Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміле застосування різноманітних перекладацьких трансформацій для того, щоб перекладений фразеологізм якомога точніше передавав всю інформацію, що міститься в слові оригіналу, за умови дотримання відповідних норм мови перекладу. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення. У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використаються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

Дослідження вживання лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Причина, що викликає лексичні трансформації криється в тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і перекладач має це враховувати. Саме відмінності в структурах вихідного і переводить мови змушують перекладача використати різні трансформації.

На початку нашої дослідницької роботи ми ставили за мету дослідження перекладацьких трансформацій, використаних при перекладі емотивних фразеологізмів німецької мови.

У ході дослідження цього питання ми дізнались, що адекватний (повноцінний) переклад визначається як переклад, що відповідає оригіналу по функції (повноцінності передачі) і по обиранню засобів перекладачем (повноцінності мови і стилю). Лише добре озброєний лінгвістично, історично та культурно перекладач може задовільно виконати завдання адекватного перекладу, що полягає в передачі смислового змісту, емоційної виразності і словесно-структурного оформлення оригіналу. Взагалі, виконуючи переклад, перекладач передусім визначає спосіб перекладу, тобто міру інформаційної впорядкованості для перевідних лексем. Функціональний переклад полягає в компонуванні, трансформуванні перевідних лексем з функціонально перетворених одиниць початкових лексем. Отже перекладацькі трансформації відіграють важливу роль у процесі досягнення адекватності перекладу.

Ми виявили 4 основних типи перекладу фразеологізмів німецької мови: метод фразеологічного еквівалента, метод фразеологічного аналога, дослівний переклад фразеологізмів (калькування), описовий переклад фразеологізмів. Дослідження показало, що 60% вибраних фразеологічних одиниць перекладено шляхом фразеологічної аналогії, 10% - методом калькування, 10% - методом пошуку фразеологічного еквівалента та 20% - шляхом описового перекладу.

РЕЗЮМЕ

У даній магістерській роботі було розглянуто емотивні компоненти значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дослідженні розглядалися особливості емотивності, її структура, зв'язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізувалися основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць у німецькій мові.

Мета дослідження: Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу, а також виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

Об'єкт дослідження: Мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови.

Предмет дослідження: Емотивний компонент значення фразеологічних одиниць німецької мови.

Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обгрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому чисті і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М. Аверіна, С.Б. Беолізон, Р.С. Сакієва) та стилістики (Е.С. Азнаурова, І.В. Арнольд, М.П. Брандез).). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана “емоційна" лексика (слова, шо виражають емоції) (М.А. Буряков, Е.А. Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В. Аврасін, В.І. Болотов, Н.М. Разінкіна).

Матеріал дослідження: матеріалом для роботи послужили близько 500 фразеологічних одиниць німецької мови, вибраних з фразеографічних джерел німецької мови ХХ століття.

Методи дослідження:

- метод фразеологічної ідентифікації - у процесі дослідження співвідношення фразеологічних одиниць та крилатих виразів;

- контекстологічний метод та.метод оточення - використано для визначення характеру зв'язку переосмислених мовних одиниць (слів, синтаксичних конструкцій, стійких виразів) з іншими мовними одиницями в межах мікро- чи макротексту;

- елементи статистичного методу та методу концептуального аналізу застосовуються в дослідженні семантичної структури емотивних мовних одиниць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в характеристиці емотивних фразеологічних одиниць німецької мови, їх співставлення з емоційними фразеологізмами української мови. Ми вибрали способи перекладу емотивних фразеологізмів, поділивши їх на семантичні групи і уникаючи при цьому неспівпадання оригіналу і перекладу, що могло б привести до неадекватного розуміння змісту.

Практична цінність результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в лекційних курсах мовознавства, теорії міжкультурної комунікації, лексикології німецької мови, у спецкурсах з лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, при навчанні студентів в практичному курсі німецької мови як іноземної. А також впливає на можливість використання матеріалів роботи при викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики перекладу, стилістики, а також при написанні курсових робіт. Кожен перекладач повинен мати свій власний механізм перекладу, щоб довести його до автоматизму.

Та як би там не було, існує багато складних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності, що називають “перекладом” або “перекладацькою діяльністю”.

Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміле застосування різноманітних перекладацьких трансформацій для того, щоб перекладений фразеологізм якомога точніше передавав всю інформацію, що міститься в слові оригіналу, за умови дотримання відповідних норм мови перекладу. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення. У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використовуються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

Дослідження вживання лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Причина, що викликає лексичні трансформації криється в тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і перекладач має це враховувати. Саме відмінності в структурах вихідного і переведеного змушують перекладача використати різні трансформації.

На початку нашої дослідницької роботи ми ставили за мету дослідження перекладацьких трансформацій, використаних при перекладі емотивних фразеологізмів німецької мови.

Ми виявили 4 основних типи перекладу фразеологізмів німецької мови: метод фразеологічного еквівалента, метод фразеологічного аналога, дослівний переклад фразеологізмів (калькування), описовий переклад фразеологізмів. Дослідження показало, що 60% вибраних фразеологічних одиниць перекладено шляхом фразеологічної аналогії, 10% - методом калькування, 10% - методом пошуку фразеологічного еквівалента та 20% - шляхом описового перекладу.

ZUSAMMENFASSUNG

In dieser Magisterarbeit wurden emotive Komponenten der Bedeutung phraseologischer Einheiten der deutschen Sprache angesehen. In der Forschung wurden die Besonderheiten der Emotionalitдt, ihre Struktur, Bindungen mit anderen Komponenten der Semantik der Sprecheinheiten angesehen, wurden auch Hauptsprechmechanismen der Bildung der Emotionalitдt phraseologischen Einheiten in Deutsch analysiert

Das Hauptziel der Forschung: Erцffnen die Sprechmechanismen der Bildung der Emotionalitдt phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache durch die synchronische und diachronische Analyse

Das Hauptobjekt der Forschung: die Sprechmechanismen der Bildung emotionaler phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache.

Der Hauptzweck der Forschung: der emotionale Komponent der Bedeutung der phraseologischen Einheiten in der deutschen Sprache.

Man muss sagen, dass das Thema ganz aktual ist. Варто сказати, що тема є досить актуальною. Die Aktualitдt des Themas der Forschung ist damit verbunden, dass die Linguisten in der letzten Zeit immer mehr Aufmerksamkeit diesem Problem schenken, da emotive Aspekte der Semantik einen der Momenten der Tдtigkeit der Menschen wiederspiegeln, der das Prozess der Menschenerkenntnis begleitet. Darum erschien das Bedьrfnis der Bearbeitung der Frage von der Diskretheit der Emotionalitдt und ihren Bestandteilen. AuЯerdem das Erlernen der Sprechwege und Mechanismen der Bildung von den emotionale Phraseologismen, die nicht nur fьr die Nomination der Objekten existieren, sondern fьr den Ausdruck des Verhдltnisses dazu.

Der Stoff fьr die Forschung: etwa 500 phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache, die aus den phraseologischen Quellen der deutschen Sprache ausgewдhlt wurden.

Die Methoden der Forschung:

- Die Methode der phraseologischen Identifizierung - wдhrend der Forschung phraseologischen Einheiten.

- Die kontextologische Methode und die Umgebungmethode - wurde fьr die Feststellung der Bindung der uminterpretieren Sprecheinheiten(der Worten, der syntaktischen Einheiten, der Phraseologismen) mit den anderen Sprecheinheiten im Mikro- und Makrotext;

- Die Methode der konzeptuellen Analyse;

Die wissenschaftliche Neuheit der bekommenen Ergebnisse besteht in der Charakteristik der emotionalen Einheiten der deutschen Sprache, der Vergleich mit den emotionalen Phraseologismen der ukrainischen Sprache. Wir haben die Ьbersetzungsarten der Phraseologismen gewдhlt. Wir haben sie in den semantischen Gruppen geteilt. Dabei haben wir die Inkongruenz des Originals mit der Ьbersetzung vermeidet.

Der praktische Stellenwert der Ergebnissen besteht darin, dass die bekommenen Ergebnisse in der Sprachwissenschaft, in der Theorie der zwischenkulturellen Kommunikation, in der deutschen Lexikologie, in der Linguokulturollogie und der kognitiven Linguistik, fьr den Studenten der Fakultдt fьr Fremdsprachen benutzt werden kцnnen. Jeder Dolmetscher soll seinen eigenen Mechanismus der Sprachьbersetzung, um seine Arbeit automatisch zu tun.

Es gibt aber viele schwierige Probleme, die die moderne Sprachwissenschaf erlernt. Einen wichtigen Rang hat das Erlernen der linguistischen Aspekte von der zwischensprachlichen Kommunikation, die man „Sprachьbersetzung“ nennt.

Die Hauptaufgabe des Dolmetschers ist die richtige Anwendung von verschiedenen Ьbersetzungstransformationen, damit die ьbersetzende Phraseologie richtig die ganze Information ьbergibt, dass das Wort im Original hat. Das lexikalische Element wird, wie bekannt, nicht selbstдndig, unabhдngig vom Text ьbersetzt, in dem er gebraucht wird, sondern in der Gesamtheit mit seinen kontextuellen Bindungen und den funktionalen Charakteristik. AuЯerdem muss man richtig kontextuelle Angemessenheiten auswдhlen, die nicht immer in den Wцrterbьcher fixiert sind. In der Praxis der Dolmetscher trifft man viele Fдlle, wenn man solche Worte benutzt, die das Wцrterbuch nicht ьbersetzen kann, denn es kann alle Wortverbindungen und Transformationen nicht vorsehen. Die Forschung des Gebrauchs der lexikalischen Transformationen ist ganz aktuell und braucht viel Aufmerksamkeit. Der Hauptgrund der lexikalischen Transformation besteht darin, dass jede Sprache ihre eigene Struktur hat und der Dolmetscher muss das behandeln. Das bringt dazu, dass der Dolmetscher verschiedene Transformationen benutzt.

Am Anfang unserer Vorschung wir hatten als Hauptziel das Erlernen der Ьbersetzertransformationen, die man wдhrend der Ьbersetzung der emotiven Phraseologismen in Deutsch benutzt

Wir haben 4 Hauptarten der Ьbersetzung von den Phraseologismen der deutschen Sprache festgestellt: den Art der phraseologischen Дquivalent, den Art phraseologischen Analogie, den Art der Lehnьbersetzung, beschreibende Ьbersetzung. Die Vorschung hat gezeigt, dass 60% ausgelesenen phraseologischen Einheiten als phraseologische Analogie, 10% - als Lehnьbersetzung, 10% - phraseologischen Дquivalent, 20% - beschreibende Ьbersetzung ьbersetzt sind.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків, 1978

2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. -- Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. -- 208 с.

3. Арсеньева Е.Ф. Сопоставительньїй анализ фразеологических единиц. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. - 123с.

4. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. - М.: Наука, 1988. - 338 с.

5. Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М. "фразеологія: знакові величини" Вінниця: Нова Книга, 2008.

6. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского язика / Ш. Балли. - М.: Изд-во ин. лит., 1955. - 416 с.

7. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: [підр. для студ. вищих навч. закладів] / Флорій Сергійович Бацевич. - К.: ВЦ “Академія”, 2004. - 344 с.

8. Бинович Леонид Эдуардович Немецко-русский фразеологический словарь. Государственное издательство иностранных и национальных словарей Москва, В-71, Б. Калужская, 15

9. Бинович Леонид Эдуардович и Гришин Николай Николаевич Немецко-русский фразеологический словарь. Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах и К. Агрикола. Изд. 2-е, испр. И доп. М., «Русский язык». 1975. 656 стр.

10. Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк. - К.: Наук. думка, 1989. - 154 с.

11. Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой

и неязыковой вариативности.-- Ташкент, 1981.

12. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту “страх”: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / Олексій Олександрович Борисов. - Ж., 2005. - 252 с.

13. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц / Виноградов В.В. -- М: Наука, 1986. -- 243 с.

14. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы): [учебное пособие] / Виктор Сергеевич Виноградов. - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.) / [уклад. І гол. Ред.. В.Т. Бусел]. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. - 1728 с.

16. Верещагин Е.М. Семантизация культурного компонента языковых единиц в учебных лексикографических словарях / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. - М., 1978. - С. 98-106.

17. Гаврись В.И. Немецко-украинский фразеологический словарь. /В 2-х т. Т.I. А-К./ Сост., О.П. Пророченко. - К.: Рад. Школа, 1981. - 26 л. - 3 р. 30 к. 20000 экз. 70105. 46020 20000.

18. Гаврись В.И. Немецко-украинский фразеологический словарь. /В 2-х т. Т. II. А-К./ Сост., О.П. Пророченко. - К.: Рад. Школа, 1981. - 26 л. - 3 р. 30 к. 20000 экз. 70105. 46020 20000.

19. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. - К.: Радянська школа, 1981. - Т. 1. - 416 с.; Т.2. - 382 с.

20. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови: автореф. дис. на здобуття ступ. доктора філолог. наук / М.В. Гамзюк. - К., 2001. - 31 с.

21. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення в процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріал німецької мови: Монографія. - К.: Вид-чий центр КДЛУ, 2000. - 256 с.

22. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в системі синхронії та діахронії): Автореферат дис.. докт філол.. наук. - К., 2001. - 31 с.

23. Головіна Н.Б. "фразеологічна стилістика побажань української та німецької мов", // Наукові записки - Випуск 95. - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011-580с.

24. Голуб И.Б. Стилистика современного руського языка. - М.: Высш. школа, 1986. - 203 с.

25. Григораш А.М. Розширення складу фразеологічних одиниць як засіб творчого використання сталих словосполучень / А.М. Григораш // Система і структура східнослов'янських мов: міжкаф. зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 1998. - С. 60-64.

26. Губочкина Л.Ю. Лексико-семантические и лексико-стилистические переводческие трансформации : [монография] / Любовь Юрьевна Губочкина. - Москва: Изд-во МГОУ, 2010 - 296 с.

27. Дапчева Й. Фразеологизмы, обозначающие интеллектуальные свойства человека в болгарском и русском языках // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2006

28. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика [текст] / В.Д. Девкин. - М.: Междунар. отношения, 1979. - 256 с..

29. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). - Львов: Из-во при Львовском гос. ун-те издательского обьединения «Вища школа», 1988. - 198 с.

30. Дмитриева Л.Ф., Кунцевич С.Е, Мартинкевич Е.А, Смирнова Н.Ф. Английский язык. Курс перевода /.. - Москва - Ростов-на-Дону, 2005.

31. Ефимов А.И. Стилистикахудожественной речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. - 519 с.

32. Ефимов А.И. Стилистикахудожественной речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. - 519 с.

33. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психологическая интерпретация речевого воздействия / В.И. Жельвис. - Ярославль: Яросл. гос. пед. ин-т им. К.Д. Ушинського, 1990. - 82 с.

34. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М.: Просвещение, 1990. - 160с.

35. Коломейцева Е.М. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский: [учеб. пособие] / Евгения Михайловна Коломийцева, Марина Николаевна Макеева. - М.: Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. - 92 с.

36. Комісаров В.Н. Сучасне перекладознавство. - М., 2001.

37. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение / Комиссаров В.Н. -М.: ЭТС. - 2002. - 424с.

38. Леонтьева Т. В. Интеллект человека в зеркале “растительных” метафор // Вопросы языкознания. 2006. - № 5. - С.

39. Лингвистический знциклопедический словарь. М.: «Советская знцик-лопедия», 1990.-697с.

40. Литвинов П.П. Фразеология. - М.: Примстрой - М, 2001. - 401с.

41. Літвінова Марина Михайлівна, Семантичні властивості фразеологічних одиниць зі значенням рис характеру людини (на матеріалі німецької мови XIX-XX ст..) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

42. Літвінчук І.М. Прагматика емотивного тексту: автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філолог. наук / І.М. Літвінчук. - К., 2000. - 17 с.

43. Лотман Ю.М. Об искустве: структура художественного текста. Семиотика кино и проблемы кмноэстетики. Статьи. Заметки. Выступления / Юрий Михайлович Лотман. - СПб.: “Искусство - СПБ”, 2005. - 704 с.

44. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы: [пособие по немецкому языку] / Д.Г. Мальцева. - М.: Высшая школа, 1991. - 173 с.

45. Мягкова Е.Ю. Эмоциональная нагрузка слова и её проявление в материалах ассоциативного эксперимента / Е.Ю. Мягкова // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. - Калинин: Калин. гос. ун-т, 1981. - 160 с.

46. Петрова О.В. Теория перевода: [учебник для переводческих факультетов и факультетов иностранных языков] / Ольга Владимировна Петрова, Вадим Витальевич Сдобников. - Н. Новгород НГЛУ им. Н. А. Добролюбова, 2001. - 448 с.

47. Плутарх. Почему божество медлит с воздаянием, 17

48. Попов Р.Н. Фразеология современного русского языка. - М.: Высшая школа, 1976

49. Пономаренко А.Ю. Фразеологічні одиниці з демінутивним та аугментативним компонентом у сучасній українській мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Пономаренко Аліна Юріївна. - Ніжин, 2003. - 240с.

50. . Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. - М.: Просвещение, 1971. - 184 с.

51. Разинкина Н.М. Стилистика английской научной речи / Н.М. Разинкина. - М.: Наука, 1972. - 168 с.

52. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : [навчальний посібник] / Олена Олександрівна. Селіванова. - П.: Довкiлля-К, 2008. - 350 с.

53. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К.: Наук. думка, 1973. - 280 с.

54. Старко В.Ф. Концепт ГРА: Моногр. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волинь. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 204 с.

55. Тарануха Т. "фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини з компонентамизооморфізмами в українській та німецькій мовах". // Наукові записки - Випуск 95. - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011.- 580 с.

56. Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах: [учебное пособие] / Александр Анисимович Тараненко. - К.: Наукова думка, 1989. - 254 с.

57. Тимощук Н.П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н. П. Тимощук. -- Львів, 2005. -- 19 с.

58. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.191-197.

59. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. За ред. Г.М. Удовиченка. - К., 1984

60. Харчук О.В. Фразеологічні одиниці з кінетичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико?структурний аспект: Автореф. Дис. … кандидата філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгвіст. ун?т. Київ, 2006. - 19 с.

61. Худяков И.Н. Об эмоционально-оценочной лексике / И.Н. Худяков // Филологические науки. - 1980. - № 2. - С. 79-82.

62. Шавловська Т.С. Автореферат. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Спеціальність10.02.04 - германські мови. ст. 7.

63. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховский. - Воронеж: ВГУ, 1987. - 191 с.

64. Щербань Н.П. Про один із засобів контекстуального перетворення фразеологізмів // Мовознавство. - 1975. - № 4. - С. 41-45

65. Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen. 2. Ьberarbeitete Auflage. Я Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2003. - 214 S.

66. Deutsches Universalwцrterbuch / Unter Leitung von G.Drosdowski. ? Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1989. - 1816 S.

67. Duden. Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache in 6 Bдnden / Unter Leitung von G.Drosdowski. - Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1976. - 2992 S.

68. Dobrovolґskij D. Idiome im mentalen Lexikon: Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung. - Trier, 1997. - 245 S.

69. Gцrner H., Kempecke G. Synonymwцrterbuch. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1978. - 643 S.

70. Heyne M. Deutsches Wцrterbuch. - Leipzig: Verlag von S. Hinyel, 1890?1895.? Bd.1 ? 1282 S., Bd.2 - 1238 S., Bd.3 - 1464 S.

71. Hecker A.E. Weiter im Text - zu den kommunikativ - pragmatischen Funktionen von Phraseologismen in Texten. Ein Forschungsьberblick: Lizentiatsarbeit im Fach Germanische Linguistik. - Bern, 2003. - 72 S.

72. Palm C. Phraseologie. Eine Einfьhrung. - Tдbingen, 1995. - 189 S.

73. Rцhrig L. Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten. 3. Aufl. - Freiburg: Herder, 1976. - 1255 S.

74. Wцrterbuch der deutchen Gegenwartssprache / Hrsg. Von R. Klappenbach und W. Steinist. - Berlin: Akademieverlag, 1974. - 4806 S.

75. Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch. - Gдsterloch. Mьnchen: Bertelmann Lexikon Verlag, 1991. - 1439 S.

Размещено на Allbest.ru