Українська мова серед інших слов’янських мов

Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 17.12.2008
Размер файла 49,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У результаті економічного і політичного розвитку суспільства на зміну народності прийшла ширша форма спільності людей -- нація, яка має свою мову (націо-нальну), її літературна форма стала найуживанішою, найвпливовішою з-поміж інших форм. Винайдення книгодрукування значно полегшило розповсюдження літературної мови, яка почала витісняти діалекти на другий план. Процес діалектотворення загалом припи-нився, спостерігалися зменшення кількості діалектних рис, втрата найпомітніших локальних мовних ознак.

Національна літературна мова утворилася на народ-ній, тобто діалектній, основі. Вона характеризується значною близькістю до усно-розмовної мови: призначе-на не для елітарного користування, як літературна мова народності, а для загального. Значно зріс ступінь унормованості літературної мови на всіх її рівнях. Водночас національна літературна мова перестала бути тільки мовою писемною, у ній розвинулася усно-розмовна фор-ма, яка все більше заміняє діалекти.

Отже, у межах національної мови відбулися процеси консолідації, конвергенції всіх її форм з тенденцією до повної заміни цих форм єдиною літературною мовою в її писемному та усному різновидах.

На цьому етапі розвитку мови відбуваються також процеси диференціації, які полягають у виокремленні функціональних стилів у межах однієї літературної мо-ви. Тим самим процес диференціації зливається з ін-шим аспектом мовного розвитку -- із процесом збага-чення мови: чим більше стилів у мові, тим багатшою є мова.

Залежно від умов існування національна мова може розпастись. Так, сучасна англійська мова має значні розбіжності у США, Канаді, Австралії. Нині говорять про різні стандарти англійської мови: класичний (бри-танський), американський, канадський, австралій-ський. Імовірно, років через сто існуватимуть близько-споріднені, але різні мови -- англійська, американська, канадська, австралійська. Подібні процеси відбуваються з німецькою мовою в Швейцарії, Австрії, Люксем-бурзі.

Мова завжди розвивається, оскільки функціонує в суспільстві, якому притаманні зміни. За певних умов вона збагачується, зазнає дивергенції чи конвергенції, може і знецінюватися, занепадати.

Синхронія і діахронія

Люди, використовуючи мову у процесі спілкування, сприймають її як незмінне явище. Такий стан мови ха-рактерний для певного часу. Однак цей незмінний стан є лише одним з моментів розвитку мови, горизонталь-ним зрізом руху її в часі (вертикальний зріз). Для по-значення стану мови у конкретний час використовують термін «синхронія».

Синхронія (грец. вупспгопоз -- одночасний) -- стан мови у пев-ний історичний період, у конкретний момент Ті розвитку.

Оскільки у функціонуванні мови виокремлюють син-хронічний аспект, існує синхронічне, або описове, мо-вознавство, наприклад, курс сучасної української літе-ратурної мови. Сучасний стан мови є типовим прикла-дом синхронії, оскільки може спостерігатись і вивчатись безпосередньо. Але дослідження, наприклад, давньоук-раїнської мови XVIII ст. теж належить до синхронії.

Розвиток мови протягом тривалого часу позначають терміном «діахронія».

Діахронія (грец. сііа -- крізь і спгопоз -- час) -- розвиток мови у часі, історична послідовність мовних змін.

Вивченням мови у часі, її розвитку займається діа-хронічне, або історичне, мовознавство (наприклад, істо-рична граматика української мови).

Розрізнення синхронії і діахронії є дуже істотним. Для носіїв мови, що використовують її на практиці, іс-нує тільки синхронія: мова функціонує безвідносно до своєї історії. Для наукового осмислення мови, для мо-вознавства надзвичайно важливою є діахронія, оскіль-ки певний стан мови обумовлений її історичним розвит-ком. Кожне мовне явище має свою історію (діахронія) і своє місце в системі мови (синхронія). Тому до вивчення мови можливий і діахронічний, і синхронічний підхід. Так, із синхронічної точки зору сучасні українські форми пес -- пса, сон -- сну мають випадні голосні [е], [о] (чергування [е], [о] з нулем звука). З діахронічної точки зору в цих формах представлені наслідки занепаду ре-дукованих голосних [ь], [ь], які у сильній позиції пере-творились на голосні повного утворення [е], [о] (пьс-ь -+ пес, с'ьн'ь --> сон), а в слабкій -- зникли (пьса --> пса, с-ьну -> сну).

Розрізнення синхронії і діахронії не означає, що перша позбавлена будь-якого втручання часу, адже про-цеси розвитку мови не припиняються.


Подобные документы

  • Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.

    реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009

  • Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.

    реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007

  • Джерела фразеології слов’янських народів. Біблія – одне з найцінніших джерел поповнення фразеологічного фонду. Фразеологічні звороти, ідентичні за структурою і семантикою. Біблеїзми польської та української мов, різні за значенням і складом компонентів.

    дипломная работа [81,4 K], добавлен 16.06.2011

  • Понятие исконно русской лексики, причины заимствования из других языков. Появление слов–интернационализмов, слов-калек, слов-экзотизмов и варваризмов. Приспособление иностранных слов к русским графическим и языковым нормам, орфоэпические нормы.

    реферат [27,6 K], добавлен 25.10.2010

  • Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.

    реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009

  • Кирилиця — слов’янська азбука, створена Кирилом і Мефодієм у IX ст. для церковної мови: історія, структура, склад; офіційна причина створення, порівняння з глаголицею. Кирилиця як офіційне письмо для більшості мов Росії, її вживання в різних країнах.

    презентация [255,2 K], добавлен 28.11.2012

  • Закріплення державної мови традицією або законодавством. Українська мова - мова корінного населення України. Поширення викладання мови в навчальних закладах. Розвиток літературної мови за рахунок повернення вилучених слів та слів регіонального походження.

    контрольная работа [20,8 K], добавлен 10.12.2011

  • Проблема правильного и уместного употребления слов. Единицы языка как ячейки семантики. Морфемы полнозначных слов. Типы семантических отношений. Возможность соединения слов по смыслу в зависимости от реальной сочетаемости соответствующих понятий.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 02.01.2017

  • Историческое влияние экономических, политических и культурных контактов с другими странами на внедрение в русский язык иноязычных слов. Заимствование и освоение новых слов благодаря средствам массовой информации. Примеры происхождения некоторых слов.

    реферат [20,2 K], добавлен 02.04.2010

  • Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя, Відродження. Формування національних мов і закріплення їх в літературі. Укладання національних емпіричних граматик та словників. Звуконаслідувальна теорія походження мови. Лексикографія у східних слов'ян.

    реферат [47,0 K], добавлен 20.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.