Практика інтеграції - досвід Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

"Практика інтеграції - досвід Польщі"

по дисципліні "Європейська інтеграція"

Зміст

1. Вступ

2. Практика інтеграції - досвід Польщі

2.1. Загальна характеристика

2.2. Вступ Польщі до Європейського Союзу

2.3. Фінансово-економічні результати входження Польщі до Європейського Союзу

3. Висновок

4. Список використаної літератури

1. Вступ

Економічні зв'язки між країнами світу існували завжди, але з поглибленням міжнародного поділу праці економічний взаємозв'язок держав стає все більш важливим чинником процесу відтворення, задоволення суспільних потреб та розвитку світового господарства. На сьогодні обсяг міжнародної зовнішньої торгівлі перевищує 11 трлн дол. -- понад третину сумарного ВВП країн світу. Зумовлено це тим, що підвищення ефективності господарської діяльності, скорочення суспільних витрат потребують постійного поглиблення спеціалізації виробництва при забезпеченні певного рівня його концентрації. Внаслідок цих процесів відбувається становлення, розвиток та розширення міжнародного співробітництва, формується світове господарство як економічна єдність, поглиблюється інтегрованість країн.

Основою міжнародної економічної інтеграції є насамперед відповідний рівень економічного розвитку. Тому найвищого ступеня зрілості економічна інтеграція досягла у групі промислово розвинутих країн, передусім у Західній Європі. Саме тут успішно функціонує Європейський Союз -- єдине поки що об'єднання країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), дозволяє сьогодні говорити про створення валютного союзу -- міжнародної економічної інтеграції найвищого ступеня. І, безумовно, етапи формування, еволюції ЄС, його організаційно-правова побудова, сфери діяльності, механізми прийняття рішень та забезпечення їх виконання є унікальним досвідом для будь-яких міжнародних інтеграційних утворень, для СНД також.

Етапи інтеграції в Європі змінювалися за типами, кожний з яких є більш розвиненим за попередній: простір вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз спільного ринку, валютний союз, економічний та валютний союз, політичний союз, повний союз.

Таким чином, у кінці першого десятиліття XXI століття угруповання Європейський Союз як результат європейської інтеграції представляє собою економічний союз 27 та валютний союз 12 країн. На часі ратифікація нового Договору про ЄС, текст якого був узгоджений на неформальному саміті ЄС у жовтні 2007 р. в Лісабоні.

Європейський Союз - унікальне формування, що не має аналогів в історії та є результатом еволюції міжнародної політики. Більшість країн-засновників та "ключових держав" ЄС (Франція, Німеччина, Велика Британія, Португалія, Іспанія) більше ста років тому були наймогутнішими світовими імперіями, що вели постійну боротьбу за колонії та сфери впливу в різних регіонах планети. Сьогодні Європейський Союз вважається найбільш успішним регіональним інтеграційним утворенням та своєрідним зразком плюралізму та демократії на міжнародному рівні.

Важливість даного етапу розширення ЄС полягає, по-перше, у кількісному аспекті. По-друге, привертає увагу якісний склад даного процесу. Більшість претендентів довший час сповідували цінності, відмінні до тих, які існували серед країн Західної Європи. Зараз відбувається кардинальна перебудова зазначених суспільств. Для одних цей процес проходить достатньо успішно, як от Польща, для інших, як от Україна, він надто затягнувся.

2. Практика інтеграції - досвід Польщі

2.1 Загальна характеристика

Польща стала першою державою в Східній Європі, котра звільнилася від комуністичного минулого і почала не просто активно, але й успішно проводити політичні і економічні реформи. Польща вже в 1989 році поставила перед собою дві стратегічні цілі: отримання членства в НАТО і ЄС, котрі на даний час реалізовані. У своєму прагненні до виконання намічених цілей Уряд Польщі на відміну від уряду України сам проявляв ініціативу і вже 26 січня 1991 р. майже за рік до підписання Угоди про асоційоване членство в Польщі створено спеціальну інституцію Уповноваженого уряду з питань євроінтеграції та закордонної допомоги, до завдань якого належало: гармонізація та координація адаптаційних та інтеграційних процесів Республіки Польща з ЄС та здійснення контролю за перебігом цих процесів; ініціювання та організація робіт, а також заходів, що мають на меті створення умов для інтеграції Польщі з ЄС, особливо у сфері економіки, права та інституційно-організаційній сфері; координування заходів, пов'язаних з отриманням та використанням допомоги із-за кордону, що взяла на себе відповідальність за стан справ по всьому спектру двосторонніх відносин Польща ЄС.

В Україні 26 листопада 2001 р. Указом Президента також було створено інститут Уповноваженого України з питань європейської інтеграції з подібними функціями. Але (не кажучи про значне запізнення) він не набув того значення, як у Польщі, щодо реального зосередження розв'язання всього спектра питань двосторонніх відносин Україна - ЄС в межах переважно однієї структури. В багатьох аспектах Схожість України й Польщі є досить значною, щоб не відкидати успішний досвід нашого сусіда в розвитку власного малого та середнього підприємництва (МСП) та на шляху до євроінтеграції. За розмірами території та кількістю населення Польща є великою Європейською державою і за цими показниками могла б увійти до "великої шістки" ЄС-25. За кількістю населення та економічним потенціалом вона майже рівна сумарній величині решти членів ЄС-10. За цим показниками Польща є найбільш схожою до України державою, це може бути ознакою схожості низки проблем, наприклад таких як необхідність забезпечення значної довжини кордонів або відповідності окремих показників до чисельності населення. Польща також по розпаді СРСР з 1990 року аж до вступу до НАТО у 1999 році опинилася "буферною зоною" між ЄС і республіками колишнього СРСР. Українська та Польська економіки мають спільні задачі та проблеми, як от розвиток сільського господарства, вугільної, сталеливарної галузі. На кінець Україна та Польща мають історичну та культурну спорідненість, що є особливо помітним в Західних областях України.

Розширення Європейського Союзу на схід було визначною подією, як для країн, які вступили до ЄС, так і для України. З 1 травня 2004 року найближчою до України державою - членом ЄС стала Польща. Повноправне членство Польщі у ЄС не могло не вплинути на відносини між Україною та Польщею в усіх їх площинах.

2.2 Вступ Польщі до Європейського Союзу

На форму та перебіг переговорів про членство в ЄС чинили вплив багато зовнішніх та внутрішніх факторів, як позитивних, так і негативних. Серед зовнішніх чинників, які сприяли процесові переговорів необхідно згадати наступні: бажання Європейського Союзу розпочати переговори з Польщею i категоричність щодо дотримання узгодженого графіку переговорів; переконання держав Європейського Союзу, що вступ Польщі до Європейського Союзу буде політично та економічно вигідним; визнання Польщі країною, яка передбачає виконання в середньостроковій часовій перспективі критеріїв членства; прийняття стратегії приготування до вступу, головним елементом якої були фінансові інструменти (PHARE, SAPARD, ISPA); виконання необхідної умови для закінчення переговорів попри окреслення фінансових рамок розширення ЄС; прийняття Європейською Радою в Гельсінкі „дорожньої карти переговорів"; визначення Європейською Радою інституційних рамок розширеного ЄС та конкретизація перспективи членства у 2004 році.

Ефективне проведення переговорів щодо вступу не було би можливим без виконання Польщею низки внутрішніх умов: перш за все, збереження стабільної суспільної підтримки ідеї членства в Європейському Союзі, що не було би можливим без пріоритетного трактування членства Польщі в ЄС почерговими польськими урядами, незалежно від політичних переконань, які вони представляли; створення адміністративних структур та процедур, необхідних для проведення переговорного процесу; збереження швидкого темпу адаптаційних процесів, які мали істотний та безпосередній вплив на перебіг розмов про членство.

На етапі вступу Польщі до ЄС рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) в розрахунку на мешканця складав близько 40% від рівня Європейського Союзу (при дотриманні паритету купівельної спроможності валют; застосування до перерахунку змінних курсів валют ставить Польщу на рівні 20 відсотків від середньоєвропейської, з погляду на тотально нижчий рівень цін і відповідно слабшу валюту). Іншими словами, виробництво у ЄС в 2,5 рази більше (в перерахунку на одного мешканця) ніж в Польщі, а рівень цін в два рази вищий. Така різниця в рівні виробництва істотно впливає на всі інші макроекономічні пропорції, а особливо на рівень споживання. Слід відзначити, що нижчий рівень ВВП на одного мешканця, в головній мірі, є результатом значно нижчого рівня продуктивності праці і технічного забезпечення праці в Польщі порівняно з Західною Європою.

Також варто відзначити дистанцію, яка відділяє Польщу і 15 країн ЄС, що знаходяться на релятивно низькому рівні розвитку щодо процентного рівня в ЄС. До таких країн можна віднести Іспанію, Португалію і Грецію. Як виходить з міжнародних порівнянь, реальний рівень ВВП на одного мешканця в Польщі складає близько 60 відсотків ВВП в Греції і Португалії і близько 50 відсотків ВВП Іспанії. Однак і тут різниця є істотною.

Різниця в економічному розвитку між Польщею і ЄС не полягає тільки в продуктивності праці, яка виражається у рівні виробництва, доходів і споживчих стандартів. Значний поступ 90-х років минулого сторіччя відбувся в польській економіці внаслідок процесів трансформації, а також розбудови ринкової інфраструктури і ефективних господарських структур, що характерні для розвинутих економік. Низькі темпи розвитку Польщі на сучасному етапі зумовлені структурою виробництва та зайнятості. Польська економіка має низький рівень послуг у створенні ВВП і одночасно у промисловості низький рівень сучасних продуктів із застосуванням сучасних технологій. Також є значно високий рівень працюючих у секторі сільського господарства (хоча частина з них є скритими безробітними) і малий рівень зайнятих у сфері послуг.

Незадовільним є також рівень конкуренції. Економіка Польщі є надто імпортозалежна, що означає, що кожен ріст виробництва продукції для власного споживання, або експорт тягне за собою істотний ріст імпорту, Одночасно конкурентоздатність польського експорту на міжнародних ринках і рівень експортної активності знаходиться на низькому рівні. Не були розв'язані базові проблеми, що стоять на перешкоді до повного використання продуктивних сил суспільства, а особливо проблем фінансування економічного зростання, боротьби з безробіттям і реструктуризації аграрного сектору.

Рівень національних заощаджень в Польщі є недостатнім до фінансування інвестиційних потреб для того щоб забезпечити високий рівень зростання, що призводить до перманентного утримання проблеми великого дефіциту поточних оборотів. Це означає, що на проблематику членства в ЄС не можна дивитись тільки з пункту бачення темпів росту ВВП, а й однаково змін структурного характеру і суспільно-економічних проблем.

Доступні дані відносно слаборозвинутих країн, які попередньо вступили до ЄС, вказують на істотні чинники розвитку. По-перше, в контексті членства слід відзначити тенденції так званої реальної конвергенції, або зближення рівня ВВП на одного мешканця до середнього рівня по ЄС-15. Реальна конвергенція, що спостерігалась в бідніших країнах ЄС дозволила осягнути швидшого темпу зростання ВВП, а потім до зменшення - а у випадку Ірландії повної ліквідації різниці - у розвитку ВВП порівняно з іншими країнами ЄС.

По-друге, в контексті членства всіх вказаних країн появилися подібні щодо напрямку зміни макропропорції економічного розвитку. Зокрема членство в Союзі вугілля та сталі означає збільшення масштабу імпорту закордонних інвестицій, а далі за цим зміцнення валют, сильний ріст імпорту і збільшення масштабу національного попиту, значний ріст інвестицій; ріст динаміки ВВП, що має в першій фазі членства особливий попит, і навпаки, в другій фазі - що після 10-15 років членства, що виникає в основному з ефектів модернізації виробничого апарату (збільшення виробничої конкуренції);

По-третє, досвід вказаних країн виразно вказує на факт, що масштаб переваг зростання з позиції членства в ЄС залежить від якості економічної політики. Здорова, проз ростова економічна політика - так як наприклад політика, що проводилась від половини 80 років минулого століття Ірландією - була в стані гарантувати певне використання шансу розвитку, який дав вступ до ЄС.

2.3 Фінансово-економічні результати входження Польщі до Європейського Союзу

За один рік (з 1 травня 2004 р. до 1 травня 2005 р.) надходження від ЄС перевищили внески Польщі до бюджету ЄС на 6 млрд злотих. Від цього насамперед виграли сільгоспвиробники, які, за отримані з ЄС кошти, змогли модернізувати обладнання та купити нове, ввести нові технології, вирішити деякі свої соціальні проблеми (навчання дітей у приватних ВНЗ, купівля меблів, ремонт житла тощо). Це посприяло зростанню експорту сільгосппродукції в країни ЄС, насамперед у Німеччину. В цілому за вказаний період експорт з Польщі зріс на 3,2 млрд злотих. Вдалося деякою мірою зменшити безробіття: з 19,8 до 18,9 %. Водночас не вдалося суттєво підвищити добробут населення, що посилило міграційні процеси. У 2004 р. виїхало за кордон у пошуках роботи 100 тис. поляків, більшість -- на нелегальне працевлаштування в Німеччині. З метою боротьби з нелегальною зайнятістю (насамперед з польською) у ФРН введена висока мінімальна погодинна оплата в розмірі 15 євро за годину. Це, на думку німецьких політиків, стимулюватиме зайнятість німецьких працівників і одночасно призупинить приплив нелегальної робочої сили зі Сходу (передусім -- з Польщі). Водночас частина власників підприємств у Німеччині не задоволена такими діями уряду, оскільки багато фірм у будівництві, сільському господарстві, інших галузях, де значною мірою використовується низько- та середньоквалі-фікована робоча сила з Польщі, можуть залишитися без працівників, оскільки на ці роботи німці майже не наймаються. Проблеми з робочою силою вже є й в Польщі, особливо не вистачає будівельників.

Прискорене відкриття європейського ринку праці, за яке змагалася Варшава, має і зворотний бік. Упродовж двох років з моменту розширення ЄС з Польщі емігрувало понад 2 млн громадян (враховуючи тих, хто планує повернутится протягом одного -- двох років).

Ще не до кінця зрозуміло, як ця еміграція позначиться на економіці. Однак вже намітилися певні тенденції. Попри високе безробіття, багато фірм не можуть знайти необхідних працівників. Водночас зарплати тих, хто залишається, помітно зросли, причому вплив "еміграційного чинника" оцінюють у 5--10 %. Нестача робочої сили переконала уряд, що потрібно негайно легалізувати українських заробітчан. Що буде далі, не беруться прогнозувати навіть найкращі економісти.

З Польщі виїжджають здебільшого молоді й амбітні випускники престижних університетів. Це не дивно, оскільки навіть п'ять років інтенсивного навчання, знання двох -- трьох іноземних мов і стажування за кордоном не допомогли їм у пошуках робочого місця в себе в країні. Дехто попрацював кілька років на батьківщині за 800--1200 злотих і дійшов висновку, що в такий спосіб неможливо заробити на власне помешкання.

Дедалі більше поляків ще до закінчення університету готуються до еміграції. Починається завжди однаково: студенти після другого курсу цілими навчальними групами виїжджають на заробітки на Захід. Потім їдуть ще раз, налагоджують зв'язки, звикають.

Із тримісячної поїздки студенти привозять близько 5 тис. євро, однак упродовж наступного року ця сума швидко витрачається. Адже лише на скромне утримання студента потрібен еквівалент 1200 грн щомісяця. Оплата за гуртожиток -- від 290 злотих (483 грн) у Гданському університеті до 350 злотих (583 грн) у Морській академії. Місячний проїзний на міську залізницю між Гданськом і Гдинею, з урахуванням студентської пільги -- 46 злотих, тобто 77 грн. Загалом громадський транспорт коштує в середньому втричі дорожче, ніж в Україні. А під час навчання в Тріймісті (Ґданській агломерації) щодня доводиться додавати понад 20 км в один бік.

Якщо хтось не навчався за обміном за кордоном, не пройшов там стажування або принаймні практики в міжнародній компанії у Польщі, ніхто навіть не розглядатиме резюме такого випускника при наймі на роботу.

У кінці 90-х років дуже популярним було паралельне навчання за двома спеціальностями, тепер немає на це часу: краще натомість закінчити спеціалізовані курси і пройти стажування, а другий факультет закінчити у вигляді післядипломного навчання.

Батьки студентів заробляють непогано, а безробіття серед молоді перевищує 30 %. Звісно, це не стосується Варшави, Вроцлава та Кракова. Отже, якби не фінансова допомога батьків, навіть праця в лондонських ресторанах не допомогла б улаштуватися в польських реаліях.

Ті, від кого залежить вдалий початок кар'єри молодої людини, заробляють понад 1000 євро на місяць, працюють на престижній посаді та зверхньо ставляться до початківців. Така поведінка особливо поширена серед "япі" -- "успішних людей" віком 28--45 років -- жителів Варшави та великих міст на захід від Вісли. Вони скористалися сприятливим моментом 90-х років, коли Польща була ще "економічним тигром", а приваблива праця чекала на кожного випускника економічних та юридичних факультетів, інформатики, соціології.

Економічна еліта в Польщі все більше відмежовується від решти суспільства. А ті, хто після багатомісячних принижень потрапляє до цього кола обраних, демонструють свою зверхність над тими, хто стоїть нижче. Ці явища вже стали предметом соціологічних досліджень і громадських дебатів у Польщі.

Представники молодого ("втраченого") покоління скаржаться, що "яппі" навіть не хочуть з ними розмовляти про співпрацю, не розглядають надісланих резюме, а в розмові поводяться зверхньо. Це зовсім інакше, ніж на Заході, особливо у Великій Британії.

Польські емігранти стверджують, що в Західній Європі справді вирішальними є здібності, а іноземне походження не перешкоджає в кар'єрі. Еміграція стала символом успіху.

Польський бізнес змінив своє ставлення щодо вступу до Євросоюзу на краще. Особливо задоволеними були фермери, оскільки вони, як виявилося на певному етапі, отримали найбільше дивідендів. Так, за кожен гектар оброблюваної землі для них відкрилася можливість отримувати щорічно неоподатковуваних 500 євро. 75 % сільських жителів цим скористалися. При купівлі трактора чи комбайна встановлена державою дотація становить 50 % вартості техніки. Тепер набувають чинності гранти, які дозволяють відшкодувати до 75 % вартості машин. Особа перед пенсійного віку, яка досягла 55-річного віку, може передавати молодому сусіду чи синові свої землі, що, як правило, і відбувається, й отримувати пенсію 1200 злотих до настання пенсійного віку, 65 років. Потім можна отримувати встановлену згідно із законом пенсію.

Особлива увага приділяється екологічним проблемам, лісопосадкам, санітарним і ветеринарним умовам. Виконуєш умови -- отримуєш дотаційні гроші. Крім того, можна отримати на розвиток господарства кредити під дуже малі відсотки -- 1--2 % річних. Причому багато хто працює за такою схемою: 50 % від суми, закладеної до кошторису, отримують як дотацію на розвиток за якоюсь із програм, а 50 % беруть у банку як кредит.

У Польщі введені певні пільги та дотації для іноземних інвесторів, тому вони збільшують свою присутність на польському ринку. Деякі великі фірми переносять у Польщу свої фінансові, бухгалтерські та інші підрозділи. Завдяки цьому, за оцінками

податки, наприклад, у Німеччині (38,29 %), Франції (34,33 %), які саме й наполягають на їх гармонізації. У Польщі ставка 19 %,

Значну допомогу експертів, в найближчі 5 років біля 500 тис. випускників ВНЗ Польщі отримають роботу у своїй країні.

Позитивним є те, що Євросоюз не наполягає на так званій гармонізації податкової ставки. Найвищі отримували від Євросоюзу польські підприємці, малий і середній бізнес і раніше. Слід зазначити, що суми справді були чималими. Одна фірма могла отримати до 100 тис. євро, загалом це було кілька десятків мільярдів євро. Єврорегіони також отримували гранти -- на прикордонну співпрацю, молодь -- на навчання та перепідготовку.

Однак слід наголосити, якщо до вступу до Євросоюзу допомога Польщі мала одні орієнтири, підготовчі інформаційні, то сьогодні -- це, насамперед, розвиток нової інфраструктури, будівництво доріг, турбота про екологічну чистоту навколишнього середовища, боротьба з безробіттям, зміцнення кордонів. Дуже серйозно поставлена діяльність із підвищення кваліфікації та перекваліфікації, адже необхідно найближчим часом знизити рівень безробіття. Любушське і Білостоцьке воєводства отримають найбільше допомоги, оскільки, на думку Євросоюзу, вони розвинені менше за інші, відстають. Багато державних дотацій іде на інфраструктуру, маркетингові дослідження, на прискорення темпів кооперування. Так, тільки в 2004 р. Польща отримала від ЄС 1 млрд євро на будівництво доріг.

З метою гармонізації податкового законодавства Польщі та ЄС передбачено, що з 2005 до 2008 р. у Польщі зростатимуть ставки акцизного збору на цигарки й алкоголь, поки їх ціни не досягнуть рівня найменших цін у країнах ЄС.

У 2007--2013 рр. Польща з фондів ЄС може отримати (за попередніми оцінками) близько 67 млрд євро допомоги. Проблемою є освоєння цих коштів, оскільки вже сьогодні не вистачає робочої сили. Азі травня 2007 р. для польських фахівців відкрила свій ринок праці Голландія. Тому польські роботодавці змушені запрошувати до себе не тільки працівників з країн-сусідів (України, Білорусі, Росії), а й з Середньої Азії (Узбекистану, Таджикистану), а в майбутньому планується залучати працівників з Китаю.

За результатами опитування, проведеного в 2007 р., 7,1 % поляків задоволені членством Польщі в Євросоюзі, тоді як тільки 6 % -- ні. У 2004 р. противників вступу Польщі до ЄС було трохи менше половини.

За три роки членства в Європейському Союзі безробіття в Польщі знизилося до 14 %, прискорились темпи економічного зростання і доходи населення.

Висновок

Розгляд досвіду інтеграції Польщі дає можливість зрозуміти ряд ключових моментів, які є важливими та актуальними і для України з огляду на її намагання отримати спочатку статусу асоційованого, а потім і повноправного члена ЄС. Сюди можна насамперед зарахувати: детальне вивчення основоположних моментів підписаної з Польщею Угоди про асоціацію; інституційний механізм забезпечення процесу європейської інтеграції Польщі; якість документів, що приймаються; внутрішньополітичні, економічні та інші ключові моменти досвіду трансформації польського суспільства; зовнішньополітичну стратегію Польщі.

Вивчення зазначених моментів процесу європейської інтеграції Польщі при порівнянні з аналогічним українським досвідом дає змогу визначити слабкі місця в наших зусиллях. Стає можливим окреслити потенційні складнощі інтеграційного процесу та відповідно підготуватися до їх подолання.

Дослідження зазначених аспектів є важливим також і з тієї точки зору, що вітчизняними науковцями розробляються переважно окремі питання або щодо функціонування самого ЄС, або щодо окремих ділянок співпраці власне України з Євросоюзом.

Для українського суспільства, яке обрало шлях євроінтеграції, актуальним є також чітке уявлення кінцевої мети даного процесу. Ідеться не лише про поточний аналіз правових, економічних та інших засад функціонування Європейського Союзу. Насамперед потрібно говорити про комплексний перспективний аналіз розвитку ЄС та про можливу кінцеву стадію його перетворень. Це дасть змогу зрозуміти, членом якого утворення може стати Україна, а, отже, які отримає переваги, якою мірою змушена буде поступитися своїм суверенітетом і, чи є це в інтересах національної безпеки держави.

Таким чином, приєднання Польщі до ЄС призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних - сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань - покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з'явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі.

євроінтеграція переговори польща фінансовий

Список використаної літератури

1. Басараб М.Б. З досвіду євро інтеграції Польщі. //Стратегічна Панорама. - №1, 2003

2. Бородій, О.В. Досвід Польщі для інтеграції України в Європейський Союз. [Електронний ресурс] / О.В. Бородій // Найковий вісник НЛТУ України. - 2010. - № 20. - С. 311-318. Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_4/311_Borodij_20_4.pdf. - 02.01.2011. - назва з екрану.

3. http://www.polska.ru Матеріали вебсайту: розділ Економіка і бізнес

Размещено на Allbest.ru