Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Стилістичні аспекти функціонування термінологічної лексики

в художніх текстах

Анотація

термінологічний лексика англійський художній

В даній курсовій роботі проводиться дослідження поняття та класифікації термінів в англійській мові. В роботі автор розкриває загальну характеристику вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Автор проводить дослідження особливостей стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю, зокрема на прикладі циклу оповідань Айзека Азімова “I, Robot”.

ВСТУП

Мова, як засіб створення, передавання і збереження інформації, тісно пов'язана із практичною діяльністю її носія - людини. Одним із виявів цього зв'язку є спеціальна науково-технічна, соціально-політична, мистецька чи релігійно-філософська мова - так звана фахова мова, або термінологія, яка складає велику частину лінгвістичного фонду. Термін як елемент спеціальної лексики відзначається однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості, але, будучи одночасно й одиницею динамічного словника мови в цілому, часто може втрачати ознаки своєї «ідеальності»: виходити за межі фахової мови та вступати у різноманітні відношення з іншими лексемами. Термін може зазнавати в мові таких змін, як звичайне слово - розширювати, звужувати або змінювати свою семантику, входити до складу порівнянь, метафор, вживатися в переосмисленому значенні, закріплювати за собою це значення.

Терміни є складовою і невід'ємною частиною мови: вони входять до системи мови, утворюючи одну з численних її підсистем-термінологічну. Тісний взаємозв'язок і взаємодія системи мови з її термінологічною підсистемою - характерна риса сучасного життя. Така взаємодія, збагачуючи літературну мову новими словами, крім того розкриває приховані можливості самих термінів, які саме в художніх текстах реалізують їх. В художньому тексті термін повинен набувати додаткових характеристик, які відповідають вимогам художнього стилю. Звичайно, терміни в художньому тексті - це якісно інші слова. Найчастіше вони втрачають тут свою дефініцію, але в них залишається те, що примушує сприймати їх дещо інакше, ніж інші слова художнього твору. Це відстороненість терміна від художнього контексту, що призводить до неповного його розуміння і певною мірою до «семантичної спустошеності».

Глибоке проникнення науки і техніки в суспільне життя зробило природним використання термінів при описах картин природи, навколишнього середовища та ін.

Актуальність теми роботи зумовлена потребою дослідити аспекти функціонування термінологічної лексики в художніх текстах з точки зору стилістичного аспекту, оскільки науково-технічний прогрес, розповсюдження використання термінів в різних сферах діяльності людини та ін. приводить до їх проникнення в художню мову.

Темою даної курсової роботи є «Стилістичні аспекти функціонування термінологічної лексики в художніх текстах».

Метою даної роботи є теоретичне і практичне дослідження термінологічної лексики в англійської мові: поняття та функції, види та класифікація термінів, розкриття загальної характеристики вживання термінологічної лексики в художніх текстах, дослідження особливостей стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю, висвітлення місця термінологічної лексики як стилістичного засобу метафоризації змісту в художньому тексті (на прикладі циклу оповідань Айзека Азімова “I, Robot”).

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) Дослідити літературні джерела та систематизувати знання щодо поняття, функцій, класифікацій термінів в англійській мові.

2) Розкрити загальну характеристику вживання термінологічної лексики в художніх текстах.

3) Дослідити особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю.

4) Висвітлити місце термінологічної лексики як стилістичного засобу метафоризації змісту в художньому тексті (на прикладі циклу оповідань Айзека Азімова «I, Robot»).

Предметом дослідження є терміни в художніх текстах.

Об'єктом дослідження виступають терміни в художньому тексті в аспекті їх стилістичного функціонування.

Матеріалом дослідження послугували теоретичні матеріали з теми дослідження, статті та підручники, а також приклади художніх текстів англійською мовою.

Вибір методів та прийомів дослідження пов'язаний зі специфікою об'єкта дослідження та конкретними завданнями, що обумовлюються темою дослідження. З цією метою, у першому розділі, що має назву «Дослідження термінологічної лексики в англійської мові: поняття та функції, види та класифікація термінів» використовується метод вивчення попереднього теоретичного і практичного досвіду, аналіз літературних джерел з теми дослідження, в другому розділі, що має назву «Дослідження стилістичних особливостей функціонування термінологічної лексики в художніх текстах» використовується метод аналізу, спостереження, порівняння.

Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому та всебічному дослідженні особливостей стилістичного функціонування термінів в художніх текстах, що раніше не було темою окремого дослідження.

Практичне застосування результати дослідження знайдуть у розробці матеріалів для теоретичних і практичних курсів з англійської мови, методики викладання, а також можуть бути використані студентами в їх курсових, бакалаврських і дипломних роботах.

Структура роботи: робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Дослідження термінологічної лексики в англійської мові: поняття та функції, види та класифікація термінів

Термін - емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі значення терміну з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова [1; 4; 9]. Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань. Таким чином, термін являє собою слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань [19, с. 155].

Нерозривний зв'язок понять відповідної галузі і відповідних їм термінів виявляється в тому, що упорядкування термінології неможливо без досить глибокої наукової розробки галузевих понять, їхнього логічного аналізу і точного визначення.

Якщо галузеві поняття визначені недостатньо ясно, про точну, зроблену термінологію не може бути і мови. Як відзначав академік В.В. Виноградов, усякі «спроби упорядкування термінів без попереднього аналізу понять, що ними виражаються, залишаються безрезультатними».

Отже, термін буває і багатозначним, хоча однією з вимог до терміна є саме його однозначність, адже мовець повинний дати термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його погляду ознаки, тобто такі, які носять регулюючий характер, мають правове значення.

Наявність у терміна декількох різних синонімічних дефініцій веде до нечіткості, породжує непорозуміння і помилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія висловлювання.

Існують деякі особливості будь-якого галузевого тексту, що ведуть до труднощів, які виникають у процесі його семантичної інтерпретації.

Загалом, терміни поділяються на три різновиди по ознаці «зрозумілості» тієї або іншої частини населення:

1) Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться, наприклад: unemployment; witness, worker; accreditation та ін..

2) Спеціально-технічні терміни відбивають область спеціальних знань - техніки, економіки, медицини і т.ін., наприклад: product quality; risk management; non-patentable, nuclear-free та ін. Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці, в сучасній мові відносно небагато. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей людських знань. У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно-виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення. У мові художньої літератури терміни можуть втрачати «свою стилістичну замкненість», а використання термінологічних слів «у ролі складових елементів тропів і художніх образів» зумовлює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію [3, с. 87]. У зв'язку з появою нових галузей науки та техніки, відкриттям нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загально-технічної галузевої і вузькоспеціальної термінології: загальнонаукові і загально-технічні терміни - це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки. Галузеві терміни - це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань. Наприклад: applicable law; legislation та ін. Вузькоспеціальні терміни - це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі. Наприклад: charge-sheet; balance sheet та ін. В умовах, коли потрібно давати назви новим і новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначену специфіку. Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів на іншу мову і уніфікація перекладних еквівалентів. Інколи в текстах зустрічаються слова і словосполучення, які відносяться до різних функціональних систем, тобто різних галузей. Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і із іншої мови, він повинен відображати ознаки даного поняття; значення терміну для спеціаліста рівняється значенню поняття. Усі терміни по своїй будові поділяються на:

1) Прості, які складаються із одного слова: to sell - продавати; distribution - розповсюдження та ін.

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: stock exchange - фондова біржа; bull market - біржа, на якій спостерігається тенденція до підвищення курсів та ін.

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: specific performance - реальне виконання; compulsory representation - обов'язкова презентація та ін. Оскільки серед термінів переважають в основному терміни-словосполучення, то вони є основною проблемою при перекладі тексту. Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системи. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв'язана мовна одиниця.

Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття.

Термінологія для терміна є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна. Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є те, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними, бо його компоненти зберігають своє пряме значення, і одночасно - закритими, бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність.

У межах термінології виділяється значний відсоток термінів, утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів можна виділити:

1) Двокомпонентні;

2) Трикомпонентні;

3) Полікомпонентні.

Наприклад, в економічній термінології найбільш поширеними є такі синтаксичні типи:

1) Двокомпонентні: cumulative interest; annual report; average rate та ін.

2) Трикомпонентні синтаксичні типи: product quality testing; consumer market demand та ін.

3) Полікомпоненті: value-added tax; gross domestic product та ін.

Терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі. У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальним є їх належність до класу предметів або до класу процесів, властивостей. Основна кількість термінів утворилась за рахунок загальновживаних слів, взаємного проникнення із різних галузей техніки, запозичень із міжнародної лексики за словотвірними моделями, які характерні для сучасної англійської мови.

Окремі терміни утворюють термінолексику як складову частину загального складу мовної лексики. Якщо терміни об'єднуються одним фахом або ділянкою науки, то вони складають номенклатуру - певну системну схему, що криється за називанням понять.

Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні - від тих, що схиляються до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів.

Не у всіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури, бо кожна ділянка науки має властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук, що мають справу з реальними речами, відрізняються, наприклад, від вимог суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури, ефекти, деталі.

Вимоги до терміну такі:

1) Термін має бути по можливості коротким і точним.

Вдалий термін - не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття. Не всі терміни подають опис структури, аномалії, процесу чи функції, але взагалі кожний термін має короткі вказівні чи описові характеристики.

2) Специфічність.

Ця ознака - дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинно бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів.

Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного забарвлення, був цілеспрямованим на об'єкт у системі або ряді та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом з тим від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.

Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов'язані з перекладом термінології.

РОЗДІЛ 2. Дослідження стилістичних особливостей функціонування термінологічної лексики в художніх текстах

2.1 Загальна характеристика вживання термінологічної лексики в художніх текстах

З розвитком науки та техніки відбувається впровадження у мову все більшої кількості лексичних одиниць, що позначають предмети та явища, технології та процеси різних технічних та наукових галузей знань. Термінологічні одиниці проникають не лише у наукові трактати і технічні тексти, але й з'являються у нехарактерному для них середовищі функціонування - у творах художньої літератури. Все частіше автори залучають до художнього тексту терміни для не тільки для опису певних наукових явищ, предметів технічних галузей знань, але й для вираження характеристик героя, його уподобань та занять.

Проблемою функціонування термінів у художніх творах займається чимало дослідників. Серед них Г.О. Абакумова, В.Л. Карпова, Т.В. Катиш, Т.К. Молодід, Є.В. Панаєва, О.Д. Пономарів та ін. [7].

Для мови художньої літератури характерна стильова взаємодія. Образна мова вирізняє твори художньої літератури з-поміж інших текстів. Вона не обмежується традиційними тропами та фігурами, а наповнює естетичним змістом безобразні мовні елементи, перетворює їх у систему художньо-мовного бачення світу [8, с. 301]. До таких «безомбразних мовних елементів» відноситься, зокрема, термінологічна лексика.

Беззаперечним є той факт, що термін - це основний показник наукового стилю. У складі терміносистеми він характеризується однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості. Однак, ці характеристики властиві лише «ідеальному» термінові.

Аналіз терміносистеми будь-якої мови свідчить, що характеристика терміна далеко не у всьому відповідає тим вимогам, що ставлять до його поняття. Терміни виходять далеко за межі спеціальної літератури й нехудожніх стилів, вони навіть метафоризуються, що зближує їх із загальновживаними словами [16, с. 138].

Дедалі більше термінологічної лексики з'являється у художніх текстах; детермінологізовані слова наукової мови входять у структуру художніх образів.

Вживання терміну в художньому тексті свідчить про його функціональну рівність по відношенню до інших слів загальної мови, а також про те, що він у загальномовному вживанні поступово стає звичним засобом образного мислення, що лежить в основі художнього стилю [17, с. 8].

Мова художньої літератури та прагне до оновлення слова, видобування з лексичної семантики нових значеннєвих нюансів, відтінків. При цьому змінюються не тільки особливості слововживання, а й виявляється тенденція до зміни синонімічних та антонімічних відношень. У художніх текстах термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових, а то й зовсім інших, смислових значень - він виступає елементом образної системи мови. У новому стильовому контексті термін, неемоційний за своєю природою, може розвивати емоційно-експресивні відтінки і конотації.

У сфері реального функціонування (зокрема у художньому тексті) терміни можуть бути представлені не тільки іменниками, а й словами, вираженими іншими частинами мови, зокрема прикметниками. Розмірковуючи про експресивність терміна, Г.О. Абакумова поряд з препозитивними й постпозитивними компонентами терміна, загальним контекстом його вживання, інтонацією, особливими синтаксичними факторами і т.ін. виділяє прикметники як особливий засіб надання терміну експресивно-емоційного відтінку: «Цікаво, що засобом створення емоційно-експресивного забарвлення терміна можуть виступати й прикметники в ролі означення. Як правило, ці слова не є термінами, а є епітетами, що характеризують термін...» [1, с. 87].

Використання термінів у художній літературі зумовлене тим завданням, яке ставить той чи інший автор, його естетичним смаком і майстерністю. У тексті твору терміни виконують певні стилістичні функції [11, с. 1].

Термінологічні слова також служать для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу. Зазначимо, що особливої експресії набуває термін тоді, коли автор навмисне, із стилістично-виражальною метою вживає його поряд з іншостильовими мовними елементами, наприклад, з розмовно-побутовими.

Частота вживання термінів залежить також від жанру літератури. Наприклад, у мові фантастики йдеться про найновіші досягнення людства в галузі фізики, астрономії, ракетної техніки тощо. Це призводить до постійного вживання в текстах значної кількості термінів. У художньому творі використовуються терміни, що дають загальне уявлення про факти громадської, виробничої, наукової та іншої діяльності, яка описується художником. Ці терміни не є результатом логічних доказів, що слідують один за одним. Вони виступають лише в якості характеристики явища і служать одним із засобів створення необхідного колориту.

Власне кажучи, використання термінолексики у художніх текстах здійснюється по-різному. Часто вживання спеціальних слів і сполук визначається засобами естетичної «денейтралізації» слів, що позбавлені у сфері свого прямого застосування тих психологічних рис, які є необхідною передумовою художньої мови [10, с. 137-149]. Це виявляється в уживанні оригінальних епітетів, порівнянь, характерних дієслів, зокрема таких, що персоніфікують позначуваний терміном об'єкт, наділяють його рисами живої істоти.

І.Р. Гальперін зазначає, що якщо терміни в науковій прозі є найбільш поширеним засобом вираження наукових понять і несуть науково-пізнавальну функцію, то в художній прозі вони несуть особливу функцію, стилістичну. Іноді терміни в художніх творах використовуються і як засоби мовної характеристики героїв. У цьому випадку наукові і технічні терміни виступають як умовні прийоми непрямого опису середовища, обстановки, інтересів персонажів твору. Визначальним є те, що читачеві для розуміння тексту навіть не обов'язково точно знати зміст цих термінів. У деяких випадках спеціальна термінологія в прямій мові героїв створює не стільки мовний портрет, скільки сатиричний ефект [5, с. 59].

Основною умовою стилістичного використання термінів є чітке виявлення термінологічного значення. Іншими словами, передумовою для стилістичного використання терміна є його повна співвіднесеність з одним, і тільки з одним термінологічним рядом [5, с. 59].

У художньо-белетристичному стилі терміни використовуються в прямому та в переносному значенні. У прямій (дефінітивно-номінативній) функції вони вживаються в творах на відповідну тему, тобто в таких, де розповідається про різні процеси та технології. Семантика термінів, що виконують номінативну і комунікативну функції, великою мірою залежить від індивідуальних авторських прийомів введення їх у мовну тканину прозового твору.

На думку Т.В. Катиш [1, с. 9], термінологічна лексика у художні твори вводиться переважно без пояснень. Якщо ж у художню тканину твору треба ввести вузькоспеціальні терміни, то їх значення, як правило, пояснюється автором. Використання термінологічної лексики в художніх текстах не повинне ускладнювати сприймання тексту. Тут терміни вживаються не лише для того, щоб назвати поняття, а й для того, щоб з'ясувати сутність явища, розкрити його зміст.

Отже, під час використання у художніх та газетних текстах, термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових. У новому стильовому контексті термін, неемоційний за своєю природою, може розвивати емоційно-експресивні відтінки і конотації. Термінологічні слова служать для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу. Терміни можуть вводитись у художній текст з поясненням чи без, іноді для тлумачення вузькоспеціальних слів використовуються посилання. Використовуючи терміни разом з іншими засобами мовної виразності необхідно пам'ятати, що інколи терміни можуть створювати небажаний сатиричний ефект.

2.2 Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю

В розумінні термінів важливим є стилістичний аспект, тобто визначення художнього призначення, функції окремих термінів, їх інтерпретації письменником. Необхідно дізнатися, яке ідейно-естетичне спрямування мають усі ці факти і як вони пов'язані з ідейно-образною системою. Мова як елемент мистецтва, виступаючи в художній літературі, стає змістовною тільки в тому разі, коли її значення і форма служать втіленню ідейно-художнього задуму автора.

Термінологізація в художньому тексті проявляється за умови модифікації семантичних компонентів загальновживаної лексики у комунікації за допомогою метафори, наприклад: owl of Minerva (сова Мінерви, або філософія), і метонімії: black beliefs (чорні вірування, або вірування народів Африки).

При проникненні в художнє мовлення термін зберігає зв'язок своєї семантики з притаманним йому в професійній підсистемі поняттям. Повна детермінологізація характеризується модифікацією семантичних компонентів термінів у художньому тексті. Переосмисленню піддається не комплексне, загальне значення терміна - семема, а його семантичні компоненти. У професійному середовищі та художній літературі відбувається різна актуалізація сем термінів. Перший спосіб деспеціалізації здійснюється за умови актуалізації диференційних сем терміна в художньому тексті, наприклад: If dying, as Being-at-an-end, were understood in the sense of an ending of the kind we have discussed, then Dasein would thereby be treated as something present-at-hand or ready-to-hand [18, с. 11]. У цьому фрагменті наведений запозичений вузькоспеціалізований термін Dasein (дазайн, дух), який є складовою термінології М. Гайдеґґера. Цей термін протиставляється слову dying, яке водночас актуалізує термінологічну сему буття. Диференційні семантичні компоненти у цей момент та тут висвітлені словом present-at-hand. Потенційні семантичні компоненти взаємозвязок, оточуючий світ не представлені в аналізованому фрагменті тексту.

Функція диференційних сем полягає в наданні індивідуальності лексемам. Наприклад: My solitary boyhood had forced me to take refuge in nature as a poem, a myth, a catalysis, the only theatre I was allowed to know; it was nine parts emotion and sublimation, but it acquired an aura, a mystery, a magic in the anthropological sense [18, с. 12]. У цьому фрагменті використаний похідний міжгалузевий термін sublimation. У професійному дискурсі він складається із лексеми процес та диференційних сем пристосовування, інстинкти лібідо, мистецтво, живопис. Термін to force підтримує у цьому уривку термінологічну диференційну сему спрямовувати. Лексеми мистецтво, живопис висвітлені термінами poem, myth, theatre.

Нове значення терміну в художньому тексті може значно відрізнятися від попереднього наприклад: There was a kind oh honesty in her mode of life. […] So it was that some poor untutored craving in her for the Absolute, for that which after all is most fixed, most permanent, most solid and most old, had to express itself incognito [18, с. 13]. У наведеному уривку використано непохідний вузькоспеціалізований термін Absolute. Він має значення існування та включає компоненти незмінний, ідеальний, незалежний, безумовний. У цьому фрагменті термін застосований без зміни значення, оскільки лексема існування підтримана загальновживаним словом life. Модифіковані терміни висвітлені такими словами, як fixed, permanent, solid, old. Іноді в художньому тексті може відбуватися повна втрата прямого значення терміну, наприклад: There's only one general feeling at Westminster. That independence must be stamped out at all costs. The New Holy Trinity is constituted by the three Chief Whips [18, с. 14].У цьому уривку використаний складний релігійний термін Holy Trinity, що має значення Свята Трійця (із трьох осіб), оскільки його дублює фраза three Chief Whips. Новим значення стає значення ціле, тому що воно підтримується дієсловом to constitute.

До стилістичних функцій належать номінативна, текстотвірна, характеризуюча, диференційна, компресійна. Емотивна, експресивна й оцінна функції входять у групу стилістично-прагматичних. Терміни, які виконують інформаційні функції, у художній текст вводяться як без роз'яснень, так з допомогою авторських тлумачень або у складі контекстуальних синонімів. При реалізації стилістично-прагматичних функцій терміни є елементом епітетів, метафор та порівнянь.

Термін у сучасному англійському художньому мовленні виконує номінативну функцію - називає реалії, які стали актуальними в загальному вжитку. наприклад: We are way-using creatures. The psyche is a vast space within which we seek for God - you understand my use of that word - a space of which most people are unaware, crouching as they are in some tiny corner of it, living the life of a beetle in a hole. Marcus has travelled far into the remote and strange regions, not just as an objective scholarly spectator but as one who lives and becomes what he knows [18, с. 15]. У цьому уривку використаний термін psyche. Його використання у номінативній функції сприяє досягненню автором ефекту виправданого очікування: Маркус, герой роману, плідно реалізовував можливості своєї душі, шукаючи Бога в реальному світі.

Тематично зумовленою є текстотвірна функція терміна в сучасному художньому мовленні, оскільки в художніх творах порушуються життєві проблеми, наприклад: He had put off the decision about whether to introduce the idea of the Synthetic A Priory as such, and was now paralyzed by it [18, с. 16]. У наведеному фрагменті використано термін Synthetic A Priory. Його застосування у тексті є тематично зумовленим, оскільки основні герої твору - це священик та професійний мислитель, які роздумують над співвідношеннями релігії та філософії у світі. Термін не є елементом жодної стилістичної фігури, його позиція в середині мікроконтексту створює ефект підсилення очікування читача.

Термінологія виконує характеризуючу функцію в художньому мовленні, наприклад: What little God he managed to derive from existence, he found in Nature, not the Bible; a hundred years earlier he would have been a deist, perhaps even a pantheist. In company he would go to morning service of a Sunday; but on his own, he rarely did [18, с. 16]. Термін pantheist забезпечує реалізацію ефекту виправданого очікування читача, оскільки він підтверджує ввідну фразу мікроконтексту: he found him in Nature.

У художньому мовленні використовуються терміни, які активують потрібну інформацію, отже, виконують диференційну функцію, наприклад: `Some Tibetans,' said James, `believe -' He corrected himself. He now always spoke of that country in the past tense as a vanished civilization. `Believed that the souls of the dead, while waiting to be reborn, wander in a sort of limbo, not unlike the Homeric Hades. They called it bardo. It can be rather unpleasant. You meet all kinds of demons there' [18, с. 18]. У цьому фрагменті використані два терміни limbo (лімб, переддвер'я пекла) та bardo (бардо, стан між смертю та життям). Перший належить до концептів християнства, тоді як інший позначає відповідне поняття буддизму.

Термін в художньому мовленні виконує важливу стилістично-прагматичну функцію. Невідповідність факту стереотипним уявленням породжує експресію, наприклад: The sun, symbolic hero of the recent scene, had now risen clear of the hills and was shining in a clear blue sky, dazzling, blinding, blazingly pure, visible yet invisible, a triumphant transcendental presence: how can he not be taken for a god, thought Ludens, and used to symbolize perfect goodness, as indeed he was by the greatest of philosophers [18, с. 19].

Термін transcendental (трансцендентальний, те, що зумовлює пізнання) є складовою епітета: a triumphant transcendental presence, який використаний для характеристики світанку. Поряд із такими ознаками ранку, як: clear blue sky, dazzling, blinding, blazingly pure, недоречним видається наявність терміна, адже він не підкреслює зовнішні ознаки світанку, а вказує на мету: початок нового. У такий спосіб створюється експресія твору, а також використання терміна забезпечує підсилення очікувань читача.

Отже, використання термінів при виконанні ними стилістичних функцій свідчить про їх рівноправність із іншими шарами лексики сучасного англомовного художнього дискурсу.

2.3 Місце термінологічної лексики як стилістичного засобу метафоризації змісту в художньому тексті (на прикладі циклу оповідань Айзека Азімова “I, Robot”)

Художній стиль мови відрізняється образністю та виразністю, поетичністю, естетикою мовлення й завдяки своїм особливим експресивно-естетичним якостям помітно виділяється серед інших стилів літературної мови. За складом мовних засобів художній стиль поєднує в собі риси всіх інших стилів мовлення. Художній текст насичений не лише емоційно-експресивною лексикою та образними елементами, а й містить слова вузького стилістичного призначення, що використовуються зі стилістичною метою: історизми, архаїзми, діалектизми, просторічні елементи, серед яких особливе місце посідають терміни.

У художніх текстах термін, що характеризується стислістю, однозначністю та емоційною нейтральністю, втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових, а то й зовсім інших, смислових значень - він виступає елементом образної системи мови. У новому стильовому контексті неемоційний термін може розвивати емоційно-експресивні відтінки та конотації.

У мові фантастики вживання термінів є досить розповсюдженим явищем. Це пов'язано з тим, що у творах ідеться про найновіші досягнення людства в галузі науки та техніки, зокрема роботехніки, що є головною темою оповідань Айзека Азімова у циклі “Я, робот”. Для опису новітніх технологій та процесів, що будуть використовуватися в майбутньому, автор уводить у текст значну кількість термінів з галузей комп'ютерної техніки, машинобудування, радіоелектроніки, фізики та хімії. Переважно ці терміни виконують дефінітивно-номінативну функцію, тобто називають певні предмети, процеси, деталі обладнання та вживаються в прямому значенні, наприклад, machine-oil - мастило, air-pressure - тиск, photoelectric cell - фотоелемент.

Серед термінів, які автор уживає в оповіданнях, трапляються загальновживані слова, що, крім своїх основних значень, набувають специфічних значень для певної галузі науки чи техніки (response - реакція, composition - конструкція); загальнотехнічні терміни, які використовуються в різних галузях науки й техніки (radio controls - радіоуправління, energy converter - перетворювач енергії) та спеціальні терміни, які вживаються лише в певній галузі науки чи техніки (spectroreflector - спектро-рефлектор, heat resistant plastic - термостійкий пластик, oxalic acid - щавлева кислота).

У творах фантастичного жанру використовуються терміни, які можна розділити на різні семантичні класи. Наприклад, в оповіданнях Айзека Азімова є термінологічні словосполучення, що називають речовини (volatile iron carbonyl - леткий залізний карбоніл, sulphur dioxide - сірчанокислий газ, cyanide - ціаністий калій, pteroylglutamic acid - птероїлглютамінова кислота), стани (dismantled - демонтований, inoperable - вимкнений), процеси та дії (spot - фіксувати, intersect - перетинати), де-талі та обладнання (relay - реле, electromagnet - електромагніт, phonograph - фонограф), величини (inch - дюйм, parameters - параметри, velocity - швидкість), властивості речовин і предметів (resonant - лункий, basaltic - базальтовий) та ін. [7, 30-167].

У творах циклу “Я, робот” можна виділити авторські термінологічні неологізми, що виконують як номінативну, так і стилістичну функцію. Оскільки в тексті йдеться про технології майбутнього, не дивно, що через декілька десятків років можуть з'явитися нові поняття, тому автор уводить у текст нові слова, що, по-перше, називають поняття, предмети та процеси, а по-друге, визначають і підкреслюють стилістику тексту в цілому. Нові лексичні одиниці є семантичними новоутвореннями, тобто вже відомі слова набувають нового значення самостійно або у словосполученні з іншим словом. Прикладом можуть бути такі лексеми, як positronic brain - позитронний мозок, Stillhead Dielectrode Plate - діелектрична установка Стіллхеда, Mitchell Translation Equation - перехідне рівняння Мітчелла, hyperatomic drive - гіператомний двигун. Також серед неологізмів у цьому тексті трапляються лексичні інновації, утворені шляхом словоскладання та афіксації, наприклад, insosuit - скафандр, visiplate - екран, visiphone - візіфон, ingrooved - запрограмований.

Немало термінів із циклу оповідань “Я, робот” позбавлені стилістичного забарвлення, а використовуються лише в своєму прямому значені, наприклад: motor - мотор, phonograph - фонограф.

Ми романі ми виділили багато термінів на позначення пристроїв та величин, наприклад: diameter - діаметр, metronome - метроном, signal - сигнал, radio - радіо, cybernetics - кібернетика, stratosphere - стратосфера, selenium - селен.

Поширеною стилістичним прийомом в художньому тексті є компресія, яка має на меті передачу значення в більш стислому вигляді. У деяких випадках компресія супроводжується вилученням слова unorganized body signal - немодульований сигнал, chemically treated cork layers - хімічно оброблений корк.

Під час використання термінів у художніх текстах із ними часто відбувається процес детермінологізації, тобто терміни втрачають своє термінологічне значення, переходячи до розряду загальновживаної лексики, наприклад: absorbed - зачарована, drill into - переконатися, efficiency - пра-цездатність. Найчастіше процес детермінологізації відбувається під час контекстуальної заміни, що зумовлено стилістичними особливостями художніх текстів.

Отже, термінологічна лексика, яка є ознакою переважно наукового стилю, проникає також і в художній, утрачаючи свої специфічні ознаки та набуваючи додаткових. У новому стильовому контексті неемоційний термін може розвивати емоцій-но-експресивні відтінки й конотації. Термінологічні слова використовують для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу. Результатом вживання термінологічних одиниць у деяких випадках може стати детермінологізація значення слова.

ВИСНОВКИ

Дослідження термінологічної лексики в англійської мові: поняття та функції, види та класифікація термінів, розкриття загальної характеристики вживання термінологічної лексики в художніх текстах, дослідження особливостей стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю, висвітлення місця термінологічної лексики як стилістичного засобу метафоризації змісту в художньому тексті (на прикладі циклу оповідань Айзека Азімова “I, Robot”) дозволяє зробити наступні висновки:

1) Терміни є складовою і невід'ємною частиною мови: вони входять до системи мови, утворюючи одну з численних її підсистем-термінологічну. Термін - емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів.

2) Терміни поділяються на три різновиди по ознаці «зрозумілості» тієї або іншої частини населення: загальнозначущі терміни; спеціально-технічні терміни. Усі терміни по своїй будові поділяються на: прості, складні, терміни-словосполучення.

3) Термін як елемент спеціальної лексики відзначається однозначністю в межах визначеного термінологічного поля, відсутністю синонімії та антонімії, емоційної маркованості, але, будучи одночасно й одиницею динамічного словника мови в цілому, часто може втрачати ознаки своєї «ідеальності»: виходити за межі фахової мови та вступати у різноманітні відношення з іншими лексемами.

4) Вживання терміну в художньому тексті свідчить про його функціональну рівність по відношенню до інших слів загальної мови, а також про те, що він у загальномовному вживанні поступово стає звичним засобом образного мислення, що лежить в основі художнього стилю.

5) У художньому стилі терміни використовуються в прямому та в переносному значенні. Термінологізація в художньому тексті проявляється за умови модифікації семантичних компонентів загальновживаної лексики у комунікації за допомогою метафори. При проникненні в художнє мовлення термін зберігає зв'язок своєї семантики з притаманним йому в професійній підсистемі поняттям. Повна детермінологізація характеризується модифікацією семантичних компонентів термінів у художньому тексті.

6) Використання термінів у художній літературі зумовлене тим завданням, яке ставить той чи інший автор, його естетичним смаком і майстерністю. У тексті твору терміни виконують певні стилістичні функції: вони служать для яскравої передачі думки, для створення оригінального художнього образу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна /// Мовознавство. - 1981. - №3. - С. 85-88.

2) Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Просвещение, 1995

3) Бархударов Л.С., Рецкер Я.И. Курс лекций по теории перевода. - М., 1968. - 263 с.

4) Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода - М., 2004. - 259 с.

5) Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. - М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 459 с.

6) Гринев С.В. Введение в терминоведение. - М.: Московский лицей, 1993. - 309 с.

7) Грицай І.С. Функціонування технічних термінів у текстах художнього стилю. - Режим доступу: http://конференция.com.ua/pages/view/178

8) Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). - К.: Довіра, 1999. - 431 с.

9) Капанадзе Л.А. Про поняття «термін» і «термінологія». Розвиток лексики сучасної російської мови. // Л.А. Капанадзе. - М., 2005. - 289 с.

10) Карпова В.Л. Термін і художнє слово // Науково-технічний прогрес і мова. - К., 1978. - С. 137-149.

11) Катиш Т. В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. - Д., 2004. - 19 с.

12) Кияк Т. Проблема лінгвістичного упорядкування термінології // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. - К., 2005. - Вип. VІ. - С. 13-17.

13) Кияк Т. Стан, проблеми, перспективи української термінології // Другий міжнародний конгрес україністів. Мовознавство: 22-28 серпня, 1993 р.: доповіді і повідомлення. - Львів, 1993. - С. 227-232.

14) Кочан І. Синонімія у термінології // Мовознавство. - 1992. - № 3. - С. 32-34.

15) Кучман І.М. Перевод английских терминов в области компьютерных технологий. - Режим доступа: eprints.zu.edu.ua/2590/1/7.pdfПохожие

16) Молодід Т.К. Метафоризація термінів // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. - К.: Наук. думка, 1972. - С.135-149.

17) Панаева Е.В. Функции специальной лексики в художественном тексте: На материале произведений М.А. Булгакова: дис… кандидата филологических наук : 10.02.01. - М., 2005. - 189 с.

18) Середюк І.В. Філософська термінологія в сучасному британському інтелектуальному романі: семантика і функціонування // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

19) Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории. - М.: Наука, 1989. - 246 с.

20) Циткина Ф.А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения). - Львов: Изд-во при Львовском государственном ун-те издательского объединения «Вища школа», 1988. - 158 с.

21) Isaac Asimov I, robot. - Reprinted in the UK by Voyager, 2001. - 256 p.

Размещено на Allbest.ru