Лексичні трансформації при перекладі (на прикладі перекладу тексту художнього жанру Дж.Р.Р. Толкіна "Володар перснів: повернення короля")

Теоретичні основи вивчення лексичних перекладацьких трансформацій, їх види й причини. Дослідження сутності перекладу. Функції і стилістика перекладу текстів художнього жанру. Використання лексичних трансформацій на прикладі уривку з твору Дж.Р.Р. Толкіна.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2012
Размер файла 125,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Ю. Бугая

Факультет лінгвістики і права

Кафедра перекладу

Курсова робота на тему:

Лексичні трансформації при перекладі (на прикладі перекладу тексту художнього жанру Дж.Р.Р. Толкіна "Володар перснів: повернення короля")

Студентки групи Ф-81

факультету лінгвістики та права

Резнікової Я.О.

Науковий керівник:

ст. викладач кафедри філології Пожидаєва І.В.

КИЇВ-2012

План

  • Вступ
  • Розділ І. Теоретичні основи вивчення лексичних перекладацьких трансформацій
  • 1.1 Дослідження сутності перекладу
  • 1.2 Дослідження поняття перекладацької трансформації
  • 1.3 Види перекладацьких трансформацій та їх причини
  • Розділ II. Дослідження використання лексичних трансформацій в текстах художнього жанру
  • 2.1 Функції і стилістика перекладу текстів художнього жанру
  • 2.2 Дослідження особливостей використання лексичних трансформацій при перекладі
  • Резюме
  • Список використаних джерел
  • Додаток

Вступ

Незважаючи на відносно молодий вік теорії перекладу або перекладознавства як науки, нині існує безліч робіт, присвячених перекладацьким трансформаціям. Цей аспект є одним з центральних, і знання його теоретичних основ надзвичайно важливе в роботі перекладача. Питанням перекладацьких трансформацій займались такі фахівці як Фітерман А.М., Левицька Т.Р., Швейцер А.Д., Рецкер Я.І., Комісаров В.Н., Бархударов Л.С., Латишев Л.К., Шевнін А.Б., Сєров Н.Б. та інші.

Проте слід зазначити, що фахівці в області теорії перекладу так досі і не прийшли до загальної думки відносно самої суті поняття трансформації.

Невідповідності в структурі різних мов призводять до труднощів, пов'язаних зі збереженням і передачею значень слів при їх перекладі іншою мовою. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи мови. Смислова, або семантична структура слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не співпадати в лексичних системах іноземної мови та мови перекладу. Тут на перший план виходять так звані лексичні трансформації, які можна визначити як "відхилення від словникових відповідностей" [12, c.57].

Вибір теми: у сучасній лінгвістиці поняття трансформації використовується як важливий засіб досягнення адекватності перекладу. Трансформації допомагають подолати ті чи інші існуючі лексичні труднощі у перекладі. Трансформація полягає у зміні формальних або семантичних компонентів при збереженні інформації.

Активність вивчення обумовлюється як високою частотністю застосування лексичних трансформацій, так і їх недостатньою вивченістю.

Велика кількість досліджень присвячена проблемам перекладацьких трансформацій у теорії та практиці перекладу.

Актуальність теми: Дослідження лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Актуальність даної роботи полягає у необхідності дати цілісну інтерпретацію поняття трансформацій, виокремити основні види, розглянути причини, що викликають трансформації і в практичній частині проаналізувати випадки застосування перекладацьких трансформацій, дослідити, яким чином вони реалізуються у художніх текстів. Наведені факти визначили тему дослідження " Лексичні трансформації при перекладі художніх текстів".

Об'єкт дослідження: Таким чином, об`єктом дослідження в даній роботі виступають перекладацькі трансформації при перекладі Предметом дослідження є використання лексичних трансформацій при перекладі художніх текстів з англійської мови.

Мета: враховуючи актуальність проблеми, метою роботи є дослідження, вивчення функціонування трансформацій при перекладі та аналіз специфічних засобів їх вираження.

Завдання:

· Дослідити перекладацькі трансформації, визначити їх місце у процесі досягнення адекватності перекладу;

· Визначити лексичні трансформації, виявити їх місце в системі перекладацьких трансформацій;

· Проаналізувати досліджувані тексти на використання лексичних трансформацій у процесі перекладу.

Методи дослідження: методом дослідження перекладу в лінгвістиці є порівняльний аналіз текстів перекладу (the text in the target language) шляхом порівняння з формою і змістом оригіналу (the text in the source language).

У даній роботі ми використовували такі лінгвістичні методи дослідження:

Системний підхід, який ґрунтується на використанні загальнологічних методів, до яких зараховують аналіз і синтез.

Аналіз - метод наукового дослідження дійсності, який полягає у розчленуванні цілого на частини.

володар перстень толкін переклад

Синтез - це метод наукового дослідження явищ дійсності в їх єдності та цілісності, що передбачає з'єднання частин у ціле.

Індукція - прийом дослідження, за якого на підставі вивчення окремих явищ робиться загальний висновок про весь клас цих явищ.

Дедукція - прийом дослідження, за якого на підставі загального правила логічним шляхом з одних положень як істинних виводиться нове істинне положення.

Практична значущість: дана курсова робота відображає значущість лексичних трансформацій, які застосовуються в перекладі для його адекватності. В ній висвітлені основні прийоми лексичних трансформацій, які застосовуються в перекладі згідно з опрацьованою літературою.

Розділ І. Теоретичні основи вивчення лексичних перекладацьких трансформацій

1.1 Дослідження сутності перекладу

"Переклад - діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Її теоретичним осмисленням і оптимізацією займається дисципліна, що називається наукою про переклад і що включає декілька напрямів, серед яких виділяються теорія перекладу, аналіз перекладу, методика навчання перекладу. Особливе місце займає машинний переклад наукова і одночасно технологічна дисципліна, пов'язана і з наукою про переклад, і з комп'ютерною лінгвістикою. Як і багато інших розділів прикладної лінгвістики, переклад по суті міждисциплінарний - він пов'язаний не лише з наукою про мову, але і з літературознавством, когнітивними науками, культурною антропологією тощо" [16].

"В процесі перекладу початковими є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Таким чином, ми маємо справу як з текстами на початковій мові і на мові перекладу, так і з процесом перетворення тексту оригіналу в текст перекладу. Але і такий підхід виявився недостатнім. "Перекладацька діяльність по визначенню носить посередницький характер, оскільки її мета полягає в тому, щоб зробити доступним для читачів перекладу повідомлення, зроблене автором оригіналу на іншій мові" [10, с.40].

"Загальна теорія перекладу досліджує універсальні закономірності збереження інформації, яка виражена засобами однієї мови при її інтерпретації засобами іншої мови. Загальна теорія перекладу, спираючись на поняття структурної лінгвістики та теорії інформації, розглядає переклад як міжмовну комунікацію, а сам процес перекладу як такий, що складається з двох основних етапів - аналізу (розуміння повідомлення) і синтезу (творення повідомлення).

Положення загальної теорії перекладу конкретизується на матеріалі двох мов, які вступають між собою в контакт у процесі перекладу. Окремі теорії перекладу аналізують лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості двох мов і дають рекомендації щодо найбільш ефективних способів перекладу текстів. З окремими теоріями перекладу взаємодіють стильові теорії перекладу, які узагальнюють практику перекладу текстів, що належать до певного функціонального стилю. Таким чином, маємо теорії перекладу наукових та технічних текстів, офіційно-ділових текстів, газетно-інформаційних повідомлень, публіцистики.

Різниця граматичного ладу англійської та української мов, з точки зору перекладу, виражається в двох категоріях перекладацьких проблем: проблеми перекладу в умовах схожості граматичних властивостей мовних одиниць та проблеми перекладу в умовах розходження граматичних властивостей мовних одиниць у вихідній мові та мові перекладу. Крім того, специфічні ускладнення пов'язані з перетворенням окремих граматичних одиниць (морфологічні перетворення на основі словоформ) і складових граматичних одиниць (синтаксичні перетворення на основі словосполучень, речень і надфразових єдностей)" [11, с.46].

"Спільність між граматичними властивостями української та англійської мов задається їхньою спільною належністю до індоєвропейської сім'ї і виявляється в наявності спільних граматичних значень, категорій і функцій, наприклад: категорій числа в іменниках, категорій ступенів порівняння у прикметників, категорії часу у дієслова, функціональної значущості порядку слів і т.п." [10, с.150].

Оскільки художній переклад є витвором мистецтва слова, то його аналіз має бути підпорядкованим естетичним критеріям і кожна його деталь повинна осмислюватися у плані виявлення ідейно-художніх настанов автора оригіналу. Починати аналіз перекладу треба не з нього самого, а з усвідомлення першотвору в його зв'язках з суспільним життям тієї країни й тієї епохи, які його породили і які в ньому відбилися. Треба також знати, яке місце посідає оригінал у творчості його автора та яку роль він відіграв у розвитку літератури.

Знання всього цього створює необхідний фон, на якому сприйматиметься першотвір, створює належні передумови для подальшого об'єктивного судження про сам переклад. Лише після цього можна переходити до розгляду оригіналу як певної ідейно-художньої цінності, естетична своєрідність якої полягає в способі втілення задуму автора за допомогою стилістичних засобів мови. Для того, щоб встановити цю своєрідність, треба дослідити діалектичний зв'язок елементів змісту й форми художнього твору на всіх рівнях його структури - лексико-семантичному, морфологічному, синтаксичному, ритміко - інтонаційному, фонетичному. Зіставлення одержаних в результаті такого дослідження наслідків, усвідомлення ролі окремої деталі в художньому цілому творі, виділення провідного й другорядного в ньому веде до вироблення естетичної концепції оригіналу. Після цього перед дослідником розкриваються два шляхи. Можна аналогічним способом проаналізувати переклад і потім зіставити одержані наслідки з даними аналізу оригіналу. А можна порівнювати переклад з першотвором, рівень за рівнем, щоразу встановлюючи моменти тотожності чи розбіжності перекладу від оригіналу.

Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, який здійснюється на рівні необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. За визначенням А.Б. Федорова, адекватність - це "вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально-стилістична відповідність йому" [19, c.79].

"Невідповідності в структурі різних мов призводять до труднощів, пов'язаних зі збереженням і передачею значень слів при їх перекладі іншою мовою. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи мови. Смислова, або семантична структура слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не співпадати в лексичних системах іноземної мови та мови перекладу. Тут на перший план виходять так звані лексичні трансформації, які можна визначити як "відхилення від словникових відповідностей" [12, с.45].

"Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміле застосування різноманітних перекладацьких трансформацій для того, щоб текст перекладу якомога точніше передавав всю інформацію, що міститься в тексті оригіналу, за умови дотримання відповідних норм мови перекладу.

Трансформація - основа більшості прийомів перекладу і вона полягає в зміні формальних (лексичні чи граматичні трансформації) чи семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту за збереження інформації, настановленим передачі" [8, c.98]. Я.И. Рецкер визначає трансформації як "прийоми логічного мислення, з допомогою що їх розкриваємо значення іншомовного слова у тих і знаходимо йому російське відповідність, не збігалася зі словниковим" [17, с.38]. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення.

1.2 Дослідження поняття перекладацької трансформації

"Переклад має давню історію, і своїми коріннями він сягає тих давніх часів, коли прамова почала розпадатися на окремі мови, і коли з'явилась необхідність в тлумачах - людях, які знали декілька мов і були здатні виступати в ролі посередників під час спілкування представників різних мовних середовищ.

Зараз переклад представляє собою окрему самостійну науку, яка постійно розвивається, має свою теоретичну базу, концепції, методи дослідження та власну систему термінів.

Перекласти - це виразити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже існує на мові оригіналу, тобто якомога ближче познайомити читача з текстом на мові оригіналу. В задачу перекладу, таким чином, входить не тільки точний виклад змісту думок, повідомлених мовою оригіналу, але і відтворення засобами мови перекладу всіх особливостей стилю і форми повідомлення. Саме це - відтворення єдності змісту і форми - відрізняє переклад від інших способів передачі повідомлення на іншій мові: переказу, реферування і т.п." [6, c.56].

По визначенню В.Н. Комісарова, "художнім перекладом іменується вид перекладацької діяльності, задача якого полягає в народжені на вихідну мову мовного повідомлення і який здатен робити художньо-естетичний вплив на ту мову, на яку ми перекладаємо" [10, c.73].

Перетворення, за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями, які мають особливе значення у художньому перекладі.

Розбіжності в структурі двох мов незмінно викликають необхідність граматичних трансформацій. Ці розбіжності бувають або повними (в тих випадках, коли в мові, на яку здійснюють переклад, відсутня граматична форма, яка є в мові оригіналу), або частковими (граматична категорія існує в обох мовах, але збігається не в усіх формах).

Порівнюючи англійську та українську мови, помічаємо, насамперед те, що вони різняться своєю граматичною будовою, тому граматичні трансформації є першорядними в художньому перекладі. Однак проблема перекладу починається з вибору слова, тому здійснюються комплексні лексико-граматичні трансформації з переходом від лексичних одиниць до граматичних і навпаки.

1.3 Види перекладацьких трансформацій та їх причини

"Існують такі види перекладацьких трансформацій (далі ПТ) запропонованих різними авторами. Розглянемо окремі. Л.К. Латишев дає класифікацію ПТ характером відхилення від міжмовних відповідностей, коли всі ПТ поділяються на:

1) Морфологічні - заміна однієї категоріальної форми на другий або кількома;

2) Синтаксичні - зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;

3) Стилістичні - зміна стилістичній забарвлення відрізка тексту;

4) Семантичні - зміна як форми висловлювання змісту, а й змісту, саме, тих ознак, з допомогою яких описана ситуація;

5) Змішані - лексико-семантичні і синтаксико-морфологічні" [12, с.131-137].

"У класифікації К. С Бархударова ПТ різняться за формальними ознаками: перестановки, додавання, заміни, опущення. При цьому К.С. Бархударов підкреслює, що таке розподіл в значною мірою приблизними і умовним. Перестановками називаються зміни розташування (порядку прямування) мовних елементів з тексту перекладу проти текстом оригіналу. Під замінами маю на увазі як зміни під час перекладу слів, частин промови, членів пропозиції, типів синтаксичної зв'язку, і лексичні заміни (конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, компенсація).

Додавання припускає використання у перекладі додаткових слів, які мають відповідностей в оригіналі. Під опущенням мають на увазі опущення розв'язання тих чи інших слів під час перекладу:

· диференціація значень;

· конкретизація значень;

· генералізація значень;

· розвиток значень;

· антонімічний переклад;

· цілісне перетворення" [4, с. 190-231].

"Латишев Л.К. виділяє наступні лінгвістичні трансформації:

· Лексико-семантичні заміни - конкретизація, генералізація, смисловий розвиток або модуляція;

· Антонімічний переклад;

· Цілісне перетворення" [13, с.31-32].

"Конкретизацією називається заміна слова або словосполучення вихідної мови (далі ВМ) з ширшим предметно-логічним значеним словом і словосполученням мови перекладу (далі МП) з вужчим значенням. В результаті застосування цієї трансформації створювана відповідність і початкова лексична одиниця опиняються в логічних стосунках включення: одиниця ВМ виражає родове поняття, а одиниця МП - видове поняття, що входить в неї.

У ряді випадків застосування конкретизації пов'язане з тим, що у МП відсутнє слово з таким широким значенням. Іноді родова назва на мові перекладу не може бути використана із-за розбіжності конотативних компонентів значення.

Генералізацією називається заміна одиниці ВМ, що має вужче значення, одиницею МП з ширшим значенням, тобто перетворення, зворотне конкретизації. Створювана відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове. Використання слова із загальнішим значенням позбавляє перекладача від необхідності уточнювати, що саме суботу або неділю має на увазі автор, кажучи про "уікенд". Іноді конкретне найменування якого-небудь предмета нічого не говорить рецептору перекладу або нерелевантно в умовах цього контексту.

Загальніше позначення може бути переважним і із стилістичних причин.

Модуляцією (компенсація у І.Я. Рецкера) або смисловим розвитком називається заміна слова або словосполучення ВМ одиницею МП, значення якої логічно виводиться зі значення початкової одиниці. Найчастіше значення співвіднесених слів в оригіналі і перекладі опиняються при цьому пов'язаними причинно-наслідковими стосунками. При використанні методу смислового розвитку причинно-наслідкові стосунки часто мають ширший характер, але логічний зв'язок між двома найменуваннями завжди зберігається.

Антонімічний переклад - це лексична трансформація, при якій створюється заміна ствердної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативної на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці ВМ на одиницю МП з протилежним значенням. У англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі негативна форма спожита із словом, що має негативний префікс. У рамках антонімічного перекладу одиниця ВМ може замінюватися не лише прямо протилежною одиницею МП, але й іншими словами та поєднаннями, що виражають протилежну думку. Латишев Л.К. зазначає, що застосування антонімічного перекладу нерідко поєднується з використанням інших трансформацій (лексичних або граматичних)" [13, с.32].

"Цілісне перетворення - коли при перекладі словосполучення, смислової групи або речення не представляється можливим відштовхнутися від словникових відповідностей або контекстуальних значенні окремих слів, але необхідно зрозуміти смислове значення усього цілого, що перекладається, та "перефразувати" його українськими словами, іноді дуже далекими від слів оригіналу, ми прибігаємо до прийому цілісного переосмислення. На думку Латишева Л.К. це один з найважчих прийомів трансформаційного перекладу. Найширше застосування цей прийом знаходить при перекладі фразеології, яка відбиває специфіку англійської живої розмовної мови.

Отже ми виявили, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення" [14, c.55].

Розділ II. Дослідження використання лексичних трансформацій в текстах художнього жанру

2.1 Функції і стилістика перекладу текстів художнього жанру

"Художній переклад - це переклад творів художньої літератури і художніх текстів. Цей переклад є інструментом культурного освоєння світу, розширення колективної пам'яті людства, чинником самої культури. Теоретичною базою такого перекладу є літературознавча теорія перекладу, спрямована на вирішення історико-літературних завдань.

У художньому перекладі важливе збереження форми, змісту, структури і естетичного впливу оригіналу тексту. Переклад художніх текстів здійснюється фахівцями-філологами з урахуванням усіх мовних особливостей.

Переклад художніх текстів може містити в собі:

художній переклад книг, оповідань, статей, нарисів та ін.

художній переклад рекламних та ін. матеріалів, які потребують не дослівного перекладу, а творчого, креативного підходу.

багато чого іншого, що можна віднести до категорії художнього перекладу.

Цей вид перекладу передає думки оригіналу, викладені за допомогою правильної літературної мови.

Серед філологів поширена так звана "теорія неможливості перекладу". За цією теорією повноцінний переклад з однієї мови на іншу взагалі неможливий внаслідок значної розбіжності виразних засобів різних мов; переклад нібито є лише слабким і недосконалим віддзеркаленням оригіналу, що дає про нього вельми окреме уявлення.

Інша точка зору, що лягла в основу діяльності багатьох професійних перекладачів, полягає в тому, що будь-яка розвинена національна мова є цілком достатнім засобом спілкування для повноцінної передачі думок, висловлених на іншій мові.

Практика перекладачів доводить, що будь-який твір може бути повноцінно (адекватно) перекладено на іншу мову зі збереженням усіх стилістичних та інших особливостей, властивих даному авторові. Але в інтересах точності передачі змісту часто буває необхідно вдатися до зміни структури речення, що перекладається, відповідно до норм мови, тобто переставити або навіть замінити окремі слова і вирази.

Основні вимоги до перекладу художньої літератури, яким має слідувати перекладач:

1) Точність. Перекладач зобов'язаний донести до читача повністю всі думки, висловлені автором.

При цьому повинні бути збережені не тільки основні положення, але також нюанси і відтінки вислову.

Піклуючись про повноту передачі вислову, перекладач разом з тим не повинен нічого додавати від себе, не повинен доповнювати і пояснювати автора. Це також було б спотворенням тексту оригіналу.

2) Стислість. Перекладач не повинен бути багатослівним, думки повинні бути

викладені в максимально стислій і лаконічній формі.

3) Ясність. Лаконічність і стислість мови перекладу, однак, ніде не повинні йти на шкоду ясності викладу думки, легкості її розуміння. Слід уникати складних і двозначних оборотів, що ускладнюють сприйняття. Думка має бути викладена простою і зрозумілою мовою.

4) Літературність. Як уже зазначалося, переклад повинен повністю відповідати загальноприйнятим нормам літературної мови. Кожна фраза повинна звучати жваво і природно, не зберігаючи ніяких слідів чужих синтаксичних конструкцій оригінального тексту" [22].

"Художній стиль - найбільш повно описаний з функціональних стилів. Разом з тим, навряд чи з цього можна зробити висновок про те, що він найбільш вивчений. Це пояснюється тим, що художній стиль - самий рухливий, творчо розвивається з усіх стилів. Художній стиль не знає ніяких перепон на шляху свого руху до нового, раніше невідомого. Більш того, новизна і незвичність вираження стає умовою успішної комунікації в рамках цього функціонального стилю.

"Незважаючи на обмежене коло тем, порушених у художніх текстах (життя людини, його внутрішній світ), кошти, які використовуються для розкриття їх, необмежено різноманітні. При цьому кожен справжній художник слова прагне не до того, щоб злитися зі своїми колегами по перу, а навпаки, виділитися, сказати щось по-новому, привернути увагу до читацької аудиторії. Мабуть, найяскравішою відмітною рисою саме художнього тексту є надзвичайно активне використання тропів і фігур мови. Це властивість текстів художнього функціонального стилю було помічено ще в давнину. До цих пір ми використовуємо термінологію естетиків Античності, коли називаємо ті чи інші з цих художніх прийомів" [3, c.86].

"Говорячи про репрезентативності перекладу художнього тексту, треба зауважити, що кількість її критеріїв тут помітно зростає. Перекладач повинен задовольнити більшій кількості вимог, щоб створити текст, максимально повно представляє оригінал в іншомовній культурі. Серед таких критеріїв, звичайно, слід назвати збереження по можливості великої кількості стежок і фігур мови як важливу складову художньої стилістики того чи іншого твору. Переклад повинен сигналізувати про епоху створення оригіналу.

Є випадки, коли перекладачеві потрібні не тільки знання, але й особливу майстерність. Письменник часто грає словами, і цю гру буває непросто відтворити. Особливо важко передати мовної образ персонажів. Добре, коли говорить старомодний джентльмен або навіжена дівчина - легко уявити, як вони говорили б по-російськи. Набагато складніше передати мова ірландського селянина по-російськи або одеський жаргон по-англійськи. Тут втрати неминучі, і яскраву мовну забарвлення мимоволі доводиться приглушати.

Недарма фольклорні, діалектні та жаргонні елементи мови багато визнають абсолютно неперекладними. Особливі труднощі виникають, коли мови оригіналу і перекладу належать до різних культур. Також розрізняються літературні традиції: європейцеві порівняння красивої жінки з верблюдиця здається безглуздим, а в арабській поезії воно досить поширене. Різні культури створюють чи не найбільше складнощів, ніж різні мови" [9, c.67].

"Лінгвістичний принцип перекладу, перш за все, припускає відтворення формальної структури оригіналу. Однак проголошення лінгвістичного принципу основним може призвести до надмірного курсу у перекладі тексту оригіналу - до дослівному, в мовному відношенні точному, але в художньому відношенні слабкому перекладу, що стало б саме по собі одним з різновидів формалізму, коли точно переводяться чужі мовні форми, відбувається стилізація за законами іноземної мови. У тих випадках, коли синтаксична структура може бути і в перекладі виражена аналогічними засобами, дослівний переклад може розглядатися як остаточний варіант перекладу без подальшої літературної обробки.

Проте, збіг синтаксичних засобів у двох мовах зустрічається порівняно рідко, частіше за все при дослівному перекладі виникає те чи інше порушення синтаксичних норм російської мови. У таких випадках ми стикаємося з відомим розривом між змістом і формою: думка автора ясна, але форма її вираження чужа російській мові. Дослівно точний переклад не завжди відтворює емоційний ефект першотвору, отже, дослівна точність і художність виявляються в постійному протиріччі одне з одним. Безперечно, що переведення спирається на мовний матеріал, що поза перекладу слів і словосполучень художній переклад не може існувати, і сам процес перекладу теж повинен спиратися на знання законів обох мов і на розумінні закономірностей їх співвідношення. Дотримання мовних законів обов'язково як для оригіналу, так і для переказу. Але художній переклад аж ніяк не вишукування тільки лише мовних співвідношень" [1, с.76-80]

2.2 Дослідження особливостей використання лексичних трансформацій при перекладі

"При перекладі текстів, у перекладача, часто виникають труднощі, через те, що тексти часто поєднують у собі різні функціональні стилі та жанри, велику кількість неологізмів та термінів. Тому дуже часто доводиться звертатися до засобів перекладу, за яких зміст оригіналу залишається незмінним, а змінюються лише лексичні форми його вираження" [20, c.95].

"Перекладацькі лексичні трансформації - це різного роду зміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу. Лексичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту" [9, c.45].

"Актуальність теми зумовлена зростанням уваги до художніх текстів. Люди все більше цікавляться культурою та традиціями інших народів, а художні твори - це певне відображення реалій інших країн. І саме правильний переклад дає можливість читачу правильно сприймати те, що хотів передати автор певного твору. Метою роботи є дослідження особливостей перекладу художнього тексту, зокрема лексичні трансформації використані при перекладі з англійської мови на українську.

Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик.

Одним зі способів вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення. Конкретизація - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики" [20, c.44].

Лексичні трансформації застосовуються при перекладі в тому випадку, якщо у вихідному тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, яке-небудь власне ім'я, властивій вихідній язиковій культурі й відсутнє в мові, що перекладає; термін у тієї або іншій професійній області; слова, що позначають предмети, явища й поняття, характерні для вихідної культури або для традиційного іменування елементів третьої культури, алі відсутні або що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у культурі, що перекладає.

Говорячи про лексичні трансформації, необхідно відзначити, що словниковий склад мови представляє не просто сукупність слів, а систему, що допускає нескінченно різноманітні, але не будь-якого сполучення слів у контексті: окремі елементи словника зв'язані один з одним певними значеннєвими й стилістичними відносинами. Ця обставина дається взнаки при перекладі.

При передачі значення слова в перекладі лексичним трансформаціям звичайно доводиться зробити вибір між декількома можливостями, що представляють, перекладу.

Тут варто виділити три найбільш характерні випадки:

1. У мові немає словникової відповідності тому або іншому слову оригіналу;

2. Відповідність є неповним, тобто лише частково покриває значення іноземного слова;

3. Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу, у тім або іншому ступені передавальні їх.

Лексичні трансформації готують текст до знакового способу перекладу. Тут є через не лаконічність позначень, а пошук лексичних одиниць.

Лексичні трансформації не обов'язково перетворюють слово в словосполучення, вони можуть приводити до зворотних результатів, а також залишати кількість сторінок незмінним.

Суть перекладу лексичних трансформацій залишається при перекладі незмінної: перекладач шукає не іншомовне позначення до денотата, а нові номінації до того ж денотату вихідною мовою, для того, щоб перейти до мови перекладу на формально - знаковому рівні.

Такі слова займають дуже важливе місце в процесі перекладу, тому що, будучи порівняно незалежними від контексту, смороду, проте надають перекладному тексту різну спрямованість, залежно від вибору перекладача.

До лексичних прийомів перекладу прийнято відносити наступні:

транскрипція й транслітерація,

калькування,

лексико-семантичні заміни,

конкретизація, генералізація,

модуляція або значеннєвий розвиток;

образність

Кожний з цих прийомів лексичного перекладу мі розглянемо нижче.

Говорячи про трансформації загалом, необхідно відзначити, що більшість слів усякої мови більш-менш багатозначна. У зв'язку із цим коштує й множинність словникових відповідностей і трансформацій.

Фактично переклад ніколи не обмежується вибором із числа тих елементів, які зафіксовані в словниках.

У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використаються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

Ми вже зазначали вище, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад

Розгляньмо більш детально ці прийоми, використані при перекладі тексту художнього жанру. Маємо наступні приклади:

Конкретизація:

1. The Dark Tower had been rebuilt, it was said.

Чорний Замок відбудовано - так казали подорожні.

2. `But this one was as big as an elm tree, and walking - walking seven yards to a stride, if it was an inch. '

Він був величезний, мов дуб, і посувався величезними кроками - ярдів сім, ні на п'ядь менше!

Генералізація:

1. And there were murmured hints of creatures more terrible than all these, but they had no name.

А ще подорожні пошепки переповідали туманні натяки на якихось чудовиськ, страшніших, ніж усі інші вкупі; але як звуть їх, не говорили.

2. Sam Gamgee was sitting in one corner near the fire, and opposite him was Ted Sandyman, the miller's son; and there were various other rustic hobbits listening to their talk.

Сем Гемджи сидів у куточку біля вогнища, а проти нього вмостився Тед Піскун, син мірошника; інші сільські мешканці, попиваючи пиво, прислуховувались до їх бесіди.

3. They do say that one bigger than a tree was seen up away beyond the North Moors not long back. '

Одного такого - заввишки з дуба! - бачили нещодавно за Північними Драгвами.

Антонімічний переклад:

1. Frodo himself, after the first shock, found that being his own master and the Mr. Baggins of Bag End was rather pleasant.

Щодо самого Фродо, то він пережив біль розлуки і переконався, що належати самому собі та бути єдиним паном Торбинсом з Торби-на-Кручі не так уже й погано.

2. Little of all this, of course, reached the ears of ordinary hobbits.

Зрозуміло, що до пересічних гобітів ці звістки майже не доходили.

3. It was over nine years since Frodo had seen or heard of him, and he had begun to think that the wizard would never return and had given up all interest in hobbits.

Уже десь років із дев'ять, як Фродо не бачив його і не чув нічого.

Компенсація:

1. That name the hobbits only knew in legends of the dark past, like a shadow in the background of their memories; but it was ominous and disquieting.

Це ім'я гобітам було відоме лише з переказів про давнину; його тінь зберігалась у закутках їхньої пам'яті, бентежила й дихала чимось зловісним.

2. `No doubt you can,' retorted Sam, `and I daresay there's more truth in some of them than you reckon. Who invented the stories anyway? Take dragons now. ' Воно, звісно, так, але ж у казках, їй-бо, більше правди, ніж ти вважаєш. Казки - то не дурні вигадки. От узяти, наприклад, драконів.

3. They looked hard at one another.

Чарівник пильно поглянув на нього.

Висновки

Дане дослідження було спрямоване на проведення аналітичної роботи перекладу текстів художнього жанру, а саме на використання перекладацьких трансформації у процесі досягнення адекватності перекладу текстів художнього жанру.

Отже, у першому розділі нашого дослідження ми дізнались, що переклад - діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. В процесі перекладу початковими є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалось це повідомлення, їх знання і досвід, відбивану в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і усі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації.

Трансформація - основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі. Л.С. Бархударов, Л.К. Латишев, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман, В.Н. Комісаров, Я.І. Рецкер підрозділяють перекладацькі трансформації на лексичні, граматичні, стилістичні. Трансформації можуть поєднуватися одна з однією, приймаючи характер складних комплексних трансформацій.

Суть лексичних трансформацій полягає в заміні окремих лексичних одиниць (слів і стійких словосполучень) вихідної мови лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словниковими еквівалентам тобто, які мають інше значення, ніж передаванні ними в перекладі одиниці вихідної мови. До основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення.

У другому розділі ми надали переклад досліджуваного матеріалу - тексту художнього жанру, а саме тексту Толкін Дж.Р.Р. Володар Перснів: Хранителі Персня.

В останньому розділі ми зробили аналіз перекладу тексту художнього жанру на наявність лексичних трансформацій і виявили, що при перекладі текстів художнього жанру досить часто використовуються лексичні трансформації. Переважно це прийоми конкретизації, генералізації, модуляції та компенсації. Серед цих прийомів очевидно домінує прийом компенсації.

На прикладі виконаного перекладу тексту художнього жанру ми розглянули етапи створення перекладачем еквівалентного перекладу. В процесі вибору кінцевого варіанту перекладу широко використовувалися перекладацькі трансформації. Під час прийняття перекладацьких рішень зберігалася комунікативна функція тексту перекладу, відповідність його нормам української мови. Результати порівняльного аналізу тексту оригіналу та кінцевого варіанту тексту перекладу дозволяють зробити висновок, що для досягнення змістової близькості перекладу до тексту оригіналу, потрібно знаходити відповідності безеквівалентним лексичним одиницям англійської мови за допомогою перекладацьких трансформацій.

Резюме

In this study we did analytical work of translation text in artistic genre and showed translation of transformation in achieving adequate translation of artistic genre.

An obligatory condition of an adequate translation of a artistic text is the ability to analyze the lexical structure of foreign sentences to ascertain translation difficulties and construct sentences while translating according to the norms of a language and the genre of translation.

Thus, the general competence of translator envisages a good knowledge of the grammatical specific characteristics of the languages from which and into which the translation is done, the principles of the theory of translation in general and the translation of a artistic text, in particular, as well as translation adequacies in the field of grammar and vocabulary, translation transformations, ways of rendering various linguistic and speech phenomena.

Of special importance for a translator of a scientific text is the knowledge of the subject of translation, i. e. the ability of orientation oneself in that subject branch to which a text intended for translation belongs.

Thus, in the first chapter of our study we found that the translation transfers the contents of text in one language by means of another language, and the results of such activities.

While translating a comprehension of the content of the sentences and semantic relations between sentences, as well as the meanings of metatexual elements, participating in the organization of a text, are necessary. The largest complex of grammatic problems of translation is naturally connected with understanding the syntactical structure and the morphological composition of sentences as linguistic elements and direct carriers of subject information.

In the last chapter we analyzed the translation of artistic genre and found that in the translation of the artistic genre lexical transformation are used very often.

On the example of the translation of artistic text we discussed the steps how to create an equivalent translation. In the process of selecting the final version of the translation is widely used translation transformation.

Lexical difficulties of translating are inherent to those lexical phenomena of the language of the text of the original that have different functional characteristics from the corresponding lexical phenomena of the language of the translation.

In order to avoid an inadequate, word-for-word translation it is necessary to apply translating lexical transformations. As a result a literal translation is adapted to the standards of the language of translation and becomes adequate. Under lexical transformation one envisages a change of the grammatical characteristics of a word, word combination or a sentence in a translation.

Список використаних джерел

1. Алексеев А.Я. Художественный образ и перевод - Вісник. СумДУ. - 2006. - Том 1, №11 (95). - С.126-130.

2. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка / Г.Б. Антрушина, О.В. Афанасьева, Н.Н. Морозова. - М.: Дрофа, 2000. - 288c.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для институтов и факультетов иностранных языков / Ирина Владимировна Арнольд. - М.: Высшая школа, 1986. - 304c.

4. Бархударов Л.С. Мова і переклад. - М.: Міжнародні відносини, 1975. - 235 с.

5. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - Москва, 2001.

6. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 528 с.

7. Електронний перекладач “ABBYY Lingvo 11” http://www.lingvo.ua/uk

8. Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. English (Russia. - Серия: Вивчаємо іноземні мови. - СПб.: " Видавництво Союз", - 2000, - 320с.

9. Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2003 - 608 с.

10. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.

11. Комиссаров В.Н. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сб. ст. / Отв. Ред. - Москва, 1978. - 233с.

12. Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу і знаходять способи її досягнення. - М.: Міжнародні відносини, 1981 - 248с.

13. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. - М.: Высшая школа, 1988. - 357 с.

14. Максимов С. Є, Радченко Т.О. Перекладацький аналіз тексту (англійська та українська мови): Навч. посібник. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2001. - 105 с.

15. Мирам Г., Дайнеко В., Тарануха Л., Грищенко М. Основы перевода. Курс лекций по теории и практике перевода для фак. та инст. междунар. отношений. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 248 с.

16. Онлайн Энциклопедия Кругосвет. 2001-2009 Онлайн Энциклопедия "Кругосвет" URL http://www.krugosvet.ru/

17. РецкерЯ.І. Чи варто передавати алітерацію в публіцистичному перекладі?" Зошити перекладача", № 3, М., 1966, с.73

18. Толкін Дж.Р. Р. Володар Перснів: Хранителі Персня. Х.: Фоліо, 2003.432с.

19. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1983. - 303с.

20. Федоров А.В. Основи теорії перекладу / Федоров А.В. - М., 2002. - 218с.

21. Tolkien J. R. R. The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring, 1953.

22. Переклади художньої літератури http://antario. kiev.ua/ua/1_3

Додаток

Додаток 1

Розділ 2. ТІНЬ МИНУЛОГО (уривок)


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.