Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра германської філології

Реферат

з основ наукових досліджень

МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СЛОВОТВОРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

студентки 31 (302) групи

факультету іноземних мов

Марчено Тетяни Сергіївни

Науковий керівник -

Снісаренко Ірина Євгеніївна

кандидат філологічних наук, доцент

Кіровоград - 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Афіксальні способи словотвору

1.1 Предмет і завдання словотвору

1.2 Суфіксація як спосіб словотвору

1.3 Префіксація як спосіб словотвору

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Безафіксальні способи словотвору

2.1 Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання

2.2 Зміна місця наголосу як спосіб словотвору

2.3 Чергування звуків як спосіб словотвору

2.4 Скорочення як спосіб словотвору

2.5 Складання слів як спосіб словотвору

Висновки до Розділу 2

Загальні висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мова слугує засобом відображення дійсності. Важливим процесом є розвиток мови та її постійне збагачення. Це не може вібуватися без участі словотвору. Основними джерелами поповнення словникового складу сучасної англійської мови є різноманітні види морфологічного, синтаксичного та синтактико-морфологічного способів словотвору. Чимало літературознавців займались вивченням словотвору англійської мови. Серед них: Г.Т.Ісаєва [2,с.55], І.Р.Гальперин [6,c.226],Жлуктенко Ю.А [1,ст. 190], О.Єсперсен [8, p. 56] та інші. Однак, все ж існує певне коло питань, які варто розглянути. Деякі типи словотвору та використання їх в художній літературі є недостатньо проаналізованими в мовознавстві. Це і визначає актуальність даного реферату. Тому метою реферату є дослідити певні морфологічні засоби словотвору та прослідити їх в сучасній англійській мові.

Завданнями даного реферату є:

1) дослідити функції суфіксів як чинники позитивних змін в сучасній англійській мові;

2) описати афіксальний словотвір та скорочення як окремий тип словотвору;

3) дослідити типи словотвору на конкретному прикладі з художньої літератури. Об'єктом дослідження є словотвір.

Предмет дослідження: морфологічні засоби словотвору.

Метод: аналітичний огляд існуючої літератури.

Структура: реферат складається зі вступу,двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1. Афіксальні способи словотвору

1.1 Предмет і завдання словотвору

Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір - це вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови, забезпечуючи процес номінації [5]. Предметом вивчення словотвору є розгляд способів творення слів, класифікація похідних слів з урахуванням їхньої словотвірної структури та словотвірного значення, визначення продуктивності способів словотворення. [ 2] До завдань словотвору належить також вивчення усіх словотворчих засобів мови. Розрізняють морфологічні і неморфологічні засоби словотворення. До морфологічних способів належать

а) суфіксальний;

б) префіксальний;

в) суфіксально-префіксальний;

г) безафіксний. В англійській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням. Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків). До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичний); в) зміна значення слова (лексико-семантичний). Нові слова входять у лексику або шляхом засвоєнь з іншої мови: електрика, радіо, диктатура, революція, або в далеко більшій кількості внаслідок словотворення за допомогою існуючих у мові словотворчих засобів на базі слів рідної мови: цілина - цілинний (край), цілинник. Одним із засобів збагачення словника є також переосмислення (розширення або звуження значення деяких слів), вживання старих слів у новому значенні. Потреба в нових термінах, лексичних словосполученнях для вираження певних понять викликає створення нових слів за існуючими словотворчими моделями [ 4 ].

1.2 Суфіксація як спосіб словотвору

англійський мова словотвір

Суфікси в мові виконують кілька функцій. Як дериваційні елементи, вони виконують функцію афіксальної морфеми. Суфікс не може вживатись незалежно. Він впливає на словотвір, проте має своє семантичне навантаження. Це спонукало науковців до численних класифікацій суфіксів стосовно їхнього походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності / непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і, навіть, емоційного забарвлення. Окремі морфеми можуть мати подвійну функцію - як граматичних способів творення, так і суто лексичних одиниць. Так, морфеми -ed, -er можуть виражати граматичні категорії (-ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта; -ег - як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння), і, з іншого боку, утворювати лексичні деривативи, напр.: bigoted, coloured, quick-witted; foreigner, geographer. Таким чином, різниця між закінченням і суфіксом полягає у тому, що перше виконує граматичну функцію, а в другому переважає лексичне значення. Суфіксальний дериватив - це двоморфемне слово, що вживається як ціле і граматично рівнозначне простому слову в усіх можливих синтаксичних конструкціях. Морфеми ж, що характеризуються ознаками граматичних категорій часу, числа чи відмінка, визначаються як закінчення, оскільки вони утворюють не нові слова, а лише форми слів [4].

Як зазначає Н.О. Михальчук, суфіксальний словотвір характеризується залежно від:

- суфікса, що походить з власної мови, напр.: darkness, kindness. У цих випадках наголос новотвору не змінюється навіть у словах з трьома складами, пор.: commonness, willingness; - запозиченого суфікса, що приєднується як до власномовних, так і запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу, напр.: movable, deceivable, serviceable; - запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і / або голосний чи приголосний кореня, напр.: biology - biologically, China - Chinese. Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власномовний суфікс, таке утворення називається корелятивним [див. 4, с. 91], напр.: president - presidency, resident - residency. Суфіксація як спосіб словотвору є значно глобальнішим, ніж префіксація. Пропорційна частина власномовних суфіксів також є більшою, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватися, пор.: boredom, freedom, kingdom, але stardom - від іменника star “кінозірка”. Спостерігається і зворотний процес: наприклад, власне англійські слова twofold, threefold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса -(b)le - double, treble. Підгрупи різних за походженням суфіксів можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спільними ознаками розрізняються групи чи класи суфіксів, що утворюють: - назви конкретних імен, напр.: -er: driver; -or: sailor; -ing: darling; -ee: refugee; -ice: apprentice; -ician (ian): politician, proletarian; -іst: socialist; -ite: erudite; arian: agrarian; -ent: absolvent; -ant: emigrant.

Ці іменники можна розподілити на дві підгрупи з переважаючими ознаками: а) той, що вказує на дію; б) той, що стосується її; - назви абстрактних найменувань, напр.: -age: bondage; -ance: alliance; -ancy: discrepancy; -ation: adoration; -ence: efficience; -dom: officialdom; -hood: neighbourhood; -ing: gazing; -ion (tion): invention, recognition; -ism: behaviorism; -ment: betterment; -ness: bitterness; -ship: hardship; -ty: naivety; - певну лексико-граматичну категорію: існують, наприклад, декілька суфіксів, що утворюють іменники жіночого роду: -ess: stewardess; -ette: usherette; -ina: regina; -ine: heroinе. Значна кількість суфіксів надає словам емоційного забарвлення [див. 4, с. 76]. Це, в першу чергу, суфікси, які відбивають характеристики зменшування, напр.: -en: maiden; -et: ballet, sonnet; kin(s) (головним чином у власних іменах): Perkins, -let: ringlet; -ock: hillock, bullock. Ряд суфіксів відбиває негативні якості і ознаки речей. Однак, ця риса властива не всім утворенням, напр.: -ard: slug-gard, drunkard, але placard, standard; -ster: spinster, gangster, але holster, lobster. Заслуговує на увагу, нарешті, синонімія суфіксів. Семантичне накладання (overlapping) значень - явище у мові досить поширене, і збереження інваріанта як основного лексико-семантичного центра - носія значень кількох лексем - спостерігається серед слів із суфіксами -an, -ese, er, -or, -ite. Залежить це явище, головним чином, від етимології афікса. Утворення типу doctor - physician, крім того, що мають лише їм властиві додаткові семантичні ознаки, розрізняються за походженням суфікса. Обидва суфікси -ег і -an вказують на фах. Зазначені іменники асоціюються з поняттям “лікар”, проте значення іменника doctor за обсягом є значно ширшим - це і вчений, і лікар, a physician - лише той, хто практикує лікування з застосуванням препаратів і хірургії.

У вживанні прикметників з суфіксами -іс і -ісаl в окремих випадках діє закон лінгвістичної економії; такі терміни, як botanical, historical, geographical можуть вживатися у скорочених варіантах. Проте різниця у значеннях, скажімо, geographical і geographic, historical і historic, economical і economic, tropical i tropic зберігається, пор.: geographic latitude - geographical science economic (based on profit) - economical (saving) person historic (making history) - historical (belonging to history) tropic parallel - tropical heat (disease, seas). Більшість наукових термінів, утворених протягом новітнього часу, мають скорочену форму, напр.: carbonic, chloric, electrolytic, magnetic. Г.Марчанд стверджує, що широковживані слова, такі як analytical, chemical, clinical, periodical, typical вживаються частіше, ніж їх скорочені варіанти, проте виявляється, що окремих варіантів може й нe бути - в англійській мові не існує таких прикметників, як chemic, clinic, typic [див.2, с. 75]. Подібна варіативність у вживанні слів з паралельними формами є наслідком впливу інших мов, із яких запозичено словотворчі елементи. В ході історичного розвитку лексики обставини склалися таким чином, що основи, які сполучуються, мають лише певні афікси. Здатність основ приєднувати ті чи інші афікси називається комбінувальною. Відомим є й інший термін для цього явища - валентність. Комбінувальна здатність залежить віл кількох факторів, а саме: - певних граматичних категорій основи; окремі суфікси можуть приєднуватися, скажімо, лише до іменника (прикметника, дієслова); - смислу (змісту) основи і суфікса; до прикметників, наприклад, що мають негативне значення; - фонетичних особливостей основи і афікса. Так, численні суфікси потребують відповідного закінчення основи. Губні приголосні в основі, наприклад, сполучуються лише з голосним суфікса, напр.: distance, romance. Цікавим є той факт, що більшість суфіксів, які починаються з приголосного, не потребують кінцевого голосного основи, пор.: kingdom, handful, motherhood, starlet, membership, gingerly, government, brightness. Суфікс -dons може вживатися з обома видами основи, напр.: eardom - boredom, як суфікс -some: handsome - troublesome. Так, суфікси, що утворюють іменники, приєднуються до: а) іменникових основ; -dorrf: kingdom, -eer: racketeer, -ess: stewardess, -iul: handful; -hood: motherhood, -ian: proletarian, -ics: physics, -ing: motoring, -ism: protectionism, -ist: pianist, -let: piglet, -ship: membership, -y: buddy; б) дієслівних основ:-er: baker, -or; exhibitor,-ar: liar; в) прикметникових основ: -ness; carelessness, -ity: inability, -isoi: socialism і т.д. Етимологічні основи афіксів, як і взагалі інших слів, роблять можливим поділ їх на власномовні, що виникли і розвивалися на ґрунті національної лексики, і запозичені, які різними шляхами (війна, торгівля, подорожі, окупація, культурні зв'язки) прийшли з інших мов. Варіанти окремих афіксів можуть виникнути і розвиватися у споріднених мовах, скажімо, у германських і грецькій мовах.

1.3.Префіксація як спосіб словотвору

Префікси змінюють значення слова, але не міняють його приналежності до тієї або іншої частини мови:(іменник) порядок disorder (іменник) безладарру (прикметник) щасливий unhappy (прикметник) нещасливий appear (дієслово) з'являтися to reappear (дієслово) - з'явитися. До префіксів з негативним значенням відносяться un-, in-, dis-, non-. Приєднання того або іншого негативного префікса не підкоряється певним правилам і залежить від встановленого слововживання в мові:зручний uncomfortable незручний рівний unequal нерівнийочікуваний unexpected несподіванийщасливий unhappy нещасний [ 2 ]. Префікс un- іноді приєднується до дієслів, виражаючи протилежну дію: dress - одягатися, to undress - роздягатися, load - вантажити, to unload - розвантажувати. Префікс in- виражає заперечення: inability - нездатність. Перед 1 префікс іn перетворюється в il- , перед r- - в ir-, а перед m і р - в im- illegal, незаконний, іllogical - нелогічний, irregular - нерегулярний. Префікс dis- може виражати як заперечення, так і протилежну дію: а) заперечення:approve схвалювати to disapprove не схвалюватиlike любити to dislike не любити; б) протилежна дія: appear з'являтися to disappear зникатиconnect сполучати to disconnect роз'єднувати. Слова з префіксом non- переважно пишуться через риску (дефіс): non-conductor - непровідник, non-essential неістотний.Префікси з різними значеннями: re- із значенням знову, наново, знов (у багатьох випадках відповідає українському префіксу пере-). Слова з префіксом rе- часто пишуться через риску (дефіс) [див.4, 459]:appear з'являтися to reappear знову з'являтисяelect обирати to re-elect переобиратиexport експортувати to re-export реекспортуватиіз значенням неправильно, невірно:hear чути to mishear недочути, неправильно почутиinform інформувати to misinform неправильно інформуватиinterpret тлумачити to misinterpret неправильно толкуватиіз значенням понад, надмірно (часто відповідає в українській мові префіксу пере-). Протилежний до значенню префіксу under-:load вантажити to overload перенавантажуватиpay платити, оплачувати to overpay переплачуватиvalue оцінювати to overvaiue переоцінювативиробництво overproduction перевиробництвоіз значенням недостатньо. Протилежний по значенню префіксу over-:value оцінювати to undervalue недооцінюватиpay платити, оплачувати to underpay оплачувати низьковиробництво underproduction недостатнє виробництвоіз значенням перед, раніше; відповідає в українській мові префіксу до-. Протилежний по значенню префіксу post-. Слова з префіксом рrе- часто пишуться через риску:історичний prehistoric доісторичнийреволюційний pre-revolutionary дореволюційнийіз значенням після. Протилежний по значенню префіксу рre-. Слова з префіксом post- часто пишуться через риску [див. 2, 460]:революційний post-revolutionary післяреволюційний war війна post-war післявоєннийвідповідає в українській мові пефіксам анти-, проти-. Слова з префіксом anti- часто пишуться через риску:циклон anticyclone антициклонфашист anti-fascist антифашистімперіалістичний anti-imperialist антиімперіалістичнийвідповідає в українській мові префіксам контр-, проти-. Слова з префіксом counter- часто пишуться через риску:act діяти to counteract протидіятидія counteraction протидіяпропозиція counter-offer контрпропозиція со- означає спільність дії, співпрацю. Слова з префіксом со- часто пишуться через риску: автор сo-author співавторутворення co-education сумісне навчання осіб існування co-existence співіснуванняіз значенням між, серед, взаємно: залежний іnterdependent залежний один від іншогосесія inter-session міжсесійниймісто intertown міжміське ех- із значенням екс-, бувший, колишній. Слова з цим префіксом пишуться через риску:champion колишній (екс-) чемпіонminister колишній (екс-) міністрpresident колишній (екс-) президентвідповідає в українській мові префіксу під-:комісія subcommittee підкомісіясвідомий subconscious підсвідомийіз значенням ультра-, понад. Слова з префіксом ultra- пишуться через риску:imperialism ультраімперіалізмmicroscopic ультрамикроскопическиймає часто значення робити:круг to encircle оточувати (робити круг) великою to enlarge збільшувати (робити великим). В сучасній англійській мові є велика кількість слів з різноманітними префіксами, що частково або повністю втратили своє значення. Ці слова неподільні і не усвідомлюються як утворені за допомогою префіксів. При відділенні префікса частина слова, що залишається, або зовсім не є англійським словом, або ж є словом, значення якого не має нічого загального із значенням слова з невідокремленим префіксом. Такі, наприклад, слова: remain, refuse, reduce, dispatch, discuss, dispute, precise, prepare, preside, submit, subject і багато інших. Так, при відділенні від слів dispute сперечатися, reduct понизувати, precise точний, submit надавати префіксів dis-, re-, рге- і sub- частини pute, що залишаються, duce, cise, mit не є самостійними словами. У словах remain залишатися, dispatch відправляти частини слів main і patch, що залишаються після відділення префіксів, хоч і є самостійними словами (main головний і patch пляма), проте їх значення не пов'язані із значенням слів remain і dispatch [див.2, 460].

Висновки до розділу 1

Отже, у цьому розділі ми з'ясували, що таке словотвір та який він буває. Словотвором називається такий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мов. Найбільш поширеними матеріальними засобами вираження словотворчого значення виступають афікси: суфікси та префікси. Також у розділі 1 було розглянуто афіксальні засоби словотвору у сучасній англійській мові та наведені приклади.

Розділ 2. Безафіксальні способи словотвору

2.1 Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання

В англійській мові у багатьох випадках слова, що є різними частинами мови, співпадають у вимові і написанні. Питання про те, якою частиною мови є таке слово, вирішується на підставі його формальних і синтаксичних ознак.Такий збіг форм особливо часто зустрічається в іменників і дієслів:(to) answer - відповідь,відповідати; (to) change - зміна, міняти; (to) class - клас, класифікувати, (to) hand - рука,вручати.Збіг форм зустрічається також у прикметників та дієслів: (to) clean - чистий,чистити; (to) dirty - брудний,забруднювати. В деяких випадках збіг форм зустрічається у декількох частин мови. Так, наприклад, слово light може бути іменником із значенням світло, прикметником - світлий і дієсловом - засвічувати, освітлювати [ 2 ].

2.2 Зміна місця наголосу як спосіб словотвору

Форми багатьох іменників співпадають з формами дієслів, але відрізняються від них наголосом - іменники мають наголос на першому складі, а відповідні їм дієслова на другому: (to) increase - збільшення, збільшувати; to export - експорт, експортувати, to import - імпорт, імпортувати [ 2 ].

2.3 Чергування звуків як спосіб словотвору

Багато іменників і дієслова, утворених від одного кореня, розрізняються чергуванням останнього згідного, звуку, який є глухим в іменнику і дзвінким в дієслові. При цьому у ряді випадків чергування останнього приголосного звуку супроводжується чергуванням кореневого голосного звуку і зміною написання слова: [iks'kju:s] - вибачення to excuse [iks'kju:z] - вибачати, [ju:s] - вживання to use [ju:z] - вживати, advice [еdvais] - порада,to advise [еdvaiz] - радити[bili:f] - віра, переконання to believe [bili:v] - вірити, думати.

Деякі іменники і дієслова розрізняються тільки чергуванням кореневих голосних звуків при відповідній зміні написання слова :[fu:d] - їжа to feed [fi:d] - живити(-ся) [ 7 ].

2.4 Скорочення як спосіб словотвору

Ще одним типом словотворення сучасної англійської мови є скорочення. На думку Н.О Михальчука, скорочення - це частина слова, що вживається після втрати його окремих елементів. Пропущення якоїсь певної частини слова походить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії. Давність скорочення як мовного явища простежується від перших алфавітів (як, наприклад, піктографічне письмо), різних позначень узагальнюючого типу (скорочення у вигляді арабських та римських цифр), титулів у слов'янських мовах, де титули замінювали літеру чи склад. Скорочення - це, у першу чергу, узагальнення. Для повної форми слова чи словосполучення, які мають скорочений вигляд, обов'язковими були висока частотність та популярність вживання, або й складність структури тощо. Більшість скорочень, які ми вживаємо, утворені від певних аналогій, добре знайомих мовцям. Скорочення в усному мовленні (clipping) - це усічення або пропущення частини морфемного складу слова. Таке явище з'явилося на початку новоанглійського періоду і набуло особливого значення у XX ст. Усні скорочення почали активізуватися з розвитком друку. Значний внесок у цю справу зробили Д.Чосер та інші діячі Відродження. Спочатку скорочувались власні імена - Ben від Benjamin, Bob від Robert, Nick від Nicholas, Pete від Peter, Teddy від Theodore і т.ін. У новітній час виникли такі скорочення, як ad - address, advertisement, dad - daddy (father); to dub - to double; telly - television set; stud - student; bus - autobus; phone - telephone. Проте, повні форми слів не зникли з мови. Скорочення в усному мовленні завжди співіснують поряд з повними формами, напр.: doc - doctor, prof - professor, sis - sister, mike - microphone. Відрізняє їх лише стилістичне та емоційне забарвлення, значення якого зростає в усній мові. Скорочення використовуються в неформальному мовленні. Співвіднесеність між скороченням і повною формою може порушуватися лише в поодиноких випадках: doc, наприклад, може означати і лікаря (звідки, власне, скорочення і походить), і власника вченого ступеня, доктора наук - тут спостерігається звичайне явище полісемії внаслідок збігу морфологічних форм [див.7, с. 64]. Скорочення cab у сучасному значенні “таксі” походить від слова cabriolet. Семантичне розходження у цьому випадку - діахронного порядку; кабріолет виник у часи, коли не існувало двигуна внутрішнього-згорання, проте на ньому також можна було пересуватися за плату [ 4 ]. Скорочення до певної міри - це редукція слова до однієї з його частин, причому повна форма може втрачати початок, середину або кінець. Нові утворення здатні вживатися як вільні форми, набуваючи при цьому граматичних категорій. Іменникові скорочення вживаються у множині - profs, docs, набувають закінчення родового відмінка - prof's explanation, dad's chair. У процесі конверсії скорочення усного типу, звичайно, перетворюються у дієслова, напр.: to phone, to cab, to fancy. Шляхом деривації чи словоскладання скорочення можуть утворювати неологізми, напр.: mod cons (modern conveniences), telecom (telecommunication). У разі скорочення нові форми належать, звичайно, до тієї ж частини мови, до якої відноситься і прототип. Переважна частина скорочень - іменники і прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше. Серед прикметннків-скорочень можна назвати civy - civil “громадянський”, nogo - no good one “поганий”, ргер preparatory “підготовчий”. Діїєслова-скорочення - це або діахронні утворення типу to mend - to amend, to tend - to attend, або скорочення конвертивного походження, напр.: to cruit від recruit “провадити набір до армії”, to flak (від німецького “стріляти із зенітки”), to phone, to taxi. За Єсперсоном, щодо форми скороченої частини розрізняємо три типи скорочень: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу). Серед наведених типів переважає апокопа, особливо в англійській мові, де наголос падає, головним чином, на перший склад, напр.: cap - captain “капітан”, lino - linotype “лінотип”, stip - stipend “стипендія”. Інколи наголос не є перешкодою для апокопи, особливо коли скорочуються запозичення, напр.: gym - gymnasium, lab - laboratory.

Менш численні скорочення - ті, в яких залишається кінцева частина відповідного прототипу, напр.: fend - defend, story - history, cruit - recruit, chute - parachute. Цей тип скорочення супроводжується ґрунтовною зміною лексико-семантичиого наповнення для випадків діахронного плану і набуттям нового емоційного забарвлення у синхронному плані [ 2 ]. Скорочення, у яких спрощується серединна частина форми, складають слова, що зберігають кінцевий приголосний, напр.: cons - conveniences, maths - mathematics, specs - spectacles, gent's - gentlemen's (room). Синкопа може виникати внаслідок поетичного ритму, напр.: ma'am - madam, o'er - over. Коли спрощуються початкові і кінцеві частини прототипу, утворюються скорочення з однією серединною частиною, напр.: encyclopaedia, flu -influenza, fndge - refrigerator. Вживана частина прототипу - це, зазвичай, його наголошена частина, яка типова лише для розмовної мови. В англійській мові є зовсім нечисленні випадки скорочень-композитів та скорочень на рівні фрази. Це явище є характерним лише для останніх десятиріч XX ст. і межує з утвореннями римованого типу, напр.: hi-fi - high fidelity “високонадійний”, hospron - hospital squadron “госпітальний підрозділ”, mod cons - modern conveniences “сучасні комунальні зручності”, non-com - non-commissioned (officer) “нештатний (офіцер)”, sci-fic - scientific fiction “науково-популярна проза”, Pan-Am - Pan-American “пан-американський (канал, авіалінія)” тощо. Cтилістично скорочення належать до різних розмовних і писемних стилів - побутового, військового, газетного, спортивного. Часто скорочуються слова дитячої лексики, напр.: dad, mom, sis, gran, granny. Існує до певної міри взаємопроникнення цих стилів, проте воно різне в різних прошарках лексики. Так, скорочення в галузі дитячої лексики не виходять за межі домашнього побуту, шкільні і студентські скорочення популярні в навчальних закладах. Військові скорочення, навпаки, виходять за межі казарми і полігону, а газетярські спостерігаються на всіх рівнях усного мовлення.

У XX ст. численні назви офіційного характеру, особливо назви міжнародних організацій (соціальних, урядових, промислових, торговельних, військових) часто скорочуються. Явище викликано складністю і синтаксичною розгалуженістю самих назв, напр.: ABC - Argentina, Brazil and Chile, AC - Army Corps “армійський корпус”, ВР - British Petroleum, CIA - Central Intelligence Agency, EEC - European Economic Community “Європейська економічна спілка”, TUC - Trade Union Council “рада профспілок” тощо. Слова, що утворені від початкових літер, називаються акронімами. [ див.4, с. 166]. Службові слова, як правило, не скорочуються, за винятком сполучника and, що зводиться до позначення &. Прийменники в абревіатурах, загалом, зберігаються, напр.: С-іn-С - comniander-in-; chief, c-to-c - centre to centre.

2.5 Складання слів як спосіб словотвору

Одним з продуктивних типів словотвору є складання основ. Слово може утворюватися шляхом складання двох або більше слів. При цьому поєднуються незалежні, діючі основи, наприклад: skid-lid “захисний шолом водія”, aircraft “літак”, medicare “медична служба”. Проаналізуємо, якими критеріями слід керуватися у визначенні структури наведених прикладів [ 4 ]. У сучасному мовознавстві форма складного слова впливає на його визначення: те, що написано разом, вважається одним словом. Але оскільки писемна мова вторинна, то і в усному мовленні мають бути критерії, за якими слід визначати тип слова. Хоча не вирізняються постійністю і лексикографічні джерела. Слово sunflower може писатися sun-flower і sun flower. Слово sun-burn означає “засмага”, a sunburn - “сонячний опік”. Не до кінця розв'язаним залишається питання про дефіс; слова, що через нього пишуться, можуть бути і складними словами, і словосполученнями [ 2 ]. Другий фактор, що впливає на визначення складного слова - це його значення. Якщо складне слово має одне, певне значення, що відрізняється від значення компонентів, то таке слово можна вважати окремою одиницею [див.7, с. 96]. Так, значення “соняшник” неможливо сформулювати з огляду на складові sun і flower слова sunflower. Значення слова handful - “пригорща” - охоплює специфічну міру, відмінну від значень слів full і hand. Фрази tomato soup чи commander-in-chief вказують на єдність значення, проте не можна з упевненістю стверджувати, що це - окремі слова. Ця особливість стосується багатьох фразеологічних одиниць, напр.: in the least, to be ahead of тощо. І навпаки, численні складні слова, що подаються як одне слово, вважаються подвійними і за формою, і за значенням, напр.: iceberg, jailbird, lifebelt [ 3]. Існує, нарешті, чи не найважливіша фонетична ознака, що відрізняє складне слово від слоосполучення. Це - наголос. Якщо слово має один головний наголос, то його можна вважати окремим словом, напр.: а `blackbird - a `black `bird, a `handful - a `hand `full (of) тощо. Словосполучення, що має тенденцію до об'єднання в одне слово, може зазнати навіть фонетичних змін. Це можна побачити з прикладу злиття слів break і fast; у слові breakfast дифтонг [еі] звузився до звука [е]. Наведемо також інші приклади: cupboard, shepherd, twopence. У сучасній англійській мові складні слова або композити (compound words, composites) є наслідком продуктивного процесу словотвору. Складні слова - це такі лексичні одиниці, що складаються з двох і більше основ і вживаються як незалежні форми [див. 2, с. 86]. Словоскладання, на думку окремих дослідників, є головним напрямом розвитку лексики мови, бо воно - найпродуктивніший тип словотвору. Розглянемо, головним чином, активні засоби утворення композитів - шляхом поєднання двох основ. Складні слова розподіляються наступним чином: 1. З точки зору їх приналежності до різних частин мови (функціонально). Більшість складних слів - це складні іменники і прикметники типу aircraft, moonshine, red-headed, white-faced. Складні дієслова, як правило, є наслідком подальшої деривації, тобто вони утворюються від складних іменників, що вже існують, шляхом конверсії, напр.: to snub-nose, to deep-root, to bad-taste. Складні прислівники і сполучники складають незначну частину із загальної кількості композитів; неологізми серед них не зустрічаються. Слова типу inside, within існують у мові протягом довгого часу. Сутність складного слова полягає у вираженні одного поняття, хоча поєднання окремих словотворчих елементів створює додаткове лексико-семантичне значення. “Поєднання двох слів у морфологічно ізольовану одиницю, - пише Г.Марчанд, - є однією із загальних рис мовного розвитку.

Цей принцип зростає на грунті людської природної тенденції вбачати в речі риси ідентичності, які вже існують і, разом з тим, відрізняють один об'єкт від іншого” [див.4, с. 38]. Залежно від стосунків між безпосередньо складовими композитів постають такі питання першорядного значення, як різниця між типами словоскладання, відношення цілої одиниці до її складових, стосунки словосполучення і наголосу, словосполучення і правопису, співвідношення між синтаксичними комбінаціями, що не набувають статусу складного слова і є відповідними композитами. На увагу заслуговують ще й такі факти. Значна кількість складних слів застаріла, що дає змогу окремим дослідникам вважати словоскладання непродуктивним видом словотвору. Латинська і французька мови, з яких надійшла найбільша кількість запозичень до англійської мови, не мали широкої здатності до словоскладання. Високий ступінь узуалізації (опанування) запозичень спонукав до того, що і запозичені слова почали входити до складу композитів, напр.: treasure-minded, potato-head, simple-minded. Окрім того, історичні факти свідчать про активність словоскладання і після визначних соціальних подій, що призвели до великої кількості запозичень (норманське завоювання тощо). Головна ознака зовнішнього характеру складного слова полягає у його відокремленні від фрази; остання утворюється за певними синтаксичними правилами, тоді як складне слово має власні правила словотвору. 2. Розподіляються складні слова і відповідно до типів словотвору. Два види композиції охоплюють власне композити й ті слова, що утворені водночас за двома зразками - словоскладанням і деривацією. Останні утворення - похідного типу [див.4, с. 75]. Просте поєднання двох основ, що вже існують у мові, призводить до утворення власне складних слів, напр.: academy-figure “малюнок”, dairymaid “доярка”. Значна частина діючих композитів - це складні іменники та прикметники, напр.: cherry-stone, crankshaft, devil-fish, egg-cup; absent-minded, bald-headed, brain-sick, dustproof, full-mouthed.

Складних дієслів порівняно з підгрупою складних іменників і прикметників значно менше, напр.: dryclean, money-borrow, hairpin, quick-freeze, typewrite. Серед дієслів, до того ж, багато одиниць подальшої деривації, напр.: to weekend, to rock'n'roll, to self-love. Композити вторинної деривації, у свою чергу, поділяються на дві підгрупи. До першої належать слова, що утворені шляхом конверсії з основ складних іменників, напр.: to sabre-rattle від a sabre-rattle, to safety-pin від a safety-pin, to team-work від team-work. До другої підгрупи відносяться дієслова, утворені шляхом зворотного словотвору із основ складних іменників, напр.: to atom-smash від an atom smasher, to beach-comb від a beach-comber, to cattle-deal від a cattle-dealer, to dish-wash від a dish-washer. Похідні складні слова типу cold-hearted та colour-blind також відрізняються одне від одного природою композита і зразками, за якими вони утворені [див.9, с. 73]. Це, зазвичай, складні прикметники, яких у сучасній англійській мові багато, особливо першого типу. Складні прикметники типу accomodation-free, brain-sick, brand-new, care-free, go-slow, life-long, love-sick, radio-active, red-hot, sky-blue утворюються з основи іменника (рідше дієслова чи прикметника), до якої приєднується прикметник, надаючи слову усіх характерних ознак прикметника. З точки зору семантичних ознак першого компонента ці складні слова проаналізуємо далі. Складних прикметників такого типу - напр.: absent-minded, bald-headed, bare-footed, chicken-breasted, cold-hearted, even-minded, full-mouthed, hard-handed, ill-fated, large-hearted, lop-sided, neverto-be-forgotten, one-ideaed, ready-made, right (left)-handed, shorf -paid, single-minded, soft-spoken, two-faced, weak-minded - у сучасній англійській мові досить багато. Деякі дослідники вважають цей тип складних слів найпродуктивнішим на даному етапі розвитку мови. У свою чергу, переважна частина цих композитів - похідного типу. Перша частина композита - це самостійне слово, а друга - дієприкметник; обидва, входячи до структури складного слова, втрачають свою граматичну незалежність. Основи слів відповідної фрази, як, наприклад, ill fate, large heart з додаванням суфікса -ed перетворюються в окреме слово, основа якого не існує поза межами композиції. Похідні композити типу ill-fated, single-minded, right-handed не діляться на незалежні сегменти, тому що прикметники fated, minded, handed у мові не існують. Суфікс -ed відноситься не лише до другого компонента, а до всього складного слова, визначаючи якість предмета, що навмисне проголошується. Похідні складні слова, таким чином, є наслідком двох одночасних процесів - словоскладання і деривації. До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники, напр.: a hold-up від to hold up, a cast-away від to cast away. Конверсія у таких випадках перетворює дієслівно-прислівникові фрази у лексичні одиниці [2].

Висновки до розділу 2

Отже, у розділі 2 ми розглянули безафіксальні способи словотвору, а саме спосіб словотвору без зміни наголосу та написання, зміна місця наголосу, чергування звуків,скорочення, складання слів. У розділі 2 було наведено приклади з сучасної англійської мови до кожного способу творення слів Всі ці способи словотвору набули широко поширення в англійській мові та застосовуються в різних сферах спілкування.

Загальні висновки

Проведений нами аналіз теоретичних джерел дозволяє зробити такі висновки відносно словотвору в сучасній англійській мові. Розглянуто поняття словотвору та види словотвору. Існують морфологічній та неморфологічні засоби словотвору. У рефераті було розглянуто морфологічні засоби словотвору - афіксні та безафіксні. Морфологічні засоби словотвору відзначаються високою словотворчою активністю. Особливо слід наголосити на продуктивності таких процесів, як афіксація, складання основ та скорочення. Зміна наголосу, чергування звуків, скорочення, складання основ на сучасному етапі розвитку англійської мови не втратили своєї актуальності і але продовжують цікавити дослідників-філологів. Отже, сучасна англійська мова має достатньо сильні та продуктивні засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови.

Список використаної літератури

1. Жлуктенко Ю.А. Конверсія в сучасній англійській мові як морфологічно-синтаксичний спосіб словотворення. Питання мовознавства / Ю.А. Жлуктенко. - К., 1958. - 250 с.

2. Засоби словотворення в сучасній англійській мові.[Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу:http://bibliofond.ru/view.aspx?id=586565

3. Ісаєва Г.Т. Утворення дієслів-конденсатів способом основоскладання як результат мовної економії / Г.Т. Ісаєва // Іноземна філологія. - К., 1965. - Вип. 2. - С. 50-55.

4. Михальчук Н.О. Морфологічні способи словотвору в сучасній англійській мові./ Н.О. Михальчук .[Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://naub.oa.edu.ua/2013/morfolohichni-sposoby-slovotvoru-v-suchasnij-anhlijskij-movi/

5. Навчальні матеріали онлайн.[Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.com/1292052240545/dokumentoznavstvo/slovotvir

6. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка / И.Р. Гальперин. - М., 1958. -332 с.

7. Каушанская В.Л. Грамматика английского языка: Пособие для студентов факультетов иностранного язика/В.Л. Каушанская - М.: Высшая школа, 1991. - 144 с.

8. Jespersen O. Essentials of English Grammar / O. Jespersen. - London, 1956. - 73 р.

Размещено на Allbest.ru