Лексичні особливості перекладу текстів у галузі гендерної лінгвістики

Такі самі проблеми виникають й зі словом “gentlemen” - “джентльмен”; його можна було б вважати статево-специфічним оскільки воно має парну опозицію “lady” - “леді”, але воно використовується у досить таки родовий спосіб на позначення певної поведінки, коли ми говоримо про “поведінку джентльмена” та називаємо усний договір “джентльменською угодою”. Неясно чи можливо застосовувати ці слова на позначення усного договору між жінками або до чемної поведінки жінки. Цікавий той факт, що в межах цієї категорії слів виникають й нові, так, наприклад, аудіоплеєр в англійській мові називається “walkman”.

Неоднозначність родового поняття не обмежується лише словом “man”; існує багато іменників та дієслів, які вживаються в такий самий спосіб. Наприклад, в книзі Рональда Хаймза, що називається “ Імперія та сексуальність ” (1990), автор стверджує: “Circumcision lingered much longer in America, where it was estimated that at the beginning of the 1970s more than 90% of Americans were circumsiced at birth” - “Традиція обрізання зберігалась в Америці дуже довгий час, в 1970 роках більш ніж 90% американців були обрізані одразу після народження” (Хаймз 1990, с. 86) та “Indians were accustomed to establish friendship bonds with strangers by the loan of women” - “В індіанців існувала традиція встановлювати дружні стосунки з незнайомцями позичаючи їм своїх жінок” (Хаймз 1990, с.95). В першому випадку Хаймз використовує слово “Americans” - “американці” - родовий іменник по відношенню лише до чоловіків американців, ми впевнені, що обрізанню підлягали лише американські чоловіки. В другому прикладі він використовує слово “Indians” - “індіанці” на позначення чоловіків індіанців та “незнайомці” для чоловіків незнайомців. Жінки в цьому випадку характеризуються як речі, оскільки вони є об'єктом прийменникової фрази “loan of” - “щось позичати”, що зазвичай використовується для неживих істот. Наступний приклад - це заголовок зі статті про СНІД в журналі “Обзервер” (Observer), з якого ясно видно, що родові іменники, навіть ті, які начебто є спільного роду, часто вживаються на позначення певної статі: “TOP PEOPLE TOLD: TAKE A MISTRESS” - “Верхівкам радять обирати кохану”. Еліті радять, відправляючись у відрядження у справах, обмежувати свої сексуальні стосунки до однієї людини (тобто, до однієї людини окрім дружини). Тут “people” - “люди” є родовим іменником, але подальше речення “take a mistress” - “обирати кохану” та супровідна історія роз'яснюють той факт, що звертання призначене тільки для чоловіків, оскільки ми сміливо припускаємо, що “Обзервер” не рекомендує жінкам з еліти обирати собі коханок.

Але родові іменники, які фактично відносяться лише до чоловіків, можна знайти також і в інших контекстах, наприклад, на зворотній сторінці рекламної листівки авіакомпанії США “Транс Уорлд Еарлайнз” (TWA) термін “transatlantic business travellers ” “бізнесмени - пасажири трансатлантичних рейсів” є однозначно родовим поняттям. Однак, зображення роблять значення тексту неоднозначним, оскільки хоча референція є родовою і може означати як ділові поїздки жінок, так і чоловіків, на картинках поруч з текстом жінки виступають в якості стюардес та секретарок. Є також одне маленьке зображення ділової жінки, але поєднання тексту та картинки складає загальне враження того, що ділові поїздки здійснюють скоріше чоловіки, ніж жінки.

Існує ряд понять, які спочатку позначали лише чоловічу стать та розвинули своє значення також на позначення жіночої, але все одно дискутивним залишається питання, чи насправді ці поняття відносяться й до жінок. Одним з прикладів є вживання поняття “guy” - “хлопчина, малий”, яке особисто в Америці може означати жінок так само як і чоловіків. Тому “you guys” - “ви, хлопці й дівчата” можна використовувати для звертання до групи молодих людей з жінок та чоловіків. Так само “research fellow” - “науковий співробітник” спочатку було поняттям тільки чоловічої статі, яке тепер вживається для чоловіків та жінок (бакалавр та магістр наук в цій категорії класифікуються так само). Інші поняття, такі як “sort” - “тип” (як у фразі “he's a decent sort” - “він гарна людина”) та “chap” - “хлопчина” також можуть вживатися в якості родовому сенсі. Однак, багато жінок вважають, що через свою історію ці поняття в своїй референції їх не стосуються та обурюються, коли до них звертаються за допомогою слова, що спочатку позначало лише чоловічу стать. Ходж та Крес стверджують: “колишні значення часто зберігаються аби доповнити історичний словниковий запас та вчинки” (Ходж та Крес 1988, с 187), що ми більш детально розглянемо у наступному розділі.

2.6 Жінки як позначена форма

Спектр образливих слів, які вказують на статеву належність жінок занесений до багатьох документів (дивись детальні дослідження - Спендер 1980, Крамарак та Трайхлер 1985), і саме це я розгляну в наступному розділі. Я би хотів зосередитися на афіксах, що використовуються на позначення жіночої статі, та провокують виникнення точки зору, що жінки - це відхилення від універсальної чоловічої норми. Форма жіночої статі вважається позначеним поняттям, а чоловічої - непозначеним. Існує ряд різних афіксів, які вживаються для звертання до жінок, такі як “lady” та “-ess”, “-ette”, “-enne”, “trix”, вони мають конотативне значення, якого не мають поняття чоловічої статі, ці конотації загалом є принизливими та банальними. Такі поняття як “lady poet” - “жінка поет”, “lady doctor” - “жінка лікар” та інші загалом додають відтінку аматорства до образу людини, яку вони описують. Жінки поети рідко заробляють письменництвом на життя. Цікаво, що необхідність позначення жіночої статі виникає і за допомогою більш прийнятного слова “woman” - “жінка” (як у “woman writer” - “жінка письменник”), чого не відбувається з чоловіками, яких називають просто “writer” - “письменник”. Поняття “actress” - “актриса”, “authoress” - “авторка”, “hostess” - “господиня”, “stewardess” - “стюардеса”, “poetess” - “поетеса”, “comedienne” - “комедійна актриса”, “aviatrix” - “льотчиця” і т.і. мають як раз той самий несерйозний відтінок, особливо при порівнянні з чоловічими поняттями (порівняйте “aviator” - “льотчик” та “aviatrix” - “льотчиця”). Багато з них, якщо звернутися до етимології, є зменшувальними формами від чоловічих понять, наприклад, “-ette” може означати “менший ніж” або “менше ніж”. Цікаво відмітити, що такі поняття як “usherette” - “білетерка” не мають еквіваленту чоловічої статі. Такі терміни складають певну дилему для досліджень феміністок, більшість теоретиків вважають, що цих термінів слід уникати, через їх тривіальні конотації.

В “ царстві ” тварин, родовий іменник, який використовується на позначення групи тварин частіше за все співпадає з тим, який вживають для окремого самця, наприклад, ми говоримо про лева, як про тварину, та про поведінку лева (окрема особина), водночас, якщо ми говоримо про самку лева, ми вживаємо позначене поняття “lioness” - “левиця”. Логічніше б було використовувати родове поняття в усіх випадках, однак, оскільки в цьому родовому понятті вже зашифрована чоловіча особина, здається, що жіноча присутність в мові підпадає під загрозу знищення. Для деяких теоретиків ці позначенні терміни, хоч і мають в собі негативний шифр, однак все ж демонструють присутність жінок в мові.

2.7 Наслідки вживання сексистської мови

Як вже зазначалося раніше, вживання одиниць сексистської мови може мати три типи наслідків:

1. Це може відчужувати співбесідниць та змушувати їх вдавати, наче до них не звертаються;

2. Це може стати одним з факторів, який призведе до сприйняття жінками самих себе негативно або стереотипно. Таким чином, це може мати вплив на очікування жінок та чоловіків стосовно жіночих можливостей;

3. Це може збентежити слухачів, як чоловіків, так і жінок (наприклад, виникне питання, чи вжито справжній родовий іменник чи займенник або гендерно-специфічний)

З багатьох дослідницьких робіт (Еберхарт 1976, Мартіна 1980, Адамскі 1981) видно, що сексистська мова не тільки протягом короткого періоду має далекосяжний вплив на людське ставлення до інших та до оточуючого середовища, але також протягом довгого періоду - на їх уявлення про самих себе та впевненість у собі.

Гендерно-вільна або анти-сексистська мова є свідомим вибором мовців з метою запевнити читачів та слухачів, що вони не сприймають світ, як зону заселення чоловіків, якою він може здатися. Своїм мовленням письменники та мовці демонструють прийнятність та вагомість жіночих якостей та внесків. Використання “he or she” - “він або вона” в реченнях - це не просто надання інформації, а скоріше свідчення певної орієнтації та ставлення, яке є критичним по відношенню до стереотипної точки зору щодо ролей кожної статі.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ КОМЕНТАР

Для аналізу особливостей перекладу лексичних одиниць ми, відповідно до аналізу у розділі 1, виокремили із тексту лексичні одиниці, специфічні для текстів гендерної тематики, тобто такі, що акумуляють денотативний зміст “Сексизм у мові”.

Загальна кількість аналізованих одиниць становить 150. Систематизація виокремлених лексичних одиниць свідчить, що до них належать одиниці різної структурної складності: одно-, двух-, та трьохкомпонентні [13].

З-поміж цих одиниць наявні 19 однокомпонентних одиниць (authoress, convenor, dehumanization), 76 двохкомпонентних (business traveler, characterized as objects, accusing someone of sexism) та 55 трьохкомпонентих лексичних одиниць (male universal norm, policies concerning sexism, 'natural' sex roles). Ці кількісні показники ілюструє рис. 3.1

Рис. 3.1. Кількісні показники структурних груп

З точки зору структурного параметру найбільшою є група двохкомпонентних гендерних лексичних одиниць (50,7 %). Найменшою є група однокомпонентних лексичних одиниць (12,7 %).

З точки зору практики перекладу вважаємо релевантною структурну типологію, бо способи перекладу слів та словосполучень дещо відрізняються. Тому аналізуємо переклад виокремлених лексичних одиниць, розподіливши їх на 2 основні групи: слова та словосполучення.

· Слова (однокомпонентні гендерні лексичні одиниці; 19 одиниць), наприклад:

Authoress, convenor, dehumanization etc.

З цих одиниць частина має лише один словниковий відповідник. Одже вони не є проблемними в плані перекладу. Це зокрема такі лексичні одиниці:

authoress - авторка;

aviator - льотчик;

aviatrix - льотчиця;

dehumanization - дегуманізація;

demasculinizing - фемінізувати;

determinism - детермінізм;

endearment - ласка;

manliness - мужність;

poetess - поетеса;

postie - листоноша.



The terms 'actress', 'authoress', 'hostess', 'stewardess', 'poetess', 'comedienne', 'aviatrix' and so on also have this sense of lack of seriousness about them, especially when they are compared with the male term (compare 'aviator' and 'aviatrix').	Поняття “actress” - “актриса”, “authoress” - “авторка”, “hostess” - “господиня”, “stewardess” - “стюардеса”, “poetess” - “поетеса”, “comedienne” - “комедійна актриса”, “aviatrix” - “льотчиця” і т.і. мають як раз той самий несерйозний відтінок, особливо при порівнянні з чоловічими поняттями (порівняйте “aviator” - “льотчик” та “aviatrix” - “льотчиця”).
However, it seems that 'postman' here refers to all those 'postmen' who are in fact 'men' (although the word 'postie' has been suggested to refer gencrically to mail-deliverers, there is not as yet a generic term which has been used widely), because on the back of the leaflet next to the representation of the woman, the text states 'Postmen and postwomen deliver 60 million letters a day'.	Однак, виходить, що в даному випадку “листоноша” - “postman” відноситься до всіх “листонош” - “postmen”, які насправді є чоловіками (хоча слово “postie” - “листоноша” за своїм родовим походженням і означає скоріше листонош-чоловіків, воно все одно не є таким загальновживаним), тому що на зворотній стороні листівки, поряд із зображенням жінки, надпис говорить: “Postmen and postwomen deliver 60 million letters a day” - “Жінки та чоловіки листоноші доставляють 60 мільйонів листів щоденно”.

Їхня загальна кількість - 10 одиниць, що становить 52,6% від загальної кількості слів.

Ще одна частина має більше одного відповідника у перекладному словнику, й до них був застосований такий прийом як пошук варіантного відповідника. Причому із цих одиниць також частина виявилась не проблемними в аспекті перекладу. Ці одиниці представлені тими, де підходящим виявився перший відповідник. Наприклад:

author - 1. ім. - 1) автор, літератор, письменник; 2) творець; 3) ініціатор; 2. дієсл. - 1) бути атвором; 2) створювати, розробляти.

За допомогою першого відподвіника були перекладені такі слова, як:

author - автор;

collocation - сполучення слів;

emancipation - емансипація;

masculinity - мужність;

maternity - материнство.

An example of a generic pronoun is: `When an author has completed his manuscript, he can send it to the publishers.'	Прикладом вживання родового займенника може бути таке речення: “When an author has completed his manuscript, he can send it to the publishers” - “Коли автор закінчить рукопис, він може відіслати його видавцям”.

Проблемним у перекладі серед слів, що мають більше одного перекладного відповідника, таким чином, було лише слово salesman, бо його перший відповідник не задовольняв наших потреб, тому при виборі адекватного відповідника ми орієнтувалися на контекст.

Зокрема, salesman - ім. - 1) комісіонер; 2) продавець; 3) комівояжер

ми обрали другий відповідник, який вважаємо адекватним у нашому контексті.

This fixity of usage often leads to some strange uses of language; for instance, in the example from The Herald (24 July 1992) where the job description asks for 'Salesman (male/female)' as if salesman and female were not contradictory terms.	Така фіксованість при використанні часто призводить до нестандартного вживання мови, наприклад, зразок з журналу “Гералд” від 24 липня 1992 року, де в оголошенні про набирання на роботу потребується “продавець (жінка/чоловік)” - “Salesman (male/female)”, опускаючи той факт, що salesman та female вже є протиставленими поняттями.

Загальна кількість слів, що були перекладені за допомогою пошуку варіантного відповідника, таким чином, складає 6 одиниці, 31,6 % від загальної кількості однокомпонентних лексичних одиниць.

Решта (3 одиниці) не мають відповідника, і вони виявились дещо проблемними в перекладі. Але особливих труднощів перекладу не становлять. Для перекладу слова postwoman ми вдалися до такого способу перекладу, як калькування, поділивши слово на дві самостійні лексичні морфеми - корені post та woman, - та, зважаючи на контекст, додатково використали трансформацію перестановки слова.

The Royal Mail leaflet features a picture of a postman, taking up most of the front cover, and a picture of a postwoman in a small section on the back.	На листівці британської поштової служби Роял Мейл, займаючи майже весь лицевий бік, зображений листоноша, в той час як жінка-листоноша зображена лише на невеличкій частині зворотної сторони.

Також використовуючи калькування але із трансформацією заміни однієї частини мови іншою, ми переклали слово pronoun-envy:

It is clear that the types of changes which are required are not of the order suggested by the media and characterized as `pronoun-envy', i.e. that feminists would like to change `manhole cover' to `personhole cover' and `manipulate' to `personepulate'.	Зрозуміло, що необхідні зміни є зовсім іншого порядку, на відміну від тих, що пропонують ЗМІ та характеризуються як “займенниково-заздрісні”, тобто феміністки прагнуть замінити `manhole cover' - “ляда люка” на `personhole cover' та `manipulate' - “маніпулювати” на `personepulate'.

Convenor має значення відповідального за зібрання засідання, але згідно з контекстом ми вдаємося до трансформації конкретизації значення:

In the case of addressing a chairperson, the terms `chair', `chairperson' (without `Madam' or `Mrs' before it), `convenor', or the person's name should be used.	У випадку звертання до голови, в англійській мові слід вживати такі поняття як 'chair', `chairperson' - “голова” (без попереднього вживання `Madam' - “пані” чи `Mrs' - “панна” ), `convenor' - “голова засідання” чи просто ім'я людини.



Рис. 3.2. Питома вага різних способів перекладу слів з англійської мови на українську

Калькування - це прийом перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи (частіше) складного слова (терміна) вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [13, c. 25].

Специфіка нашого дослідження полягає в тому, що ми перекладаємо не нові слова, а словосполучення. Але ми вважаємо можливим і доцільніим використання такого способу перекладу, як калькування для перекладу виокремленних нами словосполучень з огляду на ті важливі обставини, що ці словосполучення у текстах обранної нами тематики набувають ознак сталості, про що свідчить їхня рекурентність. Таким чином, вважаємо можливим застосування до них калькування. Однак, проміжна позиція зазначених словосполучень зумовлює той факт, що підчас калькування подекуди стають необхідними граматичні трансформації, спричинені особливостями граматичної будови англійської та української мов.

Розглянемо окремо усі ці випадки. Калькування без застосування трансформацій ми застосовували до 41 словосполучення (31,3 %). Наприклад:

As I have mentioned, sexist language is that language-use, conscious or unconscious on the part of the speaker, which may alienate females (and males), and which may lead to the establishment of an environment which is not conducive to communication and effective social interactions.	Як я вже зазначила, мовний сексизм - це таке свідоме чи несвідоме використання мови оратором, яке відчужує жінок та чоловіків, та яке може створити умови, несприятливі для спілкування та ефективних соціальних стосунків.
What has happened is that the labels 'chairman' and 'spokesman' have continued to be used by the media when reporting about a male, and the gender-neutral terms are used when reporting about a female.	Сталося так, що ярлики «головуючий» та «промовець» й надалі використовувалися засобами масової інформації під час доповіді про осіб чоловічої статі, а статево-нейтральні терміни використовуються для доповідей про осіб жіночої статі.
Many of them, etymologically speaking, are diminutive forms of the male term; that is, '-ette' can be seen to mean 'smaller than' or `less than'.	Багато з них, якщо звернутися до етимології, є зменшувальними формами від чоловічих понять, наприклад, “-ette” може означати “менший ніж” або “менше ніж”.

Підчас застосування калькування та граматичних трансформацій ми вдалися до таких з них:

· перестановка слова (пермутація) - така лексична перекладацька трансформація, при якій підчас перекладу лексичні елементи міняються місцями (змінюють позицію на протилежну) [13, c.53].



Here, not only are anti-sexist strategies parodied ('feminine trencherperson' is used whereas an anti-sexist would try to find an equivalent but non-sexist term), but also women are ridiculed as they are not 'man' enough to eat the full portion of the pudding referred to.	В цьому випадку не тільки пародіюються антисексистські стратегії (використане слово “жінка”, в той час як антисексист намагався би знайти еквівалент, а не вжити нейтральний термін), але й висміюється жіноча неспроможність подібно до чоловіка з'їсти цілу порцію пудингу.
The traditional argument is that the `his' and `he' are aused here not sex-specifically, but generically; that is, although the pronouns refer grammatically to the singular male author, they should be taken to refer to both male and female authors in general.	Традиційно пояснюють, що “his” та “he” тут використовуються без відношення до статі, але в якості родового поняття, тобто хоча граматично займенники відносяться до чоловічого роду однини, слід розуміти, що загалом вони позначають як авторів-чоловіків, так і жінок.
The generic pronoun 'he' is perhaps the most well-known example of gender-specific or sexist language, and is frequently referred to as 'he-man' language.	В англійській мові родовий займенник чоловічого роду однини “he” - “він” є чи не найвідомішим прикладом гендерно орієнтованої або сексистської мови, яку часто називають мовою “хі-мен” (“he-man”), що в перекладі на українську означає “він-чоловік”.

· Вилучення слова - виправдане з точки зору адекватності перекладу, в першу чергу норм мови перекладу, усунення в тексті перекладу тих плеонастичних або тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного смислу тексту [13, c.50].

Вилученню у дослідженних словосполученях підлягає прийменник of, значення якого в українських словосполученнях передається за допомогою закінчення родового відмінка.



There are similar difficulties with the word `gentlemen'; it would seem to be sex-specific in that it has a binary opposition of `lady', but it is used in a seemingly generic way to refer to certain types of polite behaviour, speaking of behaving `like a gentleman', and calling a verbal contract `a gentleman's agreement'.	Такі самі проблеми виникають й зі словом “gentlemen” - “джентльмен”; його можна було б вважати статево-специфічним оскільки воно має парну опозицію “lady” - “леді”, але воно використовується у досить таки родовий спосіб на позначення певної поведінки, коли ми говоримо про “поведінку джентльмена” та називаємо усний договір “джентльменською угодою”.
I describe a gender-free use of language which avoids unnecessary gender-specific terms and uses generics to refer to both women and men.	Я змальовую безстатеве використання мови, що уникає непотрібних гендерних специфічних термінів та використовує безстатеві слова, за допомогою яких можна звертатися як до жінок, так і до чоловіків.
In all of these cases the seemingly generic nature of the term is often undercut by the context, and is usually understood as referring only to males.	В усіх цих випадках нібито родова природа терміну перекручується за рахунок контексту та слово тлумачиться як таке, що відноситься тільки до чоловіків.

· Заміна однієї частини мови іншою:

Через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу та розбіжності у мовленнєвих нормах перекладу доводиться застосовувати трансформацію заміни частини мови, коли, наприклад, іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово, тощо [13, c.51].



As well as giving examples of ways to use gender-free language, I also give examples of strategies which can be used to counter sexism in general.	Я надаю не тільки приклади використання не гендерної мови, але й приклади стратегій, що можна вживати для протидії сексизму в цілому.
Here, not only are anti-sexist strategies parodied ('feminine trencherperson' is used whereas an anti-sexist would try to find an equivalent but non-sexist term), but also women are ridiculed as they are not 'man' enough to eat the full portion of the pudding referred to.	В цьому випадку не тільки пародіюються антисексистські стратегії (використане слово “жінка”, в той час як антисексист намагався би знайти еквівалент, а не вжити нейтральний термін), але й висміюється жіноча неспроможність подібно до чоловіка з'їсти цілу порцію пудингу.
The terms 'actress', 'authoress', 'hostess', 'stewardess', 'poetess', 'comedienne', 'aviatrix' and so on also have this sense of lack of seriousness about them, especially when they are compared with the male term (compare 'aviator' and 'aviatrix').	Поняття “actress” - “актриса”, “authoress” - “авторка”, “hostess” - “господиня”, “stewardess” - “стюардеса”, “poetess” - “поетеса”, “comedienne” - “комедійна актриса”, “aviatrix” - “льотчиця” і т.і. мають як раз той самий несерйозний відтінок, особливо при порівнянні з чоловічими поняттями (порівняйте “aviator” - “льотчик” та “aviatrix” - “льотчиця”).

Калькування із застосуванням граматичних трансформацій було використане у 46 словосполученнях, що становить 35,1 %.

До тих словосполучень, які не були перекладені за допомогою калькування, ми застосували такий спосіб як семантичний розвиток із відповідними йому трансформаціями генералізації та конкретизації значення й додавання слова.

Семантичний розвиток - це такий прийом контекстуальної заміни, коли в перекладі використовується слово, значення якого є логічним розвитком значення слова, що перекладається [13, с.28].

Контекстуальна заміна - це такий спосіб перекладу, в якому перекладним відповідником стає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуального значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу [13, с.26].

Конкретизація значення слова - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики [13, c.39].

However, from this chapter, it is clear that although we may be encouraged by the norms of the language to speak in particular ways and reinforce certain visions of the potentialities of women and men in our society, there is a range of options open to speakers to resist sexist usage.	Однак, прочитавши цю главу, стає зрозумілим, що ,хоча, нас можуть підбивати норми мови говорити певні речі та підсилювати певне бачення потенційних можливостей жінок та чоловіків у суспільстві, існує багато альтернатив, що мовець може використовувати для утримування від сексистського слововживання.
For Spender, language is controlled by men, and therefore women begin to see their experience from a male perspective (see Cameron 1985 for an account of the debate over whether sexist language is a symptom or a cause of larger-scale discrimination).	Спендер вважає, що мова керується чоловіками, і тому жінки починають сприймати свої почуття через призму чоловіків (дивись Камерон 1985, звіт до дискусії на тему того, чи є сексистська мова симптомом або причиною широкомасштабної дискримінації).
In both sections, I am concerned with the way that feminist critics have dealt with sexism in language, and the effects which they claim this type of language-usage has on readers, particularly females.	В обох цих розділах я вивчаю ставлення феміністської критики до сексизму в мові, та який вплив, як стверджується, цей тип вживання мови має на читачів, зокрема на жінок.

Генералізація значення слова - це лексична трансформація, протилежна за напрямком трансформації конкретизації, внаслідок якої, слово із вужчим значенням, що перекладається, замінюється у перекладі на слово із ширшим значенням, нерідко, гіпонімом [13, с.45].



In the media in general, the seeming generic `he' is often disambiguated with a male image; for example, in an advertisement for Lufthansa, there is the following caption: 'What does today's business traveler expect of his airline?'	В ЗМІ загалом неоднозначне родове “he” часто безкомпромісно використовується з чоловічим образом, наприклад, в рекламі авіакомпанії Люфтганза зустрічається наступний заголовок: “What does today's business traveler expect of his airline?” - “Що очікує сучасний бізнесмен від його авіакомпанії?”
The debate over gender-free language has indeed been rather swept aside, and has certainly been devalued as an attempt to impose 'political correctness'; however, the issue is still seen by many as a persistent problem.	Дискусії стосовно мови без статевих обмежень дійсно були відкинуті на другий план та втратили своє значення, як спроба встановити “політичну коректність”; однак, багато хто все ще вважає це питання постійною проблемою.
By their language-use, writers and speakers can demonstrate an acceptance of the validity of women's experiences and contributions.	Своїм мовленням письменники та мовці демонструють прийнятність та вагомість жіночих якостей та внесків.

Додавання слова - це лексична трансформація, що полягає у введенні в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення (оригіналу), що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих і мовних норм, що існують в культурі мови перекладу [13, с.48].

Sandra Bern also reports studies where sex-unbiased job advertisements have been found to encourage more high-school females to apply for male-related jobs (Bern et al 1973).	Сандра Бем також описує дослідження, де зустрічалися об'яви про статево-нейтральні роботи, що схиляли жіночу стать, що навчається у середній школі, подавати заявки на роботи, що є властивими для чоловіків (Бем та інші 1973).
Feminists tend to interpret this usage as indicating the higher status of male speakers, in a public world where it is still seen as anomalous for a woman to have a high-status position.	Феміністки мають тенденцію тлумачити цей звичай як зазначення вищого статусу мовців чоловічої статі, у публічному світі, де й досі вважається аномалією, коли жінка має високий статус.
Professors, scientists, and engineers tend to be labelled as necessarily male, and nurses, librarians, secretaries and models as female.	На професорів, вчених та інженерів часто вішають чоловічі ярлики, а на медичних сестер, бібліотекарів, секретарів та моделей - жіночі.

Семантичний розвиток із застосуванням лексичних трансформацій було використано у 42 словосполученнях, що становить 22,1%.



Рис 3.3. Питома вага різних способів перекладу словосполучень з англійської мови на українську.

Таблиця 1. Питома вага різних способів перекладу однокомпонентних лексичних одиниць та лексичних трансформацій в англомовних текстах з гендерної лінгвістики.

Спосіб перекладу	кількість слів	питома вага (у %)
Пошук словникового відповідника (без трансформацій)	10	52,6
Пошук варіантного відповідника (без трансформацій)	6	31,5
Калькування та трансформація перестановки слова	1	5,3
Калькування та трансформація заміни однієї частини мови іншою	1	5,3
Пошук словникового відповідника та трансформація конкретизації значення слова	1	5,3

Таблиця 2. Питома вага різних способів перекладу словосполучень та лексичних трансформацій в англомовних текстах з гендерної лінгвістики.

Спосіб перекладу	кількість слів	питома вага (у %)
Калькування без трансформацій	41	31,3
Калькування із трансформацією перестановки слова	15	11,45
Калькування із трансформацією вилучення слова	18	13,74
Калькування із трансформацією заміни однієї частини мови іншою	24	18,32
Семантичний розвиток із трансформацією додавання слова	29	22,14
Семантичний розвиток із трансформацією конкретизації значення слова	13	9,9
Семантичний розвиток із трансформацією генералізації значення слова	8	6,1

Як випливає з таблиць, найпоширенішим способом перекладу слів у процесі перекладу англомовних текстів з гендерної лінгвістики українською мовою є пошук словникового відповідника (52,6%), що свідчить про сталість лексики в текстах вузької тематичної спрямованності.

Другим за частотністю є пошук варіантного відповідника (31,5%), адже цей спосіб зазвичай є найпоширенішим для перекладу простих одиниць.

Питома вага таких перекладацьких трансформацій як перестановка слова, конкретизація значення слова та заміна однієї частини мови іншою при перекладі однокомпонентних гендерних лексичних одиниць виявилась незначною - 5,3% кожна.

Найпоширенішим способом перекладу словосполучень в англомовних текстах з гендерної лінгвістики українською мовою є калькування без використання перекладацьких трансформацій (31,3%), що, як вже зазначалось раніше, свідчить про сталість лексики спричинену рекурентністю певних сполучень слів.

Калькування також було застосовано разом із граматичними трансформаціями. Серед них найпоширеннішою виявилась трансформація заміни слова однієї частини мови на слово іншої частини мови (18,32%), що спричинене різного роду лексичними та граматичними особливостями української та англійської мов та розбіжностями у мовленнєвих нормах перекладу.

Другою за поширенністю є трансформація вилучення слова (13,74%), використання якої обумовлюється наявністю в тексті перекладу тих тавтологічних лексичних елементів, які за нормами української мови є частинами імпліцитного смислу тексту.

Найменш поширеною з граматичних трансформацій виявилась трансформація перестановки слова (11,45%), адже вона зазвичай не є поширеною в науковому перекладі.

Другим поширеним способом перекладу словосполучень в текстах з гендерної лінгвістики виявився семантичний розвиток, який було вжито разом із лексичним трансформаціями. Серед них першою за кількісними показниками є трансформація додавання слова (22,14%), що свідчить про значну наявність в тексті оригіналу скорочених розмовних та професійних форм, при перекладі яких доводиться вводити додаткові лексичні елементи.

Другою за цими показниками є трансформація конкретизації значення слова (9,9%), використання якої спричинене наявністю в тексті оригіналу слів з широким значенням.

Найчастіше фіксуємо трансформацію генералізації значення слова (6,1%), що пояснюється наявністю певного загальнонаукового лексичного шарку в тексті оригіналу.

ВИСНОВКИ

Фонові знання з теорії перекладу включають розуміння граматичних, лексичних, термінологічних та жанрово-стилістичних труднощів перекладу, а також вміння застосовувати адекватні способи перекладу та лексико-граматичні трансформації. Фонові знання, що є необхідними перекладачеві для перекладу текстів у галузі гендерної лінгвістики включають основні поняття та лексико-термінологічні одиниці, на яких базується текст. Отже, засвоєння знань предметної галузі є необхідними для майбутнього перекладача.

За структурними характеристиками терміни є одно- та двохкомпонентними. На підставі варіювання структурних параметрів використовуються різні способи перекладу: вони є різними для одно- та двохкомпонентних термінів досліджуваної групи.

Підчас перекладу однокомпонентних термінів найбільш продуктивним виявився такий спосіб, як пошук словникового відповідника (52,6%), що свідчить про сталість лексики в текстах вузької тематичної спрямованності. При перекладі двох- та трьохкомпонентних термінів найбільш продуктивним виявився такий спосіб, як калькування без використання перекладацьких трансформацій (31,3%). Третім за частотністю виявився семантичний розвиток із трансформацією генералізації значення слова (6,1%). Менш поширеними є такі способи перекладу, як калькування з трансформацією перестановки слова (5,3%), калькування з трансформацією заміни однієї частини мови іншою (5,3%), пошук словникового відповідника з трансформацією конкретизації значення слова (5,3%).

В процесі перекладу було використано такі трансформації, як пошук варіантного та словникового відповідника, вилучення, додавання та перестановка слова, заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови,генералізація та конкретизація значення слова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: учеб. Пособие для студентов филол. и лингв. фак-тов высш. учеб. заведений / И.С. Алексеева. - СПб. : Филол. Ф-т СПбГУ; М. : Академия, 2004. - 352 с.

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова - М. : Советская энциклопедия, 1966. - 498 с.

3. Байбурин А. К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения / А.К. Байбурин // Этнические стереотипы поведения. Л., 1985. - 396 с.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Л.С. Бархударов - М. : Международные отношения, 1975. - 590 с.

5. Википедия, Бесплатная энциклопедия [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.wikipedia.org. - Заголовок з екрану.

6. Виноградов В.С. Перевод: Общие и лексические вопросы: учеб. пособие / В.С. Виноградов - М. : КДУ, 2004. - 240 с.

7. Вікіпедія [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org. - Заголовок з екрану.

8. Гендерная философия и феминизм: история и теория [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gender-cent.ryazan.ru/kostikova_a.htm. - Заголовок з екрану.

9. Гендерні соціально-психологічні проблеми гендерних відносин [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://stydentam.org.ua/3339.html. - Заголовок з екрану.

10. Дзеркало тижня [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dt.ua. - Заголовок з екрану.

11. Журнал «Всесвіт» [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.vsesvit-journal.com. - Заголовок з екрану.

12. Информационный портал «Женщина и общество» [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.owl.ru/gender. - Заголовок з екрану.

13. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В.І. Карабан - Вінниця : Нова книга, 2004. - 576 с.

14. Кириллина А.В. Гендер: лингвистические аспекты / А.В. Кирилина - М. : Институт социологии РАН, 1999. - 189 с.

15. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В.Н. Комиссаров - М. : Высшая школа, 1990. - 253 с.

16. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) /І.В. Корунець - Вінниця : Нова Книга, 2000. - 448 с.

17. Лексикон сучасного фемінізму [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net. - Заголовок з екрану.

18. Лукьянова Т.Г. Вільні атрибутивні словосполучення як засіб об'єктивації гендерних стереотипів (на матеріалі сучасного британського газетного дискурсу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови” / Лукьянова Т.Г. - Харків, 2009. - 20 с.

19. Медіакритика [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mediakrytyka.info. - Заголовок з екрану.

20. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода / Р.К. Миньяр-Белоручев - М. : Московский лицей, 1996. - 188 с.

21. Мюллер В.К. Большой англо-русский словарь / [сост. В.К. Мюллер, А.Б. Шевнин, М.Ю. Бродский]. - Екатеринбург : У-Фактория, 2006. - 1536 с.

22. Ожегов С.И. Словарь русского языка / [Редкол.: Н.Ю.Шведова]. - [14-е изд.] - М. : Русский язык, 1983. - 816 с.

23. От А до Я [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.a-z.ru/women_cd1/html/zabadyk2r.htm. - Заголовок з екрану.

24. Перекладознавство [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.refine.org.ua/pageid-5378-1.html. - Заголовок з екрану.

25. Прецизійні слова [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/faculty/intrel/tpp/glossary.htm. - Заголовок з екрану.

26. Психологический словарь / [сост.: А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский]. - М. : Политиздат, 1990. - 793 с.

27. Рівненьський репортер [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reporter.rovno.ua/region/684. - Заголовок з екрану.

28. Сергеева М.В. Гендерные асимметрии и стереотипы в иллюстративных контекстах словарей / М.В. Сергеева // Гендер: язык, культура, коммуникация. - М. : МГЛУ. - 2001. - С. 95-96.

29. Словари [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://psychology.net.ru/dictionaries. - Заголовок з екрану.

30. Украинско-русский и русско-украинский словарь / [сост.: А.Ю. Петровский] - Харьков : Изд. Центр Единорог, 2000. - 576 с.

31. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак-тов иностр. Языков. Учебное пособие / А.В. Федоров - СПб. : Филологический факультет СПбГУ, М. : ООО Филология Три, 2002. - 416 с.

32. Хай Вей [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://h.ua/story/6814. - Заголовок з екрану.

33. Черноватий Л.М. Особливості навчально-методичних матеріалів для підготовки перекладачів / Л.М. Черноватий // Вісник Сум. держ. ун-ту. Серія : Філологічні науки. - 2002. - № 4 (37). - С.184-188.

34. Ширяев А.Ф. Синхронный перевод / А.Ф. Ширяев. - М. : Воен. изд-во Мин. обороны СССР, 1979. - 183 с.

35. Электронная библиотека Князева [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ebk.net.ua/Book/sociology. -- Заголовок з екрану.

SUMMARY

The choice of the topic was prompted by its importance for the work in different fields of science. The modern person should know foreign languages, which helps to live in the dynamic world and to develop as individual. The aim of the research is to analyze the difficulties in translating nominative units indicating gender terms from English into Ukrainian. As texts on gender linguistics have certain stylistic peculiarity their translation is important. And actually the translator is to be knowledgeable about the background knowledge of gender linguistics and history as well as of the different methods of translation.

The aim of the present research is to analyze an English text on gender linguistics written by Sara Mills (20 000), to determine the functional structure, stylistic characteristics and peculiarities of usage and translation of specific terms specific for this text and basic in its translation into Ukrainian. The fulfillment of the aim set stipulates the resolving of the following tasks:

· to make a short review of the necessary background knowledge;

· to find an authentic text in English;

· to make a translation of this text into Ukrainian;

· to analyze the peculiarities of translating gender marked language units;

· to analyze difficulties of translation of nominative units indicating gender terminology.

The paper consists of three chapters and addenda. The first part represents the general background knowledge necessary for translation of texts of methodology. The second part is the translation proper. And the third part contains the translator's commentary revealing the difficulties of the text under translation.

It also comprises the analysis of the most common lexical units (vocabulary equivalents, variant equivalents, semantic developmentt, calquing etc.). The analysis has shown that the most frequently used ways of translating lexical units is calquing without transformations (31,3%) for two- and three component terms, and the most frequent for one component terms is searching for the dictionary equivalent (52,6%).

To avoid the difficulties faced with while translating the text, the translator is to be knowledgeable not only about the general background knowledge necessary for translation of gender linguistics texts, but also they are to use all means of translation to attain the semantic equivalence of the source and target language texts.

Размещено на Allbest.ru