Абревіація як спосіб словотворення в сучасній українській мові

Серед частковоскорочених абревіатур-інновацій мови ЗМІ другої половини 80-90-х років XX ст. активізувалися деякі дериваційні моделі.

1. Надзвичайно продуктивними є універбати, утворені внаслідок усічення слова-означення і повного збереження означуваного. Початковими скороченими компонентами прикметникового походження виступають такі, переважно запозичені, лексемо-морфеми, як теле- : телемагазин, телебізнесмен; евро- : євробанкір, євроремонт, євроспільнота; нарко- : наркобанда, наркобарон, наркобізнесмен, наркодолари, наркокур'єр, пор,: «Коли наркокур 'єр прибуває до міста, збувальник товару одразу телефонує своїм довіреним особам. Зустрічається в домовленому місці, розраховується…» (КВ, 18.12, 98); політ- : політеліта, політлідер. політпапараці, політсила, політчлвн, пор.: «За такі кошти, як зауважує один функціонер від влади, не те, що дах поїде по партійній фазі, а й скоро бізнесмени від ідей всю область запишуть у політчлени» (Д, 15.0і, 2000); дем- : демблок, демкрло, демплатформа, демсили, демфракція, пор.: «…А демсили підтримує Рух» (заголовок статті) (Ч, 12, 19.02, 99), поп- : поп-гурт, пап-ікона, поп-імідж, поп-конкурсант, поп-співак, пор.: «Наскільки драйвовим і емоційним був рок-конкурс, настільки ж млявими та непереконливими поп-конкурсанти» (Д, 04.11, 98); еко- : екобезпека, екополіс, екосистема, екотуризм, екорух, пор.: «Про це повідомив міністр екобезпеки України…» (Тел., 15.12, 97); спец- : спецпатент, спецформування, спецкомп'ютер, пор.: «Спецпатент вигідний, але створює проблеми» (назва статті) (Д, 24.11. 99); іно- : іномарка, інопартнер, інопартієць, інофірма, пор.: «Інші фракції парламенту (ліберальна, соціалістична, селянська) навербовані або доштуковані із незалежних депутатів та інопартійців, що не забезпечує їм внутрішньої єдності» (Ч-Т, 02.08, 96); парт- : партбос, партнамісник, партсписок, партчиновник, пор.: «Більш того, лідер партсписку НДП відкрито заявив, що «його дивує позиція тих, хто був опорою Кучми у проведенні реформ, а сьогодні шукають іншу політичну нішу»» (Д, 24. 11,99); секс- : сексмагазин, сексменшина, сексработоргівля, секссимвол, секстуризм, пор.: «Прикро, що серед представників сексменшин, які юрбами валили на це безсоромне видовисько, опинились і носії та національна гордість української культури: актори, співаки, композитори, вчені, політики, бізнесмени» (ВК, 18.11, 98); мульт- : мультгерой, мультепопея, мультмагнат, мультпродукція, мультсеріал, пор.: «8.15. Мультфеєрверк: «Пригоди Вуді та його друзів», «Рожева пантера»» (Д, 03. 10,97); фарм- : фарміндустрія, фармпрепарат, фармфабрика, пор.: «Гадаю, що майбутнє - за раціональним використанням фармпрепаратів, фітопрепаратів, гомеопатичних засобів у розумному співвідношенні» (УіСС, 21-27.11, 98). Останні засвідчують зростання актуальності цих понять і реалій у житті української та світової спільноти, залучення компонентів іншомовного походження до словотвірної системи сучасної української мови. Деякі з них створені журналістами з чіткою настановою - передусім на досягнення стилістичного ефекту, зокрема викривальності, іронії, емоційно-експресивної маркованості, але водночас і номінації певного і суспільного явища: «Протягом останнього часу а нашій державі стає все більше «радєтєлєй» за бідну Україну й бідний український народ… Використовується з цією метою все. А чергова підстава - загальний політичний страйк а Росії, який має відбутися 7 жовтня. Здавалось би, де Крим, а де Рим, а де «бєлокамєнная», однак знайшлися в Україні сили, які вкотре вже намагаються дестабілізувати й так непросту ситуацію. Йдеться про «Всеукраїнский Союз рабочіх»: «Кієвскій Совєт союза рабочіх», які намагаються російський комшабаш перенести на нашу територію» (ВК, 06. 10,98), «В Україні розпочався новий політичний сезон - як ви оцінюєте стан політбомонду?» (Д, 18,09,98). Такі інновації здебільшого не стають надбанням загальномовного словника, залишаються оказіональними утвореннями, що покликані яскраво відтворити певний образ, ситуацію, поняття, явище, а водночас пожвавити виклад і вплинути на читача або слухача. Особливо актуальними і частими виявляються названі одиниці в заголовках, щоб привернути увагу, зацікавити споживача інформації: «КМУЦА [Київський міжнародний університет цивільної авіації] готує Україні нац 'євнухів?» (назва статті) (О, 25.11-02. 12,98), «.Телеін'єкцїї в мозок» (заголовок) (Д, 24.09, 98), «Який теледруг потрібен нашим дітям?» (назва статті) (Д, 10. 07,98), « «Політолігархи» тіснять патріотів» (назва статті) (Д, 15-01,2000).

2. Меншою регулярністю відзначаються: абревіатури з першим усіченим питомо українським компонентом, які також постали на основі прикметниково-іменникових словосполучень. У них лексемо-морфемами виступають держ- : держадміністрація, держаморальність, держверхи, держгодівниця, держрекет; укр- : Укравіалінії, укравіація, Укрброк, Укрзалізниця, Укртаємниця, пор.: «За ініціативою українських банків створена акціонерна компанія «Укрброк» (МУ, 04. 10,91); голов- : головбанкір, головминик, головрада.

Останнім часом відзначено активізацію використання абревіатур, що утворилися з частин кількох перших і повного останнього складника розгорнутої номінації: Державний комітет з національної міграції - Дсржкомнацміграції, Державний комітет з інформаційної політики - Держкомінформполітики, комуністична партійна більшість - компартбільшість, Українська аграрна і промислова біржа - Украгропромбіржа, Український соціальний банк - Укрсоцбанк, Український комерційний банк з іноземним капіталом - Укркомінбанк, Міністерство екологічної безпеки - Мінекобєзпеки, пор.: «За словами голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель, спілкування з урядовцями мало не лише пізнавальний, а й прикладний характері» (УрК, 26.11, 98).

3. Меншу за обсягом групу, порівняно з попередніми, становлять скорочення, що за структурою подібні до композитів, оскільки усічений компонент поєднується з повним словом сполучним голосним о. Серед них слова з продуктивними компонентами етно- : етнобізнес, етнокультура, етнопсихологія, етнономенклатура, етнпедагогіка; енерго- : енергоборг, енергозалежність, енергокриза, енергопрогрес.

4. Кількісно невелику групу становлять універбати, утворені на основі словосполучень, у яких усічення зазнали всі компоненти - означальні й означувані (поскладовий, або складовий, тип): український інженерний батальйон - укрінжбат, Українська фундація соціального фінансування - Укрсоцфін, Українські телефонні комунікації - Укртелеком, Державний інформаційний комітет Міністерства юстиції-Держінформ'юст, Держав - ний митний комітет - Держмитком, територіальна виборча комісія - тервиборчком, народний депутат - нардеп, перший секретар - персек / першсек. Слід відзначити, що останні з таких утворень мають досить відчутне розмовне забарвлення. Серед них трапляються також одиниці, в яких усічення відбулося в незалежних іменникових компонентах: Бурлеск-Балаган-Буфонада - Бу-Ба-Бу (назва літгурту), Лучук, Гончар, Садловський-ЛуГоСад (назва літгурту), фірма, яка проводить соціологічні та екологічні дослідження для клієнтів, - «Соцеко».

Ініціальні абревіатури, або акроніми, - досить значний за обсягом корпус лексичних скорочень, який повсякчас активно поповнюється і розвивається в сучасних засобах масової інформації. До них належать лексеми, що постали на основі ініціальних, тобто початкових звуків чи літер слів складної номінації. Серед них, у свого чергу, варто виділити такі різновиди, як літерні, звукові, літерно-звукові, літерні та звукові з числовим складником.

Велику групу серед ініціальних скорочень у мові мас-медіа становлять літерні новотвори, що виникли за назвами букв: АРК (а-ер-ка) - Автономна Республіка Крим, МБР (ем-бе-ер) - Міжрегіональний блок реформ, ФРПЛР (еф-ер-пе-ел-ер) - Фонд розвитку політики і людських ресурсів, ПФ (пе-еф) - пенсійний фонд.

Звуковими називаються новотвори, що вимовляються за звуками, а не за назвами літер, їх кількість у сучасних мас-медіа поступово зростає. Ця група представлена одиницями типу СКУМО - Світовий конгрес українських молодіжних організацій, НАНУ - Національна академія наук України, ВОСТ - Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників, СВЯП - сховище відходів ядерного палива, леч - людино-електроиний чип та ін. Зрідка трапляються такі складноскорочення ще й з цифровим компонентом: МАС'98 - Міжнародний автомобільний салон 1998 року.

До літерно-звукових інновацій належать утворення, в яких перші ініціальні складники вимовляються за назвою літер, а всі інші мають звукову вимову. Наприклад: НТКУ (єнтеку) - Національна телевізійна компанія України, ОУН-вУ (оунеку) - Організація українських націоналістів в Україні. Різновидом аналізованих абревіатур є скорочення з числовим (цифровим) компонентом: СНО-2 - 2-ий Договір про скорочення надзвичайних озброєнь, ЧР-91 - Червона рута 1991-го року, ЧЄ-2000-чемпіонат Європи, КБД-6У-комбайн бурякозбиральний дисковий шестирядний універсальний, Т-80 УД - танк 80-ї моделі удосконалений.

Комбіновані абревіатури-інновації утворюються специфічним поєднанням, комбінуванням різних частин скорочених слів, зокрема:

а) складово-ініціальних: ДержТБ-державне телебачення, МінНС - Міністерство з надзвичайних ситуацій, УкрУЦА - Українське управління цивільної авіації, іноді навіть з іншомовними компонентами: Приват ТV - приватне телебачення;

б) звуково-складових та складово-звукових: ТВЕл - тепловидільний елемент, НаУКМА - Національний університет «Києво-Могилянська академія», АсФУ - Асоціація філателістів України;

в) літерно-лексичних: ТВ-проект-телевізійний проект, ТБ-розчарузання - розчарування, отримане від телебачення, НДП-опозиція - опозиція в Народно-демократичній партії; КМ-Студія - Квазар-Мікро-Студія;

г) звуково-словесних: РУНвіра - рідна українська національна віра, ВІЛ-інфікований - інфікований вірусом імунодефіциту людини;

д) складово-звуково-літерно-словесних: Про-ЕХРО-М-стиль - професійний експозиційний молодіжний стиль.

За граматичними ознаками нові абревіатури є неоднотипними. Через це важливого значення набуває встановлення їхніх граматичних категорій роду, числа і відмінка. Крім того, граматичні ознаки частини складноскорочень, переважно ініціальних, ще перебувають у процесі становлення. За родовою належністю абревіатури-інновації можна поділити на такі групи: 1. Складноскорочені слова, що мають чітко виражені ознаки власної граматичної категорії роду. До них належить переважна більшість відмінюваних складноскорочених слів та ініціальних абревіатур: інваспорт, у єврооблігція, Держкомпідприємництво, УВІМБ (Український вільний інститут менеджменту і бізнесу), НЛО (ен-ел-о), невідм; с. - нерозпізнаний (невідомий) літаючий об'єкт.

2. Абревіатури, родова належність яких формально ще чітко не визначилася: і рід їх звичайно встановлюється за граматичним родом стрижневого слова: ГРВІ - гостра респіраторно-вірусна інфекція (тобто ж. р.), ЦЕІ - Центральноєвропейська ініціатива (ж. р.). Такі абревіатури звичайно не мають форм числа та відмінка.

3. Скорочення, що є незмінюваними і мають форму множини: ПР/РR - паблік рилейшинз - рublіс ге1аtions «чесна, правдива інформація; зв'язки з громадськістю».

Необхідно визнати, що в добу бурхливих змін, докорінних соціально-політичних, економічних, культурних перетворень на теренах України, глобалізації міжнародних процесів у мові сучасних українських мас-медіа, як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці, відбувається інтенсивне продукування і нагромадження величезного корпусу складно - скорочених новотворів, своєрідний абревіатурний бум. Тому ці одиниці за своїми структурними, семантичними, фонетичними, стилістичними, графічними та правописними параметрами є неоднорідними. Тож і ставлення до них має бути різним. На особливу увагу заслуговує питання придатності їх нормам літературної мови, практичній доцільності використання, правильного розуміння і сприйняття читачами і слухачами. На нашу думку, слід застерегти працівників електронних та друкованих ЗМІ, дописувачів від надмірного захоплення недоречними, безглуздими, немилозвучними складноскорочсними інноваціями типу ЄБРР (йе-бе-ер-ер) - Європейський банк реконструкції та розвитку, ЗМОП (змоп) - загін міліції особливого призначення. Більшість таких та їм подібних утворень, зокрема слів-одноденок, маркованих одиниць індивідуально-авторського характеру, а також низка номінацій-міток певної доби поступово вийдуть з активного функціонування і поповнять застарілу лексику. Цей процес уже відбувається, Так, деякі абревіатури-неологізми проіснували в колишньому СРСР, а згодом в Україні дуже недовго і стали історизмами. Це стосується одиниць на позначення політичних органів-ДКНС (Державний комітет із надзвичайних ситуацій), передвиборчих об'єднань і блоків-СЛОн (Соціальне-ліберальне об'єднання), НЕП («Народовладдя, Економіка, Порядок» - блок демократичних партій), товариств - ТУМ (Товариство української мови), підприємств - КСП (колективне сільськогосподарське підприємство).

Слід відзначити як позитивну тенденцію, що спостерігається в мові мас-медіа кінця XX ст., - формування деяких власне українських абревіатур. Вони починають активніше вживатися замість колишніх складноскорочених слів, що з'явилися на ґрунті російської мови. Прикладом цього можуть слугувати утворення на зразок ВНЗ (вищий навчальний заклад), ВЗО (вищий заклад освіти) або виш (навчальний заклад вищої школи) замість штучно накинутої українській мові лексеми вуз (з рос. высшее учебное заведение), ЗМОП (загін міліції особливого призначення) замість ОМОН (з рос. отряд милиции особого назначения). Пор.: «Фактично виконання доручення [президента України] означає відновлення діяльності російських кафедр у ВНЗ різних рівнів акредитації…» (ВК, 13.07, 99). На жаль, сучасна українська мова ніяк не може позбутися відчутного тиску російської мови, виробити власні лексичні одиниці, які б повністю відповідали її фонетичній, словотвірній, граматичній та стилістичній системам. Тому в мові ЗМІ журналісти ще продовжують послуговуватися деякими сумнівними російськими абревіатурами типу бомж (з рос. без определенного места жительства), спецназ (з рос. отряд милиции специального назначения), біч /бич (з рос. бывший интеллигентный человек), комок (з рос, коммерческий киоск). Ці абревіатури-запозичення з російської мови та їх кальки є небажаними і невдалими з погляду культури мови. Проте деякі назви установ та організацій радянської доби ввійшли у формі абревіатур саме в російському літерному оформленні. І хоч майже всі вони мають українські відповідники, такі кальковані одиниці практично вживаються рідко, Напр.: ГУЛАГ (з рос. Главное управление лагерей) - ГУТАБ (Головне управління таборів), КГБ (з рос. Комитет государственной безопасности) - КДБ (Комітет державної безпеки).

Переважна більшість складноскорочених інновацій проходить своєрідну апробацію на доцільність і придатність нормативного використання саме в мові мас-медіа. Деякі з них уже стали літературними абревіатурами і ввійшли до різних тематичних груп лексики, зокрема до суспільно-політичної (НБСЄ - Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, Мінекобезпеки - Міністерства екологічної безпеки, УРП - Українська республіканська партія, НРУ - Народний рух України, демпартія - демократична партія), фінансово-економічної (МВФ - Міжнародний валютний фонд, ВІЛ - вірус імунодефіциту людини,

У мові сучасних ЗМІ спостерігаємо таке, здавалося б, нехарактерне для абревіатур явище, як варіантність. Воно є небажаним, бо ускладнює сприйняття інформації. Варіантність абревіатур зумовлена певними причинами. Найтиповіша з них - прагнення кореспондентів, редакторів та дописувачів дещо урізноманітнити, пожвавити виклад, своєрідніше і влучніше назвати щось, уникаючи тавтологій: Кабмін - КМ (Кабінет Міністрів).

У процесі активізації деривації абревіатур зростає також кількість омонімічних утворень, що є зовсім небажаним явищем. Адже читачеві або слухачеві буває досить важко зрозуміти зміст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйнятті інформації. І хоч такі омонімічні абревіатури часто зрозумілі з контексту чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці, цього явища слід уникати. Якщо ж це сталося, то намагатися використовувати їх обережно, після повної розгорнутої назви.

Прикладами таких омонімічних інновацій-абревіатур можуть слугувати СУМ (Спілка української моделі) і СУМ (Словник української мови в 11-ти томах), КС (компенсаційні сертифікати) і КС (Конституційний Суд). Позитивним прикладом усунення негативної омонімії є абревіатура-інновація ДемПУ (Демократична партія України), якою свідомо замінили початкове невдале утворення ДПУ(депеу), співзвучне з ДПУ (Державне політичне управління (лютий - грудень 1922 р.), що було попередником КДБ.

Отже, творення інноваційних абревіатур - досить поширене явище в сучасних ЗМІ, що зумовлено прагненням порушити деякі жорсткі рамки мовної системи, стимулюючи цим її розвиток.

Висновки

Абревіація зумовлена здобутками науково-технічного прогресу, динамікою нашого життя, вона забезпечує економію часу у спілкуванні; людині не треба докладно називати установи, прилади, суспільні процеси - досить назвати абрівіатурно-скорочене слово.

Таким чином, використання абревіації у сучасній українській мові допомогає накопиченню певної суми знань, формуванню мислення і мовної культури.

Абревіатурні скорочення як спосіб словотвору допомагають активній деривації нових лексем у сучасному мовленні і виступають засобом концентрації в одному слові значення складеного найменування. Абревіація сприяє лексичному збагаченню мови, оскільки є процесом творення нових кореневих морфем і розширення синонімічних відношень базового словосполучення. Абревіатурне скорочення зумовлене дією двох протилежних тенденцій у сучасній мові: зростання кількості складних найменувань в міру складності людського знання і прагнення до ощадливого використання мовних засобів. Через ці причини виникають нові абревіатури.

Скорочення різного типу властиві як писемному так і усному мовленню. Часто про нові абревіатурні скорочення ми дізнаємося із засобів масової інформації. Активність виникнення в українській мові абревіатури відзначається 1985-2000 рр. Переважна більшість скорочених інновацій проходить своєрідну апробацію на доцільність і придатність нормативного використання в мові мас-медіа. Деякі з них уже стали літературними абревіатурами і ввійшли до різних тематичних груп лексики - суспільно-політичної, фінансово-економічної, науково-технічної. Але не зважаючи на те, що абревіатури вже були предметом вивчення вітчизняними лінгвістами, вони залишаються ще не достатньо дослідженими.

Отже, творення інноваційних абревіатур - досить поширене явище в сучасній мові, що зумовлено прагненням порушити деякі жорсткі рамки мовної системи, стимулюючи цим її розвиток. Постійне збільшення багатокомпонентних, розчленованих одиниць породжене активізацією в мові тенденцій до раціоналізації й економії. Воно сприяє динаміці продукування різних типів складноскорочених одиниць, серед яких кількісно переважають часткові та ініціальні.

Література

1. Алексеев Д.И. Сокращенные слова в русском языке. - Саратов, 1979, с. 122.

2. Алексеев Д.И., Гозман И.Г., Сахаров Г.В. Словарь сокращений русского языка: Предисловие. - М., 1977, с. 4.

3. Бойченко Л.М. Структурно - семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові // Мовознавство. - 1982. №5.-с. 75-80.

4. Віняр Г.М. Закономірності оформлення новотворів способом абревіації. На ниві української філології: збірник наукових праць. Дніпропетровськ, 2003. - с. 110-119.

5. Захарова М.Н. Из наблюдений над возникновением найменований. - учен. зап. Кишенев. ун-та(филологические), 1959, т. 37, с. 71.

6. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. - М., 1973, с. 125.

7. Зінкевич-Томанек Б., Григор'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур і скорочень української мови. - Krakow, 1997. - с. 48.

8. Іванова В.П. До питань про складноскорочені слова в українській мові після Великої жовтневої соціалістичної революції. - Сб. статей и сообщ. Одесса ВПШ, 1958, с. 203.

9. Ильенко В.В. Процес коренезации в области русского и украинского аббревиатурного фонда. - В кн.: Исследования по русскому языку. Днепропетровск, 1970. С. 37.

10. Каховская Л.Ф. Абревиация как способ словообразования: Автореф. дис,… кан. филол. наук. - Минск, 1980. - с. 12.

11. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. - К., 1984. - с. 43-44

12. Мацько О.М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах // Мовознавство. - 2000. - №1. - с. 31-36.

13. Морфологічна будова сучасної української мови. К., 1975, с. 118, с. 136-137.

14. Ольшанский О.Е. Заметки об опрощенных существительных в современном русском литературном языке. - В кн.: Термин и слово. Горький, 1980, с. 109.

15. Подольская Н.В. Словарь ономастической терминологии. - М., 1978, с. 166.

16. Словник скорочень в українській мові/ За ред. Л.С. Паламарчука. - К., 1988. С. 512.

17. Словник української мови в 11-ти т. - К., 1971-1981.

18. Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття // Мовознавство. - 2001. - №1. - с. 33-40.

19. Скорочені назви газет: ВК - «Вечірній Київ», Д - «День», КВ - «Київські відомості», ЛУ - «Літературна Україна», МУ - «Молодь України, О - «Освіта», УіСС - «Україна і світ сьогодні», УМ - «Україна молода», УрК - «Урядовий кур'єр», Ч - «Час», Ч-Т - «Час-Тіme»; журналів: ОіУ - «Освіта і Україна», Сучасн. - «Сучасність»; Тел. - телебачення.

20. Українсько-російський словник-довідник географічних назв Української РСР. - К.: Рад.школа, 1971.

21. Шашкін І.Ю. Нове в мові української газети періоду розгорнутого будівництва комунізму. Типи морфологічного творення - Дніпро-петровськ, 1970. - с. 129-144.

22. Шеляховская Л.А. К изучению аббревиатур в современном русском языке. - В кн.: Вопросы словообразования и фразеологии. Фрунзе, 1962, с. 21.

Размещено на Allbest.ru