Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії

Основні показники економіки Польщі, Австрії, Японії та їх політичний рівень взаємовідносин з Україною. Рівень міжнародної торгівлі та міжнародної міграції трудової сили між країнами. Валютно-фінансові відносини та наукове співробітництво між країнами.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2010
Размер файла 2,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Пошуком і підбором жінок на території України займаються українські і російські посередницькі фірми, які спеціалізуються у сфері працевлаштування за кордоном, а також представництва японських компаній в Україні. У зв'язку з цим слід вказати, що згідно з даними МЗС України протягом останнього часу певною мірою зросла кількість філій японських фірм на території України (з 8 до 12), а також інтенсивність підписання контрактів українськими компаніями з японськими партнерами, які працевлаштовують українок у розважальному бізнесі в Японії (7 таких контрактів з початку 2002 р. проти 12 контрактів за весь 2001 р.).

Японські бізнес-структури або їх представники виступають так званими гарантами перебування громадянок України на території Японії, що значно спрощує отримання останніми японської в'їздної візи. Оскільки законом Японії про міграцію передбачається покарання осіб, які сприяють незаконному працевлаштуванню іноземних громадян, у формі позбавлення волі строком до трьох років або штрафу у розмірі 2 млн. єн (приблизно 16,9 тис. доларів США), то, як правило, молоді українські жінки (18-30 років) запрошуються до Японії на зовні законних підставах терміном від трьох місяців до одного року як артистки різного жанру з робочою візою. Для отримання такої візи в консульство Японії в Україні ними надається пакет документів, які підтверджують “кваліфікацію виду діяльності”, роботу за фахом протягом не менше двох років, а консульство в свою чергу характеризує фірму-роботодавця, умови праці (дані про вид діяльності, заробітну плату - не менше 250 тис. єн, що становить близько 2000 доларів США, умови праці - 48 годин на тиждень).

Офіційно умови праці та проживання громадянок України регулюються відповідними законами Японії: про мінімальну зарплату, про безпеку та гігієну праці, про умови праці тощо. Проте, як свідчить практика участі працівників Посольства України в Японії у вирішенні конфліктних ситуацій з працевлаштування українських жінок у розважальних японських закладах, умови контрактів фірмами-працедавцями практично не виконуються. Заробітна плата так званих артисток (як їх називають хостес) становить 500-700 доларів США при тривалості роботи 60 годин на тиждень. Крім того, фіксувалися непоодинокі випадки, коли хостес примушували надавати клієнтам секс-послуги чи іншим чином принижували їхню честь та людську гідність.

Попри такі важкі умови, переважна більшість опитаних відвідувачів консульського відділу Посольства України в Японії, з-поміж цієї категорії громадянок України, не заперечує проти продовження такої роботи або її поновлення після короткотермінового повернення на Батьківщину.

2.3 Міжнародні валютно-фінансові відносини між Україною та Польщею, Австрією і Японією

В табл. 2.4 з метою визначення потенційних напрямів міжнародного руху позичкового капіталу проведений порівняльний аналіз за відповідними показниками в Україні та країнах світу (доступні дані курсового дослідження).

Таблиця 2.4

Фактори руху позичкового капіталу між Україною та Польщею, Австрією і Японією за 2005 - 2007роки [34], [30]

Як показує аналіз даних, ставки депозитних та кредитних операцій в Україні є суттєво вищими, ніж в досліджуємих країнах, тому ризиковий капітал буде направлятися в Україну.

Якщо станом на 01.01.2009 року для польського фінансового капіталу фінансовий ринок України не представляє інтересу, то австрійський фінансовий капітал активно грає роль на фінансовому ринку України за рахунок придбання декількох крупних банків України.

Лідером іноземного інвестування з Австрії в Україну виступає банк “Райффайзен інтернешнл”, який придбав 93,5% активів українського поштово-пенсійного АБ “Аваль” восени 2005 р. на суму 1,028 млрд.дол.СЩА.

На рис. 2.8 наведені дані по динаміці та тенденцію зміни зовнішнього та загального державного боргу України за останні 4 роки.

Рис.2.8. Динаміка та тенденції зміни зовнішнього та загального державного боргу України

Джерелами утворення зовнішнього державного боргу України є кредити МВФ, Світового банку та урядів світу, отриманих для стабілізації та реструктуризації економіки України у 1998 - 2003 роках та додаткові кредити після 2003 року на сплату відсотків за раніше отриманими кредитами.

Джерелами утворення внутрішнього державного боргу України є фінансування дефіциту Держбюджету за рахунок емісії коротко- та довгострокових облігацій внутрішнього державного займу, що є постійною практикою КМ України при дефіцитних державних бюджетах України.

Отримання Україною 16,0 млрд.доларів США від Міжнародного Валютного Фонду у кінці 2008 року для подолання наслідків світової фінансової кризи 2008 року приведе до зростання практично в 2,5 рази (при курсі долара США 8,5 грн./за 1 долар) загального державного боргу України (частина великого зовнішнього займу 2008 - 2009 років піде на повернення світовим фінансовим організаціям раніше взятих кредитів та відсотків за ними).

Джерелами для повернення державного боргу є тільки два - доходи державного бюджету (податкові та неподаткові) та доходи від приватизації - продажу державного майна.

З метою оцінки стану та тенденцій інвестиційної привабливості України приведені основні індикатори-показники, що характеризують інвестиційний клімат в державі (табл. 2.5).

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 2.5, інфляційна складова в рості обсягів ВВП в Україні та рості обсягів промислового виробництва в 1,5 -3 рази перевищує реальний рост обсягів ВВП та промислового виробництва, що свідчить про негативну тенденцію розвитку економіки України.

Вплив світової фінансової кризи 2008 року на макропоказники економіки України ще значніший:

- курс долара США з рівня 4,8 грн./$ сягнув межі 8,5- 9,0 грн./$, тобто за 4 остання місяці 2008 року національна валюта знецінилась в 1,7 - 1,9 раза;

- рівень споживчої інфляції за 2008 рік досяг рівня 26,4%, тобто приріст реального ВВП України за 2008 рік становить практично 2 - 3%;

Таблиця 2.5

Індикатори інвестиційного клімату Україниза 2005- 2007 роки

- щомісячний обсяг експорту з України зменшився в 2 рази під кінець 2008 року, що визвало дефіцит валютних надходжень та відповідний колапс фінансових джерел для забезпечення імпорту;

- внутрішні ціни в національній валюті на імпортні товари зросли в 2 -3 рази, що при імпортній залежності України практично обезцінило заробітну плату працівників України в національній валюті та різко знизило купівельну спроможність населення.

В табл.2.6 представлені результати проведеної в курсовій роботі самостійної експертної оцінки інвестиційної привабливості України у 2005 -2007 роках за наведеними нижче критеріями. За кожним критерієм визначена оцінка від 0 (найгірша ситуація) до 10 (найбільш сприятлива ситуація) та його вагу. Сумарна вага всіх критеріїв дорівнює 1.

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості визначається за формулою:

де - інтегральна оцінка інвестиційного клімату в Україні в і-муроці;

- оцінка інвестиційної привабливості за j-м критерієм; dj - вага j-го критерію;

п - кількість критеріїв оцінки інвестиційної привабливості.

Таблиця 2.6

Експертна оцінка інвестиційної привабливості України за 2005- 2007 роки

Критерій

Вага

Роки

2005

2006

2007

2008

1

Політична стабільність

0,15

5

4

3

2

2

Рівень розвитку та стабільність нормативно-правової бази регулювання господарської діяльності

0,15

3

3

3

3

3

Економічна стабільність

0,3

4

5

5

3

4

Валютна стабільність

0,2

7

7

7

2

5

Рівень захисту інтелектуальної власності

0,1

3

3

3

3

6

Рівень податкових пільг іноземним інвесторам

0,1

2

2

2

2

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості

1

4,3

4,45

4,3

2,55

Оцінка динаміку зміни інвестиційного клімату в Україні показує, що невеликий рівень інвестиційної привабливості України знизився у кінці 2008 року практично в 2 рази. Політична нестабільність у керівництві України не дає можливості зробити позитивний прогноз, оскільки наслідки „газового” конфлікту - 2009 з Росією можуть практично привести країну в стан „ виробничого дефолту” (банкрутства), тобто внутрішніх запасів газу в Україні достатньо тільки для споживання населенням України, а вся промисловість України працює на імпортному газі.

В Додатку А представлені таблиці обсягів та структури по країнам-інвесторам прямих іноземних інвестицій в Україну у 2005 -2008 роках.

Як показує аналіз даних табл.А.1 - А.5 Додатку А, лідерами прямих іноземних інвестицій за ці роки були наступні країни:

- станом на 01.01.2005 - США - 13,8% загального обсягу інвестицій;

- станом на 01.01.2006 - Німеччина - 33,6% обсягу інвестицій;

- станом на 01.01.2007 - Німеччина - 26,5% обсягу інвестицій;

- станом на 01.01.2008 - Німеччина та Кіпр - по 20,1% обсягу інвестицій;

- станом на 01.10.2008 - Кіпр - 22,7% загального обсягу інвестицій;

Таблиця 2.7

Загальні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну та питома вага інвестицій з досліджуємих країн (Польщі, Австрії, Японіїї) у 2005 -2007 роках

Дата

Загальний обсяг інвестицій в млн.доларів США

Питома частка інвестицій з Австрії в %

Питома частка інвестицій з Польщі в %

Питома частка інвестицій з Японії в %

01.01.2005

8 353

4,1

2,3

менше 0,1%

01.01.2006

16 375

8,7

1,4

менше 0,1%

01.01.2007

21 186

7,6

1,7

менше 0,1%

01.01.2008

29 489

7

2,3

менше 0,1%

01.10.2008

37 621

6,8

1,9

менше 0,1%

Аналіз загальних обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну та пи-тома вага інвестицій з досліджуємих країн (Польщі, Австрії, Японіїї) у 2005 -2007 роках (табл. 2.7) показує, що за рахунок інвестування фінансових коштів в банківську сферу України, Австрія набагато випередила Польщу і Японію. За-гальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну постійно зростає, навіть у 2008 році на тлі світової фінансової кризи. В той же час рівень кредитних ставок в Україні, який в 3 - 4 рази перевищує рівень кредитних ставок в Європі, приваблює банківський фінансовий капітал Європи на банківські суперпри-бутки (депозити - по мінімальній ставці в Європі, кредити - по максімальній ставці в Україні) за рахунок населення та підприємств України.

2.4 Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція між Україною та Польщею, Австрією і Японією

1.Україна -Японія [33]

Розвиток українсько-японських відносин у науково-технічній сфері (НТС) посідає важливе місце серед основних пріоритетів розбудови усього спектру українсько-японських відносин, особливо у контексті реалізації взаємовигідних проектів та здійснення спільних досліджень між науково-дослідними інституціями обох країн.

З метою започаткування системного довгострокового співробітництва у сфері НТС між нашими країнами 15 лютого 2006р. у Києві було проведено Перше (Установче) засідання Українсько-японської комісії з науково-технічного співробітництва, у ході якого сторони виявили зацікавленість до виконання спільних проектів та висловили готовність сприяти розвитку співпраці шляхом організації спільних семінарів, регулярного обміну між науковцями та експертами, впровадження науково-дослідних проектів та досліджень, зокрема, у таких пріоритетних сферах, як матеріалознавство, нанотехнології, інформаційні технології, науки про життя (включаючи біотехнологію та радіологію), а також енергозберігаючі технології.

Установче засідання комісії було проведено у відповідності до Угоди між СРСР та Урядом Японії про співробітництво у галузі науки і техніки (10 жовтня 1973р.), Спільної Заяви щодо партнерства у 21-му столітті і Прес- релізу щодо співробітництва між Україною та Японією у галузі науки і техніки ( 21 липня 2005р.).

З української сторони у засіданні взяли участь представники Міносвіти і науки, МЗС, Національної академії наук, науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, а з японської - МЗС, Міносвіти, культури, спорту, науки та техніки, Міністерства економіки, торгівлі та промисловості, а також Японського товариства сприяння науці.

За результатами засідання було укладено Запис переговорів Першого засідання українсько-японської Комісії з науково-технічного співробітництва, згідно з яким наступне засідання має відбутися у Токіо.

Наразі опрацьовується можливість проведення Другого засідання комісії у грудні 2008 року, під час якого передбачається обговорення та підписання Робочої програми з науково-технічного співробітництва, яка б передбачала спільну підтримку двосторонніх науково-дослідних проектів, проведення спільних семінарів, конференцій, виставок тощо.

За результатами зустрічі керівника дипустанови України із заступником міністра освіти, культури, спорту, науки і техніки Японії Ю.Хаясі у березні 2007 року, японська сторона не заперечує щодо можливості укладення нової угоди в галузі науки і техніки, яка б замінила Угоду між Японією та СРСР від 10.10.1973р., що діє у відносинах з нашою державою.

Вагомим інструментом подальшої плідної співпраці між нашими країнами у науково-технічній сфері стає діяльність Українсько-японського центру у Києві. У липні 2005р. між Міністерством економіки України та МЗС Японії було підписано відповідну Угоду про реалізацію проекту технічного співробітництва „Українсько-японський центр”.

На базі Центру проводяться бізнес-семінари, здійснюються проекти, спрямовані на розвиток інвестицій і торгівлі, співробітництво між науковцями, промисловим сектором та державними структурами, викладається японська мова, а також реалізовуються заходи з науково-технічного та культурного обмінів.

22 травня 2006р. відбулося підписання Протоколу між Японським Агентством міжнародного співробітництва (ДЖАЙКА) та Національним технічним університетом України “Київський політехнічний інститут” про початок проекту міжнародної технічної допомоги “Українсько-японський центр”, а також відбулася презентація Японського центру в структурі Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (НТУУ ”КПІ”).

У 2007 році було позитивно вирішено питання щодо виділення коштів загального бюджету на будівництво добудови до навчального корпусу № 35 НТУУ ”КПІ” для подальшого розміщення у ньому Українсько-японського Центру у відповідності до Угоди про реалізацію проекту технічного співробітництва „Українсько-японський центр”. Згідно з річним розписом асигнувань Державного бюджету України на 2007 рік за бюджетною програмою 2201870 „Добудова, перепрофілювання, будівництво навчальних корпусів та гуртожитків вищих навчальних закладівIV рівня акредитації” НТУУ „КПІ” на капітальні видатки було передбачено 7000,0 тис. грн., за рахунок яких виконувались вищезазначені роботи.

У квітні 2006 р. Японію з неофіційним візитом відвідала українська делегація у складі Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка, Ректора Національного аграрного університету України (НАУУ) Д.Мельничука та проректора С.Мельничука. Метою візиту було зміцнення й поглиблення двосторонньої академічної співпраці між НАУУ та Токійським аграрним університетом (ТАУ), а також обмін досвідом щодо реалізації проектів в галузі біотехнологій тощо.

Протягом останніх чотирьох років у рамках угоди про співробітництво між НАУУ і ТАУ здійснюється обмін науковими працями та публікаціями. Так, наприкінці 2006р. у Токійському аграрному університеті проходив 6-й міжнародний науковий студентський саміт „Розуміння важливості освіти та інновацій в галузі виробництва продуктів харчування, сільського господарства та навколишнього середовища”, у роботі якого взяв участь проректор Національного аграрного університету України Д.Мельничук.

У період з 22 жовтня по 22 грудня 2006р. на запрошення японської сторони двоє фахівців Національного аграрного університету України відвідали Японію з метою проведення досліджень в галузі якості та безпеки сільгосппродукції, а також її генетичного модифікування в рамках проекту технічного співробітництва, затвердженого Урядом Японії в серпні 2006р. (Прес-реліз Посольства Японії від 20.10.06р.).

За даними Товариства сприяння науці, станом на березень 2008р. у наукових закладах Японії у довготривалих відрядженнях перебувало 25 українських вчених, а 16 науковців наразі здійснюють дослідження в науково-дослідних інституціях Японії.

Суттєвим аспектом науково-технічного співробітництва залишаються курси перепідготовки для українських фахівців атомної енергетики, які проводяться за сприяння Японського інформаційного центру енергосистем (ДЖЕПІК) та фінансової підтримки Міністерства економіки Японії. Курси щорічно відвідують 3-4 фахівця з українських АЕС. Разом з тим, японська сторона у співпраці з Державним комітетом ядерного регулювання України та НАЕК „Енергоатом” регулярно відряджає своїх фахівців до українських АЕС з метою участі у семінар-практикумах з питань ядерної безпеки. За останні 12 років на цих курсах навчалися понад 160 українських фахівців.

Важливим аспектом цільової допомоги нашій державі з боку Уряду Японії залишається проведення стажувань та участь українських фахівців з різних міністерств та відомств у навчальних програмах ДЖАЙКА, здійснення японськими спеціалістами окремих досліджень на прохання української сторони. За останні 2 роки стажування на тренінг-курсах ДЖАЙКА пройшли 19 українських фахівців в галузі геології, охорони навколишнього середовища, статистики та зовнішньої торгівлі.

Понад десяти років реалізуються багатопланові програми досліджень медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Нагасакським університетом, Інститутом вивчення захворювань, пов'язаних з вибухом атомної бомби та Національним центром радіаційної медицини АМН, Інститутом ендокринології ім. В.Комісаренка НАН України.

24 серпня 2005 року з космодрому Байконур було проведено пуск ракети-носія „Дніпро” із двома японськими космічними апаратами.Власником двох супутників і замовником пуску виступило Японське аерокосмічне агентство (ДЖАКСА). Супутник OICETS (Optical Inter-orbit Communication Engineering Satellite, масою 570 кг) було створено компанією „NEC Toshiba Space System”, що має на борту експериментальну апаратуру міжсупутникового лазерного зв'язку. Інший супутник INDEX (Innovative technology Demonstration Experiment, масою 70 кг) було створено в Інституті космосу та астронавтики, підрозділі ДЖАКСА, і призначений для наукових досліджень навколоземного середовища полярного сяйва. Пускові послуги були забезпечені Міжнародною компанією „Космотрас”, засновниками якої є українські підприємства ДКБ „Південне”, „Південмашзавод” та ВАТ „Хартрон”.

У квітні 2007 року керівник дипустанови відвідав Цукубський космічний центр, де відбулася його зустріч з Директором Японського аерокосмічного агентства Р.Курамасу та здійснено огляд основного експериментального та випробувального устаткування Центру.

У контексті перспектив співпраці між Україною та Японією у аерокосмічній галузі, японська сторона виявила готовність до розгляду на рівні експертної ради Агентства конкретних пропозицій української сторони у цій сфері відносин, про що було поінформовано Національне космічне агентство України (НКАУ), яке готує відповідні пропозиції.

2. Україна -Австрія [32]

Динамічно розвивається процес інвестиційного співробітництва між під-приємствами Австрії та України. Австрія належить до числа провідних інвесто-рів української економіки і займає четверте місце у списку 123 іноземних країн, що вклали свої кошти до України.

За даними Держкомстату України станом на 01.04.2008 Австрія інвесту-вала в економіку України 2352,8 млн. дол. США, що складає 7,2 % від загаль-ного обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

На території України існує 424 підприємства з австрійським капіталом.

Основний обсяг австрійських інвестицій спрямовано у наступні види економічної діяльності:

- фінансова діяльність - 39% (924,6 млн.дол.США);

- виробництво неметалевої мінеральної продукції - 3,7% (87 млн. дол. США);

- інжинірингта надання послуг підприємцям - 3,6% (84,3 млн. дол. США);

- оптова торгівля і посередництво в торгівлі - 3,4% (78,8 млн. дол. США).

На території Австрії існує 5 підприємства з українським капіталом.

Лідером іноземного інвестування з Австрії в Україну виступає банк “Райффай-зен інтернешнл”, який придбав 93,5% активів українського поштово-пенсійного АБ “Аваль” восени 2005 р. на суму 1,028 млрд.дол.СЩА.

Серед інших інвесторів в Україні протягом тривалого часу ефективно працюють СП "Фішер-Мукачево" з виробництва спортивного інвентарю та "Поділля-Обст" з виробництва яблуневого концентрату. 15% акцій “Полтавсь-кого гірничо-збагачувального комбінату” володіє австрійська фірма DCM, яка поступово інвестує у технічне переозброєння українського підприємства та має намір збільшити свою частку в ньому. Компанія DCM повідомила також про зацікавленість інвестування й у інші підприємства гірночовидобувної галузі України. У сфері внутрішньої торгівлі розширює свою присутність концерн “Білла”.

Крім„Райффайзенбанку”, в Україні також представлені банк „Австрія Кредитанштальт”, “Перший банк австрійських ощадних кас” (придбання 100% банку “Престиж” на суму близько 100 млн.дол.США) та ”Фольксбанк” (пакет акцій західноукраїнського банку ”Електронік” вартістю 57 млн.євро). У страхо-вій сфері успішно діє компанія „Вінер Штедтіше“, яка володіє контрольними частками вітчизняних страхувальників „Юпітер“, „Глобус“ та „Княжа“. Підпи-сано також угоду між австрійською страховою компанією “Уніка” та українсь-ким партнером “Кредо Класік” щодо придбання контрольної частки останньої. Засновано СП “Автострах', у якому контрольний пакет 51% тримає страхова група “Дженералі”. За спільною участю Європейського банку реконструкції та розвитку, австрійського інвестиційного банку “Райффайзен еволюшн”, швець-кої групи “Редісон” та приватних українських інвесторів реалізовано проект будівництва п'ятизіркового готелю „Редіссон САС” у Києві. Загальна вартість інвестиційного проекту оцінюється у 35 млн.дол.США. Сферою нерухомості, а саме будівництвом готельних, офісних та торгівельних комплексів у столиці України, цікавиться також низька інших інвестиційних фондів Австрії.

Успішно ведуться переговори з найкрупнішим нафтогазовим концерном Австрії OMV AG (річний бюджет - понад 7,0 млрд.дол.США) щодо інвестуван-ня у видобуток вуглеводів на чорноморському шельфі України.

На сьогодні у СЕЗ і на ТПР за участю австрійського капіталу реалізується 4 інвестиційні проекти, зокрема:

- на ТПР у Донецькій області - 3 проекти:

«Виробництво плит теплоізоляційних з пенопласту полістирольного» (ТОВ «Пріма Україна»), в рамках реалізації якого передбачається залучити 0,68 млн. доларів США австрійського капіталу. Залучено весь обсяг капіталу Австрії;

«Організація виробництва мідних водопровідних труб» (ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів») зі спільним капіталом Австрії та США

«Організація виробництва прокату кольорових металів на основі модернізації обладнання» (ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів») зі спільним капіталом Австрії та США. Залучено капіталу з Австрії на суму 4,3 млн. доларів США;

- у СЕЗ «Закарпаття» - 1 проект - «Виробництво електронних виробів та компонентів» (ТОВ «Флекстронікс») зі 100% австрійським капіталом - 24,4 млн. доларів США. Залучено капіталу з Австрії на суму 4,9 млн. доларів США (20 % від передбаченого обсягу).

3). Україна - Польща [31]

Співпраця в галузі освіти між Україною та Республікою Польща здійснюється у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти, укладеної 20.05.97 року та Угоди про співробітництво між Міністерством освіти і науки України та Міністром національної освіти Республіки Польща, укладеної 2 липня 2001 року.

У 2007/2008 навчальному році на основних факультетах вищих навчальних закладів України за умов контракту навчається 534, в тому числі, за державною угодою - 9 громадян Республіки Польща. На підготовчому факультеті за умов контракту навчається 6 громадян Республіки Польща.

У 2007 році близько 100 вищих навчальних закладів України плідно співпрацювали з понад 200 ВНЗ Республіки Польща. В рамках співробітництва до Республіки Польща відряджалися близько 1400 фахівців і студентів для наукової роботи та стажування, читання лекцій, участі у конференціях, довготермінової педагогічної роботи, на повний та частковий курс навчання, до аспірантури, для участі в роботі мовних курсів для студентів та викладачів і було прийнято близько 1500 фахівців і студентів із Республіки Польща.

Для задоволення освітніх потреб громадян України польської національності у 2007/2008 навчальному році в Україні функціонує 5 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою ( 1236 учень), 1 школа, де є класи з російською і польською мовами навчання (194 учнів), польську мову як предмет вивчають 3978 учнів, факультативно або в гуртках - 5080 учнів.

Політика Республіки Польща щодо своєї діаспори на території України є активною. Уряд РП надає польським школам та культурно-освітнім товариствам поляків в Україні велику допомогу.

У 2007/2008 навчальному році у загальноосвітніх та недільних школах України працює близько 30 вчителів польської мови із Республіки Польща, у вищих навчальних закладах України - 12 викладачів із Республіки Польща.

В Україні в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Академії муніципального управління, Запорізькому державному університеті, Черкаському державному університеті ім. Б.Хмельницького, Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Сумському національному аграрному університеті, Тернопільському, Дрогобицькому, Житомирському, Ніжинському педагогічних університетах вивчають польську мову і готують фахівців з польської мови.

11 квітня 2005 року під час візиту Президента України Ющенка В.А до Республіки Польща для відкриття Року України Міністром освіти і науки України Ніколаєнком С.М. підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів.

Зараз польською стороною запропоновано, у зв'язку із вступом до Європейського Союзу, підписати нову двосторонню Угоду про взаємне визнання документів, що має відповідати чинним нормам ЄС, рекомендаціям Болонського процесу та директивам щодо визнання професійної кваліфікації.

Однією з форм міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів України з вищими навчальними закладами зарубіжних країн є створення і функціонування в м. Люблін Європейського Колегіуму польських і українських університетів, засновниками якого з української сторони є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Львівський національний університет імені Івана Франка, з польської сторони - Університет Марії Кюрі-Склодовської, Люблінський Католицький університет.

Науково-технічне співробітництво між Україною та Республікою Польща розвивається на основі Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері науки і технологій, укладеного 12 січня 1993 року.

На виконання статті 3 цього Договору створено Спільну українсько-польську комісію зі співробітництва в галузі науки і технологій. Комісія визначає пріоритетні напрямки українсько-польського науково-технічного співробітництва та форми його здійснення, аналізує стан виконання спільних програм і проектів.

На Першому засіданні (березень 1997р.) Комісії було ухвалено Протокол про створення Комісії, затверджено Регламент її роботи, а також Виконавчу українсько-польську програму зі співробітництва в галузі науки і технологій.

Спільна українсько-польська комісія зі співробітництва у галузі науки і технологій, як правило, проводить засідання кожного року.

На засіданнях Комісії сторони здійснюють:

- обмін інформацією щодо основних напрямків науково-технічної політики в Україні та в Польщі;

- обговорення стану та перспектив розвитку українсько-польського науково-технічного співробітництва;

- підведення підсумків результатів реалізації Виконавчої українсько-польської програми співробітництва в галузі науки і технологій;

- надання пропозицій щодо нових проектів Виконавчої програми.

На сьогодні проведено сім спільних засідань Спільної українсько-польської комісії зі співробітництва в галузі науки і технологій.

Виконавча програми зі співробітництва в галузі науки і технологій є відкритою та забезпечує рівноправну участь будь-яких організацій і вчених обох держав в реалізації спільних науково-дослідних робіт через проведення конкурсного відбору спільних проектів. Перелік спільних проектів затверджується Комісією. Всього з 1997 року провадилися науково-дослідні роботи в рамках близько 180 спільних українсько-польських проектів.

У 2004-2005 роках Міністерством освіти і науки України здійснювалася фінансова підтримка реалізації 16 спільних українсько-польських науково-дослідних проектів у рамках Спільної українсько-польської програми з науково-технічного співробітництва.

Протоколом Сьомого засідання Спільної українсько-польської комісії з науково-технічного співробітництва від 16 червня 2006 року визначено пріоритетні напрямки українсько-польського науково-технічного співробітництва, а саме:

- енергетична безпека, спільне видобування нафти і газу в Карпатах;

- нанотехнології та наноматеріали;

- нові матеріали;

- спільні дослідження Антарктики.

В рамках здійснення спільного проекту підготовки інфраструктури України та Польщі до проведення чемпіонату ЕВРО-2012 розроблена велика програма науково-технічних проектів в галузі будівництва, транспорту та перебудови міст в Польщі та Україні. Обговорено у Варшаві питання щодо подальшого спрощення правил перетину українсько-польського кордону громадянами обох держав. При обговоренні цього питання особливий наголос було зроблено на необхідності активізувати спільні дії у справі будівництва восьми нових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

ВИСНОВКИ

Економічні показники порівняння можливостей на світовому ринку Укра-їни та Польщі, Австрії і Японії у 2005 - 2007 роках характеризуються наступ-ним:

1. Рівень ВВП ( приведений для всіх країн до млн..доларів США) в Укра-їні серед досліджуємих стран є самий малий, та за результатами 2007 року мен-ше ніж:

- в 2,19 раза у порівнянні з Австрією;

- в 3,88 раза у порівнянні з Польщею;

- в 34,78 раза у порівнянні з Японією;

2. Рівень життя, характеризуємий середнім рівнем ВВП на кожного жителя країни(приведений для всіх країн до доларів США) в Україні серед досліджуємих стран є самий малий, та за результатами 2007 року менше ніж:

- в 11,27 раза у порівнянні з Австрією;

- в 4,66 раза у порівнянні з Польщею;

- в 10,94 раза у порівнянні з Японією;

3. Територія України за площею більше, ніж площа досліджуємих країн в:

- в 7,2 раза у порівнянні з Австрією;

- в 1,93 раза у порівнянні з Польщею;

- в 1,6 раза у порівнянні з Японією;

4. Населення України у порівнянні з населенням досліджуємих країн :

- в 5,62 раза більше, ніж населення Австрії;

- в 1,2 раза більше, ніж населення Польщі;

- в 3,18 рази менше, ніж населення Японії;

Таким чином, маючи переваги в чисельності населення та площі тери-торії, Україна має рівень життя населення від 5 (у порівнянні з Польщею) до 11 разів гірший, ніж досліджуємі країни.

Рівень економіки Японії по ВВП для України є практично недотягненим, навіть при приведенні чисельності населення до рівних умов по 50 млн.осіб в кожній з країн.

Як показує аналіз результатів курсового дослідження, зовнішньоеконо-мічні операції між Україною та Польщею, Австрією і Японією за 2005 - 2007 роки характеризуються наступним:

1. Обсяги зовнішньоторгівельного обороту (ЗТО) України з Польщею значно перевищують обсяги обороту з Австрією і Японією(рис.2.4), але дина-міка росту обсягів ЗТО України з Японією (темп росту 2005 -2007 становить 237,65%) характеризується більшим темпом росту, ніж ЗТО України з Поль-щею (темп росту 2005 -2007 становить 188,51%) та ЗТО України з Австрією (темп росту 2005 -2007 становить 158,32%).

2. Сальдо зовнішньої торгівлі (ЗТ) України із всіма трьома країнами є постійно негативним, тобто імпорт з цих країн в Україну перевищує експорт з України в досліджуємі країни (рис.2.5).

При цьому динаміка нарощування негативного сальдо ЗТ України з Польщею за 2005 - 2007 роки характеризується темпом росту сальдо в 324,32%,

України з Японією - темпом росту сальдо в 282,2%, України з Австрією - темпом росту сальдо в 262,0%.

Таким чином, зростання обсягів ЗТО у 2005 -2007 роках України з Польщею, Австрією і Японією відбувається за рахунок більш інтенсивного зростання імпорту з цих країн, ніж експорту з України в досліджуємі країни, тобто Україна не виробляє в необхідній кількості експортно-привабливу продукцію та послуги для Польщі, Австрії і Японії.

3. Аналіз питомої ваги експорту та імпорту в досліджуємі країни, відносно загальних обсягів експорту та імпорту України у 2005 -2007 роках, показує:

- відносна частка експорту в Польщу зросла з рівня 2,25%(2005) до рівня 2,56%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Польщі зросла з рівня 3,18%(2005) до рівня 4,06%(2007), що характеризує Польщу як вагомого зовнішньоекономічного партнера України;

- відносна частка експорту в Австрію впала з рівня 0,71%(2005) до рівня 0,67%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Австрії зросла з рівня 1,04%(2005) до рівня 1,11%(2007), що характеризує Австрію як пасивного та малозаінтересованого зовнішньоекономічного партнера України;

- відносна частка експорту в Японію впала з рівня 0,18%(2005) до рівня 0,14%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Японії зросла з рівня 1,24%(2005) до рівня 1,96%(2007), що характеризує Японію як одностороннього зовнішньоекономічного партнера України, для якого експортні можливості України є нецікавими;

Аналіз динаміки обсягів експорту-імпорту між Україною та Польщею, Австрією і Японією по декількам характерним групам товарів у 2006 -2008 роках показує:

- Україна цікавить Японію як імпортер автомобілів, телевізійної та радіотехніки;

- як еспортер, Україна цікавить Японію тільки в окремих товарних групах (наприклад, насіння гірчиці, або пробна партія ячміню), але її мало цікавить основна сільськогосподарська продукція та метал України, за виключенням постійної потреби в феросплавах;

- Україна , як експортер, цікавить Польщу та Австрію при поставках пшениці і ячменю(мінімальні витрати на транспортування) та виробник металу (тільки Польщу) і феросплавів;

- Україна, як імпортер, цікавить Польщу та Австрію, як споживач автомобілів та іншої будівельної автотехніки.

Таким чином, Україна - експортер сільськогосподарских і природних ресурсів, Україна - імпортер технологічно складних механізмів, автомобілів, компьютерної та телевізійної техніки.

Як показав аналіз інвестиційної привабливості України, інфляційна складова в рості обсягів ВВП в Україні та рості обсягів промислового виробництва в 1,5 - 3 рази перевищує реальний рост обсягів ВВП та промислового виробництва, що свідчить про негативну тенденцію розвитку економіки України.

Вплив світової фінансової кризи 2008 року на макропоказники економіки України ще значніший:

- курс долара США з рівня 4,8 грн./$ сягнув межі 8,5- 9,0 грн./$, тобто за 4 остання місяці 2008 року національна валюта знецінилась в 1,7 - 1,9 раза;

- рівень споживчої інфляції за 2008 рік досяг рівня 26,4%, тобто приріст реального ВВП України за 2008 рік становить практично 2 - 3%;

- щомісячний обсяг експорту з України зменшився в 2 рази під кінець 2008 року, що визвало дефіцит валютних надходжень та відповідний колапс фінансових джерел для забезпечення імпорту;

- внутрішні ціни в національній валюті на імпортні товари зросли в 2 -3 рази, що при імпортній залежності України практично обезцінило заробітну плату працівників України в національній валюті та різко знизило купівельну спроможність населення.

Аналіз загальних обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну та пи-тома вага інвестицій з досліджуємих країн (Польщі, Австрії, Японіїї) у 2005 -2007 роках показує, що за рахунок інвестування фінансових коштів в банківсь-ку сферу України, Австрія набагато випередила Польщу і Японію. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну постійно зростає, навіть у 2008 році на тлі світової фінансової кризи. В той же час рівень кредитних ставок в Україні, який в 3 - 4 рази перевищує рівень кредитних ставок в Європі, приваблює банківський фінансовий капітал Європи на банківські суперпри-бутки (депозити - по мінімальній ставці в Європі, кредити - по максімальній ставці в Україні) за рахунок населення та підприємств України.

Таким чином, станом на кінець 2008 року Україна працює як міжнарод-ний донор досліджених країн - Польщі, Австрії та Японії, постійно фінансуючи їх значно могутніші економіки за рахунок частки приросту національного багатства, виробленого народом України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 16 листопада 2006 року N 359-V

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ « Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 року N 250-VI

4. Закон України “Про Митний тариф України” N 2371-III від 5 квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2007 року N 1109-V

5. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 10 квітня 2008 року N 253-VI

6. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V

7. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 22 грудня 2006 року N 535-V

8. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року N 2097-XII //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 січня 2006 року N 3351-IV

9. Міжнародна Торгівельна палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

10. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. - М.: Гардарики, 2001. - 289 с.

11. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. - 158 с.

12. Відякіна М.М. Перспективи міграції сільськогосподарських працівників у розширеному ЄС // Економіка АПК. - 2006. - №12. - С. 140-142

13. Динкевич А. И. Экономическое развитие современной Японии // Деньги и кредит. - 1998. - №10. - С. 69

14. Зовнішньоекономічна діяльність : Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с

15. Карпачова Н.І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів // Безпека життєдіяльності. - 2007. - №7. - С. 5-8

16. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. . - К.: Знання, 2006. - 407 с. - (Вища освіта XXI століття)

17. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 299 с.

18. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. - Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, - 331 с.

19. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О.А. Кириченка. -- К.: Знання, 2005. -- 493 с.

20. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592 с

21. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран/ Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. - М.:Флинта, 2000. - 602 с.

22. Соціально-економічна географія світу: Загальна частина/ За ред. С.П.Кузика. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - С. 56-99.

23. Страны и регионы. 2000. Статистический справочник Всемирного банка/ Пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2001. - 240 с. - (Мир в цифрах).

24. Страны мира. 2000. Статистический справочник ООН/ Пер. с англ. - М.: Изд-во «Весь Мир», 2001. - 260 с. - (Мир в цифрах).

25. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001. - 490 с.

26. Філіпенко А. С. Світова економіка. - К.: Либідь, 2001. - 582 с.

27. http://WWW MD Office - довідковий Інтернет-сайт по зовнішньоеко-номічній діяльності "НПО Поверхность", 1999-2007

28. http://www.customs.gov.ua - офіційний Інтернет-сайт Державної митної служби України

29. http://www.UKRstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітета статистики України

30. http:// WWW.CIA.COM - Офіційний Інтернет-сайт «Економіка країн світу» Центрального розвідувального управління США,2008

31. http://www.polska.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт посольства Польщі в Україні, 2008

32. http://www.ausrian.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт посольства Австрії в Україні, 2008

33. http://www.japan.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт посольства Японії в Україні, 2008

34. http://www.bank.gov.ua - Офіційний Інтернет-сайт Національного банку України, 2008

ДОДАТОК А

Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн світу

Таблиця А.1

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 01.01.2005 року [29]

 

Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2005 (млн.дол.США)

У % до підсумку

Усього

8353,9

100

у тому числі:

 

 

США

1153,7

13,8

Кiпр

1035,6

12,4

Сполучене Королiвство

895,9

10,7

Нiмеччина

631,6

7,6

Нiдерланди

548,3

6,6

Вiрґiнськi острови, Британські

543,8

6,5

Росiйська Федерацiя

457,5

5,5

Швейцарiя

411,3

4,9

Австрiя

345,6

4,1

Польща

192,3

2,3

Угорщина

179,1

2,1

Корея, Республіка

172,4

2,1

Інші країни

1786,8

21,4

Таблиця А.2

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 01.01.2006 року [29]

 

Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2006 (млн. дол. США)2)

У % до підсумку

Всього

16375,2

100

у тому числі

 

 

Німеччина

5505,5

33,6

Кіпр

1562

9,5

Австрія

1423,6

8,7

Сполучені Штати Америки

1374,1

8,4

Сполучене Королівство

1155,3

7,1

Російська Федерація

799,7

4,9

Нідерланди

721,8

4,4

Вiрґiнськi острови, Британські

688,7

4,2

Швейцарія

445,9

2,7

Польща

224

1,4

Угорщина

191,1

1,2

Корея, Республіка

172,2

1,1

Інші країни

2111,3

12,8

Таблиця А.3

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 01.01.2007 року [29]

 

Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2007 (млн.дол.США)2)

У % до підсумку

Всього

21186

100

у тому числі

 

 

Німеччина

5620,7

26,5

Кіпр

3011,7

14,2

Австрія

1600,8

7,6

Сполучене Королівство

1557,2

7,4

Нідерланди

1493

7

Сполучені Штати Америки

1418

6,7

Російська Федерація

980,8

4,6

Франція

826,8

3,9

Вiрґiнськi острови, Британські

808,3

3,8

Швейцарія

504,9

2,4

Польща

366

1,7

Угорщина

364,5

1,7

Інші країни

2633,3

12,5

Таблиця А.4

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 01.01.2008 року [29]

 

Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2008 (млн.дол. США)2)

У % до підсумку

Усього

29489,4

100

у тому числі

 

 

Кіпр

5941,8

20,1

Німеччина

5917,9

20,1

Нідерланди

2511,2

8,5

Австрія

2075,2

7

Сполучене Королівство

1968,8

6,7

Російська Федерація

1462,2

5

Сполучені Штати Америки

1436,8

4,9

Франція

1046,2

3,5

Вiрґiнськi острови, Британські

1045,7

3,5

Швеція

1006,6

3,4

Польща

670,5

2,3

Швейцарія

583,8

2

Угорщина

400,9

1,4

Інші країни

3421,8

11,6

Таблиця А.5

Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 01.10.2008 року [29]

 

Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2008 (млн.дол. США) 2)

У % до підсумку

Усього

37621,5

100

у тому числі

 

 

Кіпр

8534

22,7

Німеччина

6826,9

18,1

Нідерланди

3253,7

8,6

Австрія

2564,9

6,8

Сполучене Королівство

2329,2

6,2

Російська Федерація

2097,4

5,6

Сполучені Штати Америки

1522,5

4

Франція

1266,1

3,4

Швеція

1260,3

3,3

Вiрґiнськi Острови, Британські

1248,7

3,3

Італія

887,8

2,4

Польща

717,2

1,9

Швейцарія

702,2

1,9

Угорщина

532,5

1,4

Інші країни

3878,1

10,4

Додаток Б

Таблиця Б.1

Обсяги експорту - імпорту у 2006 - 2008 роках по окремих групах товарів між Україною та Польщею, Австрією і Японією [29]

Продовження табл.Б.1


Подобные документы

  • Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією, основні сфери співпраці. Структура економіки Японії. Діяльність Японії на міжнародному ринку. Структура зовнішньої торгівлі та фінансів.

    курсовая работа [105,7 K], добавлен 03.04.2009

  • Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.

    курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009

  • Історія розвитку і цілі міжнародних економічних відносин України. Державне регулювання цієї сфери. Стан та основні напрямки економічного співробітництва між Україною та ЄС і РФ. Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки.

    курсовая работа [767,9 K], добавлен 12.10.2013

  • Загальна інформація про Угорщину, географічне положення, населення та державний устрій Угорщини. Характеристика відносин Україна – Угорщина. Економічна ситуація в Франції. Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 12.07.2010

  • Ключові поняття та причини міжнародної міграції робочої сили. Основні етапи цього процесу та сучасні центри притягання робочої сили. Наслідки міжнародної міграції трудових ресурсів. Регулювання міграційних процесів та Міжнародна Організація Праці.

    презентация [547,9 K], добавлен 23.01.2011

  • Динаміка зовнішньої торгівлі Австрії за 2008-2012 рр. Географічна структура імпорту, експорту країни. Комплекс економічних заходів щодо стимулювання зовнішньої торгівлі України, валовий внутрішній продукт. Розвиток українсько-австрійських відносин.

    контрольная работа [538,0 K], добавлен 08.09.2013

  • Дослідження хронології міждержавних відносин між Україною та країнами Закавказзя. Історичне значення аналіз основних подій у економічній, політичній, соціальній та культурній сферах Вірменії, Азербайджану, Грузії; їх вплив на розвиток нашої держави.

    контрольная работа [63,8 K], добавлен 08.09.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.