М. Евро - дитя Манделла? Теория оптимальных валютных зон. [Текст] / А.М. Семенов // Мировая экономика и междунар. отношения.-- 2002.-№2.-- М.: Дело.

6. Михайлов, Д. М. Евро и формирование единого рынка финансово-банковых услуг в Европе [Текст] / Д.М. Михайлов // Мировая экономика и междунар. отношения.- 1999.- № 10.- С. 30-37.

7. Пилипенко, С. Співдружність Незалежних Держав у аспекті інтеграційного розвитку [Текст] / С. Пилипенко // Вісн. Київ. торгово-екон. ун-ту.- 2004.- № 2.- С.16-26.

8. Федулова, Н. Содружество Независимых Государств - 15 лет спустя [Текст] / Н. Федулова // Мировая экономика и междунар.отношения.- 2006.- № 12.- С. 82-91.

9. Шнирков, О. Європейський валютний союз: Навч. посіб. [Текст] / О. Шнирков, О. Кузнєцов //Мірова економіка та міжнародні відносини.- К.: Вид. Дім “ІН Юре”, 2001.- С. 420.

10. Ковалева, А. М. Возможные варианты формирования единого Комиссионного центра Союзного государства Беларуси и России [Текст] / А.М. Ковалева // Вестник Ассоциации белорусских банков. 2001. № 8-9.

11. Mundell, R. The Theory of Optimum Currency Areas [Text] / R. Mundell // American Economic Review.-- 1961.-- № 51.-- Р.35.

12. Bayoumi, T. A Formal Model of Optimum Currency Areas [Text] / T. Bayoumi // CEPR Discussion Paper.-- 1994.-- № 968.--Р.37.

13. Bayoumi, T. Shocking Aspects of European Monetary Unification [Text] / T. Bayoumi, B. Eichengreen // CERP Discussion Paper.-- 1992.-- № 643.--Р.37.

14. Bayoumi, T. В. One Money or Many? Analyzing the Prospects for Monetary Unification in Various Parts of the World [Text] / T. Bayoumi, B. Eichengreen // Princeton Studies in International Finance.-- 1994.-- № 76-- Princeton, N. J.: Princeton University, International Finance Section. 1994.

15. Bayoumi, T. В. Operationalizing the theory of optimum currency areas [Text] T. Bayoumi, B. Eichengreen // CEPR Discussion Paper.-- 1996.-- № 1484.--Р.46.

16. Bayoumi, T. Ever Closer to Heaven? An Optimum-Currency-Area Index for European Countries [Text] / T. Bayoumi, B. Eichengreen // European Economic Review.-- 1996.-- № 41.--Р.39.

17. Bayoumi, T. Exchange Rate Volatility and Intervention: Implications of the Theory of Optimal Currency Areas [Text] / T. Bayoumi, B. Eichengreen // Journal of International Economics.-- 1998.-- № 45.--Р.56

18. Beine, M. A Stochastic Simulation Model of an Optimum Currency Area [Text] / M. Beine, F. Docquier // Open Economies Review.-- 1998. --№ 9.--Р.75.

19. Cochrane, J. What do the VARs mean? Measuring the output effect of monetary policy [Text] / J. Cochrane // Journal of Monetary Economics.-- 1998.-- № 41.--Р.54.

20. Neumeyer, P. A. Currencies and the Allocation of Risk: The Welfare Effects of a Monetary Union / P. A. Neumeyer // American Economic Review.-- 1998.-- № 88.--Р.89.

21. Asdrubali, P. Channels of Interstate Risk Sharing: United States 1963-1990 [Text] / P. Asdrubali, B. E. Sorensen, O. Yosha // Quarterly Journal of Economics.-- 1996.-- № 111.--Р.63.

22. Еврозона: в чем же причина кризиса? [Электронный ресурс] / Modern Politics. -- Режим доступа : http://modernpolitics.ru/2012/03/evrozona-v-chem-zhe-prichina-krizisa. -- Название с домашней страницы Интернета.

23. Международный экономический отчет: Апрель 2012 [Электронный ресурс] / International Monetary Fund. -- Режим доступа : http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2012/01/weodata/index.aspx. -- Название с домашней страницы Интернета.

24. Моисеев, С.Р. Международные финансовые рынки и международные финансовые институты: учебное пособие, практикум по курсу [Текст] / С.Р. Моисеев // Московский государственный университет экономики, статистики и информатики. М., 2005 г. - 205 c.

25. Четыре причины стабильности евро [Электронный ресурс] / Dealing Cube - форекс глазми дилеров. -- Режим доступа http://dealingcube.com/ 2012/05/23/четыре-пречины-стабильности-евро/. -- Название с домашней страницы Интернета.

26. EUR/USD архив 23.04.12 -- 23.05.12 [Электронный ресурс] / Forexpros financial markets worldwide - Режим доступа : http://www.forexpros.ru/currencies/eur-usd-historical-data. -- Название с домашней страницы Интернета.

27. Макроэкономические индикаторы. Фундаментальный анализ форекс [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://forexluck.ru/fun/1171-makro-indikator. -- Название с домашней страницы в Интернете.

28. Экономика в Германии [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://travelnetplanet.com/germaniya/ekonomika. -- Название с домашней страницы в Интернете.

29. Экономика во Франции [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://travelnetplanet.com/france/ekonomika. -- Название с домашней страницы в Интернете.

30. Международный экономический отчет МВФ, Апрель 2012 [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2012/01/weodata/index.aspx. -- Название с домашней страницы в Интернете.

31. Barro, R. Convergence [Text] / R. Barro, X. Sala-I-Martin // The Journal of Political Economy. - Apr 1992. - Vol. 100, Issue 2. - Р. 223-251.

32. Barro, R. et al. Convergence Across States and Regions: Comments and Discussion [Text] / R. Barro, X. Sala-I-Martin // Brookings Papers on Economic Activity. - 1991. - Issue 1. - Р. 107-182.

33. Dow S. Critical survey. Mainstream economic methodology [Text] / S.Dow // Cambridge Journal of Economics. - 1996. - Vol. 21. - Р. 73-93.

34. Economic convergence and monetary union in Europe [Text] / Edited by Ray Barrell. - London: Sage publication, 1992. - 263 p.

35. Eichengreen B. International Monetary Arrangements for the 21st Century [Text] / B. Eichengreen // Washington, D.C.: The Brooking Institution, 1984. - 171 p.

36. Summer J. La Croix. Economic integration and convergence: A second decomposition method [Text] / J. La Crоix Summer // Journal of Economic History. - Sep 1999. - Issue 3. - Р. 773-778.

37. Двойное будущее Европы [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://discussiya.com/2011/11/14/double-future-of-europe/. -- Название с домашней страницы в Интернете.

38. Развитие Евросоюза пойдет в сторону создания конфедерации суверенных государств [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://volgograd.kp.ru/online/news/942998/. -- Название с домашней страницы в Интернете.

Додатки

Додаток А

Таблица А.1-- Критерии оптимальности валютной зоны и их разработчики

Додаток Б

Таблиця В.1 -- Спрогнозовані значення ВВП країн ЄС за методикою МВФ

Таблиця В.2 -- Спрогнозовані значення індексу інфляції країн ЄС за методикою МВФ

Таблиця В.3 -- Спрогнозовані значення державного боргу країн ЄС за методикою МВФ

Размещено на Allbest.ru