Абревіація як спосіб словотворення в сучасній українській мові

Абревіація як елемент загальної культури, яка має свої традиції, ознайомитися зі станом формування сучасних абревіатурних скорочень, їх типами та моделями. Обґрунтування доцільності використання абревіацій в українському усному і писемному мовленні.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2014
Размер файла 66,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У лексичному складі мови загальнонародної лінгвальної практики та в українських засобах масової інформації (ЗМІ) другої половини 80-90-х років XX ст. спостерігається інтенсивне формування, активне функціонування та закріплення в ужитку значного корпусу новотворів. Серед них порівняно високим динамізмом відзначається творення й використання різноманітних абревіатур. Вони продукуються як у писемному, так і в усному мовленні, відображаючи особливості різних царин сучасного життя українського народу та розвитку його мови. Причому це явище характерне не тільки для української мови, а й для інших мов, зокрема англійської, російської, німецької, чеської та інших. Проте слід відзначити, що зловживання продукуванням і застосуванням неузвичаєних абревіатур, особливо ініціальних, ускладнює сприйняття інформації: читачеві доводиться переглядати текст, щоб знайти словосполучення, що стало базою для творення абревіатури. Нові абревіатури зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних пралях з української мови, зокрема в Словнику української мови[17], Словнику скорочень в українській мові [16, с. 512]. Частково вони подані в Короткому практичному словнику абревіатур та скорочень української мови [7, с. 48]. Незважаючи на те, що абревіатури вже були предметом вивчення вітчизняними лінгвістами як у попередні періоди розвитку української мови [11, с. 43-44], [21, c. 129-144] так і на сучасному етапі [4, С. 110-119], [12, с. 31-36], вони залишаються ще недостатньо дослідженими. Помічено, що інтенсивне використання абревіатур зумовлене передусім інтралінгвальними чинниками, зокрема так званою перебудовою в колишньому СРСР, здобуттям Україною незалежності, пожвавленням зв'язків зі світовою спільнотою, глобальними змінами в її розвитку та багатьма іншими причинами. Усе це сприяло динамічним соціально-політичним, економічним і культурним перетворенням, активізувало процеси номінації та комунікації. Унаслідок цього значно інтенсифікувалося творення як нових слів, так і номінативів у формі словосполучення. Поява великої кількості складних синтаксичних структур певною мірою перевантажує мову, робить її менш гнучкою, малопридатною в спілкуванні. До того ж окремі номінанти настільки громіздкі, що ними послуговуватися дуже важко. У зв'язку з цим у сучасній мові діють й інтралінгвальні чинники, найголовнішим з яких виступає закон економії мовної енергії, мовних засобів. Він тісно взаємодіє також із ще одним важливим екстралінгвальним чинником, що притаманний мові ЗМІ і має власне прагматичний характер, - ощадливим використанням газетної і журнальної площі й ефірного часу, які нині стають дуже дорогими. Крім того, істотне значення серед інтралінгвальних чинників мають, як видається, великі потенційні можливості, закладені в українській словотвірній системі. Поповнення лексичного складу української мови відабревіатурними похідними - характерна риса її сучасного розвитку. У цьому словотворенні беруть участь скорочені звукові комплекси різної композиції: ініціальні, поскладові комбіновані - власне абревіатури та абревіатури часткові, структура яких склалася на основі усіченої і повної частин словосполучення.

Ініціальна, поскладова, комбінована архітектоніка абревіатур не накладає обмежень на словотвірні реалізації похідних. Слушне зауваження Л.А. Шеля-ховської, що «здатність абревіатур до творення нових слів, очевидно, залежить від міри опрощення» [22, с. 21]. Можлива дериваційна пасивність формується найчастіше на основі семантики скорочення, низької частоти його вживання. Фонетичні умови, стилістичний і омонімічний фактори в комплексі обмежень грають допоміжну роль.

Словотвірна залежність від модельних різновидів складноскорочених слів - ініціальних, поскладових, комбінованих, ймовірно, мала місце, коли абревіатури лише входили в систему мови й починали використовуватись у новому словотворенні. У списках Д. І. Алексєєва (1917-1932 рр.) зафіксовано від ініціальних абревіатур значно менше похідних, ніж від абревіатур поскладових, що були «більш перспективними щодо словотвірних можливостей у порівнянні із ще більш незвичними ініціальними скороченнями» [1, с. 122].

Актуальність - показати в своїй роботі важливість, практичну направленість абревіації як способу словотворення в українській мові, що обумовлюється самим життям і державними документами, зокрема Конституцією України.

Мета роботи - показати важливість абревіатурних скорочень в умовах сучасного суспільства, довести аргументованість абревіатурних скорочень у ЗМІ, сформувати основні проблеми використання абревіації в усному та писемному мовленні.

Завдання роботи - з'ясувати, що абревіація є елементом загальної культури, яка має свої традиції, ознайомитися зі станом формування сучасних абревіатурних скорочень, їх типами та моделями, обґрунтувати доцільність використання абревіацій в українському усному і писемному мовленні.

Віняр Г.М. у праці «Закономірності оформлення новотворів способом абревіації» дослідив типи та моделі абревіатурних скорочень, визначивши частковоскорочені абревіатури (Укрфітотерапія, фармкомісія), нові скорочення ініціального типу (ООН, АН УРСР), новотвори, які складаються з початкових частин слів (страйком, Укрінформ), багатокомпонентні ланцюжкові утворення (Укрпідводтрубпровідбуд). У публікації О.А. Сти-шова «Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ ст.» розглядаються причини інтенсивного формування, активного функціонування та закріплення в ужитку значного корпусу новотворів, особливо абревіатур. У публікації Бойченко Л.М. аналізуються структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові. Дослідженню абревіатурних скорочень приділяли увагу Шашкін І.Ю., Кліменко Н.Ф., Мацько О.М., Каховська Л.Ф.

Отже, зрозуміло, що вивчення абревіацій як способу словотворення було актуальним на початку ХХ ст. і є об'єктом вивчення сьогодні, оскільки актуальність такого вивчення конче необхідна. Але слід зауважити недостатність теоретичної та методичної літератури з цього питання, деяку інформацію можна отримати із Словника скорочень в українській мові та періодичних видань.

1. Абревіація як спосіб словотворення в сучасній українській мові

1.1 Закономірності оформлення новотворів способом абревіації

Одним із активних способів деривації нових лексем у сучасному мовленні є абревіація, яка виступає засобом універбації, тобто концентрації в одному слові значення складеного найменування. Від інших видів універбації абревіація відрізняється наявністю у структурі абревіатур матеріальних репрезентантів двох і більше елементів мотивуючого словосполучення. Абревіація сприяє лексичному збагаченню мови, оскільки є процесом творення нових кореневих морфем і розширення синонімічних відношень, базового словосполучення.

1. Частковоскорочені абревіатури.

Абревіатури цього типу являють собою скорочення не всіх компонентів базового словосполучення, вони характеризуються наявністю повного слова. Це забезпечує прозорість внутрішньої форми часткових скорочень, активне сприйняття мовцями новотворів такого тину, широке входження їх у загальновживану лексику. Структура частковоскороченнх слів вказує на їх проміжний характер між абревіацією і основоскладанням, тому вони утворюють свого роду підсистему, мають власні моделі словотворення.

У сучасному новотворенні виявляють активність такі моделі оформлення частковоскорочених слів:

· Абревіатури, утворені на базі узгодженого словосполучення «прикметник - іменник», у яких усічена частина прикметника - «осколок», аброморфема, - приєднується до повного головного слова (літпроцес, спецрахунок).

· Скорочення, які нагадують складні слова, оскільки усічення приєднується до повного слова за допомогою сполучного голосного (алюмомідь, енергоресурси, екосистема, євроінтеграція).

· Абревіатури, в яких представлені найвагоміші з номінативної точки зору компоненти. Здебільшого це умовні назви підприємств, побудовані за моделлю часткових скорочень. Наприклад: «Широко впроваджувати в медичну практику лікарські рослини покликаний не так давно створений Український республіканський державно-акціонерний консорціум «Укрфітотерапія»; «Істотним джерелом фінансового і матеріального розвитку культури, мистецтва можуть стати спеціалізований акціонерний «Культбанк» та солідний фонд культури».

Найбільш представлені у новотворенні досліджуваного періоду абревіатури першого структурного типу. В оформленні часткових скорочень цього типу спостерігаєься актуалізація окремих усічень - перших компонентів абревіатур, що є найбільш відомими і соціально значимими:

адмін-; дем-; держ-; спец-, інформ-, соц-, нац-; євро- Разом з тим виникають. нові відприкметникові усічення - компоненти часткових скорочень, які поки що пов'язані з функціонуванням одиничних абревіатур (маскультура, журфахівець, рєпзал, статзвітність, сценмова, теракт, фармкомісія).

Скорочення першого компонента атрибутивного словосполучення, яке є складеним найменуванням, відбувається під впливом двох факторів:

1) наявність у мові абревіатур з таким скороченням; 2) потреба в такому скороченні внаслідок частого вживання атрибутивного словосполучення в номінативній функції як реалізація тенденції до мовної економії. Другий фактор виступає рушійним при відсутності в мові абревіатур з даним усіченням: так у мовленні з'являється новий елемент абревіації, функціонування якого у складі часткового скорочення може стати зразком для творення нових абревіатур. Наприклад, абревіатури демблок, демкрило, демплатформа, Демпартія виникли в результаті суспільної актуалізації прикметника демократичний і частотного використання його в атрибутивній функції. Поширення прикметника адміністративний у складі аналітичних найменувань зумовило їх абревіаційну універбацію і функціонування ряду скорочень з першим компонентом адмін-; наприклад: адмінбу-динок, адмінвідділ, адмінкомісія, адміноргани, адмінпротокол, адмінцентр. Початковий етап функціонування певної аброморфеми - може супровод-жуватися наявністю варіантів усічення. пор.: адмінкомсистема, адмінтер-поділ і адмінтехперсонал.

Окремі компоненти частковоскорочених абревіатур виявляють активність у сучасному новотворенні, регулярно виступаючи на місці відповідного прикметника в складених найменуваннях, наприклад: держверхи, держзамовлення, держпідприємство, держприймання, держрезерв, Держсекретар, держустанова. Частотність вживання абревіатур із скороченням держ - зумовлює використання цієї моделі без опори на номінативне словосполучення в оказіональному словотворенні. Наприклад: «Саме держаморальність є першоосновою тієї економічної, даруйте за спрощення, халепи, в котру потрапила наша країна».

У цілому ряді новотворів виступає абревіатурна морфема спец-, яка заміщує у структурі частковоскорочених слів значення прикметника спеціальний: спецавіарейс, спецредагування, спецрецензент, спецфонд, спецхалат. Абревіатури зі скороченням спец - часто мають значення «призначений для кого-, чого-небудь», наприклад, спецмеблі - меблі для театру; спецавтомобіль, спецавтотранспорт - для перевезення пошти. У структурі абревіатур з першим компонентом спец - відбувається виділення прикметникового усічення в аглютинативну морфему, яка характеризуєься високим ступенем активності у сучасному словотворенні. Компонент спец-набуває видільної семантики, вказуючи на особливість даного денотата у порівнянні з позначеним іменником без усічення спец- Набули поширення назви навчальних, виробничих, адміністративних установ зі скороченням спец-, яке вказує на їх спеціальне призначення: спецархів, спецлікарня, спецпідприємство, спецПТУ, спецрозподільник, спецформуваня. Елемент спец - може співвідноситися із значенням слова спеціальність, наприклад: спецдисципліна, спецпредмет.

Таким чином, частковоскорочені утворення набувають аглютина-тивних рис завдяки тому, що у складі абревіатур усічені компоненти «втрачають властивості окремих самостійних слів, стають частиною нової назви, котра представляє предмет у єдності з його ознаками, одержує свою лексико-граматичну характеристику, свій наголос, нівелюючи лексико-граматичні особливості інших самостійних слів базового словосполучення» [4, с. 113]. Виокремленню прикметникового скорочення у дериваційний засіб сприяє також збереження другого компонента у вигляді повного слова.

Більшість частковоскорочених абревіатур з'являються у мовленні за аналогією до утворень з певним прикметниковим скороченням, наприклад: педклас, педшкола (за аналогією до узвичаєного слова педінститут), госпдоговір (госпрозрахунок), кмртоблік (квартплата), муМітмюзики, мультсеріал (мультфільм), медкооператив (медінститут), політклуб (політінфармсіція), студрух (студмістечко). Тобто, абревіатури з першим усіченим компонентом утворюють дериваційні ряди часткових скорочень з однаковою першою частиною, регулярність таких утворень забезпечує появу окремих абревіатур без опори на прикметниково-імениикове словосполучення (пор.: квартоблік - облік черговиків на одержання квартири).

Прикметникові основи, які зазнають усічення в процесі абревіації, інколи можуть мати складну або частковоскорочену структуру. Так, новотвір профлідер (профспілковий лідер) поповнює ряд абревіатур з усіченням проф - (профквиток, профорганізація); скорочення культ- в утвореннях культзаклади, культустанова відповідає слову культурний, вжитому у значенні культурно-освітній. Усічення відабревіатурного типу можуть виступати омонімами щодо скорочення, представленого у структурі базового прикметника (пор.:профлідер - профспілковий і профжарган, профінтерес, профпридатність - професійний). До частковоскорочених абревіатур близькі іменники-юкстапозити, оскільки їх перший компонент можна розглядати і як самостійну запозичену лексему і як усічення утвореного від неї прикметника, пор.: бізнес-центр, слайд-проектор, компакт-диск. Продуктивними в абревіації є утворення з першим усіченим компонентом інтер - нтернаціональний) і інформ - (інформаційний), які функціонують і в словоскладанні: інтерфірма, інформагенство, інформбанк, інформ-порожнина, іпформтелетайп. Скорочення інтер - набуває самостійних дериваційних властивостей і використовується у найменуванні різних організацій і заходів для вказівки на їх міжнародний характер: виставка «Інтерконтакт-92», українсько-фінський науково-дослідний центр нових розробок «Інтермікро», українсько-польське підприємство, «Інтерсад», фестиваль «Інтерталант». Функціонування інтер - як самостійної лексико-морфеми підтримується процесом інтернаціоналізації мови і суспільного життя.

Спостереження над новотворами абревіатурного типу показують, що творення частковоскорочених слів на базі атрибутивних словосполучень є найпоширенішим видом семантичного стягнення серед дериватів з двома і більше твірними основами. Часткового скорочення найчастіше зазнають стійкі складені найменування. Наприклад: «І все ж не може не лякати буйноцвіт маскулатури»; «Була можливість запросити педагогів з пластики, сцен - мови». Проте у досліджуваний період, який характеризується зростанням інформаційної насиченості, особливо в публіцистичному стилі, спостерігається прискорення лексикалізації відносно вільних компонентів аналітичного словосполучення, що створює передумови для утворення на їх базі часткових скорочень. Наприклад: «Побоюючись терактів, деякі з авіакомпаній взагалі заявили про заборону продавати квитки вихідцям з ряду країн»; «Успішний бізнес на інтимлітературі робить знову ж таки вже згадувана в нашій газеті ІМА-прес…»; «Радий, що має вже скою книжку літгурт «Пропала грамота». Окремі оказіональні скорочення є наслідком пошуку виражальних засобів. Наприклад; «Проте ніхто не второпав, що дійство розігране на рівні соціального ідіотизму. До яких трагедій призвів нас той соцідіотизм». Активізація творення часткових скорочень, які с засобом більш економної вторинної номінації у порівнянні з первинною номінацією - аналітичними словосполученнями, зумовлена дією двох протилежних тенденцій у сучасній мові: зростання кількості складених найменувань в міру ускладнення людського знання і прагнення до ощадливого використання мовних засобів. Вибір частковоскороченоі моделі з ряду інших видів абревіації спричинений прозорістю внутрішньої форми часткових скорочень, що забезпечується оптимальним збереженням матеріальних сегментів вихідного словосполучення і граматичного оформлення головного слова.

2. Нові скорочення ініціального типу.

Ініціальні скорочення в сучасній українській мові створюються переважно в писемному мовленні, зокрема в науковому і офіційно-діловому стилях, що пов'язано з необхідністю письмової фіксації і інтерпретації змісту нової абревіатури ініціального типу на початковому етапі її функціонування. Наприклад: «Усвідомлюючи це, науковці та діячі культури висунули ідею організації яри Академії наук Комітету науки і культури (КНК) для зв 'язків з науковцями за кордоном. Передбачається, що комітет у своїй діяльності спиратиметься на АН УРСР, Міжнародну асоціацію україністів (МАУ). Республіканську асоціацію українознавців (РАУ), Товариство української мови імені Т. Шевченка (ТУМ). Українське філософське товариство (УФТ), Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ), Українську наукову асоціацію (УНА), Українську математичну асоціацію (УМА), вищі навчальні заклади республіки». Як повідомили «Німецькій хвилі» у прес-службі РЄ (Ради Європи), учасники засідання повинні прийняти відповідне рішення.

Скорочення ініціального типу використовуються в сучасному мовленні здебільшого на позначення нових явищ у науці і техніці, а також у назвах нових організацій, товариств. Наприклад: «БАТ - біологічно активні точки, розміщені на шкіряному покриві людини, з яких спеціальним приладом у хворого знімають біоенергетичні показники різних органів і систем»; «РАМУС - це абревіатура Республіканської асоціації молодих учених і спеціалістів»; «Абревіатури МАУ, РАУ поступово входять в українську мову».

Особливістю нових абревіатур ініціального типу є те, що всі вони графічно передаються тільки великими літерами, що традиційно властиво, як правило, буквеним скороченням. Вимова ж - звукова чи буквена - диктується принципами милозвучності: звуковому абревіаційному оформленню сприяє наявність достатньої кількості голосних у скороченні (ВОЛЗ - волоконно-оптична лінія зв'язку, ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина, УЦАІ - Український центр альтернативної інформації); буквена вимова ініціальних абревіатур зумовлена, як правило, збігом приголосних (АСН - автоматизована система навчання, АПК - аграрно-промисловий комплекс, ПДВУ - Партія демократичного відродження України, УДР - Українська Духовна Республіка).

Пошук милозвучних, легких для запам'ятовування абревіатур позначився на розвитку таких двох явиш: 1) творення абревіатур, які за звучанням збігаються з узвичаєними словами (БАР - біологічно активна рідина. ГУЛ - Громада українців Литви); 2) поєднання в одній лексемі елементів поскладової та ініціальної абревіації (ДемПУ - Демократична партія України; МінНС - Міністерство з надзвичайних ситуацій).

Нові ініціальні абревіатури, створені в науковій і офіційній сферах, вводяться у загальномовний ужиток разом з базовим словосполученням. Наприклад: «У Києві створено неурядову міжнародну організацію - Центр міжнародних системних проектів (ЦМСП)»; «Таке підприємство функціонуватиме як Міжнародний інститут перспективних досліджень (МІПД)». «НВІС - невелика інтегральна схема (в одному кристалі напівпровідника синтезована радіоелектронна схема з мільйона елементів, тобто цілі ЕОМ розміщені на одному кристалі)».

З метою текстової економії і уникнення повторів у наукових працях часто приймаються тимчасові умовні ініціальні скорочення. Наприклад: «ПЦ - позаземна цивілізація»; «АЯ - аномальні явища»; «Основною структурною одиницею самоорганізації є тимчасовий творчий колектив (далі ТТК)». Такі умовні авторські скорочення рідко зазнають лексикалізації, проте вони також

засвідчують прагнення мовців зосередити складний зміст аналітичних найменувань в одному слові.

Скорочення ініціального типу як засіб концентрації інформації властивий передусім писемному мовленню, у їх створенні головну роль відіграє свідоме словопродукування. Окремі з ініціальних скорочень набувають поширення в усному мовленні, стають основою для створення похідних (ТУМ тумівець).

3. Новотвори, які складаються з початкових частин слів.

Посилення аглютинативних тенденцій у сучасній українській мові позначається на характері оформлення абревіатур, утворених із початкових частин слів. Частина новотворів такої структури традиційно співвідноситься з атрибутивними словосполученнями: головреж (головний режисер), реском (республіканський комітет), страйкком (страйковий комітет). Проте слово-творення зазнає впливу термінологічних структур, зокрема назв медичних препаратів, які утворюються без опори на двочленне атрибутивне словосполучення шляхом нанизування початкових елементів слів, що лягли в основу скорочення. Наприклад: назви нових препаратів каглютам (калієва сіль глютамінової кислоти), рикавіт (складники - рибоксин, калій, вітаміни). У сучасному продукуванні назв нових підприємств, новинок техніки, науки цей спосіб номінації набуває поширення: «Консорціум «Екосорб» (екологія, сорбент) по очищенню організму, води та продуктів харчування від радіонуклідів, пестицидів, важких металів»; «Комерційно-інформаційний центр «Комінфо» відкрився у Дніпропетровську»; «Ратес» (радіотелесервіс) - мале підприємство в м. Харкові», «Експрес-аналізатор вмісту нітратів « Нітранал».

У процесі розвитку абревіації формується клас аброморфем, які використовуються в ряді скорочень: - ком - (комітет), -інформ - (інформація),

- кор - (кореспондент), - комп- / - ком - (комп'ютер).

Наприклад: Держкомчорнобиль, страйкком, Укрінформ, Профінформ, власкор, фотокор, членкор; акціонерне товариство, «Перком» (персональний комп'ютер), українсько-німецьке підприємство «Інтеркомп».

Функціонування аброморфем сприяє розвитку абревіації в цілому.

4. Багатокомпонентні ланцюжкові утворення.

Багатокомпонентними ланцюжковими утвореннями є абревіатури, що містять не менше трьох компонентів. Наприклад; назва новоствореного будівельного підприємства «Укрпідводтрубпровідбуд» не є скороченням конкретного словосполучення, а утворена шляхом нанизування відомих в номенклатурних назвах аброморфем, які несуть інформацію про денотат. Цікаво, що ініціальний варіант цієї назви утворений на базі ланцюжкової абревіатури, а не атрибутивного словосполучення: «УкрПТПБ». Як правило, у ланцюжкових утвореннях не всі елементи базового словосполучення формально представлені, не тотожний і порядок їх розташування.

Абревіатурне оформлення багатокомпонентних новотворів відбу-вається за двома структурними типами: 1) частковоскорочені багатоелементні абревіатури з кінцевим компонентом у вигляді повного слова (агропромоб'єднання); 2) складноскорочені слова, які складаються з початкових частин слів (Агропромтранс - Республіканське виробничо-транспортне об'єднання Агропрому).

Багатокомпонентні утворення, побудовані за частковоскороченим типом, можуть представляти у своїй структурі всі компоненти мотивуючого словосполучення, відтворюючи атрибутивні відношення між ними: соцкультпобут, передача «Телеспортарена». Проте більшість новотворів аналізованого типу не виявляє прямого зв'язку зі словосполученням, зміст якого передає, пор.: Укранімафільм (Українська студія анімаційних фільмів); МП «Інтерпромсервіс». Навіть ті ланцюжкові утворення, які відтворюють атрибутивні відношення мотивуючих словосполучень, пропускають менш важливі у семантичному плані елементи, наприклад: Украгропромбіржа - Українська універсальна агропромислова біржа; Укрінбанк - Український республіканський акціонерний інноваційний банк. Окремі ланцюжкові утворення можуть включати елементи юкстапозиції: «ІнтерЕОМсистема» (науково-виробниче підприємство), «Інтеркомп'ютерсервіс» (науково-технічний центр), «Укркіновідео» (виробниче об'єднання). Ще менше пов'язані з конкретним словосполученням багатоелементні скорочення, які включають початкові частини слів (Укрцентрздоров, Укрінтур, Укртелеком). Характер граматичного зв'язку між елементами ланцюжкових утворень встановити важко, тому що, за словами В.М. Лейчика, поява нового способу словотвору викликала появу нового типу зв'язку між елементами. Маємо справу з аглютинативним видом зв'язку, що характеризується вільним приклеюванням морфем, семантичною і структур-ною розчленованістю словотворчих елементів.

Багатокомпонентні ланцюжкові абревіатури найчастіше з'являються для позначення назв організацій, підприємств, оскільки структура цих номінатив-них одиниць дає змогу в компактній формі передати основний зміст їх діяль-ності. Наприклад: «Трансмедімпекс» - організація при Товаристві Червоного Хреста, створена Київським автошляховим інститутом і кафедрою медпідго-товки інституту культури.

1.2 Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові

абревіація український скорочення мовлення

Поповнення лексичного складу української мови відабревіатурними похідними (далі ВАП) - характерна риса її сучасного розвитку. У цьому словотворенні беруть участь скорочені звукові комплекси різної композиції: ініціальні, поскладові комбіновані - власне абревіатури та абревіатури часткові, структура яких склалася на основі усіченої і повної частин словосполучення: БАМ - бамівський, бамівці, бамівка, баменята, по-бамівськії, КамАЗ - камазівський, камазівці, камазівка, по-камазівськи, виконком - виконкомівський, виконкомівці, літстудія - літстудійський, літстудійці. Створені на базі відрізків, не співвідносних з морфемами, перші легко набувають якості немотивованої морфологічно опрощеної лексичної одиниці, перетворюються в слова кореневі. Другі піддаються опрощенню важче, оскільки близькі до композитів.

Відабревіатурні похідні пожовтневих років з'являлися в мовленні і освоювалися мовою значно важче, уповільненіше, ніж тепер. Нині від лексичних скорочень, які від звичайних кореневих слів, при необхідності можуть утворюватися похідні іменники і прикметники.

Дериваційні процеси у відабревіатуротворенні, можливий діапазон відабревіатурними похідними передусім визначає фактор семантичний. Серед «штучних утворень, що набули значення коренів» і стали «ядром нових рядів однокореневих дериватів» виділяються: 1) абревіатури-ергоніми - назви ділових об'єднань людей, спілок, організацій, установ, відділів, підприємств, товариств, закладів, гуртків, клубів тощо; 2) складноскорочені слова із семантикою особи - за цивільною чи військовою посадою, партійним, комсомольським чи громадським дорученням, ученим званням; 3) абревіатури технічної сфери номінації (скорочені назви різноманітних машин і механізмів); 4) абревіатури-антропоніми (власні офіційні імена та прізвиська);

5) топоніми, 6) абревіатурні назви, штучних матеріалів, препаратів тощо.

Абревіатури іншого семантичного плану, що можуть іноді продукувати похідні, не об'єднуються в групи з огляду на нечисленність їх складників. Пасивні щодо деривації наукові, технічні, військові й інші скорочені терміни, абревіатури - назви держав (за деякими винятками), скорочені назви різних типів документів, свідоцтв, патентів, загальновживані умовні графічні скорочення, одиниці виміру, ситуативні (оказіональні) абревіатурні утворення.

Природно, що кожна семантична група абревіатур має специфіку в способах творення ВАП, реалізації словотвірних моделей, можливого діапазону похідних. Абревіатури-ергоніми, рівень лексичної асиміляції яких у мовній системі досить високий, мотивують, безперечно, найбільшу кількість дериватів. Зразки, що служать основою для словотворення від абревіатур цієї групи, визначаються модельними приписами загальномовного канону, означувані досвідом словотворення від семантично однотипних, але не абревіатурних слів. Особливо розширює їх ряди суфіксальна деривація.

Основне ядро ВАП утворюється за моделями ОА (основа абревіатури) + івськ-ий із загальним атрибутивним значенням відношення до того, що названо твірною основою, і ОА + -івець із семантикою «особа, член певного колективу.»; ВАЗ - вазівський, вазівці, ВДІК - вдіківський, вдіківці, ВЕФ - вефівський, вефівці, МХАТ - мхатівський, мхатівці, медсанбат - медсанбатівський, медсанбатівці. Словотворення від абревіатур за допомогою простих суфіксів - ськ-ий, - ець, генетично споріднених із -івськ-ий, -івець, характеризує більш давні словотвірні зв'язки, які нині допу-скаються лише в певних фонетичних умовах з абревіатурами частковими, як-от: культармія - культармійський, культармійці.

Несприятливі фонетичні умови, інша семантична чи стилефункціональна заданість словотвірного акту можуть обмежувати реалізацію продуктивних моделей ОА + -івець і ОА + -івськ-ий та зумовлювати заміну їх іншими, а саме: ОА + -іст(-ист) (даіст, чекіст), ОА + - ант (сквулянт), ОА + - ник (гевеефник, петеушник).

Використання моделей-дублерів ВАП у межах групи майже не допускається. Наведений приклад якнайбільше відповідає семантичним, фонетичним та стилефункціональним умовам деривації. Лише в окремих випадках фіксуються різномодельні «рівноцінні» похідні, які нічим іншим, крім афіксальної форми, не диференціюються; колгосп-колгоспний, колгоспник і колгосп - колгоспівський, колгоспівці, радгосп - радгоспний, радгоспник і радгосп - радгоспівський, радгоспівці. Очевидно, у цій дериваційній ситуації виявляється вплив від абревіатурного оточення на нову модельну орієнтацію абревіатур. Словотвірні ряди похідних відабревіатур-ергонімів, звичайно, не обмежуються субстантивами та ад'єктивними утвореннями розглянутих типів. Серед них є також деривати, що позначають: а) збірні поняття - групи осіб, об'єднаних приналежністю до однієї якоїсь організації (моделі деривації ОА + іj-a, ОА + -івств-о чи - ств-о): комнезамія, комсмолія, комнезамство; б) абстрактні поняття - явища суспільно-політичного плану з відтінком негативної їх характеристики (діючі моделі ОА + -івщин-а, АО + - ств-о): азефівщина, есерівщина, уенерівщіна, ваплітянство; в) юних щодо віку людей (модель ОА + - ен'-а (-ат-а): баменята, комсомолята; г) жіночі назви: бамівка, камазівка, комсомолка. Для творення фемінінативів найчастіше використовується суфікс - к-а, що приєднується до основ із семантикою особи чоловічої статі. Меншою мірою залучається до словотворення суфікс - иц'-а: комунгоспниця, радгоспниця, фезеушниця.

Відабревіатурним словотвором першої групи охоплюються також моделі вираження емоційного тону, зокрема зневаги і презирства (ОА+-ак): гестапак (гестапівець), фамільярної прихильності (ОА + - юк): комсюк (співвідноситься з нейтральним комсомолець); пестливості, ніжності (ОА + - еньк-а, ОА +-ик): ТЕСенька (ТЕС-теплова електростанція), загсик. Демінутивні суфікси можуть поєднуватися або безпосередньо з основою абревіатури (загсик), або з основою, яка вже залучалася до морфологічного словотворення і зберегла у своєму складі елементи попереднього дериваційного акту (комсомолятко). Порівняно давні і нечисленні похідні репрезентують особове словотворення із флексійними елементами в ролі афіксів: гестапи (гестапівці), каенеси (каенесівці), пепеери (пепеерівці). Префіксальна та префіксально-суфіксальна деривація також не стала продуктивною у відабревіатурному словотворенні. Помітніше порівняно з префіксально-суфіксальними реалізаціями (беззагсовий, доколгоспний, міжвузівський) зростає ряд ВАП, що поповнюють дериваційний клас прислівників і в утворенні яких беруть участь афіксальні комплекси по - …-и, по-… - ому. Перевага часто віддається першій, коротшій формулі цих структурних побудов: по-дніпробудівськи (по-дніпробудівському), по-комсомольські (по-комсомолському), по-райпарткомівськи (по-райпарткомівському), по-чекістськи (по-чекістськ-ому). Крім порівняльного значення, ВАП цього типу можуть набувати ще й якісної семантики. Так, по-колгоспному вживається у значенні «просто», по-дніпробудівськи означає «ударно»: «Удома переобідаємо, по-колгоспному, - сказав Аристарх і встав» (В. Логвиненко), «Кавалер ордена Леніна, вона саме тут вперше навчилася працювати по-дніпробудівськи…» («Рад. жінка»). Подібні прислівникові деривати утворюються лише від абревіатур, що розвивають якісні ознаки. ВАП збірні і абстрактні назви, номінації молодих щодо віку людей, демінутиви, префіксально-суфіксальні утворення - не активні реалізації від абревіатур, а лише спроба пристосувати відповідні моделі до відабревіатурного словотворення, коли актуалізувалися позамовні потреби у таких словах. Разом із відабревіатурними похідними оптимально виражених моделей (ОА + -івськ-ий, ОА + -івець) вони, без сумніву, чіткіше окреслюють дериваційну своєрідність виділеної групи, структурно-семантичний діапазон її утворень. Активною дериваційною позицією характеризуються в сучасній українській мові й абревіатури - домінанти осіб. Сприяють цьому, крім плану їх змісту, позитивні морфонологічні умови твірного абревіатурного слова, його консонантне оформлення. У використанні моделей деривації простежується деяка словотвірна близькість із абревіатурами-ергонімами (сількор - сількорівський, по-сількорівському(-и), сількорик, сількорівство). Істотна відмінність виявляється в центральних, ядрових реалізаціях ВАП. Основу похідних від абревіатурних назв ділових об'єднань людей становлять особові та ад'єктивні утворення (ХЕМЗ - хемзівський, хемзівці). У процесі словотворення від абревіатур nomina реrsоnаliа відсутня особова ланка, оскільки значення особи інгерентно властиве їх семантичній структурі. Подібні деривати (надзвичайно рідко) можливі, якщо абревіатура узагальнено називає певну суспільну категорію працівників (ІТР), а похідне слово - її конкретних представників (ітеерівці).

Основний засіб творення похідних від абревіатур із семантикою особи - суфікс -івськ-ий: військком - військкомісівський, завгосп - завгоспівський, завуч - зевучівський, завмаг - завмагівський, членкор - членкорівський. Ад'єктивна модель з суфіксом -івськ-ий може репрезентувати і загальне відносне значення, і ускладнене відтінком індивідуальної приналежності. Наприклад: «В ітеерівській їдальні зсували столи» (А. Дрофань), «На задньому сидінні комбригівського «вілліса»… сидів Чопик («Дніпро»). Порівняно високий ступінь регулярності утворень за допомогою суфікса -ів, «загальний семантичний план яких зводиться до повідомлення про те, що відповідна особа виступає як власник (роssеssог) конкретного предмета» [13.c. 118]. Наприклад: «Найді щось було відомо про натягнені стосунки головінжової доньки з Невірком» (Ю. Бедзик), «Я бачу, мені тут і робити нічого», - сказав Алесь, беручи парторговий зошит» (Р. Бровко).

Словотворення від абревіатурних назв техніки стає можливим у розмовному мовленні в процесі виробничої експлуатації машин, знарядь, механізмів,| важливих для працівників даної професії. Це явище зумовлене бажанням мовного колективу пристосувати абревіатури до свого «комунікативного клімату», наблизити їх звучання до слів канонічних. Слова, утворені від абревіатур технічного ряду, об'єднуються у дві істотно відмінні між собою групи. Перша включає суфіксальні деривати з вираженими структурно-семан-тичними ознаками відабревіатурної похідності (газик, рафик, зілок. еоміст, кразівський), друга таких ознак не має. Слова типу бик (БК - бурильний комбайн), Анничка (літак АН-24) надають інформації про джерело їх структурної і семантичної мотивації. Вони утворюються за «звуковою аналогією», «звуковим відчуттям».

Моделі ОА + - ик, ОА + - к(а), ОА + - ушк(а) на відміну від інших більш продуктивні, оскільки суфікси характеризуються порівняно широкою формальною і семантичною сполучуваністю. Суфікс - ик виявляє дериваційний зв'язок з абревіатурами, що називають автотранспорт «малого класу» (гизик, луазик, пазик, уазик), сільськогосподарські машини (натик, сотик, хатезик). Абревіатури типу БЄЛАЗ, КАМАЗ, КРАЗ, МАЗ, що позначають потужні багатотонні транспортні засоби, не допускають такого приєднання.

Відабревіатурні похідні з суфіксом - к (беемка, детешка, ергедешка) мотивуються нестандартними, індивідуальними за будовою абревіатурами: беем (БМ-бурякозбиральна машина), дете (ДТ - дизельний трактор), ем (машина марки «М»), ергеде (РГД - ручна граната Дегтярьова). Словотвірний суфікс - к зберігає мотивуючу абревіатурну основу в незмінному вигляді і приєднується до неї за допомогою інтерфікса - ш- - особливої частини слова, котра не має значення «і виступає в утвореннях із зниженим стилістичним забарвленням», як-от: детешка, єргедешк.а. В окремих словах фіксується асемантичний елемент -ів(-ев): петеерівка, тозівка.

Суфікс - ушк-а сполучається з абревіатурами аналогічної структури: емзедушка (МЗД - міна уповільненої дії), ербушка (РБ - рація батальйонна), бетушка (БТ - рос. быстроходный танк). Експресивні відабревіатурні похідні в тканині художнього твору чи газетно-журнальної публікації створюють мікроклімат розмовності, напр.: «Один за одним заводились мотори МАЗів, бульдозерів, газонів, газиків, пазиків…» (Д. Герасимчук), «Григорій отямився, рвонув з шиї тозівку…» (О. Васильківський).

Одиничними утвореннями представлені моделі ОА + - ак, ОА + - он, ОА + - ок (транспорт): іжак, газон, зілок; ОА + - к, ОА + - юк (сільгоспмашини): дететек., детюк; ОА + - ник (вид зброї): тетеешник (ТТ - пістолет система Тульський Токарєва).

Похідні від абревіатур ДТ (дете), НАТ мають варіативні словотвірні реалізації. Афіксальна відмінність пояснюється локально різним колективним словотворенням неофіційної назви, наприклад: «Десь близько торохтіла детешка»…» («Вітчизна»), «Й уві сні «натик» знову обертався килимом-самольотом» (С. Мушник).

При словотворенні назв осіб, що обслуговують техніку, спеціалізується модель деривації з суфіксом -іст(-ист): еоміст (оператор на ЕОМ), мазист (водій МАЗа), жигуліст (водій-власник автомобіля «Жигулі» у Павла Загребельного). Суфікс -івець не залучається до словотворення відповідних відабревіатурних назв техніки не тому, що є однозвучні деривати від скорочених номінацій підприємств (ВАЗ - вазівці. КамАЗ - камазівці). а з причини, дещо іншої: похідні з цим афіксом актуалізують специфічний відтінок значення, а саме «особа-член колективу». Тому петеерівці - це не обслуга. ПТР (протитанкової рушниці), а солдати відповідного підрозділу армії.

Абревіація в сучасній антропонімії в основному представлена офіційними іменами і прізвиськами. Із значної кількості власних імен-абревіатур, досить продуктивних у минулому, сьогодні функціонують лише найбільш соціально значущі й милозвучні: Вілен - Володимир Ілліч Ленін, Владлен - Володимир Ленін, Кім - Комуністичний Інтернаціонал Молоді, Ленера - Ленінська ера,

Рената - революція, наука, труд. Оцінне називання осіб - група прізвиськ - постійно оновлюється, особливо за рахунок авторських утворень: Колінж - колгоспний інженер (В. Бережний), Рацпроп-людина, що вносить раціональні пропозиції (П. Загребельний).

Серед словотвірних моделей ВАП, що їх активно реалізує група скорочених імен та прізвиськ, виділяються ад'єктивні (ОА + -ів, ОА + - ин) із чітко окресленим значенням посесивності (Віленів, Рацпропів, Ренатин), іменникові оцінні (ОА + - чик, ОА + - очк: Кімчик, Ленерочка) та традиційні на означення осіб по батькові, який має скорочене ім'я (ОА + - ович, ОА + -івн-а: +Віленович, Віленівна). Наприклад: «Вілине село називалося Засілля» (І. Григурко), «Люба ще не спала, латала Віленову сорочку» (В. Собко), «…трохи пометикували… і склепали для Рацпропової машини розкішний кузов…» (Павло Загребельций).

При утворенні похідних, мотивованих абревіатурами-скороченими назвами різноманітних синтетичних волокон і тканин, будівельних матеріалів, препаратів, послідовно використовується дериваційна модель ад'єктивів з суфіксом - ов-ий: лавсан - лавсановий, мелан (малоеластичний лавсан) - мелановші, нейлон (від назви міст Нью-Йорк і Лондон) - нейлоновий, беміт (бітумна емульсія) - бемітовий, бетел (бетон електротехнічний) - бетеловий. Основне дериваційне значення, яке реалізують ці утворення, - «вигитовлений, зроблений з чогось», тобто чисто відносне; капроновий капелюх, керамзитові конструкції, лавсанова тканина.

Факти ізофункціональності суфіксів одного плану - ов-ий, - н-ий у формуванні ВАП з матеріально-речовинним значенням майже не виявляються, хоч це явище у словотворенні від неабревіатурних лексем цієї семантики цілком можливе (пор. залізний - свинцевий). У сучасній українській мові активізувалась тенденція до сполучення афікса - ов-ий з основами іменників аналогічної семантики. Суфіксальні елементи - он (ілон, дедерон), - лон (мтілон), -іт (беміт) у структурі абревіатур дооформлюють слова і створюють додаткові умови для реалізації моделі з суфіксом - ов-ий.

Словотвірні ряди від топооснов переважно тричленні: абревіатура - ад'єктив - катойконім. Другий компонент ряду реалізує модель ОА+ -івськ-ий, третій - ОА + -івець. Регулярність їх у мові висока: Есхар (Електричне селище Харків) - есхарівський, есхарівці, Зугрес - зугресівський, зугресівці, Лікнеп - лікнепівський, лікнепівці.

Як власні географічні номінації використовуються ще не переоформлені похідні першої тематичної групи: Гресівський (с. м. т. Кримської обл.), Комінтернівське (с. м. т. Одеської обл.), Радгоспне (селище Херсонської обл.). Географічні деривати від них утворюються за тими ж моделями, що й від абревіатур-топонімів: Гресівський-гресівський, гресівці, Комінтернівське - комінтернівський, комінтернівці, Радгоспне - радгоспівський, радгоспівці. Модель із суфіксом - чан (комсомольчани) залучається до словотворення лише тоді, коли виникає необхідність чіткіше диференціювати зміст відтопонімічного утворення, наприклад, від ВАП Комсомольський, що надзвичайно поширене в іншій семантичній сфері. Прості суфікси - ськ, - ець використовуються при словотворенні від абревіатур часткових, які, до речі, більш уживані як офіційні номінації географічних об'єктів, ніж повні: Радсад - радсадський, радсадці, Райполе - райпільський, райпільці, Райгород-райгородський, райгородці. Їх склад поповнюють ще неофіційні скорочені номінації населених пунктів: С. Буда (Середина Буда, Сумська обл,) - есбудський, есбудці, Ш. Лан (Широкий Лан, Миколаївська обл,) - шиланський, шиланці. Дериваційну специфіку виявляють у словотворенні абревіатури часткові, семантично більш розгалужені, які займають щодо структури місце між композитами (складанням лексем) і власне абревіатурами; останній компонент у них - неусічене слово (дитбудинок, політбесіда, рибінспектор, хімволокно). У часткових, або точніше неповних, абревіатур порівняно з власне абревіатурами повільніше проходить коадаптація елементів - скорочених фрагментів і слова. Якщо вона не відбулася, неповні абревіатури беруть участь у словотворенні або не беруть, залежно від дериваційних можливостей останнього компонента-слова: з дериваційно пасивним вони не дають похідних (партбюро, профробота, речмішок, соцзмагання, спортзал) і утворюють їх за моделями, освоєними повним складником, якщо словотвірна активність йому властива (агітмашина - агітмашинний, врубмашина - врубмашиніст, госпдоговір - госпдоговірний). У процесі коадаптації елементів можлива модельна переорієнтація абревіатур, як-от: земснаряд - земснарядний, земснарядник і земснаряд - земснарядівський, земснарядівці, інтурист - інтуристський і інтурист - інтуристівський, райцентр - райцентровий і райцентр - райцентрівський. Часткові абревіатури, що деморфологізувалися, за характером діючих моделей відрізняються від похідних, утворених від складноскорочених неопрощених слів. Напрям деривації, вибір конкретного словотвірного засобу визначається при цьому абревіатурним словом, а не останнім елементом скороченого комплексу: агітбригада - агітбригадівський, агітбригадівці, будзагін - будзаго-нівський, будзагонівці, інтерклуб - інтерклубівці, Інтерклубівський. Подібні двочленні реалізації ВАП відповідають сучасним тенденціям розвитку їх структури. Іноді вони можуть інкорпорувати значно більше утворень словотвірного ряду, зокрема й оригінальні, наприклад: «А тепер-виходь на люди, показуй…, як насільрадствував» (О. Вишня), «А на сонячному пляжі стрункі дівчата і гнуться, і в'ються, фізкультурно поринають й фізкультурно виринають» (О. Ковінька). Таким чином, дериваційні процеси, пов'язані з творенням ВАП, залежать від структури мотивуючих абревіатур - повні вони чи часткові, їх семантики та фонетичних умов деривації. Поданий семантичний поділ абревіатур випливає з того, що основні групи скорочень перебувають у регулярних дериваційних зв'язках із співвідносними похідними.

2. Використання абревіатур в засобах масової інформації

2.1 Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття

У лексичному складі мови українських засобів масової інформації (ЗМІ) другої половини 80-90-х років XX ст., як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці названої доби, спостерігається інтенсивне формування, активне функціонування та закріплення в ужитку значного корпусу новотворів. Серед них порівняно високим динамізмом відзначається творення й використання різноманітних абревіатур. Вони продукуються як у писемному, так і в усному мовленні, відображаючи особливості різних царин сучасного життя українського народу та розвитку його мови. Причому це явище характерне не тільки для української мови, а й для інших мов, зокрема англійської, російської, німецької, чеської та інших. Проте слід відзначити, що зловживання продукуванням і застосуванням неузвичаєних абревіатур, особливо ініціальних, у сучасних мас-медіа іноді ускладнює сприйняття інформації: читачеві доводиться переглядати текст, щоб знайти словосполучення, що стало базою для творення абревіатури. Предметом нашої уваги є нові абревіатури, що виникли в українській мові протягом 1985-2000 рр. й апробовані підстилем засобів масової інформації, але які не зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних пралях з української мови, зокрема в Словнику української мови, Словнику скорочень в українській мові. Лише частково вони подані в Короткому практичному словнику абревіатур та скорочень української мови. Незважаючи на те, що абревіатури вже були предметом вивчення вітчизняними лінгвістами як у попередні періоди розвитку української мови, так і на сучасному етапі, вони залишаються ще недостатньо дослідженими. Помічено, що інтенсивне використання абревіатур зумовлене передусім інтралінгвальними чинниками, зокрема так званою перебудовою в колишньому СРСР, здобуттям Україною незалежності, пожвавленням зв'язків зі світовою спільнотою, глобальними змінами в її розвитку та багатьма іншими причинами. Усе це сприяло динамічним соціально-політичним, економічним і культурним перетворенням, активізувало процеси номінації та комунікації. Унаслідок цього значно інтенсифікувалося творення як нових слів, так і номінативів у формі словосполучення. Поява великої кількості складних синтаксичних структур певною мірою перевантажує мову, робить її менш гнучкою, малопридатною в спілкуванні. До того ж окремі номінанти настільки громіздкі, що ними послуговуватися дуже важко. У зв'язку з цим у сучасній мові діють й інтралінгвальні чинники, найголовнішим з яких виступає закон економії мовної енергії, мовних засобів. Він тісно взаємодіє також із ще одним важливим екстралінгвальним чинником, що притаманний мові ЗМІ і має власне прагматичний характер, - ощадливим використанням газетної і журнальної площі й ефірного часу, які нині стають дуже дорогими. Крім того, істотне значення серед інтралінгвальних чинників мають, як нам видається, великі потенційні можливості, закладені в українській словотвірній системі. Так, у мові українських мас-медіа аналізованого періоду на місці переважно нових розчленованих синтаксичних структур шляхом їх конденсації в однослівні виникли інноваційні лексеми-абревіатури: Українська правнича фундація - УПФ, Міжпарламентська асамблея - МПА. Українська авіаційна транспортна компанія - УАТК, комерційний банк-комбанк, адміністративна реформа - адмінреформа, депутатський корпус - депкорпус, організаційна техніка - оргтехніка та ін. На нашу думку, не менш важливим чинником, що сприяє активізації продукування нових складноскорочених слів, виступає, міжстильова взаємодія, яка є характерною рисою мови підстилю ЗМІ. Яскраво простежується вплив як розмовного (народний депутат - нардеп, перший секретар - персек / першсек), так і книжних стилів, зокрема наукового та ділового (синдром набутого імунного дефіциту - СНІД, комп'ютерні технології навчання - КТН, постійне місце проживання - ПМП, вільноконвертована валюта - ВКВ, районна державна адміністрація - райдержадміністрація). Словотвірна система української мови не була перешкодою на шляху творення різноманітних за структурою лексичних скорочень, що трапляються переважно в писемній мові і значно рідше - в усному мовленні. За дериваційними ознаками серед досить великого масиву абревіатур, зафіксованих у мові сучасних ЗМІ, як і в літературній мові в цілому, можна виділити три основних групи: часткові, ініціальні, комбіновані (хоч, звичайно, у мові сучасних українських мас-медіа в їх формуванні спостерігаються свої особливості). Часткові, або частковоскорочені, абревіатури, чи контрактури, становлять найбільшу за обсягом групу лексем. Характерною особливістю цих одиниць є скорочення не всіх компонентів твірної синтаксичної структури (базового словосполучення), а лише одного чи кількох, але з обов'язковою наявністю одного повного слова.


Подобные документы

  • Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012

  • Пунктуація в діловій українській мові. Пунктуаційні норми в писемному мовленні фахівців технічної сфери. Використання пунктуаційної системи, особливості їі вживання і функціонування у мовленні фахівців технічної сфери. Виділення речення на письмі.

    реферат [49,9 K], добавлен 05.01.2014

  • Поняття про словотвір або деривацію. Способи словотворення в українській мові. Сутність понять "відонімне утворення", "відонімні деривати", "відонімні похідни", проблеми їх класифікації. Продуктивність відонімного словотворення в публіцистичному мовленні.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 01.06.2010

  • Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.

    курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015

  • Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010

  • Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010

  • Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.

    реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015

  • Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.

    курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010

  • Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Предмет і завдання словотвору. Суфіксація та префіксація як спосіб словотвору. Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання. Зміна місця наголосу, чергування звуків, складання слів, скорочення як спосіб словотвору в сучасній англійській мові.

    реферат [43,8 K], добавлен 25.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.