Цінність роботи та засудження бездіяльності в фразеологічному фонді англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

35

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.1 Фразеологія як наука та предмет її дослідження

1.2 Поняття про фразеологізм

1.3 Принципи класифікації фразеологічних одиниць

1.4 Лінгвокультурологічний аспект англійських фразеологізмів

Висновки до розділу І

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСУДЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦІННІСТЬ РОБОТИ В АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ

2.1 Дослідження фразеологічної мікросистеми «ледарство» в англійській мові

2.2 Концепт «праця» у фразеологічному фонді англійської мови

Висновки до розділу ІІ

Загальні висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці широко застосовуються в усному і писемному мовленні (художній літературі, публіцистиці, тощо), їхні структурно-семантичні особливості є недостатньо вивченими. У вітчизняній фразеології ще не існує комплексного дослідження і остаточного вирішення багатьох проблем, що й зумовило вибір даної теми та пояснює актуальність дослідження. Під фразообразования величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов'язано з людиною, з різноманітними сферами його діяльності. Фактор адресата є найважливішим елементом комунікації. Крім того, людина прагне наділити людськими рисами об'єкти зовнішнього світу, в тому числі і неживі.

Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці, що позначають відношення до праці і неробства в англійській мові.

Новизна даної роботи полягає в тому, що фразеологічні одиниці з даною семантикою не отримали належного висвітлення в лінгвістичній літературі, також відсутні конкретні наукові дані про особливості фразеологізмів з даною семантикою. Світ фразеології сучасної англійської мови великий і різноманітний, і кожен аспект його дослідження, безумовно, заслуговує на належну увагу.

Предмет дослідження - фразеологізми в системі образних засобів англійської мови.

Мета роботи - проаналізувати фразеологізми на позначення цінності праці та засудження бездіяльності, звертаючи увагу на національну своєрідність фразеологізмів у англійській мови.

Методологічну основу дослідження складають положення лінгвокраїнознавства щодо фразеології.

Завданням є дослідження фразеології як науки, поняття фразеологізму, лінгвокультурологічного аспекту англійських фразеологізмів, укладання класифікації фразеологічних одиниць.

Матеріалом дослідження стали вибрані фразеологізми, що позначають відношення до роботи.

Теоретична цінність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення усіх типів фразеологічних одиниць в світі розвитку фразеологічної теорії. Результати, отримані в ході даного дослідження, можуть бути використані в теоретичному курсі лінгвокраїнознавства.

В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та кроскультурного аналізу. Приклади фразеологічних одиниць добиралися методом суцільної вибірки.

Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, у якому окреслюються межі дослідження, двох розділів, кожен з яких завершується висновками, загальних висновків та бібліографії.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.1Фразеологія як наука та предмет її дослідження

Фразеологізм як мовне явище може розглядатися не лише в лінгвістичному, а й в психологічному контексті. Такий підхід невипадковий. Праці В.Гумбольта, Ф.де Соссюра та О.О.Потебні яскраво засвідчують, що природу мовних явищ слід шукати в психіці людини. На думку О.О.Потебні, зближення мовознавства з психологією дає можливість “шукати рішення питань про мову в психології, і, навпаки, чекати від досліджень мови нових відкриттів в області психології”.

Розглядаючи мову як систему знаків, Ф.де Соссюр зазначає, що мовний знак, в свою чергу, є “двобічною психічною сутністю”, “обидва боки мовного знаку психічні і пов'язуються в нашому мозку асоціативним зв'язком”[37, ст.123].

Вивчення фразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології, статус якої як науки далекий від однозначного вирішення. Як правило, фразеологічний рівень розглядається в мові як проміжний. Він знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Невизначеність статусу фразеології пов'язана з відкритим питанням еквівалентності ФО слову, невизначеності самого терміну, предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяють фразеологію як окрему дисципліну, належать Ш. Баллі, В.В. Виноградов, О.І. Смирницький, Є.Д. Поливанов, Л.А. Булаховський. Деякі інші мовознавці роблять спробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний рівень мови. До них належать В.Л. Архангельський, М.Ф. Алефіренко, О.В. Кунін та інші[3, ст.97].

Спірним залишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французького походження Ш. Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце він відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології[10, ст.87].

Як зазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів “фразеологія” та “фразеологізм”. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну “фразеологія” (гр. phrasis - “вираз, зворот”, logos - “слово, вчення”) це:

1) сукупність фразеологізмів певної мови;

2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В. Куніна: “фразеологія - це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють”.

“Оксфордський словник” подає зовсім узагальнене значення: “фразеологія - вибір слів, формулювання». У “Вебстерському словнику даний термін пояснюється як “спосіб вживання та систематизація слів». У вітчизняних тлумачних словниках знаходимо тлумачення фразеології як “розділу мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми”.

Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навіть не розглядається, як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології: лексикологія - наука про походження та значення слів). О.В.Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичній літературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень[19, ст. 46].

Не можна залишити поза увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, є предметом фразеології як науки, а, по-друге, - об'єктом нашого дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття.

Як правило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Інші терміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці у класифікаціях ФО). В межах стійких зворотів О.І. Смирницький, наприклад, розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавлені метафоричності або ж втратили ії) та ідіоми (які базуються на переносі значення, на метафорі). Н.М. Амосова виділяє фраземи та ідіоми. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.

В англо-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі. Англійський фразеолог Л.П. Сміт використовує слово idiom, яке вживає в його вузькому значенні, “для визначення таких особливостей мови…, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки”[28, ст.125].

М.Ф. Алефіренко надає перевагу поняттю “фразема”. В.М. Мокієнко під ФО розуміє “відносно стійке, відтворюване, експресивне сполучення лексем, яке має цілісне значення”.

Отже, до основних рис ФО належать “відтворюваність у процесі спілкування, “надслівність” і цілісність значення”.

Слід також зазначити, що серед розмаїття ФО існують загальні фразеологізми та індивідуально-авторські. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило, до словників не потрапляють. Деякі лінгвісти вважають за доцільне створити словники індивідуально-авторських вживань ФО.

1.2 Поняття про фразеологізм

Термін «фразеологізм» походить від давньогрецьких слів «phrasis» - вислів та «logos» - слово. За визначенням «Сучасної термінологічної енциклопедії», фразеологізмами слід вважати «стійкі, зв'язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості, є репрезентантами культури народу й характеризуються образністю й експресивністю» [24, c.641].

Фразеологічний склад мови вивчається спеціальним розділом мовознавства, який носить назву «фразеологія». Фразеологія вивчає семантичні, структурні, функціональні, комунікативні особливості фразеологічних одиниць, а також закономірності виникнення і творення фразеологізмів. Фразеологія виокремилась як лінгвістична дисципліна на початку ХХ ст. У книзі відомого швейцарського вченого Шарля Баллі «Французька стилістика» (1909) вперше представлено спробу обґрунтувати фразеологію як самостійну лінгвістичну дисципліну, здійснити класифікацію фразеологізмів і розробити методику ідентифікації фразеологізмів з їхніми аналогами - вільними синтаксичними словосполученнями. У вітчизняній мовознавчій науці фразеологічна проблематика почала розроблятися такими вченими, як О. Потебня, О. Шахматов, Л.Булаховський та інші. Багато питань в галузі фразеології залишаються дискусійними і сьогодні.

Так, наприклад, вчені й досі не дійшли згоди в тому, що ж, все-таки, слід вважати фразеологізмом. Одна група вчених відносить до фразеологізмів лише словосполучення з узагальнено-переносним значенням, яке не можна розкласти на частини. Друга група вчених вважає фразеологічними одиницями будь-які словосполучення, відтворювані в готовому вигляді - навіть такі словесні штампи, як «добро пожаловать» (у російській мові), «Never mind» (в англійській) або «Вельмишановне товариство» (в українській). Прихильниками такої «широкої» точки зору на фразеологічні одиниці є, наприклад, такі вітчизняні дослідники, як В.М. Мокієнко, О.С. Юрченко. Нарешті, третя група вчених відносить до фразеологічних одиниць також приказки, прислів'я, скоромовки, загадки, замовляння, крилаті вислови, афоризми та літературні цитати [5, 17, 24]. Усі перелічені вище стійкі мікротексти зараз прийнято називати пареміями, вони є об'єктом вивчення спеціальної наукової галузі під назвою «пареміологія». Усі ці мовні феномени об'єднують з фразеологічними одиницями властиві ним ознаки відтворюваності, стійкості, культурної маркованості. Крім терміна «паремія», деякі дослідники пропонують для цього явища також інші терміни - «ептоніми» (Н.Оніщенко) або «логоепістеми» (Н.Бурвікова, В.Костомаров) [7, с.47]. Які з запропонованих термінів виявляться життєздатними, залишаться надовго в науці та освіті, покаже час.

Актуальним залишається й питання походження фразеологізмів. Одні дослідники розглядають фразеологізми як «уламки» текстів - казок, байок, пісень - які згодом були скорочені до прислів'їв, приповідок чи до слів. Ця точка зору склалася під впливом мовознавчих творів О.О. Потебні і має досі своїх прихильників. Б. Ларін обстоював протилежну точку зору: на його думку, давні стиснені формули ідіоматичного плану розгортаються, розкриваються у більш повний та зрозумілий образ.

Найбільш часто вживані фразеологічні одиниці фіксуються у фразеологічних словниках. Укладанням тлумачних, етимологічних фразеологічних словників, словників фразеологічних синонімів, регіональних фразеологізмів займається окрема галузь лексикографії - фразеографія. Фразеологічні словники різних типів мають велике значення для вивчення рідної та засвоєння іноземної мови.

Розглянемо існуючі типології фразеологічних одиниць в сучасному мовознавстві.

1.3 Принципи класифікації фразеологічних одиниць

В вітчизняному мовознавстві найбільш традиційним є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець акад. В.В. Виноградов. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких ФО неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:

а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку мовлення);

б) фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неділимим цілим;

в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично;

г) фразеологічні зрощення, що являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого. [10, с.47].

Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неподільне ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова - фразеологічні сполучення - обов'язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв'язані значення. Пізніше М.Шанський доповнив цю класифікацію четвертим типом - фразеологічні вирази - це речення з переосмисленим складом компонентів.

Н.Н. Амосова, використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць - фраземи і ідіоми. Фразема - це одиниця постійного контексту, в якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації даного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем,- це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.

Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми - це звороти, в яких наявний граматично провідний (головний) член - антецедент - та предикативна одиниця, що залежить від нього[1, ст. 62].

На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

1)номінативні фразеологізми (виконують чисто номінативну функцію);

2)номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

Друга група включає семантично преобразовані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями сполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад'єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні і т.ін.). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що можна сказати, що майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

1.4 Лінгвокультурологічний аспект англійських фразеологізмів

Фразеологізми є невід'ємним складником будь-якої мови. Багато вчених - лінгвістів займалися вивченням його функцій (В. Кунін, В. Виноградов, Н. Амосова, З. Загірова), значення (В. Кунін, В. Лебединська, С. Георгієва, Д. Мальцева), структури (В. Кунін, Н. Амосова, В. Виноградов), етимології (Ш. Баллі, В. Кунін, К. Баранцев) і прагматики (А. Корольова).

Якщо ж фразеологія - це наука про фразеологічні одиниці (фразеологізми), то виникає потреба в описі фразеологізмів. Фразеологізми - це інформативні одиниці мови та одна з мовних універсалій, оскільки немає мов без фразеологізмів. Фразеологічні одиниці відображають історичний шлях створення нації, специфіку культури певного народу.

Англійська фразеологія дуже багата і в неї багатовікова історія. Взагалі фразеологія вважається скарбницею мови, оскільки саме у фразеологізмах знаходить своє відображення історія народу, його культура та побут. Фразеологізми найчастіше носять національний характер. Разом із національними фразеологізмами в англійський фразеології існує багато інтернаціональних фразеологізмів. Англійський фразеологічний фонд - це складний конгломерат корінних та запозичених фразеологізмів з переважанням перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи - представники попередніх епох [2, c.5].

Фразеологія тісно пов'язана з іншими науками, такими як історія, літературознавство, лінгвокультурознавство, проте, у першу чергу із лінгвістичними дисциплінами: лексикологією, семантикою, граматикою, фонетикою, стилістикою, історією мови, етимологією, лінгвістикою тексту і загальним мовознавством [2, c.28].

У нашій роботі робиться спроба зосередити увагу на зв'язку фразеології та лінгвокультурознавстві.

Лінгвокультурологічні дослідження активно проводилися такими вченими як А. Вежбицька, Р.М. Кізінг, тощо. В.А. Маслова стверджує, що термін “лінгвокультурологія” виник у зв'язку з роботами фразеологічної школи, очолюваної В.М. Телія і так визначає суть науки та її завдання. Лінгвокультурологія - це наука, що виникла на перетині лінгвістики та культурології, і яка досліджує вияви культури народу, відображені та закріплені у мові [3, c.107]. Завдання лінгвокультурології - це експлікувати культурну значимість мовної одиниці, тобто культурні знання, на основі зіставлення прототипної ситуації фразеологізму чи іншої мовної одиниці, його символьного прочитання з тими кодами культури, які відомі чи можуть бути запропоновані носію мови лінгвістом.

Як уже зазначалося вище, фразеологія особливо яскраво відображає історію, культуру, побут і характер народу, його погляди. Асоціації та уявлення, що виникали закріплялися у мові і ставали всенародним здобутком. У деяких випадках ці асоціації були дуже подібні у представників різних народів, а іноді приводили до найбільш несподіваних проявів. Так, наприклад, Н.Г. Комлев вважає, що національно-культурний компонент - це частина семантики слова, яка пов'язана з національною культурою. Національно-культурна семантика особливо виразна у фразеологічних одиницях. Національну мовну специфіку вказаних одиниць складають: внутрішній образ (першопочатковий денотат), який лежить в основі одиниць, семантика і структура фразеологічної одиниці, лексичний склад і стилістичні характеристики.

На думку В.М. Огольцева, фразеологізми володіють культурним компонентом значення, який є зіставним описом семантичної структури двох чи більше фразеологічних одиниць, які зіставляються між собою за семантикою і граматичною формою. В.М. Огольцев підкреслює, що національна самобутність мови отримує найбільш яскраве і безпосереднє вираження у фразеології[25,ст.27].

Під час дослідження, зокрема фразеології, можливе використання різних термінів і відповідно різних стратегій дослідження: світогляд або світобачення (коли йдеться про зоровий образ); світовідчуття (коли йдеться про емоційний образ світу); світорозуміння (коли йдеться про інтерпретацію, зокрема у фразеології, базових концептів, пов'язаних із розумовою, соціальною діяльністю людини чи зі спробами реінтерпретації науковцями мовної інформації, мовної картини світу).

Особливу увагу дослідники сьогодні звертають на одну із важливих складників мовного образу світу - фразеологічну. Словосполучення “фразеологічний образ світу” або “фразеологічна картина світу” скоріше наукова модель, аніж термін, що позначає певний фрагмент дійсності. Фразеологічна система будь-якої мови має національно-культурну специфіку. Той чи інший об'єкт у певній культурі існує у специфічному оточенні властивому лише даній культурі, має культурно обумовлені асоціативні зв'язки.

Отже, особливостями фразеологічної репрезентації світу є те, що одиниці цього рівня мають більший обсяг та інший характер інформації ніж одиниці лексичного рівня. Властивістю певної частини фразеологічних одиниць є їх здатність репрезентувати діяльнісний образ світу.

Фразеологія - це мікросистема, яка входить до загальної системи мови і містить у собі здобутки минулих часів, що передаються з покоління у покоління. На сьогоднішній день фразеологія вже набула явних ознак окремої лінгвістичної дисципліни, яка стала в один ряд із лексикологією, граматикою і фонетикою. Велику роль у становленні фразеології як лінгвістичної дисципліни відіграли роботи радянських фразеологів. Безперечним є те, що фразеологія має свій об'єкт та свої методи дослідження. На користь нашого твердження вказує і той факт, що фразеологія як наука досліджує великий обсяг своїх одиниць.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Фразеологічний склад мови вивчається спеціальним розділом мовознавства, який носить назву «фразеологія». Фразеологія вивчає семантичні, структурні, функціональні, комунікативні особливості фразеологічних одиниць, а також закономірності виникнення і творення фразеологізмів.

Фразеологізм як мовне явище може розглядатися не лише в лінгвістичному, а й в психологічному контексті. не існує єдиного тлумачення термінів “фразеологія” та “фразеологізм”. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну “фразеологія” це:

1) сукупність фразеологізмів певної мови;

2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В.Куніна: “фразеологія - це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють”. До основних рис ФО належать “відтворюваність у процесі спілкування, “надслівність” і цілісність значення”.

За визначенням «Сучасної термінологічної енциклопедії», фразеологізмами слід вважати «стійкі, зв'язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості, є репрезентантами культури народу й характеризуються образністю й експресивністю».

В вітчизняному мовознавстві найбільш традиційним є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологізми найчастіше носять національний характер. Разом із національними фразеологізмами в англійський фразеології існує багато інтернаціональних фразеологізмів. Англійський фразеологічний фонд - це складний конгломерат корінних та запозичених фразеологізмів з переважанням перших.

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСУДЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦІННІСТЬ РОБОТИ В АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ

2.1 Дослідження фразеологічної мікросистеми «ледарство» в англійській мові

Мова не тільки відображає світ людини та його культуру. Найважливіша її функція полягає у тому, що мова зберігає культуру і передає її з покоління в покоління. Саме тому мова відіграє настільки значну роль у формуванні особистості, національного характеру. В ідіоматиці мови, тобто у тому шару, що є національно специфічним, зберігається система цінностей, суспільна мораль, відношення до світу, людей, інших народів. Фразеологізми, прислів'я найбільш яскраво ілюструють і спосіб життя, і географічне положення, і історію, і традиції тієї чи іншої спільності, об'єднаної однією культурою[16, ст. 285].

Між особистістю і культурою існує тісний взаємозв'язок: особистість живе культурою, і культура здійснюється особистістю.

Оточуючий людину світ представлений у трьох формах: реальна картина світу, культурна картина світу, мовна картина світу. Реальна картина світу - це об'ктивна даність, це світ, що оточує людину. Культурна картина світу - це відображення реальної картини через призму понять, зформованих на основі уявлень людини, отриманих з допомогою відчуттів. Мовна картина світу відображає реальність через культурну картину світу.

Тож, культурна і мовна картини світу тісно взаємоповязані, знаходятся у стані постійної взаємодії и сходять до реальної картини світу, тобто лише до реального світу, що оточує людину.

Неможливо розділити пасивну “відображувальну”, і активну, формуючу функцію мови. Це лише умовний метод, необхідний для дослідження. Користуючись цим методом і цілком розуміючи його умовність, розглянемо на матеріалі англійської мови, яким чином мова сприяє формуванню особистості.

Наприклад, така якість, як ледарство. Англійські логічні одиниці виражають негативне відношення до лінощів:

Business before pleasure.

Як бачимо з даного фразеологізму, існує думка, що відпочинок можливий лише після роботи.

Dog-lazy;

Означає лінощі, порівнюється із собакою і звичайно має негативну конотацію.

To goof off;

Використовується для позначення уникнення роботи усілякими шляхами.

To work with the left hand;

Означає працювати аби-як, вживається образ «лівої руки», як такої, що не може виконувати роботу якісно.

A rolling stone gather no moss;

Використовується образ моха, який не «накопичується» якщо працюєш.

Lazy sheep thinks its wool heavy;

Використовується образ вівці та вовни для зображення ледарства та лінощів.

Lazy folks take the most pains;

Лінивим народам перепадає найбільше через неробство.

Lazy man's load;

Ледар лінується вертатися декілька разів, для нього краще забрати увесь «багаж» відразу, яким би тяжким він не був.

Idle people have the least leisure;

В даному знову ж таки засуджується ледарство, а також наводиться аргумент про те, що у ледарів найменше розваг та дозвілля.

By doing nothing we learn to do ill;

В деякій мірі неробство порівнюється із злим діянням.

Idle folks lack no excuses.

Ледарю властиво на все завжди шукати виправдання та відмовки.

До фразеологічної мікросистеми „ледарство” відносяться також ФО, в яких балакучість за своєю безрезультатністю дорівнюється до неробства: beat the air, - тобто займатися безкорисною, нікому непотрібною справою; mill the wind, - має те ж значення, але використано образи вітру та млину.

Для ФО в англійській мові на позначення ледарства характерне розширення семантичних ознак цієї мікросистеми. Ми маємо справу не тільки з визначенням регулярної поведінки людини, а й з визначенням пози, стану суб'єкта, який відмовляється виконувати певну роботу:

а) нічого не робити, байдикувати:

eat the bread of idleness;

Використовується образ хлібу «неробства» для реалізації даного значення.

lift (або raise) a finger;

Працювати аби-як, не на всю силу. Образ дає уявлення про «робітника», який міг би працювати обома руками, натомість «піднімає палець».

twiddle one's trumps;

Образ козиря як позначення свого положення щодо інших(всі працюють, а хтось має козир, тобто ледарює).

to idle away one's time.

Час як позначення того, витрачається марно, без будь-якої користі.

б) нероба, ледар:

a gold brick;

Золото застосоване на позначення вигляду, зовнішності, а цегла - суті.

be born tired;

Народження позначає відсутність попередньої роботи, тож втома з'явилася ще без очевидної на те причини.

lazy beggar(bones/dog);

Для позначення ледаря використані образи жебрака, тобто такого, що нічого не робить окрім того, що просить, образ собаки та кісток або скелета, що, звичайно, означає певну людину.

a squeezed orange;

Апельсин, який попередньо був вичавлений, означає особу, в якої немає сил, але має негативне забарвлення, конотацію.

Ще три ФО організовуються в синонімічну групу зі значенням „сторонитися роботи”: dodge the column, - ухилятися від колони, тобто в даному фразеологізмі від решти працюючих.Go easy, - не турбуватися про щось, ходити, не маючи клопоту. Work at low pressure, - маленький тиск позначає потужність, на яку працює людина [18].

В англійській ментальності лінощі та неробство асоціюються з диявольською спокусою, убогістю та неуцтвом:

Standing pools gather filth;

Застосовується образ «стоячих калюж» та бруду для реалізації вищезгаданого значення.

The devil finds work for idle hands to do;

Для рук, які нічого не роблять, диявол знайде роботу, ледарство засуджується, таку людину підозрюють у зв'язку із дияволом.

An idle brain is the devil's workshop;

Використовується «майстерня диявола» для реалізації того ж значення, що і у попереднього фразеологізма.

Idleness is the root of all evil;

Даний фразеологізм є біблеїзмом, засуджує ледарство, як найбільший порок, як «корінь усього зла».

Idleness is the key of beggary;

Жебрання, убогість як наслідок ледарства та неробства також засуджується.

Laziness goes so slowly that poverty overtakes it;

Як і попередній

Idleness must thank itself if it goes barefoot;

Застосовується персоніфікація «ледарство», а також «голі ноги» для позначення бідності, як наслідок неробства.

The slothful man is the beggar's brother;

Зображується зв'язок між ледачим та жебраком.

Sluggards are never great scholars.

Ледар, по суті своїй, ніколи не стане вченим, що вимагає надзвичайно кропіткової та наполегливої роботи.

Тож, як бачимо з усього вищезгаданого, англійці вкрай негативно ставляться до ледарства, неробства, лінощів, засуджують ледарів. Для реалізації цього значення часто використовуються назви тварин, іноді такі фразеологізми мають біблійне походження та пов'язані із релігією.

2.2. Концепт «праця» у фразеологічному фонді англійської мови

Мова є найважливішим засобом формування та існування знань людини про світ. Відображаючи у процесі діяльності об'єктивний світ, людина фіксує результати пізнання в слові. Вся ж система знань, набутих як особисто, так і внаслідок навчання, утримується у довгостроковій пам'яті людини за допомогою концептів, або ментальних прообразів[30,ст. 78].

Концепт - це сукупність знань та уявлень про певний предмет або явище оточуючої дійсності, які по-різному можуть бути відображені у царині змісту одиниць різних мов. Концепти є семантичними утвореннями, які мають лінгвокультурну специфіку та характеризують носіїв певної етнокультури. Вивчення концептів є актуальною проблемою лінгвокультурології та лінгвокогнітології. Тобто концепти відбивають етнічне світобачення, маркують етнічну мовну картину світу. Концепт може бути представленим у мові готовими лексемами та фразеологізмами, вільними словосполученнями, структурними та позиційними схемами речень (синтаксичні концепти), текстами та сукупностями текстів. У мовознавстві, культурології та філософії мови загальновизнаною є думка про те, що фразеологічний склад є найбільш прозорим для втілюваних лінгвістичними засобами концептів “мови” етнокультури, оскільки в образній основі фразеологізмів, прислів'їв та приказок відбиваються характерологічні риси світобачення, які виступають складовою частиною поняття “менталітет”. саме фразеологічні вирази становлять найбільший інтерес у цьому плані, адже вони безпосередньо відбивають позамовну дійсність і мають образно-символічну основу. Найбільший інтерес у плані дослідження представляють концепти, що займають важливе місце в житті етносу. До таких концептів можна віднести і концепт «праця». Концепт «праця» має антропоцентричну природу та належить до фундаментальних ментальних уявлень, які категоризують та концептуалізують соціокультурну дійсність. Засоби вербалізації концепту «праця» в англомовному дискурсі залучають класичні (слова) та некласичні (вільні, фразеологічні словосполучення із зв'язаним значенням та ідіоми) номінації, що передають культурно специфічне уявлення про робочий процес в мовній свідомості британського лінгвокультурного соціуму[29, ст. 87].

В англійській мові багато фразеологічних одиниць, що виражають позитивне відношення до праці:

All work is noble;

Так, існує думка, що робота цінується незалежно від її престижності, будь-яка потрібна суспільству.

Business is the salt of life;

Робота, праця є особливістю, «ізюминкою» життя.

Early to bed and early to rise makes a man healthy, wealthy and wise;

Як бачимо з прикладу англійська лінгвокультурологічна спільнота приділяє увагу розпорядку дня, який починається вранці і закічується теж рано. Тож акцент робиться на дотриманні правил, розкладу, що привчає людину до дисципліни

Work feeds a man, while sloth ruins him.

Праця вважається основним засобом до існування, до утримання сім'ї. Неробство ж засуджується, адже позбавляє людину засобів до існування.

Англійські паремії також.виражають значення, що можна виразити як «високий результат досягається високоякісною працею»:

No sweet without sweat;

Піт асоціюється із наслідком тяжкої праці, а солодке - із результатом, винагородою за роботу.

Nothing to be got without pains;

Терпіння та біль часто супроводжували тяжку фізичну працю, тому й недивно, що для того, щоб отримати бажаний результат своєї роботи, доводиться стерпіти усілякі «болі» та гарно попрацювати.

He who would search for pearls must dive for them;

He that would eat the fruit must climb the tree;

Образність використана для позначення самої праці та її результатів.

He who would eat the nut must first crack the shell;

Nothing venture, nothing have (gain, win);

Досить часто робота або певний вчинок пов'язаний із певним ризиком, але результат, те, заради чого ризикують, того вартий. Тому англійці схильні цінувати ризок.

He that will eat the kernel must crack the nut.

Для досягнення певних результатів потрібно працювати, тож у даному випадку метою є горішок, а дістати його можна лише очистивши від шкарлупи. Як бачимо, акцент робиться саме на досягненні результату своєї праці, а праця не мала б цінності сама по собі,якби не приносила користі. Бездіяльність засуджується і в цьому окремо взятому фразеологізмі.

No song, no supper;

Їжа часто є однією із головних мотивацій до роботи. Проте в даному прислів'ї праця порівнюється із піснею.

Народ високо оцінює роль засобів праці у процесі. Проте англійців більше непокоїть систематичність процесу роботи. Можна виділити наступні групи значень:

1. Без засобів праці немає роботи:

What is the workman without his tools;

Так, для робітника необхідні інструменти, без яких він не матиме можливості досягти того чи іншого результату своєї діяльності.

A good workman doesn't quarrel with his tools;

Засуджується пагане ставлення спеціаліста та й простого робітника до інструментів через вищезгадані причини.

A good anvil does not fear the hammer;

2. Стан засобів праці як показник відношення людини до роботи:

A bad workman always blames his tools;

Працівники, які видаються спеціалістами, часто починають шукати виправдання. В цьому окремому випадку об'єктом звинувачування стали інструменти.

A bad shearer never had a good sickle;

Так як у Великобританії досить поширеним є фермерство та скотарство, головним «героєм» даного прислів'я став стригаль, тож для реалізації значення у даній групі фразеологізмів в якості інтрумента роботи послужив

В англійських прислів'ях відзначається систематичність роботи:

Feather by feather a goose is plucked;

Процес роботи відбувається поступово, так, образ гуски символізує усю мету роботи, тоді як пір'їнки позначають лише невеличку частину.

If at first you don't succeed, try, try, try again;

Цінується наполегливість у роботі, потрібно прагнути, намагатися досягти поставленої цілі, навіть якщо це виходить далеко не з першого разу.

Змістовні еквіваленти, виявлені в группі «Етапи робочого процесу»:

The end crowns the work;

Закінчення роботи - етап, який асоціюється із досягненням цілі.

A good beginning is half the battle;

Праця порівнюється із битвою, а гарний початок грає велику роль як у всьому процесі, так і в кінцевому результаті.

A good beginning makes a good ending.

Також негативно оцінюється квапливість в роботі.

Nothing to be done hastily but killing of fleas;

Прислів'я має іронічний характер, засуджується квапливість у всьому. Аналізуючи наступні фразеологічні одиниці, можна дійти висновку, що квапливість не сприяє тому, аби робота виконувалася якісно:

Hasty climbers have sudden falls;

Haste make waste;

Поспішаючи виконати певну роботу, зростає нервова напруга, а іноді при роботі це може викликати неприємні наслідки, що призводить до надмірних затрат як сил, так і робочого матералу.

Make haste slowly;

Hasty people will never make good midwives;

Люди, які квапляться, навряд чи зможуть стати гарними акушерами. Даний фразеологізм ілюструє всю безглуздість такої риси характеру. У всіх вищезгаданих фразеологізмах звертається увага на те, що поспішати щось виконати,далеко не завжди винагороджується, адже зазвичай така робота не буває якісною.

Мовні еквіваленти були виявлені в группі приказок зі значенням «Сумлінне відношення до праці»:

Never put off till tomorrow what you can do today.

Засуджується відтягнення роботи, адже зазвичай це асоціюється із лінощами.

Як позитивну оцінку діяльності можна класифікувати і группу приказок, що реалізують значення «Перевага праці задоволенню».

В англійській мові це значення реалізується в приказках:

In the morning mountains, in the evening fountains.

Для приказок англійської мови характерно вираження значення «Залежність результата від професійності майстра»:

As the workman so is the work

Значення «Майстер-профессіонал ніколи на має продуктів своєї праці» реалізовано в приказках:

None more bare than the shoemaker' s wife;

Як показує досвід, майстру часто не вистачає часу, а можливо і бажання, користуватися тим, чим займається професійно. Акцент на тому, що кожен майстер повинен забезпечити себе та своїх близьких тим, чим займається. Ось жінка швеця часто носить найгірше взуття.

The shoemaker's wife is the worst shod;

Ever busy, ever bare.

Англійці класифікують діяльність як незворотній процес:

What' s done cannot be undone.

В мові знайшло своє вираження значення «Право в праці на помилку»:

He who makes no mistakes, makes nothing;

He is lifeless who is faultless.

Значення «Точність в роботі» реалізується в наступних англійських приказках:

Score twice before you cut once;

Measure the cloth ten times, thow canst cut it but once.

Існує думка, що кожна людина повинна займатися своєю справою. Тому що в кожному ремеслі є свої хитрощі. В підтвердження цього існують наступні приказки в англійській культурі:

Every man to his trade;

The cobbler should stick to his last;

Образ швеця використовується для реалізації вищезгаданого значення.

He works best who knows his trade;

Let every tailor stick to his goose;

Ніхто, краще самого швеця не зробить його роботу. Тому згадана у цьому фразеологізмі кравецька праска,як один із інструментів, може позначати певні особливості, що стосуються саме цієї справи.

Jack of all trades is master in none;

Негативно ставляться і до особи, яка, начебто, знається у багатьох сферах діяльності, адже існує думка, що справжнім майстром можна бути лише в одній галузі.

There are tricks in every trade;

Як вже згадувалося, особливості є у кожній сфері діяльності, тому тільки справжній майстер їх знає.

His foot is too large for his shoe;

У даному фразеологізмі «нога» вживається на позначення вмінь, здібностей людини, а «черевик» - на позначення певної роботи. Тому не завжди можливо справитися з начебто простою роботою, не маючи при цьому неохідних знань та навичок.

Праця розглядається як головна годувальниця людини, як шлях до заможності, збагачення:

If you won't work, you shan't eat;

Care and diligence bring luck;

Старанність при виконанні роботи має неаби-яке значення. Звичайно ж таке ставлення до роботи цінується.

He that labors and thrives, spins gold;

В Англії високо цінують працю, вони вважають, що праця повинна давати людині щось більше ніж їжу. Вона має приносити моральне задоволення та матеріальні блага. Інакше праця спричиняє дискомфорт:

Better to be idle than badly employed;

The busiest men have the most leisure;

Work is not the curse, but drudgery is;

Тому сама по собі робота цінується, але коли йде мова про занадто тяжку працю, результат якої не є вражаючим, засуджується, і є немов «прокляттям».

Work is the only capital that never misses dividends;

Праця порівнюється із капіталом, де ніколи не бракує дивідендів.

A good servant must have good wages.

Гарна зарплатня неаби-як винагороджує певну людину за її працю, тож вартість якісної роботи майстра високо цінується.

Вважається, що, якщо взявся за діло, то повинен його довести до кінця. Тому що майстра цінують за його роботу, а не за звання:

As is the workman, so is the work;

Отриманий результат роботи показує наскільки професійно вона була виконана. Проте цей фразіологізм найчастіше використовується у негативному значенні.

The tree is known by its fruits;

A good workman is known by his chips;

Спеціаліста можна оцінити лише за отриманим результатом його праці. В першому фразеологізмі використовується образ дерева та його плодів, в другому - спеціаліста та його щіпок.

What is worth doing at all is worth doing well;

Вважається, що якщо взявся за яку-небудь роботу - маєш виконати її добре. Таке відношення до праці цінується.

The best way to get rid of work is to do it;

Навіть не розглядається можливість залишити роботу, не виконавши її.

Never do things by halves;

Знову ж таки, цінною є завершена до кінця справа.

Whatever you do, do with all your might, for things done by halves are never done right;

What may be done at any time will be done at no time;

В культурі існують приказки про те, що якщо хочеш щось зробити, то не треба боятися жертвувати чимось. Тому що, якщо присутнє бажання та розум, то можна зробити будь-яку роботу. Винагорода дістається сміливій та завзятій людині:

The best fish are near the bottom;

The best fish swim near the bottom;

Тож, аби дістати найкращу «рибку», доведеться дістатися дна. Але винагорода того варта.

The cat would eat fish, but would not wet her feet;

You can't make an omelet without breaking eggs;

Щоб насолоджуватися результатом своєї праці необхідно перш за все виконати усю роботу.

He who would search for pearls must dive below;

What man has done man can do;

The dog that trots about finds a bone;

Також вважається, що наполегливість рано чи пізно буде винагороджена.Наполеглива людина в цьому фразеологізмі порівнюється із собакою, яка усюди бігає, обов'язково знайде кісточку.

Through hardship to the stars;

All things are difficult before they are easy;

Існує також думка, що іноді робота здається надто тяжкою, проте якщо постійно виконувати її, стає легкою, тому потрібно наполегливо працювати.

What we do willingly is easy;

Бажання відіграє важливу роль у тому, наскільки тяжкою для нас стане та чи інша робота. Якщо воно присутнє - праця стане набагато легшою.

Ninety percent of inspiration is perspiration;

Вважається, що більша частина натхнення складається із «потовиділення», тобто важкої, наполегливої праці.

Існує переконання про те, що найманим працівникам нелегко живеться. Тому що багатії завжди намагаються одурити бідну людину. Звалити на неї багато роботи, а заплатити лише за половину:

All lay load on the willing horse;

If you agree to carry the calf, they'll make you carry the cow;

Обсяг роботи постійно збільшують. Так, погоджуючись на один об'єм роботи, часто доводиться виконувати значно більший.

A hired horse never tires;

Існує думка, що якщо хтось працює за гроші, його самопочуття не мають ніякого значення, адже він будь-що має виконати те, на що погодився. Образ коня досить часто вживається в англійській фразеології, щоб позначити виконавця дуже тяжкої фізичної праці.

Give him a ring, and he'll want your whole arm;

Give him an inch and he'll take an ell;

A good servant should have the back of an ass, the tongue of a sheep and the snout of a swine.

Найкращим робітноком вважається людина, яка має виносливу “спину”, тобто спроможна на тяжку фізичну працю, небалаклива(порівнюється із овечкою із овечкою).

Англійська культура визначає, що передумовою майстерності є досвід. Щоб стати справжнім майстром, треба не одну гулю набити. Тому в людині цінується наполегливість та цілеспрямованість, які є передумовою досвіду:

Practice makes perfect;

Repetition is the mother of learning;

Цінується повторення, особливо, що стосується розумової діяльності.

Rome was not build in a day;

Важливе значення має терпіння.

Constant dropping wears away a stone;

Як бачимо з наступних прикладів, велику увагу приділяють цілеспрямованості та досвіду, акцент робиться на тому, що наполегливість та завзятість зроблять своє діло:

Little strokes fell great oaks;

Drop by drop the sea is drained;

Experience is the best teacher;

Experience is the mother of wisdom;

Experience keeps no school, she teaches her pupils singly;

Experience without learning is better than learning without experience;

An old broom knows the corners of a house;

Стара мітла є символом досвідченої людини, а кути будинку - її тернистого життєвого досвіду.

No man is his craft's master the first day;

З досвідом прийдуть і знання справи, її особливості.

He knows the water well who has waded though it;

In doing we learn;

Існує думка, що роботу треба робити одному.Як бачимо в наступних фразеологізмах, якщо буде багато помічників, то діла не буде. Тож увага на тому, що роботу краще виконувати самостійно:

Everybody's business is nobody's business;

Too many cooks spoil the broth;

Many commanders sink the ship;

A public hall is never swept;

If you want a thing well done do it yourself;

God helps those who help themselves;

Every man for himself;

If you would have your business done, go;

The more boys that help, the less work they do;

Концепт праці в мовній картині світу є лише однією із багаточислених складових і, відповідно, не може відобразити всю повноту її складу. В свою чергу в англійській мові більше уваги приділяється точності в роботі. Однак позитивна и негативна оцінка праці, можливо, пов'язана з різним осмисленням одного й того ж концепта різними соціальними групами, різними групами людей.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

Найважливіша функція мови полягає у тому, що вона зберігає культуру і передає її з покоління в покоління. Саме тому мова відіграє настільки значну роль у формуванні особистості, національного характеру.

В ідіоматиці мови, тобто у тому шару, що є національно специфічним, зберігається система цінностей, суспільна мораль, відношення до світу, людей, інших народів. Оточуючий людину світ представлений у трьох формах: реальна картина світу, культурна картина світу, мовна картина світу.

Англійські логічні одиниці виражають негативне відношення до лінощів. Праця вважається основним засобом до існування, до утримання сім'ї. Неробство ж засуджується, адже позбавляє людину засобів до існування. В англійській ментальності лінощі та неробство асоціюються з диявольською спокусою, убогістю та неуцтвом. А праця, старанність цінуються найбільше. Народ високо оцінює роль засобів праці у процесі. Проте англійців більше непокоїть систематичність процесу роботи, відзначається його систематичність. Англійці класифікують діяльність як незворотній процес Проте не менше цінується і вміння правильно розподілити свої сили, час, щоб виконати роботу якомога краще. Велика увага приділяється відпочинку після тяжкої праці. Також вважається, що наполегливість рано чи пізно буде винагороджена. Англійська культура визначає, що передумовою майстерності є досвід. Щоб стати справжнім майстром, треба не одну гулю набити.

Праця в мовній картині світу є лише однією із багаточислених складових і, відповідно, не може відобразити всю повноту її складу. В свою чергу в англійській мові більше уваги приділяється точності в роботі. Однак позитивна и негативна оцінка праці, можливо, пов'язана з різним осмисленням одного й того ж концепта різними соціальними групами, різними групами людей.

фразеологізм англійській праця бездіяльність

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Термін «фразеологізм» походить від давньогрецьких слів «phrasis» - вислів та «logos» - слово. За визначенням «Сучасної термінологічної енциклопедії», фразеологізмами слід вважати «стійкі, зв'язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості, є репрезентантами культури народу й характеризуються образністю й експресивністю». В вітчизняному мовознавстві найбільш традиційним є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Фразеологізми - це інформативні одиниці мови та одна з мовних універсалій, оскільки немає мов без фразеологізмів. Фразеологічні одиниці відображають історичний шлях створення нації, специфіку культури певного народу. Англійський фразеологічний фонд - це складний конгломерат корінних та запозичених фразеологізмів з переважанням перших.

Мова не тільки відображає світ людини та його культуру. Найважливіша її функція полягає у тому, що мова зберігає культуру і передає її з покоління в покоління. В англійській ментальності лінощі та неробство асоціюються з диявольською спокусою, убогістю та неуцтвом. Концепт «праця» має антропоцентричну природу та належить до фундаментальних ментальних уявлень, які категоризують та концептуалізують соціокультурну дійсність. Засоби вербалізації концепту «праця» в англомовному дискурсі залучають класичні (слова) та некласичні (вільні, фразеологічні словосполучення із зв'язаним значенням та ідіоми) номінації, що передають культурно специфічне уявлення про робочий процес в мовній свідомості британського лінгвокультурного соціуму.

В англійській мові багато фразеологічних одиниць, що виражають позитивне відношення до праці. Праця розглядається як головна годувальниця людини, як шлях до заможності, збагачення. В Англії високо цінують працю, вони вважають, що праця повинна давати людині щось більше ніж їжу. Вона має приносити моральне задоволення та матеріальні блага. Інакше праця спричиняє дискомфорт. В культурі існують приказки про те, що якщо хочеш щось зробити, то не треба боятися жертвувати чимось. Тому що, якщо присутнє бажання та розум, то можна зробити будь-яку роботу. Праця в мовній картині світу є лише однією із багаточислених складових і, відповідно, не може відобразити всю повноту її складу. В культурі існують приказки про те, що якщо хочеш щось зробити, то не треба боятися жертвувати чимось. Тому що, якщо присутнє бажання та розум, то можна зробити будь-яку роботу. Винагорода дістається сміливій та завзятій людині.