Субстантивація в англійській мові та її значення у творі В. Браун "Дика квітка"

-crippling - Деформація, руйнівний.

Невелика група слів відноситься до області «християнська релігія»:

-bacchanal - Вакхический, спів на честь Вакха;

-cardinal - Головний, кардинал;

- conventual - Монастирський, монах;

-confessional - Сповідальні, конфесійний;

-clerical - клерикальний, клерикал.

Як видно з прикладів, все слова оформлені суфіксом -al.

Таким чином, аналіз зібраного мовного матеріалу дозволяє зробити наступний висновок: між смисловим зв'язком у конвертованій парі і словотворчою моделлю існує певна залежність. Більшість смислових зв'язків корелює з певними словотворчими моделями.

Дослідження конверсії та субстантивації в англо-російському словнику Мюллера і у творі В. Брауна «Дика квітка», проведене в курсовій роботі, дозволяє зробити наступні висновки:

1. Конверсія і субстантивація - джерела відад'єктивних іменників і в їх основі лежить семантико-категоріальний зсув;

2. Конвертиви - це іменники, омонімічні з прикметниками, від яких вони утворені. При субстантивації омонімія вихідних прикметників і іменників руйнується додаванням до останніх означеного артикля;

3. Більшість конвертивів є суфіксальними словами, субстантиви - це, зазвичай, слова з простою морфологічною структурою, хоча серед них представлені й похідні слова.

4. Cемантичний аналіз субстантивів виявив дві групи: іменники зі збірним значенням, що позначають групи людей, і іменники, що виражають абстрактні поняття;

5. Семантичний аналіз конвертивів виявив зв'язок між смисловою і словотворчою моделями: більшість смислових зв'язків корелює з певними словотворчими моделями.



ВИСНОВКИ

Курсова робота мала на меті дослідження конверсії та субстантивації в англійській мові. Дослідженню передував огляд літератури, у якому розглядалися такі складні і дискусійні питання як визначення конверсії та субстантивації, трактування цих способів словотвору у вітчизняній і зарубіжній літературі, критерії похідності і семантичні відносини в конвертованій парі, типи конверсії та субстантивації. Конверсія була предметом численних лінгвістичних дискусій з тих пір, як вперше у 1891 році Г. Суіт вперше вжив цей термін у своїй граматиці англійської мови. Конверсія розуміється як безафіксний спосіб творення слова однієї частини мови від слова іншої частини мови, яке супроводжується семантичним зсувом. Існують 4 критерії семантичної похідності, з яких найбільш широке поширення отримав критерій, заснований на семантичних відносинах у конвертованій парі. Найбільш продуктивною формою конверсії є утворення дієслів від іменників. Конверсія за моделлю A > V є менш продуктивною. Розрізняють традиційну і оказіональну конверсію. Традиційна конверсія є більш вживаною, оскільки це загальноприйняте вживання слів, яке зареєстровано в словниках. Оказіональне вживання конверсії зустрічається досить рідко і являє собою випадки індивідуального словотворення.

Огляд літератури, присвяченої проблемі субстантивації, показав, що існують різні точки зору на цю проблему. На думку деяких лінгвістів, термін «субстантивація» має на увазі функціонування прикметника в синтаксичних позиціях, властивих іменнику, інші вважають, що випадки типу «the rich», «the poor» не є субстантивацією прикметників, так як відсутня форма множини, яка є ознакою іменника. У роботі прийнята точка зору, згідно з якою конверсія і субстантивація представляють різні способи словотвору. Конверсія розуміється як безафіксний спосіб творення слова однієї частини мови від слова іншої частини, яке супроводжується семантичним зсувом.

Субстантивація є один з видів морфолого-синтаксичного словотворення, при якому відбувається перехід прикметника в іменник з усіма його ознаками, при цьому семантико-категоріальний зсув супроводжується додаванням до похідного означеного артикля. Розрізняють повну і часткову субстантивацію. При повній субстантивації прикметник набуває всіх граматичних категорій іменника, його сполучуваності, а також може виступати в синтаксичних функціях іменника. При частковій субстантивації прикметник набуває лише деяких формальних ознак іменника: він оформлюється артиклем, вживається в синтаксичних функціях іменника, але не має форми множини.

Об'єктом дослідження курсової роботи також є конвертиви і субстантиви, відібрані методом суцільної вибірки з розділів A, B, C, D, E, F англо-російського словника Мюллера і твору В. Брауна «Дика квітка». Загальний обсяг вибірки склав 605 одиниць, з яких 524 слова - конвертиви, 81 слово - субстантиви. Кількісні підрахунки доводять безумовне переважання конвертивів у зібраному мовному матеріалі. Морфологічний аналіз конвертивів показав, що конвертиви представлені простими, похідними і складними словами. З 524 конвертивів 389 одиниць - суфіксальні слова, 95 одиниць - прості слова, 40 одиниць - складні слова, що доводить, що основна маса конвертивів представлена ??суфіксальними словами. Морфологічний аналіз субстантивів показав, що субстантиви представлені тільки простими і похідними словами. З 81 субстантивів 41 одиниця - прості слова, 40 одиниць- суфіксальні слова. Кількісні підрахунки доводять, що серед субстантивів представлені як прості, так і похідні слова. Кількість суфіксів в конвертивах і субстантивах не збігається. Суфікси конвертивів і субстантивів не збігаються по вживаності. Суфікси, які є найбільш продуктивними в субстантивах, є найменш продуктивними в конвертивах.

Семантичний аналіз субстантивів виявив іменники з збірним значенням, що позначають групи людей і іменники, що виражають абстрактні поняття. Семантичний аналіз конвертивів показав, що в конвертованій парі простежуються наступні семантичні відносини: найменування особи, яка проживає на території, позначеної основою прикметника; людина, прихильник будь-якого руху, позначеного основою прикметника; медицина; хімічні речовини і їх властивості; якість і людина, що володіє цією якістю; предмети і їх форми; граматика; предмети або речовини і їх властивості; руйнівні процеси і їх властивості.

Тож, підсумовуючи усе викладене, доходимо загального висновку, що субстантивація стає більш вживаним способом словотвору, допомагаючи більш експресивно, чітко передати думку, при цьому не вимагаючи великої кількості слів. Оскільки субстантивуватися можуть як окремі морфеми слова, або навіть літери, так і цілі речення. Цей особливий вид словотвору все частіше використовується у художній літературі, особливо у розмовному жанрі.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд І. В.Лексикологія сучасної англійської мови : Підр. для ин-тов и фак. іноз. мов / І. В. Арнольд. - М.: Высшая школа, 1959. - 295 с.

2. Бархударов Л. С. Грамматика английского языка / Л. С.

Бархударов, Д. А. Штелинг. - М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1960. - 422 с.

3. Бузаров В. В. Субстантивація у світлі теорії мовної економії. Рівні лінгвістичного аналізу в синхронії і діахронії / В. В. Бузаров. -

П'ятигорськ.: ПГПУ, 1997. - 223 с.

4. Бурлакова В. В. Теоретична граматика сучасної англійської мови: Підручник / В. В. Бурлакова, І. П. Іванова, Г. Г. Почепцов. - М.: Высшая школа, 1981. - 285 с.

5. Волкова Н. О. До питання про напрямок похідності при конвертації у парах іменник - дієслово / Н. О. Волкова // ІЯШ. - 1974. - №9. - C. 52-62.

6. Жлуктенко Ю. А. Конверсія в сучасній англійській мові як морфолого-синтаксичний спосіб словотвору / Ю. А. Жлуктенко // Іноземна мова у школі. -1985. - №5. - С. 53-54.

7. Зикова І. В. Практичний курс англійської лексикології / І. В. Зикова. - М.: Академія, 2006. - С. 27-34.

8. Каращук П. М. Словотвір англійської мови / П. М. Каращук. - М.: Высшая школа, 1977. - 302 с.

9. Кубрякова Є. С. Типи мовних значень / Є. С. Кубрякова. - М.: Наука, 1981. - 179 с.

10. Мєшков О. Д. Словотвір сучасної англійської мови / О. Д. Мєшков. - М.: Наука, 1976. - 248 с.

11. Нікішина В. В. Конверсія і субстантивація у сучасній англійській мов / В. В. Нікішина // Проблеми лексичної та словотвірної семантики. - 1984. - С. 74-75.

12. Смирницький А. І. Лексикологія англійської мови / А. І. Смирницький. - М.: Омен, 1998. - 259 с.

13. Соболєва П. А. Про основне і похідне слово при словотворчих відносинах під час конверсії / П. А. Соболєва // ВЯ. - 1959. - №2. С. 92-95.

14. Сошальська Є. Г. Стилістичне дослідження відіменникових дієслів у сучасній англійській мові. : Автореф. дис. на здобуття наук. ступені канд. филол. наук. / Є. Г. Сошальська. - Москва, 1952. - 21 с.

15. Турапіна Є. Н. Деякі випадки вживання конверсійних утворень типу «іменник - дієслово» в різних функціональних стилях сучасної англійської мови / Є. Н. Турапіна. - Москва, 1966. - Вип. 57. - С. 103-107.

16. Arthur G. K. Conversion and Confusion of the Parts of Speech / G. K. Arthur. - Leningrad, 1975. - 238 p.

17. Biese Y. M. Origin and Development of Conversion in English. Helsinki / Y. M. Biese. - Helsinki, 1941. - 345 p.

18. Blokh M. Y. A Course in Theoretical English Grammar / M. Y. Blokh -M.: Высшая школа, 2000. - 383 с.

19. СЛТ: Словарь лингвистических терминов / [ред.-упоряд. О. С. Ахманова]. - М.: Советская Энциклопедия, 1969. - 608 с.

20. Новий англо-російський словник / [ред.-упоряд. В. К. Мюлер]. - 24-е вид. - М.: Російська мова, 2005. - 2106 с.

Размещено на Allbest.ru