3. «Проект» - рубрика з історіями відомих брендів у сфері ЗМК (газети, телеканали, видавництва), що розповідає про головні етапи становлення, а, головне, акцентує увагу на секретах успіху.

4. «Рекомендації FJ» - рецензії на кінофільми, вистави, новинки літератури. Актуальність рубрики у тому, що більшість студентів факультету цікавляться культурою.

5. «Творческий город» - рубрика, присвячена цікавинкам нашого міста. Тут можуть бути вміщені матеріали про талановитих мешканців міста, не обов'язково літераторів чи художників, а й творців прекрасного у будь-яких інших техніках, а також про різноманітні конкурси, виставки, фестивалі, і, можливо, творчість студентів. Тобто рубрика присвячена поняттю самореалізації в цілому.

6. «Перепост» - рубрика з передруком матеріалу з інших видань за принципом журналу «Reader`s Digest», тобто матеріали, присвячені загальнолюдським цінностям, а, отже, завжди актуальними. Наприклад, це можуть бути статті з психологічної грамотності (про стосунки з батьками, друзями тощо).

2.2 Організація роботи редакції

Одразу було вирішено, що видання має бути цілком незалежним від адміністрації факультету та викладачів, тобто бути у чистому вигляді студентським самвидавом. Уся редакційна політика та організація роботи покладалась цілком на студентів. Це має свої переваги та недоліки. Серед переваг - студенти самі формують редакційну політики і стиль відповідно до власних уподобань, а отже мають широкий простір для експериментів. Недолік - відсутність однозначного, беззаперечного авторитету і недосконалість самоорганізації, тобто не завжди відповідальне ставлення до своїх обов'язків у редакції.

З концепцією була ознайомлена студрада наприкінці вересня. Цікавість до новоствореного видання виявили вісім першокурсників, п'ять студентів третього курсу та троє студентів четвертого. Перша зустріч з редакцією відбулася 1 жовтня.

Була запропонована така структура редакції: головний редактор, чотири редактори, журналісти.

Функції головного редактора: формувати зміст випусків, розподіл завдань серед журналістів, організація додаткових занять з викладачами, старшокурсниками, редакторами місцевих видань, пошук і поширення додаткових матеріалів з журналістської майстерності, підбір і перевірка вправ, проведення зборів і підтримання командного духу редакції.

Функції редакторів: слідкувати за своєчасним виконанням завдань журналістами, давати їм поради щодо покращення їх творів, виправляти їх на останньому етапі.

Організувати роботу було вирішено таким чином: рубрики закріплюються за редакторами, а журналісти отримують завдання від головного редактора почергово з кожної рубрики.

До публікації матеріал мав перевіряти редактор і доопрацьовувати разом з журналістом. Оскільки метою роботи було відпрацювання навичок, а не швидкість, то акцент мав бути саме на спільній праці, а не лише на виправленні матеріалів. Остаточно узгоджений текст перед публікацією мав перевіряти головний редактор.

Робота з матеріалами для публікації на сайті та додаткові вправи планувались як окремі види робіт.

Для координації було створено групу у мережі «ВКонтакті», де публікувались усі новини, обговорювались організаційні питання та публікувався «порядок денний» редакційних зустрічей, що відбувались один-два рази на тиждень.

На редакційних зустрічах вирішувались редакційні питання, проводились додаткові лекції, виконувались вправи, розглядались основні помилки з попередніх завдань.

Були заплановані зустрічі не лише з журналістами, але й фотографами, операторами, редакторами і навіть викладачем акторської майстерності, оскільки з'ясувалось, що учасники редакції виявляють зацікавлення до різних сфер журналістики.

Принцип самоосвіти втілився у тому, що у супутній групі у мережі «ВКонтакті» було створено підбірку підручників та посібників практичної спрямованості, а постійною складовою роботи було виконання вправ з основ текстознавста (наприклад, уміння відрізняти різні види вкладу, писати найпростіші тексти різних видів, вправи зі складання плану матеріалів тощо), члени редакції постійно обмінювались інформацією про новинки з професійної сфери (інформація з форумів, цікаві факти і т. п.). Так, наприклад, була зустріч, присвячена Львівському форуму видавців (зокрема, протистоянні книги та ЗМІ), важливості власного стилю журналіста, плагіату та його творчим можливостям (це було пов'язано з тим, що подекуди журналісти намагались використати цей метод, але дуже невдало).

2.3 Недоліки концепції та складності організації редакційного процесу

Як і будь-який новий проект, концепція та організація роботи мали недоліки, які й призвели до невдачі.

Розглянемо організаційні проблеми, що ускладнювали роботу редакції:

- складність призначення часу зустрічей через різницю у розкладі. Оскільки члени редакції навчались у різних групах та на різних курсах то призначити час, який би влаштовував усіх, було неможливо. Важливо було, щоб позааудиторна робота не заважала навчанню, а також, в ідеалі, особистим справам членів редакції. Отже, оптимальним часом для зустрічі була б четверта пара. Але, зазвичай, вона або зайнята, або люди звільняються раніше і вимушені чекати кілька годин, що не сприяє ентузіазмові, оскільки на п'яту пару (яка шляхом голосування буда обрана часом зустрічі), редакція приходить стомлена, голодна і роздратована, а отже, ефективність роботи знизилася.

- дуже низький загальний рівень грамотності, особливо серед першокурсників. Через це доводилось багато уваги приділяти вправам зі стилістики та основам текстознавства (більшість членів редакції не вміли навіть скласти детальний план майбутньої публікації). Отже люди, що сподівалися освоювати роботу журналіста, змушені були виконувати додаткові вправи та слухати лекції, що мало чим відрізнялись від того, що є в навчальній програмі, хоча й у значно скороченому та інтенсифікованому вигляді.

Найрозповсюдженіші помилки:

1) більшість студентів, особливо першокурсників, не можуть побудувати зв'язне висловлювання, порушуючи закони логіки, перескакуючи у повідомленні з однієї теми на іншу і т.п.;

2) звичка надавати якомога більше розлогих описів замість фактів, тобто стилістика перших робіт тяжіла до шкільних творів;

3) дуже багато тавтологій, плеоназмів, лексичних помилок (особливо нерозуміння значення іншомовних слів);

4) кілька випадків плагіату (спроби видати за свої роботи, що містили цитати з популярного сайту, без посилань);

5) велика кількість пунктуаційних помилок, здебільшого при вставних конструкціях та відокремлених зворотах.

6) орфографічні помилки: на наголошені й ненаголошені голосні, подвоєння, спрощення та ін.

Таким чином, ентузіасти спочатку були зовсім нездатні створити гідне наповнення для сайту, а, значить, вони не могли наочно бачити результати власної праці, що знижувало вмотивованість редакції та сповільнювало темп роботи.

Ці обставини призвели до того, що ентузіазм та бажання працювати швидко знижувались. Члени редакції поступово все рідше стали приходити на зустрічі, частіше затягували виконання завдань або не виконували їх зовсім. Остаточно робота редакції припинилась наприкінці семестру, перед заліковим тижнем, коли увесь вільний час необхідно було приділяти підготовці до модулів.

2.4 Рекомендації щодо вдосконалення концепції

Найбільша проблема - відсутність зацікавлення студентською пресою в тому вигляді, в якому вона існує. Причому преса нецікава ані аудиторії, ані тим, хто її створює. Самоосвіта та вироблення навичок спонукає до роботи лише дуже незначний відсоток студентів, але й вони здаються при перших труднощах. Частково цю проблему могла б вирішити підтримка адміністрації. Внурішньовишівська студентська преса, що перебуває під її керівництвом, одночасно залежить від неї матеріально та ідеологічно. Таке становище, з одного боку, дає відчуття безпеки та організованості, з іншого - обмежує пресу тематично та стилістично (наприклад, використання сленгу у виданні, яке керується адміністрацією, малоймовірне).

Додатковим мотивом для створення видання під керівництвом адміністрації або викладачів є можливість для учасників проекту отримувати бонуси за свою роботу, наприклад, у вигляді додаткових балів з профільних дисциплін (наприклад, нараховувати 1-2 бали за кожен написаний або якісно відредагований матеріал, якщо його опублікували). Така методика частково відображає комерційну модель, що видається логічним, особливо якщо видання приносить користь не лише редакції (яка вдосконалює навички), але й факультету в цілому (поширюючи актуальну інформацію).

Якщо ж видання хоче бути принципово незалежним від адміністрації, то варто одразу ставити за мету комерційний проект. Якщо від початку націлюватись на серйозну роботу і шукати матеріальної вигоди, то й ставлення редакції до роботи буде серйознішим, оскільки вона точно знатиме, заради чого працюють. Шляхів фінансування комерційної студентської преси є кілька.

Безперечно, реклама - не єдиний спосіб фінансування молодіжних видань, але найбільш вигідний із багатьох можливих.

Можна претендувати на допомогу держави (існують певні грантові проекти Управління у справах сім'ї та молоді, прямі гранти Президента України, стипендія Кабміну). Але тут є багато «підводних каменів». По-перше, фінансування переможцям надходить, в середньому, через півроку після оголошення результатів. По-друге, щоб отримати перемогу, навіть маючи найактуальніший та найцікавіший проект, часто потрібні хабарі. І, по-третє, проект потрібно подавати від імені громадської організації. А видавцем молодіжного видання далеко не завжди виступає ГО. [1]

Ще один варіант отримання фінансів - через фонди. Але, для газет це не досить актуально, оскільки фонди також розраховані на громадські організації, що ведуть діяльність не менше трьох років.

Наступний спосіб, найбільш ризикований, - запуск видання за власний кошт. Тут при найскромніших прорахунках, 10 тисяч екземплярів 16-сторінкової газети формату А5 із повноколірними лише першою та останньою сторінками, обійдуться ентузіастам у 9 000 грн. Комерційну вигоду в такому випадку отримає хіба що типографія. А рекламодавець відмовиться розміщувати рекламу в газеті, де раніше не було реклами. Отже, єдиний вихід - шукати рекламу з найпершого номера, при цьому надавати рекламодавцям гарантії стабільності. Хай, навіть, і трошки видумані [1]

Інша причина непопулярності студентської преси - втрата авторитету пресою взагалі. Молодь уже не має звички регулярно читати газети і, тим більше, вони вже давно ниє головним джерелом новин. Цю проблему частково може вирішити форма інтернет-ресурсу, але тоді його позиціонування саме як газети, хоча й електронної, призведе до втрати інтересу. Більш вдалим видається позиція «неофіційного сайту факультету» або навіть «колективного блогу» тощо. Це позбавить видання іміджу офіційності, обов'язковості й традиційності.

Щодо контенту, то увагу аудиторії до сайту взагалі може привернути практична спрямованість, корисність. Якщо тут можна буде легко отримати важливу та вчасно поновлювану інформацію, то буде й попит. Наприклад, розділ з офіційними розпорядженнями адміністрації, регламентом роботи викладачів, розкладом занять та модулів, та, в ідеалі, електронний журнал (щоб студенти легко могли контролювати свій рейтинг). Можливо, доцільним буде й створення бібліотеки, де б були зібрані і класифіковані основні навчальні видання, а також такі, на які часто посилаються або рекомендують для додаткового читання викладачі.

Що ж до основної частини, то для факультетського ресурсу актуальними будуть не лише новини, а й розповіді про буденне життя факультету, наприклад, смішні бувальщини з життя студентів, професійні жарти або факультетські легенди, тобто те, що буде якнайяскравіше демонструвати про кого і для кого ресурс, підкреслювати, що він бере початок із студентського середовища і живе тим самим життям.

ВИСНОВКИ

Під час виконання цього дослідження були отримані результати відповідно до поставлених завдань.

1. Ми дослідили функціональні особливості студентської преси, виділивши шість функцій, які можуть бути модифіковані відповідно до потреб конкретної аудиторії, на яку буде розраховане видання. У результату дійшли висновку, що більшість сучасних студентських видань не вповні використовують свої функціональні можливості, а отже є простір для вдосконалення і перспективи для розвитку та відновлення популярності.

2. Шляхом аналізу праць з історії студентської преси були розглянуті основні етапи її розвитку, виділені ключові ознаки на кожному етапі та встановлено, що на кожному з них студентська преса розвивалася у руслі загальних суспільних тенденцій. Цей висновок підтвердився під час розгляду сучасних видань, які також перебувають під впливом процесів, що відбуваються у суспільстві.

3. Розглянувши кілька класифікацій студентської преси, ми виявили, що залежно від того, яка ознака була покладена в основу класифікації, вона поділяється на різну кількість груп, що мають свої організаційні та змістові відмінності.

4. Проаналізувавши ситуацію на факультеті виділили недоліки комунікації всередині факультету (між студрадою та студентами), недоступність деяких додаткових знань та відсутність можливості спробувати власні сили на базі вишу і запропонували варіанти їх вирішення.

5. Розробили концепцію, яка була покликана реалізувати якнайбільше можливостей та вирішити кілька актуальних для факультету питань.

6. Провели організаційну роботу зі створення редакції, контролю її роботи, налагодження технічного забезпечення діяльності. Розробили та втілили концепцію зі здобуття додаткових знань та вироблення практичних навичок.

7. Проаналізували результати роботи редакції та виділили недоліки, що їй перешкоджали.

8. На основі отриманих результатів розробили рекомендації, щодо уникнення або мінімізування проблем, що виникають у роботі студентської преси.

У результаті роботи дійшли такого загального висновку: студентська преса, не зважаючи на широкі можливості, перебуває у періоді занепаду, здебільшого через те, що не встигає за сучасними тенденціями і не и витримує конкуренції соціальних мереж та інтернет-видань. [1]

Відсутність планомірності, ігнорування роботи на перспективу - одна з головних причин стихійності студентських ЗМІ, що негативно позначається на ритмічності редакційної роботи, адже тут потрібна стабільність кадрів. Під час планування прогнозується зміст газети на більш тривалий період, ніж місяць чи півріччя. Розробка такого плану - насамперед турбота редактора і редколегії. [9] Але швидко знижується мотивація, оскільки праця в студентському виданні не приносить відчутних вигод.

Студентські ЗМІ формують світосприйняття молодої людини, розвивають її свідомість та виховують громадську позицію. Міністерство сім'ї, молоді та спорту України уповноважене щорічно в рамках обов'язкової грантової програми виділяти триста тисячі гривень на молодіжні видання. Ці кошти розподіляються на газети великих молодіжних організацій, але ці видання не є загальновизнаним засобом інформування молоді.

У багатьох українських університетах існують різноманітні студентські медіа: звичайні паперові видання, радіо, телестудії, інтернет-портали. Не зважаючи на різноманітність форматів, тематика таких ЗМІ не дуже широка: студентські мас-медіа пропонують суто розважальні молодіжні матеріали або ж офіційні статті про досягнення університету і студентів. [9]

Лише невелика кількість видань здатна прожити більше року. Студенти втомлюються від постійних пошуків джерел фінансування або ж отримують перший досвід роботи та спокійно ідуть працювати у «дорослий» ЗМІ. Розпочати пошуки комерційного інтересу на певному етапі буде правильним і чесним по відношенню до самих себе. Головна проблема у постановці мети. Яку ціль собі ставлять молоді люди, таку й досягають. А ціль, як правило, - самореалізація, новий досвід та знайомства. Якщо від самого початку ставити задачу - створити комерційний проект, то члени редколегії почнуть по-іншому до цього ставитися і, відповідно, можуть отримати бажаний результат.

Тож студентська преса - це сфера, у якій більше запитань, аніж відповідей. Можливо, це пов'язано із перехідністю самого стану студентства, який є нестабільним. Отже, головна дилема студентської преси - нецікава, офіціозна стабільність під керівництвом або яскрава нестабільність самвидаву. У висновку скажемо, що студпреса навряд чи колись знову стане основним джерелом інформації для студентства, як це було в радянську епоху, але вона продовжує змінюватись і шукати нові форми, тому, цілком можливо, що на неї чекає новий етап розвитку і формування нових традицій. [1]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Анастасія Б. Молодіжна журналістика: самвидав стає комерційним [Текст] : стаття : для «Телекритики». - 2008. - Режим доступу: http://www.telekritika.ua/drukovani-zmi-vlasnist/2008-08-21/40121

2. Болкунов А. Н. Возникновение и становление студенческой периодики в России [Електронний ресурс] / А. Н. Болкунов// Известия Саратовского университета. 2008. Т. 8. Сер. Филология. Журналистика. вып. 2. - Режим доступу: http://www.sgu.ru/files/nodes/41616/13_bolkunov.pdf.

3. Видання. Основні види. Терміни та визначення [Текст] : ДСТУ 3017--95. - Офіційне видання. Чинний від 1996-01-01.

4. Ганичев, В. Н. Молодежная печать. История, теория, практика [Текст] : учебное пособие для студентов высших учебных заведений / В. Н. Ганичев. М. 1976. 286 с.

5. Гнєдаш О.В Студентська газета як корпоративне видання вищого навчального закладу [Текст] / Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.3438. Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski/2008/filologiya/uch_21_1fn/gnedash.pdf

6. Кондика В. Студенческая пресса в Украине: вчера, сегодня, завтра [Текст] // День. 2004. № 211. - Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/127823

7. Лаврут О.О. Студентська преса в УСРР періоду 20-х рр. ХХ ст. [Текст]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_28/Gileya28/I5.pdf

8. Лоза Г. Студентська преса Київського політехнічного інституту (1923--1937) / Вісник Книжкової палати. 2011. № 7. Бібліогр.: 8 назв. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2011_7/st10.pdf.

9. Маковій В. і Студентські ЗМІ в Україні: стан і тенденції розвитку В. І. [Текст]. - Бібл. 6 назв. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2295

10. Наумова Ю.А. Студенческая пресса России. [Текст] : Учебно-методическое пособие. - Ростов-на-Дону. 2008. - 59 с.

11. Носова Ю. А. Отечественная пресса для студенческой молодежи: историко-типологический аспект : автореф. дис.. к. ф. н. - Ростов-на-Дону. - 2007.

12. Овдієнко Н. В Студентські ЗМІ в структурі сучасної української журналістики (на прикладі газет "Студентська координата" і "Молодий журналіст"). Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред.. В. В. Різуна ; КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2008 - Т. 32. - Лип. верес. - 110 с.

13. Різун В.В. Літературне редагування: Підручник. -- К.: Либідь, 1996.--240 с. ISBN 5-325-00790-4.

14. Розанов К. А. Типология современной студенческой прессы России // Филологические этюды: Сб. науч. ст. молодых ученых. - Саратов : Научная книга. 2006. Вып. 9, ч. I-II. С. 209-213. ISBN 5-9758-0285-7.

15. Розанов К.А. Молодёжная пресса как составляющая студенческой жизни // Известия Саратовского университета. Новая серия. 2009. Т. 9. Серия Филология. Журналистика. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та. 2009. Вып. 2. С. 81-87. ISSN 1814-733X. ISSN 1817-7115

16. Самотий Р. Студентська преса під німецькою окупацією: досвід видавничої діяльності Пресового бюро товариства політехніків “Основа” / Р. Самотий // Зб. пр. наук.-дослід. центру періодики Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2005. - Вип. 13. - С. 86-102.

17. Тимошик М. С. Деякі аспекти організаційної перебудови молодіжних газет України (у співавт.) // Журналістика: преса, радіо, телебачення. 1989. - №21. - С. 84-94.

18. Тимошик М. С. Історичний аспект національно-культурного відродження у дзеркалі молодіжної преси України (1986-1990) // Вісник Київ. ун-ту. Серія: істор.-філолог. науки. - 1992. - № 6. - С. 26-30.

19. Тимошик М. С. Молодіжна преса України: структура, управління, функціонування на сучасному етапі (1985--1990) : дис. … канд. філол. н.

20. Тимошик М. С. Нові тенденції в розвиткові молодіжної преси України //Українська журналістика-90: Тези доповідей ІІ респ. наук.-практич.конференції. - К., 1991. - С. 65-68.

21. Тимошик М. С. Особливості формування нової системи української молодіжної преси напередодні розвалу СРСР (1986-1991) // Науковий вісник України. - Режим доступу: http://visnyk.com.ua/stattya/567-osoblivosti-formuvannja-novoyi-sistemi-ukrayinskoyi-molodizhnoyi-presi-naperedodni-rozvalu-srsr-1986-1991.html

22. Тимошик М. С. Постчорнобильські акції молодіжної преси України //Чорнобиль і преса: реалії взаємодії: Наук.-методич. зб. - К., - 1992. - С.33-35.

23. Тимошик Н. С. Новые тенденции развития организаторской функции молодежной печати республики в условиях перестройки [Текст] / стаття // Молодежная печать: история, современность, взгляд в будущее. - К., 1989. - С. 88-92.

24. Тимошик Н. С. О тенденциях в изменении статуса молодежной периодики (на примере газет и журналов Украины) // Новая пресса: проблемы становления и развития. Воронеж, - 1991. - С. 25-29.

25. Ткач О. І. Традиції та уроки студентської преси. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2205

Размещено на Allbest.ru