Вплив комерціалізації на інформаційну політику міжнародних та вітчизняних ЗМІ

Слід констатувати, що нині в держави фактично відсутні механізми адміністративного та нормативного впливу на зазначені негативні тенденції, що є цілком природним. У цих умовах ключову роль мають відіграти громадські або суспільні ЗМІ на загальнонаціональному та, особливо, регіональному рівні. Світовий досвід свідчить, що саме громадські ЗМІ за умови ефективного адміністрування та громадського контролю за програмною і редакційною політикою здатні певною мірою відновити тематичний та змістовний баланс у сфері мас-медіа, надати можливість доступу до ЗМІ суспільним групам, які позбавлені його через високий фінансовий поріг виходу на ринок ЗМІ. З огляду на це держава має сприяти формуванню якісної нормативно-правової основи та фактичному створенню громадських засобів масової інформації. Перетворення державних ЗМІ на громадські значною мірою сприятиме підвищенню демократичності у медіа-середовищі, звузить механізми економічного впливу на ЗМІ, компенсує негативні наслідки комерціалізації медіапростору тощо.

На даному етапі важко говорити про близьку перспективу створення громадських ЗМІ в Україні, адже ключовою проблемою тут постає фінансування і нормативно-правова основа. На сьогодні можливість запровадження громадських ЗМІ в Україні обговорюється в експертних колах та у відповідних державних структурах. Однак реальність цього викликає сумніви як через низький рівень доходів громадян, так і через низьку підтримку ідеї громадських ЗМІ у суспільстві і нормативно-правовій базі України.

Таким чином, специфіка діяльності мас-медіа в Україні та інших пострадянських державах полягає в тому, що ЗМІ перебувають у повній залежності від політичної орієнтації власника. Комерційна залежність, фінансова державна підтримка повністю визначають характер інформаційного наповнення українських ЗМІ та тенденції їх розвитку, які полягають у спрощенні подання новин і поверхневому підході до висвітлювання реальних суспільних питань сьогодення.

Тим не менше, загальне розчарування аудиторії і зневіра в ідеали демократії на певному етапі демократичних трансформацій суспільства (яка може мати тимчасовий характер) не повинні підривати довіру до журналістики як соціального інституту, який функціонує самостійно, незалежно від інших гілок влади. ЗМІ повинні передусім цінувати власну свободу, незалежність як гарант свого професійного рівня.

Висновки

Впливи суспільства та ринку на інформаційну політику засобів масової інформації та навпаки значною мірою взаємопов'язані, оскільки відбуваються у площині “попит-пропозиція”. На сьогодні загальносвітовою тенденцією є комерціалізація ЗМІ, тобто перетворення ЗМІ із механізму донесення думки певних політичних сил, фінансово-промислових груп та держави до суспільства на суб'єкт надання населенню інформаційно-розважальних послуг. Наслідком цього є зміна пріоритетів у діяльності ЗМІ з пропагування певних ідей, цінностей та думок у бік досягнення максимальної економічної ефективності. В цих умовах зростаючу роль у визначенні інформаційної політики ЗМІ відіграють рекламодавці, які, купуючи рекламний час/рекламну площу, можуть впливати на вибір каналами потенційної аудиторії, а отже, і змістового наповнення інформаційних програм, визначення тематичних пріоритетів у друкованих ЗМІ тощо.

Найбільш очевидною є тенденція до сенсаційності в інформаційній політиці такої глобальної і широко популярної медіакомпанії, як CNN. Ця телемережа стала справжнім прикладом оперативності, але не завжди професійності, у сучасній журналістській діяльності.

Так, комерційний інтерес і погоня за рейтингами деякою мірою негативно вплинула на достовірність фактів і характер висвітлення подій на американській глобальній телемережі СNN. Сила впливу даної компанії полягає в концепції безперервної подачі інформації, що перетворює події в спектакль і перешкоджає будь-якій аналітиці. Збільшення цілодобових інформаційних каналів у світі, які в прямому ефірі ретранслюють картинки CNN, посилило «ефект CNN» і зробило телеглядачів ще більш вразливими. Безперервна інформація стала новим методом інформаційної політики багатьох медіакомпаній, адже є ефективним механізмом психологічної обробки громадської думки. Незважаючи на це, ми не тільки не скаржимося на втрату свободи, але, навпаки, знаходимо задоволення в цій маніпуляції і частково несемо за неї відповідальність.

На противагу CNN виступає не менш впливова всесвітня британська телемережа BBC, яка, навпаки, завдяки професіоналізму і аналітичності журналістської діяльності, зуміла підкорити аудиторію не тільки елітарної групи, але й звичайних сімей з усього світу. І хоча дана компанія є комерційною структурою, її інформаційна політика цілком відповідає інтересам справжнього громадянського суспільства, яке прагне не тільки бути поінформованим, але й освіченим. У цьому аспекті важливим фактором є те, що BBC пропонує своїй аудиторії не примітивні розважальні шоу, а програми з високоякісним аналітичним наповнення у сфері економіки, політики, екології тощо.

Тоді як країни Заходу вже в деякій мірі створили альтернативу комерційно і політично заангажованим засобам масової інформації (у вигляді громадських ЗМІ), в Україні явище комерціалізації тільки починає набувати масштабного впливу. Такі тенденції, як надмірне рекламне наповнення, концентрація ЗМІ у руках впливових політиків і медіамагнатів, лобіювання політичних і економічних інтересів можновладців через мас-медіа, а також спрощення подання новин - тільки маленький перелік негативних наслідків комерціалізації засобів масової інформації в Україні.

Таким чином, в умовах глобалізації набувають актуальності питання комерціалізації ЗМІ. За таких обставин єдиним способом уникнення негативних наслідків цього явища постає створення громадських ЗМІ. Світовий досвід свідчить, що саме вони за умови ефективного адміністрування та громадського контролю за програмною і редакційною політикою здатні певною мірою відновити тематичний та змістовний баланс у сфері мас-медіа. Чимало західних країн завдяки свідомій підтримці суспільства і державної влади уже сформували ефективну систему громадського мовлення, яка б відповідала інтересам їх громадян. Україні залишається прослідувати їх прикладу і хоча б закласти основи для розвитку взаємовідносин «суспільство - ЗМІ - влада» у якісно новому, демократичному руслі.

Список використаних джерел

Беспалова, А.Г., Корнилов, Е.А., Короченский, А.П., Лучинский, Ю.В., Станько, А.И. История Мировой Журналистики. - Москва. СПБ: Издательский центр «МарТ», 2003. - 341с.

Вуд Д. Влияние телесети Си-Эн-Эн. -Америка. 1991. -№ 420. - 201 с.

Землянова Л. И. Коммуникативистика и средства информации: Англо-русский толковый словарь концепций и терминов / Л. И. Землянова. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 2004. - 416 с.

Любимов Б. Великобритания и глобализация мирового теле- и радиовещания // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 10: Журналистика. - 1999. - №5. - 100 c.

Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Д. Мак-Квейл. - Львів: Літопис, 2010. - 538 с.

Онуфрів С.Т. Політичний дискурс ЗМІ України у світовому інформаційному просторі: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. філол.. наук: 10.01.08/С.Т. Онуфрів; Київ. Нац.. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2005. - 20 с.

Тангейт М. Медиагиганты. Как крупнейшие медиакомпании выживают на рынке и борются за лидерство. - Москва. СПБ: Издательство Альпина Паблишер, 2006. - 262 с.

Уильямс Г. Чем больше смотрим, тем меньше видим. // INDEX-Досье на цензуру, 1998. - 341 с.

http://www.cnn.com/ - Офіційний сайт компанії CNN

http://www.voltairenet.org/article129894.html - Мейсан Т. Эффект CNN

http://www.bbc.co.uk/ - Офіційний сайт телемережі BBC

http://www.stb.ua/ua/news/2012/10/15/51441/ - Навіщо Вікторові Пінчуку телевізор

Размещено на Allbest.ru