Вплив засобів масової інформації на формування мовної культури та культури особистості

Фактори впливу культури на суспільну мораль та культуру мовлення. Засоби масової інформації (ЗМІ) як носії культури, їх роль в суспільстві та практичне застосування. Види та функції ЗМІ в Україні, їх позитивний та негативний вплив на культуру спілкування.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.12.2012
Размер файла 544,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Миколаївський економічний ліцей №1

Миколаївської міської ради Миколаївської області

Науково-дослідницька робота на тему:

"Вплив засобів масової інформації на формування мовної культури та культури особистості"

Учениці 11-А класу

Кругової Владислави

Кафедра: українознавство

Предмет: українська мова

Науковий керівник: Тимченко М.П.

Миколаїв-2011

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Культура та її роль в розвитку суспільства
  • 1.1 Зміст і сутність поняття "культура"
  • 1.2 Фактори впливу культури на суспільну мораль та культуру мовлення
  • 1.3 Сучасні засоби масової інформації як носії культури
  • Розділ 2. Роль засобів масової інформації (ЗМІ) в сучасному суспільстві
  • 2.1 Види ЗМІ та їх роль
  • 2.2 Функції ЗМІ в Україні
  • 2.3 Позитивний та негативний вплив ЗМІ на культуру спілкування
  • 2.4 Реклама як "двигун" чи "гальма"?
  • Розділ 3. Практичне застосування ЗМІ як носіїв культури
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • додатки

Вступ

Людина створила культуру, а культура - людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, у ставленні один до одного, до праці, до мови… Культура - це спосіб діяльності людини оволодінню світом. [10] Культура мовлення - це володіння нормами літературної мови. [16] Мовна культура - це надійна опора незалежності думки, розвиненості людських почуттів, виховані діяльного, справжнього патріотизму.

В першій половині ХХ ст. остаточно сформувалось три основних наукових дисциплін, що вивчали культуру. Це культурна антропологія, соціологія культури (відношення людей один до одного, система статусів і соціальних інститутів) та філософія культури. [10]

Важливу роль у формуванні активності відіграють засоби масової інформації (ЗМІ), здійснюють вплив на суспільство, його розвиток. Ні для кого не є секретом, що володіння ЗМІ дає солідні особисті вигоди. Сучасні засоби масової інформації неоднозначно впливають на розвиток етичних норм суспільства, диктують поведінку, допомагають знайти власне ставлення та оцінку подій, які нас оточують; разом із тим ЗМІ є одним з найнеобхідніших джерел інформації та обізнаності сучасної молоді (зокрема підлітків). Тема даної науково-дослідницької роботи звучить так: "Формування культури особистості під впливом сучасних засобів масової інформації".

Актуальність даної роботи полягає в проблемі впливу ЗМІ на молодь, це є однією з гострих практичних проблем молоді. Тому метою даної роботи стало дослідити вплив ЗМІ на культуру спілкування сучасності, адже в наш час не кожні ЗМІ подають гарні приклади правильного спілкування, писемної передачі повідомлень, що нажаль, є не кращим показником в рейтингу ЗМІ та дослідити ступінь мовленнєвої ситуації в українських ЗМІ.

Для досягнення даної мети необхідно виконати певні завдання. А саме:

· вивчити наукову літературу щодо культурологічного питання;

· дослідити мовну культуру сучасних засобів масової інформації в Україні;

· сформувати узагальнені висновки.

Гіпотезою роботи є те, що сучасні ЗМІ не завжди дотримуються всіх вимог мовної культури, а тому не можуть вважатися носіями культури, чого не повинно бути в сучасному суспільстві.

Об'єктом дослідженої роботи являються засоби формування культури середовища людини, предметом - культурологічний вплив ЗМІ.

Новизна даної науково - дослідницької роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день сучасні ЗМІ мають неабиякий вплив на молодь. Тому досліджувати це питання та завжди є актуальним.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки даного дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів з політології, інформаційної політики у вищих навчальних закладах, написанні підручників та навчальних посібників з теоретичної та прикладної політології. Сучасності, яка спостерігає за розвитком наших ЗМІ, інколи стає прикро, що час від часу доводиться бачити в новинах чи в газетах граматичні помилки. А скільки людей наслідують наші безграмотні ЗМІ! Неодноразово ми бачимо занедбані бігборди на вулицях, до яких нікому немає ніякого діла, ні районному ні обласному управлінню.

масова інформація культура мовна

Розділ 1. Культура та її роль в розвитку суспільства

1.1 Зміст і сутність поняття "культура"

Адже суспільний розвиток у цілому охоплює і розвиток духовний, іншими словами - культурний. Саме культура є скарбницею невпинного розвитку людства. Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини та суспільства багатогранна. Слово "культура” - латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення, обробіток, виховання, освіта. Іншими словами можна сказати, що це деякий алгоритми людської поведінки і символічних структур, які надають цій поведінці сенсу і значимості. На сьогоднішній день важко віднайти інше поняття, котре мало б стільки різних відтінків смислу і було настільки широковживаним, як поняття культури. Так, у широкому вжитку поняття "культура” переважно асоціюється або з чемністю та освіченістю або зі сферою функціонування соціокультурних інститутів ідеології, моралі. До XVIII ст., згідно з висновками лінгвістів слово "культура” стало окремою, самостійною лексичною одиницею, означаючи обізнаність, вихованість і все те, що і зараз ототожнюють з культурністю. Якщо спробувати поняття "культура" згрупувати за прикладними сферами, то можна виділити такі її основні форми, як "матеріальна культура", "духовна культура", "культура людини", що включає "соціальну (тобто політичну, економічну, правову, моральну) культуру людини", і "фізична культура".

· Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення.

· Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби.

· "Культура людини - це міра узгодженості волі і свідомості людини із законами Матері-Природи".

· В основі фізичної культури лежить домашня фізична підготовка. Цей різновид культури формує в людині здібність до вдосконалення у відповідності до тих або інших професійних завдань. [12]

В широкому розумінні цього слова культурою вважають все, що має людина чи громада людей не від природи, а вже від власного розуму і власної творчості. Традиційно культуру розглядають як сукупність цінностей. Таким чином, культура - це не тільки виробництво речей та ідей в їх відірваності від людини, це виробництво самої людини у всьому багатстві і багатосторонності його громадських зв'язків і відносин, у всій цілісності його суспільного буття.

1.2 Фактори впливу культури на суспільну мораль та культуру мовлення

Роль культури у творенні людської духовності полягає в постійному творенні, відтворенні і збільшенні матеріальних і духовних цінностей, в активному використанні культурних надбань для духовного розвитку суспільства і людської особистості.

На сучасному етапі вплив ЗМІ не має прямолінійного та одностороннього характеру. Взаємодія цих двох соціальних явищ проходить на фоні сучасного мовлення. При цьому необхідно звертати увагу на те, як саме розмовляє сучасність. [19]

Важливими характеристиками культури мовлення є правильність, змістовність, доречність, достатність, логічність, точність, ясність, стислість, простота та емоційна виразність. Правильна вимова, вільне, невимушене оперування словом, уникнення вульгаризмів, архаїзмів, слів-паразитів, зайвих іншомовних слів, фонетична виразність, інтонаційна розмаїтість, чітка дикція, розмірений темп мовлення, правильне використання логічних наголосів і психологічних пауз - необхідні елементи мовної культури особистості.

Теоретичною основою культури мовлення є пізнання й осмислення мовних норм, особливостей функціонування стилів літературної мови, усвідомлення взаємозв'язків системи мови, структури мовлення; практичною - систематична увага мовця до мови і рівня власного мовлення, прагнення досягти мовленнєвої майстерності.

Досягти високого рівня культури мовлення неможливо без високої лінгвістичної свідомості носія мови, любові до мови, постійної потреби аналізувати, удосконалювати, шліфувати власне мовлення. Необхідно вдумливо читати твори майстрів різних стилів, добре оволодіти мовними нормами, стежити за їх змінами, не допускати змішування мовних явищ, проявів інтерференції (використання елементів різних мов); критично ставитися до написаного і мовленого слова, не йти за "модними" тенденціями у вживанні іншомовних слів, нарочитої спрощеності тощо. [8]

Культура мовлення є не лише показником професійних якостей, а й фактором, що впливає на визнання у культурному світі. Особи, які не володіють мовленням на належному рівні, не можуть бути задоволеними собою, що негативно позначається на їхній поведінці та навіть приватному житті.

1.3 Сучасні засоби масової інформації як носії культури

Культура мови - це проблема, що так чи інакше наявна в національному світі і буває предметом публічного обговорення. Мова як відомо є не лише засобом спілкування. Це спосіб сприйняття духовності. [17]

Сучасна культурна реальність в Україні характеризується зростанням впливу засобів масової інформації. ЗМІ в даний час надають великий вплив на культуру. У цьому впливі є свої позитивні і негативні сторони. Наприклад, підвищення рівня освіти все більш широких верств населення тісно пов'язане із зародженням ЗМІ, тобто із зростанням тиражів друкованого слова - книг, а потім журналів і газет. Але, в той же час, розширення сфери контакту населення з мистецтвом і наукою за допомогою ЗМІ викликало цілий комплекс наслідків і для всіх соціальних верств і для самої культури. Про дотримання вимовних вимог мусить дбати кожен носій, якщо він хоче, щоб його індивідуальне мовлення відповідало критеріям нормативності. [21]

Діяльність ЗМІ робить виключно великий вплив на життя суспільства в цілому, на соціально - психологічний і моральний вигляд кожного з членів цього суспільства. Сучасні можливості засобів масової інформації і комунікації виводять підростаючу особистість за межі визначеного культурного ареалу. ЗМІ як один із суб'єктів ідеології, діють на ідеологічні процеси. З одного боку вони допомагають розповсюдженню інформації, затверджують свободу слова. З іншого боку - для них характерна маніпуляція громадськістю та їх підсвідомістю. [4]

Цінності культури завжди були і залишались вищими цінностями. Цим і пояснюється широка увага до питань культури взагалі. Отже культура - це наше майбутнє.

Розділ 2. Роль засобів масової інформації (ЗМІ) в сучасному суспільстві

2.1 Види ЗМІ та їх роль

Радіо, телебачення газети та журнали проникли в життя суспільства. Але при цьому не потрібно забувати про те, яким чином вони доносять інформацію. [18] З раннього дитинства людина опиняється в iнформацiйному полi, вона не може жити без iнформацiї, сприймаючи її через безлiч каналiв, i на основi її обробки формує свою поведiнку.

До сучасних медіа-засобів включаються друковані видання, преса, фотографії, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео - та мультимедійні компютерні системи, зокрема Інтернет. [1]

Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують - звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний характер виробництва і розповсюдження інформації. ЗМІ мають допомогти широкій аудиторії. [7]

У кожного виду ЗМІ є своя спеціалізація:

- видання для жінок;

- політична преса;

- релігійна преса;

- екологічна преса;

- аграрна преса.

В діловій пресі можна виділити якісні газети, журнали, ділові видання, популярні інформаційно-комерційні посібники. [4]

Вивчаючи поняття "засоби масової iнформацiї", "засоби масової комунiкацiї", "преса", "друкованi засоби масової iнформацiї", можна сказати, що в них дуже багато спiльного.

На думку багатьох експертів, в найближчі 3-4 роки з ринку відійдуть ті журнали, що "живуть" за рахунок реклами і не мають прибутку. А залишаться лише ті, які орієнтуються на якість та на збільшення кількості продукції. Лідерами по тиражам є кросворді журнали та газети, другу позицію займають телевізійні, а третю - жіночі та розважальні. Серед ЗМІ є й такі, що представлені виключно в електронному варіанті (газети, журнали).

Перші радіостанції почали будуватися ще у 1924 р. В умовах розвитку телекомунікації радіо не тільки не втрачало аудиторію, а й збільшувало її. Радіо розміщується таким чином, що воно стає доступним для кожного. Люди слухають його, займаючись іншими справами. Кінець XXI ст. викликаний появою унікальним і надзвичайно перспективним ЗМІ - глобальною комп'ютерною мережею Інтернет. Кількість користувачів з кожним роком швидко зростає. Різні організації представлені з допомогою сайтів, що дає змогу закріпити свій стиль. [4]

Сучасне телебачення виникнувши як засіб масової інформації та комунікації, являється на сьогодні одним з видів сучасної культури. Телебачення має певну владу над особистістю. [2]

Бурхливий розвиток ЗМІ відсунув на другий план такі центри культурної діяльності як університети (освіта, наука), видавництва, театри тощо. Тим самим були остаточно зруйновані бар'єри, що захищали світ від тої проблематичної ситуації, що склалася на вітчизняному телебаченні. (Звісно не можна відзначити те, що за останні роки кількість вітчизняних ЗМІ зросла. Але проблема існує в тому, наскільки якісний продукт вони доставляють багатомільйонній аудиторії). Розповсюдження мистецтва, культури відокремилося від їх виробництва. Видання книг чи успіх художньої виставки залежить від реклами у пресі або на радіо та телебачення. [10]

Подобається нам сучасна iнформацiя, яку надають ЗМI чи нi (незважаючи на правильність і коректність), вона є невiд'ємною частиною ринкових процесiв i сучасного життя в цiлому. Завдання ЗМІ - контроль за станом середовища, повідомляти людям всі "гарячі" новини. ЗМІ передають ті новини, які мають навчати, освідчувати людей. [11] Орiєнтуючись на позасвiдому сферу особистостi, на прихованi iнстинкти, iнформацiя рiзних типiв, фiльми та реклама чинять тиск на психiку людини. Особливо пiд цей вплив пiдпадає молодь. По-перше, в пошуках науково-популярноi інформації вона частiше за дорослих звертається до Iнтернету, журналiв, а всi цi iнформацiйнi потоки супроводжуються рекламою, еротичними картинками. По - друге, молодь бiльш емоцiйно вразлива, сприйнятлива. По - третє, молодь бiльше часу, нiж дорослi, проводить бiля телевiзорiв. В ЗМI широко рекламуються алкогольнi напої, сигарети. Це негативно впливає на пiдлiтка. Юнаки ототожнюють себе веселими, "прикольними", безтурботними хлопцями та дiвчатами у вiдеороликах, сильними та володарними чоловiками зі шкiдливими звичками, якi звикли всього добиватися силою, яких постiйно показують у фiльмах i тим "красивим життям", до якого такий спосiб життя веде. Подібне ставлення до життя i оточуючих, а також розбiжнiсть iдеалiв i буденностi нерiдко призводять до серйозних наслiдкiв - агресii, наркоманiї, алкоголiзму, частих депресiй, нервових зривiв, розладiв психiки. [20]

2.2 Функції ЗМІ в Україні

Всі телекомпанії користуються рівними правами і несуть однакову відповідальність. [4] Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до єдиного реєстру внесено близько 800 телерадіоорганізацій, з яких лише 28 є державними. В Україні функціонує 850 - 900 радіо - та телеорганізацій. До складу Національної Радіокомпанії входять 3 програми внутрішнього мовлення. Інформаційно-публіцистична (радіо "Промінь", молодіжне радіо), пізнавальна, художня (радіо "Культура" (обєднання художнє)). Середньодобове мовлення всіх програм становить 94,5 год. [3] Наявність великої кількості недержавних ЗМІ утруднює контроль з боку держави за їхнім змістом і відкриває шлях для проникнення в інформаційний простір України західної продукції, яка пропагує свій спосіб життя. Цей процес значно посилюється відсутністю в Україні чітко сформованої національної ідеології, єдиних державно-політичних орієнтирів. Тому через пресу, радіомовлення широкому загалу населення прищеплюються зразки так званої масової культури. Але найбільш виражені ці процеси на телебаченні, тому що з усіх ЗМІ воно є найпотужнішим сучасним інструментом пропаганди та впливу, адже через телеефір формується сучасний світогляд людини. Для суспільства ж найбільша вигода від ЗМІ криється у виконанні ними своїх головних функцій. Серед найважливiших функцiй ЗМІ можна виділити такi:

1. інформаційна;

2. технічна;

3. організаційно-управляюча. [4]

Різні дослідники по - різному трактують головну роль масс-медіа, але в основному їхні точки зору збігаються. Зокрема, американці М. Гуревич і Дж. Блумлер визначили чотири функції ЗМІ:

1. Спостереження за сучасними подіями.

2. Надання трибуни для людей, що представляють і захищають інтереси аудиторії.

3. Передача різноманітної інформації як від різних сторін і груп політичного дискурсу, так і про них; обмін інформацією між потенційними представниками влади і широкими масами.

4. Шанобливі відгуки про аудиторію як про зацікавлених, розсудливих і активних громадян.

Кардинальні зміни відбуваються і у книговиданні. Досить нагадати, що нині в нашій країні нараховується щонайменше тисяча видавництв і видавничих організацій, майже 2 тисячі поліграфічних підприємств різних організаційно-правових форм та форм власності.

За даними комп'ютерного банку Державного комітету з питань інформаційної політики в Україна, станом на квітень 1999 р. в Україні зареєстровано 224 видання для дітей. З них: газет - 92, журналів - 120, альманахів - 9, додатків - 3.

Серед друкованих видань, яким віддає перевагу сучасна українська молоді, досить поширеними видалися періодичні видання (70% опитаних заявило, що читають їх часто). Тут перше місце посідають журнали розважального та інформаційного профілю (38%), при цьому 16% молодих людей заявило, що читають газети щоденно, 33% - 2-3 рази на тиждень, 20% - раз на тиждень, 24% - лише випадково. І лише 6% практично не читають газет. Однією з найулюбленіших форм проведення вільного часу виявилось читання газет і журналів, на що вказали 48% усіх респондентів. [3]

Розвиток Інтернету значно розширив поле публічної сфери суспільств і приніс собою зміни. Які, можливо, не менш важливі для трансформації публічності і розвитку громадянського суспільства, ніж розвиток газетної індустрії від кінця 18-го сторіччя.

2.3 Позитивний та негативний вплив ЗМІ на культуру спілкування

Засоби масової інформації (радiо, телебачення, преса) ефективно впливають на рiзноманiтнi cпiльноти людей, на формування загальноприйнятих смакiв, громадського настрою та соцiально-психологiчних установок. У наш час практично всю iнформацiю людство отримує за допомогою телебачення, радiо, преси або Iнтернету. ЗМI стали основним джерелом розповсюдження повiдомлень, що впливають на громадську свiдомiсть. ЗМІ в наш час виконують безліч ролей. У арсеналi ЗМI iснує цiла система прийомiв, спрямованих на манiпуляцiю громадською думкою. Тобто безконтрольний інформаційний потік може як завгодно глибоко проникати в суть особистості і деформувати її свідомість.

Iснує думка, що телебачення вiдбиває у дiтей любов до книги. У цьому переконаннi бiльшiсть вчителiв та батькiв, але не дiтей. Дiти - телемани настiльки захоплюються переглядом усiх можливих телепрограм та фiльмiв, що це згубно впливає на iхне здоров'я. Все більше розширюється просвітницька і культурна сфера діяльності телебачення.

Значення друкованих засобів масової інформації (художніх творів, народних казок, лічилок, дражнилок, прислів'їв, загадок, приказок та ін.), їх вплив на духовний розвиток дітей важко переоцінити. Це не лише скарбниця народної мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Однак останнім часом народна казка в житті дошкільника, на жаль, не витримує конкуренції з комп'ютерними іграми та мультиплікаційними фільмами.

Широкi можливостi ЗМI викликають необхiднiсть вивчати механiзми їх функцiонування та розвитку, ефективнiсть впливу на аудиторiю. [19]

Як засiб досить активного впливу на стиль життя, ЗМI використовуються на багатьох рiвнях органiзацiї аудиторiї. Визначено чотири рiвнi, які є, на думку більшості, найважливішими:

1) індивiдуальний;

2) груповий;

3) органiзацiйний;

4) суспiльний.

Вплив журналістики на мову не має прямолінійного та одностороннього характеру суспільство, взаємодія цих двох соціальних процесів проходить на фоні при участі загальних процесів. [16]

Звісно, не можна не відзначити тенденцію щодо зростання кількості саме українськомовного телевізійного продукту протягом останніх років. Утім, проблема полягає в тому, наскільки ця рідна мова відповідає елементарним літературним нормам, іншими словами, наскільки вона є якісною та повноцінною. Адже порушення загальноприйнятих правил, м'яко кажучи, паплюжить нашу мову, перетворює її на суржик або на пародію. [18]

А втім, на думку мовознавців, найнебезпечнішим є те, що "калічена" українська транслюється на багатомільйонну аудиторію. Глядачеві нав'язують українську мову (якщо її можна назвати українською) досить низького ґатунку. Як наслідок - усенародна любов до королеви суржику Вєрки Сердючки.

Основні причини виникнення помилок - неправильно вибрані наголоси, вживання слів з не тими дієсловами, встановлення неправильних граматичних звуків між словами, помилки у складних реченнях. Саме ці помилки є на сьогоднішній день найбільш очевидними та серйозно порушують існування мовних норм. [1] Стилістичні дефекти виникають із-за слабкого володіння ресурсами мови та із-за недостатньо розвинених навиків локанічно і повно виражати свої думки. У матеріалах преси стилістичні помилки з'являються через механічного перенесення матеріалу в журналістський текст з іншої сфери спілкування, невміння пристосовуватися до публіцистичного стилю. Також низький рівень спілкування і культури та використання жаргонів. [12]

Безумовно, будь-якій людині властиво помилятися, адже, як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить. Однак, з іншого боку, якщо ми спостерігаємо повторення одних і тих самих порушень уже не перший рік поспіль, то це означає, що вітчизняні медіа свідомо не дотримуються літературних норм української мови, навіть не намагаючись щось змінити. За словами мовознавця, доцента кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Юрія Єлісовенка, "треба боятися не помилок, а байдужого ставлення до них".

Певно, для більшості українських журналістів з відомих усім нам причин зручніше спілкуватися із глядачами російською (це ми можемо спостерігати під час випуску новин на ТК Інтер). А якщо вони і звертаються до нас українською, то, як правило, лише тому, що Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення або інший уповноважений орган змушує їх до цього, мовляв, інакше позбудетесь ліцензії. Як кажуть у народі, насильно коханим не будеш. А відтак і повноцінної державної мови ми не чуємо, а бачимо лише картинку, коли телевізійники вживають українські слова замість російських, вважаючи, що цього достатньо. [20]

Тим часом матеріали сучасних ЗМІ засмічені надмірною кількістю невмотивованих чужих слів, ненормативними наголосами, перекрученими з погляду української фонетики й вимови "витворами", незграбними синтаксичними побудовами. На телеекранах замість Азербайджан нерідко вимовляють Азербайджан. Солідна газета дозволяє собі писати: " Скандальні історії в дипломатичних представництвах України за кордоном дуже компроментують нашу державу". [17]

Однак доволі не зручно стає бачити наслідки такого зверхнього ставлення ЗМІ до власної мови. Оскільки глядач, що споживає той чи інший телевізійний продукт, так чи інакше вважає його за орієнтир у мовному відношенні. А тому повторює мовні огріхи телевізійників, навіть не розуміючи, що вони не є нормативними.

На радіо та телебаченні часто вживають неправильні наголоси слів. Так, 14 жовтня відзначаємо свято Покрови і часто нам говорять "Сьогодні ми відзначаємо Покрову (наголос на останній склад). Часто диктори ставлять наголоси на останніх складах. [17]

У одній зі своїх праць вищезгаданий Юрій Єлісовенко виділяє "три руйнівні тенденції" щодо порушення норм вимови - це "фекання", "шокання" і "цікання".

"Фекання" - вимова приголосної "в" як "ф", замість нескладового "у". Приміром, "нефтомний" замість "неутомний", "ліга чемпіоніф", "сьогодні йому виповнилося 70 рокіф" - усе це помилки ведучого програми "Про спорт" (1+1) Сергія Полховського. Слід зауважити, що ця людина - не новачок і дізнатися про існування нескладового "у" у неї було вдосталь часу. Ці ж огріхи можна відшукати також у мовленні інших представників "1+1": ведуча "ТСН" Людмила Добровольська ("Президент доручиф", Симоненко запропонуваф").

Щодо телеканалу "Інтер", який, як відомо, є найнебезпечнішим ворогом української мови, то тут можна потонути серед розмаїття порушень орфоепії. Оскільки журналісти однієї з найважливіших інформаційних програм будь-якого каналу, тобто новин, створюють свої сюжети спочатку для російськомовних "інтерівських" "Подробностей", а потім подають у перекладі для українськомовних "Подробиць". Як наслідок - м'які шиплячі, акцентуаційні та інші порушення.

Друга не менш загрозлива тенденція порушення орфоепічних норм - "шокання". Ця тенденція пояснюється відкиданням приголосних "ч" і "щ", що мають звучати твердо. Цим зловживає ведучий "Подвійного доказу" на каналі "1+1" Анатолій Борсюк. Жодного разу не вдалося почути від нього сполучника "що". Натомість постійно ріже вуха його "те, шо означає", "шоправда" або "за шо б'ють євреїв?".

Третя тенденція - "цікання", себто зміна у вимові проривної приголосної "т" на м'яку свистячу "ц". Яскравим представником цієї тенденції є вищезгадана Людмила Добровольська ("не цільки" замість "не тільки", "бацьки" замість "батьки").

Наші "телемовники" не дотримуються правила щодо неприпустимості оглушення дзвінких приголосних. Приміром, "зарас" замість "зараз" (Ольга Герасим'юк, "Без Табу", "1+1"), "неопхідна" замість "необхідна" (Сергій Полховський), "сніх" замість "сніг" (Людмила Добровольська).

Порушення правил чергування спричинює нагромадження неприродних для певної вимови звукосполучень і зводить нанівець її милозвучність (наприклад, "З'їзд екологів проходив в Криму (ввір); Мале суденце довго плавало у океані (оуо)".)

Інколи за різними формами слова закріплене відмінне значення: удача (успіх) - вдача (характер), тоді слово змінює своє значення. Слово треба ставити в таку позицію, яка дає змогу уникнути неблагозвучних збігів приголосних. [17] Словом, журналісти ніяк не усвідомлять, що без рідного слова (а в нашому випадку доречніше було б сказати: якісного рідного слова) вони є ніхто. А відтак і споживач подібної медіа - продукції теж - ніхто.

Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед телебачення. Думку про першість телебачення за ступенем охоплення населення України підтверджують результати опитування "Української маркетингової групи".

Провівши опитування, "Як на вас впливає телебачення?" маємо такі результати.

Андрій Павлишин - редактор журналу "Ї".

"Телевізор - це злодій часу, але й водночас можливість зняти стрес. Я дивлюся тільки бойовики - "стрілявки" і програми про життя тварин. Політичні програми - хіба, коли вони дуже якісно зроблені. Також для мене не існує жодних новин або розмовних передач".

Любов Проскура - сімейний психолог.

"Оточення не може не впливати. Людина - це соціальна істота, тому вона пов'язана із соціумом. І байдуже, який він: живий чи не живий (телевізор). На неї впливають події, а телебачення - це теж події. Я особисто не можу спокійно дивитися телевізор, бо будь яка програма чи фільм містить насильство. Воно руйнує не тільки особистість, а й усе навколо. Квартири на перших поверхах заґратовані. Ми боїмося цього насильства. Колись було насильство з боку держави, а тепер - між самими людьми. "

Сергій Рахманні - журналіст, редактор відділу політики газети "Дзеркало тижня".

"Він впливає на будь - яку людини, але я не можу сказати, що він сильно впливає на мою свідомість і зміст життя. Я специфічний телеглядач, бо дивлюсь тільки новини, особисто СТБ і "Нового каналу". Зовсім не подобається "Інтер" та ІСТV. А теоретично можу послатися на власний досвід. У мене є донька, їй 5 років. Вона розумна дівчинка, але інколи починає говорити салоганами рекламних роликів. Мене це дратує, але я розумію, що вона просто застосовує ту наволоч і гидоту, яка є на екрані. Звичайно, якщо дитина сидить кілька годин перед телевізором, що там робиться у її голівці. "

Кров, насилля, жорстокiсть, якi присутнi у сучасних фiльмах, можуть викликати замiну вищих цiнностей, цiнностями нижчих порядкiв, що призводить до морального розладу молодi i суспiльства в цiлому i, безумовно, може причинити розвиток негативних тенденцiй у суспiльствi.

До речі сьогоднішній Інтернет відрізняється від того, яким він був ще п'ять років тому. Користувачів Інтернету поглинає величезний потік інформації. Голова правління Інтернет асоціації України Тетяна Попова впевнена, що до 10-13 років не варто створювати дитині особисту поштову скриньку.

Поганий вплив, який Інтернет має на дітей, дуже перебільшений. Формуючи інформаційну культуру особистості, Інтернет не лише дає безліч інформації, а й розвиває, навчає, формує особистість, суттєво впливає на всі сторони її соціального життя. На жаль, виховання останнім часом побудовано таким чином, що діти не вміють задовольняти своїх потреб в реальному житті, і вони все частіше звертаються до віртуального світу. І найбільше лякає те, що вони занадто багато проводять там часу. І це певний шлях до комп'ютерної залежності. Фахівці підрахували, щоденна робота за комп'ютером тривалість більше двох годин знижує рівень фізичного здоров'я і збільшує імпульсивність та агресію. [14]

2.4 Реклама як "двигун" чи "гальма"?

Сучасні ЗМІ не можливо собі уявити без реклами, яка необхідна їм для вирішення різних завдань - інформаційних, соціальних, іміджових, але, перш за все, економічних, бо реклама є суттєвою фінансовою підпиткою засобів масової інформації.

Телебачення - одне з найбільш розповсюджених рекламних засобів, який впливає на підсвідомість людини. Телебачення є одне з найбільш охоплюючих засобів реклами, а телереклама в свою чергу має таку рису впливати на людей. Її достатньо висока емоційність та переконливість, впливає на те, щоб привернути увагу глядача, в рекламі потрібні лише перші 4-5 с. [2] Телебачення щорічно випускає понад 30 тис. рекламних роликів, кожен з яких щодня дивиться 9 з 10 потенційних покупців.

Якщо в пресі реклама будується на аргументації, то на телебаченні ми спостерігаємо ефект навіювання. Це впливає на психіку людини. Останнім часом широко почали використовувати комп'ютерну техніку, яка певним чином має більший вплив на підсвідомість. [4] Реклама досягла величезного розмаху і стала одним з основних засобів стимуляції споживання. Реклама виконує роль механізму переконання, впливає на цінності та спосіб життя.

Закон України "Про рекламу" встановлює певні обмеження щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх, зокрема забороняється реклама з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми. Не допускається також реклама, спрямована на підрив авторитету дорослих чи дискредитацію довіри неповнолітніх до них, реклама, яка використовує легковажність чи брак досвіду у неповнолітніх.

Опосередковано забороняється реклама лікарських засобів, алкогольної та тютюнової продукції у друкованих виданнях, призначених переважно для неповнолітніх. Реклама ж будь - якої лікувальної продукції для дітей можлива лише з дозволу Міністерства охорони здоров'я України. Під забороною також зображення неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи обставинах, реклама з використанням справжньої чи іграшкової зброї. Ці обмеження є особливо актуальними з огляду на останні події у міжнародному житті, пов'язані з активізацією терористичних дій різноманітних радикально настроєних організацій та структур. [9]

Обговорення питання реклами в ЗМІ в чат - конференції 5 січня 2003 року. (Цитата)

Іван Чиж. - Вітаємо всіх! Дякуємо за інтерес до проблем інформаційної сфери. Сподіваємося на те, що інформаційна політика вдосконалюватиметься спільно, враховуючи всі позиції і інтерес суспільства, громадську думку професіоналів, які працюють у цій сфері.

mazay. - Яка Ваша позиція стосовно дозволу чи заборони реклами тютюну та алкоголю?

Іван Чиж. - По-перше, ця проблема має вирішуватися тільки законодавством, оскільки вона є доволі гострою! Зміни до законодавства про рекламу потрібні обов'язково. Є дві проблеми. Недостатність фінансових ресурсів і вузький ринок реклами. І тому треба реагувати на необхідність посилення економічної складової, дати змогу каналам, засобам інформації заробляти на рекламі. З іншого боку, є проблеми суспільства, проблеми шкідливості паління, надмірного вживання спиртного. Як помирити ці взаємно суперечливі проблеми? Розв'язати цю колізію має Верховна Рада України відповідним законом. [22]

Радіо, телебачення, газети пропонують різноманітні можливості для реклами. Відміною рисою реклами на радіо є використання живої мови. При підготовці реклами на радіо прагнуть того, щоб текст був стислим і обґрунтованим, у дотепній формі. Фрази повинні бути короткими і містити не більше однієї думки. Важливо заволодіти увагою слухачів уже на початку звернення. Велике значення в радіо рекламі має музика. Важливим видом рекламних засобів є кіно і відеореклама (телереклама), що має величезній психологічний вплив: зображення, звук, колір, театральна дія й умови, коли глядач нічим не відволікається від екрану.

Додатково деталізовано права на свободу слова в Законі України від 3 квітня 2003 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова". Утвердження і забезпечення прав і свобод людини, декларує Основний Закон, який є головним обов'язком держави. "Людина, її життя, честь і гідність, недоторканність - найвищі соціальні цінності - усі люди вільні і рівні у своїх правах".

Гарантування свободи слова деталізовано і унормовано в інших Законах України - "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про мови" тощо. Водночас обумовлюється недопустимість використання слова із злими намірами, порушення прав і свобод інших людей - кожному гарантується повага до його гідності.

Передусім визначено поняття цензури у ЗМІ. Це - "вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється" (крім випадків, обумовлених авторським правом, і судових заборон). Спроби контролю ЗМІ здійснюють у кількох площинах, основні з яких - владно-державна, владно-кримінальна та владно-олігархічна (засновників). У кожного свої можливості, методи і засоби впливу, стратегічні завдання і підзавдання. [4]

Рівень розвитку української реклами на сьогодні вимагає формування адекватного правового, соціального, інформаційного, кадрового забезпечення та розвитку відповідної виробничої інфраструктури.

Видання книг чи успіх художньої виставки залежить від реклами у пресі або на радіо та телебачення.

Реклама у пресі - відносно не дорогий і дуже ефективний вид реклами для товарів і послуг. За об'ємом витрат, реклама у пресі займає друге місце після телебачення, адже, як не крути, а Україна все ще вважається самою читаючою країною світу.

Реклама так і виблискує словами: більше, дешевше, краще, вигідніше, самий, єдиний, унікальний, супер, понад новий, новинка, перший, революція, непростий, незвичайний, на відміну від звичайних. Усі ці слова є сигналами того, що рекламована марка в явному або неявному вигляді подається в порівнянні з іншими марками тієї ж товарної категорії. Однак, повноцінні порівняння (коли ясно, який об'єкт із якими іншими дорівнюються і які параметри приймаються до уваги) зустрічаються в рекламі зрідка. Як правило, лише створюється ілюзія справжнього порівняння є некоректним у суворому логічному змісті.

Розділ 3. Практичне застосування ЗМІ як носіїв культури

Беручи до уваги всі теоретичні знання та відомості, представлені у першому розділі, вдалося реалізувати себе на навчальній практиці, яка проходила в ТОВ Коледжі преси та телебачення, який відомий нам більш як ТК ТАК - ТВ. Коледж це вищий навчальний заклад, другого рівня акредитації. Структурний підрозділ телевізійний академічний ТК ТАК - ТВ, який був створений у 2006 р. На ТК є 2 відділи, а саме: освітньо-публіцистичні передачі та новини (саме в цьому відділі проходила моя практика).90 % співробітників це студенти-інтерни. Обсяги виробництва: 8 програм. Найбільш популярними серед усіх є:

1. "Такі рецепти". Передача базується на народних рецептах. Причому народних у повному розумінні цього слова, адже героями передачі може стати кожен, так як зйомки відбуваються на вулиці, автор підходить до звичайного перехожого та пропонує розповісти свій улюблений рецепт.

2. "Такий закон". В ефірі - щодня о 19: 30. Передача базується на відповідях спеціалістів у юридичних питаннях, актуальних на час виходу передачі.

3. "Така молодь". В ефірі - понеділок, вівторок та неділя о 15: 20. Передача розповідає про різні молодіжні рухи, групи та популярні зірки. Героями передачі стають як миколаївські талановиті гурти, так і відомі українські.

4. "Таке місто". Музична передача, де за основу лягли мальовничі кадри куточків Миколаївщини, на приємну або відповідну до картинки музику.

5. "Такі діти". В ефірі - щодня о 15: 45. Передача базується на питаннях та відповідях. Причому героями є самі діти, віком до 7 років. І як показує практика, діти й справді мають свій чарівний світ.

Головною метою було виконати усі поставлені задачі. Насамперед, спробувати себе початківцем-журналістом. На протязі 2-ох тижнів вдалося відзняти 2 сюжети. Перший репортаж проходив у Миколаївській Обласній бібліотеці ім. Олексія Гмирьова. 3.06.10 р. відбулася зустріч у форматі "живої книги" з українськими письменниками, громадськими діячами та видавцями братами Віталієм та Дмитром Капрановими. Саме тоді вперше, була змога працювати на зйомці без допомоги репортера - наставника, а самостійно.

Зробити короткий запис зустрічі - це не вся робота. До складу першої зйомки також увійшло спілкування саме з братами Капрановими та присутніми (тобто потрібно обов'язково взяти синхрон (інтерв'ю)). Другою роботою був сюжет, відзнятий у Спілці Художників. Проходила виставка робіт знаменитих миколаївських художників. Можливо саме ці сюжети стануть першими сходинками у кар'єрі журналіста.

Робота оператора на зйомці - відзняти все дійство, а репортерові потрібно зробити короткі записи та взяти синхрони у головних героїв дійства, присутніх та осіб (люди мають поділитися своїми враженнями) та осіб, які не були присутніми. Якщо брати синхрони у головних героїв заходу та присутніх, то це буде один різновид збору інформації. Для більш повного та насиченого сюжету потрібно різні види збору інформації. Саме тому брати синхрони у людей на вулиці є обов'язковим!

Після зйомки потрібно розшифровувати відзняте відео. Розшифровка проходить таким чином. На спеціальному пристрої (щось подібне до звичайного телевізора) йде сюжет. Із нього обираємо синхрон та розшифровуємо. Тобто: спочатку пишемо ім'я, прізвище та посаду особи, а далі: в правому кутку йде час (напр. 00: 08: 34), із всього синхрону потрібно обрати найцікавіші моменти. Записуємо час, коли почали говорити, і коли закінчили. Відповідно записуємо що саме було сказано. Після того, як сюжет розшифрований, пишеться текст, який звучатиме в ефірі, для цього використовуються синхрони та власні слова. Далі робиться монтаж. На перший погляд, робота репортера здавалася легкою, але будучи на практиці, виявилося, що це не легко і швидко втомлюєшся.

Визначити "+" телебачення - це легко, а от визначити "-" - не так легко, але, на жаль, вони все ж таки існують. По-перше, у журналіста робочий день ненормований (не строго з 9.00 до 18.00), він може бути 5 годин, 7 годин або цілий день. Це все залежить від того, де, коли і як проходитиме зустріч, де потрібно бути. Це, я гадаю, і є перший "-" роботи репортера. Хоча робота ця втомлює, але коли займаєшся цікавою і улюбленою справою, то втома приємна. Недоліком телебачення, а саме журналістів є те, що репортер не завжди працює професійно. В своїй роботі він часто використовує не до кінця перевірену інформацію і видає її телеглядачу не досить точною. Іноді люди сприймають це як правильне твердження. Один із мінусів телебачення є те, що у своїй роботі журналіст іноді висловлює власну точку зору, роблячи її реальним фактом. Глядач потім починає думати таким же чином, тобто журналісти непомітним чином нав'язують громадськості свою власну думку.

Ви думаєте, що в новинах показують все? Можливо багато, але не все. Деякі деталі замовчуються. Керівництво у закладі (офісі, бібліотеці), де пройшов конфлікт або інший суттєвий недолік, бажає, щоб про нього не дізнався ніхто. І коли про це домовлено, то репортерові просто забороняється говорити чи писати про ту чи іншу подію, що трапилась. Це і є наступним мінусом телебачення.

А от щодо плюсів, то тут справа має вигляд кращий і позитивніший. Будучи журналістом є можливість спілкуватися з багатьма цікавими, знаменитими персонами, що буде для тебе корисним. Також журналіст має багато важливих знайомств, які можуть стати в нагоді в тій чи іншій ситуації (вирішення проблеми).

Провівши протягом навчальної практики опитування та анкетування серед громадян м. Миколаєва, можна зробити висновки, що в більшості миколаївці довірять пресі, так як 12 осіб з 20, сказали, що мають довіру до сучасних журналістів. (Додаток 7) Щодо використання ЗМІ, то попитом користується Інтернет, 13 громадян з 20 надають перевагу саме такому виду ЗМІ. (Додаток 8)

Перш ніж обрати майбутню професію журналіста потрібно зважити всі "за" і "проти", а потім вже приймати остаточне рішення.

Висновки

Ми можемо довго сперечатися про негативний вплив телебачення, Iнтернету, газет, але нiхто не стане заперечувати, що у вiк прогресу виникає необхiднiсть у всiх комунiкацiях. Адже вони формують свiтогляд, розвивають кругозiр, забезпечують розвиток iнтелекту i полегшують величезний обсяг роботи, який ми постiйно виконуємо. Звiсно, за умови коректностi, якостi, грамотностi. Саме для цього суспільство має приймати участь у формуваннi глядацького та читацького смаку, безкiнечних бiгбордiв, якi увiрвалися у наше життя. Адже якщо на них ми побачимо висвiтленi соцiальнi проблеми, то задумаємось над їхньою значимiстю! Переконанно i впевненно ми маємо впливати на сучаснi ЗМI, а якщо в майбутньому вирішимо прилучитися до їх створення, то маємо пам'ятати про виховний вплив кожного з них. Сучасний прогрес залучає нас до кожного із ЗМI, наше ж завдання - бути вибагливим поцiновувачем численної продукцiї, створенiй у вирi обезціненої гармонiї.

Варто також пам'ятати, що у процесах формування національної свідомості, яка є основою державотворчих процесів, велику роль відіграють засоби масової інформації. Реалізовуючи свої функції, вони виступають потужним засобом повернення суспільства до своїх базових цінностей, ідентичних й адекватних уявленням, звичаям, традиціям, менталітету, багатовіковому культурно-історичному досвіду народу.

Провівши науково-дослідницьку роботу, виявилося, що нерідко в ЗМІ використовуються маніпулятивні прийоми впливу на свідомість людей, обмежуючи свободу самовизначення особи. Більшість людей схильна до навіювання і управління, що здійснюють мас-медіа. При цьому відмінною рисою прихованого впливу на свідомість є той факт, що для об'єкта маніпуляції створюється ілюзія, видимість свободи вибору, але насправді переконання, погляди, думки йому нав'язуються ззовні. Це пов'язано з тим, що людина сучасного суспільства формується та існує в мегаінформаційному просторі, створеному ЗМІ. Вона будує свою поведінку переважно на базі інформації, котра щоденно передається по теле- й радіоканалах, з друкованих видань й Інтернету. І в цьому значенні людина інформаційного суспільства невільна, оскільки не має нагоди самостійно, без участі мас-медіа отримувати всю необхідну інформацію про події, що відбуваються в світі. До того ж нерідко люди стають заручниками маніпулятивних технологій унаслідок невміння або небажання критично, осмислено підходити до отриманої інформації.

На жаль, сьогодні система українських національних ЗМІ об'єктивно поки що не орієнована на формування розвиненої національної свідомості та державно-політичної ідентичності, збереження культурно-історичної самобутності українського суспільства. Значна частина ЗМІ орієнтована не на задоволення комунікативно-інформаційних та просвітницько-виховних потреб суспільства, а насамперед на обробку суспільної свідомості в інтересах різних політичних сил, висвітлює приватні чи корпоративні інтереси певних фінансово-економічних угруповань.

Першочерговим завданням державної інформаційної політики у контексті підвищення впливу ЗМІ на формування національної свідомості, мають бути вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, розробка і прийняття Інформаційного Кодексу України. Держава через систему відповідних нормативно-правових важелів зможе забезпечити протидію зовнішнім інформаційним впливам, мінімізувати процеси зросійщення, американізації українського інформаційного простору; захистити заради національних інтересів духовно-культурне, морально-психологічне здоров'я українського суспільства. Розробка дієвої системи контролю за дотриманням іноземними ЗМІ мовного та інформаційного законодавства України сприятиме забезпеченню інформаційної безпеки держави.

Доцільно провести перереєстрацію усіх ЗМІ, що функціонують у суспільстві, заборонити ті, що ведуть антиукраїнську політику, підривають духовність української нації та безпеку Української держави, розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Органи державної влади мають посилити контроль за дотриманням положень чинного законодавства щодо мовного режиму ЗМІ та квоти національного продукту на телебаченні та у кінопрокаті.

Для забезпечення державного статусу української мови, її повноцінного функціонування в інформаційно-комунікаційному просторі України держава має здійснювати активну політику щодо україномовних ЗМІ, у тому числі шляхом застосування механізмів пільгового оподаткування.

Отже, можна сказати, що моя гіпотеза підтвердилась у процесі проведеного дослідження, доказом чого є факт, що засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні особистості людини.

Список використаної літератури

1. Авраамов Д.С. Професиональная этика журналиста: Парадоксы развития, поиски, перспективы. - М.: Мысль, 1991. (с.154, с.127)

2. Анакшина Н.А. Режисурра телевизионной рекламы. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2008. (с.98 - 99, с.108)

3. Ворошилов В.В. Журналистика. Курс лекций. - СПб, 2004. (с.267)

4. Ворошилов В.В. Журналистика: ученик. - М.: КНОРУС, 2009. (с.46, с.106)

5. Ворошилов В.В. Журналистика. - М.: КНОРУС, 2008. (с.45)

6. Дудко О.С. Вступ до журналістики: світова та вітчизняна практика. - К., 2009. (с.5)

7. Iншаков В.М. В епiцентрi подiй - журналiст. - Днiпропетровськ: Журфорнд, 2005. (с.36, с.292)

8. Кайда Л.Г. Эфективность публицистического текста. - Ш.: МГУ, 1989. (с.67)

9. Ким М.Н. Жанры современной журналистики. - СПб, - 2004.

10. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культорологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. - Х.: Одіссей, 2002. (c.1, с.3-4, c.8, с.285)

11. Лизанчук В.В. Основи радіожурналістики: Підручник. - К.: Знання, 2006. (с.105)

12. Михайлова В.А. Медиа - текст в системе культуры. - СПб, 2002. (с.287, с.297, с.298)

13. Михайлов С.А., Мостов А.Р. Спортивная журналистика. Учебное Пособие. - 2005. (c.224)

14. Михайлов В.А. Журналистика. Учебник 4 - е издание. - СПб, 2002. (с.100)

15. Нопреев Р.Л. В созвучии со временем. Пресса: опыт, проблемы, заботы дня. - Минск, 1989.

16. Олійник О.Б. Культура мовлення. - К.: Кондор, 2008. (с.10)

17. Пономарів О.Д. Культура слова. - К.: Либідь, 2002. (с.3, с.7, с.10, с.16-17, с.26)

18. Пронина Е.И. Социальная практика и журналистский текст. - М.: МГУ, 1990. (с.151, с.154)

19. Протцов Г.В. Введение в мировую журналистику. От антической до конца XVIII века: Хрестоматия. - М.: Аспект Пресс, 2007. (с.245)

20. Прохоров С.Т. Введения в журналистику. - М.: Высшая школа, 1989.

21. Тузова М.З., Пельт В.Д., Аналитические жанры газеты. Хрестоматия. - М.: МГУ, 1989. (с.135)

22. Чиж I. Україна: шлях до iнформацiйного суспiльства. - К.: Либiдь, 2004. (с.16)

23. http://www.libr. dp.ua/imgsp/img_128. jpg

24. http://novynar. img.com.ua/img/forall/a/442/60. jpg

додатки

Додаток 1

Особливості основних видів ЗМІ

Види ЗМІ

Чинники, що впливають на тариф

Переваги

Недоліки

Газети


Подобные документы

  • Культура мовлення як складова загальної культури людини. Засоби масової інформації - носії культури. Роль засобів масової інформації, їх види та функції в Україні. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на культуру спілкування.

    курсовая работа [60,9 K], добавлен 20.10.2014

  • Ступінь впливу засобів масової інформації на аудиторію, процес формування суспільної думки та методи маніпулювання нею. Місце преси в усіх суспільних сферах життя. Релігійна спрямованість діяльності масової інформації, її методи та оцінка ефективності.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 23.06.2009

  • Загальна характеристика музичного телеефіру України. Проблеми мовної культури. Вплив електронних засобів масової інформації на функціонування мови в інформаційному суспільстві. Законодавство про ЗМІ України. Інформаційні війни та грамотний ефір.

    реферат [71,3 K], добавлен 23.11.2010

  • Поняття засобів масової інформації, їх система та види, вплив ЗМІ на інтегративні процеси в суспільстві у період глобалізації. Пропозиції та рекомендації стосовно уникнення негативної дії інтернету та використання соціальних мереж на користь суспільства.

    дипломная работа [73,9 K], добавлен 27.11.2010

  • Характерні риси засобів масової інформації. Сутність інформаційної, освітньої, мобілізаційної, оперативної функції. Поняття "політичне маніпулювання". Цензура в засобах масової інформації. Свобода слова та інформації. Преса, радіо і телебачення України.

    презентация [3,9 M], добавлен 27.10.2012

  • Особливості функціонування преси, радіо і телебачення в Україні як самостійної індустрії, спрямованої на формування громадської думки, національної політичної свідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів передачі інформації.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.01.2017

  • Сутність і призначення засобів масової інформації, їх роль та значення в сучасному суспільстві. Проблеми засобів масової інформації на даному етапі та шляхи їх розв'язання. Зв’язки з громадськістю та співпраця служб паблік рилейшнз підприємств зі ЗМІ.

    реферат [22,3 K], добавлен 11.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.