Виявлення та дослідження лексичних трансформацій, що застосовуються при перекладі з німецької мови на українську

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Перекладач наводить містки між культурами, науками, політикою різних народів, оскільки у ставленні людини до реальної дійсності велику роль відіграє іноземна інформація, що є яскравою необхідністю у світлі партнерства між країнами, розвитком економіки, техніки, мистецтва, телекомунікацій, тощо. Неможливо уявити, скільки корисної інформації втрачала б світова цивілізація у випадку відсутності перекладу, як явища.

Й.Г. Гете зазначив, що переклад - "один з найбільш важливих і суттєвих засобів спілкування між людьми." (Алексєєва І.С. 2006, с. 32).

Мета реферату полягає у виявленні та дослідженні лексичних трансформацій, що застосовуються при перекладі з німецької мови на українську.

Досягнення поставленої мети передбачає розгляд таких завдань:

- Дослідити особливості усного та письмового перекладів з німецької мови.

- Навести визначення лексичних трансформацій та дослідити їхнє застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури.

Об'єктом дослідження є мовні одиниці сучасної німецької мови.

Предмет дослідження - лексичні трансформації та особливості їхнього застосування при перекладі.

У процесі дослідження використовуються такі методи: описовий метод для представлення теоретичного матеріалу, трансформаційний аналіз для описового перекладу, компонентний аналіз словникових дефініцій доповнюються на подальших стадіях дослідження контекстуальним аналізом у поєднанні з дистрибутивним, що дозволяє здійснити адекватний переклад певної мовної одиниці та інші методи.

1. Співвідношення між мовою оригіналу та мовою перекладу

Не зважаючи на багато спільних рис, у різних мовних системах спостерігаються істотні відмінності на всіх рівнях: фонетичному, лексичному, граматичному та словотворчому.

Якщо не брати до уваги такі суб'єктивні фактори, як ерудиція перекладача та його рівень знання мов, які беруть участь у процесі комунікації то переклад залежить саме від співвідношення конкретних мовних систем: мови оригіналу МО (з якої здійснюється переклад - Ausgangssprache) та мови перекладу МП (на яку здійснюється переклад - Zielsprache) (Гильченок Н.Л. 2006, с. 26).

На лексичному рівні спостерігаються такі можливі співвідношення між мовами:

1. У мові перекладу не існує словникового відповідника певному слову мови оригіналу ( взагалі чи у даному значенні). Наприклад, в українській мові немає словникових відповідників дієсловам flagen (від Flagge), schneien (Schnee), nebeln (Nebel).

Ад'єктивованим дієприкметникам bebrillt (Brille f) - в окулярах, befrackt (Frack m) - вдягнутий у фрак, gestiefelt (Stiefel m) - у чоботях.

Немає відповідників іменникам, що позначають специфічні, притаманні життю німецького народу предмети: Dirndkleid - сукня яскраво чи у клітинку, з широкою спідницею чи фартухом.

2. Відповідник лише частково розкриває значення іншомовного слова: німецькому іменнику Geschwister (PI) можуть відповідати - брати й сестри, брат і сестра, брати/сестри чиїсь; Schwigervater m - тесть, свекор, Schwigermutter f - теща, свекруха., bunt - строкатий, різноколірний, барвистий. Finger m - палець руки, Zene f - палець ноги.

3. Різним значенням багатозначного слова МО відповідають різні слова в МП: Fabel f - 1) байка, казка., 2). Фабула, сюжет., 3). Вигадка

Aufklarer m - 1) інформатор 2) агітатор, 3) військовий розвідник, літак - розвідник.

4. Однозначному слову МО знаходиться однозначний, сталий відповідник (еквівалент) в МП.

Наявність еквівалентів, значення яких зазвичай не залежить від контекстуального оточення. Дозволяє реалізовувати при перекладі метод простої підстановки, тобто слово МО замінюється словом МП.

У випадках, коли однозначний відповідник відсутній, в процесі перекладу здійснюється пошук варіантних, контекстуальних відповідників, які здатні виконати в контексті функції мовної одиниці, що перекладається.

Перекладацький відповідник - це відповідник за функцією, функціональний відповідник, який передає не лише лексичне значення одиниці, яку перекладають, а й всю різноманітність її функцій в даному контексті (Огуй О.Д. 2004, с. 256).

Різниця у смисловій структурі та внутрішній формі слів МО та МП, їхньому співвідношенні, наявність в мовах сталих кліше, функція лексичної одиниці в контексті фрази чи більшого фрагменту тексту, ретроспективний/проспективний зв'язок з іншими лексичними одиницями, участь у контекстуальному словотворенні (для нім. мови) та ін. призводять до необхідності здійснення у процесі перекладу різноманітних трансформацій, які дозволяють подолати ті чи інші існуючі лексичні труднощі (Гильченок Н.Л. 2006, с. 25).

Розкриття контекстуального значення слова за допомогою лексичної трансформації здійснюється шляхом зміни лексичної одиниці МО на слово чи словосполучення МП іншої внутрішньої форми, яке реалізує у даному контексті те значення іншомовного слова, яке потрібно передати.

2. Класифікація лексичних трансформацій

Семантичні перетворення, які називають трансформаціями, мають творчий характер та у більшості випадків не можуть бути зафіксовані у двомовних словниках.

Ретельна класифікація лексичних трансформацій запропонована Я.І. Рецкером (Рецкер Я.И. 1974, с. 79).

1) диференціація значень,

2) конкретизація значень,

3) генералізація значень,

4) смисловий розвиток,

5) антонімічний переклад,

6) цілісне перетворення,

7) компенсація втрат у процесі перекладу.

Диференціація значень використовується при перекладі слів, які мають узагальнене або абстрактне значення. Наприклад, іменник Westen m може бути диференційоване: захід (сторона світу), західні держави. Проте, у період існування двох німецьких держав словом Westen у ДДР позначали західний фронт (назва роману Е.М. Ремарка: "Im Westen nichts Neues" - "На західному фронті без змін").

Диференціація значень завжди супроводжує конкретизацію, що зводиться до заміни лексичної одиниці з широким значенням у МО на вужче у МП (одиниця МО виражає родове поняття (меблі), а відповідник у МП - належне до нього видове поняття або підклас (стіл, стілець).

Наприклад, дієслово laufen може позначати не лише пересування бігом, а й швидку ходу, дієслово essen позначає прийом їжі взагалі, але залежно від контекстуального оточення чи ситуації, перекладається: снідати, обідати, вечеряти, харчуватися, тощо.

Генералізація значень полягає у заміні конкретного загальним, видового поняття родовим. Цей прийом називають гіпо-гіперонічним перекладом, а відповідники - гіпо-гіперонічними. Генералізація часто використовується при перекладі назв напоїв, ковбас, тощо у випадках, коли точність найменування не є необхідністю. Наприклад:Mettwurst - копчена ковбаса,Kummel - горілка, Striezel - рулет.

Антонімічний переклад - заміна стверджувальної конструкції на заперечну чи навпаки, яка здійснюється через заміну слова, що перекладається, антонімом з виведенням заперечення. Наприклад:oft - не рідко.

Смисловий розвиток полягає у зміні словникового відповідника контекстуальним, пов'язаним з ним логічно.

Існує п'ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:

1) дослівна відповідність (еквівалент):

Bei Nacht sind alle Katzen grau

Вночі всі коти сірі;

2) адекватний відповідник: Eile mit Weile.

Хто спішить, той й людей смішить;

3) калькування:

Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь час теляті телятком бути;

4) псевдо прислівна відповідність:

Die Hand bleibt ьber, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;

5) описовий переклад висловлювання.

Kinegramme- кінограми (невербальне поведінка щойно закодована)

1 ein Auge zudrьcken - закривати око;

2 die Achseln zucken - знизувати плечима;

3 die Hдnde ьber dem Kopf zusammen schlagen - розгубленим бути;

4 sich die Beine in den Leibstehen - довго чекати;

5 die Nase rьmpfen - морщити носа;

6 aufgroЯenFuЯeleben - житина широку ногу;

7 an der Nase fьhren - водити за носа.

3. Причини, що зумовлюють лексичні трансформації

Існує багато причин, що зумовлюють лексичні трансформації, і повністю охопити всі причини не немає ніякої можливості. Тому ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що викликають необхідність такого типу трансформацій.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного і того ж явища або поняття, де відбито бачення миру, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця в смисловому об'ємі слова. Немає абсолютно однакових слів. Частіше всього співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛВС) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення німецького слова може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).

Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова є нелегкою проблемою.

Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики слів, що поєднуються з ним. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довільним - його потенційно закладено в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто виявляється проникнення автора в самий глиб його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано з своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси витікає і трудність передачі контекстуального значення слів в перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.

До слів, що мають різний об'єм значення в німецькій і українській мовах відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.

Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є відмінність в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у разі сумісності понять, що позначаються ними. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним іншій.

У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозумілих для людей, що говорять на ньому і непорушуючих його норм. У кожній мові існує круг звичайних, сталих традиційних поєднань, які не співпадають з відповідним довкола поєднань в іншій мові.

Чим ширше семантичний об'єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступати в найрізноманітніші зв'язки. Це у свою чергу допускає широкі можливості його передачі в перекладі, різні варіанти перекладу.

Велике значення має і звичне для кожної мови вживання слова. Його, звичайно, пов'язано з історією розвитку даної мови, формуванням і розвитком його лексичної системи. У кожній мові виробляються своєрідні кліше, наче готові формули, слова і поєднання слів, що використовуються в даній мові. Останні не є одиницями фразеологізмів, але володіють повною завершеністю і на відміну від одиниць фразеологізмів і стійких поєднань ніколи не порушуються введенням додаткових слів або підстановкою одного з компонентів.

Конкретизація - це заміна слова або словосполучення з ширшим значенням словом або словосполученням з вужчим значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, чим відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово наголошувалося лінгвістами. Конкретизація може бути язиковою і контекстуальною (мовною). При язиковій конкретизації заміна слова з широким значенням словом в перекладі на німецьку мову для передачі "комунікативного розчленовування речення" в деяких випадках виявляється необхідним ввести підмет в німецьке речення, відсутнє в початковому українському реченні.

Додавань в цих випадках, у принципі, можна було б уникнути, але це вимагало б використання в перекладі пасивної конструкції, що ускладнило б німецький текст стилістично.

Нерідко лексичні додавання обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень, що виражаються в оригіналі граматичними засобами. Наприклад, при передачі німецьких форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові.

Правильний вибір семантичного компоненту, що додається в українському перекладі, вимагає знання екстралінгвістичних чинників.

Іноді додавання виявляються обумовленими чисто стилістичними міркуваннями.

Опущення - явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються частіше за все слова, що є семантичне надмірними, з погляду їх смислового змісту.

Одним з прикладів надмірності є властиве всім стилям письмової мови німецької мови вживання так званих "парних синонімів". Українській мові воно абсолютно не властиве, тому при перекладі в цих випадках необхідно удатися до опущення (тобто не повторенню синоніма - заміні двох слів одним). переклад німецький художній транформація

Усунення семантично надмірних елементів початкового тексту дає перекладачу можливість здійснювати те, що називається "компресією тексту", тобто скорочення його загального об'єму.

Не завжди опущення викликається тільки прагненням до усунення мовної надмірності. Воно може мати і інші причини; зокрема, характерна для англійської мови тенденція до максимальної конкретності, що виражається у вживанні числівників, а також назв міри і ваги там, де це не мотивовано семантичними чинниками, вимагає іноді вдаватися до опущень.

Не дивлячись на те, що дотепер поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначне, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якого можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу.

Серед трансформацій, не дивлячись на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних види: граматичні і лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці види поєднуються одна з одною.

Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінністю в структурі двох мов, яке виявляється в повних або часткових неспівпаданнях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні неспівпадань різної семантичної структури мов, тобто неспівпаданням значень слів, різній сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або із-за відмінностей у вживанні слів. Як правило різні трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною - перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення - лексичним і т.д.

Уміння легко і вільно ними користуватися - застава адекватного перекладу.

Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею початкового змісту, виразом думки оригіналу. Перекладач жодним чином не повинен прагнути зберегти оригінал.

Трансформації потрібні, щоб дотримати "правильність" язикових норм, щоб мова перекладача сприймалася як "грамотна мова".

Ще одна причина, що викликає трансформації при перекладі, - надати мові природність, щоб мова перекладача відповідала мовним звичкам носіїв.

Список використаної літератури

1. Актуальные проблемы преподавания перевода и иностранных языков в лингвистическом вузе. - М., 1996

2. Алексеева И.С. Письменный перевод. Немецкий язик. Учебник. - СПБ Издательство"Союз", 2006. - 368 с.

3. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на руський. - Спб. КАРО, 2006. 368 с.

4. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. М. "Международные отношения, 1974

5. Огуй О.Д. Актуальні проблеми німецько-українського перекладу. - Чернівці: Рута, 2004, - 256 с.

Размещено на Allbest.ru