Оригінал“The Moon and Sixpence”

Український переклад О.Жомніра

Російський переклад Н. Ман

1

2

3

1. Yet now few will be found to deny his greatness [74, c.4].

Це вже тепер мало хто сумнівається у величі Чарльза Стрікленда [35, c.20].

А сейчас вряд ли кто станет отрицать его величие [37, c.3].

2. The Prime Minister out of office is seen, too often, to have been but a pompous rhetorician…[74, c.4].

Коли прем'єр-міністр втратив посаду, то надто часто виявляється, що він був пишномовним пустодзвоном [35, c.20].

Премьер-министр вне своего министерства сплошь и рядом оказывается болтливым фанфароном… [37, c.3].

3. When we had done discussing the merits of the latest book, it was natural to wonder how many copies had been sold, what advance the author had received, and how much he was likely to make out of it [74, c.15].

Обговоривши, бувало, достойності нової книжки, ми, природно, цікавилися, як її розкуповують і скільки авансу одержав автор, та прикидали, скільки-то йому перепаде іще [35, c.30].

Обсудив достоинства новой книги, мы, естественно, начинали говорить о том, сколько экземпляров ее распродано, какой аванс получен автором и сколько еще дохода она ему принесет [37, c.13].

4. For my part, I should be sorry to think that there was nothing between Anthony and Cleopatra but an economic situation; and it will require a great deal more evidence than is ever likely to be available, thank God, to persuade me that Tiberius was as blameless a monarch as King George V [74, c.8].

Мені й самому жаль було б дізнатися, що між Антонієм і Клеопатрою не було нічого, крім економічної політики; і я радий, що ніхто так і не понавишукував, богу дякувати, доказів, наче Тіберій - це такий же доброчесний монарх, як наш король Георг V [35, c.24].

Меня, например, очень огорчила бы мысль, что Антония и Клеопатру не связывало ничего, кроме экономических интересов. И, право, понадобились бы необычайно убедительные доказательства, чтобы заставить меня поверить, будто Тиберий был не менее благонамеренным монархом, чем король Георг V [37, c.7].

5. “You see, I happen to be his wife” [74, c.22].

- Розумієте, він мені чоловік [35, c.36].

- Нет, но ведь я его жена [37, c.19].

6. We happened then to cross the street, and the traffic prevented us from speaking [74, c.34].

Наша розмова обірвалась, бо саме переходили рухливу вулицю [35, c.47].

В эту минуту мы как раз переходили улицу, и оживленное движение помешало нам продолжить разговор [37, c.30].

7. “I don't see how anyone can be expected to tackle a case like this unless he knows all the details” [74, c.36].

- Не збагну, як у таких випадках помогти, коли не знаєш подробиць [35, c.49].

- И я не понимаю, как может взяться за такое дело человек, не знающий о нем всех подробностей [37, c.32].

8. Dirk Stroeve agreed to fetch me on the following evening and take me to the cafe at which Strickland was most likely to be found [74, c.79].

Наступного вечора Дірк Струве мав зайти до мене, щоб удвох піти до кав'ярні, куди вчащав Стрікленд [35, c.86].

Дирк Струве пообещал зайти за мной на следующий день вечером, чтобы отправиться в кафе, где бывал Стрикленд [37, c.69].

9. Once or twice I heard that Ata had been to Papeete to buy painting materials, but I did not happen to see her [74, c.223].

Нібито приходила купувати, що треба для малювання, але мені на очі не потрапляла [35, c.213].

Раза два я, правда, слышал, что Ата приходила в Папеэте покупать краски, но видеть ее мне не довелось [37, c.191].

Звороти, присудок яких виражений дієсловом to seem (80,85% - від усіх суб'єктних предикативних інфінітивних зворотів)

10. I do not believe that there was in that genteel Bohemia an intensive culture of chastity, but I do not remember so crude a promiscuity as seems to be practiced in the present day [74, c.14].

Не те щоб у тодішній артистичній богемі плекали цнотливість. Але й не було чогось подібного на теперішню неперебірливу гульню [35, c.29].

Не думаю, чтобы тогдашняя богема очень уж заботилась о строгости нравов, но я не помню и такой неразборчивости, какая, видимо, процветает теперь [37, c.11].

11. Everyone seemed to be talking, and I, sitting in silence, felt awkward; … [74, c.16].

Навколо точилися жваві балачки, тільки я сидів похнюплено; …[35, c.31].

Все оживленно болтали, и я, молча сидевший в сторонке, чувствовал себя прескверно, … [37, c.14].

12. She saw them dramatically, and really seemed herself to live a larger life because she entertained them and visited them in their fastnesses [74, c.19].

А це так хвилювало: самі письменники гостювали у неї і пускали її в свої кришталеві фортеці; здавалося, обрій її власного існування ширшав [35, c.33].

Она так их идеализировала, что ей и вправду думалось, будто, принимая их у себя или навещая их, она живет иною, более возвышенной жизнью [37, c.16].

13. Mrs. Strickland seemed to make an effort over herself [74, c.32].

Місіс Стрікленд начеб насилу вимовила:… [35, c.45].

Миссис Стрикленд, казалось, сделала над собой усилие [37, c.28].

14. “No one seems to have an idea” [74, c.37].

- Схоже, що й ніхто не знає [35, c.49].

- Никто даже не догадывается [37, c.32].

15. “Well, if you acknowledge that, there doesn't seem much more to be said” [74, c.48].

- Коли ви це знаєте, то ніби й нема про що розводитись… [35, c.59].

- Что ж, если вы все признаете, мне, пожалуй, не стоит больше распространяться [37, c.41].

16. He seemed really to be possessed of a devil, and I felt that it might suddenly turn and rend him [74, c.53].

Здавалося - він одержимий демоном, який от-от розшматує його [35, c.63].

Точно дьявол вселился в этого человека, дьявол, который каждую минуту мог растерзать, погубить его [37, c.45].

17. He seemed to express himself with difficulty, as though words were not the medium with which his mind worked … [74, c.54].

…Стрікленд був неговіркий, та й висловлювався недорікувато - так, ніби людська мова була для нього ненадійним засобом [35, c.64].

Он с трудом выжимал из себя слова, так что, казалось, для него они не были средством общения с миром … [37, c.47].

18. He did not seem to care much about the Paris he was now seeing for the first time … [74, c.55].

Стрікленда ніби не цікавив Париж, який поставав перед ним уперше [35, c.64].

Он, видимо, мало интересовался Парижем, который видел впервые… [37, c.47].

19. He seems to me to be possessed by some power which is using him for its own ends, and in whose hold he is as helpless as a fly in a spider's web [74, c.65].

Він, по-моєму, сам не свій, а мов одержимий несамовитою силою і весь в її владі, як муха в павутинні [35, c.74].

Он одержим страстью, которая помыкает им. Безраздельно предавшийся ей, он беспомощен, как муха в паутине [37, c.57].

20. “You seem to have had a rotten time in Paris” [74, c.86].

Там ви можна сказати процвітали. А тут скотилися ось до чого [35, c.92].

Вы были состоятельным человеком, а здесь, в Париже, вам пришлось очень круто [37, c.74].

21. You seem to walk with your head among the stars [74, c.88].

І носите голову високо, ніби у зоряному ореолі [35, c.94].

Вам кажется, что головой вы касаетесь звезд [37, c.76].

22. … you seem to be able to touch beauty as though it were a palpable thing;… [74, c.88].

Здається, краса йде на вас сама - відчутна, опредмечена, інтимно з вами пов'язана [35, c.94].

… и, кажется, вот-вот коснетесь красоты, словно красота осязаема [37, c.76].

23. “You seem to like making a fool of yourself,” she said [74, c.90].

- Ти просто любиш корчити з себе дурня, - озвалась вона [35, c.95].

- Не понимаю, что за охота строить из себя дурачка! - воскликнула она [37, c.77].

24. It seemed to break oddly on the silence [74, c.103].

Стало тихо. Проте ненадовго, бо Дірк Струве знову затяг своєї [35, c.107].

Затем опять послышался голос Стрева, как-то странно прорезавший тишину [37, c.90].

25. It was not that he was exacting and querulous; on the contrary, he never complained, he asked for nothing, he was perfectly silent; but he seemed to resent the care that was taken of him; … [74, c.104].

Не те щоб він був вередливий чи надокучливий. Навпаки: ніколи не скаржився, ні про що не просив, а мовчав, як камінь. Наше піклування ще й злило його [35, c.108].

Он не был ни требователен, ни капризен, напротив - никогда не жаловался, ничего не спрашивал и почти все время молчал; но его как будто злили наши заботливые попечения [37, c.91].

26. Strickland was a weird figure as he lay there, thinner than ever, with his ragged red beard and his eyes staring feverishly into vacancy; his illness seemed to have made them larger, and they had an unnatural brightness [74, c.106].

Страшно було дивитися на нього: кощаве тіло, настовбурчена вогненна борода і гарячкові очі, втуплені у порожнечу. Ті очі у чорних ямах орбіт блищали нетутешньо [35, c.109].

На Стрикленда было страшно смотреть: он лежал, уставившись воспаленными глазами в пустоту; еще более худой, чем обычно, с всклокоченной рыжей бородой; от болезни его неестественно блестевшие глаза казались еще огромнее [37, c.92].

27. He seemed to partake of those obscure forces of nature which the Greeks personified in shapes part human and part beast, the satyr and the faun [74, c.107].

Так, ніби він належав до прадавніх витворів Природи - напівзвірів, напівлюдей, що їх старогрецькі міфи втілювали в образи сатирів і фавнів [35, c.111].

От Стрикленда веяло первобытностью, точно и в нем была заложена частица тех темных сил, которые греки воплощали в образах получеловека-полуживотного - сатира, фавна [37, c.93].

28. Strickland seemed to bear in his heart strange harmonies and unadventured patterns, and I foresaw for him an end of torture and despair [74, c.107].

Здавалося, Стрікленд виношує в серці зухвалі форми й нечувані гармонії, і йому вже уготовано трагічний, сповнений мук і розпачу кінець [35, c.111].

Стрикленд вынашивал в своем сердце причудливые гармонии, невиданные образы, и я предвидел, что его ждет конец в муках и отчаянии [37, c.93].

29. He seemed suddenly to realize his unhappiness, and though he knew he was making himself still more absurd, he began to cry [74, c.114].

Тут він збагнув усе своє нещастя і, хоча знав, як це безглуздо, - розплакався, закривши лице руками [35, c.117].

Внезапно он почувствовал всю глубину своего несчастья и, сознавая, как он смешон и жалок, все же заплакал в голос [37, c.98].

30. He seemed to bear no resentment [74, c.117].

Здавалось, він і не мав до неї зла, … [35, c.119].

Он даже не чувствовал себя оскорбленным [37, c.101].

31. I seemed to see in them a hint of mockery; it was true that Stroeve had the head of the husband who is deceived [74, c.134].

…; мені здалося, що в його очах майнула зневага [35, c.134].

Мне показалось, что в этом взгляде промелькнула еще и насмешка. Дирк являл собою классический тип обманутого мужа [37, c.116].

32. He seemed to have lost all power of will; he was like an obedient child [74, c.136].

Він втратив власну волю і став, як слухняне дитя [35, c.136].

Он утратил остатки воли и стал похож на послушного ребенка [37, c.118].

33. He seemed to see nothing, and did not notice that I had joined him till I touched him on the arm [74, c.136].

Він і не помітив мене, поки я не торкнувся його плеча [35, c.137].

Он, казалось, ничего вокруг не видел и не заметил моего приближения, покуда я не тронул его за рукав [37, c.118].

34. …; and came away at first relieved and hopeful because he was told that she seemed to be growing better, … [74, c.137].

Спочатку ті відвідини приносили йому розраду й надію, бо казали, що хворій ніби полегшало [35, c.137].

Первое время он приходил оттуда довольный и воспрянувший духом, так как дело, видимо, шло на поправку, … [37, c.118].

35. It seemed to dismiss the dead with a shrug of the shoulders [74, c.138].

Так, ніби спровадивши небіжчицю, намагалися мерщій відмахнутися від неї [35, c.138].

… возница на дрогах, покачивавшийся впереди нас, нахлестывал лошадей, казалось, спеша стряхнуть с себя даже самое воспоминание о покойнице [37, c.119].

36. “I seemed to have come so far away from my father's house that I was shy at the idea of revisiting it” [74, c.140].

- Так далеко відбився від батьківської оселі, що й ніяково туди навідуватись [35, c.140].

- Мне казалось, что все это отошло далеко_далеко. Я так оторвался от родных краев, что меня пугала мысль съездить туда даже на время [37, c.121].

37. The ridicule he had endured for years seemed now to weigh him down, and the final blow of Blanche's treachery had robbed him of the resiliency which had made him take it so gaily [74, c.140].

Досі він роками терпів знущання й кпини, і вони одскакували від нього, мов од пружного м'яча, а тепер обм'як, пригнічений зрадою Бланш [35, c.140].

Годами он терпеливо сносил свою смехотворность, но теперь она, казалось, придавливала его к земле [37, c.121].

38. He looked at me for a minute reflectively; he seemed to hesitate; then he said, …[74, c.142].

Якийсь час він роздумливо дивився на мене. Здавалося - вагається. А тоді сказав:… [35, c.142].

Он долго в задумчивости смотрел на меня, наконец сказал:… [37, c.12].

39. “I was just going to make a great hole in the picture, I had my arm all ready for the blow, when suddenly I seemed to see it” [74, c.146].

От-от мав простромити полотно, знищити, вже заніс руку і раптом побачив її [35, c.145].

Я уже совсем собирался продырявить картину, как вдруг я увидел ее [37, c.126].

40. He seemed to see his fellow-creatures grotesquely, and he was angry with them because they were grotesque; … [74, c.172].

Той Брейгель вбачав у представниках роду людського щось гротескне і ніби сердився на них за це; … [35, c.168].

Люди представлялись ему уродливыми и комичными, и он был зол на них за то, что они уродливы и комичны; …[37, c.148].

41. The beauty of the island is unveiled as diminishing distance shows you in distincter shape its lovely peaks, but it keeps its secret as you sail by, and, darkly inviolable, seems to fold itself together in a stony, inaccessible grimness [74, c.174].

Краса острова розкривається поступово, в міру наближення, коли він ніби приспускає покривала із своїх розкішних верховіть. Та коли підпливаєш ближче, він не хоче зраджувати таємниць, а насуплено незворушний, огортає себе в скелясту неприступну похмурість [35, c.170].

Красота этого острова раскрывается по мере приближения к нему, когда становятся отчетливо видны восхитительные изломы его вершин, но он бережно хранит свою тайну и, стоит вам поравняться с ним, весь как бы съеживается, замыкается в скалистую, неприступную суровость [37, c.150].

42. …; and everyone seems to smile at you [74, c.175].

І ніби все навколо посміхається до вас, …[35, c.171].

…, и кажется, что все улыбаются вам [37, c.151].

43. “Then we came near, and I seemed to recognize it” [74, c.196].

- Наближалися до острова, і він був ніби знайомий [35, c.189].

- Когда мы подошли ближе, мне показалось, что я узнаю его [37, c.168].

44. Something seemed to twist his heart, and suddenly he felt an exultation, a sense of wonderful freedom [74, c.198].

Серце йому стислося. Раптом його пойняв радісний захват і почуття чудесної свободи [35, c.191].

Сердце его сжалось, затем возликовало - и сладостное чувство освобождения пронзило Абрагама [37, c.170].

45. Unseen hands seemed to draw him back [74, c.224].

, … і незрима рука тягла його назад [35, c.214].

Чьи-то невидимые руки тянули его назад [37, c.192].

46. They seemed to possess a sombre passion of their own [74, c.232].

Здавалося, вони набрякли похмурою пристрастю [35, c.221].

Они дышали мрачной страстью [37, c.199].

47. Tiarй clasped me to her vast bosom, so that I seemed to sink into a billowy sea, and pressed her red lips to mine [74, c.233].

Тіаре притисла мене до своїх неосяжних грудей, де я потонув, як у розхвильованому морі, і припечатала свої вуста до моїх [35, c.222].

Тиаре прижала меня к своей могучей груди - я точно погрузился в зыблющиеся волны, - и крепко поцеловала в губы [37, c.199].