Основні тенденції та шляхи реалізації стильових та експресивно-емотивних особливостей американського сленгу в цільовій мові

На недосконалість перекладу О.Логвиненко вказує ще й те, що деякі речення оригіналу тлумач взагалі опускає, що є неприпустимою помилкою. Це стосується і перекладу сленгових слів та виразів, а також ідіом типу “sort of”, “kind of” і просторічних висловів типу “and all”, “and everything”, якими повна мова селінджерівського героя. Так, сполучення “and all” вжито у романі 339 разів, тобто в середньому близько двох разів на кожну сторінку (не рахуючи синонімічного виразу “and everything”, яке подвоїло б цю цифру). У той час в українському перекладі це сполучення в переважній більшості випадків ніяк не передається. Причому, в даному випадку справа не в тому, що втрачається якась інформація, закладена в цій одиниці. Втрачається значно більше: стилістична забарвленість мови (а отже, і характеру) героя, одним із елементів якої є нав'язливе повторення сполучення “and all”, заповнюючи так звані паузи в мові Холдена, який не терпить пороженечі, але не завжди може завчасно відшукати влучне слово. Це характеристика мови підлітків не є чимось типово американським, недоступним розумінню українського читача. Саме існування терміну “слова-паразити” говорить про достатню поширеність цього явища в українській і російській мовах. Мова “українського” Холдена облагороджена в певній мірі, зокрема за рахунок того, що з його природнього лексикону винесене все “сміття”. Це - безсумнівне генерування стилістичних норм для порівняння мов. Такі українські слова “всяке таке”, “те се”, і т.п. могли б бути стилістично адекватними замінниками сполучення “and all”. З іншого боку, автор перекладу нейтралізує багато слів, які в англійському варіанті, тобто в оригіналі, мають постійну негативну емоційну оціночність і є стилістично маркованими. Так, напротязі всього роману слово”dough” перекладається тільки як “гроші”. Існують, безперечно, такі випадки, коли доводиться пом'якшувати емоційну силу деяких слів. Це, в основному, відноситься до перекладу так званих four letter words та іших непристойностей, що зустрічаються в романі. Тут виявляється певна різниця в існуючих етичних та інших соціальних критеріях двох відмінних суспільств. Але у вищенаведеному прикладі подібні труднощі не повинні виникати. Питання полягає тільки в визначенні адекватної мовної одиниці перекладу. У системі англійської мови слово “dough” за даними словників належить до сленгу та включає в себе, крім предметно-логічного значення емоційно-оціночне значення, яке можна охарактеризувати як фамільярно-поблажливе. В українській мові близькими еквівалентами можуть бути слова “бабки”, “капуста”, які звучать природньо в устах підлітків типу Холдена Колфілда. Вважаємо цілковито необхідним саме так перекласти слово “dough” ще й тому, що автор, поряд з цим словом, вживає і його нейтральний синонім - money. Це говорить про те, що автору не байдужа емоційна оціночність, яка закладена в різних одиницях з загальною предметною спрямованістю. Саме тому видається, що перекладач не вправі вільно користуватися додатковими стилістичними конотаціями значень слів. Слід відмітити, що питання адекватності перекладу впирається не лише в підбір мовних одиниць, рівнозначних в обох мовах з усіх точок зору, включаючи стилістичну. Нерідко в цей процес залучається проблема екстралінгвістична, пов'язана, наприклад, з метою показати саме американського підлітка, а не підлітка взагалі.

Якщо розглядати переклад з такої точки зору, то досить неприродньо звучить у вустах американського підлітка фраза: “досить наплести людині сім мішків гречаної вовни” (Логвиненко,129), в оригіналі читаємо: “All you have to do is say something nobody understands…” (Salinger, 163). Це висловлювання може бути характерним для українського підлітка(хача застосування його є досить рідким), але аж ніяк не американського. Тому вважати такий переклад адекватним ми не можемо.

Проаналізувавши ряд стилістично маркованих лексичних одиниць в романі Дж.Д.Селінджера “Над прірвою у житі” та способів передачі на українську мову, ми можемо зробити висновок про те, що кожна мова має специфічні прийоми передачі емоційних значень, які походять від спільності психологічних реакцій людей. В своєму перекладі О.Логвиненко користується розмовно-просторічною лексикою, деякими застарілими словами, діалектизмами, словами з суфіксами із значенням зменшеності, збільшеності, із зменшено-пестливим значенням, виразами, що були утворені як шумонаслідувальні (“дзенькнути”, “чалап, чалап”). Хоча заміна ненормованої лексики розмовно-просторічною і збіднює яскравий колорит оригінальних творів, втім, цей засіб здається єдино можливим. Проблема залишається. Пошуки нових рішень продовжується. Кожний окремий випадок вимагає від перекладача почуття міри, тонкого відчуття стилю, вірної художньої оцінки тієї ролі, яку відіграють у творі ті чи інші відхилення від загальної мовної норми. Проте не можна відмовлятися від спроб відтворити у перекладі ці порушення, а для цього необхідно перш за все глибоко і уважно вивчати рідну мову, ширше використовувати її ресурси, черпати творче натхнення у золотому фонді класичної української літератури.

Російський переклад роману Дж.Д.Селінжера “Над прірвою у житі”, зроблений Р.Райт-Ковальовою, на нашу думку, є найбільш вдалим, оскільки перекладачка в більшості випадках зуміла знайти адекватні заміни при перекладі і зберігла всі основні відтінки інформації, закладені в оригіналі. Так, на стор.103 читаємо: “…break his goddam jaw”. У сполученні “goddam jaw” окрім інформації, пов'язаної з предметно-логічним значенням сполучення “проклятая челюсть” закладена емоційно-оціночна інформація. Конекстситуація дає підставу розшифрувати її як фамільярно-зневажливу. Переклад цього сполучення на російську мову словом “морда” є адекватним, оскільки в ньому збережена вищезгадана оціночність, яка в даному контексті є головною. Далі на стор.210 автор описує спогади Холдена про той час, коли він водив маленьку Фібі гуляти в парк і кататися а каруселі, які вона особливо любила: “You couldn't get her off the goddam thing”. З контексту ситуації очевидно, що Холден цілком доброзичливо ставиться і до самлї каруселі, і до пристрасті Фібі. Однак слово goddam вносить у дане висловлювання певну емфазу, яку можна охарактеризувати як доброзичливо-поблажливу. Тому російський переклад: “Бывало, не как ее не стащишь”, зберігаючи цю емоційну атмосферу, виявляється вдалим.

Зупинимося ще на одному прикладі з багатьох: “Then she sat down on my goddam lap” (стор.109). Це опис огидної сцени в номері, коли Холден потрапив у халепу з дівкою зі “штату” готелю. Дана ситуація даж підставу для такої інтерпретації. Очевидно, Холден був збентежений, налякий, і розлючений надмірно агресивними діями дівиці. Ці емоції концентруються в англійському слові goddam. Однак, навряд чи було б вірно перекласти це речення так: “затем она села на мои чёртовы колени”. Невірно тому, що в російському варіанті виразно прослідковується емоційна спрямованість слова “чёртовы” на слово “колени”. А це перекручує всю ситуацію. Тому переклад Р.Райт-Ковальової - “и вдруг она плюхнулась ко мне на колени” - є цікавою, стилістично витриманою знахідкою.

Однак у перекладі роману Р.Райт-Ковальовою немало випадків, коли прагнення перекладачки будувати російський текст, виходячи тільки з загальної атмосфери оповідання, а не з конкретних слів, призводить до пригнічення емоційної атмосфери чи до її очевидного пом'якшення. Почнемо аналіз із першого випадку, тобто з надмірної концентрації емоцій. В оригіналі на стор.135 Саллі відкликається про волосся Холдена: “And your hair's so lovely”. На що Холден реагує про себе - “Lovely my ass”. У російському перекладі читаємо: “У тебя такие чудные волосики! “Волосики” - лопнуть можно!” (стор.89). перекладачка використовує зменшено-пестливу форму “волосики” в якості еквіваленту нейтрального англійського слова “hair” для того, щоб у такій репліці Холдена змусити героя обуритися цією солодкуватою манерою Саллі висловлюватися. Тому перекладацький прийом, нерідко себе виправдовуючий, у даному випадку зайвий, оскільки слово lovely вже само по собі могло вивести Холдена із себе. Адже так і було насправді. Для Холдена слово lovely в устах міщанки Саллі звучало солодкувато-вульгарно не тому, що воно відноситься до негідних слів по загальній оцінці, а внаслідок забарвлення, набутого ним у вульгарному з точки зору Холдена, середовищі, де воно оберталося, і звідки це слово стало йому відомим. Таким чином, переклад - "У тебя такие чудненькие волосы! "Чудненькие" - лопнуть можно" - був би значно ближче до істини і не вимагав би від перекладачки додаткових зусиль, в результаті яких відбувається тільки пригнічення неіснуючих емоцій. Причому в запропонованому нами варіанті стилістичні характеристики висловлювання повністю збережені. В однаковій мірі Холден не припускає слова типу таrvelous, grand і т.п., які в устах тієї ж Саллі звучать фальшиво, сентиментально, вульгарно. Слід відмітити, що при всій своїй незібраності та ексцентричності Холден безпомилково вгадує в людях фальш, нещирість, душевну пустоту. І не випадкова активно негативна реакція Холдена на слова типу grand. Відомий лінгвіст, спеціаліст по стилістично зниженим пластам лексики Е.Патрідж відмічає, що слово grand слід уникати головним чином тому, що воно заміняє думку ледарю (a lazy man's substitute for thought) [34]

Слід зупинитися на ряді російських прикладів, які об'єднують факт утворення додаткових, і нерідко активно недоброзичливих, емоцій, - особистих випадів, не запланованих автором роману. Так, на сторінці 61 читаємо: ...when I heard his goddam stupid footsteps. Російський переклад звучить так: "...как он мерзавец подходит" (37). Можна запропонувати декілька варіантів перекладу, зберігаючи недоброзичливе ставлення Холдена до Стредлейтера, але виключаючих особисту образу, яка робить героя більш агресивним, ніж він був насправді. Цю думку підтверджують такі приклади: 1)... in that goddam Ed Banky's car (92) - В машине этого подлого Эда Бэнки (59); 2)...with Stradlater in the damn Ed Banky's car (96) -- с зтим подлым Стредлейтером в зтой чертовой машине (61). По-перше, англійські приклади об'єднують однотипність моделі, тобто "чертыхание" на адресу машини, яка допомогла здійснитися злу. У російських перекладах особисті випади розрізняються між Бенкі та Стредлейтером. Причому, якщо в першому прикладі це ще можна якось пояснити, то у другому - перекладачка явно переграла, вживаючи слова з активним негативно емоційним зарядом не за адресою та в подвійній дозі.

На доповнення до вищенаведених прикладів зупинимося ще на одному випадку перекладу, що відрізняється особливим підсиленням емоційного розпалу: Hold the sonuvabitch up! Hold it up, for Chrissake (197) - держи ее, чертову куклу, крепче держи, так ее й так (134). Що ж до співвідношення sonuvabitch і російського "чортова кукла", то воно виявляється адекватним у всіх стилістичних змінах, зокрема, по стилістичній спрямованості цих одиниць (знижений пласт) і по емоційній конотації (грубо-несхвалювально). Заперечення викликає передача вигуку for Chrissake російським виразом "так ее й так", в якому, незважаючи на його евфемістичний характер, виразно прослідковується доволі грубе семантичне наповнення. Адекватним був би переклад типу "Черт возьми!, тим більше, що автор перекладу не одноразово звертався до цієї моделі (ст.52, 66, 98 та ін.).

Заслуговують також увагу випадки, об'єднані тенденцією вільно і невільно пом'якшувати редакцію виразів героя, тобто видозмінювати стилістичні конотації при перекладі. Так, наприклад, на сторінці 57 герой говорить - …sitting around on our ass -переклад дається такий: "торчать дома". Не можна сказати, що переклад нейтральний. Слово торчать в значенні "быть, находиться" включає у свою семантичну структуру несхвалювальний відтінок значення. Однак в оригіналі, крім несхвалення, яскраво висловлена емоція грубості, вульгарності, тому переклад типу "протирать зад дома в кресле" був би тим вираженням, яке так природно звучить в устах Холдена і йому подібних підлітків. Той самий недолік (ігнорування грубості висловлення в англійському варіанті) властивий такому прикладу: I doubt if he never even gave anybody a feel (59). У російському перекладі читаємо: "Наверное, он й не дотрагивался ни до кого" (35). Більш підходящим за вище сформульованих причин видається варіант: "Наверное, никого так й не тискал никогда”. Можливо перекладачка свідомо уникала слова типу “зад”, “тискать” і т.п. як шокуючи російського читача 70-х років. Якщо це так, то це зайва обережність, по-перше тому, що ці слова доволі широко використовувалися у російській літературі, а, по-друге, такі слова й існують для того, щоб саме шокувати, інакше багато що втрачається із специфіки “стиляжного жаргону”, а отже, герой постає перед нами в дещо видозміненому, облагородженому вигляді.

Великий інтерес для порівняльного аналізу являють так звані слова з широкою семантикою. Позначаючи широке за об'ємом поняття та маючи недиференційоване значення, такі слова охоплюють ряд понять, що позначаються в іншій мові різними словами. Ми маємо на увазі, в першу чергу, емоційно-оціночні прикметники, які позначають позитивні емоції: terrific, grand, marvelous і т.п. та негативні емоції: goddam, damn, bloody і т.п. Зупинимося особливо на слові goddam, яке є улюбленим словом Холдена. Ми зафіксували 37 варіантів перекладу цього слова на російську мову (повторення до уваги не приймались). Перерахуємо ці варіанти з поданням сторінок англійського тексту, де зустрічається дане слово:

1. Дурацкий (44), 2. Весь (44) , 3. Роскошный (40), 4. Еще (44), 5. Ни черта (45), 6. Гнусные (46), 7. Настоящий (47), 8. Черт знает какие (48), 9. Треклятый (проклятый) (48, 96), 10. Ничего (50), 11. К чертям собачьим (51), 12. Какое-то (51), 13. Зто чертово (51), 14. Самого (52), 15. Черт подери (52), 16. Идиотские (54), 17. Какая-нибудь (там) (58), 18. Громкие (61), 19. Форменыїй (61), 20. Собственная (61), 21. В одних (63), 22. Подлая (64), 23. Этот наш (72), 24. Телефончик (73), 25. К несчастью (87), 26. Все время (90), 27. Каждую (100), 28. Поганые (103), 29. На чёрта (119), 30. Пижонский (138), 31. Огромный (158), 32. Хорошая (164), 33. Бездарные (173), 34. До черта (176), 35. Что-то вроде этого самого (180), 36. Эти (187), 37. Нелепый (206). Ми спеціально перерахували зафіксовані варіанти перекладу одного слова goddam, щоб наочно показати діапазон емоційної функції цього слова. Goddam віднесемо до фактично необмеженого кола понять. Його емоційна функція надзвичайно різноманітна: в деяких контекстах слово goddam стає семантичне конкретним і тоді перекладачка передає його словами з конкретною предметно-логічною спрямованістю (громкий, роскошный, пижонский т.п.) У цих випадках слово goddam може виконати три основні стилістичні функції: описово-зображувальну, оціночно-образотворчу і оціночно-характеризуючу. В інших контекстах це слово виступає як "безбарвний" інтенсив (весь, каждый, самый і т.п.). І нарешті, це ж слово може звучати як груба лайка, тобто виконувати своє пряме призначення емоційної оцінки. Такі функціональні варіації слова goddam залежать в першу чергу, від ситуації спілкування, тобто від того, як і при яких обставинах дане слово було вжите. Ми цілком згідні з Дж.Майлзом, що наявність слів ще не говорить про наявність емоцій, позначених цими словами [50:95]. Закон мови припускає, що при надмірному вживанні якого-небудь слова, це слово втрачає свою силу і призначення. Особливо це стосується слів, покликаних служити "клапаном" для виходу емоцій. Саме цей процес відбувається зі словом goddam. Воно вживається автором не тільки і не стільки в його первісному значенні, а швидше як засіб передачі миттєвих емоцій героя. Ці емоції можуть бути позитивними, негативними і навіть нейтральними. Усі ці нюанси емоційних відтінків майстерно передає перекладачка.

Однак слід відмітити, що майже половина випадків вживання слова goddam взагалі ніяк не була перекладена на російську мову. Аналіз виявив, що повне вилучення усього елементу з перекладу в переважній більшості випадків є неправомірним, оскільки при цьому втрачається своєрідна манера Холдена висловлювати свої думки. Цю манеру можна охарактеризувати як недбайливо емоційну. Ми наведемо декілька прикладів з оригіналу зі словом goddam, якому немає еквівалента в російському тексті, і запропонуємо можливі варіанти перекладу. Так, сполучення goddam gorgeous hair (55) на російську мову перекладається - роскошные кудри. Можна було б стилістичну коннотацію слова goddam передати інтенсивом "ослепительно", який виразив би очевидне глузування героя над піжоном типу Стредлейтера. Наступний приклад: Half his goddam life (55) перекладається як ''''половина своей жизни". Можно було б використати в перекладі слово "драгоценной (жизни)". Це - звичне російське сполучення з глузливим відтінком значення, тобто стилістично адекватне перекладу . Теж саме можна сказати про переклад такого прикладу: at the top of his goddam voice (72) - во всю глотку. Тут явно напрошується слово "луженую (глотку)". У цьому випадку ми зберегли б стилістичну рівновагу. Подібних перекладів багато, але наведених достатньо, щоб довести невипадковість авторських повторень, а також той факт, що ігнорування цих "надокучливих елементів" видозмінює стилістичну тональність тексту.

Проаналізувавши ряд стилістично маркованих лексичних одиниць в романі Селінджера "Над прірвою у житі" та способів їх передачі на російську мову, ми можемо зробити висновок про те, що тільки при співставному аналізі можна розкрити нові факти, що свідчать про спільність і відмінність порівнюваних мов. Ми не ставили за мету проаналізувати інші численні просторічні слова та вислови, якими багата мова Холдена та які, як правило, перекладаються на російську мову без додаткових стилістичних конотацій, властивих оригіналу. Відмітимо тільки, що в ряді випадків перекладачка справедливо уникає російського просторіччя, оскільки роль просторіччя і вульгаризмів у російській мові не така значна, як в англійській.

На закінчення відмітимо, що велика кількість емоційно-оціночної лексики в романі Селінджера визначає цілком конкретну його модальність, тобто авторське ставлення до описуваного, певну прагматичну спрямованість тексту. По справедливому зауваженню І.Р. Гальперіна, значну роль при виявленні модальності тексту грає система стилістичних прийомів літературної обробки, особливо засоби образності, епітети, повторення та інші, і більш глибокий аналіз ентропія семантичних елементів, розкиданих у тексті і не завжди доступних декодуванню. Таким чином, тільки детальний співставний аналіз може допомогти перекладачу адекватно передати цю спрямованість тексту, не ігноруючи стилістичний аспект інформації, оскільки він нерідко є головним.

ВИСНОВКИ

Досвід людства у пізнанні емоцій закріплюється в мовних одиницях. Емоції універсальні, а структура емотивної лексики не співпадає в різних мовах, має національну специфіку. В англійській мові розвивається особливий шар експресивно-емоційної лексики, який в сучасному мовознавстві окреслюється поняттям ненормованої лексики. Слід відмітити, що не існує єдиного загальноприйнятого визначення терміну ненормованої лексики. Під цей термін ми підводимо жаргон, арго, просторіччя, вульгаризми, сленг, що мають певні функціонально-стилістичні характеристики. Для вітчизняної лінгвістики характерним є ототожнення понять просторіччя і сленгу на позначення експресивно-емоційного вокабуляру. Ми цілком поділяємо думку окремих науковців, що термін “просторіччя” більш притаманний для російської лексикографії, а поняття “сленг” - для англістики.

Яскраво виражений емоційний, оціночний і експресивний характер в англійській мові має особливий, генетично досить неоднорідний шар лексики і фразеології, який називають сленгом, що широко використовується в розмовній мові і знаходиться поза межами літературної норми, але і контактує з нею. Він відрізняється більшою різноманітністю відтінків (жартівливий, глузливий, презирливий, грубий і навіть вульгарний). Емоційність сленгу виражається на всіх рівнях мови (словотвір, фонетика, граматика). Окрім цього, слід відмітити, що почуття та емоції практично неможливо виразити за допомогою тільки одного мовного засобу, тому зазвичай емоційність в мовленні виражається сукупністю мовних засобів різних рівнів.

Цікавим явищем в американській повоєнній літературі ХХ століття виступає сленг, поява і функціонування якого є історично-обумовленим. Молоді герої американських романів 50-60-х років подаються здебільшого в опозиції до суспільства й усталених суспільних норм та ідеалів. Проблема відчуження людини гостро актуальна для американського суспільства. Тому показовим для зображення думок і почуттів героя-одинака, самотнього у своїх пошуках, який мучиться і бунтує проти фальші реального світу, є використання експресивно-емоційної лексики. За допомогою сленгу розкриваються справжні почуття та емоції героя. Головний герой роману Дж.Д.Селінджера Холден Колфілд говорить шкільним жаргоном, постійно вживає вульгаризми, не добирає вишуканих слів. Це дозволяє не тільки поглибити портрет оповідача, але й мовними засобами характеризувати його думки і вчинки. Стилю мови роману Дж.Д.Селінджера “Над прірвою у житі”, що здається таким індивідуальним, своєрідним властива та універсальність, яка дає нам можливість скласти уявлення про мовну характеристику усього покоління.

Мову літературного героя характеризує невимушена “розмовність” його стилю, що досягається деякими прийомами: вживання паразитичних слів та словосполучень, розмовних повторень, відхилення від граматичної, фонетичної норм; вживання сленгових виразів, оціночних епітетів, вульгаризмів, великої кількісті вигуків тощо. Ненормована лексика відіграє значну роль у мовній характеристиці Х.Колфілда, вона відображає специфіку характеру героя та американської молоді загалом.

Для перекладів американської літератури ХХ століття актуальним є прагнення адекватної передачі ненормованої лексики, що широко вводилася в текст багатьма американськими авторами, зокрема Дж.Д.Селінджером. Переклад одиниць ненормованої лексики виявляється особливо складним, оскільки питання про те, що складає специфіку ненормованої лексики є й досі в лінгвістичній літературі дискусійним.

Проаналізувавши ряд стилістично маркованих лексичних одиниць в романі Дж.Д.Селінджера “Над прірвою у житі” та способів передачі на українську і російську мови, ми можемо зробити висновок про те, що кожна мова має специфічні прийоми передачі емоційних значень, які походять від спільності психологічних реакцій людей. В своєму перекладі О.Логвиненко користується розмовно-просторічною лексикою, деякими застарілими словами, діалектизмами, словами з суфіксами зі значенням зменшеності, збільшеності, зі зменшено-пестливим значенням, виразами, що були утворені як шумонаслідувальні. Відмітимо, що в ряді випадків перекладач справедливо уникає просторіччя, оскільки роль просторіччя і вульгаризмів в цільовій мові не така значна, як в англійській. Потрібно відмітити також, що тільки при зіставному аналізі можна розкрити нові факти, що свідчать про спільність і відмінність порівнюваних мов.

Хоча заміна ненормативної лексики розмовно-просторічною лексикою і збіднює яскравий колорит оригінальних творів, втім, цей засіб здається єдино можливим. Кожний окремий випадок вимагає від перекладача почуття міри, тонкого відчуття стилю, вірної художньої оцінки тієї ролі, яку відіграють у творі ті чи інші відхилення від загальної мовної норми.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Арнольд И.А. Лексикология современного английского языка. - М.: Просвещение, 1966. - 346 с.

2. Балли Ш. Французкая стилистика. - М.:Просвещение,1985. - 340с.

3. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания.-К., 1972. - 175с.

4. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка .-Л., 1985.

5. Бельгер Г.К. С пользой осмыслить опыт переводчиков // Теория и практика перевода. - 1988. - Вып. 15.

6. Беркнер С.С. Проблемы развития разговорного английского языка в 16-20 вв. -Воронеж, 1978.

7. Владимов Г. Три дня из жизни Холдена // Новый мир, 1961, №2

8. Власов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М.: Международные отношения, 1986. - 316 с.

9. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка.Учебник.-М.:Просвещение,1981.-334с.

10. Гальперин И.Р., Канцеева Н.А. О термине “слэнг”.-М.:Просвещение,1956.

11. Гальперин И.Р. Перевод и стилистика // Вопросы теории и методики учебного перевода. - М.:Просвещение, 1950.

12. Голденков М.А. Осторожно Hot Dog! Современный активный English.-М.: “ЧеРо”,2002.-268с.

13. Засурский Я.Н. Американская “массовая культура” и ее экспансия // Национ. язык и нац. культура.- 1988.- №4.

14. Зражевская Л.К., Беляева Н.И. Трудности перевода с английского языка на русский. - М.:Просвешение, 1972. - 183 с.

15. Книпович Е. Люди над пропастью // Знамя. - 1961. - Кн.6.

16. Комиссаров В.Н. Теория перевода. Английский язык. - М.:Просвещение, 1990. - 210с.

17. Криса Б.С. Світоглядні аспекти художнього перекладу. - К.: Наукова думка, 1985.

18. Кухаренко В.А. Лингвистические исследования английской художественной речи. - Одесса, 1973.

19. Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990.

20. Маковский М.М. Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимология): Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1982. - 135 с.

21. Медвідь О.С. Проблеми відтворення просторіччя у спецкурсі з перекладу // Теорія і практика перекладу - 1981. - №6.

22. Медникова Э.М. Комментарии // Salinger J.D. The Catcher in the Rye. - M.: Progress Publishers, 1979. - c.214-247.

23. Миллер А.А. Стилистически сниженная лексика и ее отображение в двуязычных словарях. Автореферат канд. диссерт. - Алма-Ата, - 1972.

24. Мороховский А.Н.,Воробьева О.П., Лихошерст Л.М., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка.-К.:Наукова думка,1991.-270с.

25. Морозова Т.Л. Образ молодого американца в литературе США (битники, Сэлинджер, Беллоу, Апдайк) . - М.: Высшая школа, 1969.

26. Мулярчик А.С. Проза Дж. Сэлинджера // Селинджер Д. Избранное - М., 1983.

27. Мулярчик А.С. Современный реалистический роман США. - М., 1988.

28. Петров С.В. О пользе просторечия // Мастерство перевода.-М.: Сов.писатель,1963.-143с.

29. Покальчук Ю.В. Самотнє покоління. К.: Наукова думка, 1972.

30. Розина Р.И. Американский слэнг ХХ в. в аспекте перевода. // Тетради переводчика. - М.: Межд. отнош., 1977. - Вып. 14.

31. Россельс В. В мастерской переводчика. // Тетради переводчика. -Вып. З. - М., 1966.

32. Русско-английский разговорник бытовой лексики и слэнга. - К., 1993.

33. Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы. // Перевод с английского Р.Райт-Ковалевой: - Львов: Вища шк., 1987. - 200 с.

34. Селінджер Дж.Д.Над прірвою у житі:Повісті, оповідання / [пер.з англійської О.Логвиненка, О.Тереха, О.Сенюка, Ю.Покальчука].-К.:Молодь,1984.-272с.

35. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. М.: Омен., 1998.

36. Судзиловский Т.А.Слэнг, что это такое?: англо-русский словарь военного слєнга.-М.:Просвещение,1973.-182с.

37. Трубецкой Н.С. Основы фонологии.-М.:Просвещение,1960.-223с.

38. Хомяков В.А. Три лекции о слэнге.-Вологда,1970.

39. Федоров А.В. Очерки общей и сопоставительной стилистики.

40. Федоров А.В. Основы общей теории перевода.-М.:Высшая школа,1983

41. Чекалина Е.М., Ушакова Т.М. Лексикология французского языка: Учебное пособие. - С.-Петербург, 1998. - 236с.

42. ЧуковскийК.И. Высокое искусство.М.:Сов.писатель,1968.

43. Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США.-М.:Высшая школа,1963.-214с.

44. Яскевич О.К. Просторечие в языковой характеристике героя // Вестн. Киев. ун-та. - 1987. - Вып. 21.

Словники

45. Торн Т. Словарь современного слэнга.-М.:Вече,1996.-592с.

46. Спиерс Ричард А. Словарь американского слэнга.-М.:Рус.яз.,1991.-528с.

47. Green J/The Slang Thesaurus.-L.:Penquin Books,1986.

Іноземні джерела

48. Miles J. Words and the Vocabulary of Emotion. - N.Y. - 1965, p.95.

49. Partridge E. Usage and Abusage. - London, 1963 - p.129.

50. Salinger J.D. The Catcher in the Rye. M.: Progress Publishers, 1979.

Размещено на Allbest.ru