Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

Проблематика перекладу німецьких фразеологічних одиниць у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню німецьких фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу. Але все ж таки мало уваги приділяється перекладу фразеологізмів, запозичених із художньо-літературних джерел різних країн світу. Тому практична частина цієї роботи містить приклади перекладацьких трансформацій німецьких фразеологізмів у працях різних письменників, шляхом використання різних методів та підходів при перекладі, що викладені у теоретичній частині роботи.

Актуальність дослідження полягає у необхідності поглиблювати розширювати знання в галузі дослідження фразеології та перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою.

Мета та завдання дослідження; розглянути способи перекладу фразеологічних одиниць, показати на прикладах , з'ясувати доречність використання того чи іншого еквівалента, віднайти у художньому тексті (романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" фразеологізми, з перекладом яких можуть виникнути труднощі, з'ясувати їхнє походження, дати їм правильний переклад (тлумачення).

Метою цієї роботи, а властиво її практичної частини, є дослідження та переклад фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел. Цей аспект вивчення фразеології має особливе значення, тому що велика частина фразеологізмів запозичена з художньої літератури як німецької, так і інших мов, і деякі фразеологічні одиниці зберегли свою первісну іншомовну форму. Запозичення є одним з основних джерел поповнення німецької фразеології. Особливо численні запозичення з німецької літератури. Є окремі запозичення з літератури латинської, грецької, французької, іспанської, італійської й інших мов.

Об'єкт дослідження; текст роману Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" та його український транслят Любчука та російський Любімова.

Предметом аналізу; цієї роботи є перекладацькі трансформації фразеологізмів німецьких.

Матеріал дослідження, представлений у цій роботі, ґрунтується на дослідженні етимологічних словників, німецько-російських та німецько - українських фразеологічних словників, зазначених у бібліографії.

Методологія та методи дослідження; порівняльний метод, метод функціонального аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів та висновків: вперше у такому обсязі зібрано найбільш вживані фразеологічні одиниці з художніх творів письменників різних країн світу.

Теоретична значущість та практична цінність роботи; результати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики художнього перекладу та при вивченні фразеології як науки.

У роботі дається спроба представити свій погляд на запозичені фразеологічні одиниці сучасної німецької мови, наведено приклади на кожний досліджуваний вид запозичення.

У цій роботі розглядаються способи перекладу в основному стійких образних словосполучень і прислів'їв з німецької мови на українську, використані в «Німецько-російському фразеологічному словнику» А.Е. Биновича, А.Н. Гришина, збірника "Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові" В.І. Гаврися , "Фразеологічного словника німецької мови" Л.С. Осовецької та 1000 idiomatische Redensarten von D. Schulz und H. Griesbach.

В окремих випадках, на додаток до прикладів, поданих у словнику, залучаються й нові приклади.

фразеологізм переклад німецька мова

РОЗДІЛ 1. Фразеологія як об'єкт лінгвістичного дослідження

1.1 Предмет і завдання фразеології

Фразеологія як одна з молодих галузей мовознавства привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні роки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо на низку праць , у який розглядається широке коло питань німецької та української фразеології.

Фразеологія (греч. phrasis - "вислів", logos - "вчення") - розділ; мовознавства, який вивчає стійкі сполучення в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень у мові в цілому, у мові того або іншого письменника, у мові окремого художнього твору тощо.

До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї або іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології й семантична структура фразеологічних одиниць, їхнє походження й основні функції. Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає чималого досвіду в сфері дослідження цієї дисципліни.

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їхнього вивчення, класифікації й фразеографії - опису в словниках. Фразеологія користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу й опису» [15:49]:

метод ідентифікації - встановлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їхніми вільними аналогами;

метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації тощо. Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їхнього дослідження.

Предметом історії фразеології є вивчення первинних, вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їхніх джерел за всіма доступними пам'ятниками, виявлення сфер їхнього вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної впорядкованості в ту або іншу історичну епоху розвитку мови.

1.2 Типи фразеологізмів з погляду семантичної стійкості (злиття) їхніх компонентів

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного злиття їхніх компонентів належить академікові В.В. Виноградову [45]. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, яке вживається у переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В.Виноградов і ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [45:89]. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць у сучасній англійській мові.

1.2.1 Фразеологічні зрощення

Фразеологічні зрощення - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових їхніх слів. Вони виникли на базі переносних значень їхніх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з погляду сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [26:35].

Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами (від гр. «самобутній зворот»), під яким розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як складалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема.

Ідіоми можна дослівно перекласти на іншу мову до ідіоми в іншій мові можна лише відшукати ідіому-відповідник, якщо така є, або перекласти ії одним словом чи вільним словосполученням.

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачений зв'язок між прямим і переносним значеннями, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Фразеологічні зрощення володіють рядом характерних ознак:

у їхній склад можуть входити так звані некротизми - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови;

до складу зрощень можуть входити архаїзми;

вони синтаксично нерозкладні;

у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5) вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад додаткових слів.

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «...слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням наближається до окремого слова» [41:73].

1.2.2 Фразеологічні єдності

Фразеологічні єдності виникають на основі семантичного переосмислення або здвигу змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення здійснюється не в результаті змінений значення окремих компонентів, а зміна значення усього комплексу «немов накладання на нього свіжого семантичного або експресивного шару»1).У фразеологічній єдності поглинається

й втрачається індивідуальний смисл слів-компонентів. Цьому разряду фразеології відповідає семантична єдність, або семантична цілісність. При всьому цьому значення цілого зв'язано з розумінням «образного стержня фрази»2), відчутним переносом значення, що і складає «внутрішню форму» 2) або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-m den Kopf waschen «намилити будь-кому шию (голову)»; j-n aufs Eis fahren «влаштувати підлість кому-небудь».

З «діалектикою фразосполучення» зв'язані вторинні семантичні процеси, які можуть зазнавати слова-компоненти фразеологічних єдностей в тому числі фразеологічні єдності. Паралельно з утворенням фразеологічної єдності, який входить у склад слів можуть виникати нові значення, по-перше, «потенційний», немов «поглинені сумарним значенням складного номінативного цілого, але здібні актуалізувати, виділити, набувати здібності окремого відтворення» .

Образна мотивованність фразеологічної єдності може з плином часу збліднути та ослабнути до повної демотивації. Це, як правило, має місце у тих випадках, коли фразеологічна єдність виникає на переосмисленні таких змінних словосполучень, які були початковим значенням конкретних традицій німецького народу й вийшли з плином часу з використанням, наприклад: etwas (viel) auf dem Kerbholz «мати немало гріхів на совісті» (букв: «мати багато відміток на бирці» -- сходить до прийнятого в давнину способу помічати борги).

Однак демотивація фразеологічної єдності не впливає ні на його експресивність, ні на його функціонально-стилістичну приналежність.

Значення подібних одиниць, виникаючи на основі переосмислення змінного словосполучення, володіє абсолютною експресивністю, тобто воно експресивно не залежно від контексту. Воно існує в зв'язку з даним матеріальним складом фразеологізму також і в тому випадку, коли поступово послаблює і затемнює той образний стержень, який слугував основою мотивованості фразеологічної єдності. Отже, звуковий склад демотивованих фразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови як певний словесний комплекс, який має традиційне закріплене значення, експресивність та функціонально-стилістичну приналежність.

1.2.3 Фразеологічні сполучення

Фразеологічні сполучення виникають в результаті одиничного сцеплення одного семантичного перетвореного компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність та збереження семантичної окремості компонентів. Наприклад: blinder Passagier «безбілетний пасажир», ein blutiger Anfдnger «цілковитий новачок».

Число фразеологічних сполучень дуже мале, тобто одинична сполученість одного з компонентів з переносним значенням не є типовою у системі німецької фразеології. Як правило, переносне значення слова утворює серійну сполученість з словами той чи іншої семантичної групи. Пор. сполученість прикметника blind (=maЯlos ): Hass, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполученість того ж прикметника blind з другими переносними значеннями (=angelaufen, trьbe, undurchsichtig): Fensterscheiben, Spiegel, Politur.

1.2.4 Фразеологічні вирази

Фразеологічними виразами називаються одиниці, які по своїй граматичній структурі є предикативними поєднаннями слів і речень. За комунікативною значущістю тут розрізняються такі різновиди:

1 Загальновживані прислів'я:

Viele Kцche verderben den Brie. - У семи няньок дитина без ока.

2 Приказки типу:

Da liegt der Hund begraben. - Ось де собака заритий.

3 Стійкі і відтворні вигуку і модальні вирази:Das habe ich gern! - ні, як вам це подобається?,

jetzt ist der Ofen aus! - далі нікуди!

Деякі з таких стійких вигуків і модальних виразів мають еліптичну форму, наприклад: Ja, Kuchen! - ну, це вже зась!

Склад 1-ї і 2-ї груп фразеологічних виразів може бути доповнений одиницями, висхідними по своєму походженню до античної літератури і міфології, Біблії, художньої літератури і публіцистики, наприклад: Der Wьrfel ist gefallen! (слова, що приписуються Юлію Цезарю); Auge um Auge, Zahn um Zahn (Біблія); Das also war des Pudels Kern (Гете).

Ці вирази фразеологізмів традиційно позначаються як «крилаті слова» (geflьgelte Worte) і виділяються у всіх класифікаціях в особливу групу. Проте для синхронного опису фразеологічної системи і функціонування фразеологічних виразів в цій системі розгляд цих фразеологізмів як особливої групи неправомірно, оскільки в структурному і семантичному відношенні вони не відрізняються від інших фразеологічних виразів.

Всі приведені вище розряди фразеологічних виразів показують дві основні властивості фразеологічності: вони мають одиничну сполучуваність компонентного складу і специфічний різновид семантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний дидактичний сенс, який виражається через переосмислення відповідного образу, наприклад: Viele Kцche verderben den Brie, Neue Besen kehren gut.

Докладний аналіз мовних критеріїв приналежності фразеологічних виразів до фразеологічного фонду мови повинен скласти предмет спеціального дослідження, тим паче, що віднесення цих одиниць до фразеології продовжує залишатися дискусійним. В даний час вже з'являються роботи, в яких робиться спроба заповнити цей пропуск в дослідженні німецької фразеології.

Висновки до розділу 1

Фразеологія (грец. phrasis - "вираз", logos - "вчення") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, в мові того або іншого письменника, в мові окремого художнього твору тощо.

Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставило перед дослідниками вельми складну проблему - взаємовідношення одиниці фразеологізму із словом. У сучасному мовознавстві існують різні точки зору відносно самої постановки цього питання. Одні вважають фразеологічні одиниці еквівалентами слів, інші указують на їх співвідносність із словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвіднесеного поєднання фразеологізму із словом.

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного зрощення їх компонентів належить академіку В.В. Виноградову. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного поєднання слів, яке уживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і поєднання стає стійким.

Фонд фразеологізму мови можна представити у вигляді семантичної структури, що має своє ядро і периферію. Ядром структури є фразеологічна одиниця, компоненти яких повністю втратили своє значення під впливом один одного. В. В. Виноградов називає такі одиниці фразеологічні зрощення; у англістиці більш прийнятний термін, запропонований H. H. Амосової, -- ідіоми (mare's nest -- nonsence; spill the beans -- reveal a secret).

Фразеологічні зрощення, або ідіоми - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі поєднання, загальне значення яких не залежить від значення складових їх слів. Фразеологічні зрощення виникли на базі переносних значень їх компонентів, але згодом ці переносні значення сталі незрозумілі з погляду сучасної мови.

Фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання слів, в яких за наявності загального переносного значення виразно зберігаються ознаки семантичної нарізності компонентів.

Передача на англійську мову фразеологічних одиниць - дуже важке завдання. Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія грає в мові дуже важливу роль . Вона додає мові виразності і оригінальності. Особливо широко фразеологізми використовуються в усній мові, в художній і політичній літературі.

При перекладі фразеологізму перекладачеві треба передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вираз в німецькій мові і не випустивши при цьому з уваги стилістичну функцію фразеологізму. За відсутності в німецькій мові ідентичного образу перекладач вимушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності».

РОЗДІЛ 2. Переклад фразеологічних одиниць

Відтворення фразеологічних одиниць німецькою мовою - дуже важке завдання. «Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль» [11:19]. Вона надає мовленню виразності та оригінальності. Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато з них є яскравими, емоційно насиченими зворотами, що належать до певного мовного стилю і часто носять яскраво виражений національний характер. При перекладі стійких сполучень слів варто також враховувати особливості контексту, у якому вони вживаються. Багатьом німецьким фразеологічним одиницям характерні багатозначність і стилістична різноплановість, що ускладнює їх переклад на інші мови. Особливо широко фразеологізми використовуються в усному мовленні, в художній і політичній літературі.

При перекладі фразеологізму перекладачеві необхідно передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вислів в німецькій мові й не випустивши при цьому з виду стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в німецькій мові ідентичного образу перекладач змушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності» [14:51]. З перекладацької точки зору німецькі фразеологічні одиниці діляться на дві групи:

фразеологічні одиниці, що мають еквіваленти в українській мові;

безеквівалентні фразеологічні одиниці.

2.1 Фразеологічні еквіваленти

Фразеологічні еквіваленти можуть бути двох типів:

1) Постійна рівнозначна відповідність, що є єдино можливим перекладом і не залежить від контексту.

Оскільки будь-яка рівнозначна відповідність є еквівалентом, то доцільніше зазначений вище тип перекладу називати моноеквівалентом. Ці відповідності можуть виникати в результаті дослівного перекладу англійських фразеологізмів, наприклад:

time is money - «час - це гроші».

2) 3 іншого боку, можлива наявність у українській мові двох або більше еквівалентів німецької фразеологічної одиниці, з яких для перекладу даного тексту обирається найкращий або будь-який, якщо вони обоє або всі рівноцінні. Такі еквіваленти можна назвати вибірковими. Крім зазначеного розподілу, еквіваленти можна класифікувати наступним чином:

Повні еквіваленти - це українські еквіваленти, які здебільшого є мо-ноеквівалентами німецьких фразеологізмів, що збігаються з ними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичним забарвленням та граматичною структурою. Число подібних відповідностей невелике; до цієї групи відносяться фразеологізми інтернаціонального характеру, основані на міфологічних переказах, біблійних легендах та історичних фактах:

Augenasstallen - «авгієві стайні».

Переклад стійких сполучень слів за допомогою повних або неповних еквівалентів, який можна назвати фразеологічним перекладом, не становить значних труднощів і не є творчим перекладом.

2.1.1 Калькування або дослівний переклад фразеологізмів при наявності повного або часткового еквівалента

Калькування (від фр. calque «копія» ) - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

Стійкі сполучення слів іноді доводиться перекладати дослівно, незважаючи на наявність повного або часткового еквівалента. Дослівний переклад особливо важливий, коли образ, який міститься у фразеологізмі, необхідний для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовується при наявності розширеної метафори, фразеологічних синонімів, гри слів і каламбурах.

Перекладач українською мовою Н.В. Любчук використовує калькування при перекладі : „ Wie, um einen Punkt unter diesen unverrьckbaren EntschluЯ zu setzen, wie das Amen in der Kirche, halt plцtzlich ein SchuЯ durch den Wald"(c.l88). «І неначе крапка, поставлена безповоротним рішенням, неначе Амінь в церкві, по лісу густою луною раптом покотився постріл».

Ein blauer Brief (Fallada, s.79) - лист неприємного змісту. Н.В.Любчук перекладає як «лист про звільнення зі служби».Уоn Stadt zu Stadt постійний рух.

Калькування дає можливість донести до українського читача живий образ німецького фразеологізму, що неможливо при використанні вільного необразного словосполучення, що є українським поясненням значення німецького фразеологізму.

2.1.2 Буквалізм

Калькування принципово відрізняється від буквалізму. Калькування - виправданий дослівний переклад, буквалізм же - дослівний переклад, що спотворює зміст перекладного виразу або рабськи копіює конструкції чужої мови та є по суті насильством над тією мовою, на яку робиться переклад.

Укладачі чомусь взяли за необхідне перекладати дослівно кожен німецький фразеологізм. Поряд з дослівним перекладом часто дається український еквівалент. У цілому корисну книжку псують численні буквалізми. їх, щоправда, менше, ніж у першому виданні, але все-таки й у третьому виданні вони залишилися.

В книжці можна знайти буквалізми наступних типів:

1) перекручування змісту німецького прислів'я із - за його буквального перекладу, тобто семантичний буквалізм. Правильнийукраїнський еквівалент не дається;

2) у перекрученому вигляді наводиться український еквівалент, що викликається бажанням будь-що перекласти буквально. Це

веде до лексичних і граматичних буквалізмів;

3) поряд з правильним українським еквівалентом дається безглуздий буквальний переклад.

2.1.3 «Обертональні» переклади

Велике місце в «Німецькo-українських фразеологічних словниках» займають переклади, які ми називаємо «обертональними».

«Обертональні» переклади - це свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу фразеологізму тільки у даному контексті. Тому «обертональний» переклад дається в перекладі цитати, а не даного фразеологізму. Варто враховувати, що окказіональність даного еквівалента визначається виключно особливостями контексту та що в іншому контексті аналогічний переклад може й не бути «обертональним», а повним або частковим еквівалентом. Знаходження «обертонального перекладу», на відміну від використання готового еквівалента - творчий процес.

Використання вибіркових еквівалентів дає можливість перекладачеві не тільки вибирати оптимальний варіант, але й вносити розмаїття у переклад того самого фразеологізму, що неодноразово вживається автором у тому самому добутку.

2.2 Переклад безеквівалентної фразеології

Багато німецьких фразеологічних одиниць не мають еквівалентів в українській мові. Це в першу чергу стосується фразеологізмів, що позначають неіснуючі у нас реалії. При перекладі подібних фразеологізмів з рекомендацією, даною у «Посібнику з перекладу з німецької мови на українську», при перекладі образних фразеологічних одиниць будь-якого типу ніколи не використовувати українські фразеологізми, що містять специфічні національні реалії.

Іноді у якості відмінної ознаки фразеологізмів виступає частотність вживання в мовленні того або іншого ідіоматичного вислову, при порушенні якої вживана фразеологія може надавати мовленню мовця незвичайного або навіть старомодного характеру. Про це перекладачеві варто завжди пам'ятати.

При перекладі ФО перекладач повинен вміти встановити, чи має він справу зі змінним або сталим словосполученням. Для цього необхідно мати великий «рецептивний запас фразеологізмів» [40:15]. Варто мати на увазі, що словосполученням, так само як і словам, властиві багатозначність і омонімія, причому одне із значень може бути фразеологічним і один з омонімів - фразеологізмом.

Але теоретично можливий контекст, у якому це словосполучення вжите як змінне. Фразеологізм може іноді відрізнятися від змінного словосполучення лише артиклем, який у даному випадку є формальною диференціюючою ознакою.

Добре рецептивне знання фразеології необхідне й для того, щоб розрізняти узуальні та оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб уміти відновити фразеологізми, які зазнали «авторської трансформації» [8:74-78], і передати при перекладі ефект, який нею досягається. До числа авторських перетворень, у результаті яких підкреслюється асоціативне значення фразеологізмів (яке майже не сприймається інакше), відносяться, зокрема, наступні стилістичні прийоми:

Введення у фразеологічний зворот нових компонентів, семантично співвіднесених із прямим значенням, тобто зі значенням вихідного змінного словосполучення.

Відновлення лексико-граматичного складу фразеологізму в результаті заміни окремих його компонентів іншими словами. Відбувається своєріднадеформація фразеологічного звороту, текст якого легко відновлюється.

Розщеплення фразеологізму й використання його компонента(або компонентів) у складі змінного словосполучення. Окремий компонент(або компоненти) у цьому випадку є носієм асоціативного значення всієї фразеологічної одиниці, на якому будується весь зміст висловлювання. Повна форма фразеологізму ніби проходить іншою стороною, але без її відновлення розуміння неможливе.

Висновки до розділу 2

Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької на українську перекладач повинен вміти користуватися різними «видами перекладу» [8:80]:

1 Еквівалент, тобто наявний в українській мові адекватний фразеологічний зворот, що збігається з німецьким зворотом за змістом, і по образній основі.

Аналог, тобто такий український стійкий зворот, що за значенням адекватний німецькому, але по образній основі відрізняється від нього повністю або частково.

Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту німецького звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в українській мові відсутні еквіваленти й аналоги.

Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки.

Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках,коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли німецький зворот не може бути перекладений за допомогою інших видів перекладу.

6 Комбінований переклад. У тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення німецького фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця й часу, дається калькований переклад, а потім іде описовий переклад та український аналог для порівняння.

Допускаючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає будь-яку можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють зміст німецьких фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної української мови.

Фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того або іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мовлення, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто й зміст усього висловлювання.

РОЗДІЛ 3. Семантика фразеологічних одиниць

Специфіка фразеологічного значення стоїть у даний час в центрі фразеологічної проблематики. Чи є це значення лише різновидом лексичного або воно є особливим видом, для якого потрібне особливе термінологічне позначення, належить вирішити теорії фразеології в майбутньому. Для фразеографії істотними є деякі попередні міркування, висловлені фразеологами вже в даний час.

Так, представляється вірним положення, сформульоване на основі аналізу німецької фразеології, що одиниці фразеології і лексики як двосторонні лінгвістичні знаки протиставили:

а) по зовнішній (матеріальній) стороні: роздільно оформленість - цільнооформленість;

б) по внутрішній (семантичній) стороні: фразеологічне значення - лексичне значення.

Якщо в спеціальній літературі зроблені вже цікаві і цінні спостереження над зіставленням значення слова і фразеологізму, де лексичне значення слова припускає розгляд семантичної структури останнього зі всіма вхідними в неї лексико - семантичними варіантами, то в плані з'ясування специфіки фразеологічного значення, повинна бути розглянута спеціально лексична семантика вторинної освіти, тобто переносне значення слова в зіставленні із значенням фразеологічної одиниці.

Якщо представити значення знаків вторинної освіти у вигляді набору семантичних компонентів, то як в слові, так і у фразеологізмі будуть присутні, в якості обов'язкових, денотативний, сигніфікативний і конототивний компоненти. Наявність конотації - необхідна складова частина значення будь-якого мовного знаку вторинної освіти.

Проте як спосіб освіти, так і матеріальне втілення конотації в слові і фразеологізмі неоднакові. Якщо в слові семантичне зрушення створюється унаслідок зміни денотата, то у фразеологізмі це - повна метафоризація змінного словосполучення або часткова, залежно від типу фразеологізму. Та обставина, що у фразеологізмі семантичне зрушення зачіпає словосполучення (фразеологічні єдності) або предикативні поєднання (фразеологічні вирази), створює образну мотивованість значення, фразеологічний образ, який утворює семантику широкого плану, що володіє здатністю ситуативної конкретизації в тексті. Конототивний компонент значення фразеологізму, на відміну від аналогічного компоненту лексичної одиниці вторинної освіти, володіє потенційною здібністю до збільшення експресивного потенціалу через модифікацію компонентного складу.

Специфіка фразеологічного значення полягає в основі розуміння інших семантичних категорій фразеології: фразеологічної полісемії, омонімії, синонімії, антонімії.

3.1 Фразеологічна полісемія і омонімія

Квантитативна характеристика полісемії фразеологічних одиниць, проведена в даний час на матеріалі декількох мов, показує, що полісемія у фразеології явище мало продуктивне. В основному вона властива лише одному розряду фразеологізмів - фразеологічним єдностям, особливо із структурою дієслівних словосполучень. Ця корінна відмінність фразеологічної полісемії від полісемії в лексиці пов'язана з тим, що фразеологізми як знаки вторинної освіти вже є результатом метафоричного зрушення. Таким чином їх подальше семантичне утворення можливе лише в тих випадках, де первинно-образне значення фразеологізму допускає подальше семантичне зрушення по лінії від конкретного до абстрактного, при якому може виникнути повторно-образне значення. Наприклад, j-m auf die Beine helfen утворює через первинне метафоричне зрушення первинно-образне значення «поставити на ноги», «вилікувати» і при вторинному зрушенні - повторно-образне значення «допомогти встати на ноги», «допомогти (у фінансовому відношенні)». Динамічний аспект фразеологічної полісемії представляє також великий інтерес в плані з'ясування особливостей фразеологізмів як мовних знаків вторинної освіти. У фразеології, окрім вторинної метафоризації, тобто семантичного утворення однієї одиниці з іншої, подібно семантичному утворенню в лексиці, є інший шлях, відомий тільки у фразеології. Це створення нового варіанту семантико-фразеологізму через паралельну метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення. Наприклад, фразеологізм vor Anker gehen має три значення:

«кинути якір», «влаштуватися» (на проживання де-небудь);

«зайти посидіти» (у ресторан);

«кинути якір в тихій гавані», тобто одружуватися.

Всі три значення, як можна думати, виникли через метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення vor Anker gehen «встати на якір», «кинути якір». Навряд чи можна тут припустити семантичне утворення варіанту, семантико-фразеологізму, 2 з 1 і 3 з 2 або навпаки.

Через паралельну метафоризацію утворюється також значне число фразеологічних омонімів. Це має місце в тих випадках, коли у фразеологізмів, що виникли таким чином, відсутні семантичні асоціативні зв'язки. Так, наприклад, фразеологізм j-m schwillt der Kamm означає:

хто-небудь миттєво закипає (від злості);

хто-небудь загордився про себе; хто-небудь надувся пихою, надувся як індик.

Даний спосіб розвитку полісемії і омонімії у фразеології є ведучим, особливо в утворенні фразеологічних омонімів.

3.2 Фразеологічні синоніми

Найбільш специфічну особливість фразеологічної синонімії німецької мови, складає значна група рівнозначних або рівноцінних синонімів, явищ, абсолютно чужих лексичній синонімії. Повна рівнозначність фразеологічних синонімів - семантична, стилістична функціональна - властива якраз неструктурним, так в одноструктурним одиницям. Порівняємо фразеологізми розмовне -повсякденної мови для виразу загального значення «дивна, дивакувата людина», «не всі вдома».

а) різноструктурні:

der hat einen Vogel, bei dem piept e wohl?

bei dem ist eine Schraube locker

б) одноструктурні:

nicht alle Tцne auf der Zither haben,

nicht alle Tцne auf der Flцte haben,

nicht alle auf dem Kasten haben,

nicht alle auf dem Christbaum haben,

nicht alle nebeneinander haben,

nicht alle Tassen im Schrank (Spind) haben,

nicht alle Daten im Speicher haben (Neubildung der neueren Pressesprache).

Рівнозначні фразеологічні синоніми не тільки дуже численні й стійкі, але і володіють крім того потенційною властивістю безперервного розширення, що підтверджується спеціальними дослідженнями.

Причиною такої абсолютно - особливої властивості рівнозначних фразеологічних синонімів є образно-мотивована семантика, де кожен фразеологізм має свій особливий образ фразеологізму. Структурна ж своєрідність фразеологізму - його роздільно оформленість - є тією основою, яка дозволяє потенційно - синонімічне варіювання фразеологізмів, що підвищує їх конототивний ефект. З цим пов'язано широко відому властивість фразеологічних одиниць в мові «оновлювати» через модифікації компонентів образну умотивованість значення.

Які модифікації компонентного складу одержать надалі термінологічне позначення фразеологічних синонімів, а які - фразеологічних варіантів, належить вирішити теорії фразеології. Для практики фразеографії залишається, мабуть, актуальною точка зору H. H. Амосової [2:100], яка вважала структурними варіантами ідіоми відомі формальні варіації другорядного порядку, що не відображаються ні на мотивуванні, ні на характері її реалізації. Це - варіації словоформ компонентів, словотворчої перебудови одного з компонентів, підміни службового елементу, перестановки компонентів тощо.

3.3 Фразеологічні антоніми

Фразеологічні антоніми ще мало вивчені на матеріалі німецької мови. Проте і тут відмінності виразу семантичної полярності через слова або фразеологізми вельми суттєві.

Ці відмінності позначаються, по-перше, в квантитативних показниках. Фразеологічні антоніми менш розвинені, ніж антонімія лексичних одиниць. На це указується в роботі з англійської фразеології і така ж картина спостерігається при дослідженні фразеологічних антонімів німецької мови.

Квантитативна характеристика по лексико-семантичних розрядах лексичної антонімії і фразеологічної також неоднакова. Найбільша кількість фразеологізмів - антонімів спостерігається серед дієслівних фразеологічних одиниць, тоді як в словах - антонімах кількісна перевага припадає на прикметники.

І, нарешті, властивість фразеологічних антонімів, що визначається цілком специфікою фразеологічного значення, полягає в їх неможливості моделювання.

Таким чином, всі похідні семантичні категорії фразеології (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія) протиставили семантичним категоріям лексики квантитативна і квалітативна.

РОЗДІЛ 4. Перекладацькі трансформації при перекладі німецьких фразеологізмів українською мовою

Суть трансформаційного аналізу полягає в тому, що основою класифікації мовних одиниць є їх здатність чи нездатність перетворюватися (трансформуватися) на інші одиниці. Якщо одна з досліджуваних одиниць допускає якусь трансформацію, а інша - ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик.

Трансформаційний аналіз знайшов практичне застосування в прикладній лінгвістиці, особливо в автоматичному перекладі (різні синтаксичні конструкції трансформуються в основну, інваріантну, а вже інваріантні перекладаються на іншу мову) й у викладанні рідної та іноземної мов.

Існує п'ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:

дослівна відповідність (еквівалент):Bei Nacht sind alle Katzen grauВночі всі коти сірі;

адекватний відповідник:Eile mit Weile.

Хто спішить, той й людей смішить;

3) калькування:

Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь час теляті телятком бути;

4) псевдо прислівна відповідність:

Die Hand bleibt ьber, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;

5) описовий переклад висловлювання.

Kinegramme - кінограми (невербальне поведінка щойно закодована)

ein Auge zudrьcken - закривати око;

die Achseln zucken - знизувати плечима;

die Hдnde ьber dem Kopf zusammen schlagen - розгубленим бути;

sich die Beine in den Leibstehen - довго чекати;

die Nase rьmpfen - морщити носа;

auf groЯen FuЯe leben - житина широку ногу;

an der Nase fьhren - водити за носа.

Існують різні точки зору з приводу розділення трансформацій на види, але більшість авторів сходяться в одному, що основні види трансформацій - це граматичні і лексичні. У свою чергу, ці трансформації діляться на підвиди.

З самого початку слід підкреслити, що ділення такого роду є значною мірою приблизним і умовним. Ці два типу елементарних перекладацьких трансформацій на практиці «в чистому вигляді» зустрічаються рідко - звичайно вони поєднуються один з одним, приймаючи характер складних, «комплексних» трансформацій. З цими обмовками ми приступаємо до розгляду виділених нами двох типів трансформацій, здійснюваних в процесі перекладу.

4.1 Граматичні трансформації

Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних трансформацій. Граматичні трансформації - це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни - як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами - як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль грають граматичні чинники, тобто відмінності мов.

При зіставленні граматичних категорій і форм німецької і української мов звичайно виявляються наступні явища:

відсутність тієї або іншої категорії в одній з мов;

частковий збіг;

повний збіг.

Необхідність граматичних трансформаціях природно виникає лише в першому і другому випадках. В українській мові, в порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні і прийменникові комплекси і абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або неспівпадання в значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткове неспівпадання категорії числа, часткове неспівпадання у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива і дієприкметника, деякі відмінності у виразі модальності і т.п.

Артикль (як означений, так і неозначений), не дивлячись на своє украйвідвернуте значення, нерідко вимагає смислового виразу в перекладі. Як відомо, обидва артиклі мають займенникове походження: означений артикль походить від вказівного займенника, а неозначений - від неозначеного займенника, який сходить до числівника один. Ці первинні значення артиклів іноді виявляються в їх сучасному вживанні. У таких випадках їх лексичне значення повинно бути передано в перекладі, інакше українське речення було б неповним і неточним, оскільки денотативне значення артиклів семантичне є невід'ємною частиною всього смислового змісту речення.

Ігнорування лексичного, а іноді і граматичного значення артикля при перекладі привело б до неповної або неточної передачі змісту.

В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які так поширені в німецькій мові. Проте дуже часто граматичні трансформації бувають необхідні і при передачі відповідних форм і конструкцій через деякі розбіжності в їх значенні і вживанні. Такі розбіжності спостерігаються, наприклад, у вживанні категорії числа.

Що стосується незчисленних іменників, особливо тих, які виражають абстрактні поняття, то тут кількість неспівпадань може бути більше. Розбіжність виявляється і в деяких випадках вживання інфінітива. Український інфінітив не має ні перфектної, ні тривалої форми.

Граматичні трансформації можна підрозділити на два види: перестановки і заміни.

4.1.1 Перестановки

Перестановка як вид перекладацької трансформації - це зміна розташування (порядку проходження) язикових елементів в тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення (сіа-изез) і самостійні речення в тексті.

Перестановки викликані цілим рядом причин. Основною причиною є

відмінність структури речень в німецькій і українській, мовах. Німецьке речення, як правило, починається з підмета (або групи підмета), за яким слідує присудок (група присудка), тобто головне - центр повідомлення - на першому місці. Другорядна інформація (тема) обставини місця і обставини часу поміщаються в кінці.

Порядок слів українського речення інший: на першому місці часто стоять другорядні члени речення (обставини часу і місця), за ними слідує присудок і в кінці - підмет. Це необхідно враховувати при перекладі. Це явище відоме під назвою «комунікативного розчленовування речення».

Найбільш звичайний випадок перестановки - це зміна порядку слів і словосполучень в структурі речення, який пов'язаний з комунікативним розчленовуванням.

Іноді в процесі перекладу спостерігається перестановка того або іншого слова з одного речення в інше.

При перекладі нерідко має місце також явище зміни порядку проходження частин складного речення - головного і підрядного речення.

Серед користувачів цієї застарілої теорії дуже мало вчених, якщо такі взагалі є.

В німецькому тексті підрядне речення передує головному, в українському ж перекладі - навпаки, головне передує додатковому. Зустрічаються і протилежні випадки.

Перестановки, як вид перекладацької трансформації, зустрічаються вельми часто в художній літературі, звичайно вони супроводжуються трансформаціями і іншого характеру, зокрема, замінами.

4.1.2 Заміни

Заміни - найбільш поширений і багатообразний вид перекладацьких трансформацій. В процесі перекладу заміні можуть піддаватися граматичні одиниці - форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного зв'язку і т.д.:

а) Заміни форм слова.

Під заміною форм слова розуміється заміни числа у іменників, часу у дієслів і ін.

Норми німецької мови диктують вживання форми теперішнього часу в підрядних реченнях часу або умови, тобто там, де українське еквівалентне дієслово матиме форму майбутнього часу.

б) Заміни частин мови

Цей тип заміни є вельми поширеним. Простий вигляд його - так звана «прономіналізація», або заміна іменника займенником.

При перекладі з німецького на українську відбувається зворотна заміна займенника іменником. При перекладі мають місце і інші типи замін частин мови, причому часто вони супроводжуються також заміною членів речення, тобто перебудовою синтаксичної структури речення.

в) Заміни членів речення (перебудова синтаксичної структури речення).

При заміні членів речення слова і групи слів в тексті перекладу відбувається перебудова синтаксичної схеми побудови речення. Причини такого роду перебудов можуть бути різними. Частіше всього вони викликані необхідністю передачі «комунікативного розчленовування» речення, про яке йшлося вище.

Звичайний приклад такого роду синтаксичної перебудови - заміна німецької пасивної конструкції українською активною, при якій німецький підмет замінюється в українському реченні доповненням, що стоїть на початку речення; німецьке доповнення з прийменником при перекладі на українську мову стає підметом або ж підмет взагалі відсутній (так звана «неозначено-особова» конструкція); форма пасивного стану німецького дієслова замінюється формою активного стану українського дієслова.

Досить звичайними (хоча вони і не описуються в нормативних граматиках) є також випадки, коли німецький підмет при перекладі на українську мову замінюється обставиною. Ця трансформація вимагає також заміни перехідного дієслова німецького речення неперехідним дієсловом (або, рідше, дієсловом у формі пасивного стану) в українському реченні.

В перекладі на українську німецький підмет замінюється на обставину місця.

Звороти такого типу часто зустрічаються в текстах наукового жанру.

Зрозуміло, при перекладі з української мови на німецьку відбувається «протилежна» заміна обставини підметом, супроводжувана іншими необхідними замінами.

У багатьох випадках перебудова синтаксичної структури обумовлюється міркуваннями не граматичного, а стилістичного порядку.

Таким чином, в більшості випадків при перекладі з німецької мови на українську, українське речення не накладається на німецьке, не співпадає з ним по своїй структурі. Часто структура українського речення в перекладі повністю відрізняється від структури німецького речення. В ньому інший порядок слів, інше проходження частин речення, часто інший порядок розташування самих речень - головного, підрядного і вставного. В ряду випадків частини мови, якими виражені члени німецького речення, передаються відповідно іншими частинами мови. Все це пояснює широке використання граматичних трансформацій при перекладі.

4.2 Лексичні трансформації

Як ми вже з'ясували граматичні трансформації обумовленні відмінністю в структурі двох мов - мови оригіналу і мови перекладу.

Існує багато причин, що зумовлюють лексичні трансформації, і повністю охопити всі причини не немає ніякої можливості. Тому ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що викликають необхідність такого типу трансформацій.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного і того ж явища або поняття, де відбито бачення миру, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця в смисловому об'ємі слова. Немає абсолютно однакових слів. Частіше всього співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛВС) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення німецького слова може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).

Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова є нелегкою проблемою.

Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики слів, що поєднуються з ним. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довільним - його потенційно закладено в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто виявляється проникнення автора в самий глиб його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано з своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси витікає і трудність передачі контекстуального значення слів в перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.

До слів, що мають різний об'єм значення в німецькій і українській мовах відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.

Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є відмінність в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у разі сумісності понять, що позначаються ними. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним іншій.

У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозумілих для людей, що говорять на ньому і непорушуючих його норм. У кожній мові існує круг звичайних, сталих традиційних поєднань, які не співпадають з відповідним довкола поєднань в іншій мові.

Чим ширше семантичний об'єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступати в найрізноманітніші зв'язки. Це у свою чергу допускає широкі можливості його передачі в перекладі, різні варіанти перекладу.

Велике значення має і звичне для кожної мови вживання слова. Його, звичайно, пов'язано з історією розвитку даної мови, формуванням і розвитком його лексичної системи. У кожній мові виробляються своєрідні кліше, наче готові формули, слова і поєднання слів, що використовуються в даній мові. Останні не є одиницями фразеологізмів, але володіють повною завершеністю і на відміну від одиниць фразеологізмів і стійких поєднань ніколи не порушуються введенням додаткових слів або підстановкою одного з компонентів.

4.2.1 Конкретизація

Конкретизація - це заміна слова або словосполучення з ширшим значенням словом або словосполученням з вужчим значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, чим відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово наголошувалося лінгвістами. Конкретизація може бути язиковою і контекстуальною (мовною). При язиковій конкретизації заміна слова з широким значенням словом в перекладі на німецьку мову для передачі «комунікативного розчленовування речення» в деяких випадках виявляється необхідним ввести підмет в німецьке речення, відсутнє в початковому українському реченні.

Додавань в цих випадках, у принципі, можна було б уникнути, але це вимагало б використання в перекладі пасивної конструкції, що ускладнило б німецький текст стилістично.

Нерідко лексичні додавання обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень, що виражаються в оригіналі граматичними засобами. Наприклад, при передачі німецьких форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові.

Правильний вибір семантичного компоненту, що додається в українському перекладі, вимагає знання екстралінгвістичних чинників.

Іноді додавання виявляються обумовленими чисто стилістичними міркуваннями.

4.2.2 Прийом опущення

Опущення - явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються частіше за все слова, що є семантичне надмірними, з погляду їх смислового змісту.