Книгодрукування

Рис. 3 - Блокообробний агрегат: 1 - жолоб; 2 - установний стіл; 3 - обтискна секція; 4 та 5 - секції; 6 та 7 - каширувальні секції; 8 - стіл; 9 - секція закруглення корінця блоку; 10 - 13 - секції для наклеювання; 14 - секція для обтискання паперу; 15,16 - секції для прикочування края корінця; 17 - приймальний стіл

Завчасно проклеєний і обрізаний книжковий блок, зшитий нитками (без марлі), вкладають вручну корінцем униз у жолоб 1, звідки він просувається кареткою до установчого стола 2. Установчий стіл піднімає блок і вставляє його в затискач транспортера. Транспортер рухається періодично, причому під час його зупинок блок піддається обробці в секціях машини. В обтискній секції 3 є нерухома і рухома колодки, які пресують корінець блока, що виступає із затискачів транспортера. В секціях 4 і 5 корінець закруглюється. Після закінчення закруглення затискачі транспортера знов захоплюють блок і переносять його в каширувальну секцію б, а потім ще в каширувальну секцію 7, де завершується каширування корінця. Стіл 8 піднімає блок, щоб було зручніше наклеювати на нього корінець, марлю, каптал і папір. Ці операції виконуються в секціях 10-ІЗ. Після закруглення корінець блока в секції 9 змащується клеєм, а потім у секції 10 на нього наклеюється смужка марлі. В секції 12 па. корінець удруге наноситься шар клею, а в секції ІЗ наклеюється смужка паперу і каптал. У секції І4 гумове полотно, зволожене водою, обтискує папір і каптал по корінцю блока. В секціях 15 і 16 прикочуються краї корінця і пригладжується папір по всій поверхні корінця за допомогою конічних роликів і гумового валика. Ролики весь - час обертаються у ванні з холодною водою для змивання з них клею. Оброблений блок звільняється від затискачів транспортера і сковзує на приймальний стіл (секція 17). Продуктивність агрегата - від 20 до 40 блоків за хвилину. Обслуговує агрегат 4 чоловіка. Після обробки блоки сушать і вставляють у палітурки.

Виготовлення палітурних кришок

Кришки для палітурок виготовляють у кришкообробному відділенні палітурного цеху. Ці кришки потім з'єднують з блоками. Палітурні кришки залежно від конструкції і застосовуваного для їх виготовлення матеріалу бувають суцільні або складені, гнучкі, тверді, з кантом і обрізні (без канта). За прийнятою класифікацією всі палітурні кришки або книжкові палітурки поділяються на дев'ять видів (номерів). Основна маса книг випускається в палітурках № 5 і 7. Дев'ятий номер - це пластмасові палітурки.

Рис. 4 - Складові частини палітурок №5 та №7

Книжкова палітурка № 5 складається з двох кусків картону, що називаються сторонками. Вони вирізані відповідно до розмірів книжкового блока, сполучені смужкою з тканини - корінцем - і обклеєні зверху паперовою обкладинкою. Цей вид палітурки належить до складених. Книжкова палітурка № 7 теж складається з двох картонних сторонок, але наклеєних на тканину, через що й називається суцільнотканинною і належить до групи суцільних палітурок. При виготовленні палітурок того чи іншого виду між картонними сторонками на тканину корінця наклеюють смужку з цупкого паперу або тонкого картону, що називається відставок,. Відстав надає корінцеві належної міцності, твердості і гладкості. Ширина відстава дорівнює товщині корінця блока, виміряній по дузі. Крім зазначених палітурок, застосовуються й інші. До них належать суцільнокартонні, виготовлені не з окремих сторонок, а з суцільного картону; суцільнопаперові, складені з окремих картонних сторонок, обклеєних папером. Залежно від товщини і розміру книги, а також від виду палітурки, для виготовлення кришок вибирають той чи інший сорт картону (за вагою 1 кв. м в грамах). Для книг більшого розміру і обсягу картон беруть більшої щільності. Картон розрізняють за номерами; наприклад: картон № 5 (вага 1 кв. м дорівнює 500 г), картон № 10 (вага 1 кв. м дорівнює 1000 г). Для виготовлення палітурок широко застосовують такі палітурні тканини, як коленкор і ледерин; останнім часом почали застосовувати пластмасові плівки. Палітурний коленкор-це бавовняна тканина (міткаль), поверхня якої вкрита шаром крохмалистих речовин, мінеральних наповнювачів і пігментів. Коленкор виготовляють різних кольорів, гладенький і з рельєфним малюнком. Ледерином називається бавовняна тканина, на один бік якої нанесено шар нітролаку певного кольору. Ледерин дорожчий, ніж коленкор.

Виготовлення суцільнотканинних кришок. Після Заготовки деталей (виготовлення картонних сторонок, відстава, корінця, обкладинки та ін.) приступають до виготовлення кришок. Суцільнотканинні кришки можна виготовляти на машинах і вручну.

Механізованим способом кришки виготовляють на автоматичній кришкоробній машині КД-3. Тканина для кришок подається з рулону безперервною стрічкою. Картонні сторонки закладають у два магазини самонакладу, звідки вони автоматично подаються до присмоктувачів, які накладають кожну пару на стрічку тканини. Відстав теж подається в машину з рулону.

Смуга тканини, розмотуючись з рулону, надходить до клеєвого апарата, де змащується клеєм. Потім на неї за допомогою присмоктувачів кладуться і приклеюються картонні сторонки і відстав. Тканина висікається і загинається навколо сторонок. Готові кришки каландруються і складаються на приймальний стіл, звідки в міру накопичення їх знімають.

Напівмеханізований спосіб виготовлення полягає в тому, що клей наноситься на тканину клеємазальним апаратом, сполученим з транспортером. Намащена тканина на транспортері проходить біля робітниць, які беруть і приклеюють до неї картонні сторонки. Для додержання сталої відстані між картонками користуються так званою шпацією, яка при натискуванні на педаль опускається і піднімається.

Процес виготовлення кришок ручним способом нагадує напівмеханізований, але тканину намащують клеєм вручну.

Виготовлення складених кришок.

Виготовлення складених кришок поділяється на два процеси: вкривання корінцями і вкривання паперовими обкладинками. Ці процеси виконують також з використанням клеємазальної машини.

Коли книжку вкривають корінцем, до кришки, приклеюють картонні сторонки і відстав. У процесі вкривання корінцями робітниця бере з транспортера клеємазальної машини змащені клеєм корінці, укладає один з них перед собою в згаданому вище приладі з шпацією, після чого накладає на корінець дві картонні сторонки і притискує їх до упорів кута. Потім робітниця загинає нижній і верхній кінці корінця і відкладає складені кришки. Коли кришка висохне, на картонні сторонки наклеюють паперові обкладинки. Цю операцію виконують дві робітниці. Перша з них бере з транспортера змащені обкладинки і приклеює їх на сторонки кришки; друга загинає краї обкладинки на внутрішній бік кришки. Клей для коленкору і ледерину застосовують кістковий, для обкладинок з тонкого паперу - крохмальний (клейстер), для обкладинки з цупкого і товстого паперу - казеїновий. Покриті обкладинкою палітурки надходять для сушіння.

Сушіння палітурних кришок. Палітурні кришки після виготовлення обов'язково висушують. Застосовують сушіння підігрітим повітрям, тепловим промінням, лампами інфрачервоного випромінювання, струмом високої частоти. При сушінні підігрітим повітрям кришки дуже жолобляться, а клеєвий шар залишається вологим, від чого кришки можуть вкритись цвіллю.

Значно продуктивніше і економічніше сушити тепловими променями у так званих лампових сушилках. У таких сушилках розкриті кришки на транспортері рухаються між двома рядами електричних ламп потужністю 150-200 вт кожна. Сушіння триває 3-4 хвилини під безпосередньою дією теплових променів. Продуктивність сушилки - 5-6 тис. кришок за зміну.

Найдосконалішим є спосіб сушіння палітурних кришок струмом високої частоти. При цьому способі сушіння витрачається найменша кількість електроенергії, а продуктивність установки найбільша - 18-20 тис. штук за зміну при високій якості сушіння.

Друкування на палітурних кришках. На поверхні висушених кришок друкують або витискують текст чи зображення. Користуються багатьма способами відтворення написів або малюнків на палітурках. Так, наприклад, на кришці витискують поглиблений відбиток за рахунок пресування матеріалу, з якого виготовлено кришку. Це тиснення, що називається блінтом, здійснюється нагрітою друкарською формою без Застосування фарбуючих речовин. При блінтовому тисненні поверхня палітурки на місцях відбитка стає гладенькою і блискучою.

При тисненні металевими або сухими фарбовими плівками на поверхню кришки накладають тонкий шар металу (поталь) чи плівку сухої фарби (світлофоль) і нагрітою формою витискують потрібне зображення.

З металів найчастіше використовують сплави міді та алюмінію. Світлофоль - це тонкі (завтовшки 0,03-0,06 мм) аркуші, які складаються з фарбуючої речовини, зв'язаної казеїновим клеєм.

Перед тисненням палітурні кришки ґрунтують - наносять на поверхню клеючу речовину, що сприяє закріпленню металу або світлофолі на тканині. Після просушування на заґрунтовані кришки в тих місцях, де має бути тиснення, накладають поталь або світлофоль, нарізані на шматочки за розміром тексту або малюнка. Після тиснення механізованим або ручним способом кришки щітками очищають від залишків металу або світлофолі.

В умовах масового виробництва більш досконалим матеріалом для тиснення є фарбова і бронзова фольга. Фольга - це шар фарбового або металевого порошку, нанесеного на паперову основу. Основою є дуже тонка, але міцна паперова стрічка. Товщина цієї стрічки 0,025-0,03 мм. Фольга у вигляді довгої стрічки звивається в сувій і в такому вигляді надходить у друкарню.

Під тиском гарячого штампа шар фарби або бронзи легко відокремлюється від паперової основи і переходить на поверхню палітурної кришки.

На палітурних кришках друкують переважно так званими позолотними пресами. Такий прес має два талери: верхній і нижній. На верхньому (нерухомому) закріплюють друкарську форму - штамп. Нижній талер висувається після кожного тиснення, щоб можна було зняти з нього готову кришку і покласти нову з друкуючим матеріалом. При натисканні на ручку нижній талер піднімається і тисне на верхній.

Тепер для друкування на кришках є напівавтоматичні позолотні преси, що працюють за тим самим принципом, що й ручні, але ряд операцій на них автоматизовано.

Одним з нових способів оформлення палітурок є шовково-трафаретний друк. За допомогою такого друку на тканину палітурки наносять оформлення в кілька фарб. Шовково-трафаретний друк дає насичені відбитки, тому ефект оформлення досягається добрий.

Вставлення книжкових блоків у кришки

Щоб з'єднати книжковий блок з палітурною кришкою, форзац блока покривають крохмальним клейстером або іншим клеєм і вкладають (встановлюють) блок у палітурну кришку так, щоб форзац приклеївся до внутрішніх сторін кришки.

Вставляння книжкових блоків у кришки - одна з найвідповідальніших операцій при виготовленні книги. Від якості виконання її значною мірою залежить міцність книги.

Вставляють блоки у палітурні кришки або механізованим способом, наприклад на книговставляльній машині В-2, або ручним з використанням різних пристроїв.

На книговставляльній машині В-2 механізовано такі операції, як подача кришки і закруглення корінців, намащування форзаца клеєм, вставляння книжкового блока в кришку і обтискування готової книги. Вручну виконується подача блоків у машину і приймання готових книг.

При ручному вставлянні блоків у палітурні кришки разом працюють змащувальшщя і вставляльниця. Перша змащує пензлем форзац блока, що перед нею, кладе блок цим форзацом на підставку і намащує другий форзац. Вставляльниця бере змащений з обох боків блок і кладе на одну з сторонок палітурної кришки, що лежить перед нею розкритою, і ретельно вирівнює канти. Потім вона закриває палітурну кришку, ще раз перевіряє правильність кантів і відкладає книгу вбік. Коли виросте стопа книг, їх передають на пресування.

Пресування книг. Основне призначення пресування - запобігти жолобленню палітурок книг після вставляння і надати книзі відповідної щільності. Від якості пресування в значній мірі залежить якість і довговічність книги.

Операція пресування виконується на обтискувальному пресі. Книги укладають рядами на платформу каретки, причому через кожні 10-12 рядів кладуть дерев'яну дошку. Зверху укладені блоки накривають плитою, і каретку закочують на опорну плиту преса. Натискаючи на важіль розподільного крана, у верхню частину циліндра впускають стиснене повітря, яке опускає верхню плиту преса на книги. Далі верхню плиту каретки за допомогою двох накидних болтів сполучають з платформою каретки. Стиснене повітря впускають у нижню частину циліндра; пресувальна плита преса піднімається у вихідне положення, звільняючи каретку. Каретка разом з запресованими в ній книгами виводиться з преса. В каретках у спресованому стані книги перебувають кілька годин до повного висихання. Через кілька годин каретки підвозяться до місця вивантаження книг. Тут книги виймають, а порожні каретки подають до преса.

Нанесення рубчика (штрихування книги). Після пресування на обкладинку наносять рубчик (штрихують). Призначення штрихування, як і бігування обкладинок брошур, полягає в тому, щоб легше було відкривати палітурку. Рубчик, або штрих, наносять з обох боків книги вдавлюванням і поглибленням тканини палітурної кришки. Штрихуванню піддають книги як з суцільнотканинними, так і з складеними палітурками.

Штрихують на штрихувальних верстатах. Рубчик наносять двома парами ножів, що дають змогу обробляти одночасно дві книги. Нижні ножі нагрівають. При штрихуванні книги подають почергово то до однієї, то до другої пари ножів. Верхні ножі, опускаючись, натискують на тканину палітурки і залишають на ній глибокий слід - рубчик. Нижні, нерухомі, ножі роблять такий самий рубчик із зворотного боку книги. Після нанесення рубчика книги надходять на контроль і пакування.

Контроль якості готових книг

У процесі виготовлення книг і брошур на кожній операції перевіряють якість роботи. Перевіряють вибірково, порівнюючи З контрольним зразком, шаблоном або за умовними мітками. Наприклад, за лінійками, надрукованими на корінцях зошитів, перевіряють правильність фальцювання, підбирання аркушів тощо.

Всі вибракувані книги контролер відкладає. При виявленні браку контролер вкладає у книгу закладки з паперу різного кольору; кольори закладки вказують на той чи інший вид браку. В кожну перевірену книгу контролер вкладає свій ярлик з номером.

Перевірка починається з зовнішнього огляду книги. При цьому перевіряють чистоту обрізу, чистоту корінця, щільність прилягання корінця кришки до блока, якість друку на обкладинці брошури і палітурці книги. При перевірці складених кришок, покритих обкладинкою, дивляться, чи правильно наклеєна обкладинка. На тканинних кришках перевіряють чистоту тиснення, суміщення написів і малюнків при тисненні в кілька фарб, розміри кантів.

Розкриваючи кришку, перевіряють, як приклеєні форзаци, чи не забруднений титульний аркуш, чи правильно вставлений блок у палітурку чи обкладинку.

Перегортаючи книгу, контролер виявляє неправильно сфальцьовані зошити, ненадруковані або неправильно надруковані аркуші, пропуски аркушів, порушення порядкової нумерації сторінок, перевернуті аркуші, аркуші з іншого видання, непрошиті, розірвані або брудні аркуші.

Після контролю книги надходять на упаковку пачками по 10-100 примірників (залежно від товщини книг). На кожній упакованій пачці наклеюють ярлик із зазначенням номера замовлення, назви книги, кількості примірників у пачці, прізвища упаковщиці. Упаковані книги передають в експедицію друкарні, звідки вони надходять на книжкові бази і в книгарні.

Кожна книга, що виходить у світ, обов'язково має так звані вихідні дані про неї. По-перше, це загальні бібліографічні відомості. Якщо книга виходить у палітурці, то на лицьовому її боці написано прізвище автора, заголовок, порядковий номер тому, частини чи книги, назва видавництва, місце та рік видання; з тильного боку - ціна примірника (друкується у верхньому лівому куті). На корінці книги друкується заголовок і прізвище автора або тільки заголовок чи прізвище автора, а якщо видання поділене на томи, то номер тому і його частини. Крім загальних бібліографічних відомостей, у книзі на останній сторінці або в нижній частині зворотного боку титульної сторінки вміщені так звані видавничо-реєстраційні вихідні дані, а саме: прізвище, ім'я та по батькові автора і заголовок книги; прізвища фахового, художнього (якщо він є), технічного редактора і коректора; дата здачі оригіналу на виробництво (число, місяць, рік); дата підписання до друку (число, місяць, рік); формат паперу і частини аркуша (наприклад бОХ90/Іб); обсяг книги в фізичних, друкованих, умовних та обліково-видавничих аркушах; тираж; номер Головліту; адреса та назва видавництва, номер замовлення друкарні, назва друкарні та її адреса; ціна примірника книги.

Частина книг, що друкуються, мають у верхньому лівому куті звороту титульної сторінки умовне позначення - індекс. У майбутньому таке позначення матимуть усі книги.

Індекс - це символ розділів класифікації книг за змістом. Він складається з цифр і букв і допомагає знаходити потрібні книги в бібліотечному каталозі.

Для розстановки книг на полицях бібліотеки за алфавітом використовуються так звані авторські знаки - умовне позначення прізвища автора або першого складу назви книги.

Авторський знак подають під індексом. Поєднання індексу з авторським знаком називають шифром книги.

Тепер щороку видається до 70 тис. назв книг, З них понад 8 тис. назв тиражем понад 110 млн. примірників видається на Україні. В книгосховищах зберігається понад 2 мільярди книг.

Ми живемо в час швидкого технічного прогресу, який часто випереджає мрію фантастів-письменників. Нова техніка невпинно впроваджується і в книгодрукування.

Стають до ладу; вдосконалені друкарські, наборні і палітурні машини, а переможний поступ фотомеханіки та електроніки заступає ручну працю.

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА