Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантична структура фразеологічних одиниць з рослинним компонентом Baum

Зміст

Вступ

1. Дослідження фразеологічного фонду мови

1.1. Поняття фразеологічної одиниці. Її властивості

1.2. Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови.

1.3 Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць.

1.4 Фразеологічна семантика

Висновки до першого розділу.

2. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору

Висновки до другого розділу

Висновки

Список літератури

Вступ

Серед виразних засобів будь-якої мови особливу роль займає шар фразеологічних одиниць. Опираючись на зв'язку із загальнозначущими для носіїв тієї або іншої культури шляхи значеннєвої комунікації, фразеологізм переборює в достатній мері строго дотримуване на рівні лексем і їхніх організованих сполучень, використовуваних у мови, співвідношення між кількісним обсягом елементів висловлення й значимим змістом, що значиться в ньому. Фразеологічні сполучення виступають у мові як спосіб упакування ускладненого комплексу переживань і думок у стислому виді. Тому їм властива особлива узуально й окказионально організація, що проявляється, на всіх рівнях. Народжуючись спочатку під пером письменника, публіциста, у вустах політика або, нарешті, у повсякденному людському побуті як результат схоплювання в обмеженому словесному утворенні якихось рис, відносин, властивих навколишньому світу, вони здобувають статус фразеологічності при дотриманні обов'язкової умови їхнього включення в коло всіма вживаних мовних одиниць. Для повноцінної їхньої участі в актах комунікації від адресанта повідомлення і його адресата потрібне володіння культурним і мовним кодом, що дозволяє спочатку розпізнати фразеологічну єдність, а потім і «розпакувати» його.

Таким чином, головною відмітною рисою, що конституює фразеологізм як такий, є його семантична структура. Під семантичною структурою ми, розуміємо не просте значення мовного утворення, а й вся його побудова, граматичне оформлення й системні мовні зв'язки[6,118].

Для більше глибокого розуміння феномена фразеологічності певне значення має усе більше широке охоплення залучення в дослідження мовних одиниць. При цьому необхідно опиратися на ті угруповання, які зложилися в результаті тривалого процесу розвитку мови, і які несуть у своїй організації певні показники, що відображають деякі особливості цього процесу. До такого роду явищ у сфері фразеології ставляться, наприклад, соматичні фразеологізми. Для виділення їх в особливу групу може бути знайдений не тільки формальна ознака, пов'язаний з тим, що всі вони мають у своєму складі як знаменний компонент лексему, що позначає яку-небудь частину тіла, але на користь цього говорить і подібність у формах умотивованості, процесах утворення, при цьому семантичного зрушення й т.п.

Усередині самої цієї групи можуть бути чітко виділені підгрупи (так звані гнізда). Критерієм при цьому виступає розподіл соматичних фразеологізмів навколо окремих соматичних лексем, семантична наповненість яких виступає як матеріал для процесів фразеологізації. Таке положення соматичних лексем у фразеологічному фонді мови опирається на їхнє особливе місце у властивій тій або іншій культурі формах емоційно-оцінного й інтелектуального освоєння навколишньої людини дійсності. У свою чергу ця роль визначається місцем об'єктів соматичної номінації, тобто конкретних частин тіла, у повсякденному житті людей.

Об'єктом нашого дослідження виступає концепт «рослинний компонент Baum», як одна зі світоглядних категорій. Предметом дослідження є фразеологічні одиниці, як результат, і як процес конструювання язикової картини миру.

Отже, на прикладі вивчення соматичних фразеологічних одиниць ми можемо простежити наступні науково значимі й актуальні процеси в сфері фразеології:

· соматичні фразеологізми у своїй більшості демонструють один зі шляхів перетворення мовного матеріалу через семантичне зрушення в якійсь фразовій єдності, що використовує при цьому потенціал значення соматичної лексеми, її тісну зв'язаність зі способами вираження людських переживань, афектів, оцінок, відносини до тих або інших подій, явищам і так далі;

· їм як і іншим групам фразеологізмів властив варіативність як на морфологічному, так і на семантичному рівні.

Звідси випливає мета даної роботи:

· виявити на основі аналізу соматичних фразеологізмів з компонентом «Baum» лексико-семантичні групи, опираючись на доступні для виділення в структурі значення даної знаменної лексеми тридцятилітні;

· простежити, наскільки це дозволить зробити наявний у нашім розпорядженні емпіричний матеріал, варіативність в окказиональному і узуальному вживанні даних фразеологічних одиниць.

Досягти поставлені цілі представляється можливим лише після рішення ряду завдань, пов'язаних з виробленням теоретичної бази аналізу й попереднім збором матеріалу для нього:

· необхідно на основі розгляду існуючої наукової літератури освоїти базові категорії теорії фразеології, приділяючи особливу увагу питанням, пов'язаним із семантикою фразеологічних одиниць, специфікою їхньої граматичної організації, їхньої внутрішньої класифікації, критеріям цієї класифікації.

· слід зібрати матеріал для аналізу, використовуючи доступні словники й довідники.

У здійсненні поставленої мети і завдань нам оведеться звернутися до накопиченого в науці багатому досвіду, представленому роботами И.И. Чернишовій, А.В. Куніна, А.Д. Райхштейна, Н.М. Шанского, В.В. Виноградова, Н.Н. Амосовой, В.Г. Гака, А.Г. Назаряна й інших. По соматичній фразеології в нашій науці писали В.П. Шубіна, Т.Н. Чайко, Т.Н. Феруленковой, Н.Ф. Пистрака й інших.

1. Дослідження фразеологічного фонду мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці. Її властивості

Фразеологічні єдності, або ідіоми, як їх найчастіше називає більшість західних дослідників, імовірно, можуть бути охарактеризовані як найбільш мальовнича, колоритна й виразна частина словникового складу будь-якої мови. Якщо синоніми, образно говорячи, можуть бути зрівняні з відтінками й квітами вокабуляра, то фразеологія в такому випадку виявляється свого роду картинною галереєю, у якій зібрані живі й дивні образи національних звичаїв, традицій і забобонів, історична пам'ять народу, шматочки народних пісень і казок.

Які ті критерії, які дозволяють нам говорити про певне сполучення слів як про фразеологічну єдність, тобто, говорячи простіше, які сутнісні характеристики фразеологічних одиниць.

Відома дослідниця німецької фразеології И.И. Чернишова пропонує такий комплекс критеріїв, застосовуваних для ідентифікації фразеологічних одиниць і отграничення їх від всіх інших стійких утворень:

1. Граматична (синтаксична) структура:

· словосполучення,

· предикативні сполучення й пропозиції.

2. Спосіб утворення:

· одиничне зчеплення компонентів,

· серійне утворення,

· утворення по моделі.

3. Значення як результат взаємодії структури й наявності або відсутності семантичних зрушень у компонентному складі стійких сполучень:

· значення, що виникає в результаті семантичного перетворення компонентів,

· значення, що виникає на основі власних лексичні значення компонентів,

· значення, що виникає в результаті типової структури[5,46].

Під фразеологічними словесними комплексами Чернишова розуміє «spraschliche Zeichen sekundдrer Bildung zu verstehen, deren Nomination durch mehrgliedrige Gebilde, d.i. durch Wortgruppen oder geschlossene Satze erfolgt. Diese Spracheinheiten - komplexe Zeichen - sind neben minimalen sprachlichen Zeichen - Lexemen - Trager einer bestimmten Semantik. Dieser Umstand bedingt ihre Usualiat bzw. Festigkeit, Reproduzierbarkeit und die Einbeziehung in das semantische System der Sprache»[8,25].

А.В. Кунін сутність фразеологічності визначає через поняття стабільності, під якою він розуміє наступне: «Фразеологічна стабільність - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їхня відтворюваність у готовому виді й тотожність при узуальних і окказиональних змінах»[4,18].

Основними показниками фразеологічної стабільності, по Куніну, є:

1. Стабільність уживання - це показник того, що фразеологізм є одиницею мови, суспільним надбанням у даному мовному колективі, а не індивідуальним оборотом, ужитим тим або іншому авторові. Використання фразеологізму не носить характер цитування й завжди пов'язане із фразеологічною абстракцією.

2. Семантична ускладненість. Семантична ускладненість проявляється неоднаково у фразеологізмах різних класів. До різних видів семантичної осложненности ставляться: повне або часткове переосмислення значення, необразні перетворення значення, наявність архаїчних елементів у складі фразеологізмів і інші.

3. Роздільнооформленість. Під роздельнооформленістю розуміється «особливість будови синтаксичної єдності, що укладається в тім, що тридцятилітні його одиниці є окремими словами»[18,205], тобто граматично оформленими компонентами. На противагу цьому, цільноооформленістю слова укладається в наявності загального граматичного оформлення для вссіх тридцятилітніх його елементів. Максимальної роздільнооформленістю володіють змінні сполучення слів, тобто змінні словосполучення й пропозиції. У їхньому складі є як незмінні слова, так і слова, що допускають різні морфологічні зміни. Знаменні слова можуть самостійно вступати в синтаксичні відносини з іншими знаменними словами. У розпорядження граматики звичайно надходить не все змінне сполучення слів, а окремі слова. Це означає, що морфологічні зміни є змінами даних слів, а не всього утворення в цілому. Таку роздільнооформленністю, тобто роздільнооформленість змінних сполучень слів, Кунін слідом за А.И. Смирницким називає роздільнооформленістю першого ступеня. Роздільнооформленість же фразеологізмів є в його інтерпретації роздільнооформленістью другого ступеня. Ці два ступені виділяються на основі звужуючої роздільнооформленості. Показники роздільнооформленості в трактуванні Куніна діляться на:

a) узуальні:

b) морфологічна роздільнооформленість (зміна словоформи в складі фразеологізму);

c) морфолого-синтаксична роздільнооформленість (наприклад, можливість дієслівних компонентів уживатися як у дійсному, так і в страдательном заставах);

d) структурно-семантична роздільнооформленість (властива, приміром, фразеологізмам пропозиціям);

e) варіантні показники раздельнооформленности (наприклад, лексичні варіанти - варіанти з різним лексичним складом і так далі);

· окказиональные:

a) вклинювання (включення до складу фразеологічної одиниці змінних сполучень слів або інших фразеологізмів у даному мовному акті);

b) розрив (мовне роз'єднання фразеологічної одиниці змінним словом, сполученням слів або графічних коштів з метою створення стилістичного ефекту при незмінному компонентному складі);

4. Неможливість утворення по структурно-семантичній моделі, що породжує, змінного сполучення слів (що не виключає специфічної моделріованості фразеологізмів)[12,58]

Ці показники стабільності утворять мінімальний фразеологічний інваріант, тобто мінімальну сукупність константних тридцятимільйонних як у плані вираження, так і в плані втримування.

Таким чином, ми розглянули основний набір критеріїв, що дозволяють ідентифікувати фразеологічну одиницю, виділити її з маси змінних сполучень слів.

Тепер звернемося до внутрішніх класифікацій, що розбивають фразеологічне поле на складові частини.

1.2 Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови

Початок типологіям фразеологічних одиниць у вітчизняній лінгвістиці поклали роботи академіка В.В. Виноградова[11,339]. На думку Н.Н. Амосової, завдяки Виноградову «фразеологічні одиниці одержали більше обґрунтоване визначення, саме як лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю»[8,5].

Виноградів, як відомо, виділяв три типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми - невмотивовані одиниці, що виступають як еквіваленти слів.

2. Фразеологічні єдності - мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, що виникає зі злиття значень лексичних компонентів.

3. Фразеологічні сполучення - обороти, у яких в одного з компонентів фразеолоіичні зв'язане значення, що проявляється лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їхніх словесних позначень.

Таким чином, у Виноградова дві перші групи - зрощення і єдності - відділяються друг від друга по ознаці вмотивованості фразеологічної одиниці, третя ж група - фразеологічні сполучення - по ознаці обмеженої сполучуваності слова.

Н.М. Шанський додав ще один тип - фразеологічні вираження. Під фразеологічними вираженнями розуміються стійкі у своєму складі й уживанні обороти, які не тільки є семантично розділяючими, але й складаються цілком зі слів з вільним значенням, наприклад, вовків боятися, у ліс не ходити; не все золото, що блищить і так далі[7,215].

А.И. Смирницький розрізняє фразеологічні одиниці й ідіоми. Фразеологічні одиниці - це стилістично нейтральні обороти, позбавлені метафоричності. Ідіоми засновані на перенесенні значення, на метафорі,, що ясно зізнається мовцям. Їхньою характерною рисою є яскраве стилістичне фарбування, відхід від звичайного нейтрального стилю. У структурному відношенні Смирницький ділить фразеологізми на одновершинні, двухвершинні й багатовершині залежно від числа знаменних слів[4,105].

Н.Н. Амосова, використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць - фраземи й ідіоми. Фразема - це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, необхідний для актуалізації даного значення семантично реалізованого слова, є єдино можливим, та постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем,- це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантично реалізований елемент нормально становлять тотожність і обоє представлені загальним лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісним значенням[2,139].

Також Амосова виділила частичнопредикативні фразеологізми - обороти, у яких утримується граматично провідний член - антецендент - і залежна від нього предикативна одиниця.

С.Г. Гаврин, підходячи до вивченню фразеології в російській мові з позциий функціонально-семантичної компликативності (ускладненості), включає до складу фразеології всі стійкі сполучення слів, що задовольняють критеріям цієї самої функціонально-семантичної комплікативності. До комплікативним завдань, по Гавріну, відносяться:

1. завдання повідомити сполучення слів експресивно-образні якості (експресивно-образні сполучення слів);

2. завдання локалізувати сполучення слів шляхом усікання деяких компонентів (еліптичні);

3. завдання конденсувати й систематизувати результати пізнавальної діяльності людини (гносеологічні).

И.И. Чернишова на підставі наведених у попередній главі критеріїв виділяє наступні типи стійких словесних комплексів:

1. Phraseologische Wortfьgungen bzw Phrasiologismen.

2. Phraseologisierte Verbindungen.

3. Modellirte Bildungen.

4. Lexikalische Einheiten.[17,118]

Перший тип стійких словесних комплексів (фразеологічні одиниці) характеризується одиничним зчепленням компонентів і переносним значенням. Це, як правило, результат метафоричного зрушення змінних словосполучень. Семантика цих одиниць у момент становлення є образно-образно-мотивованою. Наприклад: etw. fдllt ins Wasser «що-небудь розбудовується, сходить нанівець», keinen Finger Fьhren «палець об палець не вдарити», bei j-m in der Kreide stehen «заборгувати кому-небудь». Далі, це може бути результат одиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Наприклад: blinder Passgier (безквитковий пасажир), де blind лише в сполученні із цією єдиною лексемою утворить значення «безквитковий».

Другий тип у класифікації Чернишової (фразеологізіровані одиниці) характеризується серійною сполучуваністю семантично перетвореного компонента з узуально-обмеженими колом лексем. Так, наприклад, з переносним значенням прикметника blind «помилковий», «декоративний» утвориться серія blinde Tьr, Tasche? Blindes Fenster, Knopfloch.

Третій тип характеризується модельованим зчепленням компонентів і модельованою семантикою. Це - типові структури (моделі) мови, реалізовані на рівні мови, із чим зв'язане ситуативне лексичне наповнення даних структур. Наприклад, модель S+hin+S+her із загальним значенням посттуплення. Її ситуативні реалізації являють собою відкритий ряд: Vater hin, Vater her…«батько батьком,але…»,Freundhin,Freundher…«один одним, але…»,Krisehin,Kriseher…«криза кризою, але...».

Нарешті, четвертий тип характеризується одиничним зчепленням компонентів (у тому розумінні, що тут неможливий жоден тип змін у складі й порядку проходження компонентів) і окремістю семантики, що утвориться на основі прямих (власних) значень компонентів. Це складені терміни, географічні імена типу der Nahe Osten.

За граматичною структурою фразеологічні одиниці можуть бути словосполученнями, предикативними сполученнями й пропозиціями. По характері значення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваності й семантичного перетворення компонентного складу, Чернишова виділяє:

1. фразеологічні єдності;

2. фразеологічні сполучення;

3. фразеологічні вираження.

Перші виникають на основі семантичного зрушення або переосмислення змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення створюється не в результаті зміни значення окремих компонентів, а зміни всього комплексу як би накладенням на нього свіжого експресивного або семантичного шару. У фразеологічній єдності поглинається й губиться індивідуальний зміст слів-компонентів. Цьому розряду фразеології властиве семантична єдність, або семантична цілісність. При всім цьому значення цілого пов'язане з розумінням образного стрижня фрази, відчутністю перенесення значення, що й становить внутрішню форму або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-m den Kopf waschen «намилити кому-небудь шию (голову)»; in aufs Eis fьren «улаштувати підступ кому-небудь».

Фразеологічні сполучення виникають у результаті одиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерні аналітичність і збереження й ізбереження семантичної окремості компонентів. Наприклад: ein blutiger Anfдnger «зроблений новачок».

Фразеологічними вираженнями Чернишова називає одиниці, які по своїй граматичній структурі є предикативними сполученнями слів і пропозиціями. По комунікативній значимості в даній групі виділяються наступні різновиди:

1. Загальновживані прислів'я: Viele Kцche verderben den Brei «У семи няньок дитя без ока».

2. Приказки типу: Da liegt der Hund begraben «От де собака заритий».

3. Стійкі й відтворені вигуки й модальні вираження: das habe ich gern! «ні, як це вам подобається?», jetzt ist der Ofen aus! «далі нікуди!».

1.3 Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонетом у складі фразеологічних одиниць

німецький мова рослинний фразеологічний

Дослідження фразеології будь-якої мови становить особливий інтерес у рамках такого актуального напрямку сучасних лінгвістичних досліджень, як лінгвокультурологія, тому що фразеологічні одиниці є найціннішою лінгвістичною спадщиною, у якому відображаються бачення миру, побутово-емпіричний, історичний і духовний досвід, національна культура, звичаї, вірування й фантазія мовця на ньому народу. Суб'єкт фразеологічної номінації й мовної діяльності - це завжди суб'єкт національної культури.

Фразеологічні одиниці з рослинним компонентом є цікавим об'єктом дослідження в чинність того, що рослинний компонент відображає етноспецифічні умови навколишньої людини природи, з якого той або інший народ запозичить для фразеологічних образів найбільш яскраве й що запам'ятовується й наділяє його певним емоційно-експресивним національним фарбуванням.

При комплексному аналізі рослинних компонентів із погляду загальних семантичних характеристик, структурних особливостей і закономірностей функціонування в мові використовувалися наступні методи наукового дослідження: суцільна вибірка із фразеологічних, розумних і інших словників англійської мови; метод фразеологічного аналізу А.В.Куніна, що включає фразеологічну ідентифікацію, що допомагає визначити фразеологічність того або іншого змінного словосполучення, а також фразеологічний опис, що дозволяє виділити різні класи фразеологізмів; метод дистрибутивного аналізу, за допомогою якого виявляються структурні особливості фразеологічних одиниць з рослинним компонентом; метод кількісних підрахунків, за допомогою якого визначається продуктивність структурних моделей, тематичних різновидів і семантичного діапазону ФО з рослинним компонентом.

Фразеологія природи будь-якої мови включає складну емоційну гаму, що відображає як практичний, так і естетичний екологічний досвід людини. Така фразеологія створюється по антропоцентричному принципі, відповідно до якого «людина - міряло всіх речей».

Відображення природи, зокрема її рослинного миру, у фразеологічних образах пов'язане із традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікував, вела з нею діалог. Релігійно-міфологічний погляд людини на світ розвивався поступово як антропологічний, приймаючи форму специфічного сприйняття пояснення природи і її явищ через сферу побуту людини.

Екологічне оточення значно відрізняється в різних куточках Землі й особливостями клімату, фауни, флори, і просто ландшафтними характеристиками. Потрапляючи в сферу людської діяльності, природні утворення втягуються в сферу культурних інтересів соціуму й одержують назви, які відображають суспільний досвід носіїв мови, їх суб'єктивні й прагматичні оцінки.

Як відомо, ліс - найпоширеніший тип рослинності в європейських країнах. До оранки земель і розвитку землеробства територія Німеччини була покрита в більшій своїй частині лісами. До кінця XIV століття в лісах Німеччини переважали широколиствені породи: бук (Buche), дуб (Eiche), граб (Hainbuche), клен (Ahorn), липа (Linde), ясен (Esche), яблуня (Apfelbaum), груша (Birnenbaum), волоський горіх (Nuвbaum), ліщина (Haselnuв), вільха (Erle) [6, с. 38]. Територія Німеччини ставиться до середньоєвропейського балтійського регіону. Типовими для цієї підобласті були породи дерев: бук, граб, ялиця, зимовий дуб [1, с. 37; 3, с. 310].

Weizen 'жито'. Провідною культурою у всій Північній Німеччині, де ґрунту не відрізняються родючістю, було жито. Для пшениці необхідна, насамперед, гарна земля. Вирощування пшениці було зв'язано зі значними труднощами, і гарний урожай цієї культури вважався в народі більшим успіхом, великою удачею. Ця особливість вирощування пшениці передається прислів'ям:

Dankbarkeit und Weizen gedeihen nur auf gutem Boden [2, с. 109] (букв. Подяка й пшениця народяться тільки на гарному ґрунті).

Kohl 'капуста'. Корисність капусти люди помітили дуже давно. Адже капуста є власницею мінеральних солей, серед яких особливо коштовні солі кальцію. А в капустинах представлені такі елементи таблиці Менделєєва, як фосфор, кальцій, марганець, магній і залізо. Таким чином, капуста була довгий час (до появи картоплі) провідною городньою культурою й відігравала важливу роль у побуті німців. У сучасній німецькій мові є ціла група ФО зі стрижневим компонентом Kohl, наприклад:

Aufgewarmter Kohl разг. пренебр. Стара історія; стара пісня (букв. підігріта капуста);

Den alten Kohl wieder aufwarmen [2, с. 256] разг. пренебр. Затягти стару пісню; почати всі спочатку (букв. підігрівати стару капусту);

Das macht den Kohl nicht fett [2, с. 257] разг. фам. Це не рятує положення, від цього мало користі (букв. це не робить капусту жирної).

Квашена капуста издревле вважалася в німців цілющими коштами. По повір'ю, той, хто їсть кислу капусту на Новий рік, буде весь рік здоровим. Коли хочуть побажати кому-небудь щастя, говорять leb wohl, ib Kohl букв. Живи добре, їли капусту. Навіть худобі в Рождественську ніч дають зелену капусту [5, с. 151].

Kartoffel 'картопля'. Перші спроби введення картоплі в польову (городню культуру) у німецьких державах і у Швейцарії робилися між 1720-40р. І це було не просто. От як один з героїв роману Э. Нойча «Слід каменю» описує цей процес: „Oder der Alte Frits, der Preu?enkonig. Die Bauern seinerzeit waren nicht zu bevegen, Kartoffeln anzupflanzen. Stimmt's Da verfa?te der Monarch eine Kabinettsorder und lieb seine Untertanen so lange prugeln, bis sie die Kartoffeln in den Boden brachten. Heute, sehen Sie, konnte nicht ein Bauer mehr ohne Kartoffelen auskommen“ [7, с. 347].

Пізніше картопля стає однієї із провідних культур у сільському господарстві Німеччини. Однак у сучасній німецькій мові налічується не таке вуж велика кількість фразеологізмів з опорним словом Kartoffel, наприклад:

es sind kleine Kartoffelen дріб'язку [2, с. 218] (букв. Це дрібна картопля);

jeden Tag Kartoffelsuppe [2, с. 219]. ирон. Щодня те саме (букв. Щодня картопляний суп).

За аналізом лексико-семантичної групи “рослинний світ” структуровано на ядерний склад, наближену й віддалену периферію. З ядерного складу відповідно до власне розроблених критеріїв виокремлені слова для подальшого всебічного лексико-семантичного аналізу. Це слова з ядерного складу трьох періодів у розвитку мови, з максимальним індексом значення `рослинність' - `1', з найбільш дріботимо використанням у текстах трьох періодів німецької мови, з найбільшою кількістю складних слів, до яких входять компоненти: Baum `дерево', Blume `квітка', Pflanze `рослина'.

Підрахунок кількості сполучуваності слів ЛСГ “рослинний світ” зі словами інших лексико-семантичних класів (ЛСК) проводився з урахуванням того, що в шкірному контексті конкретне слово ЛСГ “рослинний світ” одночасно може сполучатися з представниками різних ЛСК. Згідно з цими закономірностями маємо таку статистику:

- сполучуваність із дієсловами: напр., bladu togeat `випускають листи', gras bevinden `знаходять траву', Trauerweiden stehen `стояти плакучі верби';

- сполучуваність із прикметниками: berth lilia `гарна лілія', von dem grьehen klee `про гарну конюшину', bitterer Pfeffer `гіркий перець';

- сполучуваність з іменниками: напр., rosa winnemanoth `травнева троянда', blьete rose `цвітіння троянд', Feldblumen des Frдuleins `польові квіти дівчини');

- сполучуваність із дієприкметниками: alda ast `гілка там', pflanze rumo `рослина далеко', Pappel ist rechts `тополі праворуч').

Кількість складних лексем значно розширилася в період від двн. до нвн. Слова ЛСГ “рослинний світ” часто фіксуємо в таких складних лексичних одиницях:

S + S (ім. + ім.). Feldpflanze `польова рослина' Pflanze Wasserpflanze `водяна рослина', wildpflanze `дикоросла рослина', winterpflanze `зимова рослина'.

A + S (прикм. + ім.) -Braunalgen `водорості' - heilkrut `лікарські рослини' grunkrut `зелена трава'. З компонентом Pflanze - Nutzpflanze `корисна рослина', schonflanze `гарна рослина', widtpflanze `дикоросла рослина'.

V + S (дієсл. + ім.) -Schnittlauch ` цибуля-різанець' - kimeblat `зародковий листок', kimoblat `зародковий листок'. Зі словом Pflanza складні слова за моделлю V + S не зафіксовані.

Аналіз фразеологізмів із фітонімами давши підстави виокремити образи, які засвідчують культурну пам'ять німецького народу, а саме образи, вербалізовані у фразеологізмах зі словами-компонентами Eiche `дуб', Weizen `пшениця' Haselnuss `ліщина', Hainbuche `граб', Spargel `спаржа' тощо. Наприклад, образ дуба Eiche - образ сили й могутності - послуживши основою для низки фразеологізмів: “Viele Streiche fдllen die Eiche”, в українській мові: “крапля по краплі й камінь довбає”.

Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про розширення семантики слова Pflanze: у давный мові слово phlanza/pflanze мало 1 значення (`рослина'), у сучасній мові - 3 значення ('рослина', 'безтурботна людина', 'чудова людина').

Розглянута етимологія слів Pflanze, Baum, Blume дає змогу стверджувати, що всі три слова належати до одного семантичного поля `землеробство, рослина' й утворені від двох коренів зі значенням `поле' і `рости'.

Існує припущення, що слово phlanza зі значенням `рослина' запозичене з лат. planta, із семантикою `саджанець, підошва'. Німецька форма свідчить, що це слово з'явилося в германських мовах у дописемний година. У давньоверхньонімецькій формі phlanza наявні дві фонетичні зміни, зокрема: p>pf і t>z [ts], відомі за назвою “верхньонімецька зміна приголосних”. Цей процес існував не раніше V ст. н.е., коли верхньонімецькі діалекти відокремилися від нижньонімецьких та інших германських мов (порівн. панцира. planta і англ. plant, давн.сакс. plante). Отже, вихідна основа розглянутих форм, як свідчать германісти, має вигляд: іє. plant - `саджанець'. Наше спостереження ґрунтується на дослідженнях тихнув учених, які дотримуються думки, що первинний стан індоєвропейської прамови мав вигляд реалізацій у мовленні відкритих складів (В.В. Мартинов, О.О. Белецький, В.Г. Таранець). Закриті склади і сполучення двох і більше приголосних на качану слова є результатом розвитку мови-основи. Отже, наведена вище форма іє. *plat- не може розглядатися як первинна. Початкове pl- мало раніше ненаголошений міжконсонантний голосний, що редукувався й зник. Семантика коренячи *plat дає можливість побачити його спорідненість із формою *pol- зі значенням `поле'. Аналогічний корінь є й в етимологічному словнику у вигляді іє. *pely-, *plo- зі значенням `широкий, плаский'. У підсумку реконструйовані форми дають підстави для двн. phlanza, flanza припустити розвиток семантики (через латинський посередник) у вигляді `широкий, поле'> `саджанець' > `рослина'.

1.4 Фразеологічна семантика

Семантична структура слова відрізняється великою складністю. Хоча фразеологізми й уступають словам відносно багатозначності, семантична структура фразеологічних одиниць, за винятком фразеоматизмів, також надзвичайно складна. Це пояснюється переосмисленим характером фразеологічного значення, переплетенням у ньому різних аспектів, роздільнооформленістью фразеологізмів і складністю їхньої структури, діапазон якої дуже значний і охоплює обороти від одновершинних фразеологічних єдностей до складних пропозицій. Внаслідок цього в різних роботах фразеологізм називається складним знаком, мегознаком або комбінацією словникових знаків, тридцятилітнім або тридцятилітнім аналітичним знаком, роздільним знаком і та далі.

Кунін так визначає поняття фразеологічного значення: «Це інваріант інформації, що виражається семантично ускладненими, раздельнооформленными одиницями мови, що не утворяться по структурно-семантичних моделях, що породжують, змінних сполучень слів».

Таке розуміння фразеологічного значення дає дослідникові можливість визначити три виділювані їм у ньому різновиду:

1. Ідіоматичне значення - це інваріант інформації, що виражається роздільнооформленними одиницями мови з повністю або частково переосмисленими значеннями.

2. Ідіофразеоматичне значення - інваріант інформації, що виражається розіельнооформленими одиницями мови, одні із фразеосемантических варіантів яких мають буквальні, але ускладнені значення, а інші, що є їхніми дериватами, повністю переосмислені.

3. Фразеоматичне значення - інваріант інформації, що виражається раздельнооформленными одиницями мови з непереосмисленим, але ускладненим значенням[6,112].

Якими шляхами здійснюється перетворення фразеологічного значення? Головний шлях - переосмислення при вторинній фразеологічній номінації. Воно буває просте й складне. Шляхом простого переосмислення утворяться фразеологічні одиниці, прототипами яких є змінні словосполучення або пропозиції, значеннями яких вони опосередковані. Найпоширеніший вид переосмислення в цьому випадку - це метафоричне переосмислення, тобто перенесення найменування з одного денотата на іншій, з ним асоційований, на основі реальної або уявлюваної подібності.

Переосмислення фразеологічної одиниці може бути засновано й на сукупності буквальних значень її компонентів у тих випадках, коли змінний прототип не вживається в мові. Подібні обороти є звичайно яскравими зразками фразеологічного новаторства. Можливий і такий варіант, коли просте переосмислення відбувається у випадку похідного другого фразеосемантиченого варіанта від першого, що має буквальне, але ускладнене значення. Цей тип переосмислення характерний для фразеосемантичних варіантів.

Складне переосмислення при вторинній фразеологічній номінації виникає так само, як і просте переосмислення, тобто шляхом перетворення буквального значення прототипу. Але при складному перетворенні завжди є фактор, що ускладнює, наприклад, зі значення фразеологічної одиниці, асоціації з екстралінгвістичними факторами як попередня ланка в процесі переосмислення. Під із фразеологічного значення розуміється відсутність синхронного дериваційного зв'язку меду значенням фразеологічної одиниці й буквальним значенням її компонентів. Один зі способів такого роду переосмислення - метонімічне переосмислення, тобто перенесення найменування з одного денотата на інший, асоційований з ним по суміжності.

Ще один шлях, трохи більше складний, - це третинна номінація, що відбувається як у результаті потворних перетворень при вторинної окказиональної номінації, так і в результаті образного переосмислення при узуальній або окказиональної вторинної номінації. Можливі два типи третинної номінації:

· Елементна номінація - утворення фразеологічної одиниці зі структурою словосполучення від фразеологічної одиниці зі структурою словосполучення або пропозиції;

· Ситуативна номінація - утворення фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції від фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції;

Кожне переосмислення - образне семантичне перетворення, але не кожне семантичне перетворення - переосмислення. Переосмислення виникає як окказиональне семантичне перетворення прототипу майбутнього фразеологізму, тому що але перебуває ще у своїй потенційній стадії й не є одиницею мови. Коли потенційний фразеологізм, здобуваючи не вистачають йому елементи стабільності, стає віртуальним, тобто одиницею мови, семантичне перетворення втрачає свій окказиональний характер і переходить в узуальне явище.

Переосмислення означає зрушення значення, а не його звуження або розширення - семантичні процеси, пов'язані зі зміною обсягу поняття.

Основними параметрами переосмислення є: повне або часткове перетворення, його залежність від характеру змінного прототипу або у випадку його відсутності від буквального значення компонентів потенційного фразеологізму, а також виникнення в рамках вторинної й третинної номінації.

Техніка переосмислення укладається в тім, що стара форма використовується для вторинного або третинного найменування шляхом перенесення назв і семантичної інформації з денотатів прототипів фразеологічної одиниці або фразеосемантичних варіантів відповідно на денотати фразеологічних одиниць або фразеосемантичних варіантів.

Логічною основою семантичних процесів звуження й розширення значення є відносини підпорядкування понять, тобто таке відношення між поняттями, коли обсяг одного поняття, що називається підлеглим поняттям, входить в обсяг іншого поняття, що називається підпорядковуючим поняттям.

Логічною основою зрушення значення є перехрещування понять. Перехресні поняття - такі поняття, утримування яких по-різному, але обсяги яких частково збігаються. Це частковий збіг обсягу понять виражається в наявності семантичного інваріанта в значення фразеологічної одиниці й у значення її прототипу.

Отже, фразеологічне переосмислення - «це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (або фразеосемантичного варіанту), засноване на семантичному зрушенні»[6,69].

Якщо вести мову про коннотативний аспект фразеологічних одиниць, то тут можуть бути виділені наступніі тридцятилітні:

· емотивність;

· експресивність;

· оцінка;

· стилістичний аспект, пов'язаний з комунікативно-стилістичною стороною функціонування того або іншого фразеологізму.

Семний аналіз фразеологічних одиниць дозволяє виділити наступні типи цих мікроелементів значення, що позначають реальні або уявлювані ознаки денотатів:

· узуальні й окказиональні семи;

· інтегральні й диференціальні семи;

· ядерні й периферійні семи;

· експлицитні й імпліцитні семи;

· постійні й імовірнісні семи;

· прототипні семи й так далі.

Аналіз слів, які номінують об'єкти рослинного світу в німецькій мові, засвідчив, що лексичний склад досліджуваної групи бере свій качан від індоєвропейської прамови. Поряд з індоєвропейськими й загальногерманськими словами з'являються запозичені слова з інших мовних груп. Велика кількість запозичень відбувається в часи Римської імперії.

Висновки до першого розділу

Отже, у вітчизняній науці зложилися в достатній мері чіткі подання про критерії класифікації фразеологічних одиниць. У якості робочої ми приймемо типологію, запропоновану Чернишовій, оскільки вона по суті узагальнює наявні варіанти принципів відбору й, крім того, її класифікація в необхідному ступені операціональна, з погляду вартих перед нами завдань опису конкретного фразеологічного гнізда

Аналіз фразеологічного складу німецької мови дозволив виділити досить великий шар фразеології з національно-культурним компонентом у своїй семантиці, що підтверджує положення про те, що фразеологія, поряд з лексикою, є осередком фонових знань.

2. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору

Питання, пов'язані із фразеологічною семантикою, представляють для нас особливий інтерес, оскільки для повноцінного аналізу групи соматичних фразеологізмів з компонентом «Baum» насамперед необхідно чітко представляти компонентну структуру значення фразеологічних одиниць, специфіку їхньої семантичної організації.

Чернишова у свій час відзначила особливості фразеологічної семантики, що відрізняють її від семантики лексичної: «Якщо представити значення знаків вторинного утворення у вигляді набору семантичних компонентів, те як у слові, так і у фразеологізмі будуть у якості обов'язкових бути присутнім денотативний, сигникативний і коннотативний компоненти. Наявність коннотації - необхіднаа тридцятилітній частина значення будь-якого мовного знака вторинного утворення[8,188].

Однак, - пише И.И. Чернишова, - як спосіб утворення, так і матеріальне втілення коннотації в слові й фразеологізмі неоднакові. Якщо в слові семантичне зрушення створюється внаслідок зміни денотата, то у фразеологізмі це - повна метафоризація змінного словосполучення або часткова, залежно від типу фразеологізму. Та обставина, що у фразеологізмі семантичне зрушення торкати словосполучення (фразеологічна єдність) або предикативні сполучення (фразеологічні вираження), створює образну вмотивованість значення, фразеологічний образ, що утворить семантику широкого плану, що володіє здатністю ситуативної конкретизації в тексті. Коннотативний компонент значення фразеологізму на відміну від аналогічного компонента лексичної одиниці вторинного утворення має потенційну здатність до збільшення експресивного потенціалу через модифікацію компонентного складу. Саме із цим зв'язана специфіка вираження коннотації через роздільнооформлені утворення»[10,25].

Подібної думки дотримується й А.В. Кунін, авторитетний фахівець у сфері фразеологічної семантики: «Семантична структура фразеологічних єдностей ширше її значення, тому що не вичерпується тільки сигнификативним, денотативним і коннотативним аспектами, а визначається також побудовою всього утворення в цілому, типом його граматичного значення, наприклад, числа або падежу, моносемантичністю або полісемантичністю, а також системними мовними й мовними зв'язками»[9,56].

У кожного типу фразеологічних одиниць є свої семантичні особливості, наприклад, умотивованість і зі значення. Але в них і є й деякі загальні риси: той або інший ступінь переосмислення значення й фразеологічної абстракції, заснована на роздільнооформленності цілого й цільнооформленності частин у фразеологічних структурах. Буквальне значення компонентів фразеологічних одиниць, а також буквальне або переосмислене значення її прототипу - складова частина семантичної структури мотивованого фразеологізму.

У міфах народів світу 'дерево' символізувало 'Дерево життя', 'Дерево пізнання', 'Світове дерево', 'Родове дерево', 'Магічне Дерево', 'Дерево Мудрості'. До архетипних зрозуміти, співуче, можна віднести 'Дерево життя', 'Родове дерево', які відбивали найдавніші подивися людини на побудову навколишнього світу, насамперед його циклічність, безперервність існування.

Дослідження розвитку семантики слова Baum на матеріалі текстів трьох періодів німецької мови і словників привело до таких висновків: простежуючи форми слова Baum з двн. періоду до сьогодення, необхідно відзначити їх сталість. Лише діалектна розбіжність знаходить вияв у початковому проривному [b] або [p].

Проаналізований матеріал свідчить про звуження семантики слова Baum протягом досліджуваного періоду. Згідно з даними лексикографічних джерел протягом трьох періодів розвитку німецької мови досліджуване слово має по 2 значення в шкірному періоді (`дерево', `деревина' у двн. і свн. періодах, `дерево', `вал' - у нвн. періоді), а в текстах маємо таку статистичну картину: двн. період - 5 значень (`дерево', `деревина', `міфічне дерево', `джерело інформації', `родове дерево'), свн. період - 4 значення (`дерево', `деревина', `міфічне дерево', `світове дерево'), нвн. період - 3 значення (`дерево', `міфічне дерево' `символ життя'). Звуження семантики веде до закріплення й значного збільшення кількості використань слова Baum у його прямому значенні `дерево'.

Частота вживання лексеми Baum у текстах трьох періодів у значенні `дерево' утворює такий ряд: 13 слововживань (СВ) у двн., 16 СВ у свн., 25 СВ у нвн.

Згідно з гіпергіпонімічним аналізом слово Baum `дерево' є гіпонімом для гіпероніма Pflanzen `рослини' й одночасно гіперонімом щодо гіпонімів Laubbaum `листяне деревo', Nadelbaum `хвойне деревo'.

У текстах слово Baum сполучається з різними частинами мови:

- сполучуваність із дієсловами:

boum buan `дерево рости'

boum pflanzen `дерево садити',

Bдume, weht! 'розвівайтесь дерева!,

Baumeln - вісити

- сполучуваність із прикметниками:

groz boum `велике дерево'

bloit boum `квітуче дерево'

grьne Bдume `зелені дерева'

baumartig - древесний.

- сполучуваність з іменниками:

Baum ist Ewigkeit `дерево - це вічність,

baumeister архітектор,

baumrinde - кора

baumstamm - стеблина

baumwolle - бавовнянан тканина

- сполучуваність із дієприкметниками:

Bдume links `дерева ліворуч'

Сполучаючись із різними основами та утворюючи з ними складні іменники, компонент Baum може виконувати функцію родового компонента або означувальної морфеми до інших родових компонентів. Слова, утворені за такими моделями родового компонента, є найбільш вживаними:

S+S: Apfelbaum `яблуня', ahornbaum `дуб' palmebaum `пальма';

A + S: Hochbaum `високе дерево', krosboum `велике дерево', grunboum `зелене дерево';

V + S: Liefernbaum `доставлене дерево', wachbaume `вирощуване дерево', waterbaum `політь дерево'.

Букові ліси покривали раніше Північно-німецьку низовину в горбкуватій смузі узбережжя Балтійського моря. Від цих лісів збереглися пізніше лише невеликі ділянки. Західну частину низовини покривали раніше дубові ліси, які в наш час майже винищені.

Шанування священних гаїв мало, як пише Д.Дж. Фрэзер, першорядне значення в релігії древніх германців; головним священним деревом у них, відповідно до Грімма, був дуб [10, с. 185]. Але, з іншого боку, букові й дубові ліси виявляли собою природні пасовища, де з незапам'ятних часів паслися череди свиней. Головним кормом для них були жолуді й букові орешки [6, с. 33]. Назви цих порід дерев лягли в основу ряду народних прикмет і стійких сполучень слів.

Eiche 'дуб'- це образ чинності й могутності - послужив основою для ряду фразеологізмів:

er stand fest wie eine Eiche [2, с. 87] (букв. oн стояв міцно, як дуб);

er war stark wie eine Eiche [2, с. 87] (букв. oн був сильним, як дуб);

„Die Loni, die Loni Fink von der Anlaufstelle an der Grenze treu wie Gold und stark wie Eiche!“ stellt dtr Stummel... das Mandel vor [13, с. 61].

Але в наші дні, зважаючи на все, дуб уже не міг би стати символом чинності й міцності й навряд чи б виникло стійке порівняння «міцний як дуб», про що свідчить наступна замітка: Західний Берлін, 14. Стару приказку - «Міцний, як дуб» - западноберлинцы тепер уживають із більшими застереженнями. Тільки що що завершилося осіннє обстеження лісопаркової зони міста показало, що з листяних дерев дуби піддаються захворюванням найбільше (Правда, 15.XI.1985).

Hainbuche 'граб' є однієї із самих коштовних деревних порід, дає найважчу й тверду деревину, що дуже цінується як паливний і будівельний матеріал. Властивості граба були використані для характеристики грубої, необтесаної людини.

Добре відома народна прикмета, що є правилом поведінки для людини під час грози:

Buchen sollst du suchen, aber Eichen sollst du weichen (букв. Шукай бук, але уникай дуба (під час грози).

Люди помітили, що дуб є кращим провідником електрики, чим бук. Ця прикмета відома й сьогодні, але правильність її ґрунтовно піддається сумніву, про що свідчить наступна газетна выдеpжка:

Bei Blitz und Donner sind Baume zu meiden. Notwendig ist vor allem, bei einem aufkommenden Gewitter den aufenthalt unter Baumen zu meiden. Die im VolksBaum noch verbreiteten Spruche wie „Buchen sollst du suchen“ usw. Sind, wie zahlreiche Unglucksfalle zeigen, nicht zutreffend (BZ, II. VII. 1983.).

Haselnu 'лісова ліщина (ліщина). Плоди лісової ліщини вважалися издревле символом життя, життєвої чинності й родючості. Як відомо, лісова ліщина цвіте рано навесні, ще до розпускання листів, росте дуже швидко й дає багато плодів (горіхів), які часто ростуть спарено.

Загальновідомо, що лісові горіхи як подарунок на Різдво й на Новий Рік уважаються знаком любові. Але, з іншого боку, лісовий горіх, його розмір асоціюються із чимсь маленьким, незначним, незначним, причому негативну оцінку у фразеологічній одиниці містить прикметник: hohle, taube Nu? 1) дрібниця, дрібниця; 2) порожня людина.

„Einem Liebhaber, der den Vater zu Hilfe ruft, trau ich - erlauben Sie - keine hohle Haselnu ? zu“ [11, с. 2];

„Taube Nusse, taube Nusse, was soll mir das alles?“ [12, с. 483].

Слід зазначити, що фразеологізми, прототипи яких ідуть у глиб століть, продовжують жити в актуальній свідомості носіїв мови й сьогодні. Вони є як би живими свідками історичного минулого народу-носія мови.

Дослідження семантичної структури дає можливість виокремити в її складі три зони: ядра, наближену периферію, віддалену периферію.

Результати аналізу синтагматичних і парадигматичних зв'язків фітонімів послужили критерієм відбору слів для лексико-семантичного аналізу. Найбільш частотним словом у текстах трьох періодів розвитку мови стало Baum `дерево' (двн. - 13 випадків, свн. - 16 вип., нвн. - 25 вип.),

Дослідження німецьких слів Baum, починаючи із двн. періоду до сьогодення, свідчить про сталість їхньої форми і зміну їхньої семантики. У двн. спостерігається лише діалектна розбіжність у початковому проривному [b] [p] у слові boum/poum.

Проведень аналіз давши підстави виокремити такі композитні моделі:

die Axt an die Wurzel (или an den Baum) legen подрубать (или подсекать) под корень; уничтожать в корне (какое-л. зло); положить секиру под корень (библ.)

ein Kerl wie ein Baum разг. силач, здоровенный детина

Unser neuer Mann in der Spedition ist ein Kerl wie ein Baum. Der trдgt einen Schrank allein. Наш новый работник в отделе перевозок -- здоровенный парень. Он в одиночку шкаф может перенести.

einen allen Baum versetzen (или verpflanzen) оторвать человека от места, в котором он вырос, и переселить в другое; букв. пересадить старое дерево

vom Baum der Erkenntnis essen вкушать от древа познания добра и зла

zwischen Baum und Borke stecken находиться в критическом положении; ~ ни взад ни вперёд; ни туда ни сюда

Kein Baum fдllt auf den ersten Streich (Auf einen Hieb fдllt kein Baum) посл. За один раз дерева не срубишь

Alte Baume soll man nicht verpflanzen Старые деревья нельзя пересаживать (т. е. старого человека не следует вырывать из привычной ему среды)

kann Baume ausreiben разг.. одним ударом быка свалит (такой сильный)

Seinen Bruder solltest du mal sehen! Der kann Baume ausreiben. Ты бы посмотрел на его брата! Он одним ударом быка свалит.

2. ~ кто-л. может гору своротить (такой здоровый)

Jetzt habe ich mich endlich mal richtig erholt Ich keannte Baume ausreiben. Наконец-то я по-настоящему отдохнул. Теперь я гору могу своротить.

es ist, um auf die Bдume zu klettern (или zum Auf-die-Bдume-Klettern)! разг. фам. с ума сойти можно!;

Oberst Stein hielt sich den Bauch vor Lachen. Das war grobartig! Der Herr Major tat sich als Moralprediger auf,. . . wahrend er selbst niemals seine Nase in die Nahe einer Granate getragen hatte. Das war ja doch wohl, um auf die Baume zu klettern! (A. Zweig, „Erziehung vor Verdun")

Полковник Штейн хохочет до упаду. Великолепно! Господин майор прикидывается проповедником морали,. .. между тем как сам он ни разу не понюхал пороху! С ума сойти можно!

den Wald vor (lauter) Bдumen nicht sehen разг.

1. за деревьями леса не видеть

2. не видеть, что под носом делается

Wie will er denn ohne Mitarbeiter weitermachen? Aber er sieht den Wald vor lauter Baumen nicht. Как же он обойдётся без сотрудников. Он ведь не видит даже того, что у него под носом.

Висновки до другого розділу

Таким чином, фразеологічні одиниці мають значну семантичну складність, що дозволяє їм виконувати специфічні функції в мові.

Кореневі морфеми, що позначають об'єкти ЛСГ “Baum”, найчастіше виступають членами трьох вищевказаних моделей.

Дослідження фразеологізмів німецької мови з фітонімами на тлі історичного, економічного, культурного, мовного розвитку німецькомовного соціуму забезпечує поглиблене уявлення про природу цих мовних одиниць та образів, які перебувають в основі фразеологізмів. Аналіз фразеологічного складу німецької мови давши змогу виокремити досить велика куля фразеології з вербальним компонентом, який номінує рослинні об'єкти. Baum.

Висновки

У результаті аналізу зібраного нами на даний момент фразеологічного матеріалу, пов'язаного з функціонуванням у мовному полі стійких виражень, що містять у своєму складі лексему «Baum», ми можемо прийти до ряду висновків про специфічність положення лексичних компонентів такого роду, тобто - соматизмів, у процесах утворення фразеологічних єдностей.

Для них, як ми переконалися на прикладі фразеологізмів за участю компонента «Baum», характерна висока продуктивність, тобто здатність стати основою для формування великої кількості фразеологічних одиниць. При цьому підсумкове утворення в гнітючому числі випадків використовує для утворення своєї семантичної тканини якусь із сем лексеми «Baum».