Абревіатури в сучасній англійській мові та особливості їх перекладу українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Абревіатури в сучасній англійській мові та особливості їх перекладу українською мовою



Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ I СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Сучасна англійська мова

1.2 Історія формування Американського варіанту англійської мови

1.3 Словотвір як спосіб поповнення словникового складу в сучасній англійській мові

1.4Основні способи утворення слів в англійській мові

1.4.1 Афіксація

1.4.2 Словоскладання

1.4.3 Конверсія

1.4.4 Реверсія

1.4.5Скорочення

1.4.6 Інші способи словотвору

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ ІІ АБРЕВІАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ СЛОВОТВОРУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Історія виникнення абревіатур в англійській мові

2.2 Класифікація абревіатур сучасної англійської мови

2.2.1 Усічення

2.2.2 Складні абревіатури або напівскорочення утворюються шляхом

2.2.3 Ініціальні абревіатури

2.2.4 Графічні абревіатури

2.2.5 Абревіатури запозичені з іншої мови

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ IIІ ВЖИВАННЯ АБРЕВІАТУР ВАМЕРИКАНСЬКОМУ ТА БРИТАНСЬКОМУ ВАРІАНТАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ)

3.1 Поняття газетно-публіцистичного стилю та його особливості

3.2 Аналіз абревіатур британського варіанту англійської мови (на матеріалі газети “TheGuardian”)

3.3 Аналіз абревіатур американського варіанту англійської мови (на матеріалі газети “The Washington Post”)

3.4 Ізоморфізм та аломорфізм абревіатур британського та американського варіантів англійської мови

Висновки до третього розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

абревіатура афіксація словотвір англійська мова



ВСТУП

Протягом останніх років можна помітити чималі зміни, що відбуваються в англомовних країнах на рівні суспільства, нації, а також мови. Разом з формуванням у суспільстві нових політичних, економічних і культурних відносин та утворенням різного виду нових інституцій і організацій, з?являється нагальна потреба постійного поповнення лексичного фонду англійської мови.

Англійська мова,як відомо, існує у декількох варіантах, кожен з яких розвивається своїм власним шляхом. Розвиток мови відбувається на різних рівнях та підрівнях, це стосується і способів словотвору.

Загальновідомо, що мова знаходиться у процесі постійного розвитку, її словниковий склад віддзеркалює темп суспільного життя, тому у мові з?являються нові слова для позначення нововиниклих понять, адже саме лексика, в першу чергу, покликана відображати все те, що відбувається в суспільному житті, в розвитку промисловості, науки та інших сферах людської діяльності. Нові слова утворюються за певними словотворчими моделями, які вже, як правило, існують у мові, але їх продуктивність з часом може змінюватися. Серед словотвірних засобів, як зазначають науковці, останнім часом значне місце починає займати такий вид словотвору як скорочення. Скорочення спрямовані на створення скорочених слів у порівнянні з вихідними формами. Внаслідок скорочень виникають абревіатури різні за формою та за значенням. Вони фіксують нові або відновлені реалії громадсько-політичного життя, наприклад, назви нових політичних партій, спілок, громадських організацій, об?єднань, установ, називають різноманітні предмети, машини, пристрої, явища.

Тема роботи:Скорочення як спосіб розширення словникового складу сучасної англійської мови та особливості їх перекладу. Обрана відповідно до одного з актуальних напрямків лінгвістичних досліджень спрямованих на вивчення тенденції розвитку мов та мовних явищ.

Актуальність теми визначається широким використанням скорочень в окремих типах дискурсів і необхідністю глибокого аналізу цього явища, що перебуває у процесі змін, а також дуже незначною кількістю робіт з дослідження американського варіанта англійської мови саме з цієї теми в порівняльному аспекті.

Хоча багато дослідників зверталися до вивченняскорочень або абревіації, але оскільки сучасна англійська мова існує у декількох національних варіантах, то ця тема ще є недостатньо дослідженою у порівняльному плані і продовжує залишатися актуальною. У цьому, в основному, і полягає новизна цього дослідження.

У роботі висувається гіпотеза про те, що кожна мова або її національний варіант (не зважаючи на те, що вони можуть бути спорідненими й мати спільні корені) відрізняються своїми власними особливостями розвитку.

Відповідно до висунутої гіпотезивизначається і мета роботи: провести порівняльний аналіз особливостей вживання скорочень (абревіатур) в американському та британському варіантах англійської мови.

Для підтвердження (чи спростування) цієї гіпотези та розкриття теми дослідження в роботі ставляться та розв?язуються такі конкретні завдання:

1) проводиться аналіз спеціальної літератури з теми дослідження;

2) уточнюються основні способи словотвору у сучасній англійській мові;

3) розглядається абревіація як один із способів словотвору, а також причини та умови виникнення цього явища в англійській мові;

4) аналізуються існуючі класифікації цих одиниць;

5) на фактичному мовному матеріалі проводиться всебічний самостійний аналіз абревіатур британського та американського варіантів англійської мови;

6) робиться порівняльний аналіз отриманих результатів з метою виявлення ізоморфізму та аломорфізму у абревіації як способу словотвору в британському та американському варіантах сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є скорочення або абревіація як один із способів словотвору сучасної англійської мови.

Об'єктом дослідженняє особливості вживання абревіатур в британському та американському варіантах сучасної англійської мови.

Метаріалом дослідження є тексти суспільно-політичного дискурсу, а саме статті з британської газети “TheGuardian” [92] та американської газети “TheWashingtonPost” [91], з яких за допомогою методу суцільної вибірки було зібрано 306 абревіатур.

Методологічною основою роботи послужили науково-дослідницькі праці як українських, так і зарубіжних лінгвістів та мовознавців з лексикології, граматики, синтаксису та загальних питань мови.Зокрема, це праці І.В. Арнольд, Т.І. Арбекової, Е.С. Кубрякової, М.І. Мостового, О.Д. Мєшкова, С.М. Єнікеєвої, Ю.А. Зацного, П.М. Каращука.

Теоретичне значення роботи полягає у тому скромному вкладі, який робиться самостійним аналізом у розробку теми.

Практичне значенняроботи випливає з можливості використання отриманих результатів у навчальному процесі при підготовці філологів, а також для подальших, більш глибоких досліджень абревіатур.

Методи лінгвістичного дослідження

У роботі використовувалися такі методи досліджень:

- метод аналізу спеціальної літератури з теми дослідження;

- дедуктивний метод спостереження, аналізу і опису одиниць, що досліджуються;

- метод суцільної вибірки корпусу одиниць, що досліджуються;

- метод кількісного підрахунку частоти вживання одиниць як елемент статистичного аналізу, що використовується в лінгвістиці;

- порівняльний аналіз структури, семантики та частоти вживання одиниць, що досліджуються.

Структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

У першому розділі розглядається поняття сучасної англійської мови; історія формування американського варіанта англійської мови; поняття словотвору як способу поповнення словникового складу мови; основні способи утворення слів в сучасній англійській мові.

У другому розділі розглядається поняття скорочення або абревіації як одного із способів словотвору; історія виникнення абревіатур та їх класифікація в сучасній англійській мові.

У третьому розділі розглядається поняття газетно-публіцистичного стилю та його особливості; проводиться аналіз абревіатур британського та американського варіантів англійської мови, їх структурно-семантичних особливостей та частотності вживання. А також робиться порівняльний аналіз з метою виявлення ізоморфізмів та аломорфізмів абревіатур британського та американського варіантів англійської мови.

У висновках аналізуються отримані результати і підводяться підсумки.

Загальний обсяг роботи складає 77 сторінки.

Апробація дослідження.Результати дослідження були апробовані на трьох Міжнародних науково-практичних конференціях у 2017 та 2018 роках.

Список використаних джерел налічує 94найменування працьвітчизняних та зарубіжних науковців, наукових посібників, дисертацій, статей, словників та джерел фактичного матеріалу, на основі якого проводився аналіз.



РОЗДІЛ I СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Словотвір є вічним двигуном у мові, який діє без перестанку щохвилини, щосекунди. Двигун словотвору діяв, діє і діятиме повсякчас, доки з'являтимуться нові предмети, народжуватимуться нові слова та думки.

1.1 Сучасна англійська мова

Англійська мова сьогодні є однією з найпоширеніших мов світу й існує у декількох національних варіантах, кожен з яких пройшов свій власний чималий період розвитку. Британський варіант поклав початок американському варіантові, а потім австралійському та південноафриканському тощо. [56, с. 10].

Англійською мовою говорять і користуються в державному діловодстві, літературі і науці близько 200 млн. чол. - у Великобританії і Ірландії (разом з ірландською), в США, Канаді (разом з французькою), Австралії, Новій Зеландії, частково в Південній Африці і Індії. Вона є однією з п'яти офіційних і робочих мов, прийнятих ООН.

Англійська мовабере свій початок від мови давньогерманських племен, що переселилися в V-VI століттях з континенту до Британії. Складна взаємодія давньогерманського племінного говору, принесеного до Британії, населеної кельтськими племенами (бриттами і гелами), і що розвивалися в умовах формування англійської народності, привела до утворення територіальних діалектів на старій племінній основі [41, с. 63].

Завоювання Англії норманами в 1066 р. привело до тривалого періоду двомовства, коли англійська мова, що мала три основні територіальні діалекти (північний, центральний і південний), зберігалася як мова народу, але державною мовою вважалася французька мова. Тривале вживання її при королівському дворі, в парламенті, суді і школі привело до того, що після витіснення французької мови з цих сфер в англійській мові збереглися обширні пласти французької лексики [79, с. 34].

В процесі утворення нації відбувалося формування національної англійської мови, що складалася на основі лондонського діалекту, який поєднував в собі південні і східно - центральні діалектні риси.

Введення в Англії книгодрукування (1476 р.) сприяло закріпленню і розповсюдженню лондонських форм. Проте книгодрукування фіксувало деякі традиційні написання, що вже не відображали норми вимови кінця XV ст. В той час почалася така характерна для сучасної англійської мови розбіжність між вимовою і написанням.

У XVI-XVII ст. складається новоанглійська мова. Наукові і філософські твори почали писатися на англійській, а не на латинській мові, а це зажадало розвитку термінології. Джерелами поповнення стали запозичення з латинської і грецької, частково з італійськоїта іспанської мов, а в XVII ст. з французької мови.

Відмінність між американським і британським варіантами англійської мови більше всього позначається в лексиці і в деякій мірі у фонетиці; відмінності в граматиці незначні. Відмінності американського варіанту англійської мови від британського можна пояснити тим, що перші поселенці в Північній Америці (1607 р.) прибули з Лондона і його околиць, а пізніші були вихідцями головним чином з північної Великобританії і Ірландії [46, с. 90].

1.2 Історія формування Американського варіанту англійської мови

У наш час особливого поширення набув американський варіант англійської мови. У певних сферах життя і діяльності людини - у галузі матеріальної культури, економіки, бізнесу й фінансів, освіти й охорони здоров?я - американський варіант поширюється в усьому світі й має тенденцію до витіснення британізмів.

Американський варіант англійської мови виник головним чином на основі принесеної 3 століття тому до Північної Америки мови перших британських колонізаторів, тобто британської англійської мови. Американський варіант зберіг стару англійську мовну систему, оскільки перші поселенці були людьми саме англійського походження [56, с. 11].

Можна виділити два періоди становлення та розвитку англійської мови в Америці. Це ранній період (з початку XVII ст. до кінця XVIII ст.), який характеризується формуванням американських діалектів та пізній (XIX - XX ст.), який характеризується створенням американського варіанту англійської мови. Ці періоди майже однакові в часі, але зовсім не схожі за своїм значенням [85, с.13].

Ранній період. На початку данного періоду англійська мова в Америці, в основному, відповідала тим нормам, які були прийняті в Англії в XVII столітті.

Англійська вимова XVI - XVII ст. вагомо відрізнялася від вимови сучасного варіанту мови. Зміни або взагалі не торкнулись англійської мови в Америці, або відобразились на ній в значно меншій мірі. Таким чином, до кінця цього періоду в Америці вже відбулися суттєві відхилення від британських норм літературної вимови. Ранній період характеризується тим, що в мову потрапляла велика кількість архаїзмів з британського варіанту англійської мови [34, с.20].

Проте найбільший інтерес в області лексики - це розбіжності, що зумовлені поповненням словникового складу англійської мови в Америці.

Поповнення словникового запасу англійської мови в Америці йшло трьома шляхами: а) за рахунок утворення нових слів і сталих виразів; б) за рахунок переосмислення старих; в) методом запозичення з інших мов.

Серед нових слів, утворених в американських колоніях Англії в XVII - XVIII століттях, більшість складають складні слова утворені шляхом субстантивації словосполучень типу «прикметник + іменник» і «іменник + іменник». Ці перетворення виникли на базі тих слів, які входили до лексики ранньої англійської мови[3, с.45].

Наприклад:TheBull-Frog(бик, мичання якого нагадує жаб?яче квакання) [93, с. 95].

Особливу групу складають слова, лексичне значення яких піддалося повному переосмисленню. Тут перш за все варто виділити випадки так званого звуження значення. Цей процес простежується, наприклад, в англійського іменника corn, яке в Англії означає будь-які зернові культури. В Америці слово cornстало означати кукурудзу, тобто саме ту культуру, яку в основному змушені були вирощувати перші поселенці.

Таким чином, якщо раніше в основі слова лежало різне поняття, то зараз воно було замінено видовим поняттям.Для пізнього періоду найбільш характерні ті процеси які, мали місце в області лексики. Перш за все, на себе звертає увагу кількісний ріст американізмів.

Інтенсивний розвиток американської промисловості, транспорту сільського господарства - все це викликало необхідність в створенні спеціальної термінології. Нові технологічні терміни розроблялися приватними компаніями і ні про яку уніфікацію чи стандартизацію термінології між США і Англією, звичайно, не могло бути й мови. [6, с. 95].

Експансія на захід і так звана “золота лихоманка”(goldrush) залишили по собі помітний слід в лексиці і, в основному, в фразеології англійської мови в США.

Серед слів, що ввійшли у вжиток в XIX столітті і, які знаходяться за межами літературної мови, значна частина припадає на долю так званого “сленгу”. Сюди відносяться, в основному, ряд експресивно забарвлених слів і фразеологізмів, які відображають не мало сумних сторін “американського способу життя”, наприклад, slushmoney (гроші для підкупу посадових осіб), bum (бродячий) [21, с. 37].

Таким чином, можна зробити висновок, що спочатку мова англійських колоністів, особливо східних районів континенту, піддавалася сильному впливубританського варіанту англійської мови. Нові віяння, в тому числі і у сфері мови, приносили з собою матроси і пасажири кораблів, а також молоді американці, які їздили здобувати освіту в колишню метрополію. В подальшому, із зміцненням економіки і розвитком власної культури Сполучених Штатів почався зворотній процес. Американські книги, кінострічки, телесеріали стали витісняти з європейського ринку аналогічну продукцію національного виробництва. Особливо цей вплив посилився після другої світової війни.

Процес розвитку англійської мови в Америці продовжується і нині.

1.3 Словотвір як спосіб поповнення словникового складу в сучасній англійській мові

Термін “словотвір” має два основних значення, які чітко розрізняються у лінгвістиці. В першому значенні він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові.

В другому значенні, термін “словотвір” означає розділ науки, яка займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, інфіксів тощо) [43, с. 8-9].

Численна кількість науковців та лінгвістів займалася вивченням шляхів утворення нових слів, шляхів збагачення словникового складу мови.

Детальним аналізом цих питань займалися такі дослідники як:

О.Д. Мєшков, І.В.Арнольд, О.Н. Бортнічук, О.М. Каращук, В.В. Виноградов,А.І. Смирницький[59; 2; 15; 43; 19; 77 ]тощо.

О.Д. Мешков досліджуючи словотворення сучасної англійської мови, розробив матрицю частин мови та визначив їхню можливу сполучуваність із результатом у вигляді складного слова. Список частин мови в нього мав такий вигляд: 1) іменник - N; 2) прикметник - A; 3) інфінітивне дієслово - V (без to); 4) герундій - G; 5) дієприкметник І - Р І; 6) дієприкметник ІІ - Р ІІ; 7) субстантивований займенник - Pr.n; 8) ад'єктивний займенник - Pr.a;
9) особовий займенник - Pr.p; 10) прислівник - D; 11) кількісний числівник - Numc; 12) порядковий числівник - Numo; 13) прийменник - Prep; 14) частка - Part [59, с.178].

У словотворі відображаються крім суто лінгвістичних елементів також фактори психологічні, а саме кодування і декодування лінгвістичних одиниць у пам?яті людини та трансформація смислу в текст і навпаки.

1.4 Основні способи утворення слів в англійській мові

Як показує аналіз спеціальної літератури, існують різні думки щодо кількості способів словотворення. Ці розбіжності пояснюються тим, що різні способи змінюють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними. Як зазначають
лінгвісти, загальновизнано існує 5 найбільш продуктивних способів словотворення в сучасній англійській мові [11, с.35; 15, с. 69]:

а) афіксація: 1) основа слова + суфікс; 2) префікс + основа слова, наприклад (pion//ist, re//built, under//go);

б)словоскладення: основа + основа, наприклад (dark//man);

в) конверсія, наприклад: (elbow - toelbow, steal - tosteal);

г) реверсія: основа - квазі-аффікс, наприклад:(baby//sitting - baby//sit, burgl//ar - burgl//e);

д) скорочення, наприклад: (km ? kilometer, BBC ? BritishBroadcastingCorporation).

Решта способів такі як чергування(наприклад feed від food), подвоєння (murmur), а також немодельовані способи - звуконаслідування (cuckoo; splash) і римований повтор, як з чергуванням, так і без нього, наприклад (tip-top; hocus-pocus) є другорядними і непродуктивними [15, с. 70].

Розглянемо детальніше основні способи словотвору сучасної англійської мови.

1.4.1 Афіксація

При морфологічному словотворі ми маємо справу з утворенням нових слів способом додавання морфем, причому хоча б одна морфема повинна бути кореневою. Службові, або афіксальні морфеми, в залежності від місця їх розташування у слові, поділяються на префікси та суфікси.

Афікси мають певне закріплене в мові значення і можуть бути носіями словотвірного та граматичного значень слова. Вони уточнюють значення кореня, видозмінюють первісне лексичне значення та вказують на відношення його до інших однокореневих слів [17, с. 25].

Значення афіксів виявляється в єдності з коренем слова. Так добре відоме значення англійського префікса in-(заперечне) у словах indiscreet, indecent, incorrect, intransitive (нетактовний, непристойний, невірний, неперехідний) утворює з коренем differentслово, яке вже має не таку просту морфологічну мотивацію: значення слова indifferent(байдужий) не зводиться до простого додавання заперечного значення до кореневої морфеми.

Класифікації префіксів здебільшого базуються на таких критеріях: значення, походження, продуктивність.

Отже, серед англійських префіксів можна виділити:

а) префікси зі значенням заперечення un-, in-(та його алломорфи - il/ir/im), de-, dis-, non-, a-. Ці префікси здебільшого додаються до основ прикметників та прислівників і є продуктивними. Наприклад:

un-: unclean, ungrateful, unemployment

in-(il-, ir-, im-): intact, illegal, immaterial, irregular

de-: debug, dehydrate, decentralize

dis-: disadvantage, disagree, dishonest, distrust

non-: non-interference, nonprofessional, non-alcoholic

a-: acentric, asymptomatic, asymmetric

б) префікси, що надають кореневі значення повторної чи зворотної дії un-,dis-, re-: unfasten, undo, disconnect, re-write, rearrange, remarry.

в) префікси, що уточнюють часові та просторові координати кореня fore-, pre-, post-, super- та префікси прийменникового походження under-, after-, in-, over-, by-, out- (напр.: afternoon, afterglow, inbred, include, overcome, overcook, bypass, by-election, bystreet, outstanding, outcast, foresee, prehistoric, postwar, overcome, underwater) [59, с. 95].

Суфікси зазвичай класифікуються відносно того, яку частину мови вони утворюють.

Суфікси іменників, у свою чергу, можна поділити на групи за тим загальним значенням, якого вони надають іменникам:

а) суфікси іменників, що позначають особу, дають якісну характеристику особи. Вони здебільшого є транспонуючими, віддієслівними, оскільки у більшості випадків це особа, що щось робить, або відприкметниковими, коли ж особа характеризується за іншими ознаками, то вони можуть додаватися і до іменників і бути нетранспонуючими [17, с. 30].

б) суфікси, що утворюють абстрактні іменники від дієслів та прикметників (транспонуючі) та від конкретних іменників, (нетранспонуючі).

Суфікси прикметників в англійській мові досить розмаїті: -able/ible, -al, -ic, -ical, -ant/ent, -ate/ete, -ed/d, -ful, -ish, -ive, -less, -like, -ly, -ous, -some, -y.

Деякі суфікси є омонімічними. Так, наприклад суфікс -ful може утворювати відіменникові прикметники careful, mindfulтощо, і іменники від інших іменників зі значенням мірки - mouthful, handful.

Суфікси творення прислівників не дуже численні, продуктивним є -ly: early, strongly, definitely. Непродуктивними є суфікси -ward(s)homewards, eastwards, upward та -wiseclockwise.

Дієслівні суфікси в англійській мові дуже нечисленні. До них відносяться: -ize, -fy.

-ize: computerize, dramatize, hospitalize, terrorize, oxidize

-fy: simplify, beautify, intensify

Надійним критерієм продуктивності тієї чи іншої словотворчої морфеми є оказіональне її використання і активне функціонування у розмовному мовленні, в публіцистиці тощо.

1.4.2 Словоскладання

Словоскладання - це важливий засіб поповнення словникового складу мови. В сучасній англійській мові це один з найпродуктивніших способів словотвору, який привертає увагу багатьох вчених, серед них -
А.І. Смирницький, І.В. Арнольд, О.Д. Мєшков, М.І. Мостовий, П.М. Каращук тощо.

Як зазначає М.І. Мостовий, складне слово складається з двох або більше повнозначних основ, які можуть вживатися в мові самостійно, як вільні форми. Отримане в результаті складне слово представляє собою одне ціле, нове поняття, наприклад: bed + room = bedroom, day + break = daybreakта ін.[62, ст. 65].

Складні слова були дуже розповсюдженіще в стародавній англійській мові, однак багато з них були замінені французькими та латинськими запозиченнями. Наприклад, слово treasureпочало вживатися замість gold-hoard, medicine - замість leech-craft. Оскільки французька та частково латинська мови не володіють такими широкими можливостями словоскладання, як англійська, то запозичення з цих мов мало сприяли розвитку даного способу словотвору [43, с. 125].

Велика кількість слів сучасної англійської мови утворена шляхом складання повнозначних основ, які зараз вже не сприймаються (і не використовуються) як самостійно вживані форми. Наприклад, слово woman спочатку мало форму wif-man ( wife-man), де серединне fбуло занадто слабким і з часом зникло; слово husbandутворилося з двох основ: hus (house)ibonda - скандинавське слово із значенням “apeasantfreeholder”. В багатьох складних словах структура та значення складових прозорі, наприклад: housewife, grandfather, overcoat, newspaper, churchyard, причому в деяких з них елементи романського походження поєднуються з германським: grandfather, bookcaseтощо. Словоскладання є активним процесом утворення нових слів.

1.4.3 Конверсія

Конверсія - це без афіксальний спосіб творення слів, коли від іменника (прикметника, чи іншої частини мови) утворюється нове слово (дієслово), з іншою дистрибуцією, з іншою парадигмою без будь-яких словотворчих афіксів. Так само від слів можна утворити іменники. Слово, що виникло внаслідок конверсії, є частковим омонімом висхідного слова, у певних формах воно з ним співпадає. Сутністю конверсії є зміна синтаксичної функції слова, що супроводжується і зміною значення [17, с. 36].

Якщо проаналізувати словникові визначення дієслів, утворених від іменників конверсією, можна побачити, що їхня семантика може бути надзвичайно різноманітною, причому одне і те ж дієслово може мати кілька значень:

to head - to go at the head of or in front of lead (вести, головувати)

to eye - to fix the eyes upon; view (розглядати, дивитися)

to monitor - to supervise, or regulate, to watch closely, check continually, toserve as a monitor, detector, supervisor,etc. (перевіряти, наглядати).

Простішими є семантичні зв'язки дієслова, утвореного за допомогою конверсії від прикметника - тут дієслово майже завжди має значення “надавати чомусь якості, позначеної прикметником”:

to dry - to make dry (сушити)

to warm - to make or become warm (гріти)

to empty - to make empty; deprive of contents (спорожнити)

Конвертованими в дієслова можуть бути й інші частини мови - вигуки, прийменники, сполучники, наприклад:

The crowd oooohed and aaaahed, as though at a fireworks displayRowling) (натовп охав та ахав…)[62, с. 76].

Характерним для англійської мови є вживання іменників у функції означення (у препозиції до іншого іменника) - stonewall, paperbag, winterfrosts. Хоча традиційно такі вживання й не розглядаються як конверсія, та, з огляду на те, що відносний прикметник в англійській мові взагалі не має ніяких категоріальних форм, такі вживання можна вважати однотипними з іншими конверсивами, а їх українські відповідники будуть приблизно такими ж, як і у попередньо розглянутих слів, що перейшли до іншої частини мови.

Близькими до конверсії є випадки субстантивації. Субстантивація може бути повною - коли прикметник отримує всі можливі іменникові форми. В англійській мові це private, principal(вони можуть вживатися як в однині так, і у множині, а також у присвійному відмінку).

1.4.4 Реверсія

Реверсія - це укорочення основи, з подальшою зміною парадигми, а також граматичного та лексичного значення слова [11, с. 37].

Нелінійність реверсії, або зворотного словотворення (backformation), виражається перш за все у вельми відносній регулярності моделі. На відміну від моделей лінійних, таких, що розгортають первинний елемент, реверсія як би укорочує основу, відсікаючи те, що представляється суфіксом. Дуже велику роль в цій словотворчій моделі грає аналогія - заповнення нібито бракуючого члена якоїсь пари. Так, у ряді аналогічних суфіксальних утворень типу write - writ//er; work - work//er; pain - paint//erз'являється нова пара burgle - burglar. Процес словотворення в цій парі йде, проте, у зворотному напрямі: від основи burgl//ar відсікається елемент, що усвідомлюється як суфікс, і з'являється дієслово burgle, по аналогії з іншими парами ряду (те, що в даному випадку ми маємо справу з процесом саме реверсії, підтверджує і наявність в мові виразу з тим же значенням: commitburglary). Іноді “афікс” відсікається від другої основи складного слова, як в flight//test з fligh-test//ingабо baby//sit з baby/sitting. Дія помилкової аналогії особливо чітко видна на прикладі утворення дієслова lase, де “афікс”, що відсікається, насправді є частиною абревіатури laser (lightamplificationofstimulatedemissionofradiation). В результаті реверсії, як і в результаті афіксації, з'являється похідне слово, оскільки в даному процесі словотворення використовується одна основа, а загальна модель цього способу може бути представлена як “основа - квазі-аффікс” [11, c.37-38].

1.4.5 Скорочення

Скорочення - це процес зменшення числа фонем і морфем в словах якіє в мові та словосполучень без зміни їх лексико-граматичного значення, в результаті якого з'являється нова номінативна одиниця або варіант похідної одиниці. Скорочені лексичні одиниці - скорочення - бувають трьох структурних видів: 1) усічені слова/усічення (clippings) напр.: phone<telephone; exam<examination; fridge<refrigerator; 2) буквенні/ініціальні абревіатури (alphabetic/initialabbreviationsandacronyms) напр.: USSR<UnionofSovietSocialistRepublic; TV<television; UNO<UnitedNationsOrganization; 3) телескопні слова/телескопізми (blends, blendings, fusionsorportmanteauwords), напр.: (motel<motorist+hotel; Euroshima<Europe + Hiroshima; docudrama<documentary + drama; vidkid<video+ kid) [15, с 155].

Скорочення - це, в першу чергу, узагальнення. Для повної форми слова чи словосполучення, які набрали скороченого вигляду, обов'язковими були висока частотність та популярність вживання, або й складність структури. Більшість скорочень, які ми вживаємо, утворені від повних аналогій, добре знайомих мовцям [62, с.41].

У більшості випадків скорочена форма легко корелюється з відповідною повною формою. Втрачену частину повної форми мовець знаходить легко, це одна із необхідніших умов скорочення як мовного явища. Повна форма ніби слідкує за скороченням, напр.: maths - mathematics, exam - examinationіт.д.

При скороченні нові форми належать, звичайно, до тієї ж частини мови, до якої належить і прототип. Переважна частина скорочень - це іменники і прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше. Серед прикметників скорочень можна назвати civy - civil “громадянський”, nogo - nogoodone “поганий”, prep - preparatory “приготовчий”
[62, с. 42-43].

Серед вчених не існує єдиної думки з питання, чи є процес скорочення процесом словотвору. Вони стверджують, що скорочення - це словотворчий процес, в результаті якого виходять твірні одиниці, що утворюються за певними моделями, структурно-семантичними схемами, інші вважають скорочення словотворенням, не модельованим створенням найменувань.

Одним із наслідків розповсюдження скорочень є утворення омонімічних скорочень. Омоніми, що утворюються на ґрунті скорочень,
О.Д. Мєшков представляє у вигляді декількох груп. Одну групу складають скорочення, що співпадають по формі з вже існуючими повними словами, ніяк не пов'язаними з ними за змістом, наприклад: CAR<CanadianAssociationofRadiologists (cp. car, n - автомобіль); C.A.T. <CivilAirTransport (cp. cat, n - кіт). Особливо багато таких омонімів виникає з рахунок усічень такого виду як: camp<campaign, art<artillery (cp. Camp, n - табір, art, n - мистецтво). В іншу групу омонімів входять одиниці, що виникли при скороченні багатоскладових слів, перші компоненті яких співпадають, ср.: sub<subeditor, sub<subaltern, sub<subject, sub<subscription.

Омонімічні скорочення також утворюються за рахунок різних назв, що складаються з декількох слів з співпадаючими буквами: RTC<RailwayTrainingCorps; RTC<RecruitTrainingCenter. Омонімічні скорочення продовжують і надалі створюватися, про що свідчать, наприклад, наступні неологізми: edit, n ? editing, edit, n ? editorial тощо [15, с. 157].



1.4.6 Інші способи словотвору

До інших способів словотвору відносяться чергування наголосу, зворотний словотвір та звукова імітація. Ці види словотвору давно втратили свою продуктивність, а існуючі диференційні ознаки служать для визначення відповідних граматичних категорій.

Чергування наголосу. Значна частина омографів, запозичених з романських мов, або утворених на їх матеріалі, має подвійний або розрізнювальний наголос. При цьому іменникова словоформа має наголос на першому складі, а дієслівна - на другому. Наприклад: ґaccent - to acґcent, ґcontact - to conґtact, ґdesert - to deґsert, ґexport - to exґport etc. [62, с. 81].

Зміна наголосу зрідка супроводжується чергуванням голосного, напр.: ґpremise [ ґpremis] - preґmise [priґmaiz].

Поодинокі складні слова мають наголос на першому складі, напр.: ґblackbirdv, n; ґbluebirdv, n; ґblackboardv, n, а їхні прототипи - словосполучення - подвійний, напр.: ґblackґbird, ґblueґbird, ґblackґbroad.

Слід підкреслити, що слова германського походження такого чергування наголосу не мають. Не мають його і запозичення, у яких відсутній префікс, напр.: ґlabourn, v; ґlimitn, v; maґchinen, v; ґmanualn, a; saґluten, v.

Зворотній словотвір. Зворотній словотвір - це процес, у якому деривація нових слів відбувається шляхом втрати афікса існуючого прототипа. При цьому відбувається морфемне перетворення структури слова.

Для прикладу візьмемо дієслово tohi-jack “викрадати літак”, що виникло недавно. Початкова форма іменника була ahigh-jacker, оскільки виконавець дії - людина; звідси і відповідний суфікс іменника. По втраті суфікса -er решта слова нагадує дієслівну основу, яка може вживатися в активному і пасивному стані, утворювати подальші віддієслівні форми - high-jacked, hi-jacking.

Похідні дієслова від іменників складають найпродуктивніший тип утворень цього виду, напр.: tobarkeep від abarkeep, abarkeeper “прислуга у барі; власник бару”; tothought-read від thought-reading “вдумливе читання”, tovacuum-clean від avacuum-cleaner “пилосос” тощо [15, с. 48-49].

Звукова імітація. Звуконаслідування як явище словотвору сягає найглибших часів розвитку мовлення взагалі. Звідси звуконаслідувальні або ономатопічні слова умотивовуються відтворенням природних звуків. Ономатопея, ехоізм - це назва дії або речі, що до певної міри передає відповідний звук, напр.: tobang “бити”, totoot “гудіти” та ін..

Значна кількість звуконаслідувань співвідноситься із звуками тварин, птахів, комах. Наприклад: tobark, tobow-wow “гавкати”, tocackle “кудкудакати”, tohonk “гелготіти”, tomew, towaul “нявчати”тощо.

Звуконаслідувальні дієслова відбивають людські звуки, переважна частина яких стосується усного мовлення, напр.: tobabble “белькотіти”, togiggle “хихотіти”, togrumble “бурчати”тощо.

До звуконаслідувань належить частина вигуків, таких як: oh!, ah!, bang!, hush!, ouch!, pooh! [15, с. 49-50].

Чергування. Чергуванням називається спосіб словотвору шляхом зміни фонетичного складу кореня, напр.: speakv. - speechn., bleedv. - bloodn.

Частина чергувань відноситься до так званого аблауту - найдавніший тип спонтанних чергувань. Напр.: strikev. - stroken.

Інша частина пов'язана з асимілятивними процесами, наприклад, умлаутом. Напр.: hotadj. - heatn., fulladj. - fillv.

Дуже характерним для сучасної англійської мови є чергування дзвінкого приголосного в дієслові і відповідного глухого в іменнику. Напр.: live v.-life n., halve v.-half n., believe v.-belief n., breathe v- breath n[2, с. 181].

Ми не ставимо перед собою завдання розглядати всі вищезазначені дериваційні способи, а переходимо безпосередньо до характеристики абревіації.



Висновки до першого розділу

У першомурозділі магістерської роботи було проведено аналіз спеціальної літератури з питань історії виникнення американського варіанту англійської мови, а також з питань словотвору сучасної англійської мови. Як показав аналіз, американський варіант англійської мови має чималий період становлення та розвитку, що складається з двох етапів: ранній період та пізній. Ранній період характеризується проникненням в мову великої кількості архаїзмів з британського варіанту англійської мови, а також виникненням неологізмів, що викликали появу розбіжностей в мові. Поповнення словникового складу мови в Америці відбувалося: за рахунок утворення нових слів; за рахунок переосмислення старих та методом запозичення з інших мов.

Пізній період характеризується зростанням великої кількості американізмі та створенням нової спеціальної термінології, що було спричинено інтенсивним розвитком промисловості, транспорту та сільськогосподарської промисловості США. На цей період припадає також і виникнення так званого “сленгу” - експресивно забарвлених слів та фразеологізмів.

Розвиток американського варіанту англійської мови продовжується і нині і у наш час він набуваєособливого поширення. Американський варіант поширюється в усьому світі й має тенденцію до витіснення британізмів.

Сучасна англійська мова багата різними способами словотвору. Як показує аналіз спеціальної літератури, існують різні думки щодо кількості способів словотворення. Кожен науковець надає різну кількість та класифікації способів утворення нових слів. Ці розбіжності пояснюються тим, що різні способи змінюють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними.До основних способів поповнення словникового складу мови, які є загальновизнаними більшістю лінгвістів, відносяться:

а) афіксація;

б)словоскладення;

в) конверсія: наприклад;

г) реверсія;

д) скорочення / абревіація.

До інших способів словотвору, які вже давно втратили свою продуктивність, належать: чергування наголосу, зворотний словотвір та звукова імітація.



РОЗДІЛ ІІ АБРЕВІАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ СЛОВОТВОРУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Історія виникнення абревіатур в англійській мові

Механізм скорочення слів застосовувався ще тоді, коли існував так званий фонетичний запис.В деякому сенсі він був дуже розповсюдженим у ранній писемності, де написання цілого слова часто оминалось, а початкові літери зазвичай використовували для позначення слів у специфічному контексті. Абревіація починає свою історію разом з шумерами, у IV сторіччі до нашої ери. В античну епоху, в Греції та Римі, редукція слів до однієї літери ще була нормою, але вже втрачала свою вживаність. Стародавні римські абревіатури перейшли разом с латинською мовою у Середньовіччя, де вони перш за все зустрічались у надписах та на монетах, а потім і в рукописах, особливо починаючи з ХІ століття, а також у грамотах, з яких вони не зникають до ХVI століття включно [82,с.35].

Підвищення грамотності, як свідчить історія, спричинило появу тенденцій до абревіацій. Процес стандартизації англійської мови у проміжок часу з XV до XVII століть включав в себе великий зріст кількості абревіацій. Поступово скорочення стають звичайним явищем у всіх сферах життя та соціальних колах, хоча вже у XVIII-XIX століттях скорочення піддавались нападам з боку пуристів, але вони все одно продовжували інтенсивно вживатися у мовленні [72, с. 26].

Після Другої світової війни британці значно зменшили вживання крапок та інших знаків пунктуації у скороченнях у текстах щонайменше напівофіційного стилю, у той час як американці все ще додержувались старих правил вжитку та й до сьогодні підтримують їх більше, ніж британці. Класичним прикладом, який американці вважають досить цікавим, було вживання проміжної коми у назві Британської організації секретних агентів “Special Operations, Executive” - “S.O.,E” - її вилучили десь приблизно у 1960 році. Але до цього британці були більш скрупульозними у дотриманні французьких форм. У французькій мові крапка стоїть у кінці абревіатури, лише якщо її остання літера є останньою літерою слова, яке вона позначає: “M.” є скороченням від “monsieur”, у той час як “Mme” є скороченням від “madame”. Як і інші лінгвістичні набуття у континентальних південних сусідів, британці з готовністю перейняли це правило, у той час як американці встановили простіші норми [72, с. 28].

Однак, з плином років нестача конвенцій призвела до того, що важко вирішити, які скорочення від двох слів потрібно вживати з крапкою, а які ні. Американські ЗМІ мають тенденцію до вжитку крапок у двоскладних абревіатур типу U.S (United States), але не PC (personal computer) чи TV (television). Більша частина британської преси поступово позбулася взагалі звички вживати крапки в абревіатурах. [82, с. 39].

Широке розповсюдження засобів електронної комунікації (мобільних телефонів, Інтернету) у 1990-х роках слугувало поштовхом для значного зростання кількості розмовних скорочень, особливо завдяки популярності служби коротких повідомлень SMS, яка обмежує в більшості випадків текстові повідомлення до 160 знаків. Пізніше, в 2000-х роках, з'явився “Twitter”, що надав послугу соціальної мережі, в якій текстові повідомлення обмежені 140 знаками [41, с. 114].

Таким чином, саме на письмі в англійській мові з'явились перші скорочення. Спочатку вони були графічними, потім частина з них піддалась лексикалізації, тому що процес спрощення складних одиниць будь-якого типу є неминучим. Читання графічних скорочень по назвам літер, поступове формування у стабільне слово - це один з шляхів до перших лексичних скорочень в англійській мові. І саме абревіаційні процеси відображають логіку, характерну для розвитку цієї мови, яка прагне до простоти виразів та збереження інформаційної значущості для цілей комунікації.



2.2 Класифікація абревіатур сучасної англійської мови

Наявність надзвичайно великої кількості скорочених лексичних одиниць різного роду є однією з характерних рис більшості сучасних мов.

Абревіатури англійської мови стали спеціальним предметом дослідження порівняно недавно, а саме з їх інтенсивною появою у мові у XX ст., ознаменованого початком бурхливого розвитку інформаційних технологій, нових сфер інформації та інтеграційних процесів у різних галузях економіки та культури, що безумовно знаходить відображення у мові
[28, с. 96].