Особливості розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Волинської області

3.2 Зовнішня торгівля послугами

досить важливою складовою розвитку зовнішніх зв'язків регіону є також зовнішня торгівля послугами. Волинська область у 2009 р. здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 86 країнами світу. У 2009 р. експорт послуг зменшився у порівнянні з 2008 р. на 45,2 % і становив 18,5 млн. дол. США, а імпорт - на 39,5 % і у вартісному виразі склав 22,7 млн. дол. США. Для зовнішньої торгівлі послугами у 2009 р. було характерним негативне сальдо, що дорівнювало 4,2 млн. дол. США. Найбільші обсяги експорту послуг у 2009 р. здійснювались до Німеччини, Естонії, Польщі, Російської Федерації (рис. 3.3).

У 2009 р. значну питому вагу в загальнообласному обсязі експорту складали послуги, пов'язані з діловими послугами (перепродаж товарів за кордоном) (40,5 %), послугами в галузі сільського господарства, видобутку копалин, переробки продукції на місцях (34,4 %), транспортні (13,1 %) та будівельні (1,7 %) послуги.



Рис. 3.3. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами Волинської області у 2009 р.

У територіальному вимірі найбільш активними на зовнішньому ринку були підприємства міста Луцька, на які припадає понад 65 % сукупного зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами області (додаток Д), а також міст Нововолинська, Володимир-Волинського, Ковеля та Луцького району (понад 11 %). Географічну структуру та обсяги експорту й імпорту послуг Волинської області за 2000-2009 рр. подано у таблиці 3.2 та таблиці 3.3.

Найбільше послуг експортувалося до країн Європи (табл. 3.2). Починаючи з 2000 р. експорт послуг в даний регіон постійно зростав і до кінця 2009 р. зріс майже у 6 разів. Наступними за обсягом експортованих послуг Волинською областю є країни СНД. У 2001 і 2002 рр. експорт послуг у ці країни мав найнижчі показники, а у 2006-2008 рр. він різко підвищився і у 2008 р. становив 9,8 млн. дол. США, що майже в 3 рази перевищує рівень 2007 р. Проте у 2009 р. показник зменшився майже в 5 разів. Починаючи з 2007 р. важливим для експортування послуг із Волині знову стали країни Америки, проте щорічні обсяги експорту не перевищують 1 млн. дол. США. Такі регіони, як Азія та Африка отримують незначні обсяги послуг, причиною чого є географічна віддаленість та слабкий соціально-економічний розвиток цих країн, хоча у 2007 р. країнам Азії надано послуг більше, ніж за всі попередні роки разом. До Австралії та Океанії послуги з Волинської області майже не надаються.

Таблиця 3.2

Географічна структура експорту послуг із Волинської області у 2000-2009 рр. (тис. дол. США)*

	1996	1997	2001	2003	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	1056,9	3469,4	3480,8	4352,2	10535,9	18286,8	25359,9	40885,3	18458,9
Країни СНД	132,1	543,6	51,8	168,6	180,8	1081,3	3667,4	9753,1	2209,3
Інші країни світу	924,8	2925,8	3429,0	4183,6	10355,1	17205,5	21692,5	31132,2	16249,6
Європа	510,2	1899,5	2726,5	4065,5	10040,1	16897,4	20604,8	30075,0	15483,3
Країни ЄС	509,5	1895,7	2723,6	3939,0	10017,5	16720,1	20756,0	29443,4	15526,9
Азія	-	65,5	7,7	3,1	20,7	45,1	256,1	251,6	431,7
Африка	-	-	-	1,1	1,1	2,1	12,2	7,9	4,2
Америка	414,6	960,8	694,6	113,8	292,3	260,3	806,0	785,4	323,2
Австралія і Океанія	-	-	0,2	0,1	0,9	0,6	13,4	12,3	7,2

*Складено за:

Слід зауважити, що Волинська область протягом січня-вересня 2010 р. здійснювала зовнішньоторговельні операції послугами з 83 країнами світу. Характерним є те, що за цей період експорт послуг збільшився проти минулорічного у на 50 % та становив 20,4 млн. дол. США, а імпорт - у вартісному виразі склав 20,6 млн. дол. США. Від'ємне сальдо дорівнювало 0,2 млн. дол. США.

Найбільші обсяги послуг у січні-вересні 2010 р. експортувалися до Естонії (43,3 % від загального показника експорту області), Німеччини (16,2 %), Польщі (15,9 %), Росії (6,4 %), а імпортувалися - з Великобританії (34,8 % від сукупного імпорту послуг регіону), Польщі (22,6 %), Італії (8,9 %), Німеччини (7,8 %), Швеції (5,9 %) та Росії (5,3 %). Слід зауважити, що в 2010 р. спостерігалася така ж тенденція, як і у 2009 р., тобто в структурі зовнішньої торгівлі послугами значну питому вагу складали послуги, пов'язані з діловими послугами (перепродаж товарів за кордоном) (53 %), послугами в галузі сільського господарства, видобутку копалин, переробки продукції на місцях (24,9 %), транспортні (11,5 %) послуги.

Найбільші обсяги послуг Волинь отримує із країн Європи - їх імпорт постійно зростав (табл. 3.3). З країн СНД послуги імпортувались значно меншими об'ємами, порівнюючи з Європою. У 2009 р. найбільші обсяги імпорту поступили з Польщі - 23,6 % від сукупного імпорту послуг регіону, Італії - 15 %, Німеччини - 11,2 %, Словаччини - 9,5 %, Російської Федерації - 8,2 %, Австрії - 6,1 % (рис. 3.3). Досить незначні послуги Волинська область імпортує з Америки, ще менші обсяги надходять з Африки, а імпорт послуг з Австралії та Океанії взагалі відсутній.

Таблиця 3.3

Географічна структура імпорту послуг до Волинської області у 2000-2009 рр. (тис. дол. США)*

	1996	1997	2001	2003	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	83,0	372,2	2359,1	5667,3	17927,6	16694,6	26358,1	57571,6	22734,8
Країни СНД	-	63,2	373,2	775,8	3109,5	4210,3	2655,5	5646,1	2217,1
Інші країни світу	83,0	309,0	1985,9	4891,5	14188,1	12484,3	23702,6	51925,5	20517,7
Європа	83,0	226,4	1974,2	4873,1	14041,8	11561,2	21833,7	48687,5	20279,4
Країни ЄС	83,0	226,4	1945,0	4873,1	10556,3	12133,7	23338,1	49947,8	17354,6
Азія	-	-	0,5	0,3	108,0	905,8	1832,9	3012,8	138,2
Африка	-	-	0,8	-	24,3	0,1	2,1	2,9	23,9
Америка	-	82,6	10,4	18,1	14,0	17,2	33,9	222,3	76,2
Австралія і Океанія	-	-	-	-	-	-	-	-	-

*Складено за:

В імпорті послуг у 2009 р. домінуючу позицію займали ділові, професійні та технічні послуги (56,2 % від сукупного імпорту послуг регіону, транспортні послуги (12,1 %), фінансові (11,8 %), послуги готелів та ресторанів (9,6 %), послуги з ремонту (5,4 %).

У січні-вересні 2010 р., так само як і в 2009 р., домінуючу позицію в імпорті послуг займали операції з нерухомістю, здаванням під найм та юридичними особами (44,2 % загального імпорту), а також послуги, пов'язані з роздрібною торгівлею (21,0 %), транспортуванням (15,2 %), готельним та ресторанним бізнесом (8,9 %), фінансуванням (6,1 %).

Важливим напрямом діяльності області у сфері зовнішніх відносин є налагодження продуктивних та різнопланових відносин з адміністративно-територіальними одиницями зарубіжних держав шляхом укладання і реалізації угод про торгово-економічне, інвестиційне і культурне співробітництво.

Таким чином, розвиток зовнішньоторговельних зв'язків Волинської області характеризується динамізмом, переважанням імпорту над експортом і є досить перспективним у зв'язку з вигідним її економіко-географічним положенням та налагодженими партнерськими відносинами з країнами ЄС та СНД.

3.2 Основні напрями інвестиційної діяльності

Активізація інвестиційного процесу є одним із найбільш дієвих механізмів соціально-економічних перетворень зовнішніх зв'язків регіону. Причому інвестиційний процес визначає не тільки рівень економічного розвитку держави та певного регіону у віддаленому майбутньому, а й безпосередньо впливає на весь процес відтворення господарства в цілому.

Для економіки України, зокрема її областей, особливе значення мають не внутрішні інвестиційні ресурси, а іноземні інвестиції. Вони є на сьогодні тим ресурсом, який може найбільше сприяти підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак, розвитку відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту населення. Це характерно в сучасних умовах як для всієї України, так і для Волинської області зокрема [8].

Географічне положення Волинської області створює потрібні умови для активної міжнародної співпраці з прикордонними воєводствами Польщі та налагодження добросусідських відносин з іншими країнами близького й далекого зарубіжжя. З ініціативи міської ради обласного центру створено банк даних суб'єктів підприємницької діяльності Луцька, зацікавлених у співпраці з іноземними партнерами. Зусилля спрямовуються на створення сприятливого клімату в місті для розвитку ділових контактів із бізнесменами інших держав та для залучення іноземних інвестицій [49].

Волинська область як регіон має такі привабливі особливості, які сприяють інвестуванню:

- зручне географічне розташування;

- достатній рівень розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури;

- сприятлива структура кваліфікації та низька вартість робочої сили;

- надання права користування землею (оренда) [27].

Привабливість Волинської області для потенційних інвесторів зростає з урахуванням її сильних сторін і переваг, до яких належать високий рівень освітньої інфраструктури та якість трудових ресурсів в освіті та рівень кваліфікації, відносно низька вартість робочої сили, розвинена транспортна і прикордонна інфраструктура, різноманітність природних ресурсів Волинської області, сприятлива екологічна ситуація та розгалужена мережа об'єктів історичного значення й культурних пам'яток [5].

Залученню значного обсягу іноземних інвестицій сприяє наявність мережі ринкових інститутів: банків, фінансово-кредитних установ, консалтингових аудиторських і страхових компаній, що дає змогу надати весь спектр якісних інформаційних, консультаційних, правових послуг, потреба в яких може виникнути під час реалізації ділового партнерства [14].

Перспективною для залучення іноземних інвестицій у Волинську область є також розробка найбільшого в Україні родовища міді “Жиричі”, прогнозовані запаси сировини, якого складають 7 млн. т [79].

За останні роки формально можна констатувати певний прогрес у підвищенні інвестиційного рейтингу Волинської області, яка із 24-го місця в 1994 р. перемістилася на 17-те місце в 2004 р., а в 2010 р. - 14-те місце в Україні з розрахунку річного обсягу надходження іноземних інвестицій. До 2003 р. прямі іноземні інвестиції в область надходили майже рівномірно. Найбільший стрибок інвестиційних надходжень, які збільшились більш, ніж у 2 рази, відбувся у 2007 р. Протягом 2006-2008 рр. для Волинської області характерне постійне нарощування прямих іноземних інвестицій, у 2009 р. спостерігалося невелике падіння рівня іноземних інвестицій, але в 2010 р. знову відбувається збільшення іноземних інвестицій на територію Волинської області (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в економіку Волинської області (на початок року з початку інвестування)

Для закордонних бізнесменів залишаються привабливими переробна промисловість, машинобудування, деревообробка, будівельна індустрія, а також хімічна галузь та виробництво енергозберігаючих котлів. Ці галузі промисловості є інвестиційно-привабливими у зв'язку з достатньою виробничою та сировинною базою і наявністю кваліфікованих трудових ресурсів. Найбільше цікавить інвесторів обласний центр із його виробничими потужностями (тут розташовані основні підприємства області) - більше 80 % закордонних капіталовкладень. Галузеву структуру інвестиційних ресурсів, що надійшли в економіку області з-за кордону, подано у додатку Е.

Луцьк є лідером за залученням іноземних інвестицій. Це пояснюється тим, що тут найкраще розвинена промисловість та банківська система: має 25 банків і банківських установ. Банк “ПЕКАО” був першим в Україні банком із 100 % іноземною капіталізацією [18].

Дещо вища динаміка інвестиційної діяльності спостерігається в Нововолинську, Луцькому та Ківерцівському районах. Міста Володимир-Волинський та Ковель мають усю необхідну структуру для зацікавлення іноземних інвесторів, однак іноземні інвестиції досить незначні. У територіальному аспекті у 2009 р. найбільш привабливими для іноземних інвесторів були інвестиційні об'єкти міст Луцька (79 % від загального показника) і Нововолинська (11,8 %), а також Луцького (4,8 %), Ківерцівського (0,7 %) та Ратнівського (0,6 %) районів. Малопривабливими для інвестування виявилися ще такі райони області, як Іваничівський, Старовижівський та Локачинський, де обсяги надходжень є мізерними. Це пов'язано з погано розвинутою промисловістю та інфраструктурою даних районів, переважанням сільськогосподарського виробництва, які є непривабливими для іноземних інвесторів.

Починаючи з 1995 р. до 1 листопада 2010 р. залучено прямих іноземних інвестицій на суму 1835,1 млн. дол. США, або 372,2 дол. США на кожного жителя області. Найбільш успішним у роботі щодо залучення іноземного капіталу був 2008 р., коли обсяг зарубіжного інвестування склав 392346,9 тис. дол. США у вигляді прямих іноземних інвестицій, що у 5 разів перевищує прогнозований показник. Основними донорами стали бізнесові кола Польщі, Великобританії та Кіпру.

У 2009 р. іноземні інвестиції в економіку Волині збільшились майже у 8 раз відносно 2001 р. Детальну інформацію по країнах світу, що інвестують економіку області подано у додатку Ж.

Аналіз даних додатку Ж показує, що такі країни, як Велика Британія, Польща, Швейцарія, Канада, Словаччина, Німеччина, Литва та США є найбільшими інвесторами в економіку області. протягом 2001-2009 рр. сума вкладеного капіталу кожною з цих країн становила понад 2 млн. дол. США. Важливими для Волині інвесторами, починаючи з 2006 р., стали Кіпр, Австрія та Британські Віргінські острови. За обсягом вкладених інвестицій у 2007 р. Кіпр ввійшов у трійку найпотужніших інвесторів в економіку області після Великої Британії та Польщі. Досить невеликі суми інвестицій надійшли з Естонії, Китаю, Ізраїлю, Болгарії та Республіки Корея із загальним обсягом менше 100 тис. дол. США.

Географічно валютні та матеріальні цінності, інвестовані у господарський комплекс регіону протягом 2009 р., розподілилися наступним чином: 98,9 % припадає на країни Європейського Союзу, зокрема Великобританію (74,9 %), Польщу (8,9 %), Австрію (6,0 %), Німеччину (4,0 %), Кіпр (2,7 %), Словаччину (1,4 %), Іспанію (0,6 %), Данію (0,2 %), Нідерланди (0,1 %) і Францію (0,1 %), а також на Канаду (1,0 %) та Республіку Білорусь (0,1 %).

Аналіз галузевої структури прямих іноземних інвестицій свідчить, що у 2009 р. 53 % від сукупного обсягу зовнішніх інвестицій було спрямовано на розвиток виробничої сфери, досить велика частка припадає на фінансову діяльність (37,9 %, що значно перевищує показник 2007 р.). Значно менші надходження спрямовані у торгівлю, будівництво, транспорт та зв'язок (рис. 3.5).



Рис. 3.5. Галузева структура прямих іноземних інвестицій в економіку Волинської області станом на 1.07.2010 р.

Потрібно відзначити, що за роки незалежності України на Волині завжди була відчутною присутність польського капіталу. За роки незалежності України присутність польського капіталу на Волині завжди була відчутною. Так, Польща не виходила з п'ятірки найбільших інвесторів [44], а частка Ії капіталовкладень майже незмінна: в 2000 р. вона становила 27,6 %, у 2003 - 23,0 %, а в 2006 р. - 30,9 %, а в 2009 р. польські інвестиції склали 38,8 %.

Польща, крім тісної економічної співпраці із Волинню, виконує ще одну вагому роль для активізації процесу іноземного інвестування. Волинські підприємницькі структури чи не першими в Україні відкрили шлях на Захід, навчившись у своїх польських партнерів вести ділові справи по-європейськи, і саме через Польщу налагодили контакти з бізнесменами Німеччини, Франції та інших країн [33]. Сьогодні на території області зареєстровано понад 200 спільних підприємств за участі ділових кіл з 23 країн Європи, Америки та Азії, з них 54% в якості іноземного партнера передбачають польських бізнесменів.

Наразі важливим завданням є коригування характеру економічних взаємин, тобто зміщення акцентів з суто торговельних відносин до інвестиційної і промислової кооперації. І передумови для цього існують: на сьогодні Польща є основним з джерел іноземних капіталовкладень в економіку області. Із загальної суми іноземних капіталовкладень у 327,6 млн. дол. США, що надійшли в економіку регіону протягом 1993-2010 років (на 01.07.2010), 28,5 % - польського походження (державна реєстрація іноземних інвестицій здійснена згідно Закону України “Про режим іноземного інвестування”).

Польські інвестори вкладали валютні та матеріальні цінності здебільшого у розвиток виробничої сфери, зокрема деревообробної та харчової галузей, банківської справи. Капіталовкладення з Польщі зосереджені також у підприємствах, що займаються торговельно-посередницькою діяльністю та надають різноманітні послуги, зокрема транспортні. Як приклад ефективного співробітництва варто навести діяльність спільного підприємства “БРВ-Україна” (виробництво меблевої фурнітури), ТзОВ “Модерн-Експо” (виробництво та реалізація торгівельного обладнання і устаткування), ТзОВ “Аркус-Ромет” (виробництво велосипедів), ТзОВ “Агрофрукт” (оптова торгівля товарами), функціонування банківської установи “Унікредит Банк ТзОВ (Україна)” [18].

В цьому плані необхідно враховувати, що на всеукраїнському рівні Польща не є вагомим інвестором, а за кількістю капіталовкладень серед країн-інвесторів займає місце в середині другої десятки. Тобто для польських інвесторів - Волинська область на особливому рахунку [49].

Підвищення рейтингу інвестиційної привабливості області свідчить про вдале здійснення заходів протягом кількох минулих років. Слід покращити інвестиційну привабливість віддалених районних центрів, залучати в проведенні та продовженні співпраці з торговельно-економічними місіями у складі посольств України за кордоном та дипломатичних установ, акредитованих на території України в частині обміну та розповсюдження, у тому числі через міжнародні видання, інформації про економічні можливості області, а також бізнес-пропозицій та інвестиційних проектів місцевих і зарубіжних суб'єктів підприємництва; розміщувати матеріали про інвестиційну привабливість Волинської області у міжнародних виданнях; активно співпрацювати області з Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків “Держзовнішінформ”; проводити ділові переговори з потенційними інвесторами Аргентини, Ізраїлю, Німеччини, Литви, Польщі, Чехії, Нідерландів, Фінляндії, Данії, зацікавлених у налагодженні співпраці у сфері деревообробки, машинобудування, електроніки, теплоенергетики, легкої промисловості, агропромислового комплексу та ін.

У 2008-2010 рр. продовжувалася реалізація інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів, а саме в таких сферах, як:

випуск середніх, великих, надвеликих автобусів та тролейбусів різних модифікацій на ВАТ “Луцький автомобільний завод” (приватна компанія з обмеженою відповідальністю “SV Motors LTD” (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії);

виробництво бортових кабельних мереж для легкових автомобілів концерну “Даймлер Крайслер АГ” (Німеччина) ТзОВ “Кромберг енд Шуберт Україна”;

освоєння випуску виробів із деревини (плит ДСП, МДФ, ОСБ) на фірмі “Кроноспан УА” (м. Нововолинськ);

продукування будівельних матеріалів на основі мінеральної вати ТзОВ “Мінмат Ревербері” (м. Луцьк);

збільшення статутного фонду УніКредит Банку ТзОВ (банк зі 100-відсотковим іноземним капіталом);

збільшення обсягів виробництва продукції ВАТ “Волиньхолдінг” (ТОВ “Нестле Україна”) [24].

У Волинській області визначено пріоритетні напрями залучення інвестицій, а саме:

- оновлення і модернізація на базі новітніх технологій підприємств харчової та деревообробної промисловості;

- розвиток та технічне переоснащення підприємств машинобудування, деревообробної та лісової промисловості;

- розвиток легкої та хімічної промисловості;

- розвиток агропромислового комплексу;

- охорона навколишнього середовища і розвиток соціальної інфраструктури;

- туристично-рекреаційний комплекс [16].

На сучасному етапі перед владою поставлені такі основні пріоритетні інвестиційні проекти:

будівництво та введення в експлуатацію шахти № 10 "Нововолинська" з метою збільшення видобутку вугілля у Львівсько-Волинському басейні (проектна потужність 900 тис. т вугілля в рік);

організація виробництва автобусів і тролейбусів у м. Луцьку на ДП "Автоскладальний завод № 1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс";

розвиток інфраструктури області з врахуванням реалізації заходів проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

розвиток рекреаційних зон "Пульмо", "Соминець", "Залісся", "Люцимер" Шацького національного природного парку;

виготовлення торфомінеральних ґрунтів, створення центру когенерації, виготовлення нових видів альтернативного палива державного підприємства "Волиньторф";

будівництво регіонального сміттєпереробного комплексу (с. Брище Луцького району);

будівництво нових потужностей з виробництва харчових продуктів ВАТ "Волиньхолдінг" (с. Смолигів Луцького району) [49].

У 2009 р. в області здійснювалися заходи, які сприяли активізації зовнішніх відносин Волинської області, основною метою яких було формування привабливого інвестиційного іміджу регіону та збільшення обсягів іноземних інвестицій, зокрема:

- продовжено співпрацю з торговельно-економічними місіями у складі посольств України за кордоном та дипломатичних установ, акредитованих на території України (Австрія, Білорусь, Індія, Лівія, Німеччина, Норвегія, ПАР, Словаччина, Таджикистан, Узбекистан) у частині обміну й розповсюдження інформації про економічні можливості області, а також бізнес-пропозицій та інвестиційних проектів місцевих і зарубіжних суб'єктів підприємництва;

- матеріали про інвестиційну привабливість Волинської області розміщено у виданні “Діловий путівник Німеччина - Україна 2009”, що розповсюджується серед потенційних зарубіжних інвесторів, а також надіслано Міністерству закордонних справ України з метою їх популяризації за межами України;

- триває співпраця з Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків “Держзовнішінформ”;

Необхідно зауважити, що у порівнянні з надходженнями прямих інвестицій у Волинську область, прямі інвестиції з області є досить незначними. Прямі інвестиції з області в економіку інших країн світу почалися лише у 2006 р., які склали 102,5 тис. дол. США, у 2007 р. - 110,0 тис. дол. США., а станом на 1.10.2010 р. - 106,4 тис. дол. США. Основний потік інвестицій було направлено до Російської Федерації [62].

Таким чином, зважаючи на наявний інвестиційний потенціал, Волинська область загалом є регіоном, привабливим для інвесторів. За останні роки підвищився інвестиційний рейтинг Волинської області - з 24-го місця в 1994 р. вона перемістилась на 14 у 2010 р. Найбільше іноземних інвестицій надходить до обласного центру - 80 % від загальних надходжень. В області накопичений значний досвід роботи як з іноземними інвесторами, так і з різноманітними зарубіжними фондами і програмами міжнародної технічної допомоги. Проте потенціал співпраці, враховуючи велику інвестиційну місткість регіону, використовується не повною мірою, тому місцевій владі необхідно активніше працювати в сфері залучення іноземних інвестицій.

Розділ 4. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічнИХ ЗВ'ЯЗКІВ Волинської області

4.1 Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків

Аналізуючи поточний стан міжнародного економічного співробітництва Волині, можна констатувати, що основними чинниками, які стримують розвиток інноваційної діяльності, як необхідної передумови сталого та динамічного розвитку, є: домінування галузей з низьким рівнем обробки сировини, високий ступінь зносу основних фондів, неплатоспроможність споживачів, що мають потребу у високотехнологічній продукції, низький рівень кооперації між підприємствами і науковими організаціями, нестача кваліфікованого персоналу у сфері інновацій, недостатність інформації про новітні технології, нерозвиненість інноваційної інфраструктури.

На сучасному етапі можна виділити декілька найбільш характерних регіональних проблем, вирішення яких вимагає цілеспрямованих дій регіональних та місцевих органів влади. Це стосується нестабільності функціонування підприємств сфери матеріального виробництва, значно загострилася проблема ефективності зайнятості трудових ресурсів, спостерігається нестача коштів у місцевих бюджетах для вирішення територіальних соціально-економічних завдань, нестабільною є робота комунального господарства, міського транспорту і зв'язку. Крім того, з точки зору раціонального використання економічного потенціалу, Волинська область є сировинним додатком країни. На жаль, вона недостатньо використовує своє місцерозташування, тобто потенціал прикордонної області.

Для наявної зовнішньоекономічної ситуації в господарському комплексі Волинської області характерні деякі негативні риси, зумовлені недосконалістю існуючої системи ринкових відносин. Рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області значно нижчий, ніж в середньому в державі, що зумовлено передусім низькою часткою експорту у валовому суспільному продукті. Негативним є те, що Волинська область має від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами, яке в останні два роки значно зросло. Помітна орієнтація у зовнішній торгівлі на Росію, яка “відтягує” майже половину експорту і дає понад 10 % імпортних товарів. Волинський зовнішній ринок, таким чином, контролюється органами державного регулювання зовнішньоекономічної політики могутнього сусіда. За несприятливих умов зовнішньої торгівлі з Росією експортна діяльність більшості підприємств і організацій області зазнаватиме труднощів. Це стосується, передусім, найбільших промислових підприємств, які вже до цього часу втратили більшість виробничих зв'язків із партнерами з ближнього зарубіжжя.

Характерною рисою є також те, що значна частка експортованих товарів попередньо надходить з інших областей України або з-за кордону. За останні роки така реекспортна тенденція посилилася, причому вивозяться часто дефіцитні на внутрішньому ринку товари (агрохімічні засоби, запчастини до сільгоспмашин, сировина для легкої промисловості).

Не зважаючи на значну вартість основних фондів промислових підприємств машинобудування, легкої промисловості та їх орієнтацію на вивезення продукції за межі області, частка цих галузей в експорті області дуже незначна. Натомість майже 70 % експорту - це сільськогосподарська сировина і продукція харчової промисловості. Сільське господарство, не виділяючись інтенсивністю, дає сировину для виробництва майже половини експортної продукції області. При великій кількості малих і спільних підприємств, які функціонують на території Волині, їх відносна вага в експортній діяльності надто мала (відповідно 12 % і 2 %) [20].

Практично вся зовнішньоекономічна діяльність області зосереджена в Луцьку, Ковелі й Нововолинську, які разом дають понад 85 % усього зовнішньоторговельного обороту. Мало зв'язаними із зовнішнім ринком, незважаючи на вигідне географічне положення, є господарства Шацького, Старовижівського, Турійського, Локачинського, Рожищенського, Маневицького, Камінь-Каширського і Любешівського районів. Очевидно, що провідну роль у процесах ринкової інтеграції відіграють концентрація населення, а отже, споживання і виробництво, а також фактор транспортно-географічного положення. Тобто ринкова інтеграція найменшою мірою детермінується природно-географічними умовами території, залежить від суспільно-територіальних процесів і явищ.

Слід зазначити, що потенційні можливості розвитку транскордонного співробітництва між Волинню та сусідніми прикордонними територіями ще повністю не використані. На цей час транскордонне співробітництво Волинської області в основному обмежується прикордонною торгівлею, туристичними поїздками й контактами представників влади різних рівнів. Нестача великих спільних ініціатив у сфері господарства та розвитку інфраструктури свідчить про те, що транскордонне співробітництво перебуває на початковій стадії розвитку.

Основними чинниками, які утруднюють ефективну діяльність єврорегіону є:

- різниця повноважень і компетенції органів місцевого самоврядування в галузі транскордонного співробітництва;

- недостатність правових врегулювань у деяких галузях транскордонної співпраці;

- відмінності в митному законодавстві сусідніх держав;

- мала кількість державних кордонних переходів та їх слабке технічне забезпечення;

- проблема фінансування і утримання професійно діючих структур єврорегіону “Буг”, а також надто часті зміни керівництва в єврорегіоні;

- недостатній рівень знань та вмінь в сфері складання проектів та клопотання засобів фінансування з Європейського Союзу [16].

Отже, основними проблемами розвитку зовнішньоекономічної діяльності Волинської області є: від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі; надмірно велика частка в експорті сировинних товарів і продуктів первинної переробки при низькій частці наукоємної продукції; надмірна територіальна концентрація зовнішньоекономічної діяльності в декількох найбільших поселеннях при дуже низькій зовнішньоекономічній активності решти території; однобока орієнтація у зовнішній торгівлі на Росію; недостатній рівень розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону “Буг”.

4.2 Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності

У 2009-2015 рр. розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області планується орієнтувати на:

- поглиблення різносторонніх відносин із Люблінським воєводством Польщі і Брестською областю Білорусі в рамках єврорегіону “Буг”;

- налагодження тривалих й ефективних зв'язків із державами-членами Європейського Союзу, що чітко відповідає загальнодержавному євроінтеграційному курсу [15].

В рамках транскордонного співробітництва українські, польські та білоруські прикордонні території можуть отримувати фінансування на реалізацію проектів через новий Європейський Інструмент Сусідства та Партнерства (ЄІСП). Цей інструмент розроблено з метою спрощення процесу отримання фінансової підтримки від ЄС, він замінить такі інструменти фінансування, як TACІS та інші й покликаний сприяти покращенню співробітництва між Європейським Союзом та державами-партнерами, які не є членами ЄС, шляхом забезпечення інтегрованого та зрівноваженого регіонального розвитку.

В рамках ЄІСП реалізується 15 програм прикордонного співробітництва, у тому числі Програма прикордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна”, фінансування якої складає 186,2 млн. євро [22].

Ціль Програми прикордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна” - соціально-економічний розвиток прикордонних територій та їх інтеграція.

Про результативність реалізації запропонованої програми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Волині свідчитимуть якісні та кількісні параметри, а саме: постійне зростання експортно-імпортних операцій із зарубіжними партнерами; стабільне збільшення в економіку області іноземного капіталу; підвищення рівня технічної інфраструктури кордонних переходів і під'їзних доріг до кордонних пунктів пропуску; реалізація з кожним роком більшої кількості заходів і проектів транскордонного та міжрегіонального характеру у різних сферах суспільного життя; підвищення рівня життя місцевого населення та якості довкілля; збільшення кількості кваліфікованих спеціалістів із розробки і подальшого просування у структурах ЄС проектів, реалізація яких передбачає залучення інституції-донора з країн ЄС.

На нинішньому етапі пріоритетними напрямами розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області визначено наступні:

1) підготовка проектів угод, договорів, меморандумів, протоколів і комюніке з питань зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності;

2) проведення зустрічей делегацій, груп та окремих представників іноземних держав із посадовими особами області; підготовка урядових делегацій і робочих груп для участі у переговорах, конференціях, консультаціях, сесіях, візитах та інших заходах двостороннього і багатостороннього міжнародного співробітництва;

3) розвиток міжнародного співробітництва у галузях економіки, торгівлі, екологічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту, інших сферах суспільного життя;

4) ефективне здійснення на регіональному рівні зовнішньополітичного курсу інтеграції України до Європейського Союзу (планування процесу європейської інтеграції, залучення міжнародного досвіду процесів європейської інтеграції, участь у межах компетенції в інформаційній підтримці та інституційному забезпеченні процесів європейської інтеграції);

5) реалізація заходів, спрямованих на розвиток транскордонного і міжрегіонального співробітництва, беручи до уваги прикордонний статус Волинської області, а також її членство в українсько-польсько-білоруському транскордонному об'єднанні “Єврорегіон “Буг”;

6) залучення міжнародної технічної допомоги в область; координація та сприяння в діяльності програм міжнародної технічної допомоги, що реалізуються на Волині, в тому числі впровадження Програми Сусідства “Польща-Білорусь-Україна”;

7) підтримка контактів з фондами та міжнародними донорськими організаціями, отримання інформації щодо можливостей реалізації програм у рамках міжнародної технічної допомоги для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, неурядових інституцій та неприбуткових професійних організацій області;

8) створення оптимальних умов для збільшення обсягів іноземного капіталу, залученого в господарський комплекс регіону [44; 47].

Слід покращити інвестиційну привабливість віддалених районних центрів, залучати в проведенні та продовженні співпраці з торговельно-економічними місіями у складі посольств України за кордоном та дипломатичних установ, акредитованих на території України в частині обміну та розповсюдження, у тому числі через міжнародні видання, інформації про економічні можливості області, а також бізнес-пропозицій та інвестиційних проектів місцевих і зарубіжних суб'єктів підприємництва; розміщувати матеріали про інвестиційну привабливість Волинської області у міжнародних виданнях; активно співпрацювати області з Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків “Держзовнішінформ”; проводити ділові переговори з потенційними інвесторами Аргентини, Ізраїлю, Німеччини, Литви, Польщі, Чехії, Нідерландів, Фінляндії, Данії, зацікавлених у налагодженні співпраці у сфері деревообробки, машинобудування, електроніки, теплоенергетики, легкої промисловості, агропромислового комплексу та ін. [14].

У Волинській області визначено пріоритетні напрями залучення інвестицій, а саме:

- оновлення і модернізація на базі новітніх технологій підприємств харчової та деревообробної промисловості;

- розвиток та технічне переоснащення підприємств машинобудування, деревообробної та лісової промисловості;

- розвиток легкої та хімічної промисловості;

- розвиток агропромислового комплексу;

- охорона навколишнього середовища і розвиток соціальної інфраструктури;

- туристсько-рекреаційний комплекс [47].

Відповідно до характеру проблем, доцільним є проведення гнучкої регіональної політики у напрямі підвищення зовнішньої активності на рівні низових адміністративно-територіальних одиниць, розвитку малого бізнесу та створення спільних підприємств з іноземним капіталом. Це сприятиме повнішому використанню можливостей для експортного виробництва на всій території області. У такому аспекті необхідна також переорієнтація товарного виробництва підприємствами деяких галузей та освоєння випуску нових видів продукції з використанням місцевої сировини.

З метою вдосконалення територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності Волинської області необхідно поглибити товарну диверсифікацію зовнішньої торгівлі зі збільшенням частки машин, обладнання, продукції хімічної промисловості в експорті при одночасному розширенні спектру супутніх сервісних послуг; активізувати співпрацю у сфері інвестиційної діяльності, вдосконалити просторові пропорції розвитку зовнішньоекономічної діяльності; активізувати зовнішньоекономічну діяльність адміністративних районів й інших населених пунктів, розширювати географічну структуру зовнішніх зв'язків при одночасному зменшенні ролі Росії на користь партнерів із Польщі, Білорусі, країн Центрально-Східної Європи, таким чином, із входженням центральноєвропейських і прибалтійських держав до Європейського Союзу, волинські підприємства отримають кращі можливості для виходу на загальноєвропейський ринок; розширити спектр і підвищити якість експортованих послуг з огляду на безпосередній кордон з Європейським Союзом, вдосконалити обслуговуючу сферу (розширити мережу готелів, лікувальних закладів, пунктів харчування і сервісних закладів), зміниться і транспортна інфраструктура в напрямі розширення мережі шляхів сполучення, заправних станцій, автостоянок тощо.

Отже, Волинська область має сприятливі можливості для подальшого розвитку всіх видів зовнішньоекономічних зв'язків, використовуючи своє прикордонне положення у зоні контактної взаємодії на стику України, Польщі та Білорусі в рамках єврорегіону “Буг”.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Зовнішні зв'язки - це взаємообмін з країнами світу чи окремими регіонами товарами, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також міжнародний рух населення, розширення особистих контактів громадян і співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання проблем людства. Встановлення і розвиток зовнішніх зв'язків між окремими регіонами світу є головною метою зовнішньої політики будь-якої країни і необхідною умовою процесів глобалізації і регіоналізації й спільного вирішення багатьох проблем.

2. Найважливішими факторами формування зовнішніх відносин Волинської області є: історичні передумови розвитку міжнародного співробітництва, геополітичне положення території та нормативно-правове забезпечення взаємозв'язків області, а також соціально-економічні фактори, які найбільшою мірою визначають господарський та суспільний розвиток регіону та його зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну активність.

3. тісні зв'язки Волині з польськими, білоруськими, російськими та литовськими землями існували і в епоху Київської Русі, і в Литовський період історії. Тривале співіснування та схожа історична доля цих народів, схожість мови, звичаїв, проблеми релігії визначили певні особливості у зовнішніх відносинах і в сучасних умовах незалежних, сусідніх держав.

4. Волинська область володіє значним геополітичним потенціалом, який дає реальну підставу очікувати подальшого розширення міжнародних контактів області на довготривалій, стабільній і взаємовигідній основі. Волинь повинна стати важливим геополітичним вузлом, через який будуть здійснюватися зв'язки багатьох країн Західної, Північної, Східної Європи, що насамперед буде впливати на інтеграційні процеси, до яких включена Україна. Геополітичне положення області та напрацьовані протягом тривалого часу економічні зв'язки через транскордонне співробітництво, зокрема у створенні і формуванні єврорегіону “Буг”, розкривають широкі можливості для зовнішніх зв'язків у різноманітних сферах суспільного життя, розробки конкретних методів міжрегіонального співробітництва для подальшої інтеграції України та волинської області до європейського господарського простору.

5. Зовнішні зв'язки Волинської області базуються на досить розвинутій нормативно-правовій базі у формі двосторонніх угод про співпрацю між місцевими органами самоврядної і виконавчої влади Волині з адміністративно-територіальними одиницями зарубіжних країн. Діюча нормативно-правова база зовнішньої діяльності Волині дає основу для розвитку пріоритетним сферам співпраці, зокрема, в економічній, торговельній, науково-технічній і культурній сферах, розбудові кордонів і облаштуванні прикордонної інфраструктури, реконструкції існуючих та будівництві нових автомобільних магістралей, зміцнення бізнесових зв'язків, розширенні контактів між неурядовими і громадськими організаціями.

6. розвиток зовнішньоторговельних зв'язків Волинської області є досить перспективним у зв'язку з вигідним її економіко-географічним положенням та налагодженими партнерськими відносинами з країнами ЄС та СНД. В області характерний динамізм та переважання імпорту над експортом. У товарній структурі зовнішньої торгівлі Волині виділяється, перш за все, сировинно-продовольча спрямованість експорту і порівняно висока частка деревини і сировини. Негативним є для розвитку зовнішньоторговельної діяльності переважної кількості підприємств, те, що зарубіжні партнери не є постійними. Зовнішньоторговельні зв'язки здійснюються периферійно, з переважанням частки великих міст області.

7. Волинська область загалом є регіоном привабливим для інвесторів. За останні роки підвищився інвестиційний рейтинг Волинської області - з 24-го місця в 1994 р. на шосте у 2009 р. Найбільше іноземних інвестицій надходить до обласного центру - 80 % від загальних надходжень. В області накопичений значний досвід роботи як з іноземними інвесторами, так і з різноманітними зарубіжними фондами і програмами міжнародної технічної допомоги. Провідними галузями в залученні іноземних інвестицій залишаються машинобудівна, деревообробна та будівельна. Проте потенціал співпраці, враховуючи велику інвестиційну місткість регіону, використовується не повною мірою, тому місцевій владі необхідно активніше працювати в сфері залучення іноземних інвестицій.

8. Основними проблемами розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області є: від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі; надмірно велика частка в експорті сировинних товарів і продуктів первинної переробки при низькій частці наукоємної продукції; надмірна територіальна концентрація зовнішньоекономічної діяльності в декількох найбільших поселеннях при дуже низькій зовнішньоекономічній активності решти території; недостатній рівень розвитку транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону “Буг”.

9. З метою поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків Волинської області необхідно поглибити товарну диверсифікацію зовнішньої торгівлі зі збільшенням частки машин, обладнання, продукції хімічної промисловості в експорті при одночасному розширенні спектру супутніх сервісних послуг; активізувати співпрацю у сфері інвестиційної діяльності; активізувати зовнішньоекономічну діяльність адміністративних районів й інших населених пунктів; розширювати географічну структуру зовнішньоекономічних зв'язків при одночасному зменшенні ролі Росії на користь партнерів із Європейського Союзу, оскільки волинські підприємства отримають кращі можливості для виходу на загальноєвропейський ринок; розширити спектр і підвищити якість експортованих послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения / Е. Ф. Авдокушкин. - М.: Юристь, 1999. - 366 с.

2. Акопова Е. С. Мировая экономика и международные отношения / Е. С. Акопов, О. Н. Воронкова, Н. Н. Гаврилко - Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2000. - 416 с.

3. Алісова О. Сучасні тенденції розвитку співпраці Волинської області та Білорусі в рамках Єврорегіону “Буг” / О. Алісова // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів, “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (16-17 квітня 2008 року): У 2-х т.- Луцьк: травня РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- Т. 2.- С. 11-12.

4. Андросюк Н. Роль нормативної бази в організації міжрегіонального співробітництва Волині із зарубіжними територіями / Н. Андросюк // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 12-13 жовтня 2006 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- С. 18-19.

5. Байцим В. Ф. Волинь: інвестиційні пропозиції: Презентаційний довідник / В. Ф. Байцим, Л. Ю. Івевакова.- Луцьк, 2005.- С. 9-10.

6. Блінова В. Кроки назустріч один одному / В. Блінова // Волин. газета.- 2006.- 1 черв.- С. 1-2.

7. Бобрович І. П. Міжнародні транспортні коридори як інтегратори транскордонного співробітництва в Єврорегіоні “Буг”/ І. П. Бобрович // Науковий вісник ВДУ.- 2001.- №1.- С. 61-63.

8. Бойко В. Передумови залучення іноземних інвестицій у Волинській області / В. Бойко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів, “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (16-17 квітня 2008 року): У 2-х т.- Луцьк: травня РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- Т. 2.- С. 23-25.

9. Бровкова Е. Г. Внешнеэкономическая деятельность / Е. Г Бровкова., Н. П. Продиус. - К.: Сирин, 2000. - 194 с.

10. Вавринюк А. А. Сучасна діяльність польської частини єврорегіону “Буг” (суспільно-географічний аналіз): [монографія] / А. А. Вавринюк.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- 260 с.

11. Введение в теорию международных отношений и анализ внешней политики : [учеб. Пособие] / Н. А. Ломагин и др. - С.Пб.: “Издательский дом “Сентябрь”, 2001. - 166 с.

12. Волинь - 2006: Статистичний щорічник Волинської області за 2006 рік.- Луцьк, 2006.- 551 с.

13. Голіков А. П. Вступ до економічної та соціальної географії / А. П. Голіков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.

14. Горайчук О. Використання інвестиційних можливостей Волинською областю / О. Горайчук // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференціїаспірантів і студентів, “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (16-17 квітня 2008 року): У 2-х т.- Луцьк: травня РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- Т. 2.- С. 20-22.

15. Горун Д. Ю. Регіональне співробітництво в країнах Центрально-Східної Європи / Д. Ю. Горун // Нова політика. - 2001. - № 10. - С. 10-14.

16. Гром В. Волинь: інвестиційні пропозиції / В. Гром, Л. Івевакова; за ред. В. Бондаря. - Луцьк: Ініціал, 2006.- с. 20-21.

17. Гусєва О. М. Стан зовнішньоторговельних зв'язків Волинської області з країнами Європейського Союзу / О. М. Гусєва // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 12-13 жовтня 2006 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- С. 144-147..

18. Дробко Т. С. Пріоритетні напрями інвестиційного забезпечення розвитку прикордонного регіону / Т. С. Дробко, І. С. Скороход // Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво: Тези доп., V Міжнар. наук-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців, Луцьк, 15-16 трав. 2008 р.: В 2-х т. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. націон.ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- Т. 2.- С. 127-130.

19. Єврорегіон Буг: Волинська область / за ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В. Й. Лажніка. - Луцьк: Ред.-вид. відд. ВДУ, 1997. - 448 с.

20. Завалюк К. Торгівля промисловими товарами між Україною та Білорусією у другій половині ХІХ ст. / К. Завалюк // Український історичний журнал. - 1998. - № 4. - С. 43-53

21. Запухляк Н. І. Міграційний чинник розвитку регіональних ринків праці в умовах євроінтеграційних процесів / Н. І. Запухляк // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 12-13 жовтня 2006 р. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- С. 183-185.

22. Зуй І. Волинь у системі транскордонних зв'язків / І. Зуй // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів, “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (16-17 квітня 2008 року): У 2-х т.- Луцьк: травня РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008.- Т. 2.- С. 81-85.

23. Зуй І. М. Соціально-економічний розвиток прикордонних західних областей Ураїни і східних воєводств Польщі як фактор розвитку транскордонного співробітництва / І. М. Зуй // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф, студ., аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 18-19 трав. 2006 р.: У 2-х т. / Уклад. В. Й. Лажнік, С. В. Федонюк.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.- Т. 2.- С. 317-321.

24. Інвестування [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http://voladm.gov.ua/struct.php.

25. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій: [навч. посібн.] / А. Камінський. - Л.: Світ, 1995. - 144 с.

26. Киричук М. Г. Волинь земля українська : [історичний посібник] / М. Г. Киричук. - Луцьк: обласне редакційно-видавниче підприємство “Надстир'я”, 1995.- 392 с.

27. Кінах Н. В. Вплив інвестицій на розвиток продукції зернопродуктового підкомплексу (на прикладі Волинської області) / Н. В. Кінах // Інвестиції: досвід та практика.- 2007.- № 7.- С. 14.

28. Клімчук Б.П. Єврорегіон “Буг”: концепція та стратегія розвитку : [монографія] / Б. П. Клімчук, Н. П. Луцишин, П. В. Луцишин. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2002. - 416 с.

29. Кобіль А. П. Зовнішньоекономічні зв'язки Волинської області: сучасність та перспективи розвитку / А. П. Кобіль // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської і транскордонної співпраці. - Вип. ХХІХ. В 2-х т. / НАН України Ін-т регіон. досліджень. - Львів-Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2001.- Т. 2.- С. 42-47.

30. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: [навч. посібник] / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук'яненко, Ю. В. Макогон та ін. - К.: Вид. центр навчальної літератури “Артек”, 2002.- 436 с.

31. Концепція розвитку гуманітарної сфери України. Проект. - К., 2000. - 134 с.

32. Коцан Н. Н. Територіальна організація митної діяльності України: [монографія] / Н. Н. Коцан.- Луцьк РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.- 384 с.

33. Коцан Н. Процеси інвестування економіки Польщі / Н. Коцан, С. Пекар // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки. - Географічні науки. - 1999. - С. 112?116.

34. Лажнік В. Й. Географічні і геополітичні передумови розвитку транскордонного співробітництва та інтеграційних відносин у Західнополіському транскордонному регіоні / В. Й. Лажнік // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 29-30 вересня 2005 р. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.- С. 409-415.

35. Лугова О. А. Соціально-економічні фактори формування мережі центрів активізації господарської діяльності Волинської області / О. А. Лугова // Науковий вісник ВДУ. - 2003. - № 8. - С. 130-135.

36. Луцишин Н. Фактори формування і розвитку єврорегіону “Буг” / Н. Луцишин, Т. Луцишин // Науковий вісник ВДУ. - 1999. - № 9. - С. 83-86.

37. Луцишин Н. П., Клімчук Б. П., Федонюк С. В. Єврорегіон Буг: Зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу / Н. П. Луцишин, Б. П. Клімчук, С. В. Федонюк; відп. ред. Луцишин П. В.- Луцьк: Волинський державний університет, 1998.- 194 с.