Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки

Київський національний університет культури і мистецтв

Факультет: інститут журналістики і міжнародних відносин

Кафедра: теорії і практики перекладу

Магістерська робота

Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

Студента групи ФП-48м

Ховпуна Руслана Олеговича

Науковий керівник: д. філ.н.,

професор, Корольова А.В.,

Київ - 2013



ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Мовні та позамовні чинники формування емотивної фразеології

1.1 Класифікація фразеологізмів на позначення різних характеристик людини

1.2 Емоційна фразеологія у контексті лінгвокультурологічних досліджень

1.3 Формування емоційного компонента значення у фразеології, які позначають поведінку і зовнішність людини

1.4 Способи перекладу фразеологізмів

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Практична частина. Семантичний аналіз емотивних фразеологізмів у німецькій мові

2.1 Семантичні групи позначення розумової діяльності

2.1.1 Зовнішній вигляд, що характеризує стан здоров'я, настрій та ін.

2.2 Лексико-семантична група з позначенням якості дії

2.2.1 Лексико-семантична група з позначенням позитивної характеристики людини

2.2.2 Лексико-семантична група з позначенням негативної характеристики людини

2.3 Семантична група зі значенням характеристики людини...

2.4 Семантична група зі значенням зі значенням діяльності по відношенню до кого-небудь

2.5 Семантична група зі значенням якості дії

2.6 Семантичні групи зі значенням вираження почуттів, емоцій

2.7 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

РЕЗЮМЕ

zusammenfassung

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Дана магістерська робота присвячена вивченню емотивного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дослідженні розглядаються особливості емотивності, її структура, зв'язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізуються основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць.

Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обґрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому чисті і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М. Аверіна, С.Б. Беолізон, Р.С. Сакієва) та стилістики (Е.С. Азнаурова, І.В. Арнольд, М.П. Брандез). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана “емоційна" лексика (слова, шо виражають емоції) (М.А. Буряков, Е.А. Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В. Аврасін, В.І. Болотов, Н.М. Разінкіна).

Тема роботи: Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою.

Мета дослідження: Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу, а також виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

Об'єкт дослідження: Мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови.

Предмет дослідження: Емотивний компонент значення фразеологічних одиниць німецької мови.

Актуальність теми: Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останнім часом увага сучасних лінгвістів до вивчення проблеми емотивності посилилась, оскільки емотивні аспекти семантики відображають один із моментів діяльності людини, який супроводжує процес людського пізнання. Кожна емоція має свій характер, свої ознаки, притаманні їй. Їх сукупність формує знаки емоцій людини. Тому з'явилась потреба розробки питання дискретності емотивності та визначення її складників, а також вивчення мовних шляхів та механізмів утворення емотивності фразеологічних одиниць, які існують не лише для номінації об'єктів позамовної дійсності, але й для вираження ставлення до них.

Матеріал дослідження: матеріалом для роботи послужили близько 500 фразеологічних одиниць німецької мови, вибраних з фразеографічних джерел німецької мови ХХ століття.

Методи дослідження:

- метод фразеологічної ідентифікації - у процесі дослідження співвідношення фразеологічних одиниць та крилатих виразів;

- контекстологічний метод та метод оточення - використано для визначення характеру зв'язку переосмислених мовних одиниць (слів, синтаксичних конструкцій, стійких виразів) з іншими мовними одиницями в межах мікро- чи макротексту;

- елементи статистичного методу та методу концептуального аналізу застосовуються в дослідженні семантичної структури емотивних мовних одиниць.

Актуальність теми: Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останнім часом увага сучасних лінгвістів до вивчення проблеми емотивності посилилась, оскільки емотивні аспекти семантики відображають один із моментів діяльності людини, який супроводжує процес людського пізнання. Кожна емоція має свій характер, свої ознаки, притаманні їй. Їх сукупність формує знаки емоцій людини. Тому з'явилась потреба розробки питання дискретності емотивності та визначення її складників, а також вивчення мовних шляхів та механізмів утворення емотивності фразеологічних одиниць, які існують не лише для номінації об'єктів позамовної дійсності, але й для вираження ставлення до них.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в характеристиці емотивних фразеологічних одиниць німецької мови, їх співставлення з емоційними фразеологізмами української мови. Вибираємо способи перекладу емотивних фразеологізмів, поділивши їх на семантичні групи і уникаючи при цьому неспівпадання оригіналу і перекладу, що могло б привести до неадекватного розуміння змісту.

Практична цінність результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в лекційних курсах мовознавства, теорії міжкультурної комунікації, лексикології німецької мови, у спецкурсах з лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, при навчанні студентів в практичному курсі німецької мови як іноземної. А також впливає на можливість використання матеріалів роботи при викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики перекладу, стилістики, а також при написанні курсових робіт. Кожен перекладач повинен мати свій власний механізм перекладу, щоб довести його до автоматизму.

Структура магістерської роботи: магістерська робота, загальним обсягом 75 ст. складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

У Вступі обґрунтовується вибір теми, розкривається актуальність дослідження, характеризуються об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження, методи аналізу, наукова новизна результатів, теоретичне і практичне значення роботи, матеріали дослідження та викладається структура дослідження.

У Розділі 1. Мовні та позамовні чинники формування емотивної фразеології встановлено способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емотивного стану людини, способи перекладу, їх класифікація та місце в системі лінгвокультурологічних досліджень.

У Розділі 2 Практична частина. Семантичний аналіз емотивних фразеологізмів у німецькій мові” встановлено способи перекладу німецьких емотивних фразеологізмів, під час яких перекладач повинен бути дуже уважним та обережним, задля того, щоб не порушити норм мови якою перекладає.

У Висновку підводяться підсумки проведеного дослідження на основі результату теоретичного розділу, а також підсумки другого розділу в якому було виявлено особливості перекладу німецьких емотивних фразеологізмів.



Розділ 1. МОВНІ ТА ПОЗАМОВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕМОТИВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Класифікація фразеологізмів на позначення різних характеристик людини

Переклад фразеологічних одиниць є дуже важким завданням. У силу свого семантичного багатства, образності, лаконічності і яскравості фразеологія грає в мові дуже важливу роль. При перекладі фразеологізму перекладачеві треба передати його зміст і відбити його образність, знайшовши аналогічний вислів в німецькій мові, не упустивши при цьому стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в іншій мові ідентичного образу перекладач змушений прибігати до пошуку "приблизної відповідності" [35, с. 51]. Переклад фразеологічних одиниць на інші мови викличе певні труднощі через їхню семантичну цілісність й ускладненість. Дослівний (буквальний) переклад фразеологічного вислову спотворює зміст висловлення, у той час, як потрібен адекватний переніс значення фразеологічної одиниці на другу мову.

Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переноситься на іншу, нову ситуацію. Через це фразеологізмам притаманна образність і при їх використанні разом із власне значенням у свідомості виникає яскрава внутрішня форма (образ, Gestalt) цих фразеологізмів.

Фразеологізмам властивий ряд ознак, що зближують їх зі словом (відтворюваність, цілісність значення, стійкість, непроникність). Значна частина фразеологізмів еквівалентна одному слову (гнути кирпу - гордувати, на руку ковінька - вигідно), і, як окремі слова, фразеологізми виступають у ролі єдиного складеного знака.

Парадигма фразеологічних досліджень змінюється з плином часу, змінюються також і акценти у фразеологічних розвідках вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Якщо раніше фразеологи звертали увагу перш за все на вивчення фразеологізмів у площині системи мови (В.В. Виноградов, О.І. Смирницький, О.С. Ахманова, Н.М. Амосова, В.А. Архангельський, В.П. Жуков, О.В. Кунін), то з 70-х років увага дослідників акцентується на функціонуванні фразеологізмів у мовленні, на їх комунікативних та функціональних характеристиках (М.Ф. Алефіренко, С.Г. Гаврін, Ю.А. Гвоздарьов). Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань [2, с. 111].

До інших питань, над якими продовжують працювати сучасні мовознавці в галузі фразеології, належить розробка низки проблем, пов'язаних з системністю фразеологізмів, зокрема, явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, варіантності, процесів фразеологічної деривації, а також з рівневим статусом фразеологізмів [64, с. 19].

Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень із проблем фразеології, ціла низка проблем залишається мало висвітленою або потребує свого вирішення, що і складає актуальність запропонованого дослідження.

Фразеологізми - це відображення народної мудрості; багато з них існують в мові десятки і сотні років, оскільки народ любить вдалі образні вирази, за допомогою яких можна передати і веселу музику, і злу насмішку [13, 14].

Поряд з цим вони є різними за своїм походженням. Зокрема багато з них перейшло в літературну мову з мови представників різних професій. В основі фразеологічних зворотів лежать факти історії певного народу, а також легенди і факти античної історії. Частина фразеологізмів перейшла до нас з релігійних книг. До фразеології відносяться і народні прислів'я, приказки, яскраві та влучні крилаті вирази письменників, учених, суспільних діячів. Вони роблять мову яскравою і виразною, тому широко використовуються в літературній мові. Багато фразеологізмів, які використовуються для опису зовнішнього вигляду людини, були створені народом.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст [13, с. 54].

Національний образ зовнішності - це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Різноаспектному вивченню питання зовнішності людини присвячені праці Н.М. Амосової, К.Т. Баранцева, Л.П. Сміта, О.В. Куніна тощо.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Наприклад, можна порівняти походження фразеологізму, що позначає високий зріст людини в різних мовах. У Франції вирощують виноград, рослину, що в'ється і для якої потрібна підпора. Тому, про дуже високу людину тут говорять «велика підпора». В німецьких селах з давніх-давен вирощували хміль. Це теж рослина, що в'ється, проте, про високих людей тут кажуть «те, що ніколи не закінчується». Англійською мовою про високу людину кажуть «на голову вище».

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст.

Національний образ зовнішності - сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприймання й оцінки. Національний образ зовнішності, як і сама зовнішність людини, є комунікативним в широкому розумінні поняття комунікації.

Різноаспектному вивченню питання опису зовнішності присвячені праці В. Богуславського, Д. Терехової, В. Маслової, В. Харченкової, Ю. Шашкова. Вагомий внесок у дослідження стійких народних порівнянь зробили такі мовознавці, як І. Кучеренко, М. Алефіренко, І. Гурин, М. Рожило, О. Юрченко.

Аналізуючи фразеологізми, що характеризують людину, можна сказати, що вони є певним носієм інформації стосовно особи, про яку йде мова. Прикладом такої інформації може бути вираз «біла ворона». Біла ворона - людина, що вирізняється в суспільстві своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та світоглядом. У німецькій мові це звучить як «die Eule unter Krдhen», що дослівно означає «сова серед ворон» - щось незрозуміле, посміховисько.

Є. Верещагін та В. Костомаров вважають, що фразеологізми можуть відображати національну культуру трояко:

1. комплексно, тобто своїм ідіоматичним значенням, усіма компонентами разом, що складає суть будь-якої фразеологічної одиниці;

2. розчленовано, тобто елементами свого складу; зазвичай стрижневим словом таких фразеологізмів є екзотизм для іншомовної аудиторії;

3. фразеологічні одиниці відображають народну культуру своїми прототипами, що описують звичаї, свята, деталі побуту і культури в житті народу. До цієї групи належить велика кількість порівнянь рослинного походження та анімалістичних фразеологізмів, що зіставляють якості людей та представників тваринного світу.

«Здоровий наче бик» - фізично здорова та міцна людина. Людина яка не має жодних скарг на здоров'я. В німецькій мові, знову ж таки, виникає кілька варіантів цього виразу, котрі мають опозитне значення:

«Bullig» - еквівалентне українському значенню, й повністю відповідає українському варіанту. Але при перекладі виразів, пов'язаних з концептом «бик» необхідно бути надзвичайно уважним. Вираз «ein Bulle von Kerl» крім перекладу «здоровий як бик» в німецькій мові може мати зовсім інше значення - людина тупа та неотесана. В українській мові для позначення такої риси часто використовується слово бик, котре можна вважати у такому значенні жаргонізмом. А от фрази «впертий наче віслюк», «він - хитра лисиця» мають точно таке ж значення і в німецькій мові і перекладаються як «stцrrisch wie ein Esel», «er ist ein schlauer Fuchs».

«Міцний горішок» - людина, котра не піддається натиску, незламна, та котра твердо стоїть на своєму. Німецькою цей фразеологічний вираз має подібний вигляд і значення «eine harte NuЯ».

Це один з багатьох прикладів схожості німецьких та українських фразеологізмів за значенням та написанням. Також до таких прикладів можна віднести порівняння окремих людських якостей: стальна воля - eiserner Wille, залізні нерви - Nerven von Stahl.

Наприклад, фраза «зіркі очі» німецькою звучатиме «scharfe Augen», що дослівно перекладається як «гострі очі». Досить звичним в українській мові є вираз «вирячити очі». Зазвичай вживається воно для охарактеризування дій особи, котра знаходиться у збудженому стані чи то від здивування чи від злості, а може від обурення. В німецькій мові цей вираз звучить як Glotzaugen machen - тупо уставитись на що-небудь, вилупити очі.

Взагалі українські та німецькі фразеологізми схожі за структурою та значенням. Це може спричиняти неточність при перекладі, адже можна помилитись під час вибору риси людини (ein Bulle von Kerl - фізично здорова та міцна людина/тупа та неотесана людина) або вибрати невірний еквівалент для перекладу (wie ein Bдr schwitzen - мокрий як миша).

Згідно з вченнями про фразеологізми, можна сказати, що фразеологізми, що характеризують людину - це сукупність семантично поєднаних слів та речень, що разом утворюють певне визначення, котре характеризує людину, а також є головним носієм інформації стосовно неї. Її звички, риси характеру, поведінка - все це може вміщатися в короткій фразі. За загальнокатегоріальними значеннями і синтаксичними функціями фразеологізми відносяться до субстантивного, ад'єктивного, дієслівного розрядів. Фразеологізми вживаються у синтаксичній функції підмета, предиката, означення, додатка. У ролі предикатива, означення субстантивні фразеологічні одиниці актуалізують сему якісної ознаки, категоріальна сема предметності зникає, наприклад, eine treue Haut - „treuer, anhдnglicher Mensch“: …Na, Schwamm drьber, sie ist eine treue Haut, etwas дngstlich nur (P. Edel), що посилює значення характеристики об'єкта та, як наслідок, - емотивної оцінності фразеологічної одиниці (В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк).

Наявність емотивного компонента не залежить від реалізації мотиваційно-образної інформації в значенні фразеологізмів. У значенні демотивованої фразеологічної одиниці eine Meise haben - „nicht recht bei Verstand sein“: „Du hast eine Meise!“ behauptete Ralph wьtend. „Carmen hat mich nur besucht, weil wir diese gemeinsame Arbeit hatten…“ (I. Bandini) представлений емотивний тон - гнів, негативна емотивна оцінка, висока інтенсивність вираження емоції. Емотивний стан є сталим у межах мовленнєвої ситуації. Інтенсивність прояву емоцій, виражених фразеологічним значенням, залежить від суб'єктивно-модального аспекту оцінки, параметри якого задані контекстом. Фразеологічні одиниці вживаються у літературно-розмовному мовленні: nicht mehr zu retten sein - „vцllig verrьckt, sehr unvernьnftig sein“; у фамільярно-розмовному мовленні: den Arsch offen haben - „nicht recht bei Verstand sein“.

Наявність сем лінгвокультурного компонента `культурна обумовленість', `типовість для німецькомовної спільноти' у значенні фразеологічної одиниці обумовлена зв'язком семантики фразеологічного компонента (слова-етнореалії, фонового слова), прямого значення прототипу фразеологізму з відомостями про реалії етнокультурної дійсності, культурно-ментальні факти. Для частини фразеологічних одиниць є характерною комплексна культурна маркованість, наприклад, des Teufels sein - „besessen, toll sein“: Matte, der Schдfer, …brachte nдmlich einen Schafbock mit, der fьrchterlich stank. „Bist du des Teufels, Matte?“ (B. Seeger). Первинна форма фразеологічної одиниці: des Teufels Eigen sein - „dem Teufel zugehцren“. За народними віруваннями, людина, яка поводиться нерозумно, перебуває під владою нечистої сили. Компонент Teufel виражає комплекс асоціацій з образом диявола, що поєднують язичницькі й християнські вірування.

Постійне розширення та перебудова корпусу аналізованих фразеологічних одиниць сигналізує про підвищену значущість референтної сфери “риси характеру людини” для німецької лінгвоспільноти. Велика питома вага раціональних рис характеру у суб'єктивних цінностях зумовлює їх переважне вираження у фразеологічному складі німецької мови у ХІХ-ХХ ст. [42, с. 9-10.]

1.2 Емоційна фразеологія у контексті лінгвокультурологічних досліджень

Мова художнього твору з лінгвістичного погляду становить органічну єдність широкого спектра взаємодіючих виражальних засобів, серед яких помітне місце належить фразеологічним одиницям. О.І. Єфімов, дослідник стилістики фразеологічних одиниць, підкреслив провідну роль фразеологізмів у системі мовних засобів художньої виражальності, вони визначають стиль [31, с. 280]. Адже можливості формування експресивних емоційно-оцінних конотацій у сфері фразеології набагато ширші, ніж у сфері лексики. Тож особливості семантики слова та фразеологічної одиниці зумовлюють неоднакове їх призначення в художньому мовленні, оскільки у фразеологізмі конотативний елемент значення завжди домінує над денотативним. Фразеологічні одиниці,порівняно зі словами, як зазначає Л.Г. Скрипник, є виразнішими з емоційно-експресивного погляду [53, с. 10]. Здебільшого фразеологізми не лише називають предмети, дії, явища, а й одночасно оцінюють їх, виражають ставлення до них, експресивно характеризують.

Естетична роль фразеологічних одиниць у художній літературі, вважає І.Б. Голуб, зумовлена їх природною образністю й емотивністю, а також умінням автора відібрати потрібний матеріал і ввести його в текст, підпорядкувати авторському задумові [24, с. 203]. Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює необхідність розгляду питань, пов'язаних із функціями фразеологічних одиниць у художніх творах. Питанням функціонування фразеологізмів у текстах присвячено роботи Л. Аксентьєва, М. Алефіренка, В. Білоноженко, В. Вакурова, С. Ганжі, І. Гнатюк, С. Горожанової, В. Дубинського, В. Калашника, В. Ковальова, М. Коломійця, Л. Петленко, Ю. Прадіда, Л. Скрипник, А. Супрун, В. Ужченка, О. Федорова, Т. Цимбалюк, В. Чабаненка, М. Шанського, Л. Щербачук та ін. Однак у науковій літературі мало праць, які висвітлюють фразеологію мови окремих письменників.

Фразеологічна одиниця, виступаючи як компонент будь-якого тексту, тісно пов'язана з контекстом твору. Саме у живому мовленні виявляє вона повною мірою свій зміст. Аналіз фразеологічної одиниці в ізоляції від контексту малоефективний, не забезпечує розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові стосунки з певним контекстом і залежить від нього. Залежно від змісту контексту, рідше від окремого слова чи словосполучення, фразеологічна одиниця набуває відповідного звучання. Зміна структури та лексичного складу(трансформація) сприяє ще тіснішому зв'язкові її зі словами контексту. Внаслідок цього фразеологізм утворює з контекстом єдину змістову цілісність. Якщо слово в контексті може бути нейтральним, то цього аж ніяк не можна категорично сказати про фразеологічну одиницю. Наприклад, ідіоми в художньому творі завжди мають експресивний характер. Вивчаючи функціональні особливості фразеологізмів, неминуче слід звертатися до аналізу структури контексту.

В. Білоноженко зазначає, що фразеологічна одиниця поза текстом становить абстрактну схему, яка в кожному конкретному випадку наповнюється особливим, властивим лише цьому контексту змістом [10, с. 72-73].

Отже, дослідження мовленнєвої реалізації фразеологізмів неможливе без урахування ролі контексту, з яким безпосередньо пов'язана точність сприйняття семантики й використання фразеологічних одиниць. Загальновизнаною є думка про взаємодію фразеологічних одиниць і контексту. Як контекст впливає на фразеологізми, роблячи можливими їх оказіональні зміни, так і трансформовані фразеологічні одиниці впливають зворотно на контекст, тим самим посилюючи його експресивність, емотивність, інформативність. Вивчення ізольованої фразеологічної одиниці не дає повного уявлення про різноманітні зв'язки, у які вона вступає в тексті.

Вузький контекст - це словесне оточення фразеологізму, в якому реалізуються його синтаксичні й граматичні зв'язки, семантико-стилістичні властивості. Зазвичай, це фраза - висловлювання, що має закінчену думку, певну синтаксичну структуру й належить одній дійовій особі чи авторові. Широкий контекст - це частина тексту, що розкриває причини авторського вживання конкретної фразеологічної одиниці, її смислове навантаження [49, с. 108].

Фразеологічний контекст А. Григораш визначає як стале словосполучення та його словесне оточення, у межах якого реалізуються семантичні та граматичні зв'язки фразеологізму, а також актуалізуються за допомогою тих чи інших авторських модифікацій їхні експресивні можливості. При цьому кожному авторському прийому або певній кількості авторських прийомів відповідає специфічний тип фразеологічного контексту, хоча деякі із засобів авторської інтерпретації фразеологічних одиниць є універсальними, тобто трапляються в різних за обсягом фразеологічних контекстах (наприклад, десемантизація сталих словосполучень).

Таким чином, фразеологічний контекст виступає тією основною реалією, у межах якої виявляються всі граматичні та семантичні зв'язки сталих словосполучень, по-друге, завдяки фразеологічному контексту в мові відбувається постійний процес оновлення фразеологічних одиниць, по-третє, фразеологічний контекст реалізує потенційні експресивні можливості фразеологізмів [25, с. 60-64]. Як елемент емоційної пам'яті фразеологізм забезпечує пластику поетичних образів, слугує внутрішнім генератором художніх рішень і знахідок [49, с. 51]. Єдність у змісті фразеологізмів емоційно-оцінних і номінативних елементів дає можливість письменникові використовувати фразеологічні одиниці для передачі і логічного змісту думки, і уявлення про щось, а через останнє - і для вираження емоційного ставлення до предмета думки [43, с. 75].

1.3 Формування емоційного компонента значення у фразеології, які позначають поведінку і зовнішність людини

Існування емоційної й емотивної компетенції свідчить про те, що емоційність та емотивність розглядаються як різні поняття мовної системи, розмежування яких тісно пов'язано з неконтрольованістю /контрольованістю вираження емоцій у процесі мовлення. Емоційність у такому випадку є спонтанною, непередбачуваною ознакою мовлення. Вона відбиває прояв емоційного стану мовців у момент спілкування. Емотивність, навпаки, передбачувана, усвідомлювана ознака мовлення, яка з'являється внаслідок уживання таких мовних засобів, які цілеспрямовано надають мовленню емоційності й експресивності, тобто призводять до навмисно створеного емоційного ефекту комунікації (Я.В. Гнезділова). В.І. Шаховський визначає емотивність зі складових частин експресивності поряд з інтенсивністю, оцінністю та образністю.

Експресивність є семантико-стилістичною, психологічно й соціально вмотивованою особливістю мовних одиниць, і сприймається як інтенсивне вираження емоцій, що на тлі загального, нейтрального виділяє окремі одиниці мовлення. Експресивність породжується не лише емоціями, а й мисленням, інтелектом, етикою, естетикою, конкретним світосприйманням мовців. [62, ст. 7]. Становлення емотивного компонента значення фразеологічних одиниць є невід'ємною складовою частиною загального фразотворчого процесу. [21, ст. 95] На відміну від слів, які виникають в лексичній системі мови внаслідок різних способів деривації (словотворення), стійкі словосполучення утворюються в системі мови завдяки процесам фразеології тих чи інших вільних словосполучень [48, с. 22 ] а також завдяки переосмисленню слова, сполучення слів, яке позначає емотивну інформацію, або має інше предметно-логічне значення [21, с. 11 ]. Емотивність як категоріальна ознака фразеологічних одиниць у процесі семантичних змін вторинного фразотворчого процесу може доповнювати предметно-логічне значення, виділятися, підсилюватися, послаблюватися, змінювати сему оцінності, може відбуватися перехід як від вираження однієї емоції до комплексу емоцій, так і навпаки [21 с. 21 ].

У різних стилях мови, насамперед у художній літературі, в публіцистиці, у побутовому мовленні, у молодіжному лексиконі широко вживаються мовні засоби, які посилюють дієвість висловлення завдяки тому, що до його логічного змісту додаються різні експресивно-емоційні відтінки. Підсилення виразності мовлення досягається різними способами, у першу чергу, за рахунок використання тропів. Універсальним засобом формування такого лексикону й головним механізмом утворення переносних значень є метафоричне перенесення. Наприклад, Brьllgorilla - особа, яка гучно розмовляє; Dachpappe - шапка; Milchtьte - дитина, Rьssel - рот. Можна виділити такі моделі метафор:

1. Анімалістична: Bдr- коханець, Biene- гарна дівчина, Fischkopf - дурень, Flцhe, Mьcke - гроші, Mдuse - поліція, Bergdrossel - людина, яка багато говорить, Brьsselschweine - політики Європейського Союзу, Igel - особа з відповідною зачіскою (ірокез), Kameltдnzer - ідіот, Affe - стан наркотичного похмілля у тяжкій формі.

2. Артефактна: Glocke, Pfanne, Lampe - голова (частина тіла), Rohr - автомобіль, мотоцикл, bombig, granatenmдЯig - чудово, Donnerkanone - людина, яка дуже голосно розмовляє, Wдrmflasche - дівчина, Brett - гарна пісня, Eisbeutel - холоднокровна людина.

3. Ботанічна: Blume - наркотична речовина рослинного походження, Kirsche - романтична дівчина, Kohle - гроші, Bonsai - низькорослий чоловік, Kьrbis, Melone, Tomate, Wirsing - голова (частина тіла), Spargel - чоловічий статевий орган, total Banane - суцільна нісенітниця, Schlotterpalme - боягуз.

4. Антропна: Braut - дівчина, Mutter - дівчина старша за віком, Scheich - чоловік, Sultan - коханий чоловік, бойфренд, Patient - людина з «хворою» думкою, Scheriff - учитель, Manager - будь-яка авторитетна людина.

5. Звукова: knusper - порядок, knuspern - здійснювати статевий акт, hдmmern - важко працювати, Sound - музика.

6. Речовинна: Kalkleisten - батьки, Knete, Sand - гроші, Urin - інтуїція.

7. Фізична: Space - кімната, світ почуттів, Himmelspisse - дощ, wassern - відправляти малу нужду.

8. Механістична: Gerдt - дівчина, чоловічий статевий орган.

9. Просторова: Savanne - ландшафт, регіон [62, с. 12. ].

Національний образ зовнішності - це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Кожний народ використовує свої місцеві, специфічні реалії для створення образної основи фразеологізмів. Образи беруться з повсякденної дійсності певного народу, а значення фразеологічних одиниць і їх конотації розвиваються в даному мовному колективі на основі усталених традицій [44, с. 12]. Національно-культурна своєрідність фразеологізмів не завжди проявляється достатньо яскраво, тому, до далеких, здавалось би, від національної специфіки фразеологізмів потрібно відноситись з належною уважністю, так як фразеологічний фон, зазвичай, тісно пов'язаний з сукупністю усіх цінностей духовної культури суспільства [16, с. 100]. Розглянемо німецькі фразеологізми з комічною конотацією, які використовуються для оцінки тих чи інших особливостей зовнішності людини. Ці фразеологізми інколи схожі на прізвиська, не тільки жартівливі, але й образливі. В образній основі цих фразеологізмів розкриваються особливості життя і побуту німців.

Врода/потворність

Зовнішній вигляд людини пов'язаний із сприйняттям таких понять, як «врода» (краса, привабливість) і «неврода» (потворність, миршавість, бридкість). Про красиву людину німці жартівливо кажуть: «Die Perle in der Krone sein» - красуватися, бути помітним, вирізнятися; про вродливу дівчину - «Ein netter (niedlicher, reizеnder...) Kafer» - «гарненька дівчина», а «Blondes Gift» - про спокусливу блондинку. Про звичайну зовнішність зауважують: «Gesunde (gerade) Glieder haben» - «не бути потворою». Невродливого юнака чи чоловіка жартівливо змальовують: «Er ist nicht gerade Adonis» - «він не красень», а про негарну дівчину чи жінку іронічно підкреслюють «Die Grazien haben nicht an seiner Wiege gestanden» - «вона не красуня». «Hinten Lyzeum, vorne Museum» - іронією зауважують про старшого віку жінку, яка через одяг, зачіску і тому подібне намагається виглядати молодшою. «Lyzeum»- так раніше в Німеччині називалась вища школа для дівчат.

Високий / худий / товстий

Про надмірну худорлявість та високий зріст людини говорять «Eine

lange (duerre) Hopfenstange / Bohnenstange» - «сухий (довгий) як жердина або тичка для квасолі». Слова lang (довгий) и duerr (сухий) підсилюють образність всього фразеологізму, вказуючи, що хтось надмірно витягнутий чи худий. Кажуть про високих людей також: «Er kann aus der Dachrinne trinken» - «він такий високий, що може пити з ринви», «Langes Register» - фразеологізм є жартівливим перенесенням довжини реєстраційних записів на зріст людини; «Langes Leiden» - про високу, але не міцної статури людину. Припускають, що походження виразу має відношення до зображення страждального Христа на хресті з перспективно витягнутими руками та ногами. Худу людину називають жартівливо «Schmales Handtuch» - «вузьким рушником». Є також у німецькі мові фразеологізми, які жартівливо описують людей надзвичайно виснажених, блідих: «Eine wandelnde Leiche» - «живий труп». «Eine wandelnde Gerippe» - «живий скелет, мощі»; «J-d sieht aus wie ein wandelndes Gespenst» - «блідий, як привид». Про людину, яка швидко, несподівано розтовстіла, говорять: «Aus der Form gehen»- «розтовстіти, втратити форму»; «Aus samtlicher Knopflocher platzen» - «тріщати від жиру»; «Gut durch den Winter kommen» - «відгодуватись за зиму». Про товстих людей кажуть також з іронією «Еinе massige Erscheinung» - «товстун, товстуля», або «Fett schwimmt oben», тобто, товстим людям не потрібно боятись потонути через їх жир.

Великий / малий

Сильних людей порівнюють із шафою «Ein zweibeiniger Kleiderschrank» - «широкоплеча і висока людина, хлоп'яга» aбо говорять «Von lauter Kraft kaum gehen konnen» - бути дуже мускулистим. Про малих людей не без насмішки говорять: «Kaum drei Kаеse hoch». Слово «Der Kдse» вжито у значенні «головка сиру» (der Kдselaib). «J-d kann man auf den Kopf spucken» - хтось набагато вищий за когось», «Ein abgebrochener Riese» - «Людина, яка впадає в очі через надзвичайно малий ріст», також так називають високу, але згорблену людину.

Одягнений / роздягнений

Шанують німці чистих, охайних в одязі, не люблять брудних, неохайних, тому багато німецьких фразеологізмів присвячено саме одягу або його відсутності. З іронією говорять німці про важливу роль одягу: «Man sieht uns nicht in den Magen, aber auf den Kragen» - «по одежі зустрічають». Жартівливо підкреслюють святковість одягу: «Sich in Gala werfen» - «принарядитися», «In gro.er Uniform» - «y повному параді, при всіх регаліях»; «Geschniegelt und gebugelt / gestriegelt» - «бездоганно одягнений», «Gestiefelt und gespornt» - «y всьому параді, у повній бойові готовності, готовий у дорогу», «Wie Graf Koks (von der Gasanstalt)» - «бути надмірно святково одягненим». Це ім'я походить від розмовного позначенням «Кокs» - твердий, круглий чоловічий капелюх. Вираз бере початок від назв службовців державних гасових заводів, які носили такі капелюхи і збирали борги за неоплачені рахунки. Про невідповідно одягнену людину жартівливо зауважують: «J-d. іst der reinste Kleiderstander» - «хто-небудь одягнув на себе весь свій гардероб» або з іронією говорять: «Sich auf jung herausputzten» - «oдягатися не за віком, молодитися». Жартівливо або із сарказмом коментують молодші - старшу, не за віком одягнену жінку: «Hasch mich, ich bin der Frьhling». Не залишаються без уваги у німців також неохайність в одязі чи аксесуарах. «Die Hosen auf halbmast tragen” - “носити закороткі, замалі, приспущені штани». Цей фразеологізм є жартівливим перефразуванням вислову «die Flage auf halbmast setzen». «Hochwasser haben» - так кажуть про чоловіка, у якого коротко підігнуті штани. В основу цього фразеологізму покладена ситуація, якщо потрібно перейти в брід, то високо підкочують штанини. Коли у жінки просвічується сукня, жартівливо говорять: «J-m steht im Freien», a виглядає нижня спідниця - «Es blitzt», якщо у когось брудні окуляри, то зауважують: «Auf der Brille kann man Torf stechen». Людей повністю роздягнених німці жартома описують так: «BarfьЯig bis an den Hals», «Wie Gott jmdn. Geschaffen»; «Die nackten Tatsachen» - «зовсім роздягнений, голий». Про роздягнену жінку жартівливо кажуть: «Im Evakostьm», «Nur mit ihrer Unschuld bekleidet» - «в костюмі Єви, в чому мати народила». «Oben ohne» - «з неприкритим бюстом». Неординарно німці висловлюються про жінок, у яких яскравий або надмірний макіяж: «In den Tuschkasten gefallen sein», «In voller Kriegsbemalung» - цей вираз бере початок із звичаю первісних людей перед військовими діями розмальовувати обличчя та тіло.



Молодий / старий

На зовнішній вигляд людини впливає також вік, і це не залишилось поза увагою німецького народу. Про молодь жартівливо говорять: «Junges Gemьse», про старшу дівчину - «Ein spates Mдdchen sein», про старшу жінку, яка будь-якою ціною намагається зберегти молодість - «Das gefahrliche Alter». «Аus dem Schneider sein» - так зауважують переважно про тих, кому вже минуло тридцять років. Вислів походить із гри в карти «Скат», де 30 або 31 пункт означав, що хтось ставав Schneider, тобто програвав. Професія кравець (Schneider) була раніше малоперспективною, тому цю назву стали використовувати у картах, для позначення тих хто програвав. Людей старшого віку називають: «Alteren Datums sein» або «Altes Register», якщо хтось прожив багато років (н-д: 90 років), зауважують: «Es auf 90 (Jahre)bringen». Про людей, яких роки не змінюють, додають: «Wir bleiben die alten». Зовнішній вигляд людини найкраще описувати через характеристику її частин тіла. Серед соматизмів найбільш часто натрапляємо на опис голови, волосся, обличчя. Про людину із лисиною говорять: «Bubikopf mit Spielwiese», «Jmdm. Wachst das Knie durch die Haare», «Jmdm. bekommt eine Glatze», «J-d hat einen Mond», «J-d hat schon einen mдchtigen Mondschein», «Er kann sich mit dem Schwamm frisieren». Про сиве волосся кажуть: «Der graue Esel fдhrt (guckt) heraus» - «сивина пробивається в волоссі, уже сивина в бороді». Cатирично зауважують про старшу жінку, яка завдяки елегантно укладеному, та біло пофарбованому волоссю із спини виглядає молодшою і привабливішою: «Von hinten Blondine, von vorne Ruine».

Чоловіка з вусами характеризують «J-d. hat das Eichhorchen geschnupft» - «y кого-небудь пухнасті вуса». Про штучну щелепу людини німці кажуть: «J-d. hat Dritte Zahne» - «штучні зуби». Якщо у когось велика щетина, зауважують: «Am Apparat verlangt werden». Цей фразеологізм походить від виразу «Am Telefonapparat verlangt werden», в якому змінено слово Telefonapparat на Rasierapparat. Руку німці жартівливо називають: «Die funfzinkige Gabel» - «п'ятірня», а про людину з великими стопами кажуть: «Auf groЯem FuЯ leben», а про жінку з пишним бюстом говорять: «Holz vor der Hьtte / Tьr / bei der Herberge haben», порівнюючи такий бюст з великими запасами дров, які у селах складають одразу біля стін будинків. «Wo der Rucken seinen anstдndigen/ehrlichen Namen verliert/-der verlдngerte Rucken» aбо «J-s vier Buchstaben» - ці вирази є жартівливим позначенням ягідниці. З гумором говорять німці і про деякі людські вади: «Einen Knick im Auge/in der Linse / in der Optik haben» - «бути косооким, косити», «In Rate sprechen» - «заїкатись». Цікавими є німецькі фразеологічні звороти, які позначають міміку людини. «In der Schmollecke zurьckziehen / In der Schmollecke sitzen» - «надути губи, закопилити губу». «Eine Schippe (ein Schippchen) machen» - «зробити плаксиву гримасу». З іронією описують заспаний вигляд людини - «Die Auge voll Bett haben». Також іронічно висловлюються німці про надмірно поважний, офіційний вираз обличчя:

«Eine Amtsmiene aufstecken / aufsetzen / Gesicht aufsetzen(aufstecken)». Коли ж вираз обличчя людини стає незворушним, ошелешеним чи навіть тупим, то таке обличчя порівнюють: «Wie Piksieben». Die Piksieben - це карта у грі з дуже малою вартістю, хто цю карту отримує, не має чому веселитись.

Неoрдинарними є фразеологічні звороти на позначення загального зовнішнього вигляду людини: «Ein Schauspiel / Bild fьr die Gotter sein» - дивний зовнішній вигляд. Коли ж зовнішність у людини така, наче вона тільки що приїхала з села, зазначають: «Landpomeranzig aussehen». Дещо з сарказмом говорять про того, хто в певній ситуації прибирає дуже поважну позу: «Sich in Positur setzen / werfen / stellen». Загалом про таких людей з іронією кажуть: «Du siehst ja schon aus!» - «на кого ти схожий!»

Є також у німецькій мові такі фразеологічні одиниці з комічною конотацією, які характеризують і зовнішність людини, і її внутрішній світ: «Ein Bundel elend», «Wie ein Haufchen Unglьck» - «мати нещасний вигляд», «Leise weinend» - «похнюпити голову, бути наче побитим», «Dastehen wie eine geknickte Lilie» - «поникнути, як надломлена лілія». Ці фразеологічні одиниці асоціюються з людьми, у яких похмурий, нещасний зовнішній вигляд, і цей зовнішній вигляд є проявом такого ж внутрішнього стану. Німецький фразеологізм «Frecher Spatz» також характеризує одночасно і зовнішній вигляд і внутрішні риси - маленька, але задиркувата, смілива

і дотепна дівчина (як спритний горобець). Про дуже простий і скромний вигляд людини жартівливо кажуть: «Das Bild der Unschuld» - «втілення безневинності» та іронічно: «Heilige Eifalt» - «свята простота», «Einfalt vom Lande» - «простак, простачка». Також цими фразеологізмами можуть позначати і простий, невибагливий характер людини. [58, с. 191-197].

1.4 Способи перекладу фразеологізмів

Досліджуючи проблематику становлення та розвитку фразеології, важливо по можливості чіткіше виділити коло тих мовних одиниць, які об'єднанні поняттям фразеологія, бо як свідчать дослідження, в сучасних розвинених мовах посилюється процес видозмінювання семантичної та структурно-семантичної організації різних розрядів сполучень, об'єднаних загальним терміном Ї сталі словесні комплекси. У системі цих комплексів доцільно виділити центральний шар - фразеологічну одиницю з певним або частковим переосмисленням значення компонентів, співвідносних із словом або з реченням. Досліджуючи етимологію фразеологічних одиниць, слід враховувати як мовні шляхи їх виникнення, так і ті суспільні фактори, що впливають на утворення будь-яких мовних одиниць. Ці процеси тісно пов'язані між собою. Наукова систематизація різнорідного фразеологічного матеріалу - одне з актуальних завдань молодої лінгвістичної дисципліни. Науковці, спираючись на ті чи інші ознаки фразеологічних одиниць, дотримуючись певних принципів (семантичного, функціонального, граматичного, генетичного тощо), запропонували ряд класифікаційних схем, що використовуються у теоретичній і методичній літературі.

Загального визначення в науковій літературі набула семантична класифікація В. Виноградова, в основу якої покладено принцип нерозкладності семантики фразеологічних одиниць. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів. На цій підставі він виділяє три типи одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [64, с. 16].

Своєрідність цих «складних синтаксичних слів» все більше привертає увагу дослідників у наш час, коли утвердження принципу антропоцентризму передбачає дослідження всіх аспектів мови в діяльнісному аспекті з орієнтацією на людину як основну постать мовленнєвої діяльності. Перші намагання включити у словники „фразеси та ідіоматизми”, близькі до слів, містяться ще у працях М.В. Ломоносова [Ломоносов 1952]. Витоки сучасних підходів до вивчення фразеології можна спостерігати у працях Ш. Баллі, О.О. Потебні, Ф.І. Буслаєва, Ф.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова, І.А. Бодуена де Куртене, О.В. Щерби, Є.Д. Поліванова, О.О. Селіванової, С.Н. Денисенко та ін.. Одним із перших лінгвістів, який запропонував докладну характеристику фразеологічних одиниць, був Ш. Баллі [Балли 1961]. У російській лінгвістиці перша спроба вивчення стійких виразів належить академіку О.О. Шахматову, який досліджував різнотипні синтаксичні сполучення під кутом зору їхньої розкладності [Шахматов 1941]. Дещо пізніше (в 1940-1970 рр.) проблеми теорії фразеології висвітлювалися у працях акад. В.В. Виноградова, Н.Н. Амосової, О.І. Смирницького, М.М. Шанського, О.І. Молоткова, О.С. Ахманової, О.В. Куніна, І.В. Арнольд та ін. учених. Саме в цей період, названий В.М. Телія класичним, відзначається намаганням зберегти основні погляди на суть і класифікацію фразеологізмів, висловлені В.В. Виноградовим [Телия 1996: 54]. Основною рисою цього періоду є оформлення фразеології в самостійну лінгвістичну дисципліну, головними завданнями якої стали такі питання, як визначення фразеологічних одиниць і їх відмінностей, з одного боку, від вільних словосполучень, а з іншого, - від окремих слів; окреслення меж фразеології; напрацювання проблеми рівневої системи мови з урахуванням наявності в ній фразеологізмів; типологія фразеологічних одиниць. Посткласичний період у вивченні фразеології характеризується намаганням запропонувати нові методи, близькі до лексикологічних, і описати фразеологічний склад мови як систему всіх його одиниць на основі ознак ідіоматичності або ж описати цей склад як підсистему лексико-фразеолгічної системи мови. Мовознавчі студії сьогодні все більше привертають увагу до того очевидного факту, що класифікаційно-системний підхід до вивчення фразеологічного значення мови вичерпав себе, а ізоляція фразеології від інших лінгвістичних дисциплін звужує її теоретичний простір. Такий стан справ у вивченні фразеології сьогодні призвів до того, що на порядок денний ставляться питання, пов'язані з розглядом фразеологізмів, як знаків, що характеризуються своєю особливою роллю і функціями в мові й мовленні та з'ясуванням причин їхньої відмінності й переваги перед іншими типами знаків. Ось чому до невідкладних завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни В.М. Телія цілком справедливо відносить дослідження співвідношення об'єктивного й суб'єктивного факторів у значенні фразеологізмів, їхнє пристосування до комунікативних процесів, здатність виконувати номінативні завдання в ході організації висловлювання, включаючись у когнітивні процедури, що забезпечують розуміння, а також соціальні умови мовлення, що характеризують статус комунікантів і т.ін. [Телия 1996: 56].

Невід'ємною частиною сучасних лінгвістичних досліджень є їх тісний звґязок саме з когнітивістикою та культурологією. Як наслідок виникла нова модель, покликана задовольнити новітні потреби науки - концептуальні дослідження. Вони базуються на структурі лексико-семантичних полів, але виходять далеко за їх межі, враховуючи національно-культурну специфіку та спосіб світосприйняття народу - носія мови. Тому дослідження концептосфери інтелектуальної діяльності людини (на матеріалі прикметників німецької мови) було б неповним без фразеологічного аналізу. Відомо, що концепти відбивають досвід як окремих людей, так і цілих спільнот; через концепти відбувається ознайомлення людини з певною лінгвокультурою [54, с. 21], а фразеологічні одиниці, як специфічні мовні утвори, яким властиві образність та метафоричність, містять так зване приховане знання - tacit knowledge (термін А.Вежбицької). Власне неусвідомлена частина значення є психологічно реальною, виявляється в мові і впливає на мовні процеси [54, с. 22]. На вагоме значення фразеологічних одиниць мови при дослідженні окремого концепту чи цілої концептосфери вказують, зокрема, А. Вежбицька, Й. Дапчева, В. Старко та інші мовознавці.

У фразеології багато національного, а національне - завжди своєрідне. Фразеологічна підсистема - це та ділянка мови, де концентрується уся її специфіка. Історія народу, звичаї, культура, цивілізація, література, навіть погода і спосіб харчування - знаходять відображення у фразеології.

Фразеологізми, що характеризують людину за різними рисами характеру, представляють багатющий матеріал для вирішення багатьох актуальних та дискусійних проблем лінгвістики, пов'язаних з фразеологічною семантикою. Вони будуються за моделлю “людина + її характеристика”, одночасно називаючи та характеризуючи людину. Для цього можна використати семантичний опис фразеологізмів та виявити їх образні уявлення.

Не варто обмежуватися дослідженням семантичних структур, оскільки більшість аналізованих фразеологізмів - образно-емотивні, тобто велику роль у їх значення відіграє образна основа. Саме через аналіз опорних компонентів можна виявити символи та еталони розумових здібностей людини та прослідкувати їх звґязок з культурно-національними символами і еталонами.

Оцінювальний компонент як частина конотативного макрокомпоненту повґязаний з образною основою фразеологізмів. Даючи характеристику об'єктам реальної дійсності, суб'єкт практично завжди оцінює їх. З метою виявлення образних уявлень аналізується компонентний склад фразеологізмів на позначення інтелектуальної діяльності людини як в німецькій, так і в українській мові. Особливу увагу приділено семантично опорним словам, оскільки вони задають тему, моделюють образність, а сполучувані з ними компоненти дають нову інформацію і уточнюють відтінки смислу. [65].

При семантичному аналізі слід опиратися на положення семасіології про те, що фразеологічне значення, як і лексичне - складне утворення, яке складається з ієрархічно організованих та впорядкованих семантичних компонентів або сем [27, с. 172-184., с.172]. Наприклад що стосується семи “інтелектуальна здатність”. Ступінь розумових здатностей коливається в дуже широкому діапазоні - від максимального до мінімального, межуючи з цілковитою відсутністю розумових здібностей. Фразеологізми концентруються на двох протилежних полюсах, позначаючи або максимальні, або мінімальні розумові здібності. Завдяки своїй образно-метафоричній природі, фразеологічна одиниця може одночасно представляти кілька концептуальних утворень. Так наприклад фразеологізми зі словом Kopf можуть характеризувати як розумну, так і далеку людину. Nicht auf dem Kopf gefallen lassen, що означає бути здібним, кмітливим. Ihm wird der Kopf verkeilt - у нього мозок відсутній (про придуркувату людину).

Розумове благополуччя відчувається як повноцінність, тобто відповідність до норми. Найвищий прояв розуму вбачається як довершеність, якийсь ідеальний стан. Розумова діяльність спрямована на вироблення нових та відтворення вже відомих ідеальних об'єктів. Крім того, людина може впливати на інтелект іншої людини, орієнтуючи її на діяльність такого роду. Розумове благополуччя відрізняються нестабільністю і може бути порушене. Послаблення розумових здібностей, як правило, має причину [38, с. 57-77, с. 74].